Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дорожка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІI зі змінами та його статті 90, Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Шаптали Наталі Костянтинівни - головуючої, доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Мойсика Володимира Романовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дорожка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 4-3) зі змінами та його статті 90, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Дорожко О.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІІ зі змінами (далі - Закон № 889) та його статтю 90, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами (далі - Закон № 1058).

Закон № 889 та його стаття 90 і Закон № 1058, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, суперечать статтям 8, 21, частині третій статті 22, статтям 24, 46, частині першій статті 58, статті 64 Основного Закону України.

Обґрунтовуючи свої твердження, Дорожко О.М. зазначає, що згідно зі статтею 90 Закону № 889 його, фактично, позбавлено права на перерахунок призначеної пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, яке він мав, коли виходив на пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами, який втратив чинність (крім його статті 37) на підставі Закону № 889.

Стверджуючи про неконституційність Закону № 889 та його статті 90, Закону № 1058, автор клопотання вказує, що вони не містять норм, які б урегульовували порядок перерахунку призначеної пенсії державного службовця на умовах, що діяли на момент призначення такої пенсії, а тому обмежують його право на соціальний захист та порушують принцип рівності порівняно з іншими громадянами "по праву на перерахунок пенсії державного службовця".

Крім того, аргументуючи свою позицію, Дорожко О.М. посилається на низку юридичних позицій Конституційного Суду України з аналогічних питань.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону, та якщо:

- вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду);

- з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.

Із долучених до конституційної скарги матеріалів вбачається, що судовим рішенням, винесеним в порядку касаційного перегляду у справі Дорожка О.М., є ухвала Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, які були чинними на час ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга Дорожка О.М. мала бути подана до 7 вересня 2017 року. Однак його конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 30 червня 2018 року, тобто поза межами встановленого строку.

Крім того, долучена до конституційної скарги копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року не відповідає вимогам, встановленим у абзаці десятому частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

За таких обставин Перша колегія судців Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дорожка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІІ зі змінами та його статті 90, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.