Про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 червня 2015 року № 350/2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України (далі - СБУ), про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 червня 2015 року № 350/2015 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України" (далі - Указ № 350/2015) та поновлення на посаді,

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ № 350/2015 та поновити його на посаді начальника Головного слідчого управління СБУ з 19 червня 2015 року.

На обґрунтування позову зазначив, що цей Указ виданий з порушенням процедури, передбаченої Законом України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ "Про Службу безпеки України" (далі - Закон № 2229-ХІІ), за відсутності юридичних підстав для його звільнення, визначених статтею 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ) та статтями 36, 38 - 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що свідчить про політичний характер цього рішення. Крім того, його не повідомлено про підстави звільнення та не ознайомлено зі змістом подання тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ Грицака В.С.

Вищий адміністративний суд України постановою від 11 серпня 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, представник позивача звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На її думку, постанова суду, про перегляд якої подано заяву, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача вважає, що тимчасово виконуючий обов'язки Голови СБУ Грицак В.С. не мав повного обсягу повноважень, яким наділяється Голова СБУ, а тому не міг ініціювати перед Президентом України питання щодо звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, у заяві про перегляд ідеться про те, що жодних юридичних підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного слідчого управління СБУ не було.

Містить заява про перегляд і доводи про те, що звільнення позивача було проведено без дотримання вимог Закону № 3723-ХІІ та КЗпП.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву та навели доводи на її обґрунтування.

Представники Президента України та СБУ у своїх поясненнях стверджували, що Указ № 350/2015 виданий Президентом України в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, у зв'язку з чим підстав визнавати його протиправним немає.

Заслухавши пояснення зазначених осіб, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.

У справі, що розглядається, суд установив, що позивач є військовослужбовцем, який проходить кадрову службу у СБУ, і згідно зі статтею 20 Закону № 2229-ХІІ на нього поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

19 червня 2015 року на підставі письмової пропозиції тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ Грицака В.С. Указом № 350/2015 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного слідчого управління СБУ.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України про відсутність підстав для визнання оскаржуваного Указу Президента протиправним, виходить із такого.

Відповідно до положень статті 106 Конституції України Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Статтею 1 Закону № 2229-XII передбачено, що СБУ підпорядкована Президенту України.

Порядок призначення начальників органів і підрозділів СБУ визначено у статті 15 зазначеного Закону.

Так, начальники підрозділів Центрального управління СБУ: контррозвідки, військової контррозвідки, контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, по роботі з особовим складом, а також начальники регіональних органів - обласних управлінь СБУ призначаються Президентом України за поданням Голови СБУ та звільняються з посад Президентом України.

Статтею 1 Закону України від 10 грудня 1997 року № 709/97-ВР "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України" (далі - Закон № 709/97-ВР) у разі звільнення (відставки) особи, яку призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України, або особи, яку призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України, обов'язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник (а у разі його відсутності - заступник) цієї посадової особи, призначений конституційно легітимною особою.

Указом Президента України від 18 червня 2015 року № 344/2015 було визначено, що тимчасове виконання обов'язків Голови СБУ здійснюватиме перший заступник Голови СБУ Грицак В.С., якого 2 липня 2015 року призначено на посаду Голови СБУ. Жодних обмежень щодо обсягу повноважень тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ законодавство України не містить, а тому Грицак В.С. мав право ініціювати перед Президентом України питання щодо звільнення позивача з посади.

Як видно з матеріалів справи, зазначене звільнення ОСОБА_1 було обумовлене необхідністю реформування СБУ та проведенням у зв'язку з цим відповідних організаційних заходів. Тому колегія суддів вважає, що Президент України, якому підпорядкована СБУ та до компетенції якого належить вирішення питань щодо звільнення начальників підрозділів Центрального управління цієї Служби, видав оскаржуваний Указ у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У день звільнення з посади, тобто 19 червня 2015 року, наказом тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ Грицака В.С. по особовому складу № 456-ОС генерал-майора юстиції ОСОБА_1 зараховано в розпорядження Голови СБУ за підпунктом "б" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), у зв'язку з проведенням організаційних заходів згідно з розпорядженням Центрального управління СБУ від 5 січня 2015 року № 1/ДСК з 19 червня по 19 вересня 2015 року із збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання.

Процедура переміщення по службі військовослужбовців СБУ, у тому числі начальників відповідних підрозділів Центрального управління, встановлена Законом № 2229-XII та Положенням.

Так, згідно зі статтею 19 Закону № 2229-ХІІ кадри СБУ складають, зокрема, співробітники-військовослужбовці.

Положення визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, рядового, сержантського і старшинського складу СБУ, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби у воєнний час.

Згідно з пунктом 48 Положення допускається зарахування військовослужбовців СБУ у розпорядження прямих начальників (командирів) на строк до трьох місяців у разі проведення організаційних заходів.

Отже, на думку колегії суддів, зарахування ОСОБА_1 у розпорядження Голови СБУ відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.

Доводи щодо недотримання при звільненні ОСОБА_1 з посади вимог КЗпП колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 21 Закону № 2229-ХІІ законодавством України про працю регулюються трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із СБУ, а проходження позивачем військової служби врегульовано наведеним вище спеціальним законодавством.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що Вищий адміністративний суд України розглянув справу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постановленого у справі рішення, про що йдеться у заяві представника позивача, немає.

Керуючись частиною шостою статті 171-1, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.