Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ковальчука Броніслава Івановича щодо офіційного тлумачення статей 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України, статті 37-1 Закону України "Про державну службу", частини четвертої статті 21, частини першої статті 113 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Маркуш Марії Андріївни,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ковальчука Броніслава Івановича щодо офіційного тлумачення статей 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України, статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490) з наступними змінами, частини четвертої статті 21, частини першої статті 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-50, N 51, ст. 376), пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року N 865 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 22, ст. 906) з наступними змінами, пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3383), з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Ковальчук Броніслав Іванович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень, а саме:

- статей 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України "відносно відповідності цим статтям, застосованих Хмельницьким міськрайонним судом (рішення від 16.03.2007 р.) положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" і рекомендацій спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 21.04.2006 р. N 2722/0/14-06/13; від 27.04.2006 р. N 31-18040-03-7/8779 "Щодо перерахунку заробітної плати" в якості підстави для відмови у видачі уточненої довідки про заробітну плату в частині занижених середніх розмірів надбавки за виконання особливо важливої роботи або за високі досягнення у праці і премії за загальні результати роботи, виплачених працюючим державним службовцям на відповідній посаді в січні 2006 р. (на момент виникнення права на перерахунок пенсії) на підставі п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 р. N 2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів";

- статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII з наступними змінами (далі - Закон про державну службу), частини четвертої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон про пенсійне страхування), пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року N 865 з наступними змінами (далі - Постанова), пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, з наступними змінами (далі - Порядок) "щодо незмінності ніякими актами розмірів (сум) надбавки за виконання особливо важливої роботи або за високі досягнення у праці і премії за загальні результати роботи, виплачених працюючим державним службовцям на відповідній посаді в січні 2006 р. (на момент виникнення права на перерахунок пенсії) на підставі п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 р. N 2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів";

- частини першої статті 113 Закону про пенсійне страхування "в частині визначення механізму щодо гарантування дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат".

Автор клопотання стверджує про наявність неоднозначного застосування окремих положень цих нормативно-правових актів органами виконавчої влади та судами, а також про застосування ними нормативно-правових актів, які жодним чином не стосуються перерахунку пенсій державним службовцям з 1 січня 2006 року, та документів, які не є нормативно-правовими актами і не мають юридичної сили.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 20 грудня 2011 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

2.1. Громадянин Ковальчук Б.І. просить, зокрема, перевірити на відповідність статтям 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року N 268 і спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства фінансів України "Щодо перерахунку заробітної плати" від 21 квітня 2006 року N 2722/0/14-06/13, від 27 квітня 2006 року N 31-18040-03-7/8779.

Відповідно до частини першої статті 150 Конституції України питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим розглядаються Конституційним Судом України за зверненнями: Президента України, не менш як сорока п'яти народних депутатів України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Отже, громадяни України - фізичні особи не є суб'єктами звернення до Конституційного Суду України з питань відповідності правових актів Конституції України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування їх положень судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) ; конституційне звернення має містити обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) . Проте у конституційному зверненні цих вимог не дотримано.

Неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України є різне застосування одних і тих самих норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року N 31-у/2010) . Аналіз конституційного звернення та долучених до нього матеріалів не підтверджує наявності неоднозначного застосування положень статті 37-1 Закону про державну службу, а положення статей 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України, частини четвертої статті 21, частини першої статті 113 Закону про пенсійне страхування в актах органів виконавчої влади та судових рішеннях не застосовувалися. За правовою позицією Конституційного Суду України, якщо надані суб'єктом права на конституційне звернення матеріали свідчать про те, що відповідні положення Конституції або законів України у судових рішеннях не застосовувалися, то вони не можуть бути розглянуті Конституційним Судом України як такі, що підтверджують неоднозначне застосування цих положень судами України, іншими органами державної влади (ухвали від 26 жовтня 2011 року N 54-у/2011, від 24 листопада 2011 року N 59-у/2011) .

Суб'єкт права на конституційне звернення також не визначив предмет тлумачення, тобто конкретні положення наведених статей Конституції України, частини четвертої статті 21 Закону про пенсійне страхування, та не вказав, в якому аспекті воно має бути надано, що унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації статей Конституції України та законів України (ухвали Конституційного Суду України від 5 липня 2011 року N 25-у/2011, від 3 листопада 2011 року N 55-у/2011) .

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

2.3. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Суб'єкт права на конституційне звернення просить, зокрема, дати офіційне тлумачення пункту 4 Постанови, пункту 17 Порядку, що не належить до повноважень Конституційного Суду України і є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ковальчука Броніслава Івановича щодо офіційного тлумачення статей 8, 19, 22, 46, 55, 58, 64, 129 Конституції України, статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII з наступними змінами, частини четвертої статті 21, частини першої статті 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року N 865 з наступними змінами, пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, з наступними змінами на підставі пунктів 1, 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Конституцією України, цим Законом права на конституційне подання, невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.