Про Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

Верховна Рада України 15.09.99 прийняла Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон), опублікований в газеті "Голос України" за 05.10.99 N 184 (2186).

Вищий арбітражний суд України вважає за доцільне звернути увагу арбітражних судів на деякі положення Закону.

1. Частиною четвертою статті 3 Закону передбачено, що назву "профспілка" або похідні від неї можуть використовувати лише ті організації, які діють на підставі Закону. Дія Закону не поширюється на діяльність об'єднань громадян, створених відповідно до інших Законів України.

2. Відповідно до статті 4 Закону законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", цього Закону, Кодексу законів про працю, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

До профспілок застосовується Закон України "Про об'єднання громадян", якщо інше не передбачено Законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону передбачено, що у разі коли міжнародними договорами, конвенціями, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди. Ця норма кореспондується з вимогами частини третьої статті 4 Арбітражного процесуального кодексу України.

3. Стаття 8 Закону надає профспілкам право утворювати на добровільних засадах об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) з метою виконання своїх статутних завдань.

Профспілки - засновники об'єднань повинні укласти відповідну угоду і затвердити статут (положення) об'єднання, у якому, зокрема, повинні бути визначені права об'єднання.

Статус об'єднань профспілок визначається за статусом членів, яких вони об'єднують. Статус профспілок визначено статтею 11 Закону, яка поділяє їх на первинні, місцеві, обласні, регіональні, республіканські, всеукраїнські.

4. Легалізацію (офіційне визнання) профспілок та їх об'єднань, яка є обов'язковою, здійснюють залежно від статусу профспілки, об'єднання Міністерство юстиції України та його відповідні управління шляхом реєстрації. Порядок і строки реєстрації профспілок чи їх об'єднань визначено статтею 16 Закону.

Цією статтею передбачено, зокрема, що профспілки та їх об'єднання набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, тобто її організаційні ланки, які діють на підставі її статуту.

Легалізуючий орган може відмовити у реєстрації профспілки чи її об'єднання у разі невідповідності поданих для реєстрації документів статусу профспілки або об'єднання, визначеному відповідно до статті 11 Закону.

Частиною шостою статті 16 Закону передбачено, що рішення про відмову в легалізації може бути оскаржено до місцевого суду.

Арбітражним судам у визначенні підвідомчості спорів за участю професійних спілок, у тому числі пов'язаних з відмовою у їх легалізації, слід враховувати загальні правила, наведені у спільному листі Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України від 20.07.95 N 01-8/518а, виходячи з суб'єктного складу учасників спору. Тобто з огляду на вимоги статей 1 і 21 Арбітражного процесуального кодексу України профспілки можуть бути учасниками арбітражного процесу лише за наявності у них статусу юридичної особи. В іншому разі справи у спорах за участю профспілок підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Згідно з частиною одинадцятою статті 16 Закону профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням). У зв'язку з цим слід мати на увазі, що сторонами або іншими учасниками судового процесу повинні виступати саме профспілки (їх організації, об'єднання профспілок), а не їх органи.

5. Згідно зі статтею 18 Закону профспілки, їх об'єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Арбітражні суди повинні мати на увазі таке.

5.1. Діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конституцію України та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїнських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом - лише за рішенням Верховного Суду України (частина третя статті 18 Закону). Отже рішення про примусовий розпуск, припинення, а також заборону діяльності профспілок, їх об'єднань, прийняте будь-яким іншим органом, підлягає визнанню недійсним за заявою заінтересованої особи.

5.2. Рішення про примусовий розпуск об'єднання, прийняте арбітражним судом, не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об'єднання.

5.3. Прийняте судове рішення про примусовий розпуск профспілки чи об'єднання профспілок позбавляє останніх статусу юридичної особи з моменту виключення її з Реєстру об'єднань громадян. Оскільки виключення профспілки чи об'єднання з названого Реєстру і анулювання свідоцтва про реєстрацію здійснює легалізуючий орган, повідомити про це в засобах масової інформації зобов'язаний саме він, про що слід зазначити у рішенні арбітражного суду про примусовий розпуск профспілки або об'єднання профспілок. Копія такого рішення надсилається легалізуючому органу.

5.4. Стаття 18 Закону не визначає наслідків заборони діяльності профспілки чи об'єднання профспілок, а також кола осіб, які можуть звернутись з такою вимогою до суду. У разі виникнення пов'язаних з цим питань арбітражний суд повинен керуватись відповідними приписами Закону України "Про об'єднання громадян" з урахуванням положень, викладених в Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 30.12.97 N 01-8/500.

6. Відповідно до статті 34 Закону профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, джерела виникнення яких визначено цією статтею. Одним з таких джерел є, зокрема, господарська діяльність створених профспілками чи їх об'єднаннями на підставі статті 35 Закону підприємств і організацій.

Арбітражним судам слід мати на увазі, що позбавлення профспілок права власності або права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду з підстав, визначених законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органами державної влади та органами місцевого самоврядування не здійснюється.

7. Частина перша статті 25 Закону надає профспілкам, зокрема, право представляти інтереси працівників підприємстваборжника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства, а пункт 17 статті 38 Закону уповноважує виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації представляти інтереси працівників підприємстваборжника у ході процедури банкрутства.

8. Пунктом 2 розділу VI Закону передбачено обов'язок профспілок та їх об'єднань, які діяли на території України, пройти перереєстрацію (легалізацію) протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом.

Профспілки, їх організації (організаційні ланки), об'єднання профспілок, які зареєстровані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", перереєстрації не потребують (пункт 3 розділу II "Прикінцеві положення" названого Закону).

Слід звернути увагу також на пункт 4 розділу VI Закону, згідно з яким закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону.