Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" щодо офіційного тлумачення положення "валютна виручка в іноземній валюті", яке міститься в статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича - доповідача,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" щодо офіційного тлумачення положення "валютна виручка в іноземній валюті", яке міститься в статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 364) з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Джуня В.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" (далі - Товариство) - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення "валютна виручка в іноземній валюті", яке міститься в статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон).

За висновком Товариства на сьогодні у чинному законодавстві України немає визначення терміна "валютна виручка", внаслідок чого орган державної податкової служби та Вищий адміністративний суд України неоднозначно застосовують положення статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93 (далі - Декрет). На підтвердження своїх доводів автор клопотання посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2007 року, 27 травня 2008 року, 3 червня 2008 року, прийняті у справах, де Товариство стороною не виступало.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 3 червня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

3. У частині другій статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що у конституційному зверненні зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України ( пункт 4) . Відповідно до вимог статті 94 цього закону підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

У поданих Товариством ухвалах Вищого адміністративного суду України йдеться про різні обставини спірних правовідносин у трьох різних справах.

Так, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2007 року, від 3 червня 2008 року йдеться про перевірку касаційною інстанцією правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій і органом державної податкової служби у цих справах положення абзацу восьмого пункту 2 статті 16 Декрету, в якому передбачено відповідальність за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету. Проте у зазначених справах судами встановлено різні обставини спірних правовідносин, що впливають на їх юридичну оцінку і відповідно на висновок суду стосовно прав і обов'язків суб'єктів правовідносин у сфері валютного контролю. Отже, результати порівняння вказаних судових рішень Вищого адміністративного суду України не дають підстав для висновку про неоднозначне застосування ним положень статті 16 Декрету.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2008 року йдеться про інший предмет спору, оскільки у цій справі касаційною інстанцією перевірено правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій і органом державної податкової служби положень статей 1, 2, 4 Закону, в яких передбачено підстави та умови відповідальності резидентів за порушення строків розрахунків з нерезидентами в іноземній валюті.

Крім того, автор клопотання неправильно визначив предмет офіційного тлумачення. У Законі словосполучення "валютна виручка в іноземній валюті" вживається в іншій редакції: "виручка резидентів в іноземній валюті". Таким чином, Товариство порушує клопотання про офіційне тлумачення неіснуючого положення Закону.

Отже, конституційне звернення не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтею 39, пунктом 2 частини першої статті 45, статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" щодо офіційного тлумачення положення "валютна виручка в іноземній валюті", яке міститься в статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР з наступними змінами, на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим законом.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.