• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до деяких Інформаційних та Оглядових листів Вищого арбітражного суду України

Вищий арбітражний суд України  | Лист від 05.03.2001 № 01-8/296
Реквізити
  • Видавник: Вищий арбітражний суд України
  • Тип: Лист
  • Дата: 05.03.2001
  • Номер: 01-8/296
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Вищий арбітражний суд України
  • Тип: Лист
  • Дата: 05.03.2001
  • Номер: 01-8/296
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
N 01-8/296 від 05.03.2001
Арбітражні суди України
Про внесення змін до деяких Інформаційних та Оглядових листів Вищого арбітражного суду України
У зв'язку із змінами, які сталися у чинному законодавстві, Вищий арбітражний суд України вносить до деяких своїх Інформаційних та Оглядових листів такі зміни.
1. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 16.10.95 N 01-8/732 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" пункт 4 виключити.
У зв'язку з цим пункти 5-8 вважати відповідно пунктами 4-7.
2. В абзаці п'ятому Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 25.04.96 N 01-8/167 "Про застосування Указу Президента України від 5 квітня 1996 року N 243/96" слова і цифри "постанови Верховної Ради України від 24.12.93 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою не встановлено будь-яких обмежень розміру сум, що підлягають стягненню" замінити словами "інших актів законодавства".
3. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 10.06.96 N 01-8/207 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" пункт 8 викласти у такій редакції:
"8. На запитання, чи входить до кола виконавчих документів розпорядження податкової інспекції, Вищий арбітражний суд України повідомив, що стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження" вміщує перелік документів, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою.
Статтею 9 названого Закону визначено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Тому на розпорядження податкової служби про списання певних сум до бюджету поширюється дія нормативних актів Національного банку України, згідно з якими такі документи враховуються кредитними установами на позабалансовому рахунку 9803 "Розрахункові документи, обов'язкові до сплати". Таким чином, названі документи набувають статусу виконавчих не на підставі Закону України "Про виконавче провадження", а за правилами Національного банку України.
У вирішенні спорів слід враховувати, що відповідно до підпункту 19.3.1 пункту 19.3 статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з моменту набрання цим Законом чинності банки не здійснюють облік заборгованості клієнтів, не сплаченої у строк, та не ведуть картотеку за винятком випадків, коли такі операції здійснюються банками у межах укладених ними цивільно-правових угод".
4. У пункті 5 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 30.09.96 N 01-8/342 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" абзац другий відповіді на питання виключити.
5. Доповнити Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 06.08.97 N 01-8/277 "Про облікову ставку Національного банку України" такими літерою і цифрами: "з 15.08.2000 27%".
6. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 24.11.97 N 01-8/452 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" підпункт 1.2 пункту 1 виключити.
У зв'язку з цим підпункти 1.3 і 1.4 пункту 1 вважати відповідно підпунктами 1.2 і 1.3.
7. Відповідь на питання, вміщене у пункті 7 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 10.03.98 N 01-8/91 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" викласти у такій редакції:
"У вирішенні цього питання слід виходити з вимог чинного законодавства, зокрема, частини восьмої статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон), відповідно до якої договір про передачу права на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру.
Визначення поняття "Реєстр" наведено у статті 1 Закону.
Офіційний бюлетень видається центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
Порядок розгляду та реєстрації у Державному департаменті інтелектуальної власності договору про передачу власності на винахід (корисну модель) та ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі) визначено відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 18.09.2000 N 451.
8. У пункті 4 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 17.08.98 N 01-8/314 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" в абзаці другому відповіді на питання останнє речення викласти у такій редакції:
"Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" такий напис підлягає виконанню Державною виконавчою службою".
9. У пункті 13 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 14.10.98 N 01-8/391 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" в абзаці четвертому відповіді на питання друге речення викласти у такій редакції:
"Виконання таких вимог арбітражного суду є обов'язковим".
10. У пункті 8 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 29.01.99 N 01-8/46 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" абзац другий відповіді на питання викласти у такій редакції:
"За відсутності у зазначеного вище відповідача розрахункового рахунку в установі банку наказ підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, стягувач повинен звернутися із заявою про примусове виконання рішення до державного виконавця за місцем проживання боржника".
11. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 31.03.99 N 01-8/141 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році" пункт 10 виключити.
У зв'язку з цим пункти 11 і 12 вважати відповідно пунктами 10 і 11.
12. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 06.04.99 N 01-8/151 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" пункт 3 викласти у такій редакції:
"3. Чи застосовуються правила статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до правовідносин, які регулюються Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"?
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює відносини, пов'язані із перерахуванням грошових сум.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" товарообмінна (бартерна) операція визначається як один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Отже у арбітражного суду немає правових підстав для застосування правил статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до правовідносин, які є предметом регулювання Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності".
Разом з тим слід враховувати, що за наявності у договорі умови змішаної форми оплати або у разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору (частина четверта статті 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності") такий договір підпадає у частині, опосередкованій рухом коштів у готівковій або безготівковій формі, під дію частини другої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (з урахуванням вимог згаданої частини четвертої статті 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", згідно з якими строк одержання валютної виручки у такому разі не поновлюється і не переривається, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів)".
13. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 21.06.99 N 01-8/292 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства":
13.1. У підпункті 1.1 пункту 1 у запитанні слова і цифри "Указом Президента України від 27.01.95 "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" замінити словами "Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності";
13.2. У підпункті 1.2 пункту 1 абзац перший відповіді на питання викласти у такій редакції:
"Відповідно до статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" однією з необхідних умов застосування відповідних санкцій є неввезення на митну територію України товарів за бартерною угодою протягом встановлених частинами першою - третьою статті 2 цього Закону строків з дати митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації) товарів, що фактично експортовані за таким договором".
14. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 24.09.99 N 01-8/451 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства":
14.1. Відповідь на питання, вміщене у підпункті 1.2 пункту 1, викласти у такій редакції:
"Відповідно до пункту 18.3 статті 18 названого Закону перелік офшорних зон оприлюднено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2000 N 106-р (див. газету "Урядовий кур'єр" від 03.03.2000)";
14.2. У пункті 5 виключити останній абзац.
15. У пункті 5 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 02.11.99 N 01-8/518 "Про Порядок безспірного списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка" слова і цифри "перелік яких зазначено у статті 349 Цивільного процесуального кодексу України" замінити словами і цифрою "виданих на виконання рішень, які зазначені у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
16. В Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 14.03.2000 N 01-8/108 "Про відповідальність за невиконання рішень арбітражного суду":
16.1. Абзац четвертий виключити.
У зв'язку з цим абзаци п'ятий-дев'ятий вважати відповідно абзацами четвертим-восьмим;
16.2. У новому абзаці четвертому слова "якщо застосування такої відповідальності не тягне за собою бажаних наслідків" замінити словами "з урахуванням викладеного";
16.3. В останньому абзаці виключити слова і цифри "після застосування заходів, передбачених статтею 119 Арбітражного процесуального кодексу України".
17. У пункті 5 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 N 01-8/97 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів":
17.1. В абзаці другому виключити слова: "та не подано доказів щодо відсутності вини за їх неналежне виконання";
17.2. В абзаці одинадцятому слова "не доведено відсутність вини за неналежне" замінити словами "не подано доказів належного".
Заступник Голови Вищого
арбітражного суду України

А.Осетинський