• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про державне мито

Кабінет Міністрів України  | Декрет від 21.01.1993 № 7-93
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Декрет
  • Дата: 21.01.1993
  • Номер: 7-93
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Декрет
  • Дата: 21.01.1993
  • Номер: 7-93
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;
8) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;
9) громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);
10) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав;
( Пункт 10 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 )
11) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу іхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;
органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про припинення права власності на земельну ділянку;
12) місцеві державні адміністрації - за позовами до арбітражного суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;
13) громадяни - за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення й виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;
14) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;
15) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;
фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду;
органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду;
( Пункт 15 статті 4 доповнено абзацом третім згідно із ЗакономN 68/94-ВР від 30.06.94 )
16) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;
на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства;
17) неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;
( Пункт 17 статті 4 в редакції Закону N 490/96-ВР від 13.11.96 )
18) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
( Абзац перший пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
( Абзац другий пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп;
19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;
20) громадяни України - за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка;
( Пункт 20 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94 )
21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, - за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення;
( Пункт 21 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
22) громадяни України - за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;
23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон;
24) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;
25) особи, які не досягли 16-річного віку, - за видачу їм документа на виїзд за кордон;
( Пункт 25 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94 )
26) іноземні туристи - за реєстрацію іноземних паспортів;
27) позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів; ( Пункт 27 статті 4 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3629-12 від 19.11.93);
28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій;
( Пункт 28 статті 4 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 303/96-ВР від 10.07.96 )
29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
30) Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або арбітражного суду в інтересах громадян і державних юридичних осіб;
31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів - із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;
32)
( Абзац перший пункту 32 статті 4 виключено на підставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
автори, які передали виключне право на використання винаходу державі, - за дії, пов'язані з експертизою заявки на винахід;
Фонд винаходів України - за дії, вказані в підпункті "у" пункту 6 статті 3 цього Декрету, а також за позовами, з якими він звертається до суду або арбітражного суду;
( Абзац третій пункту 32 статті 4 виключено на підставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
пенсіонери, а також учні та студенти навчальних закладів, інші малозабезпечені громадяни - за дії, пов'язані з поданням заявки на видачу патенту на винахід чи промисловий зразок, проведенням експертизи заявки, видачею, переоформленням і підтриманням чинності патенту. Для колективу заявників чи власників патенту розмір мита зменшується на частку, пропорційну кількості громадян, звільнених від сплати мита;
33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;
34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення;
35) державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;
( Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно з Декретом N 43-93 від30.04.93 )
36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду;
( Статтю 4 доповнено пунктом 36 згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95, в редакції Закону N 1662-III від 20.04.2000 )
37) громадяни - за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 37 згідно із Законом N 53/96-ВР від 20.02.96 )
38) державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;
( Статтю 4 доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 589/96-ВР від 12.12.96 )
39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - за позовами, з якими він звертається до арбітражного суду у справах про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво";
( Статтю 4 доповнено пунктом 39 згідно із Законом N 621/96-ВР від 19.12.96 )
40) Державний комітет України по матеріальних резервах та підприємства, установи і організації системи матеріального резерву - за позовами, з якими вони звертаються до суду, арбітражного суду у справах щодо виконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
( Статтю 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом N 131/97-ВР від 05.03.97 )
41) громадяни - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги;
( Статтю 4 доповнено пунктом 41 згідно із Законом N 1489-III від 22.02.2000 )
42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення за позовами до арбітражного суду щодо стягнення штрафу за порушення в сфері містобудування;
( Статтю 4 доповнено пунктом 42 згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000 )
43) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів.
( Статтю 4 доповнено пунктом 43 згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000 )
Зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Повноваження місцевих Рад народних депутатів і Міністерства фінансів України з надання пільг щодо сплати державного мита
Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.
Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до арбітражного суду, із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду, а також за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин, підтриманням їх чинності, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи, яке зараховується до державного бюджету України.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, N 483/96-ВР від 12.11.96 )
Державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до державного бюджету України.
Стаття 7. Порядок сплати державного мита
Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
З позовів, що подаються до суду та арбітражного суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.
( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )
Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 мито у вільно конвертованій валюті виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, еквівалентного 600 доларів США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.
( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )
Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Стаття 8. Повернення державного мита
Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;
3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в арбітражному суді, а також коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку доарбітражного врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою;
4) скасування в установленому порядку рішення суду, припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах, або якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розв'язання спору і можливість застосування цього порядку втрачено, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету;
5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи;
( Статтю 8 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )
6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
Повернення державного мита за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи проводиться у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі.
( Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )
Стаття 9. Відповідальність за правильність справляння державного мита
Керівники установ, що справляють державне мито, несуть відповідальність за правильність його справляння, а також за своєчасність та повноту внесення до бюджету відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
За несвоєчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня в розмірі 0,2 відсотка за кожний день прострочки.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВРвід 11.07.95 )
Стаття 10. Органи, що здійснюють контроль за справлянням державного мита
Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.
Стаття 11. Заключні положення
1. Зупиняється дія Закону України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 170).
2. Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита.
( Пункт 2 статті 11 в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 )
3. Цей Декрет набуває чинності з дня його опублікування.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА Міністр Кабінету Міністрів України А. ЛОБОВ
м.Київ, 21 січня 1993 року
N 7-93
Опубліковано: "Голос України", 12 лютого 1993 року