Щодо виконання Закону "Про боротьбу з корупцією" в частині забезпечення однозначності у застосуванні норм законодавства

На Ваше звернення до Комітету від 12.01.2010 (N 71к-12/01) "Щодо виконання Закону "Про боротьбу з корупцією" в частині забезпечення однозначності у застосуванні норм законодавства" повідомляємо таке.

Боротьба з корупцією згідно з предметами відання, визначеними Постановою Верховної Ради України від 04.12.2007 N 4-VI "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання", віднесена до предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Разом з тим, питання статусу народного депутата України (права, обов'язки, відповідальність) віднесені зазначеною Постановою до предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Конституція України, зокрема, пунктом 21 частини першої статті 92 встановлює, що статус народних депутатів України визначається виключно законами України.

Народний депутат України, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про статус народного депутата України", є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою цієї статті, при виконанні своїх повноважень народний депутат України керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Посилаючись на статтю 43 Закону України "Про інформацію", Ви зазначаєте, що учасники інформаційних відносин мають право на одержання інформації про діяльність народних депутатів. Разом з тим, у частині першій наведеної статті зазначається, що учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

Повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про статус народного депутата України" народний депутат України має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності, а згідно з частиною сьомою цієї статті Закону народний депутат України не може розголошувати інформацію, яка стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень, якщо ця інформація є конфіденційною відповідно до закону і стала йому відомою у зв'язку з виконанням депутатських повноважень.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 30.10.97 (справа N 18/203-97) у пункті 1 вирішальної частини вирішив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Комітет також зазначає, що відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Закон України "Про статус народного депутата України" у статті 24 зобов'язує народного депутата України додержуватися Конституції України, законів України та присяги народного депутата України (пункт 2 частини першої); розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" (пункт 13 частини першої).

Закон України "Про статус народного депутата України" у статті 19 також передбачає, що народний депутат України має право використовувати лише для виконання своїх повноважень інформацію, яка стала йому відомою під час їх виконання, якщо вона становить державну таємницю (частина шоста); народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує (частина п'ята).

З вищевикладеного випливає, що інформація, яка стає відомою народному депутату України при виконанні депутатських повноважень, надається іншим особам, виходячи з положень Конституції та законів України.

Привертаємо увагу до того, що народний депутат України виконує свої повноваження відповідно до Конституції і законів України. Діяльність народного депутата України у Верховній Раді України врегульована у статті 6 Закону України "Про статус народного депутата України". Народний депутат України у порядку, встановленому законом:

1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;

2) бере участь у роботі депутатської фракції;

3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України;

4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України;

6) бере участь у парламентських слуханнях;

7) звертається із депутатським запитом.

Таким чином, діяльність народного депутата України у Верховній Раді України є відкритою і гласною під час проведення її пленарних засідань чи у складі утворюваних парламентом органів і відображається в установленому законом чи Регламентом Верховної Ради України порядку. А саме: відбуваються прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради України, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті "Голос України" та інших виданнях Верховної Ради України, відображаються у передачах парламентського телеканалу "Рада", а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, веб-сайтах комітетів Верховної Ради України.

Обов'язки народного депутата України визначені у статті 24 Закону України "Про статус народного депутата України", зокрема інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік (пункт 12 частини першої).

Щодо посилання у Вашому зверненні на статтю 32 Закону України "Про інформацію", згідно якої "органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово" у контексті інформації про діяльність народного депутата України, повідомляємо, що не слід ототожнювати правові поняття "народний депутат України" з поняттями "органи законодавчої влади" та "їх посадові особи". Народні депутати України не є посадовими особами, а згідно закону є представниками Українського народу у Верховній Раді України і уповноважені ним на виконання повноважень, тобто особами зі спеціальним правовим статусом.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про державну службу" "Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій".

Конституція України у частині другій статті 78 встановлює, що "народні депутати України не можуть бути на державній службі", пункт 2 частини першої статті 3 Закону України "Про статус народного депутата України" передбачає, що народний депутат України не має права одночасно бути на державній службі.

Наведені у Вашому зверненні положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.98 N 13 також підтверджує правову позицію стосовно того, що поняття "державні службовці" та "депутати всіх рівнів" не є тотожними.

Підсумовуючи вищезазначене повідомляємо, що правова позиція Комітету полягає у неухильному дотриманні народними депутатами України та іншими учасниками інформаційних відносин вимог Конституції та законів України.