Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки

З метою підвищення ефективності національної системи експортного контролю, а також залучення сучасних виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, необхідних для подальшого розвитку економіки, Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (додається).

2. Урядовій комісії з експортного контролю забезпечити організацію контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки.

3. Визнати такими, що втратили чинність, розділи "Метали і мінерали", "Інші матеріали та комплектуючі", "Верстати та інше обробне устаткування", "Електротехнічне та енергетичне обладнання", "Спеціальне устаткування" та "Електроніка, електронні системи, вироби приладобудування" Переліку видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, які можуть використовуватися для створення зброї, військової і спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1993 р. N 159 "Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом".

1. Це Положення визначає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення контролю за експортом (реекспортом) з України, імпортом в Україну і транзитом через територію України товарів подвійного використання, незалежно від умов поставки, характеру угод, митного режиму та інших особливостей переміщення цих товарів.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

експорт - вивезення, передача чи пересилка товарів (майна) за межі України, передача чи пересилка товарів (майна) у межах України будь-яким юридичним або фізичним особам, які перебувають під юрисдикцією інших держав;

реекспорт - експорт товарів (майна), раніше імпортованих в Україну;

імпорт - отримання товарів (майна) від іноземних юридичних або фізичних осіб та їх ввезення на територію України;

транзит - переміщення товарів (майна) через територію України без будь-якого використання на її території;

тимчасове ввезення - ввезення на територію України товарів (майна) на визначений термін за умови повернення їх на територію експортера;

тимчасове вивезення - вивезення з території України товарів (майна) на визначений термін за умови повернення їх на територію експортера;

товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання,матеріалів, програмного забезпечення і технологій (далі - продукція),а також роботи і послуги, пов'язані з ними, які, крім основного цивільного призначення, можуть бути використані під час розроблення, виробництва або використання озброєння, військової чи спеціальної техніки і є об'єктом купівлі-продажу або обміну (оплатної передачі);

майно - будь-яка продукція, у тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, роботи і послуги, не призначені для оплатної передачі;

робота - виконання в Україні або за її межами завдань щодо розроблення, виробництва, використання продукції або організації та проведення виставок, реклами тощо за замовленням іноземної юридичної або фізичної особи (чи уповноваженої нею особи);

послуги - надання в Україні або за її межами допомоги щодо навчання, підвищення кваліфікації, практичного освоєння методів роботи, консультацій тощо за замовленням іноземної юридичної або фізичної особи (чи уповноваженої нею особи);

вироби - комплекси, системи та засоби, а також комплектуючі та запасні частини до них, включаючи агрегати, блоки, вузли, прилади, апаратуру, макети тощо;

обладнання - будь-які види технологічного оснащення, включаючи шаблони, стенди, оправки, опоки, прес-форми, затискні пристрої, пристрої для центрування тощо, спеціальне програмне забезпечення, контрольно-випробувальне обладнання, інші прилади та їх компоненти, спеціально спроектовані або модифіковані для розроблення однієї чи більше стадій виробництва;

програмне забезпечення - набір з однієї або більше програм чи мікропрограм, зафіксованих на будь-якому носії;

програма - послідовність команд для здійснення процесу, які надаються в такій формі, що вона може бути виконана електронним комп'ютером або може бути перетворена в таку форму;

мікропрограма - послідовність елементарних команд, яка зберігається у спеціальному запам'ятовувальному пристрої, виконання її ініціюється введенням еталонних команд до регістру команд;

спеціальне програмне забезпечення - мінімальний обсяг операційних і діагностичних систем, систем технічного обслуговування та прикладних програм, якими повинно бути укомплектовано конкретне обладнання, для того, щоб воно виконувало призначені йому функції. Для виконання тієї ж функції на іншому, несумісному обладнанні, необхідно модифікувати це програмне забезпечення або збільшити кількість програм;

технологія - будь-який документ, який містить копії, плани, діаграми моделі, формули, таблиці, звіти, технічні розрахунки, технічні умови, керівництво для користувача, інструкції або інші інформаційно-довідкові матеріали, що мають відомості, необхідні для розроблення, виробництва або використання товарів, за винятком:

будь-якого документа із загальнодоступною інформацією або такого, що належить до фундаментальних наукових досліджень;

будь-якої заяви на одержання патенту (або будь-якої іншої форми захисту винаходу чи корисної моделі) або заяви для реєстрації промислового зразка та знаків для товарів і послуг, яка оформляється відповідно до законодавства України або іншої країни чи міжнародного договору;

будь-якого документа, необхідного для реєстрації,підготовки або оформлення зазначеної заяви;

документ - будь-який носій або пристрій, за допомогою якого інформація записується, обробляється або зберігається, включаючи:

інформаційні матеріали, які надруковані або написані, намальовані, накреслені чи вигравірувані;

технічні засоби оброблення та/або зберігання інформації, які мають енергонезалежні елементи пам'яті;

будь-які магнітні носії (магнітні диски та стрічки усіх видів, кінострічки, відеозаписи, платівки та інші звукозаписи, кінота фотонегативи, відзняті плівки, фотознімки, кліше, голограми, перфокарти, перфострічки тощо);

фундаментальні наукові дослідження - експериментальні або теоретичні роботи, які проводяться головним чином для набуття нових знань у галузі фундаментальних законів, явищ або відомих фактів і первісно не спрямовані на досягнення конкретної практичної мети чи розв'язання конкретного завдання;

розроблення - будь-яка діяльність чи стадія створення або модернізації виробу, що передує його серійному виробництву і може включати або бути пов'язаною з прикладними науковими дослідженнями, вибором напрямів та проведенням теоретичних (експериментальних) досліджень, ескізним (технічним) проектуванням і макетуванням, проектно-пошуковими роботами та технологічним проектуванням, створенням і виготовленням конструкторської документації, виготовленням та проведенням випробувань дослідних зразків, схемою виробництва, коригуванням конструкторської документації або доопрацюванням дослідних зразків за результатами випробувань;

прикладні наукові дослідження - експериментальні або теоретичні роботи, які проводяться з метою набуття нових знань про принципи явищ або фактів, що спостерігаються і спрямовані, в першу чергу, на досягнення конкретної практичної мети або розв'язання конкретного завдання;

виробництво - усі стадії процесу створення продукції, в тому числі спорудження виробничих потужностей, впровадження технології, виготовлення, комплектування, монтування (включаючи встановлення), контроль за забезпеченням якості та випробування;

використання - експлуатація, налагодження (включаючи монтаж на місці експлуатації), перевірка та всі види технічного обслуговування і ремонту;

країна призначення - країна, відома на момент отримання дозволу Урядової комісії з експортного контролю (далі - Комісія) як країна кінцевого призначення товару.

3. Дія цього Положення поширюється на всі суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють будь-які види зовнішньоекономічної діяльності з товарами подвійного використання, включаючи зовнішню торгівлю, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію у галузі виробництва, науки і техніки, демонстрацію експонатів на міжнародних виставках та ярмарках, прибережну і прикордонну торгівлю, операції обміну, виконання робіт, надання послуг тощо.

4. Товари, переміщення яких контролюється згідно з цим Положенням, перелічено у Списку окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (далі - Список), який додається.

Найменування, технічні характеристики та коди Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності товарів подвійного використання, що включені до Списку, можуть уточнюватися Комісією за поданням заінтересованих міністерств і відомств з наступним затвердженням відповідних змін і доповнень до цього Списку Кабінетом Міністрів України.

5. Експорт товарів подвійного використання, що містять відомості, які становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до законодавства з питань охорони державної таємниці.

Укладання суб'єктами підприємницької діяльності України договорів (контрактів) щодо експорту, участі у міжнародних виставках, розповсюдження рекламних проспектів зазначених товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за дозволом Комісії.

6. Це Положення повною мірою застосовується під час проведення зовнішньоекономічних операцій з майном.

7. Контроль за переміщенням товарів подвійного використання передбачає:

здійснення зовнішньоекономічних операцій з товарами виключно суб'єктами підприємницької діяльності, які одержали на це відповідні повноваження;

надання дозволу Комісією на здійснення експорту (реекспорту), імпорту, транзиту та інших операцій з товарами;

декларування та митне оформлення товарів;

отримання (надання) у разі потреби відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця їх використання;

здійснення контролю за їх використанням споживачами і у разі потреби проведення перевірок на місцях заявленого використання або перебування цих товарів;

відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення операцій з товарами.

8. Повноваження на здійснення зовнішньоекономічних операцій з товарами подвійного використання надається Комісією за поданням Експертно-технічного комітету при Кабінеті Міністрів України (далі - Комітет) суб'єктам підприємницької діяльності, які є безпосередніми виробниками чи споживачами товару, або за їх дорученням організаціямпосередникам, які отримали на це повноваження у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9. Переміщення окремих видів виробів, обладнання і матеріалів, а також робіт і послуг, пов'язаних з ними, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на підставі генеральних або разових дозволів Комісії.

Переміщення окремих видів програмного забезпечення і технологій, а також робіт і послуг, пов'язаних з ними, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за разовими дозволами Комісії. На передачу програмного забезпечення або технологій потрібний дозвіл Комісії незалежно від того, яким способом вони переміщуються (передаються).

Генеральні дозволи можуть надаватися будь-якому суб'єкту підприємницької діяльності, який є безпосереднім виробником або споживачем товарів подвійного використання і створив відповідні умови, що забезпечують виконання вимог законодавства України.

В інших випадках надаються разові дозволи.

10. Товари подвійного використання підлягають обов'язковому декларуванню та пред'явленню для митного оформлення митним установам незалежно від способів їх транспортування.

Порядок їх декларування та митного оформлення визначається Держмиткомом за погодженням з Комісією.

11. Міжнародні перевезення товарів подвійного використання здійснюються у загальному порядку будь-яким видом транспорту. Міжнародні перевезення здійснюються, як правило, одним видом транспорту з урахуванням правил міжнародних конвенцій з морських, авіаційних, автомобільних та інших видів перевезень.

Порядок пересилки товарів подвійного використання міжнародними поштовими посилками, бандеролями, письмовою кореспонденцією та іншими засобами зв'язку встановлюється Мінзв'язку, Мінпресінформом та Держмиткомом за погодженням з Комісією.

12. Процедура отримання (надання) відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання передбачає надання імпортером експортеру:

достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання зазначених у договорі(контракті) товарів;

зобов'язань імпортувати товари тільки до заявленої країни призначення, а якщо вони не будуть імпортовані до неї, то не передавати їх до іншого місця призначення;

зобов'язань не реекспортувати імпортовані товари до третіх країн без дозволу органів експортного контролю країни-імпортера (призначення).

Необхідні зобов'язання (гарантії) можуть бути надані у вигляді імпортного сертифіката, сертифіката кінцевого споживача чи іншого документа, що містить їх.

Порядок оформлення цих документів визначається законодавством країни-імпортера (призначення).

13. Сертифікат кінцевого споживача оформляється кінцевим споживачем товару, як правило, за встановленою формою і містить, як мінімум, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

споживача товару (повна назва, адреса, сфера діяльності);

експортера товару (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН

ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

місце установки та/або використання товару;

кінцеве призначення товару, а також гарантії про те, що товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде передаватися в інші місця використання без письмової згоди на це органу експортного контролю країни призначення.

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою підприємства, установи, організації, що його видала.

14. Імпортний сертифікат (або його аналог) оформляється імпортером в уповноваженому на це органі країни - імпортера (призначення) і містить, як правило, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

імпортера (повна назва, адреса);

експортера (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН

ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

а також гарантії про те, що зобов'язання, які прийняв на себе імпортер стосовно країни призначення та нереекспорту товару в треті країни, перебуватимуть під його контролем і у разі потреби сертифікат підтвердження доставки буде надано органам експортного контролю країни-експортера;

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою органу державної влади, що його видав.

15. Якщо імпортером і кінцевим споживачем є одна юридична особа, сертифікат кінцевого споживача може не оформлятися, а його положення можуть бути включені імпортером до тексту договору (контракту).

16. У разі коли імпортер не є суб'єктом підприємницької діяльності країни призначення, експортер повинен отримати від нього документи, що підтверджують:

зобов'язання імпортера про те, що імпортований товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде копіюватися, видозмінюватися, модернізуватися, а також передаватися чи реекспортуватися іншому споживачу без письмової згоди на це органів експортного контролю країни-експортера;

гарантії державного органу країни-імпортера, який має на це відповідні повноваження, що виконання зобов'язань стосовно кінцевого призначення, місця використання та вжиття заходів щодо запобігання несанкціонованому реекспорту, які прийняв на себе імпортер, перебуватиме під його контролем і право перевірки їх виконання може бути надано представникам країни-експортера за участю компетентних органів країни-імпортера.

17. Порядок здійснення контролю за використанням експортованих (імпортованих) товарів подвійного використання кінцевими споживачами та проведення перевірок на місцях використання або перебування таких товарів установлюється відповідним Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

18. Відповідальність за збір інформації щодо надійності імпортера, наявність у нього відповідних повноважень, отримання достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення і місце використання товару, що експортується, а також отримання оригіналів сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, а у разі потреби й інших документів, які дають змогу отримати необхідні зобов'язання (гарантії) та однозначно визначити кінцевого споживача, мету і місце використання товару, несе експортер у порядку, встановленому законодавством України.

19. Експорт (реекспорт) з України зазначених у Списку товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (далі - експортерами) за умови одержання разового або генерального дозволу Комісії, а у випадках, передбачених пунктом 29 цього Положення, за висновком Комітету.

20. Дозвіл Комісії на передачу виробів або обладнання одночасно санкціонує передачу зазначеним у ньому імпортеру та кінцевому споживачу мінімального обсягу програмного забезпечення і технології, які необхідні для його використання.

21. Для одержання разового дозволу експортер надсилає Комісії лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Комітетом;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт (реекспорт) зазначених у заяві товарів до країни призначення (включаючи завірену копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є організація-посередник);

сертифікат походження товару;

оригінали документів, які встановлюють зобов'язання та гарантії імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

22. У разі потреби за рішенням Комітету оформлюються висновки відповідних органів державної виконавчої влади стосовно можливості та умов здійснення експорту. Експортер має право попередньо узгодити умови експорту з відповідним міністерством чи відомством.

23. Для одержання генерального дозволу експортер надсилає Комісії лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Комітетом;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

перелік укладених з іноземними замовниками договорів (контрактів), план експорту продукції на поточний рік або витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості, ймовірного імпортера та кінцевого споживача товару ( країна, повна назва підприємства, поштовий індекс, адреса, телефон керівника);

копію наказу по підприємству (організації) про призначення посадових осіб і створення умов, необхідних для безумовного виконання ними вимог цього Положення;

гарантійний лист (за довільною формою) про отримання від імпортерів оригіналів документів щодо кожної реалізації генерального дозволу, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) стосовно кінцевого призначення та місця використання товарів;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

24. Експортери, укладаючи договори (контракти) на експорт товарів, включених до Списку, обов'язково зазначають кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання товарів, а також зобов'язання (гарантії) імпортера, що ці товари будуть передані тільки заявленому кінцевому споживачеві без копіювання, видозмінення чи модернізації та не будуть передаватися (реекспортуватися) іншому споживачеві без письмової згоди на це експортера та органів експортного контролю України.

25. Експортер зобов'язаний оформлювати міжнародні договори (контракти) відповідно до вимог законодавства України та міжнародних правил торгівлі, а також зазначати у них:

згоду імпортера, якщо він є кінцевим споживачем, на право експортера здійснювати у разі потреби перевірку (за участю компетентних органів України та країни-імпортера) використання експортованих товарів відповідно до заявленої мети і місця;

те, що договір (контракт) набуває чинності після отримання експортером (імпортером) необхідних дозволів (ліцензій) відповідних органів експортного контролю.

26. Необхідні гарантії щодо кінцевого призначення, місця використання та нереекспорту в треті країни отримуються експортером від імпортера у вигляді документів, оформлених відповідно до вимог, передбачених пунктами 12 - 16 цього Положення.

Перелік зазначених документів може уточнюватися Комітетом під час проведення експертизи з урахуванням категорії товару, відомостей про імпортера та кінцевого споживача.

27. До заяви на отримання дозволу на експорт програмного забезпечення і технологій, крім документів, передбачених пунктом 21 цього Положення, додаються два примірники повного змісту програмного забезпечення і технологій та документи, які підтверджують факт відсутності чи наявності у їх змісті відомостей, що становлять державну таємницю. Ці документи оформляються згідно з вимогами законодавства України і подаються у двох примірниках.

28. Реекспорт товарів, включених до Списку, здійснюється згідно з порядком, передбаченим цим Положенням для експорту таких товарів. При цьому, крім зазначених, експортером подаються документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт з боку постачальника (країни-експортера) цих товарів в Україну.

29. Для отримання дозволу на тимчасове вивезення (пересилання) товарів з метою демонстрування (реклами) на виставках, ярмарках, проведення випробувань, сертифікації, виконання ремонту тощо, яке не передбачає переходу права власності, експортер надсилає Комітету лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) щодо повернення експонатів у визначений термін без змін їх кількісних та якісних характеристик;

документ, що містить повний опис товару та його код за ТН

ЗЕД;

документ, що підтверджує заставну вартість товару.

30. Тимчасове вивезення товарів за угодами, які передбачають перехід права власності, здійснюється на підставі дозволу Комісії.

31. Усі документи, що подаються Комісії, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додаються їх офіційні переклади.

32. Ввезення на митну територію України товарів, включених до Списку, за винятком тих, які позначені зірочкою (*), здійснюється без дозволу Комісії в порядку, встановленому законодавством України.

Ввезення товарів, які у Списку позначені зірочкою, здійснюється на підставі генерального або разового дозволу Комісії, а у випадках, передбачених пунктом 37 цього Положення, за висновком Комітету.

33. Для одержання дозволу на ввезення товару імпортер надсилає Комісії лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Комітетом;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію імпортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на передачу товарів, що імпортуються, українському імпортеру (якщо він є кінцевим споживачем);

завірену копію договору комісії, доручення, якщо імпортером є організація-посередник;

сертифікат походження товару;

сертифікат кінцевого споживача товару, оформлений українським споживачем за встановленою формою;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення (із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу), основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки, основні тактико-технічні характеристики кожного об'єкта, що імпортується (для матеріалів - сертифікат якості).

34. Погодження з відповідними органами державної влади умов імпорту (включаючи тимчасове ввезення) та використання (реалізації) зазначених у заяві товарів здійснюється у разі потреби за рішенням Комітету. чмпортер має право попередньо узгодити умови імпорту та/або використання (реалізації) товарів, що імпортуються, з відповідними міністерствами чи відомствами.

35. Якщо імпортер подає заяву про отримання генерального дозволу, замість копій договорів (контрактів) може подаватися їх перелік або план імпорту чи витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості.

36. На запит іноземного експортера гарантії Уряду України щодо вжиття заходів до запобігання несанкціонованому реекспорту надаються Комісією за поданням Комітету і оформляються у вигляді імпортного сертифіката України або іншого документа, який містить необхідні гарантії (зобов'язання).

37. Для отримання дозволу на тимчасове ввезення товарів за характером угод, які не передбачають переходу права власності (демонстрування (реклама) на виставках, ярмарках або проведення випробувань, виконання ремонту тощо), імпортер надсилає Комітету лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

погоджені з відповідним органом державної виконавчої влади умови тимчасового використання зазначених у заяві товарів;

документ, що містить повне найменування та стислий опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД.

38. Тимчасове ввезення товарів за характером угод, які передбачають перехід права власності (купівля-продаж, обмін тощо), здійснюється на підставі дозволу Комісії.

39. Транзитні перевезення іноземних товарів через територію України здійснюються без дозволу Комісії у загальному порядку, встановленому законодавством України, за винятком тих, що прямують до країн призначення, стосовно яких встановлено санкції Ради Безпеки ООН або інші обмеження відповідно до законодавства України.

Транзит іноземних товарів через територію України у зазначених випадках здійснюється за дозволом Комісії, якщо інше не передбачено законодавством України.

40. Для отримання дозволу на транзит експортер зарубіжної країни надсилає Комісії лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Комітетом;

завірену копію експортної ліцензії (дозволу) країни-експортера товару;

переліки товарів, які передбачається перевозити через територію України.

Переліки складаються у трьох примірниках за встановленою Комітетом формою з обов'язковим зазначенням найменування і повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру та кількості.

41. Розгляд заяв на отримання дозволу Комісії здійснюється Комітетом із залученням інших компетентних органів чи організацій після надання заявником повного комплекту документів.

У разі потреби від заявника може вимагатися додаткова інформація, що дасть змогу прийняти обгрунтоване рішення за заявою або підтвердить достовірність наданих відомостей.

Заявник має право додавати до заяви інші документи, що дадуть змогу підготувати обгрунтовані висновки експертизи.

Порядок розгляду матеріалів заяв Комітетом, міністерствами, відомствами або організаціями, які залучаються до проведення експертизи, встановлюється Комісією.

42. Рішення про надання або відмову в наданні дозволу на переміщення товарів подвійного використання приймається Комісією на підставі розгляду результатів експертизи.

Наявність у заявника договору (контракту) не може бути підставою для обов'язкової видачі дозволу або позитивного висновку.

43. У видачі дозволу Комісії (позитивного висновку Комітету) може бути відмовлено у разі:

неподання документів, зазначених у цьому Положенні, неправильного їх оформлення або їх підроблення;

встановлення фактів порушення українськими чи іноземними суб'єктами підприємницької діяльності умов або правил здійснення вивезення чи ввезення товарів, щодо яких встановлено режим контролю;

виникнення обставин, що можуть заподіяти шкоду інтересам України в галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки або таких,які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод;

відсутності у заявника повноважень та/або ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

несвоєчасного подання звіту про реалізацію попередньо наданих дозволів.

Рішення Комісії про відмову в наданні дозволу доводяться до заявника листом Комітету з викладенням підстав відмови.

44. Термін прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу або висновку щодо тимчасового вивезення (ввезення) товарів з урахуванням термінів підготовки висновків міністерствами і відомствами, які залучаються для проведення експертизи, становить до 30 робочих днів від часу надходження до Комітету повного комплекту документів, необхідних для проведення експертизи.

Цей термін може бути продовжено до 45 робочих днів, якщо за рішенням Комітету до проведення експертизи залучаються державні експерти з питань державної таємниці.

За рішенням Комісії для проведення додаткової експертизи та прийняття обгрунтованого рішення термін розгляду заяви може бути продовжено до 90 днів.

45. Порядок оформлення та використання дозволів розробляється Комітетом разом з Держмиткомом та затверджується Комісією.

46. Загальний контроль за використанням дозволів Комісії забезпечується Комітетом із залученням відповідних органів державної виконавчої влади у порядку, що затверджується Комісією.

Перевірка виконання імпортером (споживачем) зобов'язань щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання може здійснюватися експортером та/або Комітетом разом з компетентними органами України та країни-імпортера (призначення).

47. З метою ведення обліку використання виданих Комісією дозволів суб'єкти підприємницької діяльності України, які отримали дозвіл на експорт, імпорт чи транзит продукції (робіт і послуг), в 15-денний термін від дати його повної реалізації або закінчення терміну дії зобов'язані надіслати Комітетові письмовий звіт про його реалізацію.

Звіт подається Комітетові у довільній формі з обов'язковим зазначенням відомостей про дату, країну, товар, вартість та обсяги його реалізації. До звіту додаються копії вантажних митних декларацій, належним чином завірені митним органом, що прийняв до реалізації відповідний дозвіл.

До звіту про використання генеральних дозволів, якщо це визначено в його особливих умовах, експортери (імпортери) додають оригінали документів, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання.

В окремих випадках за рішенням Комісії може бути встановлено інший режим контролю, ніж зазначений у цьому розділі.

Якщо Комісією встановлено режим контролю за етапами використання дозволу, інформація повинна надаватися у зазначені в ньому терміни.

У разі несвоєчасного подання такої інформації Комісія вживає відповідних заходів.

48. При скасуванні державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виданий дозвіл втрачає чинність.

У разі реорганізації або зміни назви юридичної особи суб'єкт підприємницької діяльності повинен у 15-денний термін подати до Комітету заяву на переоформлення дозволу. Якщо дозвіл було частково використано, до заяви додається письмовий звіт про його реалізацію.

49. У разі втрати дозволу дублікат не видається.

50. У разі порушення українським та/або іноземним суб'єктом підприємницької діяльності умов або правил переміщення товарів подвійного використання, зазначених у дозволі, а також виникнення обставин, що призводять до заподіяння шкоди інтересам національної безпеки України, або таких, які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод, Комісія може тимчасово зупинити дію наданого дозволу або скасувати його.

Держмитком за поданням Комітету негайно вживає заходів до виконання рішення Комісії.

51. Рішення Комісії про відмову у видачі дозволу, зупинення його дії чи скасування може бути оскаржено суб'єктом підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

52. Особи, які порушили встановлений порядок контролю за переміщенням окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки, несуть відповідальність згідно із законодавством України.