Про Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища

З метою забезпечення сучасного рівня обслуговування органів державної влади, представницьких органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, Збройних Сил та громадян України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища (далі - Програма), що додається.

2. Покласти на Комітет з питань гідрометеорології та Державний комітет з питань науки, техніки та промислової політики функції замовників Програми.

3. Призначити керівником Програми першого заступника голови Комітету з питань гідрометеорології Токар Н.Ф.

4. Міністерству економіки, Міністерству фінансів за поданням Комітету з питань гідрометеорології і Державного комітету з питань науки, техніки та промислової політики починаючи з 1997 року передбачати цільове фінансування реалізації Програми з державного бюджету виходячи з реальних можливостей.

Ця Програма розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1995 р. N 911 "Про першочергові заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1995 - 1996 роки".

Інформація про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнози їх змін є одним із важливих факторів, що забезпечують соціально-економічний розвиток, обороноздатність та екологічну безпеку країни.

Розроблення і своєчасне здійснення заходів, спрямованих на зменшення збитків від стихійних гідрометеорологічних явищ і запобігання негативному впливові господарської діяльності на стан навколишнього природного середовища, потребують широкого і цілеспрямованого врахування кліматичних і водних ресурсів та наявності даних про забруднення навколишнього природного середовища.

Україна є членом Всесвітньої Метеорологічної Організації ООН, нею підписані Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, 1979), Конвенція про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії (Відень, 1985), Конвенція про охорону озонового шару (Відень, 1985), Рамкова Конвенція про зміни клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992) тощо. Виконання зобов'язань щодо участі України в міжнародних організаціях і угодах, неможливе без даних гідрометеорологічних спостережень та спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, які здійснює Гідрометком.

Система гідрометеорологічних спостережень та базова мережа спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища Гідрометкому (далі - система спостережень) є комплексною багаторівневою вимірювально-інформаційною системою, що дає змогу отримати понад 70 різних видів даних, у тому числі: метеорологічних, аерологічних, озонометричних, метеорологічних радіолокаційних, агрометеорологічних, гідрологічних, інформацію про забруднення повітря, поверхневих і морських вод, грунтів.

Метеорологічні наземні спостереження проводяться безперервно, цілодобово і синхронно в 222 пунктах.

Аерологічні спостереження, необхідні для вивчення атмосферних процесів на різних висотах і складання метеорологічних прогнозів, проводяться в 9 пунктах.

Гідрологічні спостереження проводяться у 435 пунктах, розташованих на річках, озерах і водосховищах країни.

Морська стаціонарна гідрометеорологічна мережа складається із 36 пунктів спостережень, розташованих у прибережній та шельфовій зоні, морських гирлах річок.

Спостереження за забрудненням поверхневих вод ведуться у 370 пунктах, розташованих на 140 річках, 15 водосховищах, 8 озерах і лиманах. Якість води Чорного і Азовського морів і гирлових ділянок Дніпра, Дунаю і Південного Бугу контролюється в 173 пунктах.

Агрометеорологічні спостереження з метою забезпечення потреб сільськогосподарської галузі економіки проводяться в 157 пунктах, озонометричні, необхідні для оцінки впливу озону на загальну циркуляцію атмосфери і контролю зміни товщини його шару, - в 6 пунктах, метеорологічні радіолокаційні спостереження за хмарами, опадами і динамікою їх змін - в 11 пунктах, стаціонарні спостереження за забрудненням атмосфери - в 175 пунктах, розташованих у 55 містах України.

У 20 містах України проводяться обстеження грунтів на важкі метали, в 56 населених пунктах - пестицидів.

Для приймання, оброблення та передавання даних спостережень у Гідрометкомі існують Головний центр системи телезв'язку та Головний інформаційно-обчислювальний центр. Необхідними умовами надійного функціонування системи спостережень, забезпечення споживачів якісною і своєчасною інформацією та прогнозами є оснащення її сучасною технікою, технологіями, розвиток науково-методичної бази спостережень і прогнозування.

Система спостережень в Україні перебуває у кризовому стані і за своїм технічним і технологічним оснащенням не відповідає покладеним на неї завданням.

Більшість технічних засобів вимірювань, встановлених у пунктах гідрометеорологічної мережі, розроблена 30 - 40 років тому. Практично відсутні сучасні технології автоматичного та дистанційного отримання інформації, а також системи збирання, поширення та обміну інформацією через супутникові системи зв'язку. Відсутність сучасної електронно-обчислювальної техніки та програмних засобів не дає змоги застосувати методи прогнозування, що відповідали б вимогам споживачів.

Внаслідок цього постійно скорочується програма спостережень, що знижує ефективність обслуговування споживачів, негативно позначається не економічному розвитку та екологічній безпеці і може призвести до аварій на транспорті, особливо авіаційному.

Для кардинального розв'язання проблем забезпечення функціонування та науково-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби необхідно провести на державному рівні комплекс заходів за єдиною науково обгрунтованою програмою з відповідним цільовим фінансуванням.

Метою Програми є досягнення світового рівня забезпеченості органів державної влади та місцевого самоврядування, представницьких органів, підприємств, організацій і установ, Збройних Сил, інших збройних формувань, населення України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища шляхом переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища сучасними технічними засобами для отримання, оброблення інформації та доведення її до споживачів, а також впровадження досконаліших методів і технологій спостережень та прогнозів.

Для досягнення мети необхідно здійснити ряд науково-технічних і організаційних заходів, спрямованих на:

розроблення нових та вдосконалення існуючих методів спостережень і прогнозів;

розроблення науково-дослідними організаціями та виготовлення підприємствами України конкурентноспроможних гідрометеорологічних приладів і обладнання, а також розвиток аналітичного приладобудування;

удосконалення та раціоналізацію системи спостережень;

оснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища технічними комплексами, приладами і обладнанням, що відповідають світовим стандартам.

Ці завдання Програми визначено у чотирьох розділах (таблиця 1) згідно з Концепцією розвитку національної гідрометеорологічної служби України.

Завданнями розділу 1 "Наукові дослідження" є:

розроблення науково обгрунтованих вимог до структури і функціонування системи спостережень з урахуванням світового досвіду впровадження сучасних технічних засобів, методів і технологій та за умови мінімізації матеріальних і фінансових витрат на її утримання;

створення нових методів і технологій спостережень та прогнозування гідрометеорологічних явищ (насамперед стихійних) і небезпечних рівнів забруднення довкілля;

підготовка технічних вимог до приладів, технічних систем і технологій, передбачених для розроблення.

Завданнями розділу 2 "Технічні засоби та технології отримання і первинного оброблення інформації" є:

розроблення та виготовлення сучасних приладів і обладнання, що відповідають стандартам Всесвітньої метеорологічної організації ООН, Міжнародної організації цивільної авіації ООН, Міжнародної океанографічної комісії ООН та інших міжнародних інституцій щодо точності й надійності вимірювань;

оснащення системи спостережень приладами та обладнанням.

Завданнями розділу 3 "Системи збирання, передавання та оброблення інформації, створення баз даних" є:

модернізація головних і створення регіональних центрів збирання, оброблення та передавання інформації;

інтеграція Головного центру системи телезв'язку Гідрометкому в Глобальну систему телезв'язку Всесвітньої метеорологічної організації ООН, інші міжнародні системи, а також системи інформації та оповіщення, що діють і створюються в Україні на урядовому та відомчому рівнях;

створення сучасної системи приймання та оброблення метеорологічної інформації за допомогою космічних платформ;

впровадження в практику регіональних моделей чисельного прогнозу погоди;

оброблення оперативної гідрометеорологічної інформації в реальному вимірі часу із створенням оперативної бази даних впровадження єдиної системи оброблення режимної гідрометеорологічної інформації.

Реалізація завдань розділів 2 та 3 дасть змогу значною мірою автоматизувати процес збирання, оброблення та передавання інформації, що підвищить якість оброблення та скоротить термін доведення інформації до споживачів.

Завданнями розділу 4 "Розроблення нормативно-технічної документації" є:

створення державної системи стандартизації в галузі гідрометеорологічних спостережень;

внесення змін і доповнень до діючих і розроблення нових нормативно-технічних та нормативно-методичних документів щодо діяльності системи спостережень.

Переоснащення системи спостережень передбачається здійснити насамперед шляхом впровадження приладів, обладнання та технологій, які розроблені або будуть розроблені та виготовлені вітчизняними підприємствами.

Деякі види приладів і обладнання до початку їх серійного виготовлення в Україні, а також техніку та устаткування, що економічно недоцільно розробляти в Україні, передбачається закуповувати за кордоном.

Державними замовниками Програми є Гідрометком та ДКНТП, що укладають з виконавцями договори на виконання робіт, передбачених Програмою.

Органом управління Програмою є Гідрометком, що затверджує технічні завдання, визначає терміни виконання і обсяги фінансування робіт та їх етапів.

З метою колегіального розгляду та оперативного вирішення питань, пов'язаних з виконанням Програми, при Гідрометкомі утворюється науково-технічна рада, яка:

проводить експертизу проектів і конкурсний відбір виконавців;

готує пропозиції про обсяги фінансування програм та окремих проектів на різних етапах виконання;

розглядає результати виконання окремих етапів робіт і робіт у цілому;

подає пропозиції щодо припинення виконання окремих робіт, зміну виконавця та внесення до Програми нових проектів;

розробляє пропозиції щодо коригування завдань з урахуванням поточного фінансування та пріоритетності окремих проектів.

Реалізація Програми у повному обсязі можлива за умови виділення коштів у сумі 8407 млрд. крб., з них:

2517 млрд. крб. на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

4500 млрд. крб. - на закупівлю, монтаж у пунктах мережі спостережень та освоєння технічних засобів, передбачених для розроблення і виготовлення в рамках даної Програми;

1380 млрд. крб. - на закупівлю (у тому числі за імпортом), встановлення у пунктах мережі спостережень та освоєння технічних засобів, розроблення яких в Україні Програмою не передбачено;

10 млрд крб. - на оплату робіт з організаційно-технічного супроводження Програми.

З цієї суми на 1997 рік передбачено:

1108,6 млрд. крб. - всього на виконання Програми;

у тому числі:

640 млрд. крб. - на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

465 млрд. крб. - на закупівлю існуючих (у т. ч. імпортних) засобів вимірювання;

3,6 млрд. крб. - на оплату робіт з організаційно-технічного супроводження Програми.

Розподіл коштів, необхідних для закупівлі, монтажу та освоєння технічних засобів за окремими напрямами технічного переоснащення систем спостережень Гідрометкому наведено у таблиці 2.

Обсяги фінансування подані у цінах за станом на 30 вересня 1995 р. з урахуванням курсу українського карбованця, встановленого Національним банком України: 1 долар США - 168400 українських карбованців. Обсяги фінансування Програми підлягають індексації відповідно до зміни курсу карбованця стосовно долара США.

Джерелами фінансування Програми є:

кошти державного бюджету цільового призначення;

кошти, що виділяються для реалізації Державної космічної програми України для розроблення технічних засобів, які можуть застосовуватися в системі Гідрометкому;

інші надходження, відповідно до законодавства.

Програму розраховано на 1997 - 2001 роки. У 1997 - 1998 роках переоснащення системи спостережень здійснюватиметься за рахунок імпортної техніки та частково (спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища) техніки вітчизняного виробництва. З 1999 року почнеться поступовий перехід до використання приладів, систем та обладнання, розроблених в Україні в рамках реалізації даної Програми.

До 2001 року вітчизняною промисловістю буде освоєно виробництво передбачених Програмою технічних засобів, значною мірою здійснено технічне та технологічне переоснащення системи спостережень, проведено її раціоналізацію, введено в експлуатацію сучасні системи телезв'язку, передачі і оброблення інформації.

В результаті реалізації Програми підвищиться якість роботи системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. Це дасть змогу завчасно здійснювати заходи, спрямовані на запобігання людським жертвам і матеріальним збиткам внаслідок стихійних гідрометеорологічних явищ і високих рівнів забруднення навколишнього природного середовища.

Залучення до виконання Програми наукових установ і підприємств України дасть змогу звести до мінімуму валютні витрати на забезпечення гідрометеорологічної служби сучасною технікою і технологіями. Крім того, експорт деяких приладів, обладнання і технологій, розроблених відповідно до завдань Програми, може стати у майбутньому джерелом валютних надходжень до державного бюджету .

Розрахунки, наведені в таблицях 3 і 4, свідчать про економічну доцільність розроблення та виготовлення в Україні технічних засобів, передбачених Програмою. Щорічні витрати у разі закупівлі техніки і обладнання за імпортом перевищують витрати на придбання техніки, розробленої в Україні згідно з Програмою , на 6 млн. доларів США.