Про Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища

З метою забезпечення сучасного рівня обслуговування органів державної влади, представницьких органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, Збройних Сил та громадян України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища (далі - Програма), що додається.

2. Покласти на Державний комітет по гідрометеорології та Державний комітет з питань науки, техніки та промислової політики функції замовників Програми.

3. Призначити керівником Програми першого заступника голови Державного комітету по гідрометеорології Токар Н.Ф.

4. Міністерству економіки, Міністерству фінансів за поданням Державного комітету по гідрометеорології і Державного комітету з питань науки, техніки та промислової політики починаючи з 1997 року передбачати цільове фінансування реалізації Програми з державного бюджету виходячи з реальних можливостей.

Ця Програма розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1995 р. N 911 "Про першочергові заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1995 - 1996 роки".

Інформація про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнози їх змін є одним із важливих факторів, що забезпечують соціально-економічний розвиток, обороноздатність та екологічну безпеку країни.

Розроблення і своєчасне здійснення заходів, спрямованих на зменшення збитків від стихійних гідрометеорологічних явищ і запобігання негативному впливові господарської діяльності на стан навколишнього природного середовища, потребують широкого і цілеспрямованого врахування кліматичних і водних ресурсів та наявності даних про забруднення навколишнього природного середовища.

Україна є членом Всесвітньої Метеорологічної Організації ООН, нею підписані Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, 1979), Конвенція про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії (Відень, 1985), Конвенція про охорону озонового шару (Відень, 1985), Рамкова Конвенція про зміни клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992) тощо. Виконання зобов'язань щодо участі України в міжнародних організаціях і угодах, неможливе без даних гідрометеорологічних спостережень та спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, які здійснює Держкомгідромет.

Система гідрометеорологічних спостережень та базова мережа спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища Держкомгідромету (далі - система спостережень) є комплексною багаторівневою вимірювально-інформаційною системою, що дає змогу отримати понад 70 різних видів даних, у тому числі: метеорологічних, аерологічних, озонометричних, метеорологічних радіолокаційних, агрометеорологічних, гідрологічних, інформацію про забруднення повітря, поверхневих і морських вод, грунтів.

Метеорологічні наземні спостереження проводяться безперервно, цілодобово і синхронно в 222 пунктах.

Аерологічні спостереження, необхідні для вивчення атмосферних процесів на різних висотах і складання метеорологічних прогнозів, проводяться в 9 пунктах.

Гідрологічні спостереження проводяться у 435 пунктах, розташованих на річках, озерах і водосховищах країни.

Морська стаціонарна гідрометеорологічна мережа складається із 36 пунктів спостережень, розташованих у прибережній та шельфовій зоні, морських гирлах річок.

Спостереження за забрудненням поверхневих вод ведуться у 370 пунктах, розташованих на 140 річках, 15 водосховищах, 8 озерах і лиманах. Якість води Чорного і Азовського морів і гирлових ділянок Дніпра, Дунаю і Південного Бугу контролюється в 173 пунктах.

Агрометеорологічні спостереження з метою забезпечення потреб сільськогосподарської галузі економіки проводяться в 157 пунктах, озонометричні, необхідні для оцінки впливу озону на загальну циркуляцію атмосфери і контролю зміни товщини його шару, - в 6 пунктах, метеорологічні радіолокаційні спостереження за хмарами, опадами і динамікою їх змін - в 11 пунктах, стаціонарні спостереження за забрудненням атмосфери - в 175 пунктах, розташованих у 55 містах України.

У 20 містах України проводяться обстеження грунтів на важкі метали, в 56 населених пунктах - пестицидів.

Для приймання, оброблення та передавання даних спостережень у Держкомгідрометі існують Головний центр системи телезв'язку та Головний інформаційно-обчислювальний центр. Необхідними умовами надійного функціонування системи спостережень, забезпечення споживачів якісною і своєчасною інформацією та прогнозами є оснащення її сучасною технікою, технологіями, розвиток науково-методичної бази спостережень і прогнозування.

Система спостережень в Україні перебуває у кризовому стані і за своїм технічним і технологічним оснащенням не відповідає покладеним на неї завданням.

Більшість технічних засобів вимірювань, встановлених у пунктах гідрометеорологічної мережі, розроблена 30 - 40 років тому. Практично відсутні сучасні технології автоматичного та дистанційного отримання інформації, а також системи збирання, поширення та обміну інформацією через супутникові системи зв'язку. Відсутність сучасної електронно-обчислювальної техніки та програмних засобів не дає змоги застосувати методи прогнозування, що відповідали б вимогам споживачів.

Внаслідок цього постійно скорочується програма спостережень, що знижує ефективність обслуговування споживачів, негативно позначається не економічному розвитку та екологічній безпеці і може призвести до аварій на транспорті, особливо авіаційному.

Для кардинального розв'язання проблем забезпечення функціонування та науково-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби необхідно провести на державному рівні комплекс заходів за єдиною науково обгрунтованою програмою з відповідним цільовим фінансуванням.

Метою Програми є досягнення світового рівня забезпеченості органів державної влади та місцевого самоврядування, представницьких органів, підприємств, організацій і установ, Збройних Сил, інших збройних формувань, населення України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища шляхом переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища сучасними технічними засобами для отримання, оброблення інформації та доведення її до споживачів, а також впровадження досконаліших методів і технологій спостережень та прогнозів.

Для досягнення мети необхідно здійснити ряд науково-технічних і організаційних заходів, спрямованих на:

розроблення нових та вдосконалення існуючих методів спостережень і прогнозів;

розроблення науково-дослідними організаціями та виготовлення підприємствами України конкурентноспроможних гідрометеорологічних приладів і обладнання, а також розвиток аналітичного приладобудування;

удосконалення та раціоналізацію системи спостережень;

оснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища технічними комплексами, приладами і обладнанням, що відповідають світовим стандартам.

Ці завдання Програми визначено у чотирьох розділах (таблиця 1) згідно з Концепцією розвитку національної гідрометеорологічної служби України.

Завданнями розділу 1 "Наукові дослідження" є:

розроблення науково обгрунтованих вимог до структури і функціонування системи спостережень з урахуванням світового досвіду впровадження сучасних технічних засобів, методів і технологій та за умови мінімізації матеріальних і фінансових витрат на її утримання;

створення нових методів і технологій спостережень та прогнозування гідрометеорологічних явищ (насамперед стихійних) і небезпечних рівнів забруднення довкілля;

підготовка технічних вимог до приладів, технічних систем і технологій, передбачених для розроблення.

Завданнями розділу 2 "Технічні засоби та технології отримання і первинного оброблення інформації" є:

розроблення та виготовлення сучасних приладів і обладнання, що відповідають стандартам Всесвітньої метеорологічної організації ООН, Міжнародної організації цивільної авіації ООН, Міжнародної океанографічної комісії ООН та інших міжнародних інституцій щодо точності й надійності вимірювань;

оснащення системи спостережень приладами та обладнанням.

Завданнями розділу 3 "Системи збирання, передавання та оброблення інформації, створення баз даних" є:

модернізація головних і створення регіональних центрів збирання, оброблення та передавання інформації;

інтеграція Головного центру системи телезв'язку Держкомгідромету в Глобальну систему телезв'язку Всесвітньої метеорологічної організації ООН, інші міжнародні системи, а також системи інформації та оповіщення, що діють і створюються в Україні на урядовому та відомчому рівнях;

створення сучасної системи приймання та оброблення метеорологічної інформації за допомогою космічних платформ;

впровадження в практику регіональних моделей чисельного прогнозу погоди;

оброблення оперативної гідрометеорологічної інформації в реальному вимірі часу із створенням оперативної бази даних впровадження єдиної системи оброблення режимної гідрометеорологічної інформації.

Реалізація завдань розділів 2 та 3 дасть змогу значною мірою автоматизувати процес збирання, оброблення та передавання інформації, що підвищить якість оброблення та скоротить термін доведення інформації до споживачів.

Завданнями розділу 4 "Розроблення нормативно-технічної документації" є:

створення державної системи стандартизації в галузі гідрометеорологічних спостережень;

внесення змін і доповнень до діючих і розроблення нових нормативно-технічних та нормативно-методичних документів щодо діяльності системи спостережень.

Переоснащення системи спостережень передбачається здійснити насамперед шляхом впровадження приладів, обладнання та технологій, які розроблені або будуть розроблені та виготовлені вітчизняними підприємствами.

Деякі види приладів і обладнання до початку їх серійного виготовлення в Україні, а також техніку та устаткування, що економічно недоцільно розробляти в Україні, передбачається закуповувати за кордоном.

Державними замовниками Програми є Держкомгідромет та ДКНТП, що укладають з виконавцями договори на виконання робіт, передбачених Програмою.

Органом управління Програмою є Держкомгідромет, що затверджує технічні завдання, визначає терміни виконання і обсяги фінансування робіт та їх етапів.

З метою колегіального розгляду та оперативного вирішення питань, пов'язаних з виконанням Програми, при Держкомгідрометі утворюється науково-технічна рада, яка:

проводить експертизу проектів і конкурсний відбір виконавців;

готує пропозиції про обсяги фінансування програм та окремих проектів на різних етапах виконання;

розглядає результати виконання окремих етапів робіт і робіт у цілому;

подає пропозиції щодо припинення виконання окремих робіт, зміну виконавця та внесення до Програми нових проектів;

розробляє пропозиції щодо коригування завдань з урахуванням поточного фінансування та пріоритетності окремих проектів.

Реалізація Програми у повному обсязі можлива за умови виділення коштів у сумі 8407 млрд. крб., з них:

2517 млрд. крб. на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

4500 млрд. крб. - на закупівлю, монтаж у пунктах мережі спостережень та освоєння технічних засобів, передбачених для розроблення і виготовлення в рамках даної Програми;

1380 млрд. крб. - на закупівлю (у тому числі за імпортом), встановлення у пунктах мережі спостережень та освоєння технічних засобів, розроблення яких в Україні Програмою не передбачено;

10 млрд крб. - на оплату робіт з організаційно-технічного супроводження Програми.

З цієї суми на 1997 рік передбачено:

1108,6 млрд. крб. - всього на виконання Програми;

у тому числі:

640 млрд. крб. - на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

465 млрд. крб. - на закупівлю існуючих (у т. ч. імпортних) засобів вимірювання;

3,6 млрд. крб. - на оплату робіт з організаційно-технічного супроводження Програми.

Розподіл коштів, необхідних для закупівлі, монтажу та освоєння технічних засобів за окремими напрямами технічного переоснащення систем спостережень Держкомгідромету наведено у таблиці 2.

Обсяги фінансування подані у цінах за станом на 30 вересня 1995 р. з урахуванням курсу українського карбованця, встановленого Національним банком України: 1 долар США - 168400 українських карбованців. Обсяги фінансування Програми підлягають індексації відповідно до зміни курсу карбованця стосовно долара США.

Джерелами фінансування Програми є:

кошти державного бюджету цільового призначення;

кошти, що виділяються для реалізації Державної космічної програми України для розроблення технічних засобів, які можуть застосовуватися в системі Держкомгідромету;

інші надходження, відповідно до законодавства.

Програму розраховано на 1997 - 2001 роки. У 1997 - 1998 роках переоснащення системи спостережень здійснюватиметься за рахунок імпортної техніки та частково (спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища) техніки вітчизняного виробництва. З 1999 року почнеться поступовий перехід до використання приладів, систем та обладнання, розроблених в Україні в рамках реалізації даної Програми.

До 2001 року вітчизняною промисловістю буде освоєно виробництво передбачених Програмою технічних засобів, значною мірою здійснено технічне та технологічне переоснащення системи спостережень, проведено її раціоналізацію, введено в експлуатацію сучасні системи телезв'язку, передачі і оброблення інформації.

В результаті реалізації Програми підвищиться якість роботи системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. Це дасть змогу завчасно здійснювати заходи, спрямовані на запобігання людським жертвам і матеріальним збиткам внаслідок стихійних гідрометеорологічних явищ і високих рівнів забруднення навколишнього природного середовища.

Залучення до виконання Програми наукових установ і підприємств України дасть змогу звести до мінімуму валютні витрати на забезпечення гідрометеорологічної служби сучасною технікою і технологіями. Крім того, експорт деяких приладів, обладнання і технологій, розроблених відповідно до завдань Програми, може стати у майбутньому джерелом валютних надходжень до державного бюджету .

Розрахунки, наведені в таблицях 3 і 4, свідчать про економічну доцільність розроблення та виготовлення в Україні технічних засобів, передбачених Програмою. Щорічні витрати у разі закупівлі техніки і обладнання за імпортом перевищують витрати на придбання техніки, розробленої в Україні згідно з Програмою , на 6 млн. доларів США.