Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок обліку пожеж та їх наслідків, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" (ЗП України, 1994 р., № 11, ст. 270);

підпункт 2 пункту 1 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 42, ст. 2107);

підпункт 2 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1759 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 47, ст. 2146);

підпункт 3 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 873 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 23, ст. 1080).

1. Цей Порядок визначає основні вимоги і процедуру ведення обліку пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витрати на гасіння (ліквідацію) пожежі - опосередкована вартісна величина виїзду (вильоту, виходу) підрозділу (частини, літака, вертольота, пожежного катера, потяга тощо) до місця пожежі та його повернення до місця розташування, сума витрат на її гасіння, що складається із суми витрат на забезпечення функціонування пожежно-рятувальних підрозділів державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони та суми витрат на утримання працівників пожежно-рятувальних підрозділів державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони (далі - працівники пожежної охорони);

врятований - особа, яку працівники пожежної охорони або інші особи вивели (винесли) із зони впливу небезпечних чинників пожежі та її вторинних проявів;

вторинні прояви небезпечних чинників пожежі - уламки зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, іншого обладнання, конструкцій; виділення радіоактивних та токсичних речовин і матеріалів; можливість ураження електричним струмом внаслідок винесення напруги на струмопровідні частини апаратів, агрегатів, установок, іншого обладнання, конструкцій; інші небезпечні фактори вибуху, що стався внаслідок пожежі (пожежі, що виникла внаслідок вибуху);

загиблий - особа, виявлена загиблою на місці пожежі (загибель якої настала внаслідок природних, умисних або випадкових пожеж, під час порятунку або втечі від впливу небезпечних чинників пожежі та її вторинних проявів, зокрема від вибухів та стрибків з висоти), або особа, яка померла від наслідків пожежі протягом 30 календарних днів з дати її виникнення, за винятком загибелі особи до моменту виникнення пожежі, що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження;

небезпечні чинники пожежі - прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання, травмування чи загибелі людей, заподіяння матеріальних та інших збитків. До небезпечних чинників пожежі належать підвищена температура навколишнього природного середовища, зокрема її вплив на втрату несучої здатності та/або цілісності конструкцій, задимлення, забруднення повітря;

об’єкт пожежі - рухоме та нерухоме майно, земельна ділянка або інші природні ресурси, транспортні засоби, на яких виникла пожежа;

побічні збитки - оцінені у грошовому вираженні матеріальні втрати від пожежі, завдані внаслідок неможливості використання майна або виробничого обладнання;

прямі збитки - оцінені у грошовому вираженні матеріальні втрати, знищені та/або пошкоджені внаслідок впливу небезпечних чинників пожежі та її вторинних проявів;

травмований - особа, яка отримала тілесні травми або інші ушкодження на місці пожежі від дії небезпечних чинників пожежі та її вторинних проявів або під час спроби порятунку, втечі від їх впливу, зокрема внаслідок вибухів та стрибків з висоти, що обумовлено наданням їй допомоги або подальшого медичного лікування з госпіталізацією чи без неї (за винятком осіб, які померли протягом тридцяти днів з дати виникнення пожежі). Також травмованою на пожежі вважається особа, яка перебувала на місці пожежі, звернулася до закладу охорони здоров’я для надання їй медичної допомоги протягом 30 днів після пожежі та причинний зв’язок отриманих травм (захворювань) внаслідок пожежі встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження;

уповноважена посадова особа ДСНС - посадова особа, яка за своїми посадовими обов’язками визначена Головним державним інспектором України, заступником Головного державного інспектора України, старшим державним інспектором України, державним інспектором України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки з числа посадових осіб апарату ДСНС, а також головним державним інспектором, заступником головного державного інспектора та державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки на відповідній території з числа посадових осіб територіальних органів ДСНС.

Інші терміни вживаються в значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України "Про оборону України" та "Про боротьбу з тероризмом".

3. ДСНС здійснюється облік пожеж та їх наслідків з метою встановлення причин виникнення пожеж, проведення аналізу та умов їх виникнення, визначення витрат на їх гасіння (ліквідацію), оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, зокрема здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння (ліквідації).

ДСНС та її територіальні органи (у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць) здійснюють облік пожеж та їх наслідків шляхом заповнення в автоматизованому електронному масиві даних про пожежі, який є інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації про пожежі, картки обліку пожежі, що містить загальні дані, інформацію про об’єкт пожежі, причину та наслідки пожежі, знищене/врятоване майно, загиблих/травмованих та врятованих, розвиток (поширення) пожежі, сили та засоби, що залучалися до її гасіння (ліквідації), суму прямих, побічних збитків, завданих пожежею, та витрати на її гасіння, інформацію про заходи державного нагляду (контролю) щодо об’єкта пожежі.

За наявності уточненої інформації про обставини пожежі та її наслідки картка обліку пожежі доповнюється такими даними.

4. Центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи зобов’язані вести облік пожеж та їх наслідків, які виникають на їх територіях та об’єктах, аналізувати причини виникнення пожеж і вживати заходів щодо їх запобігання та недопущення, подавати щомісяця до 10 числа ДСНС інформацію про всі випадки пожеж та їх наслідки за формою звітності, визначеною МВС.

5. Обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення, причин та наслідків, залучення (незалучення) до їх гасіння (ліквідації) працівників пожежної охорони, крім випадків:

самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення, якщо це не призвело до загибелі чи травмування інших осіб та інших наслідків;

горіння (знищення, пошкодження) будівлі, споруди, які постійно чи тимчасово використовуються органом військового управління, військовою частиною (установою, організацією, підприємством, закладом, підрозділом) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування, Адміністрації Держспецзв’язку або правоохоронного органу спеціального призначення для виконання завдань або розміщення, укриття особового складу, зберігання військового майна, а також горіння військових транспортних засобів, бойової та іншої техніки, об’єктів, які підлягають захисту і охороні (обороні) Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями, Адміністрацією Держспецзв’язку, правоохоронним органом спеціального призначення під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.

За умови відсутності подальшого горіння не підлягають також обліку такі випадки:

вибух парового, водяного котла, резервуара з гарячою водою або іншої посудини під тиском через внутрішній тиск, а не через внутрішнє загорання;

спалахи, статичні електричні розряди, ураження блискавкою або електричним струмом, вибухи, зокрема боєприпасів чи іншого детонуючого матеріалу;

задимлення під час несправності побутових електроприладів;

короткі замикання в електромережі, електрообладнанні та електроприладах;

підгоряння (приготування) їжі;

стан перегріву речовин та матеріалів (зміна форми матеріалу під дією тепла);

горіння (спалах), передбачене технологічним регламентом або технічною документацією, а також умовами роботи промислових установок та агрегатів;

вибух внаслідок вчинення терористичного акту.

6. Пожежно-рятувальні підрозділи відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони невідкладно (не пізніше 24 годин) повідомляють територіальним органам ДСНС засобами зв’язку або будь-яким іншим способом (надаючи пріоритет мінімізації часу на передачу такої інформації) про випадки пожеж, гасіння (ліквідацію) яких вони здійснювали без залучення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин).

7. Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі та опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі.

Опитування очевидців (свідків) пожежі проводиться у випадках, якщо вони володіють інформацією про пожежу.

Для опитування уповноважена посадова особа ДСНС у разі необхідності може запросити очевидців (свідків) пожежі до відповідного підрозділу ДСНС.

Надання очевидцями (свідками) пожежі інформації є добровільним. Очевидці (свідки) пожежі можуть відмовитися від надання інформації. Проведення опитування малолітніх та неповнолітніх осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі, допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Акт складається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, не пізніше 24 годин із часу завершення гасіння (ліквідації) пожежі чи подання повідомлення про пожежу або письмової заяви. Один примірник акта (для встановлення події кримінального правопорушення) надається слідчому (дізнавачу) Національної поліції особисто під підпис (у разі направлення на місце пожежі слідчо-оперативної групи поліції), а в разі його відсутності на місці пожежі акт подається до відповідного підрозділу Національної поліції не пізніше трьох днів з моменту його складання.

Другий примірник акта додається до справи про пожежу, яку формує уповноважена посадова особа ДСНС.

Під час зазначення об’єкта пожежі в акті вказується його функціональне призначення, найменування суб’єкта господарювання чи іншої юридичної особи та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) її керівника, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника.

Під час зазначення місця виникнення пожежі в акті вказується точне розташування початкового місця горіння. У разі неможливості встановити таке місце у зв’язку з повним знищенням об’єкта пожежі про це робиться відповідний запис.

У разі надходження сигналу про спрацювання системи протипожежного захисту до оперативно-диспетчерської служби оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС зазначається особа, яка повідомила про пожежу, та найменування суб’єкта господарювання, який здійснює пожежне спостерігання за системою протипожежного захисту.

Під час опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника та осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі, з’ясовується та надалі зазначається в акті інформація про обставини пожежі, зокрема точний чи орієнтовний час її виникнення, початкове місце горіння та подальше поширення (розвиток) пожежі, можливі причини її виникнення і осіб, причетних до пожежі, а також інші дані (події, фактори, характеристики, збіги, джерело запалювання, матеріал - ініціатор горіння), що сприяли загоранню та розвитку пожежі, тощо. У разі відмови надавати зазначену інформацію в акті робиться відповідний запис.

У разі коли на об’єкті пожежі відсутні очевидці (свідки) пожежі, які володіють інформацією про обставини пожежі, як очевидців (свідків) пожежі допускається залучати осіб, які брали участь у гасінні (ліквідації) пожежі.

У разі коли під час складання акта на місці пожежі відсутній слідчий (дізнавач) Національної поліції, в акті робиться відмітка про його відсутність та зазначається реєстраційний номер заяви згідно із журналом єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

У разі коли на місці пожежі присутні представники правоохоронних органів, експертних установ, дослідно-випробувальних лабораторій, в акті про це робиться відповідний запис.

У разі гасіння (ліквідації) пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів або якщо пожежно-рятувальні підрозділи не залучалися до її гасіння (ліквідації), в акті робиться відповідний запис (ліквідовано особами, шляхом самозагасання або повне вигорання) і час гасіння (ліквідації) пожежі не зазначається.

У разі неможливості встановлення причини виникнення пожежі під час складання акта в ньому зазначається, що причина встановлюється. При цьому вказуються конкретні обставини неможливості встановити причину на місці пожежі.

На вимогу власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, особи, яка є очевидцем (свідком) пожежі, уповноважена посадова особа ДСНС зобов’язана назвати своє прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити службове посвідчення.

У разі складання акта щодо пожежі, яка сталася на об’єкті, інформація про який віднесена до державної таємниці, його оформлення здійснюється уповноваженою посадовою особою ДСНС, яка має відповідний допуск та доступ до державної таємниці.

Усі реквізити акта заповнюються державною мовою, розбірливим почерком.

Якщо на місці пожежі наявна технічна можливість, акт допускається формувати та заповнювати за допомогою технічних засобів обробки інформації.

Внесення змін та доповнень до акта не допускається. У разі допущення граматичної помилки або стилістичної описки, яка не змінює суті акта, дозволяється її виправлення (вона закреслюється, а поряд робиться правильний запис), що засвідчується підписом уповноваженої посадової особи ДСНС, яка складала акт.

Уповноважена посадова особа ДСНС з власної ініціативи або на вимогу власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника може виправити допущені в складеному акті помилкові відомості (неправильні записи), які змінюють його суть. При цьому уповноваженою посадовою особою ДСНС складається додаток до акта, який є невід’ємною його частиною, з виправленими (актуальними) відомостями (відомості, які зазначаються у додатку, підтверджуються документально з наданням їх копій), підставою (причиною) його складання, переліком документів, які підтверджують його необхідність. Додаток підписується уповноваженою посадовою особою ДСНС, яка його склала, та впродовж доби надсилається до відповідного підрозділу Національної поліції.

8. Уповноваженою посадовою особою ДСНС протягом трьох днів з моменту складання акта в письмовій формі оформляється висновок про причини виникнення пожежі (далі - висновок) за формою згідно з додатком 2, який складається у двох примірниках.

Перший примірник висновку в останній день оформлення подається до відповідного підрозділу Національної поліції, а другий примірник додається до справи про пожежу, яку формує уповноважена посадова особа ДСНС.

У разі складання висновку за фактом пожежі на транспортному засобі зазначаються характеристики транспортного засобу, зокрема марка, модель, реєстраційний номер, рік випуску, тип, номер шасі (кузова, рами), колір, тип палива (джерела енергії) тощо.

Під час складання висновку першочергово розглядається питання щодо наявності порушень вимог пожежної безпеки, які могли призвести до виникнення пожежі та її розповсюдження (могли стати причиною її виникнення).

У разі встановленої причини пожежі, яка відображена в акті, та відсутності ознак (обставин), які вказують на інші можливі причини пожежі та ймовірні джерела запалювання, у висновку обґрунтовано допускається не розглядати декілька причин виникнення пожежі.

За результатами фотофіксації складається фототаблиця, яка є невід’ємною частиною висновку, з фотографій (мінімум з чотирьох), на підставі яких можна зробити висновок про місце та точне розташування початкового місця горіння, розташування електротехнічних виробів відносно один одного і відносно будівельних конструкцій та інших виробів (предметів), які були пошкоджені (знищені) пожежею, загальний вигляд об’єкта пожежі.

Для фотофіксації об’єкта пожежі застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, також можливе застосування безпілотних літальних апаратів.

У випадку складання висновку уповноваженими особами дослідно-випробувальної лабораторії до нього додається схема об’єкта пожежі та схема місця (приміщення) виникнення пожежі.

9. У разі надходження заяви від власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника (за дорученням), травмованого щодо отримання акта та/або висновку надаються їх копії, завірені в установленому порядку, протягом 15 днів.

10. Під час правового режиму воєнного або надзвичайного стану вмотивовано (якщо існує достатньо підстав) допускається складання акта впродовж місяця з дати повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. В акті допускається не зазначати власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі (постраждалого) чи його представника (у разі неможливості його встановлення).

11. Територіальні органи ДСНС ведуть журнал реєстрації інформації про пожежі та їх облік за формою згідно з додатком 3.

Центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи ведуть журнал обліку пожеж за формою згідно з додатком 4.

Журнали ведуться у паперовій або електронній формі.

Записи в журналі ведуться державною мовою, розбірливим почерком, закреслення чи виправлення відомостей, внесення змін не допускається. У разі помилкового або неправильного запису він закреслюється, а поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника (у електронній формі журналу помилкові або неправильні записи видаляються та вносяться правильні).

Відповідальність за забезпечення ведення журналу, зокрема достовірність і повноту внесення інформації, покладається на уповноважену особу, визначену керівником центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання та іншої юридичної особи.

Строк зберігання журналу - 5 років.

12. Контроль за веденням обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб і відповідальність за достовірність інформації про випадки пожеж покладається на їх керівників.

13. Витрати на гасіння (ліквідацію) пожежі визначаються за методикою, затвердженою МВС.

14. Матеріальні збитки від пожежі визначаються сумою прямих, побічних збитків і витрат на гасіння (ліквідацію) пожежі за цінами, що діють на дату гасіння (ліквідації) пожежі. ДСНС здійснює облік прямих, побічних збитків і витрат на гасіння (ліквідацію) пожежі.

15. Прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, суб’єктам господарювання та іншим юридичним особам, визначаються на підставі актів оцінки майна, звітів про оцінку майна, знищеного, та/або пошкодженого внаслідок пожежі, складених згідно із законодавством, відомостей страховика, витягів із рішень судів, висновків експертів, документів, наданих власниками матеріальних цінностей (майна).

16. Фізичні особи, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи зобов’язані впродовж трьох днів з дати гасіння (ліквідації) пожежі подавати територіальному органу ДСНС документи (довідки, витяги, письмові заяви тощо) про суму прямих та побічних збитків, завданих пожежею, та суму врятованих матеріальних цінностей.

Під час правового режиму воєнного або надзвичайного стану строк подання зазначених документів вмотивовано допускається збільшувати до 30 діб з дати складання акта.

17. Обліку підлягають усі загиблі та травмовані, крім:

осіб, які загинули чи травмовані внаслідок заподіяння умисних тілесних ушкоджень або вчинення інших насильницьких дій, вбивства (замаху на вбивство) чи самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення;

особового складу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування, Держспецзв’язку або правоохоронного органу спеціального призначення, які загинули чи травмовані під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.

18. Заклади охорони здоров’я, установи судово-медичної експертизи незалежно від форми власності впродовж доби повідомляють територіальним органам ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги травмованих під час пожежі, або осіб, які померли від впливу небезпечних чинників пожежі та її вторинних проявів протягом 30 днів з дати її виникнення, з наданням відповідного висновку про причину смерті.

19. ДСНС проводить перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, інших органах державної влади відповідно до Порядку організації та здійснення контролю виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 70 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 16, ст. 1035).

Перевірка повноти і якості ведення обліку пожеж у суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб проводиться під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Перевірка повноти і якості ведення обліку пожеж у територіальних органах ДСНС проводиться відповідним структурним підрозділом ДСНС щорічно.