Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок обліку пожеж та їх наслідків, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" (ЗП України, 1994 р., N 11, ст. 270);

підпункт 2 пункту 1 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. N 1943 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 42, ст. 2107);

підпункт 2 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1759 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 47, ст. 2146);

підпункт 3 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 873 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 23, ст. 1080).

1. Цей Порядок визначає вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків і є обов'язковим для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

2. Облік пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж) здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж.

3. Поняття, що використовуються у цьому Порядку, мають таке значення:

загиблий унаслідок пожежі - особа, смерть якої має прямий причинний зв'язок з пожежею (від тілесних ушкоджень, одержаних унаслідок впливу основних небезпечних факторів пожежі, вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння); особа, смерть якої настала безпосередньо під час пожежі або протягом одного місяця з дня отримання травм на пожежі, що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження;

небезпечні фактори пожежі - прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання або травмування чи загибелі людей, заподіяння матеріальних та інших збитків. До небезпечних факторів пожежі належать підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

вторинні прояви небезпечних факторів пожежі - наявність уламків зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; виділення радіоактивних та токсичних речовин і матеріалів із зруйнованих апаратів, установок; виникнення електричного струму внаслідок винесення напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; інших небезпечних факторів вибуху, що стався внаслідок пожежі;

побічні збитки від пожеж - оцінені у грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуючи соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта; втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо;

прямі збитки від пожеж - оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі;

травмований на пожежі - особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень унаслідок впливу небезпечних факторів пожежі (її вторинних проявів), а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння, що підтверджено довідкою з лікувального закладу.

5. Обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення та наслідків.

6. Не підлягають обліку:

випадки горіння, обумовленого специфікою технологічного процесу виробництва чи умовами роботи промислових апаратів, агрегатів, установок та конструкцій;

вибухи, спалахи та статичні електричні розряди без подальшого горіння;

випадки коротких замикань в електромережі, електроустаткуванні, побутових та промислових електроприладах без подальшого горіння;

випадки горіння відходів та сміття на відкритій території, якщо такі випадки не завдали прямих та/або побічних збитків;

випадки самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення, якщо це не призвело до загибелі чи травмування інших громадян і не завдало їм збитків та не призвело до інших наслідків;

пожежі, що сталися на об'єктах права власності міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, а також на об'єктах, що не перебувають в юрисдикції України, якщо це не призвело до загибелі чи травмування громадян України і не завдало збитків юридичним та/або фізичним особам України, або не призвело до інших наслідків для юридичних та/або фізичних осіб України.

7. Документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник органу державного пожежного нагляду, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, на об'єктах яких утворено підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони, можуть розробляти відповідно до специфіки своєї діяльності за погодженням з Держтехногенбезпеки відомчі нормативно-правові акти, що засвідчують факт пожежі.

8. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації ведуть первинний облік пожеж на об'єктах, що належать до сфери їх управління, перебувають у власності чи оренді (якщо інше не визначено договором оренди), інформують органи державного пожежного нагляду про всі випадки пожеж і надають необхідні матеріали в ході їх розслідування.

9. Облік пожеж ведеться:

територіальними органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки - у населених пунктах і на об'єктах, підконтрольних органам державного пожежного нагляду, а також на транспортних засобах, крім зазначених в абзацах шостому та сьомому цього пункту;

міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, які є постійними або тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фонду - у лісах;

Міноборони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку, ДПтС, Адміністрацією Держприкордонслужби - на підконтрольних їм об'єктах;

Держгірпромнаглядом - на підземних об'єктах, у шахтах, розрізах і кар'єрах, рудниках, копальнях, на будівництві тунелів і гідротехнічних споруд;

Мінінфраструктури - на транспортних засобах морського, річкового, повітряного та магістрального залізничного сполучення, нагляд (контроль) за експлуатацією яких він здійснює;

МВС - на підконтрольних йому об'єктах, а також на транспортних засобах, причиною пожежі на яких стала дорожньотранспортна пригода.

10. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, зазначені в абзацах третьому - сьомому пункту 9 цього Порядку, подають щомісяця до 10 числа, що настає за звітним періодом, Держтехногенбезпеки інформацію про всі випадки пожеж та їх наслідки за формами звітності, затвердженими Держтехногенбезпеки, для ведення ним державного статистичного обліку пожеж.

11. Страхові організації незалежно від форми власності зобов'язані у 3-денний строк письмово повідомляти органи державного пожежного нагляду про звернення до них юридичних та фізичних осіб із заявою про страховий випадок, спричинений пожежею.

12. Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі.

Облік прямих і побічних збитків ведеться окремо.

13. Збитки від пожежі визначаються незалежно від того, підлягають вони відшкодуванню чи ні.

14. Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів, визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків).

Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів на стадії незавершеного будівництва (капітального ремонту), визначаються виходячи з обсягу виконаних робіт.

15. Збитки від знищення (пошкодження) пожежею обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей, що перебувають на обліку, за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей, що залишилися.

16. Вартість продукції власного виробництва, у тому числі тієї, що перебуває на стадії незавершеного виробництва, визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на оброблення, проведене до моменту виникнення пожежі.

Вартість готової продукції, сировини та інших матеріальних цінностей (включаючи малоцінні та швидкозношувані речі), що перебувають на складах (базах), визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних, заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі - за роздрібними цінами.

17. У разі знищення внаслідок пожежі цінних паперів і грошових знаків прямі збитки вважаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів (грошових знаків), що перебувають на стадії виготовлення, матеріальні збитки за якими визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення.

Збитки, що визначені в іноземній валюті, перераховуються в гривнях за офіційним обмінним курсом Національного банку, що діяв на момент виникнення пожежі.

18. У разі знищення (пошкодження) продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі договірних та інших документів чи результатів експертизи.

19. Побічні збитки визначаються на підставі довідки, складеної згідно з документами бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність відомостей про збитки несуть особи, які подали таку довідку.

У разі відсутності документів про побічні збитки їх розмір визначається за методикою, що розробляється відповідним центральним органом виконавчої влади з урахуванням специфіки його діяльності.

20. Прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів з рішень судових органів, документів чи письмових заяв власників майна.

21. Обліку підлягають особи, загиблі внаслідок пожеж, та травмовані на пожежах, крім осіб, що загинули або травмовані внаслідок кримінальних дій чи самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення.

22. Медичні заклади незалежно від форми власності зобов'язані протягом доби повідомити органи державного пожежного нагляду про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб з тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі (її вторинних проявів), або тих, що померли від травм і впливу небезпечних факторів пожежі, з поданням висновку про причину смерті.

23. Контроль за веденням обліку пожеж на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

24. Органи державного пожежного нагляду мають право проводити в установленому законодавством порядку перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях.

25. Відповідальність за достовірність інформації про випадки пожежі несуть керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій в установленому порядку.

26. Облік виявлених незареєстрованими пожеж ведеться відповідно до вимог цього Порядку.