оборотні активи (запаси, поточні біологічні активи, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);
необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.
Об’єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість активів не включаються. Сума довгострокових зобов’язань, що включає зобов’язання з фінансового лізингу, зменшується на суму зобов’язання, яка виникла у підприємства (лізингоодержувача) з одержанням такого об’єкта, і не включається в суму довгострокових зобов’язань, на які відповідно до вимог цієї Методики зменшується сукупна вартість активів.
35. Чиста вартість єдиного майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за такою формулою:
ЧВ = (Н + О) – (Д + П + В),
де Н - вартість необоротних активів, у тому числі необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття;
О - вартість оборотних активів (за потреби розрахована із застосуванням базових коефіцієнтів індексації, визначених у додатку 5);
Д - вартість довгострокових зобов’язань і забезпечень, за якими господарське товариство буде правонаступником;
П - вартість поточних зобов’язань і забезпечень, за якими господарське товариство буде правонаступником;
В - вартість зобов’язань, пов’язаних з необоротними активами, утриманими для продажу, та групами вибуття, якщо господарське товариство буде правонаступником за такими зобов’язаннями.
36. Для визначення розміру статутного капіталу господарського товариства чиста вартість єдиного майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об’єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з перетворення приймається рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Розмір статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі єдиного майнового комплексу підприємства (СКп), визначається за такою формулою:
СКп = ЧВ – ЖФ – НП – ІМ,
де ЖФ - вартість державного житлового фонду;
НП - вартість об’єктів, що не підлягають приватизації, у тому числі матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею;
ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, зокрема щодо якого встановлено особливий режим приватизації; об’єкти соціально-побутового призначення у випадках, передбачених законодавством.
37. Якщо визначений відповідно до цього розділу Методики розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, державної холдингової компанії, не відповідає вимогам законодавства щодо мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства, органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) розглядається питання про зупинення перетворення підприємства.
38. Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, які включаються до переліків за формою, встановленою в додатку 4, за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності), зазначені в переліках за формою, встановленою в додатку 4, включаючи ті, щодо яких комісією з перетворення прийнято рішення про їх вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, крім державного житлового фонду. Оцінці підлягають також необоротні активи, утримувані для продажу, та ті, що віднесені до групи вибуття відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються і включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів.
У разі оцінки необоротних активів вугледобувних підприємств такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на основі майна такого підприємства.
Оцінка (переоцінка) необоротних активів та оформлення звіту про оцінку майна здійснюються в порядку та на методичних засадах, визначених цією Методикою, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, прийнятими для реалізації положень цієї Методики, та національними стандартами оцінки.
Необоротні активи переоцінюються шляхом визначення їх ринкової вартості, залишкової вартості заміщення (відтворення), вартості ліквідації з урахуванням наявності передумов для визначення зазначених видів вартості. Вибір виду вартості ґрунтується на відповідних положеннях Національного стандарту № 1.
У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу земельної ділянки, на якій розташоване підприємство, її оцінка як необоротного активу підприємства проводиться відповідно до пункту 31 цієї Методики.
Висновок про вартість необоротних активів підприємства оформлюється згідно з додатком 3. У разі залучення декількох суб’єктів оціночної діяльності до оцінки необоротних активів кожний із них складає звіт про оцінку з висновком про вартість за формою, наведеною в додатку 3.
39. Вихідними даними про фізичні характеристики основних засобів, що можуть бути віднесені до нерухомого майна (крім земельних ділянок), є:
матеріали технічної інвентаризації, виготовлені суб’єктами господарювання, уповноваженими законодавством на її проведення;
проектно-кошторисна документація щодо будівництва об’єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації об’єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між фактичними фізичними характеристиками об’єкта оцінки та такою документацією;
документи натурних обмірів об’єкта оцінки та документи, що засвідчують технічний стан невід’ємних поліпшень, складені (виготовлені) спеціалізованими організаціями, які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;
документ, що засвідчує здійснення натурних обмірів або обстеження технічного стану об’єкта нерухомості, що виконані власником майна (балансоутримувачем) або особою, що уповноважена управляти цим майном, скріплений підписом керівника підприємства (уповноваженою ним особою), або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку, скріплений підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (у разі відсутності будь-яких із зазначених документів та якщо це передбачено договором про проведення оцінки майна). Здійснення натурних обмірів, обстеження технічного стану об’єкта нерухомості проводиться з дотриманням вимог законодавства.
( Абзац п’ятий пункту 39 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 344 від 29.03.2024 )
Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машини, обладнання, транспортні засоби та інші), є:
технічні паспорти, реєстраційні документи, які дають право на експлуатацію майна, інші документи з відомостями про його технічні характеристики;
відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі (у разі визначення вартості ліквідації майна);
акти технічного стану;
інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію майна, та інші відомості стосовно таких об’єктів оцінки.
Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку необоротних активів.
40. Нематеріальні активи, відображені та не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються і оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб’єктно із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів з урахуванням наявності передумов для застосування кожного з них. У разі наявності майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, але щодо якого буде прийнято рішення про його подальше використання господарським товариством, оцінці підлягає право користування ним як розмір економічних вигод від володіння, користування розпорядження ним.
Вартість прав, пов’язаних із земельною ділянкою як нематеріальним активом підприємства, визначається із дотриманням принципу очікування та визначенням розміру економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою. При цьому під час розрахунку слід враховувати обсяг прав, пов’язаних із земельною ділянкою (наявність інших прав, відмінних від права постійного користування, права оренди, права суборенди, права концесії, права сервітуту, емфітевзису, суперфіцію), та вираховувати витрати, пов’язані з оформленням таких прав, згідно із законодавством.
( Абзац другий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
У разі наявності документів, що підтверджують права, пов’язані із земельною ділянкою, якщо вони оформлені на частину площі земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт приватизації, оцінці підлягають права, пов’язані із земельною ділянкою, на ту частину площі земельної ділянки, що оформлені.
Вартість майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 75, ст. 2792) (далі - Національний стандарт № 4), та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", підлягають оцінці як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення).
41. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються як пайові або боргові цінні папери відповідно до вимог національних стандартів оцінки. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, переоцінюються з урахуванням строку їх погашення та ймовірності такого погашення.
42. Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано спеціальний допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
43. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи оцінюються відповідно до Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3197) (далі - Національний стандарт № 3), і відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що визначена за результатами такої оцінки.
44. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне та декоративне каміння включаються до акта оцінки майна за вартістю, що визначається в порядку , встановленому Мінфіном та Фондом державного майна.
45. Резерв сумнівних боргів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Мінфіном, під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна визначається у сумі, підтвердженій підприємством шляхом надання комісії з перетворення додаткових підтвердних матеріалів щодо формування такого резерву згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності).
46. Результати визначення розміру статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, фіксуються в акті оцінки, складеному згідно з додатком 2.
47. До акта оцінки, що складається під час приватизації за формою згідно з додатком 2, додаються такі документи:
рішення органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) про визначення дати оцінки та проведення оцінки з метою утворення господарського товариства;
матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6 та інші);
( Абзац третій пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )( Абзац четвертий пункту 47 виключено на підставі Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )
аудиторський звіт, складений відповідно до міжнародних стандартів аудиту з урахуванням вимог цієї Методики;
оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з перетворення щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;
висновок (висновки) про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (у разі його виготовлення), з додатками до нього;
рецензії на звіт (звіти) про оцінку майна;
документи, які роз’яснюють результати оцінки майна, наведені у додатку 1.
48. У разі визначення спеціальним законом особливостей оцінки статутного капіталу господарського товариства, зокрема державної холдингової компанії, що утворюється на базі державного майна, діють положення такого закону.
49. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу господарського товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу за рахунок додаткового капіталу та прибутку, крім випадків збільшення статутного капіталу за рахунок вартості санкційного майна, розрахунок здійснюється у такому порядку:
( Абзац перший пункту 49 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
1) подання господарським товариством органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) таких документів:
копій установчих документів із змінами до них, пов’язаними із змінами розміру статутного капіталу товариства, від дня його державної реєстрації, завірених у встановленому порядку;
копії затвердженого акта оцінки єдиного майнового комплексу, що складався під час приватизації (корпоратизації), завіреної в установленому порядку;
довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу за рахунок джерел, визначених законодавством, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують реєстрацію випуску акцій;
балансу господарського товариства на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, підтвердженого аудиторським звітом;
висновку аудитора про наявність на балансі господарського товариства, складеного на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, частини додаткового капіталу, сформованої за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу господарського товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі на дату оцінки, та про наявність прибутку;
2) визначення суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства, утвореного в процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок додаткового капіталу та прибутку як суми іншого додаткового капіталу, зменшеного на його частину, сформовану за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі, складеного на останню звітну дату, що передує розрахунку, та нерозподіленого прибутку;
3) складення акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства за формою згідно з додатком 10 і проведення його рецензування;
4) затвердження керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства за умови позитивного загального висновку рецензента.
Особливості оцінки об’єктів у матеріальній формі
50. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об’єктів у матеріальній формі (окреме майно, об’єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єкти соціально-культурного призначення, інші об’єкти у матеріальній формі) з метою їх застави, приватизації та інших способів відчуження відповідно до законодавства.
( Пункт 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
51. З метою визначення стартової ціни об’єкта у матеріальній формі для приватизації, крім випадків викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також застави, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об’єкта приватизації (за її наявності).
У разі відсутності балансової вартості об’єкта у матеріальній формі або у випадках застави, викупу, продажу такого об’єкта на аукціоні з приватизації об’єкта оренди з невід’ємними поліпшеннями або аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід’ємних поліпшень, а також в інших випадках його відчуження відповідно до законодавства вартість об’єкта у матеріальній формі визначається за результатами незалежної оцінки.
( Абзац другий пункту 51 в редакції Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )
У разі коли об’єктом малої приватизації є окреме майно (група інвентарних об’єктів), до складу якого входить хоча б один об’єкт, у якого відсутня балансова вартість, незалежній оцінці підлягає все майно (група інвентарних об’єктів), яке підлягає приватизації.
52. З метою здійснення незалежної оцінки об’єкта у матеріальній формі забезпечується:
1) проведення балансоутримувачем об’єкта або органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об’єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);
2) відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування, або керуючим припинення, визначеним згідно із Законом України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України") суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
( Підпункт 2 пункту 52 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування, або керуючим припинення, визначеним згідно із Законом України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України") вихідних даних для проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки об’єкта приватизації.
( Підпункт 3 пункту 52 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
Строк проведення оцінки об’єкта у матеріальній формі не може перевищувати трьох місяців після визначеної дати оцінки. Звіт про оцінку об’єкта у матеріальній формі разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
( Пункт 52 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
53. Вартість об’єктів нерухомості, що підлягають приватизації, заставі та іншим способам відчуження відповідно до законодавства, визначається суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", із застосуванням вимог національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1941) (далі - Методика оцінки земельних ділянок).
54. Незалежна оцінка таких об’єктів, як колісні транспортні засоби, проводиться відповідно до методики, що затверджена Мін’юстом та Фондом державного майна.
( Пункт 54 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
55. У випадках проведення незалежної оцінки об’єктів у матеріальній формі вибір виду вартості таких об’єктів регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об’єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна.
( Абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
Вихідними даними для оцінки об’єктів у матеріальній формі є документи, зазначені в пункті 39 цієї Методики.
( Абзац другий пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
56. У разі неможливості подальшого використання об’єкта відповідно до його первісного функціонального призначення може визначатися вартість ліквідації відповідно до національних стандартів оцінки. У такому випадку документальне засвідчення фізичного, функціонального стану об’єкта оцінки у звіті про його оцінку є обов’язковим.
57. Визначення вартості об’єктів приватизації, які підлягають продажу на аукціоні з приватизації об’єкта оренди з невід’ємними поліпшеннями або аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід’ємних поліпшень, здійснюється із дотриманням Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна від 27 лютого 2004 р. № 377.
Ринкова вартість невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна розраховується на дату оцінки як різниця між вартістю нерухомого майна в стані "після проведення невід’ємних поліпшень" та стані "до проведення невід’ємних поліпшень". Вартість невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна дорівнює величині, що не перевищує суми коштів, фактично сплаченої орендарем за здійснення ідентифікованих невід’ємних поліпшень.
Під час незалежної оцінки об’єкта приватизації встановлюється питома вага часток держави та орендаря у ринковій вартості такого об’єкта із дотриманням Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна від 27 лютого 2004 р. № 377.
( Пункт 57 в редакції Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )
58. Незалежна оцінка об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо) і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, проводиться суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Така вартість визначається відповідно до вимог національних стандартів оцінки, цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
Під час проведення оцінки таких об’єктів вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, завезених на будівельний майданчик для об’єкта і не використаних для будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо), а також вартість невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівельних робіт, враховується у разі їх продажу разом з об’єктом незавершеного будівництва.
У разі продажу будівельних матеріалів, які перебувають на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, або невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівництва, окремо від об’єкта незавершеного будівництва, їх вартість не враховується під час оцінки такого об’єкта незавершеного будівництва.
Для об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), під час оцінки визначається:
ринкова вартість у разі відповідності умов продажу майбутнього договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості;
інвестиційна вартість, у разі коли умовами продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, встановлено проведення капітального ремонту (добудови, реконструкції, модернізації) такого об’єкта або те, що об’єкт може використовуватися за своїм призначенням виключно у разі проведення його капітального ремонту (реконструкції, модернізації тощо);
вартість ліквідації, у разі коли умови продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, містять зобов’язання покупця розібрати, демонтувати об’єкт незавершеного будівництва та провести рекультивацію порушених земель (продаж під розбирання).
Вибір бази оцінки здійснюється з урахуванням Національного стандарту № 1.
Вихідними даними для оцінки об’єкта, зокрема, є матеріали інвентаризації, акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта), складений за формою згідно з додатком 7, інвентаризаційні описи, складені за формою згідно з додатками 8 та 9 (у разі необхідності), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення (за наявності балансоутримувача). Фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування; проектно-кошторисна документація тощо.
Незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 44, ст. 2885) (далі - Національний стандарт № 2).
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання з подальшим використанням земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт, під забудову його оцінка проводиться з урахуванням вимог пункту 22 Національного стандарту № 2.
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання вартість ліквідації об’єкта визначається без урахування речових прав на земельну ділянку.
59. У разі застави об’єкта незавершеного будівництва та в інших випадках його відчуження проводиться незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва відповідно до методичних засад, визначених національними стандартами оцінки.
60. У разі приватизації об’єкта у матеріальній формі шляхом продажу на аукціоні з умовами та у разі, коли такими умовами передбачаються додаткові вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності, якщо такий напрям на дату оцінки не відповідає принципу найбільш ефективного використання; здійснення технічного переозброєння, модернізації, під час оцінки може визначатися інвестиційна вартість об’єкта. Документи, що підтверджують такі вимоги, надаються суб’єкту оціночної діяльності замовником оцінки. У такому разі у звіті про оцінку наводиться аналіз найбільш ефективного використання об’єкта оцінки та розрахунок впливу зазначених умов на його вартість. У разі наявності в договорі зобов’язань власника об’єкта провести його капітальний ремонт, технічне переозброєння, модернізацію тощо звіт про оцінку має містити документ, що підтверджує обсяги та строки освоєння витрат, пов’язаних з виконанням таких робіт.
61. Оцінка об’єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження, відмінних від приватизації, неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб’єкта до іншого, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням ринкової вартості. В окремих випадках за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця або користувача об’єкта може визначатися його спеціальна вартість.
62. Об’єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням їх ринкової вартості без включення до неї суми податку на додану вартість.
63. Вартість об’єктів державної або комунальної власності, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, утворених внаслідок приватизації або корпоратизації господарських товариств, для цілей їх викупу такими господарськими товариствами, визначається шляхом проведення незалежної оцінки із дотриманням особливостей, визначених цим розділом, та визначенням ринкової вартості такого майна.
( Пункт 63 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
Особливості оцінки об’єктів приватизації, що повертаються у державну власність
64. Повернення об’єктів приватизації у державну (комунальну) власність у зв’язку із розірванням або визнанням недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації проводиться в порядку, визначеному Фондом державного майна.
65. Визначення вартості об’єкта приватизації (крім пакетів акцій, часток), що повертається у державну (комунальну) власність, здійснюється після його повернення у державну (комунальну) власність шляхом проведення незалежної оцінки.
База оцінки встановлюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1. Оцінка проводиться з метою відображення балансоутримувачем її результатів у бухгалтерському обліку.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у добровільному порядку оцінка об’єкта, що повертається, проводиться станом на дату відображення результатів оцінки в бухгалтерському обліку, встановлену органом приватизації. При цьому використовуються матеріали інвентаризації, проведеної у процесі повернення.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у примусовому порядку дата оцінки збігається з датою інвентаризації.
66. Розмір збитків, нанесених державі (територіальній громаді) за час перебування зазначеного об’єкта у приватній власності, визначається відповідно до вимог цієї Методики.
У разі визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки така оцінка може забезпечуватися суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який здійснює оцінку об’єкта приватизації, що повертається в державну (комунальну) власність. У такому випадку необхідні розрахунки оформлюються суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання окремим розділом звіту про оцінку майна та окремо зазначаються вартість об’єкта приватизації, що повертається, та розмір збитку, нанесеного державі (територіальній громаді).
Особливості оцінки майнових прав інтелектуальної власності
67. Вартість права інтелектуальної власності визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Національного стандарту № 4 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Особливості оцінки об’єктів у формі єдиних майнових комплексів
68. Оцінка єдиних майнових комплексів, до складу яких відповідно до Цивільного кодексу України входить майно, призначене для діяльності підприємства, майновий комплекс якого оцінюється, для цілей відчуження способами, визначеними законодавством, застави, приватизації (крім випадків приватизації єдиного майнового комплексу за балансовою вартістю його активів згідно з вимогами статті 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та випадків залучення радників під час підготовки до продажу об’єктів великої приватизації), проводиться на засадах незалежної оцінки згідно з Національним стандартом № 3 з урахуванням особливостей, встановлених цією Методикою.
Стартова ціна об’єкта приватизації у формі єдиного майнового комплексу, у тому числі тих, що перебували в оренді, визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості активів такого єдиного майнового комплексу (державного і комунального майна, що передавалося в оренду в складі єдиного майнового комплексу).
( Абзац другий пункту 68 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )
Для проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу необхідними є:
визначення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) дати оцінки та дати інвентаризації, що збігається з датою оцінки;
проведення балансоутримувачем інвентаризації майна відповідно до законодавства;
відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
підготовка та затвердження органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) переліку майна, вартість якого вилучається з вартості єдиного майнового комплексу;
подання підприємством (балансоутримувачем), органом приватизації (замовником незалежної оцінки) суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних щодо єдиного майнового комплексу, зокрема матеріалів інвентаризації (зведеного акта інвентаризації, складеного за формою згідно з додатком 6), аудиторського звіту (у разі проведення аудиту), інших документів для проведення оцінки.
69. Оцінка єдиного майнового комплексу, що приватизується, проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики у двомісячний строк після дати оцінки. При цьому звіт про оцінку подається органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу забезпечується суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з дотриманням вимог національних стандартів оцінки і з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
70. Під час проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, базою оцінки є ринкова вартість у разі відповідності умов договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості.
Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об’єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), базою оцінки може бути інвестиційна вартість.
Якщо умовами продажу єдиного майнового комплексу в процесі приватизації визначена його ліквідація, видом вартості як базою оцінки може бути вартість ліквідації, яка визначається відповідно до Національного стандарту № 3 шляхом застосування методу поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу. Поточна вартість ліквідації визначається також у випадках, коли саме ліквідація є найбільш ефективним використанням підприємства.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу вугледобувних підприємств для цілей приватизації проводиться з урахуванням таких особливостей:
спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", оцінюються як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення);
такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до єдиних майнових комплексів.
( Абзац сьомий пункту 70 виключено на підставі Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )
71. Під час проведення незалежної оцінки єдиних майнових комплексів основними методичними підходами до оцінки таких об’єктів є майновий та дохідний, особливості застосування яких визначені Національним стандартом № 3.
Майно, що не включається до єдиного майнового комплексу, що приватизується, у тому числі матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, оцінюється як надлишкові активи із зазначенням у звіті про оцінку їх вартості окремо. Такі активи не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, за винятком права користування (розміру економічних вигод від володіння, користування, розпорядження активами, які не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу). Незалежну оцінку матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
Під час застосування процедур майнового методичного підходу вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до звіту про оцінку єдиного майнового комплексу за вартістю, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.
У разі відчуження єдиного майнового комплексу підприємства як сукупності активів з метою погашення зобов’язань підприємства його оцінка ґрунтується на методі поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу майнового підходу з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів. При цьому зобов’язання, що підлягають погашенню за рахунок такого відчуження, у розрахунках не враховуються.
Особливості оцінки пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення)
( Назва розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 272 від 08.03.2024, № 324 від 12.03.2026 )
72. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення) (далі - пакети акцій (часток)), у випадках, передбачених законодавством.
( Абзац перший пункту 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 324 від 12.03.2026 )( Абзац другий пункту 72 виключено на підставі Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )( Абзац третій пункту 72 виключено на підставі Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )( Абзац четвертий пункту 72 виключено на підставі Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )( Пункт 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
73. Стартова ціна пакета акцій (часток), який відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належить до об’єктів великої приватизації, встановлюється у розмірі згідно з даними фінансової звітності за останній звітний період (для пулу - на рівні балансової вартості активів об’єктів, з яких сформовано пул).
Стартова ціна пакета акцій (часток), який відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належить до об’єктів малої приватизації, встановлюється аукціонною комісією на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).
( Пункт 73 в редакції Постанови КМ № 324 від 12.03.2026 )
74. Незалежна оцінка пакетів акцій (часток) проводиться згідно з національними стандартами оцінки з урахуванням матеріалів останньої суцільної інвентаризації, проведеної господарським товариством відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, фінансової звітності господарського товариства, матеріалів аудиту, фінансово-економічного аналізу та інших вихідних даних. При цьому суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання визначає ринкову вартість пакета акцій (часток).
( Пункт 74 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
75. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки пакетів акцій здійснюється:
1) визначення дати оцінки;
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору.
( Абзац четвертий пункту 75 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
Строк проведення оцінки пакета акцій (часток) не може перевищувати трьох місяців після визначеної органом приватизації дати оцінки. Звіт про оцінку пакета акцій (часток) разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
( Абзац п'ятий пункту 75 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
У разі оцінки пакета акцій розміром, який згідно із Законом України "Про акціонерні товариства" забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах інвентаризації.
( Абзац шостий пункту 75 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.03.2024 )
76. На підставі отриманих результатів оцінки пакета акцій (часток) орган приватизації за умови наявності позитивного загального висновку рецензента звіту про оцінку затверджує результати оцінки (висновок про вартість) шляхом видання наказу.
( Пункт 76 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 272 від 08.03.2024, № 324 від 12.03.2026 )
Особливості оцінки акцій (часток)
77. Вимоги цього розділу застосовуються під час проведення оцінки акцій (часток), що належать державі (територіальній громаді) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, у разі їх відчуження способами, визначеними законодавством, у тому числі приватизації, а також у разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку із неможливістю їх отримання, у тому числі за рішенням суду.
Стартова ціна акцій, зазначених у абзаці першому цього пункту, які відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів малої приватизації (крім випадку, визначеного статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"), визначається аукціонною комісією на рівні номінальної вартості акцій.
У разі відсутності відомостей про номінальну вартість пакета акцій або суми внесків засновників у статутному капіталі господарського товариства вартість пакетів акцій (часток) розміром до 25 відсотків включно, що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, установчими документами яких не передбачено переважне право акціонерів (учасників) на придбання акцій (часток) таких товариств, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки. Стандартизована оцінка проводиться на підставі пропорційної до розміру пакета акцій (частки) частки вартості власного капіталу господарського товариства, визначеної за даними останнього до дати оцінки річного балансу, що збільшується на відповідну частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з початку календарного року, в якому проводиться оцінка. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки акцій (часток) згідно з додатком 14.
Вартість акцій (часток), які підлягають викупу відповідно до статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оцінюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки на підставі фінансової звітності господарського товариства, матеріалів аудиту (у разі проведення), фінансово-економічного аналізу з використанням інших вихідних даних, наданих виконавцю оцінки замовником та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються. У разі оцінки акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах суцільної інвентаризації, проведеної за рішенням органу приватизації відповідно до встановленого Мінфіном порядку . При цьому під час незалежної оцінки акцій (часток) визначається їх ринкова вартість.
Інші акції (частки) з метою їх відчуження, застави згідно із законодавством оцінюються у порядку, визначеному абзацом четвертим цього пункту.
78. Вартість акцій (часток) для продажу шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які згідно із законодавством мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, встановлюється органом приватизації з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до абзацу четвертого пункту 77 цієї Методики.
У разі проведення аукціону протягом строку дії висновку про вартість, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, стартова ціна продажу акцій (часток) встановлюється з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта приватизації, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу.
79. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки акцій (часток) здійснюється:
1) визначення дати оцінки та у разі приватизації акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, - проведення інвентаризації за рішенням органу приватизації у порядку, визначеному Мінфіном;
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору, зокрема результати суцільної інвентаризації (щодо акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства).
