Про затвердження Методики оцінки майна

Строк проведення оцінки акцій (часток) не може перевищувати трьох місяців після визначеної дати оцінки. Звіт про оцінку акцій (часток) разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.

80. Розмір компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання у зв’язку з відсутністю акцій (часток) або суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі органу приватизації, або неможливості оформлення органом приватизації правонаступництва на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), визначається таким чином.

Для випадків, коли акції (частки) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва органом приватизації на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки таких акцій (часток). Дата оцінки визначається рішенням органу приватизації про компенсацію вартості акцій (часток) на останнє число місяця, в якому прийнято таке рішення. Базою оцінки є ринкова вартість акції (частки). Для випадків, коли право власності на акції (частки) обтяжене додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. У разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку з неможливістю їх отримання внаслідок незаконного відчуження господарським товариством додатково може визначатися відповідно до цієї Методики розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі органу приватизації внаслідок вчинення господарським товариством зазначених дій.

У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про акції (частки), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для незалежної оцінки, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені господарським товариством, або їх балансової вартості, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати отримання господарським товариством коштів внаслідок відчуження (далі - дата відчуження) до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки. У разі відсутності інформації про ціну, за якою акції (частки) були відчужені, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об’єкта на дату оцінки державного підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу господарського товариства, яке було утворене в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення). У разі відсутності інформації про дату відчуження акцій (часток) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені господарським товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати реєстрації господарського товариства як суб’єкта господарювання до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки.

У разі відсутності суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі у зв’язку з його ліквідацією, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.

За результатами стандартизованої оцінки розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) складається акт оцінки згідно з додатком 11, який затверджується керівником органу приватизації або уповноваженою ним особою за умови наявності позитивного висновку рецензента такого акта.

81. Положення цього розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

82. Визначення розміру збитків переважно здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах.

З метою забезпечення проведення незалежної оцінки збитків здійснюється:

проведення інвентаризації майна після встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування такого майна (далі - пошкоджене майно) відповідно до визначеного законодавством порядку. Датою інвентаризації є останнє число місяця, в якому встановлено такий факт;

збір та підготовка замовником оцінки документів, що відповідно до пункту 84 цієї Методики є вихідними даними для незалежної оцінки збитків;

відбір виконавця оцінки збитків і укладення з ним договору про проведення оцінки;

надання замовником виконавцю оцінки вихідних даних для оцінки збитків.

У разі оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (територіальній громаді) в особі органів приватизації, внаслідок установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта приватизації, який повертається у державну (комунальну) власність, його інвентаризація проводиться відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, та пункту 8 цієї Методики. Інвентаризація об’єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, проводиться станом на день розірвання договору купівлі-продажу або у випадку примусового повернення зазначеного об’єкта - станом на останню звітну дату, встановлену рішенням органу приватизації.

Під час інвентаризації наявного пошкодженого майна інвентаризаційною комісією виготовляються документи, що засвідчують технічний стан пошкодженого майна, наявність його складових, зміну функціональних, технічних, споживчих характеристик.

83. Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 623 Цивільного кодексу України.

Орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.

84. Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації, перетворення), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об’єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи.

85. Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на принципах, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1, та припущеннях про типовий характер використання майна.

86. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або у разі, коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.

У разі коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищує його ринкової вартості до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.

Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, проводиться згідно з методикою , затвердженою Мін’юстом та Фондом державного майна.

87. У разі об’єктивної неможливості використання майна державою в особі державних органів, державних підприємств; територіальною громадою в особі органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами або суб’єктом господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у результаті порушення її прав, або неправомірного використання її майна, що унеможливило самостійне використання майна такою особою або отримання доходу від його використання іншою особою, визначається розмір упущеної вигоди.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування:

оціночної процедури накопичення чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримала держава в особі державних органів, державних підприємств; територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, комунальні підприємства або суб’єкт господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, починаючи з установленої дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки;

оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримає особа, якій завдано збитків, від дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, або від дати, з якої таке використання буде можливим, до дати оцінки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України (у разі припущення про неможливість використання майна державою в особі державних органів, державних підприємств; територіальною громадою в особі органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами або суб’єктом господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, після дати оцінки);

інших оціночних процедур з визначення розміру упущеної вигоди.

У таких випадках розмір збитків дорівнює розміру реальних збитків, визначеному відповідно до пункту 86 цієї Методики, та розміру упущеної вигоди.

Розмір збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4.

Звіт про оцінку збитків повинен містити чітке обґрунтування застосованих оціночних процедур з визначення розміру реальних збитків та упущеної вигоди.

88. Стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;

неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;

завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

Стандартизованій оцінці збитків передує проведення інвентаризації майна відповідно до вимог пункту 82 цієї Методики.

У разі проведення стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) нараховує збитки на підставі інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів, із дотриманням елементів порівняльного методичного підходу. При цьому вартість подібного майна підлягає коригуванню з урахуванням фізичних та функціональних ознак, технічного стану, дати виготовлення майна та іншого. Результати зазначеної стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, відображаються в акті оцінки майна за формою згідно з додатком 15.

У випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду (або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування), на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрозвитку, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 90 відсотків. У разі коли на дату оцінки збитків показники індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрозвитку, не оновлені, застосовуються наявні показники індексів за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до останньої дати, на яку було оновлено інформацію, помножені на індекси споживчих цін на товари та послуги, що визначаються Держстатом.

Фактичні витрати на об’єкт незавершеного будівництва (будівельно-монтажні роботи) є балансовою вартістю такого об’єкта. Балансова вартість збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрозвитку, або індексів зміни вартості цін, які визначаються Держстатом, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків. У разі коли фактичні витрати освоювалися за декілька періодів, оціночна вартість збитків дорівнює сумі поточної вартості фактичних витрат, розподілених за періодами їх освоєння. У разі визначення розміру збитків, завданих внаслідок розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта незавершеного будівництва разом з будівельними матеріалами, виробами, конструкціями, які перебували на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, та невстановленим устаткуванням, придбаним для функціонування об’єкта після завершення будівництва, балансова вартість кожного із зазначених складових об’єкта збільшується на окремий коефіцієнт, що дорівнює добутку відповідних індексів, які визначаються Мінрозвитку або Держстатом, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків. У разі коли на дату оцінки збитків показники індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрозвитку, не оновлені, застосовуються наявні показники індексів за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до останньої дати, на яку було оновлено інформацію, помножені на індекси споживчих цін на товари та послуги, що визначаються Держстатом.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 12.

У разі завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами оцінка збитків проводиться шляхом збільшення суми грошових коштів на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 13.

Акт оцінки збитків підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку та оціночну діяльність і за умови наявності позитивного висновку рецензента затверджується органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) відповідно до вимог цієї Методики.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб’єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб’єктів господарювання). За дорученням суб’єкта управління майном такого підприємства (суб’єкта господарювання) за наявності висновку рецензента про відповідність (акта оцінки) ознакам, визначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1, акт оцінки затверджується керівником підприємства (суб’єкта господарювання) або уповноваженою ним особою.

Чинність акта оцінки збитків установлюється суб’єктом управління майном, який затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

89. Положення цього розділу застосовуються під час оцінки санкційного майна, щодо якого державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) здійснюються функції з управління майном.

90. Оцінка санкційного майна здійснюється у такій послідовності:

1) прийняття державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) рішення про проведення інвентаризації (обстеження) та незалежної оцінки санкційного майна, в якому встановлюється дата інвентаризації (обстеження), дата оцінки, а також база оцінки;

2) здійснення державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку санкційного майна, та укладення з ним договору про проведення оцінки майна;

3) передача державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних для проведення оцінки майна у строк, визначений договором про проведення оцінки майна;

4) проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки санкційного майна та подання державному органу приватизації (іншому суб’єкту управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) звіту про оцінку майна разом з висновком про вартість майна у строки, визначені договором про проведення оцінки майна;

5) забезпечення державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) рецензування звіту про оцінку майна протягом 20 календарних днів з моменту надходження такого звіту;

6) прийняття державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) звіту про оцінку майна.

91. База оцінки санкційного майна встановлюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1 з урахуванням особливостей санкційного майна, зокрема належності або неналежності такого майна до спеціалізованого майна.

92. Вихідними даними для оцінки санкційного майна, що є об’єктами у матеріальній формі, є документи, зазначені в пункті 39 цієї Методики.

Вихідні дані для оцінки санкційного майна надаються суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання державним органом приватизації (іншим суб’єктом управління санкційним майном, визначеним Кабінетом Міністрів України) у строк, визначений договором про проведення оцінки майна.

93. У випадку розбіжностей між інформацією, наявною в документах про санкційне майно, наданих замовником оцінки, та фактичним станом такого майна, що встановлено суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання під час оцінки такого майна, зокрема під час його огляду, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання письмово повідомляє замовнику оцінки про виявлені розбіжності, вплив таких розбіжностей на результати оцінки та необхідність надання нових вихідних даних для оцінки. У разі коли замовником оцінки не надаються нові вихідні дані, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання має право відмовитися від подальшого проведення оцінки санкційного майна або скласти звіт про оцінку майна, в якому зазначити відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.

94. Оцінка санкційного майна проводиться суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки майна із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів, які найбільш повно відповідають меті оцінки, виду вартості, наявним вихідним даним та достовірним інформаційним джерелам, що необхідні для проведення оцінки.

95. У разі утворення господарського товариства, внеском до статутного капіталу якого є санкційне майно, вартість внесків учасників такого товариства визначається за результатом незалежної оцінки. Вартість внеску, що складається із санкційного майна, визначається відповідно до цього розділу.

96. Збільшення розміру статутного капіталу господарського товариства за рахунок вартості санкційного майна здійснюється шляхом додавання вартості такого майна, визначеної за результатом незалежної оцінки, до розміру статутного капіталу господарського товариства, зареєстрованого відповідно до вимог законодавства.