КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 6 липня 2002 р. N 939 Київ |
Про затвердження Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Програму підвищення безпеки праці на вугільних шахтах (далі - Програма), що додається.
2. Міністерству фінансів під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік передбачати видатки на виконання Програми в межах загальних асигнувань за бюджетними призначеннями відповідним міністерствам.
3. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству палива та енергетики щороку включати до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України заходи з виконання Програми.
| Прем'єр-міністр України | А.КІНАХ |
| Інд. 37 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 липня 2002 р. N 939
ПРОГРАМА
підвищення безпеки праці на вугільних шахтах
Сучасний стан і проблеми охорони праці
Вугільні шахти України, особливо Донбасу, характеризуються найскладнішими гірничо-геологічними умовами у порівнянні з іншими країнами. Середня глибина розробки пластів перевищує 720 метрів, а 33 шахти працюють на глибині 1000-1400 метрів. Із 190 діючих шахт 90 відсотків небезпечні за вмістом газу метану, 60 - за вибухами вугільного пилу, 45 - за раптовими викидами та гірничими ударами, 22 відсотка - за самозайманням вугілля. Третина стаціонарного обладнання, транспортних засобів і виїмкової техніки відпрацювали свій термін і потребують заміни. Засоби протиаварійного захисту морально застарілі та не відповідають сучасним вимогам ведення гірничих робіт.
Серед провідних країн світу Україна займає 10 місце з видобутку вугілля, а за кількістю загиблих на шахтах - одне з перших.
Незважаючи на істотне скорочення протягом останнього десятиріччя обсягів видобутку вугілля та чисельності працівників, рівень аварійності та смертельного травматизму не зменшився. За цей період у підземних виробках сталося 38 вибухів газу та пилу, 78 спалахів метану, 1512 газодинамічних явищ, 1376 завалів гірничих виробок, 702 підземні пожежі, внаслідок чого загинуло 3401 чоловік. У 2001 році травмовано 16 тисяч чоловік (295 чоловік - смертельно). За 3 місяці поточного року загинуло 64 чоловіки, сталося 4 аварії з груповим травматизмом, у тому числі через вибухи та спалахи метану.
Безпосередніми причинами вибухів є загазування виробок через низьку ефективність їх вентиляції та дегазаційних робіт, запиленість гірничих виробок, недосконалість апаратури контролю за пилогазовим режимом.
Питання сталого провітрювання багатьох шахт і дільниць залишається невирішеним: гірничі вибої не забезпечуються потрібною кількістю повітря; 92 шахти мають понаднормативні (більше 30 відсотків) витоки повітря; значна частина шахт потребує заміни вентиляторів головного провітрювання; не використовуються потужні вентилятори місцевого провітрювання.
Протягом 1991-2001 рр. середня ефективність дегазації шахт зменшилася з 23 до 17 відсотків. Обсяг метану, вилученого дегазаційними системами, зменшився з 590 до 230 млн. кубічних метрів за рік. Кількість шахт, які використовують дегазацію, зменшилась з 86 до 45. На 26 шахтах у дегазаційних трубопроводах циркулюють вибухонебезпечні концентрації метану. Існуюче на шахтах та геологорозвідувальних підприємствах устаткування для буріння дегазаційних свердловин застаріле і не забезпечує необхідних параметрів та режими дегазації. Обсяги дегазаційного буріння з поверхні землі зменшилися у 20, а з підземних гірничих виробок - у 8 разів. Темпи буріння дегазаційних свердловин не відповідають сучасним темпам ведення очисних робіт. Існуючі дегазаційні системи фізично зношені (понад 50 відсотків) і потребують реконструкції та оновлення. Практично на жодній шахті дегазаційні системи не забезпечують необхідної технічної продуктивності.
Значно збільшилася кількість газодинамічних явищ (раптові викиди вугілля та газу, суфлярні виділення газу у гірничі виробки тощо). Їх зростання пов'язано як з погіршенням гірничо-геологічних умов, так і з недосконалістю прогнозування через відсутність методів та апаратури сучасного технічного рівня.
Підвищений рівень запиленості рудникового повітря спричиняє вибухи вугільного пилу та зростання захворюваності на пневмоконіоз.
Однією із аварійно небезпечних ланок гірничого виробництва залишається шахтний підземний транспорт (25 відсотків загальної кількості випадків травматизму), що зумовлено низьким технічним рівнем локомотивного парку, недостатньою ефективністю засобів запобігання аваріям на конвеєрному транспорті, невідповідністю стану гірничих виробок та рейкових колій вимогам правил безпеки.
Через невідповідність існуючих вибухових матеріалів та технічних засобів сучасним вимогам 35 відсотків усіх аварій пов'язано з вибухами газу та пилу під час проведення підривних робіт.
Шахти практично не мають обладнання для штучного охолодження повітря, а холодильні машини загально-промислового виробництва на шахтах непрацездатні і потребують модернізації. На 20 шахтах температура повітря в окремих очисних і підготовчих виробках досягає 32 градусів. Внаслідок роботи гірників в умовах високих температур повітря збільшується частота серцево-судинних захворювань, що призводить до раптової смерті гірників на робочих місцях. Крім того, різко знижується працездатність, скорочується ефективний робочий час (до 2-х годин), зменшуються норми виробітку (до 25 відсотків), збільшуються доплати до тарифних ставок (до 42 відсотків), надаються додаткові оплачені відпустки (до 14 днів) та інші пільги.
Зазначені чинники разом з низькою організацією робіт і погіршенням дисципліни праці зумовили високий рівень аварійності, травматизму та професійної захворюваності на вугільних шахтах. Майже 180 тисяч постраждалих та членів їх сімей одержують допомогу за регресними позовами. У галузі нараховується 56 тисяч чоловік з професійними захворюваннями. Все це щороку призводить до втрати близько 1 млрд. гривень.
Незадовільний стан безпеки праці на вугільних шахтах зумовлений такими факторами:
складними гірничо-геологічними умовами ведення гірничих робіт, особливо на великих глибинах і пластах, схильних до газодинамічних явищ;
зношеністю гірничошахтного обладнання та його невідповідністю сучасним технічним вимогам експлуатації;
низькою ефективністю вентиляції та дегазаційних робіт;
недосконалістю шахтного транспорту та підйомних комплексів;
недостатньою ефективністю систем протиаварійного захисту, що запобігають небезпечним ситуаціям на шахті, дільниці, технологічних лініях, машинах і робочих місцях;
невідповідністю умов праці гірників санітарним нормам і вимогам через велику запиленість гірничих виробок, високу температуру шахтного повітря та недостатність і неефективність засобів індивідуального захисту;
недосконалістю нормативно-технічної документації з охорони праці;
незадовільним науковим супроводженням гірничих робіт;
низькою виконавчою дисципліною робітників.
Мета, основні завдання та шляхи їх розв'язання
Метою цієї Програми є зниження рівня аварійності з тяжкими наслідками, виробничого травматизму на вугільних шахтах і професійної захворюваності шахтарів.
Програма розроблена на підставі аналізу стану безпеки праці на вугільних шахтах з урахуванням завдань Указів Президента України від 13 липня 2001 р. N 515 "Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням" і від 16 січня 2002 р. N 26 "Про невідкладні заходи щодо поліпшення умов праці та вдосконалення державного нагляду за її охороною на підприємствах вугільної промисловості", виробничо-технічних можливостей підприємств України, досягнень вітчизняної науки та світового досвіду.
Обсяги та джерела фінансування, терміни виконання та головні виконавці заходів з реалізації Програми наведено у додатках 1, 2.
Фінансове забезпечення
Фінансування Програми здійснюється за рахунок видатків державного бюджету, коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інвестицій та інших коштів.
Бюджетне фінансування Програми у 2002 році здійснюється відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2002 рік" в обсязі 80 млн. гривень, у тому числі 6 млн. гривень - на поточні науково-технічні роботи та 74 млн. гривень - на забезпечення шахтарів засобами індивідуального і колективного захисту.
Бюджетні видатки для виконання Програми на 2003-2005 рр. щороку затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з реальних можливостей бюджету в межах асигнувань, передбачених Міністерству палива та енергетики, Міністерству екології і природних ресурсів.
Реалізація заходів дасть змогу істотно підвищити рівень безпеки праці на вугільних шахтах та заощаджувати майже 500 млн. гривень щороку.
Терміни виконання основних завдань Програми розраховані на 2002-2005 роки.
Додаток 1
до Програми
Розрахункова потреба фінансування заходів Програми за розділами
(тис. гривень)
Додаток 2
до Програми
ЗАХОДИ
щодо виконання Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах
| Зміст заходу | Відповідальні виконавці | Термін виконання |
| I. Організаційна робота з удосконалення управління охороною праці | ||
| 1. Приведення у відповідність із чинними нормативними документами проектів систем аерогазового контролю шахт 2. Організація на шахтах служби обслуговування автоматичних систем локалізації вибуху 3. Забезпечення ефективного функціонування системи управління охороною праці на вугледобувних підприємствах 4. Впровадження системи навчання та тренування шахтарів правил поведінки в аварійних ситуаціях з використанням засобів колективного та індивідуального захисту, в тому числі в "димних штреках" (камерах) 5. Створення науково-методичного кабінету і комп'ютеризованої служби інформації з питань охорони праці та безпеки робіт 6. Проведення інвентаризації основних фондів шахт та розроблення заходів щодо приведення їх у відповідність з Правилами технічної експлуатації 7. Зменшення кількості вибоїв з вийманням вугілля відбійними молотками 8. Забезпечення шахтарів засобами індивідуального та колективного захисту | Мінпаливенерго вугледобувні підприємства -"- Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго Державна воєнізована гірничорятувальна служба вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго Мінпраці вугледобувні підприємства Академія безпеки життєдіяльності галузеві інститути Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго шахти Центрального району Донбасу галузеві інститути Мінпаливенерго вугледобувні підприємства | до кінця 2003 року -"- щороку до кінця 2002 року 2003-2004 роки -"- 2002-2005 роки щороку |
| II. Пріоритетні науково-технічні дослідження та розробки з безпеки робіт | ||
| 9. Розроблення заходів щодо запобігання аваріям I категорії з груповими нещасними випадками (на основі їх зведеного моніторингу за останні 10 років) 10. Розроблення рекомендацій щодо впровадження передового вітчизняного і світового досвіду із створення безпечних умов праці, запобігання виробничому травматизму й професійним захворюванням на підприємствах 11. Дослідження стану охорони праці і результатів виконання Програми поліпшення рівня безпеки праці на вугледобувних підприємствах 12. Підготовка та проведення порівняльного аналізу результатів випробувань анкерних систем і засобів механізації, їх зведення та контролю за станом гірничих виробок 13. Проведення науково-технічної експертизи пропозицій, спрямованих на розв'язання проблеми боротьби з газодинамічними явищами 14. Модернізація бурошнекової установки БШК-2ДМ для механізації процесу видобутку вугілля на пластах крутого падіння 15. Завершення розроблення та впровадження гідроімпульсної виїмкової установки, розроблення бурильної установки для безлюдного видобування вугілля на пластах крутого падіння 16. Дослідження умов прояву раптових видавлювань вугілля та розроблення комплексу заходів для їх прогнозування та запобігання 17. Розроблення гнучких силових кабелів нового технічного рівня з параметрами вибухопожежобезпеки 18. Розроблення та освоєння серійного виробництва апарату захисту від витоків струму на землю в однофазних колах змінного струму напругою 42/36 В 19. Створення вимірника зносу сталевих канатів нового покоління ВЗСК-7 з поліпшеними експлуатаційними показниками 20. Розроблення системи захисту людини від ураження електричним струмом 21. Розроблення та освоєння серійного виробництва надійного малогабаритного підривного пристрою у шахтах, небезпечних за вмістом газу та пилу 22. Розроблення технології дистанційного створення розвантажувальних пазів гідравлічним способом під час проведення підготовчих виробок на викидонебезпечних пластах 23. Розроблення апаратури безпроводного високочастотного підземного зв'язку та гірничих виробок з поверхнею шахт на відстані до 10 кілометрів 24. Створення та впровадження на шахтах технологічного зв'язку в режимі аварійного оповіщення 25. Створення та впровадження вітчизняних осланцювачів за наявності пневмомережі та без неї 26. Розроблення комплексу технічних засобів з автоматизації управління і діагностування очисних комбайнів нового технічного рівня, контролю основних видів небезпеки вибоїв та повідомлення про них зайнятим на цих роботах робітникам 27. Роздроблення та впровадження у виробництво електронної системи дистанційного керування прохідницькими комбайнами і контролю аерогазового режиму у виробках 28. Адаптування та впровадження корпоративної інформаційної системи "Охорона праці" 29. Адаптування до вугільної галузі навчально-контролюючого комп'ютерного комплексу "Автоекзаменатор "Охорона праці" та впровадження його на підприємствах вугільної промисловості 30. Розроблення та впровадження засобів запобіжного відключення електроенергії на початковій стадії викиду вугілля та газу 31. Розроблення нових, у тому числі нетрадиційних технологій безпечного відпрацювання вугільних пластів у особливо складних гірничо-геологічних умовах шахт Донбасу 32. Дослідження та розроблення рекомендацій і визначення параметрів буропідривних робіт щодо застосування вибухових речовин V і VI класів під час проведення струсного підривання | Мінпаливенерго галузеві інститути -"- -"- Мінпаливенерго Національна академія наук галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго Мінпромполітики галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Донецький національний технічний університет Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго Мінпромполітики галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути -"- Мінпаливенерго Національна академія наук галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути -"- -"- -"- Мінпаливенерго галузеві інститути ВАТ "Завод Вуглепривод" Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Мінпаливенерго Академія безпеки життєдіяльності галузеві інститути вугледобувні підприємства -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго Академія гірничих наук Мінпаливенерго галузеві інститути | 2002 рік щороку -"- до кінця 2002 року щороку 2002-2003 роки 2003 рік 2002-2004 роки -"- 2002-2003 роки -"- -"- -"- -"- -"- 2002-2004 роки 2002-2003 роки 2002-2004 роки 2004 рік 2002-2003 роки -"- 2003-2005 роки -"- 2002-2003 роки |
| III. Комплексна програма дегазації вугільних пластів | ||
| 33. Розроблення проекту закону "Про метан вугільних родовищ" 34. Розроблення положення з реалізації Кіотського протоколу щодо отримання фінансування за рахунок впровадження проектів із скорочення викидів метану в атмосферу 35. Розроблення керівництва з дегазації вугільних шахт 36. Розроблення методики прогнозу небезпеки загазування під час обвалювання порід основної покрівлі у зонах геологічних порушень і заходів щодо запобігання загазуванню гірничих виробок 37. Доопрацювання та затвердження Інструкції з підрахунку запасів метану вугільних родовищ 38. Розроблення методичної інструкції з вивчення газоносності вугільних родовищ на стадіях геологорозвідувальних робіт 39. Розроблення нормативної документації на проектування, будівництво та безпечну експлуатацію технологічних комплексів для дегазації вугільних родовищ, транспортування та утилізації метану, добутого з пробурених з поверхні землі свердловин 40. Розроблення та впровадження системи обліку та моніторингу виконання робіт з дегазації вугільних пластів 41. Перевірка стану дегазаційних систем, перегляд проектів дегазації шахт, розроблення та реалізація заходів щодо підвищення ефективності дегазації вугільних пластів 42. Перегляд розділів вентиляції, дегазації та протиаварійного захисту розроблених до 1985 року проектів шахт, приведення їх у відповідність з нормативними актами та погодження 43. Дослідження і впровадження на шахтах стаціонарної апаратури контролю режиму дегазації 44. Розроблення техніко-економічного обґрунтування доцільності створення вуглегазодобувних підприємств на прикладі шахт з підвищеною газоносністю (імені Засядька, Красноармійська-Західна, Суходольська-Східна) 45. Завершення розроблення проектної документації і налагодження виробництва верстатів сучасного рівня для буріння дегазаційних свердловин з поверхні землі 46. Освоєння відновлення та виробництва бурового інструменту, бурових коронок і доліт 47. Придбання бурових верстатів та обладнання для підземної дегазації 48. Придбання бурового обладнання та технологічної оснастки, у тому числі іноземного виробництва, для поверхневої дегазації 49. Створення та впровадження у виробництво системи автоматизації вакуум-насосних станцій для дегазації вугільних пластів шахт пробуреними з гірничих виробок свердловинами 50. Розроблення та впровадження у виробництво комплексу технічних засобів контролю та управління технологічним процесом видобування метану з шахтного поля 51. Удосконалення бурових верстатів типу Б100-200 для підземної дегазації шахт, створення зразків та їх випробування 52. Створення бурового верстата для підземної дегазації на базі станка СБГ-1М з дистанційним управлінням 53. Розроблення та впровадження комп'ютерної технології для підвищення ефективності контролю за шахтними вентиляційними системами з урахуванням впровадження комплексної дегазації 54. Проведення дослідно-промислових робіт з комплексної дегазації на орендному підприємстві "Шахта імені О.Ф. Засядька" 55. Реалізація проекту комплексної дегазації та утилізації метану на шахтах Красноармійського району Донецької області - Красноармійська-Західна N 1, Краснолиманська, імені О.Г. Стаханова 56. Створення та випробування нових технологій добування метану вугільних родовищ та дегазації вугільних пластів 57. Забезпечення реалізації пілотного проекту з розвідки, добування та використання метану з вугільних родовищ 58. Промислове впровадження нових технологій гідророзриву вугільної товщі для здійснення попередньої дегазації 59. Реалізація проектів попередньої дегазації вугільних пластів на полігонах пілотного проекту 60. Підвищення безпеки та ефективності розробки вугільних родовищ на основі використання комплексу геолого-геофізичних методів прогнозування гірничо-геологічних умов та автоматичної системи комплексного моніторингу відпрацювання вугільних пластів у Донецькій та Луганській областях 61. Проведення промислових випробувань способів попередньої дегазації вугільних пластів нерозвантажених від гірничого тиску через пробурені з гірничих виробок свердловини, у тому числі шляхом гідродинамічного впливу 62. Виконання перспективного плану з вивчення газоносності, розроблення методів дегазації, добування метану вугільних родовищ 63. Розроблення геолого-геофізичних методів прогнозування зон скупчення вільного метану у вуглепородному масиві 64. Розроблення способу дегазації розвантаженого від гірничого тиску вуглепородного масиву пробуреними з поверхні свердловинами, у тому числі із застосуванням методів електрогідроімпульсного ефекту 65. Розроблення способів і засобів підвищення ефективності дегазації та боротьби з газодинамічними явищами шляхом електрогідравлічної дії на гірничий масив 66. Розроблення технології інтенсифікації вилучення метану з підземних дегазаційних свердловин шляхом обробки вугленосного масиву розчинами активних речовин з урахуванням фазового стану метану у вугіллі та біотехнологій 67. Дослідження, випробування і впровадження біотехнологій деметанізації вугледобувних дільниць Донбасу 68. Визначення ізотопного складу вуглецю, водню і кисню газової складової вугілля з метою встановлення джерела та шляхів міграції метану у вугільних пластах 69. Розроблення методів економічної оцінки доцільності супутнього добування і утилізації метану з урахуванням питань підвищення безпеки праці на вугільних шахтах у різних гірничо-геологічних умовах 70. Розроблення схем дегазації вугільних пластів і вміщуючих порід, що передбачають відокремлені за часом і у просторі процеси добування вугілля та дегазації масиву 71. Створення на базі державних холдингових компаній "Макіїввугілля" та "Краснодонвугілля" дослідно-промислових полігонів для впровадження нових технологій утилізації метану 72. Розроблення технологій та обладнання для підготовки (очищення, осушення) шахтного метану для трубопровідного транспорту 73. Розроблення та впровадження когенераційних установок для комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на основі використання шахтного метану як пального у стаціонарних двигунах внутрішнього згоряння 74. Розроблення проектів комплексного використання метану вугільних родовищ на основі програмно-комп'ютерних комплексів | Мінпаливенерго Мінекономіки Мінекоресурсів Держнаглядохоронпраці Мінекоресурсів Мінекономіки Мінпаливенерго Національний гірничий університет Держнаглядохоронпраці Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Мінекоресурсів Мінпаливенерго Держнаглядохоронпраці Національна академія наук Мінекоресурсів Мінпаливенерго Національна академія наук Мінпаливенерго Мінекоресурсів Держнаглядохоронпраці галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго Держнаглядохоронпраці вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Мінпромполітики технопарк "Вуглемаш" Національна академія наук технопарк "Вуглемаш" Мінпаливенерго вугледобувні підприємства Мінпаливенерго Мінпаливенерго галузеві інститути -"- -"- -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці Національна академія наук Орендне підприємство "Шахта імені О.Ф. Засядька" Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Донецька облдержадміністрація Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук -"- -"- Мінпаливенерго галузеві інститути вугледобувні підприємства Національна академія наук Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Мінекоресурсів Мінпаливенерго галузеві інститути Мінекоресурсів Національна академія наук Держнаглядохоронпраці Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго Національна академія наук Мінпаливенерго Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Національна академія наук Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути -"- Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути вугледобувні підприємства Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" Відкрите акціонерне товариство "Первомайськ- дизельмаш" Національна академія наук Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути вугледобувні підприємства Відкрите акціонерне товариство "Первомайск- дизельмаш" Центр альтернативних видів палива Національна академія наук | 2003 рік -"- до кінця 2002 року 2002-2003 роки 2002 рік 2002-2004 роки 2003-2004 роки 2003-2005 роки 2002-2003 роки 2002-2003 роки -"- 2003 рік 2003-2005 роки 2003 рік 2003-2004 роки -"- 2003-2005 роки -"- 2003-2004 роки 2003-2005 роки 2003-2006 роки 2002-2006 роки -"- 2002 рік 2002-2004 роки 2003 рік 2003-2006 роки -"- 2003-2004 роки 2002-2006 роки 2003-2006 роки 2003-2004 роки до кінця 2002 року 2003-2005 роки 2002-2003 роки 2003-2004 роки -"- 2003-2006 роки 2003-2004 роки 2003 рік 2003-2004 роки 2003-2006 роки |
| IV. Реконструкція шахтних вентиляційних систем та запобігання загазуванням і запилюванням гірничих виробок | ||
| 75. Розробити технологію запобігання спалахам метану в тупикових виробках 76. Розроблення методики прогнозування небезпеки загазованості під час обвалювання порід основної покрівлі у зонах геологічних порушень і заходів щодо запобігання загазованості гірничих виробок 77. Дослідження та визначення місця встановлення вентиляторів місцевого провітрювання, де відсутній вплив газодинамічних явищ 78. Розроблення схем підготовки та провітрювання виїмкових дільниць з метою усунення небезпеки поширення уражаючих факторів вибухів метану та пилу в мережі гірничих виробок 79. Розроблення іскробезпечних комбінованих переносних приладів для вимірювання концентрацій метану та діоксиду вуглецю у виробках вугільних шахт 80. Впровадження на шахтах переносних оптичних пиломірів з цифровою індикацією 81. Модернізація систем аерогазового контролю в шахтах та управління провітрюванням у тупикових виробках 82. Розроблення аварійних вентиляційних режимів провітрювання надглибоких шахт та технічних засобів оперативного управління провітрюванням гірничих виробок шахт у нормальних та аварійних режимах 83. Завершення розроблення та впровадження на шахтах системи контролю пиловибухобезпеки та захисту мережі 84. Завершення створення та впровадження технології і обладнання потужністю 1 МВт з гвинтовим компресором для охолодження повітря у вугільних шахтах 85. Створення та впровадження шахтного кондиціонеру потужністю 300 кВт холоду для нормалізації теплових умов праці під час механізованого проведення виробок глибоких шахт 86. Спорудження підземних установок кондиціонування повітря на базі холодильної машини МХРВ-1-У5 і обладнання потужністю 1 МВт холоду на шахтах Донецької та Луганської областей 87. Введення в експлуатацію пересувних холодильних установок з кондиціонерами продуктивністю 130 та 300 кВт холоду 88. Розроблення технічних рішень щодо безпечного застосування аміаку в холодильних машинах, які розміщуються в надземних холодильних станціях систем кондиціонування шахтного повітря 89. Розроблення та освоєння виробництва холодильних машин потужністю до 4 МВт холоду для систем кондиціонування шахтного повітря з надземним розташуванням холодильних станцій | Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути -"- -"- Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути МОН Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути шахта імені Скочинського Мінпромполітики Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпромполітики Мінпаливенерго вугледобувні підприємства галузеві інститути -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпаливенерго галузеві інститути Мінпромполітики | 2002-2004 роки -"- 2002-2003 роки -"- -"- -"- -"- 2005 рік 2002-2003 роки до кінця 2002 року 2003-2006 роки 2003-2005 роки 2002-2006 роки 2003-2004 роки 2004-2005 роки |
| V. Нормативно-правове та організаційно-методичне забезпечення охорони праці та безпеки робіт | ||
| 90. Розроблення правил технічної експлуатації вугільних шахт 91. Перегляд за погодженим з Держнаглядохоронпраці графіком чинних нормативних актів з безпеки та охорони праці шахтарів, внесення у разі потреби змін або визнання їх такими, що втратили чинність, розроблення нових нормативних актів згідно з Гірничим законом , Законом України "Про охорону праці" та іншими законодавчими актами 92. Розроблення галузевого стандарту "Керівництво з обладнання та експлуатації систем аерогазового контролю у вугільних шахтах" 93. Розроблення галузевого нормативно-технічного документа "Труби вентиляційні гнучкі шахтні та фасонні частини до них. Технічні вимоги і методи випробування" 94. Розроблення галузевого стандарту "Керівництво з обігріву повітроподавальних стовбурів і свердловин на базі вогневих калориферів, що використовують шахтний метан" 95. Розроблення методики вибору оптимальних параметрів накачування води у вугільні пласти для прискорення процесів гідророзпушування та підвищення його ефективності в умовах глибоких шахт 96. Розроблення галузевого класифікатора і програми для персональної електронно- обчислювальної машини з питань аналізу виробничого травматизму на шахтах вугільної промисловості 97. Розроблення пропозицій щодо забезпечення безпечного та ефективного відпрацювання вугільних пластів на глибині понад 1000 метрів 98. Розроблення і внесення доповнень до нової редакції Інструкції з безпечного ведення робіт на шахтах, схильних до газодинамічних явищ (у частині виконання комплексу заходів безпеки під час відпрацювання ціликів вугілля у зонах опорного гірського тиску і підвищеного газовиділення) 99. Розроблення програми навчання та підвищення рівня знань працівників вугільної галузі з питань безпеки та охорони праці на 2002-2005 роки 100. Розроблення правил пожежної безпеки на підприємствах вугільної промисловості 101. Розроблення згідно з вимогами норм радіаційної безпеки України галузевого стандарту "Керівництво з визначення та контролю радіаційного стану у вугільних шахтах" 102. Розроблення методики експертної оцінки викидонебезпечності зон на пластах Донбасу 103. Здійснення контролю засобів індивідуального захисту, які надходять на вугледобувні підприємства, та розроблення єдиного нормативного документа із забезпечення робітників підприємств Мінпаливенерго засобами індивідуального захисту 104. Розроблення методики визначення зон загазованості гірничих виробок вугільних шахт продуктами термодеструкції під час підземних пожеж | Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці Національна академія наук Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці -"- -"- -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці Національна академія наук -"- Мінпаливенерго галузеві інститути Держнаглядохоронпраці -"- -"- -"- -"- -"- | 2002-2003 роки 2002-2004 роки 2002-2003 роки -"- -"- 2002-2003 роки до кінця 2002 року 2002-2003 роки -"- до кінця 2002 року 2002-2003 роки -"- -"- 2002-2005 роки 2002-2003 роки |