Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру

матеріалів інвентаризації земель;

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальних одиниць;

5-1) щодо відомостей про масиви земель сільськогосподарського призначення - технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

5-2) щодо відомостей про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, - затверджених комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів;

5-3) щодо відомостей про межі функціональних зон - затверджених комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів;

6) щодо угідь адміністративно-територіальної одиниці:

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

проектів землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (щодо земель сільськогосподарського призначення);

проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

робочих проектів землеустрою;

затверджених комплексних планів просторового розвитку території територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території;

8) щодо нормативної грошової оцінки земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці - технічної документації з такої оцінки;

9) відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці - технічної документації з бонітування ґрунтів;

10) щодо розподілу земель між власниками, користувачами:

державної статистичної звітності - до 2015 року;

даних державного реєстру земель;

даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі щодо розподілу земель за формами власності і видами речових прав);

11) щодо відомостей про заходи щодо охорони земель і ґрунтів у межах території адміністративно-територіальної одиниці:

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

робочих проектів землеустрою.

97-1. Відомості про межі функціональних зон, визначені до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р. № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" у затвердженій містобудівній документації, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі:

щодо функціональних зон у межах населених пунктів - плану зонування (щодо земельних ділянок, на які не розроблені детальні плани територій), генерального плану населеного пункту (в разі відсутності плану зонування та в разі, коли на земельну ділянку не розроблений детальний план території), детального плану території;

щодо функціональних зон за межами населених пунктів - детального плану території, а в разі його відсутності - містобудівної документації регіонального рівня.

Витяг із затвердженої містобудівної документації, визначеної в абзацах другому і третьому цього пункту, виданий відповідним органом місцевого самоврядування, подається ним державному кадастровому реєстраторові в електронній формі.

На витяг із затвердженої містобудівної документації в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис особи, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником містобудівної документації. Наявність кваліфікованого електронного підпису підтверджує відповідність зазначеного витягу оригіналу містобудівної документації у паперовій формі.

Виготовлення витягу із затвердженої містобудівної документації в електронній формі здійснюється з урахуванням таких вимог:

формат зображення - кольоровий;

роздільна здатність - 300 точок на дюйм;

глибина кольору - не менш як 4 біти;

формат готового файла - PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення);

розмір файла - не більш як 3 мегабайти.

Якість містобудівної документації в електронній формі повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.

97-2. До Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про землі в межах територій територіальних громад, зазначені у пункті 22- 1 цього Порядку, на підставі:

1) щодо найменування територіальної громади та найменування суміжних територіальних громад - відповідного рішення органу місцевого самоврядування;

2) щодо меж територіальної громади, площі земель у межах території територіальної громади - проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;

3) щодо інформації про акти, на підставі яких встановлені межі територіальної громади, - відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

98. Підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, про землі в межах територій територіальних громад є:

1) подання документів, передбачених пунктом 96 цього Порядку, не в повному обсязі;

2) невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.

99. Відомості про землі в межах адміністративно-територіальної одиниці, про землі в межах території територіальної громади щодо обмежень у використанні земель та режимоутворюючих об'єктів вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до пунктів 101-106 цього Порядку.

100. Державний кадастровий реєстратор протягом п'яти робочих днів з моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей, зазначених у пунктах 22 і 22- 1 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру узагальнює такі відомості та вносить їх до Державного земельного кадастру.

101. Для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком 12;

2) документи, які згідно з пунктом 102 цього Порядку є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;

3) електронний документ.

102. До Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підставі:

1) схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

1-1) комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;

2) проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;

3) проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

4) проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

4-1) робочих проектів землеустрою;

4-2) проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

5) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

5-1) технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

5-2) технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;

6) іншої документації із землеустрою відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій";

7) договору;

8) рішення суду;

9) матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх розроблення, здійснювалося встановлення обмежень у використанні земель, визначених відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і встановлених частиною сьомою статті 47 Закону України "Про землеустрій" до набрання чинності Законом України від 28 квітня 2021 р. № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

У разі коли з таких матеріалів неможливо встановити дійсні межі зазначених обмежень, такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, передбаченої Законом України "Про охорону культурної спадщини", а до її розроблення - технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.

103. Відмова у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) надається у разі, коли:

1) обмеження згідно із законом не підлягає державній реєстрації;

3) із заявою про державну реєстрацію обмеження у використанні земель звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації;

5) заявлене обмеження вже зареєстроване.

104. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, здійснюється:

1) у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 цього Порядку;

2) на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком 12, до якої додаються:

документи, які згідно з пунктом 102 цього Порядку є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;

електронний документ.

Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 654 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 52, ст. 3201), що встановлені до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р. № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

Відомості про обмеження у використанні земель, що встановлюється навколо (вздовж) режимоутворюючого об’єкта, вносяться до Державного земельного кадастру шляхом автоматизованого визначення технологічними та програмними засобами Державного земельного кадастру відстані від контуру режимоутворюючого об’єкта в обсязі, визначеному у документах, які згідно з пунктом 102 цього Порядку є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження, та у випадках, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, документацією із землеустрою, без необхідності проведення робіт із землеустрою з визначення координат поворотних точок зазначених меж.

105. Підставою для відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, є:

1) подання документів, передбачених підпунктом 2 пункту 104 цього Порядку, не в повному обсязі;

2) невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.

106. Державний кадастровий реєстратор протягом п'яти робочих днів з моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них), зазначених у пункті 23 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру узагальнює такі відомості та вносить їх до Державного земельного кадастру.

106-1. За допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості про обмеження у використанні земель виключаються з Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі без прийняття рішення Державним кадастровим реєстратором у разі, коли:

обмеження встановлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів, - через п’ять років з дня їх внесення;

обмеження встановлені для земельних ділянок, щодо яких на підставі містобудівної документації передбачається примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності, - після закінчення визначеного у такій документації строку, на який такі обмеження встановлені;

закінчився встановлений строк дії обмеження у використанні земель;

припинено існування режимоутворюючого об’єкта або ним втрачено характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження.

Відомості про обмеження у використанні земель у разі їх виключення з Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі:

набувають статусу архівних;

відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

106-2. Державна реєстрація меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) здійснюється на підставі заяви будь-якої заінтересованої особи або органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.

106-3. Для державної реєстрації меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) за формою згідно з додатком 12;

2) документація із землеустрою, інші документи, які згідно з пунктом 106- 4 цього Порядку є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі;

3) електронний документ.

106-4. До Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про меліоративні мережі, складові частини меліоративних мереж, зазначені у пункті 23- 1 цього Порядку, на підставі:

1) технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

2) іншої документації із землеустрою відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій".

106-5. Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) перевіряє протягом 14 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них);

приймає рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі, коли:

1) подані документи не відповідають вимогам законодавства;

2) заявлена меліоративна мережа, складова частина меліоративної мережі вже зареєстрована.

106-6. Відомості (зміни до них) про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі вносяться до Державного земельного кадастру також:

у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них, відповідно до пунктів 107-134 цього Порядку;

на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджено документацію із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі до Державного земельного кадастру згідно з додатком 12, до якої додаються:

документація із землеустрою, яка згідно з пунктом 106- 4 цього Порядку є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі;

електронний документ.

106-7. Державний кадастровий реєстратор протягом п’яти робочих днів з моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них), зазначених у пункті 23- 1 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру узагальнює такі відомості та вносить результати узагальнення до Державного земельного кадастру.

107. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

108. Під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється:

1) державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, що існують на момент державної реєстрації земельної ділянки;

2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією;

3) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

4) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка.

109. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);

5) власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

6) особи, визначеної частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

110. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, в електронній формі подаються:

1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки;

3) електронний документ.

У разі коли відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

110-1. Заявники, зазначені у пункті 109 цього Порядку, через уповноважених ними осіб, які є сертифікованими інженерами-землевпорядниками та розробниками відповідної документації із землеустрою, мають право надсилати документи, зазначені у пункті 110 цього Порядку, Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі з накладеним сертифікованим інженером-землевпорядником кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" технічними засобами електронних комунікацій та отримувати документи, зазначені в абзаці шостому пункту 73, підпунктах 4 і 6 пункту 75, пункті 77, підпункті 1 пункту 87 цього Порядку, в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора.

110-2. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником від імені замовника з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Під час подання заяви сертифікований інженер-землевпорядник за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на веб-сторінці Держгеокадастру вносить:

погоджену відповідно до законодавства документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій" та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр";

інформацію (для фізичної особи):

- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

- реєстраційний номер облікової картки платника податку (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку в паспорті) або номер та серію (за наявності) паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку в паспорті);

- реквізити документа, що посвідчує особу (найменування, номер та серію (за наявності) документа, дату його видачі), та документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи (для уповноваженої особи);

- місце проживання;

інформацію (для юридичної особи (резидента та нерезидента):

- найменування юридичної особи;

- код згідно з ЄДРПОУ;

- контактний номер телефону;

- адресу електронної пошти;

- найменування та місцезнаходження центру надання адміністративних послуг, в якому заявник бажає отримати витяг.

У разі подання заяви в електронній формі копії документа, що посвідчує особу, документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку до заяви не долучаються.

Після реєстрації на веб-сторінці Держгеокадастру та внесення інформації для подання заяви в електронній формі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру сертифікованому інженеру-землевпоряднику повідомляється про прийняття заяви та присвоєний їй реєстраційний номер.

Перегляд сертифікованим інженером-землевпорядником інформації про стан опрацювання та результати розгляду заяви в електронній формі здійснюється на веб-сторінці Держгеокадастру за реєстраційним номером заяви.

За допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру сертифікований інженер-землевпорядник у разі потреби здійснює автоматизовану перевірку відповідності електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, встановленим вимогам щодо змісту, структури і технічних характеристик до розроблення такого документа та відомостям Державного земельного кадастру до подання заяви про внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. За результатами перевірки формується електронний протокол перевірки з описом помилок (за наявності).

На підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником під час подання заяви в електронній формі, Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, відповідно до пунктів 73, 75, 77, 87, 111 цього Порядку формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки за формою згідно з додатком 14, та за бажанням заявника передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг або надсилає такі відомості в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій на адресу веб-сторінки Держгеокадастру, за якою здійснювалося подання заяви.

Подання сертифікованим інженером-землевпорядником заяви про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі разом з доданими документами сертифікованим інженером-землевпорядником не тягне за собою збільшення вартості робіт за договором на розроблення документації із землеустрою.

111. Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

3) наявність документа, що підтверджує згоду органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи про поділ, об’єднання земельних ділянок, з нотаріально засвідченою справжністю підпису на такому документі - у разі, коли відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- засвідчує документацію із землеустрою, технічну документацію з оцінки земель в електронній формі відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1-3 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

112. Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї.

113. Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 р., вносяться Державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 р., посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів в установленому законодавством порядку.

114. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб’єктів таких прав.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:

набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

115. Державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що розробляється для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з метою передачі її в оренду в порядку управління спадщиною, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території, або іншої визначеної законом особи в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

115-1. Кадастрові номери земельних ділянок, визначені відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2263), але не присвоєні, вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа, якщо така документація затверджена в установленому законом порядку до 1 січня 2013 року.

Відомості про дану земельну ділянку в електронній формі вносяться до Державного земельного кадастру з одного з таких джерел:

обмінного файлу, на підставі якого визначено кадастровий номер земельної ділянки у період до 1 січня 2013 р., перетвореного в електронний документ;

відомостей Державного земельного кадастру із статусом архівних, набутим відповідно до пункту 138 цього Порядку.

При цьому у випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, кадастрові номери відповідних земельних ділянок не змінюються.

115-2. У разі коли до 1 січня 2013 р. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність, або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

116. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

117. Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

118. Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду цільового призначення).