КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 27 грудня 2001 р. N 1751 Київ |
Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 343 від 16.03.2002 N 1391 від 16.09.2002 N 1951 від 25.12.2002 N 253 від 24.02.2003 N 1402 від 04.09.2003 N 1950 від 17.12.2003 N 493 від 14.04.2004 N 1087 від 25.08.2004 N 315 від 21.04.2005 N 87 від 01.02.2006 N 311 від 15.03.2006 N 726 від 25.05.2006 N 1060 від 01.08.2006 N 1074 від 01.08.2006 N 13 від 11.01.2007 N 900 від 11.07.2007 N 57 від 22.02.2008 N 724 від 20.08.2008 N 59 від 04.02.2009 N 98 від 18.02.2009 N 971 від 09.09.2009 N 1026 від 30.09.2009 N 155 від 23.02.2011 N 661 від 22.06.2011 N 849 від 10.08.2011 N 1167 від 16.11.2011 N 35 від 25.01.2012 N 233 від 08.04.2013 N 256 від 01.04.2013 N 53 від 12.02.2014 N 208 від 25.06.2014 N 377 від 27.08.2014 N 623 від 30.10.2014 N 355 від 04.06.2015 )
На виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (додається).
2. Державному комітету статистики за поданням Міністерства праці та соціальної політики затвердити до 1 червня 2002 р. форму річної звітності щодо надання державної допомоги сім'ям з дітьми.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1002);
постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 122 "Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 116);
постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 р. N 14 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 68).
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.
| Прем'єр-міністр України | А.КІНАХ |
| Інд. 28 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1751
ПОРЯДОК
призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми
( У тексті Порядку слова "державна служба зайнятості" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "центр зайнятості" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 343 від 16.03.2002 )( У тексті Порядку слова "Прикордонні війська" в усіх відмінках замінено словами "Державна прикордонна служба" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1402 від 04.09.2003 )( У тексті Порядку слово "усиновитель" в усіх відмінках і формах числа замінено словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )( У тексті Порядку слово "Мінпраці" замінено словом "Мінсоцполітики" згідно з Постановою КМ N 35 від 25.01.2012 )( У тексті Порядку слово "термін" замінено словом "строк" згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )( У тексті Порядку після слів "органів внутрішніх справ" доповнено словом ", Держспецзв'язку" згідно з Постановою КМ N 53 від 12.02.2014 )( У тексті Порядку слова “орган праці та соціального захисту” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “орган соціального захисту” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 208 від 25.06.2014 )
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми":
1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (пункти 3-9 цього Порядку);
2) допомога при народженні дитини (пункти 10-16 цього Порядку);
( Підпункт 2 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )( Підпункт 3 пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ N 208 від 25.06.2014 )
4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25-32 цього Порядку);
( Підпункт 4 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )
5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку);
( Підпункт 5 пункту 1 в редакції Постанови КМ N 1951 від 25.12.2002 )
6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39-42 цього Порядку).
( Пункт 1 доповнено підпунктом 6 згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )
2. Державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:
громадянам України;
іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
( Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 355 від 04.06.2015 )
У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", застосовуються правила, встановлені договором.
Призначення і виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 208 від 25.06.2014 )
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби;
( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )
жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 900 від 11.07.2007 )
4. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також довідка:
( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 )
1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
( Підпункт 4 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ N 1060 від 01.08.2006 )
5) Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
( Пункт 4 доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008; в редакції Постанови КМ N 661 від 22.06.2011 )
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
5. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається:
1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.
( Абзац другий підпункту 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )
У разі народження мертвої дитини допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня - не виплачується;
2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
( Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ N 208 від 25.06.2014 )
7. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:
1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;
( Підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )
2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111, N 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., N 31, ст. 1616; 2001 р., N 40, ст. 1802);
3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;
4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
( Абзац перший підпункту 4 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )
Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;
5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.
( Підпункт 5 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 900 від 11.07.2007 )
8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами:
жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Адміністрації Держспецзв’язку, Державній кримінально-виконавчій службі;
( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 343 від 16.03.2002, N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006, N 53 від 12.02.2014 )( Абзац третій пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 343 від 16.03.2002 )
іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
9. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.
( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )
Допомога при народженні дитини
( Назва розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )
10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
( Пункт 10 в редакції Постанов КМ N 315 від 21.04.2005, N 57 від 22.02.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )
11. Для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
( Абзац другий пункту 11 в редакції Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу).
Особи, що звернулися за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей (народжених до 30 червня 2014 р.), подають копії свідоцтв про народження кожної дитини, яка враховується під час визначення розміру допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.
Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
( Абзац сьомий пункту 11 в редакції Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )
У разі народження дитини під час перебування жінки в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть.
( Абзац десятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )( Абзац одинадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )( Абзац дванадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )( Абзац тринадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )( Абзац чотирнадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 208 від 25.06.2014 )
12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
( Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
( Пункт 12 із змінами внесеними згідно з Постановою КМ N 493 від 14.04.2004; в редакції Постанови КМ N 57 від 22.02.2008 )
13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2010 р., надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 36 місяців рівними частинами.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 155 від 23.02.2011 )
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 661 від 22.06.2011 )
При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 155 від 23.02.2011 )
Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини (народженої до 30 червня 2014 р.), визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
( Абзац шостий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою N 208 від 25.06.2014 )
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою N 208 від 25.06.2014 )
Особам, які на 30 червня 2014 р. мали право на отримання допомоги при народженні (усиновленні) дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою N 208 від 25.06.2014; в редакції Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )
У разі працевлаштування отримувача допомоги або виходу на роботу виплата допомоги у розмірі 130 гривень припиняється.
( Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ N 355 від 04.06.2015 )
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини.
( Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ N 59 від 04.02.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою N 208 від 25.06.2014 )
Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому при народженні дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінсоцполітики, Мінфіном, МОЗ, МОНмолодьспортом.
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 35 від 25.01.2012, N 208 від 25.06.2014 )
У разі перебування дитини разом з матір’ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань допомога призначається і виплачується шляхом перерахування на відкритий у банківській установі вкладний (депозитний) рахунок дитини на підставі звернення адміністрації слідчого ізолятора або установи виконання покарань за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою N 208 від 25.06.2014 )
Вкладні (депозитні) рахунки на ім’я дітей відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банківських установах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку від 12 листопада 2003 р. N 492, зареєстрованої у Мін’юсті 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
Кошти, що зберігаються на рахунку такої дитини в банківській установі, можуть бути використані для створення належних умов для утримання та виховання дитини в порядку, визначеному законодавством:
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
матір’ю дитини - у разі звільнення її із слідчого ізолятора або установи виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
батьком дитини чи опікуном, які забрали з відповідної установи дитину, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини;
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
дитиною після досягнення повноліття - у разі, коли кошти не були використані одним з батьків або опікуном.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 155 від 23.02.2011 )
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
( Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ N 59 від 04.02.2009 )
смерті дитини;
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1026 від 30.09.2009 )
смерті отримувача допомоги;
( Порядок доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1026 від 30.09.2009 )
виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 155 від 23.02.2011, N 661 від 22.06.2011, N 256 від 01.04.2013; в редакції Постанови КМ N 623 від 30.10.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 355 від 04.06.2015 )
Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев’ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 59 від 04.02.2009, N 1026 від 30.09.2009, N 155 від 23.02.2011, N 661 від 22.06.2011, N 256 від 01.04.2013, N 623 від 30.10.2014, N 355 від 04.06.2015 )
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді шляхом проведення вибіркового обстеження окремих сімей.
( Абзац тридцять четвертий пункту 13 в редакції Постанови КМ N 623 від 30.10.2014 )
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини подають органам соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою законодавством.
У разі перебування дитини, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини, разом з матір’ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи повідомляє органу, що призначив допомогу, про умови утримання та виховання дитини.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 256 від 01.04.2013 )
У разі невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
( Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 59 від 04.02.2009 )( Абзац пункту 13 виключено на підставі Постанови КМ N 208 від 25.06.2014 )( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1951 від 25.12.2002, N 1950 від 17.12.2003, N 315 від 21.04.2005, N 311 від 15.03.2006, N 13 від 11.01.2007, N 900 від 11.07.2007; в редакції Постанови КМ N 57 від 22.02.2008 )
14. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 315 від 21.04.2005, N 57 від 22.02.2008, N 59 від 04.02.2009 )
15. Одному з батьків дитини (опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
( Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 )( Абзац другий пункту 15 виключено на підставі Постанови КМ N 900 від 11.07.2007 )( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 57 від 22.02.2008, N 59 від 04.02.2009 )
16. Покриття витрат на виплату допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
( Розділ із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )( Розділ "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключено на підставі Постанови КМ N 208 від 25.06.2014 )
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
( Назва розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )
25. Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
( Абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 724 від 20.08.2008 )
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
( Абзац третій пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 493 від 14.04.2004 )
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.
( Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1087 від 25.08.2004 )
26. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців.
( Абзац другий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 377 від 27.08.2014 )
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім'ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
( Пункт 26 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 661 від 22.06.2011 )
У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога за попередні шість календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
( Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1087 від 25.08.2004, N 87 від 01.02.2006; в редакції Постанови КМ N 724 від 20.08.2008 )
27. Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу соціального захисту населення подаються такі документи:
1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
( Підпункт 2 пункту 27 в редакції Постанови КМ N 724 від 20.08.2008 )
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) довідка з місця проживання заявника про склад сім'ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);
( Підпункт 4 пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1087 від 25.08.2004 )
5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
( Підпункт 5 пункту 27 в редакції Постанови КМ N 724 від 20.08.2008 )
6) медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.
( Пункт 27 доповнено підпунктом 6 згідно з Постановою КМ N 377 від 27.08.2014 )
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.
( Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 )
У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном, піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє про неотримання аліментів службу у справах дітей.
( Пункт 27 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 724 від 20.08.2008 )
28. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
( Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 724 від 20.08.2008 )
29. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.
30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
усиновлення дитини, передача дитини батькам;
( Пункт 30 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 724 від 20.08.2008 )
досягнення дитиною 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.
( Пункт 30 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1026 від 30.09.2009 )
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
( Абзац шостий пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 724 від 20.08.2008 )
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
31. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.
32. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
( Розділ із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 від 22.02.2008 )
Допомога на дітей одиноким матерям
33. Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.