• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Програма від 23.03.2000 № 550
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Програма
  • Дата: 23.03.2000
  • Номер: 550
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Програма
  • Дата: 23.03.2000
  • Номер: 550
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
постійного моніторингу становища на
енергоринках.
Уряд запровадить нормування витрат
паливно-енергетичних ресурсів у бюджетній сфері
та забезпечить відповідне їх фінансування.
Зусилля Уряду спрямовуватимуться на політика
подальше дотримання ринкового механізму ціноутворення
формування цін на енергоресурси, удосконалення та державної
системи надання вугільній галузі державної підтримки
підтримки, в тому числі на реструктуризацію
вугледобувних і вуглепереробних підприємств,
підвищення ефективності її використання.
Уряд відмовиться від практики бюджетного
субсидування постачання енергоносіїв для потреб
окремих галузей економіки, в тому числі для
агропромислового комплексу.
Не допускатиметься перехресне субсидування
та перехресне інвестування у
паливно-енергетичному секторі.
Визначальним напрямом розвитку паливно- широкомасштабна
енергетичного комплексу, спрямованим на приватизація
збільшення обсягів видобутку та виробництва
власних енергоносіїв, буде проведення
широкомасштабної приватизації підприємств із
залученням стратегічних інвесторів.
Одним з істотних факторів розвитку енергозбереження
економіки на нинішньому етапі є
енергозбереження,завдяки якому можливе
заощадження понад 40 відсотків загальних
обсягів споживання енергоносіїв. Уряд
стимулюватиме застосування пристроїв обліку
енергії та впровадження ефективних механізмів
самофінансування енергозберігаючих заходів.
Агропромислове виробництво є одним з аграрна політика
найважливіших секторів економіки України. Тут
формується основна частина продовольчих
ресурсів та забезпечується майже три чверті
роздрібного товарообігу, що значно впливає на
гарантування продовольчої безпеки держави,
розвиток внутрішнього і зовнішнього ринку,
підвищення життєвого рівня населення. З метою
збільшення обсягів сільськогосподарського
виробництва найбільшу увагу Уряд приділятиме:
- завершенню реформування колективних
сільськогосподарських підприємств на засадах
приватної власності, гарантуванню свободи
вибору організаційних форм приватного
господарювання, впровадженню механізму
погашення кредиторської заборгованості
сільськогосподарських підприємств, що
перетворюються в підприємства нового типу;
- розвитку особистих підсобних господарств і
підвищення рівня їх товарності;
- завершенню земельної реформи, формуванню приватна
повноцінного ринку землі, впровадженню власність
механізмів відповідальності суб'єктів на землю
господарювання за раціональне використання
земель;
- прискоренню підготовки та подання на
розгляд Верховної Ради України нової редакції
Земельного кодексу, проектів законів України
з питань купівлі і продажу земельних ділянок,
про особисте селянське господарство, про
кредитування сільськогосподарських
товаровиробників під заставу землі;
- прискоренню формування необхідної формування
інфраструктури аграрного ринку, яка аграрного ринку
забезпечить для всіх його учасників рівні
умови, прозорість і паритетність
взаємовідносин у реалізації продукції
агропромислового виробництва та постачанні
для його потреб матеріально-технічних ресурсів
і сировини;
- організації сільськогосподарських
обслуговуючих кооперативів та розширенню
мережі машинно-технологічних станцій;
- забезпеченню вдосконалення економічних і
фінансово-кредитних відносин на селі шляхом
запровадження іпотечного кредитування під
заставу землі із задіянням механізму її
вилучення у разі неповернення кредитів і
створенню механізму фінансових гарантій
повернення кредитів сільгоспвиробниками;
- прискоренню передачі об'єктів соціальної
сфери, що перебувають на балансах підприємств
агропромислового комплексу, у комунальну
власність;
- розробленню і впровадженню економічних
інструментів державного впливу, що
відповідають вимогам функціонування аграрного
виробництва в ринковому середовищі.
Стратегія державної промислової політики промислова
передбачає забезпечення випереджувальних темпів політика
випуску наукоємної продукції, створення нових
конкурентоспроможних зразків техніки,
підвищення якості та ефективності виробництва,
зорієнтованого на задоволення потреб
внутрішнього ринку і нарощування експортного
потенціалу.
Значну увагу буде приділено:
- оптимізації виробництва шляхом системної
реструктуризації галузей з метою приведення
потужностей підприємств у відповідність з
кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього
ринку;
- підвищенню конкурентоспроможності продукції
шляхом зменшення витрат на її виробництво,
захисту українських товаровиробників на
зовнішньому та внутрішньому ринках;
- прискоренню структурної перебудови
машинобудівного комплексу та нарощуванню
обсягів виробництва наукоємної продукції;
- формуванню замкнутих і напівзамкнутих
технологічних циклів виробництва кінцевої
продукції;
- розширенню міждержавної кооперації у
високотехнологічних виробництвах;
- забезпеченню серійного виготовлення
новітніх літаків, укладенню міждержавних угод
щодо їх спільного виробництва;
- реформуванню суднобудівної галузі на основі
визначення оптимальних обсягів її виробничих
потужностей для виконання замовлень на
будівництво сучасних суден, військових
кораблів, надання комплексу послуг з їх
ремонту;
- створенню умов для подальшої
комерціалізації космічної діяльності,
продовженню реалізації міжнародних програм
ракетно-космічного комплексу морського
базування "Морський старт" , ряду інших
міжнародних проектів;
- реструктуризації військово-промислового
комплексу з урахуванням вимог щодо
забезпечення Збройних Сил України та інших
військових формувань основними видами
озброєння і військової техніки в обсягах та
технічного рівня, необхідних для гарантованої
оборони і безпеки держави, а також збільшення
експортних поставок продукції та послуг;
- створенню умов для розрахунків з
підприємствами, науково-дослідними установами
та організаціями, які проводять роботи і
надають послуги з виконання науково-дослідних
та дослідно-конструкторських розробок,
модернізації, продовження ресурсу,
виробництва, ремонту та утилізації озброєння
і військової техніки, шляхом передачі їм
частини зразків озброєння та військової
техніки;
- удосконаленню структури експорту
металургійної продукції шляхом переорієнтації
на експорт кінцевої продукції (труби,
металовироби, листовий та сортовий прокат);
- впровадженню технологій переробки
багатокомпонентної вторинної сировини з метою
отримання кольорових, рідкісних і
рідкісноземельних металів;
- розвитку галузі з видобутку та обробки
дорогоцінних металів, зокрема золота;
- виробництву мінеральних добрив і хімічних
засобів захисту рослин, полімерів та виробів
з них.
У сфері житлової політики передбачається:
- збільшення до 2005 року удвічі обсягів
житлового будівництва шляхом стимулювання
недержавних інвестицій, сприяння розвитку
потужностей з випуску сучасних будівельних
матеріалів та конструкцій, передачі об'єктів
незавершеного житлового будівництва
платоспроможним забудовникам на
компенсаційній основі, виділення земельних
ділянок під будівництво житла;
- розвиток системи кредитування для придбання
і спорудження житла громадянами України, які
потребують поліпшення житлових умов, зокрема
молодими сім'ями, сільськими жителями,
військовослужбовцями;
- надання за рахунок державного житлового
фонду на умовах оренди соціального житла
громадянам, які потребують соціального
захисту.
З метою подолання критичного становища у
житлово-комунальному господарстві
передбачається:
- сформувати законодавчу основу розвитку
галузі, нормативну базу встановлення
економічно об|рунтованих тарифів на
житлово-комунальні послуги та забезпечення їх
запровадження;
- започаткувати процес приватизації об'єктів
інфраструктури житлово-комунальної сфери;
- запровадити конкурсний порядок відбору
суб'єктів для надання житлово-комунальних
послуг з числа підприємств різних форм
власності;
- розробити та задіяти фінансові механізми
впровадження ресурсозберігаючих технологій;
- удосконалити порядок надання житлових
субсидій як механізму соціального захисту.
4.2. Інвестиційна та інноваційна політика
Реалізація запропонованих заходів щодо
фінансової стабілізації, розвитку
підприємництва на основі конкуренції, виваженої
бюджетної та податкової політики, стимулюючої
амортизаційної політики, розвитку фондового та
страхового ринку сприятиме нарощуванню
інвестиційних ресурсів та послідовному
збільшенню частки інвестицій у ВВП.
Зростання реальних доходів населення,
впровадження механізмів акумулювання вільних
коштів домашніх господарств та законодавче
врегулювання питань захисту заощаджень громадян
сприятиме створенню додаткових інвестиційних
ресурсів для фінансування національної
економіки.
Макроекономічна стабільність, підвищення
довіри інвесторів до економічної політики Уряду
та зменшення рівня ризиків сприятиме притоку
іноземних інвестицій.
Також буде відновлена інвестиційна
діяльність держави. Державні інвестиційні
ресурси спрямовуватимуться насамперед на
розвиток інфраструктури, підтримку
науково-технологічної та інноваційної політики,
що сприятиме активізації розвитку всієї
економіки.
Буде запроваджено механізм змішаного
фінансування підприємств, які мають
високоефективні інвестиційні та інноваційні
проекти.
Науково-технологічна та інноваційна науково-
політика Уряду спрямовуватиметься на технологічна та
забезпечення науково-технічного прогресу, інноваційна
розвиток наукоємних виробництв, подолання політика
ресурсовитратного характеру виробництва та його
технологічне оновлення, підвищення
конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Пріоритетами Уряду стануть:
- концентрація ресурсів на проведенні
фундаментальних і прикладних досліджень за
напрямами, в яких Україна має значний
науковий, технологічний та виробничий
потенціал і які можуть забезпечити вихід
вітчизняної продукції на світовий ринок;
- впровадження ринкових механізмів підтримки
прикладних досліджень і розробок, розширення
участі малого і середнього бізнесу в
науково-технічному та інноваційному розвитку;
- запровадження програмно-цільового підходу
до фінансування розвитку академічного,
освітянського та виробничого секторів
наукової сфери;
- приведення системи правового захисту
об'єктів інтелектуальної власності у
відповідність з міжнародними нормами,
введення її у господарський обіг і розширення
таким чином експортного потенціалу держави;
- розвиток та впровадження в Україні новітніх
інформаційних технологій, передусім
глобальної комп'ютерної мережі ІНТЕРНЕТ.
Важливим інструментом фінансової підтримки
інвестиційної та інноваційної діяльності стане
Український банк реконструкції та розвитку.
4.3. Розвиток експорту
З метою створення сприятливих умов для
збільшення обсягів експорту передусім до країн
Європейського Союзу Уряд здійснюватиме роботу в
таких напрямах:
- забезпечення вступу України до Світової
організації торгівлі;
- забезпечення визнання за Україною статусу
країни з ринковою економікою;
- укладення з Європейським Союзом угоди про
вільну торгівлю;
- розширення доступу українських товарів на
ринки країн Європейського Союзу шляхом
збільшення квот та усунення торговельних
обмежень, зокрема укладення між Україною та
Європейським Союзом нової угоди про торгівлю
текстильною продукцією на 2000 - 2002 роки;
- запобігання антидемпінговим розслідуванням
щодо експорту української продукції.
З метою уникнення антидемпінгових
розслідувань Уряд запровадить систему
моніторингу експорту, надання відповідної
інформації підприємствам, асоціаціям,
міністерствам, а також сприятиме роботі
галузевих асоціацій виробників та експортерів
для забезпечення координації дій вітчизняних
експортерів на зовнішньому ринку.
Уряд забезпечить укладення та реалізацію
двосторонніх угод з країнами - торговельними
партнерами в галузі взаємного визнання оцінки
відповідності, розширення участі України в
роботі міжнародних і європейських організацій
із стандартизації та сертифікації.
Буде здійснено заходи щодо:
- скорочення переліку товарів, які підпадають
під дію індикативних цін;
- спрощення порядку транзиту через Україну;
- установлення ставки єдиного збору, який
справляється у пунктах пропуску через
державний кордон України, та складається із
зборів за здійснення відповідно до
законодавства України митного, санітарного,
екологічного, ветеринарного, фітосанітарного
та радіологічного контролю, а також плати за
проїзд транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів автомобільними
дорогами України із спрямуванням усіх
отриманих коштів до державного бюджету.
З метою поліпшення торговельно-економічних поліпшення
відносин з країнами СНД та Балтії, передусім з відносин з
Російською Федерацією, головну увагу буде традиційними
зосереджено на: торговельними
партнерами
- активізації роботи з реалізації програм
довгострокового економічного співробітництва;
- створенні організаційно-правових засад
функціонування зони вільної торгівлі;
- розширенні міжрегіонального співробітництва
з країнами - учасницями СНД.
Вигідне географічне положення України є
сприятливою передумовою для інтеграції
транспортної мережі України у міжнародну, а
також для більш повного використання потенціалу
України як транзитної держави.
З метою створення та функціонування інтеграція
національної мережі міжнародних транспортних української
коридорів триватиме робота із залучення транспортної
інвестицій, в тому числі іноземних, для мережі в
забезпечення реабілітації автомобільних доріг міжнародну
та розвитку залізничних шляхів, організації
будівництва нових автомобільних доріг на
концесійних засадах.
Удосконалюватиметься нормативно-правова
база у сфері міжнародних перевезень.
Для динамічного розвитку туристичної розвиток
індустрії та інтеграції у світовий туристичний туристичної
простір, створення організаційно-правових та індустрії
економічних засад становлення туризму як
високорентабельної галузі економіки Уряд
спрямовуватиме свою політику на :
- державне сприяння розвитку внутрішнього та
іноземного (в'їзного) туризму;
- реструктуризацію та поетапну приватизацію
об'єктів туристичної галузі;
- забезпечення раціонального використання і
відновлення природного та
історико-культурного середовища;
- спрощення формальностей, пов'язаних з
перетинанням державного кордону.
IV. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Уряд переконаний, що реалізація цієї
Програми за умови політичної та громадської
підтримки, солідарної відповідальності Уряду та
Верховної Ради України дасть змогу усунути
причини, що призвели до кризи. Це дозволить
досягти реального економічного зростання,
соціальної стабільності, дієвості соціального
захисту населення та зменшення рівня бідності.
Будуть забезпечені основні права і свободи
людини, створені передумови для динамічного
підвищення якості життя населення шляхом
гарантованого широкого доступу до освіти,
культури, фізичної культури і спорту, медичного
обслуговування, інших базових послуг, які
сприяють формуванню гармонійних відносин у
суспільстві.
Будуть створені належні умови для
посилення підприємницької активності,
забезпечена стабільність національної валюти,
проводитиметься виважена політика щодо
державних запозичень. Економіка України стане
привабливою для зовнішніх і внутрішніх
інвесторів.
Водночас очікуваними результатами
реалізації Програми стануть:
- зростання валового внутрішнього продукту у
2000 році не менш як на 1-2 відсотки
порівняно з попереднім роком, у 2001 році -
на 4, а в 2002-2004 роках - на 6,5 відсотка в
середньому за рік. Загальне зростання
реального ВВП за час дії Програми становитиме
27 відсотків, а в розрахунку на душу
населення перевищить 30 відсотків;
- забезпечення продуктивної зайнятості
населення та створення 1 млн. нових робочих
місць. У 2000-2001 роках кількість зайнятих в
усіх сферах економічної діяльності
стабілізується на рівні 22 млн. чоловік, а
починаючи з 2002 року зростатиме;
- підвищення платоспроможного попиту
населення. Реальні доходи населення зростуть
у 1,3-1,4 раза порівняно з 1999 роком, у
2000- 2001 роках зростатимуть на 3 відсотки в
середньому за рік, а в 2002-2004 - на 7-9
відсотків. При цьому випереджаючими темпами
зростатимуть доходи, отримані від
підприємницької діяльності та власності;
- збільшення національних заощаджень з 20,3 у
1999 році до 22 відсотків від ВВП у 2004
році;
- збереження стабільності цін.
Передбачається, що індекс споживчих цін у
2000 році дорівнюватиме 119 відсоткам у
середньому до попереднього року, у 2001 році
- 111 відсоткам, а в 2002 - 2004 роках цей
показник не перевищуватиме в середньому за
рік 107 відсотків;
- погашення в повному обсязі заборгованості
із заробітної плати працівникам бюджетної
сфери та соціальних виплат і створення
механізмів для недопущення такої
заборгованості в майбутньому, погашення
заборгованості з виплати пенсій до кінця 2000
року;
- підвищення реальної заробітної плати в 1,3
раза порівняно з 1999 роком, а також рівня
мінімальних соціальних гарантій і трудової
пенсії;
- надання адресної допомоги лише громадянам,
які перебувають за межею бідності;
- формування і дотримання бездефіцитного у
2000 році та профіцитного в 2001-2004 роках
державного бюджету. Профіцит бюджету
становитиме 1 відсоток ВВП;
- послаблення боргового тиску на бюджет,
зменшення показника відношення державного
боргу до ВВП у 2004 році до 46 відсотків;
- поступове зниження податкового тиску шляхом
скасування відрахувань до Інноваційного
фонду, зменшення ставки ПДВ до 18 відсотків і
нарахувань на заробітну плату. Одночасно
розширюватиметься база оподаткування;
- справедлива конкуренція на ринках та
ефективне державне регулювання природних
монополій;
- зростання обсягів кредитування підприємств,
не менш як на 5 відсотків щороку, кредитні
ресурси стануть більш доступними та дешевими;
- збільшення обсягів інвестицій в економіку -
частка валового нагромадження капіталу у
структурі ВВП збільшиться з 21,1 відсотка у
2000 році до 23 відсотків у 2004 році;
- збільшення удвічі обсягів житлового
будівництва, забезпечення самоокупності
житлово-комунального сектору;
- створення ефективного приватного сектору
економіки та запровадження дієвих правових
механізмів регулювання відносин власності;
- забезпечення широкої приватизації землі та
створення розвинутої інфраструктури аграрного
ринку, що дасть змогу збільшити у 2000 році
випуск сільськогосподарської продукції на 1,6
відсотка, а в 2004 році цей показник сягатиме
4 відсотків;
- створення ефективних ринкових механізмів у
паливно-енергетичному комплексі, розв'язання
проблеми стабільного забезпечення країни
енергоносіями, диверсифікації джерел їх
надходження та запровадження ефективних
механізмів енергозбереження;
- перевищення темпів зростання експорту над
темпами зростання реального ВВП у 2000 році
на 0,5 відсотка, а в 2002-2004 роках - у
середньому більш як на 1 відсоток;
- вступ України до Світової організації
торгівлі;
- створення передумов для набуття Україною
асоційованого членства в Європейському Союзі,
визнання юридичного статусу країни з ринковою
економікою з боку Європейської Комісії.