Про затвердження Інструкції про порядок здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню

У відповідності із частиною першою статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та з метою вдосконалення діяльності Національної служби посередництва і примирення, її відділень в Автономній Республіці Крим та областях з питань здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння їх вирішенню

1. Затвердити Інструкцію про порядок здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню (додається).

2. Заступнику голови НСПП Климову В.В., відділам прогнозування і статистики, аналітично-інформаційної роботи, по роботі в містах Києві та Севастополі центрального апарату НСПП, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях забезпечити належний рівень роботи по прогнозуванню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприянню своєчасному їх вирішенню відповідно до вимог Інструкції.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Національної служби посередництва і примирення Климова В.В.

1.1. Ця інструкція (далі - Інструкція) визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) як на національному, так і на галузевому, територіальному і виробничому рівнях структурними підрозділами центрального апарату Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП), її відділеннями в Автономній Республіці Крим та областях.

Інструкцією встановлюються суб'єкти, мета, зміст та порядок здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому, територіальному і виробничому рівнях у відповідності до положень Методики соціально-економічних і соціально-трудових відносин та прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженої наказом НСПП від 27 червня 2000р. N 50.

1.2. Правовою основою здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) є положення Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" та пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98.

1.3. Основними принципами, на яких базується прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів), є:

принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних документів щодо колективних трудових спорів (конфліктів) у окремих галузях економіки, окремих адміністративно-територіальних одиниць та окремих підприємствах, установах і організаціях;

принцип об'єктивності, який полягає в тому, що прогнозні документи розробляються на основі даних органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та результатів вивчення економічної і соціальної ситуації структурними підрозділами НСПП;

принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні документи, підготовлені структурними підрозділами НСПП, є доступними для громадськості;

принцип обгрунтованості і достовірності передбачає, що показники, висновки, тенденції і сам прогноз мають бути економічно і соціально обгрунтованими, базуватися на достовірних джерелах, перевіреними через співставлення різних джерел інформації, спиратися на науково вивірену методику прогнозування.

1.4. Мета прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) - моделювання можливих проблем у соціально-трудових відносинах, вірогідності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) за певних умов, що є орієнтиром і підставою для своєчасного врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, вироблення висновків та рекомендацій НСПП для зацікавлених органів, установ, організацій.

1.5. Предмет прогнозування - вірогідність виникнення колективного трудового спору (конфлікту) за даних соціально-економічних, соціально-трудових умов у галузі, об'єднанні, підприємстві, установі, організації та дії інших факторів.

Суб'єктами прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) в структурі національної служби посередництва і примирення є:

- центральний апарат НСПП;

- відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

2.1. Центральний апарат НСПП:

організовує підготовку прогнозів колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому та виробничому (у випадках, якщо сфера діяльності підприємства, установи, організації поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України) рівнях;

готує структуру прогнозних документів, строки і порядок їх розроблення, відповідальних виконавців;

узагальнює прогнозні матеріали щодо колективних трудових спорів (конфліктів);

забезпечує та контролює виконання завдань щодо прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів);

відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів).

2.2. Відділ по роботі в містах Києві та Севастополі центрального апарату НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях:

організовують підготовку прогнозів колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному і виробничому рівнях, здійснюють прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) в адміністративно-територіальних одиницях, на територіях яких вони розташовані;

узагальнюють прогнозні матеріали щодо колективних трудових спорів (конфліктів);

забезпечують та контролюють виконання завдань щодо прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів);

відповідають за стан прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на територіях адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюється їх діяльність.

3.1. Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку відповідного підприємства, установи, організації і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів і у відповідності до вище названої Методики.

3.2. Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозований вплив на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому рівні мають включати:

аналіз соціально-економічного розвитку відповідного підприємства (установи, організації) в порівнянні з попереднім періодом;

характеристику головних проблем підприємства (установи, організації);

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку підприємства (установи, організації);

стан використання трудового потенціалу;

висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідного підприємства (установи, організації) на короткостроковий чи середньостроковий періоди;

висновки щодо тенденцій напрямів розвитку стану соціально-трудових відносин на підприємстві (установі, організації), та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Конкретизовані показники, необхідні для обгрунтування прогнозу виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні подаються у вище названій Методиці.

4.1. Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів і у відповідності до названої вище Методики.

4.2. Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозований вплив на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному рівні мають включати:

аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці в порівнянні з попереднім періодом та характеристика головних проблем її економіки і соціальної сфери;

стан використання трудового потенціалу у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

висновки щодо тенденцій, напрямів розвитку соціально-трудових відносин у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Конкретизовані показники, необхідні для обгрунтування прогнозу колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні подаються у вище названій Методиці.

5.1. Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів і у відповідності до вище названої Методики.

5.2. Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозованого впливу на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) в галузі мають включати:

аналіз розвитку відповідної галузі економіки в порівнянні з попереднім періодом;

характеристику головних проблем галузі;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку галузі;

висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідної галузі на короткостроковий чи середньостроковий періоди;

очікувані зміни в стані соціально-трудових відносин, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Конкретизовані показники, необхідні для обгрунтування прогнозу виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні подаються у вище названій Методиці.

6.1. Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на національному рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів і у відповідності до вище названої Методики.

6.2 Показники аналізу є орієнтиром для розроблення прогнозів стану соціально-трудових відносин.

6.3. В прогнозі стану соціально-трудових відносин та його впливу на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відображаються:

аналіз соціально-економічного розвитку та характеристика головних проблем стану соціально-трудових відносин;

оцінка впливу можливих заходів на стан соціально-трудових відносин;

очікувані зміни в стані соціально-трудових відносин;

висновки щодо тенденцій розвитку соціально-трудових відносин на короткостроковий та середньостроковий періоди, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Конкретизовані показники, необхідні для обгрунтування прогнозу виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні подаються у вище названій Методиці.

7. Дії НСПП за результатами прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів)

За результатами прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) суб'єкти прогнозування організують:

7.1. Інформування вищестоящих структур НСПП про результати і висновки щодо прогнозування на відповідному рівні.

7.2. Здійснення комплексу заходів стосовно прогнозованого об'єкта господарювання на виробничому, територіальному, галузевому, національному рівнях з метою сприяння поліпшенню трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

7.3. Контроль виконання заходів стосовно прогнозованого об'єкта господарювання на зазначених рівнях.

8. Строки підготовки та подання прогнозів виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)

8.1. Відділ по роботі в містах Києві та Севастополі центрального апарату НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях подають результати прогнозування відділу прогнозування і статистики центрального апарату НСПП до 20 числа другого місяця кварталу, який передує півріччю, що прогнозується.

8.2. Відділ прогнозування і статистики центрального апарату НСПП складає піврічні прогнози колективних трудових спорів (конфліктів) у цілому по Україні, Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю до 1 числа третього місяця кварталу, який передує півріччю, що прогнозується.

9. Здійснення комплексу заходів превентивного характеру стосовно об'єкта господарювання на виробничому, територіальному, галузевому, національному рівнях, на якому склалася передконфліктна ситуація і спрогнозована можливість виникнення колективного трудового спору (конфлікту), передбачає:

взяття на контроль НСПП, її структурними підрозділами такого об'єкту;

співпрацю НСПП, її структурних підрозділів з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців і профспілок, власниками або уповноваженими ними органами (представниками), найманими працівниками та органами, уповноваженими представляти їх інтереси, з метою забезпечення їх своєчасного і скоординованого реагування на укладнення соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), вироблення взаємоприйнятних рішень ще на доконфліктній стадії;

періодичне інформування заінтересованих органів, організацій, установ про результати вжиття відповідних заходів щодо нормалізації ситуації та потреби, при необхідності, додаткових заходів щодо цього;

консультативно-роз'яснювальну роботу НСПП, її структурних підрозділів щодо регламентованого чинним законодавством порядку врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

підготовку рекомендацій НСПП, її структурними підрозділами щодо своєчасного вирішення заінтересованими органами розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

10. Рекомендації, що готуються НСПП і її структурними підрозділами на основі результатів прогнозування виникнення колективного трудового спору (конфлікту) і з метою нормалізації чи поліпшення соціально-трудових відносин, мають адресуватися конкретним компетентним у вирішенні даного питання органам, установам, організаціям і відповідати вимогам нормативно-правових актів НСПП.

11. НСПП та її структурні підрозділи організовують плановий та поточний контроль за ходом виконання даних ними рекомендацій.