Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

84. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток N 18) із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у реєстраційній картці (додатки N 12, 13) робить у графі "Примітка" відмітку про номери загублених чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі - заяви за формою додатка N 17 або ордера за ф.N 52) не раніше ніж через 10 днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 днів після закінчення строку дії чека.

85. Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

- чек заповнений з порушенням п.48 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- реєстр чеків заповнений з порушенням п.69 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на рахунку N 722.

У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки, що утворились у разі передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець, якому видана чекова книжка (розрахунковий чек).

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

86. Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

87. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

88. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

89. Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

90. Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

91. Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

92. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

93. Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані - списанням коштів з рахунку N 720 "Акредитиви", відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

94. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Відкриття та авізування акредитива

95. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

96. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву за формою додатка N 19, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива (відповідно до пп.88 і 89);

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

97. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

98. У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на балансовий рахунок N 720 у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9931 "Акредитиви до оплати".

99. Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий - використовується як додаток до позабалансового рахунка N 9931, третій - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.

100. У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на балансовий рахунок N 720 в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9931.

101. У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у кількості примірників відповідно до п.11 цієї Інструкції. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9925 "Гарантії, поручительства, видані банком".

102. Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку N 9931. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

103. Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.

104. У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження виконуючого банку щодо виду акредитивної операції відповідно до п.86 цієї Інструкції.

Якщо повідомлення банку-емітента матиме лише інформативний характер і робочим акредитивним документом є заява про відкриття акредитива, надіслана спецзв'язком, то повідомлення має містити таке застереження: "Заява про відкриття акредитива надсилається спецзв'язком".

105. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив).

Приймання та перевірка документів за акредитивом, здійснення платежів

106. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка N 20 і подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстра про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

107. До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товара, виконання робіт або надання послуг.

108. У разі, якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконуючому банку:

- паспорт або інший документ, що його замінює;

- зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;

- доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

На реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах, акцептованих для оплати за рахунок акредитива, уповноважена особа робить такий напис:

У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

109. Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з рахунка N 720.

Списання коштів з цього рахунка виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, відсилаються спецзв'язком до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунка N 9931, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

110. При використанні акредитива, депонованого у банку-емітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання усіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з відміткою банку відповідно до п.14 цієї Інструкції виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилає спецзв'зком до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з рахунка N 720 та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається в документи дня банку-емітента, а другий - разом з іншими документами за акредитивом з відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції банк-емітент видає заявнику акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунка N 9931.

111. Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунка банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає спецзв'язком до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з відмітками банку відповідно до пункту 14 цієї Інструкції видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

112. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунка заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредита, до вирішення питання згідно з договором відносить заборгованість на рахунок N 728 "Суми, не стягнені банками за гарантіями, наданими підприємствам та організаціям". Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунка N 9925.

Закриття акредитива

113. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

114. У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з рахунка N 720 та перераховує банку-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунка N 9931.

115. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує суму акредитива з позабалансового рахунка N 9931.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка N 9925.

116. Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з балансового рахунка N 720 на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунка N 9931.

117. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.

У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах відповідно до пп.114 і 115 цієї Інструкції.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, - відповідно до п.116.

118. Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням "Про переказний і простий вексель", прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.92 р. N 528 та листа Національного банку України від 25.02.93 N 2201/85.

Бланки простого та переказного векселів наведені в додатках N 21 та N 22.

119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України від 25.02.93 р..

120. До розрахунків, основаних на заліку взаємозаборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї та різних галузей господарства.

121. Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

В угодах сторонами передбачається періодичність звірення взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків.

Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Порядок проведення розрахунків при здійсненні разового заліку за рішенням центральних органів влади

122. При здійсненні разового заліку взаємозаборгованості між групою підприємств за рішенням центральних органів влади оформлюються платіжні вимоги відповідно до п.8 цієї Інструкції і подаються до банку кредитора у двох примірниках, завірених підписами уповноважених на це осіб та печаткою підприємства.

У платіжній вимозі в рядку "Призначення платежу" робиться такий запис:

123. Банком платника платіжні вимоги на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з підприємства-платника (далі - дебітора), які були отримані раніше і враховані банком на позабалансовому рахунку N 9929, переміщуються і оприбутковуються на позабалансовому рахунку N 9702 "Платіжні вимоги, що підлягають акцепту".

Підставою для цього є електронне повідомлення через спеціальне програмне забезпечення (далі - АРМ "Заборгованість") згідно з офіційним письмовим розпорядженням кредитора.

Функціональні та технологічні принципи роботи банку з АРМ "Заборгованість" викладені у додатку N 23.

124. Платіжні вимоги виставляються кредиторами на платників за кожною позицією дебіторської заборгованості, що відображена в бухгалтерському обліку кредитора.

125. Банк кредитора перевіряє правильність оформлення отриманих платіжних вимог згідно з п.8 цієї Інструкції і реєструє їх у журналі реєстрації платіжних вимог (додаток N 24), який ведеться у розрізі балансових рахунків другого порядку за кожним клієнтом.

126. Інформація, яку містять виставлені платіжні вимоги, за допомогою АРМ "Заборгованість" на підставі першого примірника платіжної вимоги надсилається до банку дебітора у вигляді файлів електронних платіжних вимог у день надходження вимог до банку або на другий день у разі, якщо вони надійшли після операційного часу.

127. Перший примірник платіжної вимоги враховувається банком кредитора на позабалансовому рахунку N 9701 "Розрахункові документи за заборгованістю відіслані", другий - з відміткою про дату отримання і штампом банку повертається кредитору.

128. Банк дебітора, отримавши від банку кредитора файли електронних платіжних вимог про заборгованість, оприбутковує зазначені в них суми на позабалансовому рахунку N 9702 та складає у двох примірниках для кожного дебітора окремо "Реєстр електронних платіжних вимог" (додаток N 25).

Перший примірник реєстру залишається в банку дебітора, другий - банк має протягом двох днів надати для акцепту безпосередньо дебітору під розписку на першому примірнику.

129. Банк дебітора у разі закриття рахунку дебітора або неявки його у банк складає в односторонньому порядку протокольне рішення і через АРМ "Заборгованість" ставить до відома банк кредитора. Отримавши електронне повідомлення, банк кредитора в свою чергу повідомляє кредитора з наданням йому копії цього електронного повідомлення. Сума заборгованості у цих випадках списується банком дебітора з позабалансового рахунка N 9702, банком кредитора - з позабалансового рахунка N 9701.

130. Дебітор має право повністю або частково відмовитися від оплати платіжної вимоги.

У цьому разі дебітор протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстру електронних платіжних повідомлень надає банку у двох примірниках заяву про повну або часткову відмову від акцепту платежу (додаток N 26) з обов'язковим зазначенням мотиву відмови від оплати.

Банк дебітора на обох примірниках заяви проставляє дату її надходження у банк та другий примірник повертає дебітору.

131. У разі повної відмови від акцепту платежу банк на підставі першого примірника заяви списує суму заборгованості з позабалансового рахунка N 9702.

У разі часткової відмови від акцепту платежу банк дебітора в реєстрі електронних платіжних повідомлень окреслює суму заборгованості і поряд проставляє суму, акцептовану дебітором.

Сума часткової відмови на підставі першого примірника заяви, наданої дебітором, списується з позабалансового рахунка N 9702.

132. Банки не розглядають мотиви відмов платників від акцепту платежів. Відповідальність за обгрунтованість відмови від акцепту покладається на дебітора. Спори, які виникатимуть при цьому, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

133. Банк дебітора має інформувати через АРМ "Заборгованість" банк кредитора про відмову від акцепту (повну або часткову).

134. Банк кредитора, отримавши інформацію щодо відмов від акцепту платежів, списує відповідні суми з позабалансового рахунка N 9701 та складає у двох примірниках реєстр електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги (додаток N 27).

Другий примірник реєстру передається кредитору під розписку на першому примірнику, який залишається в установі банку.

135. У разі неотримання від дебітора у встановлений термін заяви про відмову від акцепту платежу заборгованість вважається акцептованою та підлягає заліку. Сума акцептованої заборгованості списується з позабалансового рахунка N 9702 і зараховується на позабалансовий рахунок N 9703 "Акцептовані платіжні вимоги, що підлягають оплаті або оформлені векселями".

136. На час проведення заліку взаємної заборгованості підприємств кожному учаснику відкривається тимчасовий особовий рахунок на балансовому рахунку N 725 "Розрахунки за разовими заліками", за дебетом якого проводяться суми документів, які оплачуються у порядку заліку, а за кредитом - суми, які надійшли підприємству від інших учасників заліку. Оплата за рахунком N 725 здійснюється в межах кредитового залишку.

Поточні надходження коштів на розрахункові рахунки клієнтів протягом заліку в першу чергу використовуються у черговості, встановленій чинним законодавством, а вільний залишок цих коштів щоденно, на підставі платіжного доручення дебітора, перераховується на балансовий рахунок N 725.

За умови наявності коштів на балансовому рахунку N 725 дебітор на підставі примірника електронної платіжної вимоги здійснює перерахування коштів одержувачу також на балансовий рахунок N 725. Суми заборгованості, які погашені шляхом заліку, списуються з позабалансового рахунка N 9703.

137. У разі утворення після проведення заліку на тимчасовому особовому рахунку кредитового залишку банк на підставі платіжного доручення клієнта зараховує його на розрахунковий рахунок учасника заліку.

138. Якщо протягом 5 робочих днів клієнт не подав до банку платіжне доручення, банк самостійно закриває тимчасовий особовий рахунок і залишок коштів зараховує на розрахунковий рахунок клієнта.

139. Суми за заліком, які надійшли від інших установ банку після закриття тимчасових особових рахунків, направляються на розрахунковий рахунок підприємства - учасника заліку.

Несплачені платіжні вимоги на безакцептне списання коштів, що були на початку заліку переміщені банком дебітора в картотеку на позабалансовий рахунок N 9702 з позабалансового рахунка N 9929, банк дебітора після закінчення заліку повертає на рахунок N 9929, з врахуванням попередньої дати їх прийняття.

140. Заборгованість, що не погасилась під час заліку, оформляється згідно з умовами проведення заліку.

141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дату договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назву судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дату документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф", згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дату митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою передбачено, що за розпорядженнями установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти з кореспондентських рахунків банків. Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України;

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою інспекцією.

Підставою для накладення штрафу на підприємство є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 вищевказаного Закону України та дату і номер прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю вищевказаного Закону України. Після списання банком цих сум вексель повертається до продавця марок для його погашення. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт", відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у безакцептному порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі на безакцептне списання коштів із споживачів транспортних послуг у рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт", кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (дата, номер і ким вони затверджені);

- Постановою Верховної Ради України від 25.О6.93 р. "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" щодо сплати пені за перевищення нормативного терміну платежів з обслуговуючого банку відправника коштів за кожний день затримки, що здійснюється у безакцептному порядку податковою інспекцією у розмірі 5 відсотків від суми платежу із зарахуванням у державний бюджет та відправником коштів - у розмірі 2 відсотків від суми платежу.

Перевищенням нормативного терміну проходження розрахункових документів, які інкасуються між установами банків за участю установ зв'язку, згідно з "Правилами прийому, обробки та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України" вважається їх проходження в межах України понад 7 робочих днів, в межах області - понад 3 робочі дні.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за ... днів перевищення нормативного терміну платежу", назву, номер, дату і суму розрахункового документа, за яким перевищений термін проходження платежу, а також посилання на вищенаведену постанову.

До розрахункового документа мають додаватися документи, які підтверджують перевищення терміну проходження платежу:

- копія документа з відміткою банку-платника про дату його прийняття до виконання;

- копія виписки з розрахункового рахунка;

- документи банку-одержувача коштів або самого одержувача про термін надходження чи ненадходження суми платежу (виписка банку, реєстр електронних повідомлень, лист одержувача коштів про ненадходження платежу);

- копія акта перевірки податкової інспекції за конкретним фактом порушення (у разі стягнення пені до державного бюджету).

Порядок подання документів на безакцептне списання коштів з установи банку, в якому обслуговується стягувач, викладений у п.146.

Банк має право безакцептного списання суми сплаченої пені з установ, винних у перевищенні нормативного терміну платежу (Міністерства зв'язку України, банку одержувача);

- Постановою Верховної Ради України від 20.02.96 р. "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів Держкомрезерв України видає накази про застосування фінансових санкцій до відповідальних зберігачів.

Витяги з наказів та інкасові доручення (розпорядження) про списання з рахунків відповідальних зберігачів сум фінансових санкцій надсилаються установам банків, що їх обслуговують.

На підставі поданих документів установи банків у першочерговому порядку перераховують кошти з рахунків відповідальних зберігачів до державного бюджету України;

- Указом Президента України від 25.06.93 р. N 235/93 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств" передбачено, що безакцептне списання коштів здійснюється за електричну і теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, надані комунальними енергетичними і водопровідно-каналізаційними підприємствами споживачам, крім житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" мають зазначатися дані про розрахунковий період, кількість поставленої електричної та теплової енергії, послуг водопостачання і водовідведення на підставі показників вимірювальних приладів згідно з чинними тарифами та посилання на цей Указ;

- статтею 4 Указу Президента України від 16.03.1995 р. N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що у безспірному порядку стягується штраф з підприємств оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності у розмірі 50 відсотків від сум виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (продовольства), не перерахованих в установлені строки товаровиробникам агропромислового комплексу України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за нецільове використання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства" і посилання на цей Указ.

Установи банків повинні приймати на виконання від податкової інспекції розрахункові документи на безспірне стягнення до місцевого бюджету пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу за кожний банківський день прострочення платежу.

Згідно із статтею 1 вищезазначеного Указу підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право безакцептного списання таких сум поширюється на наявні у підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та іноземній валюті.

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів за методологією Європейської економічної комісії ООН енергоносіями вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Кредиторська заборгованість за енергоносії (їх вид) згідно з договором (дата і номер) та актом звірки (дата)" або "Кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків за енергоносії в сумі _________" і посилання на цей Указ;

- Указом Президента України від 17.03.95 р. N 237/95 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України", відповідно до якого у безакцептному порядку здійснюється оплата послуг охорони за договорами (угодами), укладеними з підприємствами підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" вказується період, протягом якого надавалися послуги охорони, номер і дата договору, а також посилання на цей Указ. Встановлений порядок не поширюється на розрахунки з бюджетними організаціями;

- Указом Президента України від 12.О6.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" щодо стягнення у безспірному порядку штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним банком України.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до підприємств державними податковими інспекціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки" і посилання на цей Указ;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого у безспірному порядку здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Списання у доход державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України сум може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

При зверненні стягнення на окремі рахунки та акредитиви розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банком платника ці документи враховуються на позабалансовому рахунку N 9929 і одночасно платнику надсилається повідомлення про відкликання окремого рахунка або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану суму за відкликаним акредитивом установа банку зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу з дотриманням діючої черговості.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, то він повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

На безвідзивний акредитив стягнення коштів може бути звернене тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Крім того, чинним законодавством можуть бути передбачені також інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

142. Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію" списання коштів з рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може здійснюватися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.

143. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, який подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується, за формою додатка N 28 у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

У платіжній вимозі зазначається призначення платежу та відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

У разі, якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути її без виконання.

144. Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв'язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій - видається на руки одержувачу коштів з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції.

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунка платника, другий - видається платнику з випискою із особового рахунка.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий - видається платнику, третій - одержувачу коштів.

Реєстр подається банку в двох примірниках (додаток N 29), перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як розписка видається підприємству-одержувачу коштів.

Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.

145. Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими Держкомрезервом України, та суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими інспекціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою додатка N 30.

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до положень п.8 цієї Інструкції та подається в банк у кількості примірників відповідно до п.11.

У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується назва законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.

У разі, якщо в інкасовому дорученні не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання.

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

146. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до установи банку, в якому він обслуговується.

Отримані документи банк одержувача коштів надсилає спецзв'язком до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

У розрахункових документах в рядку "Платник" мають бути вказані реквізити комерційного банку - юридичної особи.

У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку, в якому обслуговується стягувач, підприємство має право надіслати цінним листом розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

147. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. У разі відсутності коштів на рахунках вони враховуються на позабалансовому рахунку N 9929.

У разі недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова оплата розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а на розрахунковому документі, який вміщується в картотеку на позабалансовий рахунок N 9929, робиться відмітка про часткову оплату.

148. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунків в іноземній валюті регулюється окремим документом Національного банку України.