1) сформований кредитною спілкою резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків від наданого боржнику фінансового активу становить 50% та більше від суми зобов’язань боржника;
2) унесені зміни до умов договору / умови укладеного договору, включаючи пов’язані з реструктуризацією боргу, передбачають:
прощення частини боргу та/або
включення до основної суми кредиту нарахованих та не сплачених процентів за більше ніж 90 календарних днів;
3) відбулася заміна активу на інший актив (перекредитування);
4) за одним з активів боржника відбулося списання боргу за рахунок сформованого резерву;
5) кредитна спілка має підтвердження про неспроможність боржника забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед кредитною спілкою в установлений договором / договорами строк.
136. Кредитна спілка може ухвалити рішення про припинення визнання дефолту боржника за одночасного виконання таких умов:
1) боржник поновив регулярні платежі, тобто впродовж щонайменше 180 календарних днів поспіль від дня запровадження кредитною спілкою / об’єднаною кредитною спілкою заходів, спрямованих на відновлення його здатності обслуговувати борг, забезпечує щомісячне або впродовж 365 днів - щоквартальне погашення основного боргу або процентів у сумі не менше ніж сума нарахованих процентів за ставкою, визначеною в договорі, за відповідний період (місяць, квартал);
2) з моменту усунення події / подій, на підставі якої / яких було визнано дефолт боржника, минуло щонайменше 180 днів;
3) жодне із зобов’язань боржника на дату ухвалення рішення про припинення визнання дефолту боржника не є простроченим більше ніж на 30 календарних днів;
4) кредитна спілка має документально підтверджене обґрунтоване судження, що боржник попри наявні фінансові труднощі спроможний обслуговувати борг.
137. Внутрішні положення кредитної спілки щодо розрахунку розміру кредитного ризику складаються з урахуванням вимог цього Положення.
138. Кредитна спілка під час розрахунку розміру кредитного ризику враховує вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням, за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного в додатку 3до цього Положення, та одночасного дотримання таких принципів:
1) принцип безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності:
наданий кредитній спілці на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;
оформлений у заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності відповідно до вимог законодавства України;
має вищий пріоритет обтяження на користь кредитної спілки у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;
не має обмежень щодо звернення кредитною спілкою стягнення на заставне майно / забезпечення на підставі права довірчої власності та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов’язань за договором;
не може бути відчуженим заставодавцем без попереднього погодження з кредитною спілкою відповідно до вимог законодавства України;
у формі нерухомого майна - за умови, що воно розташоване на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;
у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;
2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення кредитною спілкою оцінки застави / забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її / його продажу сторонньому покупцеві. Є ринок, на якому предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізований у разі звернення на нього стягнення або застава / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована(е) безпосередньо на погашення зобов’язань боржника.
Переоцінка вартості застави / забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися регулярно з урахуванням нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - не рідше одного разу на 12 місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць;
3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави / забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати / пошкодження, вигодонабувачем за яким є кредитна спілка;
4) принцип наявності. Передбачає регулярне здійснення кредитною спілкою / аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності.
15. Визначення величини непокритого кредитного ризику
139. Непокритий кредитний ризик включається до розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки в порядку, установленому в пунктах 140,141 глави 15 розділу IV цього Положення.
140. Величина непокритого кредитного ризику розраховується станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включається до розрахунку нормативів капіталу протягом наступного місяця.
141. Кредитна спілка визначає величину непокритого кредитного ризику таким чином:
1) у разі перевищення величини кредитного ризику над розміром резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення;
2) якщо величина кредитного ризику є меншою або дорівнює сумі сукупного розміру резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю.
16. Вимоги, що обмежують ризики кредитних спілок за операціями з фінансовими інструментами
142. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кредити інших кредитних спілок, грошові кошти інших установ та організацій за умови дотримання вимог, встановлених у пунктах 143-146 глави 16 розділу IV цього Положення.
143. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити інших кредитних спілок виключно для кредитування своїх членів.
144. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, грошові кошти інших установ та організацій з метою:
1) кредитування своїх членів;
2) підтримання ліквідності;
3) придбання, ремонту, модернізації та реконструкції офісного приміщення кредитної спілки або її відокремлених підрозділів, що використовується кредитною спілкою для надання фінансових послуг;
4) придбання кредитною спілкою програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання, пов’язаного з наданням фінансових послуг.
145. Кредитна спілка в разі залучення коштів з метою, визначеною в підпункті 2 пункту 144 глави 16 розділу IV цього Положення, зобов’язана письмово інформувати Національний банк у 10-денний строк з моменту укладення відповідних договорів.
146. Кредитна спілка має право придбавати облігації внутрішньої державної позики, умови випуску яких передбачають обов’язкове погашення в грошовій формі.
Додаток 1
до Положення про порядок
регулювання діяльності
кредитних спілок в Україні
(пункт 22 глави 4 розділу II)
Графік зменшення первинного розміру строкових додаткових пайових внесків, включених до регулятивного капіталу
Таблиця
Додаток 2
до Положення про порядок
регулювання діяльності
кредитних спілок в Україні
(підпункт 4 пункту 89 глави 13 розділу IV)
Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
Таблиця 1
Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
Таблиця 2
Аналіз виконання ключових та розрахункових показників
Таблиця 3
| № з/п | Показники | Значення показника на момент порушення | Місяць | Відхилення | Виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки | ||
| план | факт | абсолютне значення | відносне значення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Аналіз виконання заходів щодо виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
Таблиця 4
| № з/п | Запланований захід | Виконання заходу |
| 1 | 2 | 3 |
Додаток 3
до Положення про порядок
регулювання діяльності
кредитних спілок в Україні
(пункт 114 глави 14 розділу IV)
Значення коефіцієнта ліквідності забезпечення
Таблиця
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 177 від 27.12.2024 )
Додаток 4
до Положення про порядок
регулювання діяльності
кредитних спілок в Україні
(підпункт 1 пункту 130 глави 14 розділу IV)
Значення коефіцієнтів ймовірності дефолту боржників та втрат у разі дефолту боржників за групами кредитів членів кредитної спілки
Таблиця
( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 177 від 27.12.2024 )
Додаток 1
до постанови Правління
Національного банку України
02 лютого 2024 року № 14
Розрахунок пруденційних вимог
I. Пруденційні нормативи
1. Норматив фінансової стійкості (К1) визначається як співвідношення капіталу кредитної спілки і суми її загальних зобов’язань.
2. Нормативне значення нормативу фінансової стійкості (К1) повинно бути не менше ніж 10%.
3. Норматив достатності капіталу (К2) визначається як співвідношення основного капіталу, визначеного відповідно до пункту 5розділу I цього Розрахунку, і балансової вартості всіх активів кредитної спілки.
4. Значення нормативу достатності капіталу (К2) повинно становити не менше ніж 7%.
5. Основний капітал кредитної спілки складається з:
1) суми пайового капіталу;
2) резервного капіталу;
3) додаткового капіталу;
4) нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
5) обов’язкових пайових внесків.
Не включаються до основного капіталу додаткові пайові членські внески, цільові внески, а також усі інші зворотні внески членів кредитної спілки, що включаються до капіталу та відносно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
5. Норматив кредитного ризику (К3) визначається як співвідношення загальної суми залишку зобов’язань перед кредитною спілкою за кредитними договорами всіх пов’язаних із кредитною спілкою осіб і капіталу кредитної спілки.
Норматив кредитного ризику (К3) не застосовується до об’єднаних кредитних спілок.
6. Нормативне значення нормативу кредитного ризику (К3) повинно бути не більше ніж 25%.
7. Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) обчислюється як співвідношення суми залишку зобов’язань за кредитами, наданими десятьом членам кредитної спілки, з найбільшими такими залишками та основного капіталу кредитної спілки.
8. Нормативне значення нормативу концентрації кредитних ризиків (К4) повинно бути не більше ніж 3.
Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) не застосовується до кредитної спілки, якщо залишок зобов’язань за кредитними договорами перед кредитною спілкою менше ніж три мільйони гривень, та об’єднаних кредитних спілок.
9. Кредитна спілка формує запас ліквідності шляхом зберігання частини своїх активів у прийнятних активах, визначених у пункті 11 розділу I цього Розрахунку.
10. Норматив запасу ліквідності (К5) виконується кредитною спілкою, якщо різниця між прийнятними активами кредитної спілки та розрахунковим запасом ліквідності є позитивною (більше ніж 0).
11. Прийнятними активами кредитної спілки для розрахунку нормативу запасу ліквідності (К5) є:
1) готівкові кошти в касі кредитної спілки;
2) грошові кошти на поточних і депозитних рахунках у банківських установах на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;
3) внески (вклади) на депозитні рахунки до об’єднаної кредитної спілки на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;
4) додаткові пайові внески до об’єднаної кредитної спілки;
5) державні цінні папери.
До прийнятних активів кредитної спілки не належать активи, використання яких обмежено, а також розміщені в банках, що не мають відповідної ліцензії на право роботи з вкладами громадян.
12. Розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5%.
II. Порядок дотримання вимог до формування резерву забезпечення покриття втрат
13. Кредитна спілка формує резерв забезпечення покриття втрат (далі - РЗПВ) за кожним договором кредиту окремо та обліковує зазначену інформацію в обліковій та реєструючій системі кредитної спілки.
14. Договір кредиту вважається простроченим, якщо членом кредитної спілки на дату визначення простроченості повністю або частково не виконано зобов’язань у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів за кредитом.
15. Договір кредиту належить до певного рівня прострочення для розрахунку РЗПВ за такими ознаками:
1) непрострочений - якщо прострочення на дату визначення простроченості немає;
2) під наглядом - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 1 до 30 днів включно;
3) перший рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 31 до 60 днів включно;
4) другий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 61 до 90 днів включно;
5) третій рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно;
6) четвертий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить понад 180 днів.
16. Кількість днів прострочення за простроченим договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Днем закінчення строку є перший за ним робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону.
17. Рівень простроченості за кредитом визначається, ураховуючи такі особливості:
1) якщо член кредитної спілки достроково повернув повністю або частково кредит, кредитна спілка має визначати рівень простроченості кредиту з урахуванням зробленого відповідного коригування зобов’язань члена кредитної спілки в бік їх зменшення та з урахуванням нового графіка платежів, якщо такий оформлявся;
2) якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється, приймається більший за значенням строк;
3) кредитна спілка визначає єдину категорію рівня простроченості договору кредиту за кількома договорами кредиту щодо одного члена кредитної спілки, використовуючи найвищу;
4) кредитна спілка визначає рівень простроченості договору кредиту відповідно до умов договору кредиту на момент його укладення, крім випадків зміни строку дії договору кредиту для кредитної лінії за умови, що прострочених зобов’язань за договором кредиту для кредитної лінії немає;
5) якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю;
6) кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено в пункті 15 розділу II цього Розрахунку, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (включаючи судові витрати) або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику, прогнозується більше збитків, ніж визначено рівнем простроченості договору кредиту згідно з класифікацією, наведеною в пункті 15 розділу II цього Розрахунку;
7) кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 гривень.
18. Розмір необхідного РЗПВ кредитна спілка визначає як суму РЗПВ, сформованих за кожним договором кредиту окремо за такою формулою:
де К - залишок зобов’язань за тілом кредиту;
П - залишок зобов’язань за нарахованими, але не сплаченими процентами;
І - ймовірність дефолту члена кредитної спілки;
З - коефіцієнт покриття боргу заставою.
19. Розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту. Кредитна спілка визначає розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки з врахуванням пункту 20 розділу II цього Розрахунку.
20. Кредитна спілка визначає значення показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) не меншими, ніж такі значення залежно від визначеного кредитною спілкою рівня простроченості договору кредиту:
1) непрострочені: І = 0,15%;
2) під наглядом: І = 1%;
3) перший рівень: І = 20%;
4) другий рівень: І = 50%;
5) третій рівень: І = 70%;
6) четвертий рівень: І = 100%.
21. Кредитна спілка визначає розмір показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки.
Значення показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) не можуть бути меншими, ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З), зазначені в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку.
Показник коефіцієнта покриття боргу заставою (З) дорівнює 1, якщо предметом застави є майно, яке не визначене в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку, рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20% або заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства України, або прострочення за договором кредиту становить понад 365 днів.
22. Розрахункова сума РЗПВ порівнюється з розміром фактично сформованого РЗПВ і відповідно до виявленого відхилення здійснюється збільшення або зменшення фактичного розміру РЗПВ.
23. Кредитна спілка здійснює перерахунок РЗПВ щомісяця станом на останній день місяця.
24. Кредитна спілка формує РЗПВ у більшому розмірі, ніж визначено в розділі II цього Розрахунку, якщо кредитна спілка вище оцінює ймовірність дефолту члена кредитної спілки (І).
РЗПВ формується кредитною спілкою в більшому розмірі відповідно до порядку, визначеного внутрішніми положеннями кредитної спілки, але не може бути більшим, ніж сума залишку зобов’язань за договорами кредиту на таку саму дату.
25. Значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З) визначається відповідно до таблиці.
Значення
коефіцієнта покриття боргу заставою (З)
Таблиця
Додаток 2
до постанови Правління
Національного банку України
02 лютого 2024 року № 14
Значення пруденційних нормативів та розрахункових показників
Таблиця