Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 4, 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", з метою визначення порядку застосування Національним банком України передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" заходів впливу, пред'явлення вимог за порушення установами законодавства з питань фінансового моніторингу, а також здійснення контролю за їх виконанням Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 316 "Про застосування санкцій до небанківських фінансових установ";

2) постанову Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 11 "Про внесення змін до Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

3. Департаменту фінансового моніторингу (Ігор Береза) забезпечити розміщення цієї постанови на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Катерину Рожкову.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене відповідно до вимог Законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), "Про Національний банк України" та інших законодавчих актів України.

Вимоги цього Положення поширюються на страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитні спілки, ломбарди, інші фінансові установи, реєстрацію чи ліцензування яких здійснює Національний банк України (далі - Національний банк), операторів поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги зі здійснення валютних операцій, операторів платіжних систем, філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги (далі - установа).

2. Це Положення визначає порядок:

1) застосування Національним банком до установ заходів впливу, передбачених у статті 32 Закону (далі - заходи впливу);

2) пред'явлення Національним банком відповідно до статті 18 Закону вимог щодо виконання установою законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство у сфері запобігання та протидії) (далі - письмова вимога);

3) здійснення Національним банком контролю за виконанням установами рішень про застосування заходів впливу, письмових вимог.

3. Термін "уповноважена посадова особа Національного банку" у цьому Положенні вживається в такому значенні - посадова особа Національного банку, яка має право підпису документів від імені Національного банку відповідно до законодавства України або нормативно-правових актів Національного банку, або розпорядчих актів Національного банку чи довіреності.

Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених у Законі, інших законодавчих актах України та нормативно-правових актах Національного банку.

4. Рішення про застосування до установ заходів впливу (далі - Рішення) приймає Правління Національного банку (далі - Правління) або колегіальний орган, який створений відповідно до статті 15 Закону України "Про Національний банк України" та якому Правлінням делеговані окремі повноваження щодо регулювання та нагляду (далі - Комітет).

5. Надсилання до установи примірників Рішення та оригіналу письмової вимоги (або їх засвідчених копій) здійснюється в порядку, установленому цим Положенням.

6. Національний банк за порушення (невиконання/неналежне виконання) установами вимог Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність (здійснення сукупних або окремих заходів) у сфері запобігання та протидії (далі - нормативно-правові акти), що були встановлені за результатами перевірок (виїзна перевірка, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу)/здійснення контролю за виконанням Рішень/письмових вимог Національного банку, в установленому цим Положенням порядку застосовує до установ протягом шести місяців із дня виявлення Національним банком, але не пізніше ніж через три роки з дня вчинення порушення, такі заходи впливу:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;

3) покладення на установу обов'язку відсторонення від роботи посадової особи установи;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди з установою, за якою установа зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

7. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до установ, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу Національний банк враховує обставини вчиненого порушення відповідно до вимог, визначених у частині сьомій статті 32 Закону.

8. Днем виявлення Національним банком порушення Закону та/або нормативно-правових актів є дата складання документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду:

1) довідки про виїзну перевірку установи (її відокремленого підрозділу) (далі - довідка);

2) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу установи (далі - акт).

9. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

10. Рішення має містити інформацію про реквізити документа, у якому зафіксовані порушення, факти, що свідчать про вчинення установою порушень, з посиланням на конкретні норми Закону та/або нормативно-правових актів.

Рішення/письмова вимога Національного банку оформляються як документ в електронній та/або паперовій формі в установленому Національним банком порядку та є обов'язковими для виконання.

11. Національний банк має право запросити (за пропозицією Національного банку або за письмовим клопотанням установи) представника/представників установи на засідання (в очній або дистанційній формі) Комітету, який розглядатиме питання щодо результатів нагляду, застосування заходів впливу до установи, в установленому Національним банком порядку.

Нез'явлення запрошених осіб установи на засідання не є підставою для відкладення розгляду питання щодо застосування заходів впливу.

12. Національний банк має право надсилати установі:

1) примірник Рішення/оригінал письмової вимоги в паперовій формі на поштову адресу установи рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

2) Рішення/письмову вимогу, оформлене/оформлену у формі електронного документа, електронними каналами зв’язку Національного банку;

3) засвідчену Національним банком (у паперовій формі) копію Рішення/письмової вимоги з електронних документів, які оформлено в системі електронного документообігу АСКОД (далі - СЕД АСКОД) Національного банку, на поштову адресу установи рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Установа зобов’язана повідомити Національний банк засобами електронної пошти про отримання Рішення/письмової вимоги, надісланого/надісланої електронними каналами зв’язку Національного банку, не пізніше наступного робочого дня із дня надсилання Національним банком такого Рішення/такої письмової вимоги.

Надіслане/надіслана Національним банком Рішення/письмова вимога вважається доведеним/доведеною до відома установи (отриманим/отриманою установою) у разі неотримання його/її установою з незалежних від Національного банку причин. Днем доведення до відома установи/отримання установою Рішення/письмової вимоги в такому разі вважається:

п’ятий робочий день із дня, наступного за днем надсилання Національним банком примірника Рішення/оригіналу письмової вимоги, оформленого в паперовій формі, або засвідченої Національним банком у паперовій формі копії Рішення/письмової вимоги з електронних документів, які оформлено в СЕД АСКОД Національного банку;

наступний робочий день із дня надсилання Національним банком Рішення/письмової вимоги у формі електронного документа електронними каналами зв’язку Національного банку.

13. Рішення набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого Рішення.

14. Національний банк оприлюднює шляхом розміщення протягом перших п’яти робочих днів місяця, наступного за звітним, на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку інформацію про застосовані ним протягом звітного місяця до установ заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

15. Національний банк відповідно до вимог частини другої статті 18 Закону здійснює контроль за виконанням установами Рішень/письмових вимог.

Порушення, виявлені за результатами здійснення контролю за виконанням установами Рішень/письмових вимог, фіксуються в довідці/акті.

16. Застосування заходів впливу до установи за порушення Закону та/або нормативно-правових актів не звільняє від адміністративної відповідальності посадових осіб установи та інших осіб, винних у вчиненні порушень.

Національний банк має право застосувати до установи передбачені в частині третій статті 32 Закону та цим Положенням заходи впливу незалежно від притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб установи або інших осіб, винних у вчиненні порушень Закону та/або нормативно-правових актів.

17. Національний банк у разі виявлення порушення у сфері запобігання та протидії має право вимагати від установи виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії шляхом пред'явлення до неї письмової вимоги.

18. Письмова вимога складається на бланку Національного банку. У письмовій вимозі зазначаються назва документа "Письмова вимога", повне найменування установи та поштова адреса установи, якій вона надсилається, указується на вчинені установою порушення та зазначається про необхідність виконання установою вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (усунення порушення/ужиття заходів з метою усунення порушень/причин, що сприяли вчиненню порушень/недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу), інформування установою Національний банк про виконання вимог письмової вимоги.

Письмову вимогу підписує заступник Голови Національного банку, який згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснює загальне керівництво та контролює діяльність самостійного підрозділу Національного банку, що ініціював пред'явлення вимоги.

19. Національний банк у разі потреби висування до установи вимоги щодо усунення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує до установи такий захід впливу, як письмове застереження.

20. Письмове застереження складається на бланку Комітету та підписується головуючим на засіданні Комітету.

21. Національний банк у письмовому застереженні висловлює установі своє занепокоєння станом її справ, указує на допущені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких потрібно вжити установі у визначені строки з метою їх усунення та/або недопущення надалі.

22. Установа зобов'язана подати Національному банку протягом п'яти робочих днів із дня отримання письмового застереження або в інший визначений Національним банком строк (але не менший, ніж зазначений в абзаці першому пункту 22 розділу III цього Положення) відповідь із зазначенням строку, протягом якого вона зобов'язується вирішити виявлені проблеми, усунути порушення та/або вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності.

Національний банк протягом 20 календарних днів із дня отримання зобов'язань установи щодо усунення порушень має право надати до них зауваження, які є обов'язковими для врахування установою.

23. Національний банк у разі невиконання установою вимог щодо усунення зазначених у письмовому застереженні порушень у встановлені строки або вимог, передбачених у пункті 22 розділу III цього Положення, розглядає питання щодо застосування іншого заходу впливу.

24. Національний банк у разі виявлення за результатами нагляду порушень законодавства у сфері запобігання та протидії адекватно виявленим порушенням має право застосувати до установи такий захід впливу, як штраф, що накладається у розмірах, визначених у частині п'ятій статті 32 Закону.

25. Розрахунок суми штрафу здійснюється відповідно до вимог частини шостої статті 32 Закону.

26. Рішення Національного банку про застосування до установи заходу впливу у вигляді накладення штрафу має відповідати вимогам, установленим у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

27. Штрафи, передбачені Законом, зараховуються до державного бюджету.

Установа зобов'язана повідомити Національний банк про сплату штрафу не пізніше наступного робочого дня після сплати штрафу електронними каналами зв’язку Національного банку та в той самий день надіслати до Національного банку електронну копію розрахункового документа про сплату штрафу, засвідчену кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи установи. У разі неможливості надсилання копії розрахункового документа про сплату штрафу у вигляді електронного документа його засвідчена копія надсилається до Національного банку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

28. Порядок оскарження рішення Національного банку про застосування до установи заходу впливу у вигляді накладення штрафу та порядок набуття таким рішенням статусу виконавчого документа визначені в абзацах шостому-восьмому частини десятої статті 32 Закону.

29. Національний банк за результатами нагляду має право застосувати до установи захід впливу у вигляді анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу (далі - Рішення про анулювання ліцензії), у разі:

1) систематичного порушення установою законодавства у сфері запобігання та протидії (порушення установою законодавства у сфері запобігання та протидії після застосування Національним банком до установи не менше двох заходів впливу протягом двох років);

2) відмови установи у проведенні перевірки Національним банком, зокрема, недопуск уповноважених осіб Національного банку до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об'єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси установи на час проведення перевірки.

30. Установа, щодо якої Національний банк прийняв Рішення про анулювання ліцензії, зобов'язана вжити заходів, зазначених у Рішенні про анулювання ліцензії.

31. Рішення про анулювання ліцензії надсилається установі не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.

32. Національний банк має право прийняти рішення про покладення на установу обов'язку відсторонити посадову особу установи від роботи (далі - Рішення про відсторонення) у разі невиконання (неналежного виконання) установою [уповноваженою (посадовою) особою установи] вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

33. Національний банк має право прийняти Рішення про відсторонення таких посадових осіб установи:

1) керівника (керівників) установи;

2) відповідального працівника установи.

34. Рішення про відсторонення надсилається установі не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.

35. Установа не пізніше трьох робочих днів із дня отримання Рішення про відсторонення або в інший визначений Національним банком строк (але не менший, ніж зазначений в пункті 35 розділу VI цього Положення) повідомляє Національний банк електронними каналами зв’язку Національного банку про посадову особу, яка виконуватиме обов’язки відстороненої посадової особи, зазначивши реквізити прийнятого (прийнятих) компетентним органом (посадовою особою) установи рішення (рішень).

36. Національний банк з метою усунення та/або недопущення в діяльності установи порушень законодавства у сфері запобігання та протидії має право укласти з установою угоду про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, за якою установа зобов'язується сплатити визначене в такій угоді грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків використання послуг установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення тощо (далі - заходи, які установа зобов'язується вжити).

37. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії може бути укладена в разі:

2) визнання установою фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

3) подання установою проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, невід'ємною частиною якої є план заходів, які установа зобов'язується вжити. У плані заходів мають бути визначені порядок та строки виконання таких заходів.

4) зобов'язання установи сплатити в межах виконання угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії грошове зобов'язання у визначених такою угодою сумі та строки.

38. Укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії здійснюється за ініціативою установи, яка не пізніше ніж на сьомий робочий день із дати отримання довідки/акта повідомляє Національний банк про намір укласти таку угоду та протягом 30 календарних днів із дня отримання довідки/акта надсилає складений відповідно до вимог пункту 39 розділу VII цього Положення та підписаний керівником установи (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису в разі оформлення угоди в електронній формі) проєкт угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

Національний банк має право надіслати установі лист із пропозицією щодо укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, у якому зазначаються строк подання проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії до Національного банку, а також за потреби перелік заходів, які установа зобов’язана включити до угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, якщо установа не ініціювала укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

Строки виконання зобов’язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем і допущених порушень, а також оцінок і висновків Національного банку.

Національний банк у строк до 15 календарних днів із дня отримання проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії розглядає поданий установою проєкт щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) заходів, які установа зобов’язується вжити для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, строків виконання таких заходів та повідомляє установу про погодження або непогодження умов такої угоди в листі за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку.

Національний банк має право надати в листі за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку зауваження та/або пропозиції до поданого установою проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії для їх врахування під час доопрацювання зазначеного проєкту.

Установа протягом п’яти робочих днів із дня отримання від Національного банку листа про погодження ним угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії або надання зауважень та/або пропозицій до такої угоди надсилає до Національного банку доопрацьований(і) з урахуванням зауважень та/або пропозицій Національного банку (у разі їх надання):

1) проєкт угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, підписаний керівником установи із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (у разі оформлення угоди в електронній формі);

2) два примірники проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, підписані керівником установи (у разі оформлення угоди в паперовій формі).

Національний банк розглядає доопрацьований проєкт угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії в порядку, визначеному в абзаці четвертому пункту 38 розділу VII цього Положення.

39. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії має містити:

1) інформацію про порушення за результатами здійсненого нагляду та визнання установою цих результатів;

3) заходи, які установа зобов'язується вжити в межах виконання цієї угоди;

4) строки виконання таких заходів;

5) суму грошового зобов'язання, яку установа зобов'язується сплатити в межах виконання такої угоди, та порядок її сплати.

6) строк сплати грошового зобов'язання;

7) порядок контролю за виконанням зобов'язань установи та порядок і форми надання установою інформації, необхідної для контролю за виконанням прийнятих нею зобов'язань (за потреби).

Установа в угоді про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії бере на себе зобов’язання (залежно від виявлених порушень) про запровадження обмежень у своїй діяльності, наданні послуг/здійсненні операцій.

40. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії підписується від імені Національного банку заступником Голови Національного банку, який згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснює загальне керівництво та контролює діяльність самостійного підрозділу Національного банку, що ініціював застосування до установи відповідного заходу впливу.

41. Національний банк застосовує інший адекватний захід впливу, визначений в частині третій статті 32 Закону та цим Положенням, у разі не погодження Національним банком та установою умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, не надання установою доопрацьованого з урахуванням зауважень та/або пропозицій Національного банку (у разі їх надання) проєкту угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії протягом п’яти робочих днів із дня отримання нею від Національного банку листа про погодження Національним банком такої угоди або надання зауважень та/або пропозицій до такої угоди.

Національний банк за невиконання або неналежне виконання установою умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії має право застосувати інший захід впливу, передбачений в частині третій статті 32 Закону та цим Положенням.

42. Установа протягом дії угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії має право ініціювати внесення змін до такої угоди щодо строків виконання та/або переліку заходів, які установа зобов’язується вжити, за наявності обґрунтованих пропозицій.

Національний банк розглядає звернення установи щодо внесення змін до угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, проєкт змін до такої угоди в порядку, визначеному в пункті 38 розділу VII цього Положення.

Установа протягом п’яти робочих днів із дня отримання від Національного банку листа із зауваженнями до проєкту змін до угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії доопрацьовує проєкт змін до зазначеної угоди з урахуванням письмових зауважень Національного банку.

Національний банк протягом дії угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії має право ініціювати внесення змін до зазначеної угоди в частині переліку заходів та/або строків їх виконання за наявності обґрунтованих підстав. Унесення змін до угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, ініційованих Національним банком, здійснюється в порядку, визначеному в пункті 38 розділу VII цього Положення.

Зміни до угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії оформляються як додаток до зазначеної угоди відповідно до вимог, визначених у розділі VII цього Положення.