Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України

Відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення нормативно-правових актів, які встановлюють порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій банків України, Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року № 309 "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2007 року за № 1104/14371;

2) постанову Правління Національного банку України від 09 грудня 2016 року № 409 "Про затвердження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України".

3. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Борисенка Р.М.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. Ця Інструкція визначає правила бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами (деривативами) в банках України.

3. Бухгалтерський облік похідних фінансових інструментів (деривативів) здійснюється відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та цієї Інструкції.

4. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами (деривативами), що не передбачені цією Інструкцією, здійснюється відповідно до їх економічної суті та принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.

5. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:

1) базовий актив - актив, що є основою похідного фінансового інструменту (деривативу);

2) брутто-основа - система розрахунків за контрактом на валовій основі (без взаємозаліку зустрічних вимог за контрактом);

3) валютний своп - купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу (з одним контрагентом) на певну дату в майбутньому за визначеним курсом;

4) варіаційна маржа - результат переоцінки біржового деривативу, що розраховується фондовою біржею або особою, що провадить клірингову діяльність, за результатами кожного торговельного дня відповідно до специфікації деривативу та може бути позитивним, якщо від операції з таким інструментом у поточний момент очікується дохід, або від'ємним - якщо очікується збиток;

5) вбудований похідний інструмент - це компонент гібридного (комбінованого) інструменту, який також включає основний договір про непохідний інструмент, результатом чого є варіювання деяких грошових потоків від комбінованого інструменту;

6) витрати на операції - податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов'язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів (деривативів), і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів (деривативів) не здійснювалася;

7) внутрішня вартість опціону кол - це різниця між поточною ринковою ціною базового активу та ціною виконання опціону;

8) внутрішня вартість опціону пут - це різниця між ціною виконання опціону за одиницю базового активу та поточною ринковою ціною базового активу;

9) дисконт або премія за форвардним контрактом - це різниця між форвардною і поточною ринковою цінами базового активу;

10) ефективність хеджування - це обсяг, у якому зміни в справедливій вартості або грошових потоках за інструментом хеджування згортаються зі змінами в справедливій вартості або грошових потоках за об'єктом хеджування;

11) інструмент хеджування - це призначений похідний фінансовий інструмент (дериватив) або призначений непохідний (лише для хеджування валютного ризику) фінансовий актив або зобов'язання, справедлива вартість якого або грошові потоки від якого, за очікуванням, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або грошових потоків об'єкта хеджування;

12) неефективність хеджування - це обсяг, у якому зміни в справедливій вартості або грошових потоках за інструментом хеджування є більшими або меншими, ніж за об'єктом хеджування;

13) нетто-основа - система розрахунків за контрактом на чистій основі (взаємозалік зустрічних вимог за контрактом);

14) об'єкт хеджування - це актив, зобов'язання, тверде зобов'язання, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в закордонну господарську одиницю, що створює для банку ризик зміни справедливої вартості або майбутніх грошових потоків;

15) опціон - контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов'язання, придбати (опціон кол) або продати (опціон пут) визначену кількість базового активу за визначеною ціною впродовж визначеного періоду або на визначену наперед дату та встановлює зобов'язання продавця опціону виконати умови контракту, якщо покупець вирішить реалізувати своє право;

16) похідний фінансовий інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

його вартість змінюється у відповідь на зміни встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни товару, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності, або подібної базової змінної; не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкові чисті інвестиції, які є меншими, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які, за очікуванням, мають подібну реакцію на зміни ринкових факторів;

розрахунки за ним здійснюються на майбутню дату;

17) початкова або додаткова маржа - гарантійне покриття, яке передається між покупцем та продавцем біржового деривативу або між сторонами позабіржового деривативу для забезпечення можливості примусового закриття відкритої позиції за деривативом, розрахунки за яким здійснюються централізовано на біржі (біржовий дериватив) або за умовами двостороннього договору (позабіржовий дериватив), а також із залученням центрального контрагента;

18) премія опціону - ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;

19) прогнозована операція - операція, щодо здійснення якої не взято зобов'язань, але яка очікується в майбутньому;

20) процентний своп - контракт, умовами якого передбачено обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але з урахуванням однієї умовної суми протягом строку дії контракту;

21) поточний валютний курс або поточна ринкова ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;

22) справедлива вартість - ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передавання зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки;

23) тверде зобов'язання - це угода, що має обов'язкову силу щодо обміну визначеної кількості ресурсів за визначеною ціною на визначену майбутню дату або визначені майбутні дати;

24) фінансовий інструмент з індексованою вартістю - гібридний (комбінований) інструмент, який включає основний договір та вбудований похідний інструмент(и);

25) форвардний валютний курс або форвардна ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;

26) форвардний контракт (форвард) - двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;

27) ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів;

28) хеджування - застосування одного чи кількох інструментів хеджування з метою повної або часткової компенсації змін справедливої вартості об'єкта хеджування або пов'язаного з ним грошового потоку;

29) хеджування грошових потоків - це хеджування вразливості до мінливості грошових потоків, що може бути віднесена на конкретний ризик, пов'язаний із визнаним активом чи зобов'язанням у цілому або його компонентом (на зразок усіх або деяких майбутніх виплат процентів за борговим зобов'язанням зі змінною ставкою) або з високоймовірною прогнозованою операцією, і може вплинути на прибуток або збиток;

30) хеджування справедливої вартості - це хеджування вразливості до змін у справедливій вартості визнаного активу або зобов'язання, або невизнаного твердого зобов'язання, або компонента будь-якого такого об'єкта, що можуть бути віднесені на конкретний ризик і можуть вплинути на прибуток або збиток;

31) хеджування чистих інвестицій - це хеджування валютних ризиків чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю, уключаючи монетарну статтю, яка є його довгостроковою дебіторською або кредиторською заборгованістю щодо цієї господарської одиниці;

32) ціна виконання - ціна базового активу, за якою здійснюються розрахунки під час виконання зобов'язань за контрактом;

33) часова вартість опціону - це різниця між премією опціону та його внутрішньою вартістю.

6. Банк відображає в бухгалтерському обліку операції з похідними фінансовими інструментами (деривативами) (далі - похідні фінансові інструменти) відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків).

7. Банк має право використовувати технічні рахунки 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів", 3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів" групи рахунків 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" розділу 38 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" класу 3 "Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання" і контррахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція банку" класу 9 "Позабалансові рахунки" Плану рахунків під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами.

8. Банк відображає похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого.

9. Банку слід згортати фінансовий актив та фінансове зобов'язання і чисту суму подавати у звіті про фінансовий стан, якщо і тільки якщо банк:

1) має юридично забезпечене право на згортання визнаних сум;

2) має намір або погасити зобов'язання на нетто-основі, або продати актив й одночасно погасити зобов'язання.

10. Банк класифікує похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку таким чином:

1) похідні фінансові інструменти, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

2) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування. Банк веде аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, в розрізі видів контрактів. Банк веде аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що призначені для обліку хеджування, в розрізі типів хеджування та видів контрактів.

11. Банк класифікує строкові контракти на придбання або продаж нефінансового активу, які передбачають погашення грошовими коштами на нетто-основі чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансових інструментів як похідні фінансові інструменти. Тверді зобов'язання про купівлю-продаж товарів (нефінансових активів), які передбачають виключно отримання або передавання цих товарів у майбутньому, не класифікуються як похідні фінансові інструменти.

12. Банк має первісно оцінювати та відображати всі похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання.

13. Банк обліковує вимоги та зобов'язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів.

14. Банк оцінює похідні фінансові інструменти на кожну наступну після первісного визнання дату балансу за справедливою вартістю.

15. Банк здійснює переоцінку похідних фінансових інструментів, якими є біржові інструменти, за результатами кожного біржового дня за визначеною біржею ціною котирування (розрахунковою ціною).

16. Банк здійснює переоцінку похідних фінансових інструментів, якими є позабіржові інструменти, у разі зміни їх справедливої вартості.

17. Банк відображає в балансі результат переоцінки похідних фінансових інструментів, обов'язково на дату балансу, як актив або зобов'язання в кореспонденції з відповідними рахунками класу 6 "Доходи" Плану рахунків - за похідними фінансовими інструментами, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, та відповідними рахунками класу 5 "Капітал банку", класу 6 "Доходи", класу 7 "Витрати" Плану рахунків - за похідними фінансовими інструментами, які призначені для обліку хеджування.

18. Банк відображає результат переоцінки похідних фінансових інструментів до справедливої вартості за видами контрактів за балансовими рахунками групи 620 "Результат від переоцінки" розділу 62 "Результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу" класу 6 "Доходи" Плану рахунків. За балансовими рахунками групи 621 "Результат від операцій купівлі-продажу" розділу 62 "Результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу" класу 6 "Доходи" Плану рахунків банк відображає результат від операції купівлі-продажу похідних фінансових інструментів на дату виконання за видами контрактів. Аналітичний облік результату переоцінки інструментів хеджування банк здійснює в розрізі типів хеджування.

19. Банк оцінює за собівартістю похідні фінансові інструменти, індексовані стосовно інструментів власного капіталу, які не котируються на біржах і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити.

20. Банк визначає справедливу вартість похідних фінансових інструментів відповідно до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 "Оцінка справедливої вартості".

Банк зазначає методи оцінки для визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів у своїй обліковій політиці щодо кожного виду похідного фінансового інструменту.

21. Банк у разі купівлі-продажу біржових деривативів за дорученням клієнтів здійснює облік коштів клієнтів за рахунками 1602 "Кошти в розрахунках інших банків" групи рахунків 160 "Кошти на вимогу інших банків" розділу 16 "Кошти інших банків" класу 1 "Казначейські та міжбанківські операції", 2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання" групи рахунків 260 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання" розділу 26 "Кошти клієнтів банку", 2622 "Кошти в розрахунках фізичних осіб" групи рахунків 262 "Кошти на вимогу фізичних осіб" розділу 26 "Кошти клієнтів банку" та 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" групи рахунків 290 "Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" розділу 29 "Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку" класу 2 "Операції з клієнтами" Плану рахунків.

22. Банк не відокремлює вбудований похідний фінансовий інструмент, який є компонентом гібридного (комбінованого) інструменту з основним інструментом, що є фінансовим активом, а обліковує в складі такого комбінованого фінансового інструменту, класифікованого в цілому як фінансовий інструмент, який оцінюється за справедливою вартістю через прибутки/збитки.

23. Банк має визначити вбудований похідний інструмент, оцінити, чи існує потреба в його відокремленні від основного договору (відповідно до принципів Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти"), якщо банк стає стороною гібридного договору з основним договором, який є фінансовим зобов'язанням або не є фінансовим активом, і, якщо потреба у відокремленні існує, оцінити похідний фінансовий інструмент за справедливою вартістю за первісного визнання, а згодом - за справедливою вартістю через прибутки/збитки. Основний договір, що відокремлений, обліковується згідно з нормативно-правовим актом Національного банку України (далі - Національний банк) з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України.

24. Банк під час укладання контракту, який одночасно містить кілька вбудованих похідних фінансових інструментів, має визнавати один складний гібридний (комбінований) інструмент, який має бути віднесений до категорії фінансових інструментів (активів або зобов'язань), що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки.

25. Банк обліковує вбудовані похідні фінансові інструменти, які класифікуються як інструменти власного капіталу, окремо від тих, що класифіковані як активи або зобов'язання. Якщо інструмент має кілька вбудованих похідних фінансових інструментів, які пов'язані з різними ризиками, легко відокремлюються і не залежать один від одного, то вони обліковуються окремо.

26. Банк визнає в бухгалтерському обліку окремо компоненти складного фінансового інструменту: фінансове зобов'язання банку (контрактна угода надати грошові кошти або інший фінансовий актив) та інструмент власного капіталу [опціон, який надає утримувачеві право протягом визначеного періоду конвертувати його в інструмент власного капіталу банку (опціон кол)].

Банк під час первісного визнання визначає справедливу вартість компоненту капіталу як різницю між загальною сумою залучених коштів за складним фінансовим інструментом та справедливою вартістю зобов'язання. Фінансове зобов'язання та компонент капіталу коригуються на витрати на операцію. Компонент капіталу після первісного визнання не переоцінюється.

Банк обліковує фінансове зобов'язання згідно з нормативно-правовим актом Національного банку з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України.

27. Банк відображає в бухгалтерському обліку наданий кредит [розміщений вклад (депозит)] та отриманий кредит [залучений вклад (депозит)] на міжбанківському ринку з одним і тим самим контрагентом, у різних валютах, на еквівалентну суму та однаковий термін як операцію з валютним свопом.

28. Банк здійснює переоцінку коштів в іноземній валюті за рахунками обліку операцій з похідними фінансовими інструментами (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп") у зв'язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземних валют у загальному порядку переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України.

29. Банк відображає операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами на дату операції за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. На дату операції здійснюється така бухгалтерська проводка:

.

30. Банк відображає операції з купівлі-продажу інших активів за форвардними контрактами на дату операції за позабалансовими рахунками такою бухгалтерською проводкою:

.

31. Банк з метою забезпечення виконання форвардного контракту має право отримувати або сплачувати форвардне покриття (початкову, додаткову та варіаційну маржу) для сплати різниці між поточною ринковою ціною купівлі (продажу) базового активу та контрактною ціною продажу (купівлі) базового активу. Операції з отримання або перерахування форвардного покриття відображаються в бухгалтерському обліку такими бухгалтерськими проводками:

.

32. Банк відображає переоцінку форвардних контрактів (з урахуванням зміни форвардного валютного курсу або форвардної ціни, процентних ставок) до їх справедливої вартості на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за форвардним контрактом залежно від результату такої переоцінки такими бухгалтерськими проводками:

.

33. Банк не відображає переоцінку вимог і зобов'язань за форвардними контрактами за позабалансовими рахунками.

34. Банк здійснює зворотні бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками на дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку:

.

35. Банк відображає виконання контракту на брутто-основі такими бухгалтерськими проводками:

1) у разі купівлі базового активу:

Таблиця 1

або:

Таблиця 2

;

2) у разі продажу базового активу:

Таблиця 1

або:

Таблиця 2

;

3) у разі повернення форвардного покриття:

.

36. Банк відображає закриття залишків за рахунками 3540 "Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку", 3541 "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку", 3548 "Дебіторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами" групи рахунків 354 "Дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами" розділу 35 "Інші активи банку", 3640 "Кредиторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку", 3641 "Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку", 3648 "Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами" групи рахунків 364 "Кредиторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами" розділу 36 "Інші пасиви банку" класу 3 "Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання" Плану рахунків на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами в банках України.

37. Банк відображає виконання контракту на нетто-основі такими бухгалтерськими проводками:

1) якщо на дату розрахунку визнаний актив за форвардним контрактом:

;

2) якщо на дату розрахунку визнане зобов'язання за форвардним контрактом:

.

38. Банк у разі невиконання клієнтом своїх зобов'язань і закриття форвардного контракту на ринку спот здійснює закриття визнаного активу за форвардним контрактом за рахунок форвардного покриття такими бухгалтерськими проводками:

1) якщо суми форвардного покриття достатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

;

2) якщо суми форвардного покриття недостатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

.

39. Банк відображає результат від операції з купівлі-продажу форвардного контракту в бухгалтерському обліку такими бухгалтерськими проводками:

.

40. Банк відображає операцію з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за ф'ючерсними контрактами (відкриття позиції на біржі) на дату операції за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюється така бухгалтерська проводка:

.

41. Банк відображає операцію з купівлі-продажу інших активів на дату операції за позабалансовими рахунками такою бухгалтерською проводкою:

.

42. Банк відображає перерахування початкової та додаткової маржі в бухгалтерському обліку такою бухгалтерською проводкою:

.

43. Банк відображає витрати на операції, пов'язані з придбанням або продажем ф'ючерсних контрактів, такою бухгалтерською проводкою:

.

44. Банк відображає переоцінку ф'ючерсних контрактів до їх справедливої вартості на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за ф'ючерсними контрактами залежно від результату такої переоцінки.

Банк визнає актив за ф'ючерсним контрактом у разі нарахування варіаційної маржі на рахунок банку шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Таблиця 1

.

Банк визнає зобов'язання за ф'ючерсним контрактом у разі списання варіаційної маржі з рахунку банку шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Таблиця 2

.

45. Банк не відображає переоцінку вимог і зобов'язань за ф'ючерсними контрактами за позабалансовими рахунками.

46. Банк здійснює зворотні бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками на дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за ф'ючерсними контрактами:

.

47. Банк у разі закриття позиції на біржі у зв'язку з укладенням офсетної (зворотної) угоди чи розрахунків на нетто-основі в бухгалтерському обліку відображає повернення початкової та додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі або з включенням нарахованої варіаційної маржі такими бухгалтерськими проводками:

1) у разі повернення початкової, додаткової маржі та нарахованої варіаційної маржі:

;

2) у разі повернення початкової, додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі (банк визнавав за ф'ючерсним контрактом):

;

3) у разі визнання результату від операції з купівлі-продажу ф'ючерсного контракту:

.

48. Банк у разі поставки базового активу за ф'ючерсним контрактом здійснює бухгалтерський облік цього активу відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України.

49. Справедлива вартість опціону складається з часової та внутрішньої вартості, якщо така є.

50. Банк відображає операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за опціонними контрактами на дату операції за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів та зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюється така бухгалтерська проводка:

.

51. Банк відображає операції з купівлі-продажу інших активів за опціонними контрактами на дату операції за позабалансовими рахунками такою бухгалтерською проводкою:

.

52. Банк відображає перерахування та отримання премії опціону такими бухгалтерськими проводками:

1) у разі придбання опціону:

.

2) у разі продажу опціону:

.

53. Банк відображає в бухгалтерському обліку перерахування початкової та додаткової маржі продавцем біржового опціону аналогічно до вимог пункту 42 розділу IV цієї Інструкції.