11) від 275 до 365 (366) днів;
12) від 366 (367) до 730 (731) днів (дня);
13) від 2 до 3 років;
14) від 3 до 5 років;
15) більше 5 років;
16) не визначений.
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
Додаток 4
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 216 глави 31 розділу III)
РЕКОМЕНДОВАНІ ІНДИКАТОРИ
раннього виявлення кризи ліквідності
1. Індикаторами раннього виявлення кризи ліквідності, які банк застосовує у своїх процедурах можуть бути:
1) для специфічної кризи:
порушення або ризик порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нормативів ліквідності;
порушення або ризик порушення внутрішніх лімітів ліквідності;
значне зростання концентрації активів та/або зобов'язань;
значне зменшення обсягу клієнтських коштів або зростання волатильності джерел фінансування;
стрімке зростання активів за рахунок потенційно волатильних зобов'язань;
зменшення середньозваженого строку зобов'язань;
збільшення середньозваженого строку активів;
значне зростання обсягу непрацюючих активів;
поширення в засобах масової інформації негативної інформації щодо банку, що може призвести до відпливу клієнтських коштів або погіршення платіжної дисципліни боржників;
зниження зовнішнього кредитного рейтингу банку;
виникнення перешкод для оперативного залучення коштів у разі дефіциту ліквідності [закриття або значне зниження значень лімітів на банк як внутрішньо групових, так і від інших учасників ринку - банків, небанківських фінансових установ та значних клієнтів - юридичних осіб (крім банків); необхідність надання додаткової застави за договорами з залучення коштів];
2) для загально ринкової кризи:
значне падіння обсягу ліквідності банківської системи;
значне зростання вартості ресурсів, що залучатимуться від банків/клієнтів (індекси UONIA, UIRD);
падіння загального обсягу коштів клієнтів у банківській системі;
військові конфлікти, техногенні та природні катастрофи регіонального та національного масштабу, масові заворушення, що можуть призвести до паніки клієнтів та зниження обсягу їх коштів у банківській системі або погіршення платіжної дисципліни боржників.
( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
Додаток 5
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 246 глави 36 розділу IV)
ЕТАПИ
проведення GAP-аналізу як інструменту вимірювання величини процентного ризику банківської книги
1. Обов'язковими етапами проведення GAP-аналізу як інструменту вимірювання величини процентного ризику банківської книги є:
1) розподіл усіх чутливих до процентного ризику банківської книги активів, зобов'язань та позабалансових позицій банку за визначеними наперед часовими інтервалами згідно з додатком 3 до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах:
за датою погашення - для інструментів із фіксованою процентною ставкою;
за датою наступної зміни величини індексу - для інструментів із плаваючою процентною ставкою;
за затвердженими припущеннями - для інструментів, що не мають контрактних строків (поточні рахунки, карткові рахунки);
із урахуванням впливу вбудованих опціонів - для інструментів, що мають вбудовані опціони;
2) визначення обсягу невідповідності між активами та зобов'язаннями банку, чутливими до процентного ризику банківської книги, в кожному часовому інтервалі за результатами розподілу;
3) обчислення добутку обсягу невідповідності та величини зміни процентних ставок за кожним часовим інтервалом в межах наступних 12 місяців;
4) приведення до річного виміру шляхом обчислення добутку кожної суми, отриманої на попередньому етапі, та різниці між повним роком і середнім строком у роках за кожним часовим інтервалом та додання обчислених добутків. Середній строк у роках за кожним часовим інтервалом визначається як відношення різниці між максимальною і мінімальною кількістю днів у відповідному часовому інтервалі до 365 (366) днів. Для часових інтервалів "на вимогу" та "овернайт" середній строк - один рік.
2. Результатом GAP-аналізу є кількісна оцінка можливої зміни чистого процентного доходу банку протягом наступних 12 місяців в результаті зміни процентних ставок відповідно до обраного сценарію.
Додаток 6
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 246 глави 36 розділу IV)
ЕТАПИ
застосування методу модифікованої дюрації як інструменту вимірювання величини процентного ризику банківської книги
1. Обов'язковими етапами застосування методу модифікованої дюрації як інструменту вимірювання величини процентного ризику банківської книги є:
1) розподіл усіх чутливих до процентного ризику банківської книги активів, зобов'язань та позабалансових позицій банку за визначеними наперед часовими інтервалами згідно з додатком 3 до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;
2) розрахунок модифікованої дюраціі для кожного часового інтервалу (за активами у разі позитивного значення невідповідності та пасивами в разі негативного значення невідповідності);
3) визначення модифікованої дюрації капіталу, що здійснюється шляхом розрахунку середньозваженої дюрації за всіма часовими інтервалами (дюрація за активами враховується зі знаком "+", за пасивами - зі знаком "-"). Абсолютна величина зміни капіталу банку (PV01) розраховується шляхом множення модифікованої дюрації капіталу на його величину та діленням результату на 10000. Для розрахунку можливої зміни економічної вартості капіталу при зміні процентних ставок повинні бути використані показники модифікованої дюрації, величина зміни процентних ставок та показник опуклості, що підвищує точність розрахунку для змін процентних ставок, що перевищують 100 базисних пункти.
2. Результатом використання методу модифікованої дюрації є кількісна оцінка можливої зміни економічної вартості капіталу в результаті зміни процентних ставок у відповідності до обраного сценарію.
Додаток 7
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 291 глави 46 розділу VI)
КЛАСИФІКАЦІЯ
бізнес-ліній
__________
* До бізнес-лінії належать послуги банку із забезпечення проведення платежів та взаєморозрахунків для інших контрагентів-юридичних осіб. Збитки від платіжних (розрахункових) операцій, пов'язані із власною діяльністю банку, мають бути віднесені до інших відповідних бізнес-ліній.
Додаток 8
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 291 глави 46 розділу VI)
КЛАСИФІКАЦІЯ
подій, що призводять до втрат
Додаток 9
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 291 глави 46 розділу VI)
ДАНІ
щодо інформації про події операційного ризику
1. Інформація щодо подій операційного ризику, яку банк уносить до бази внутрішніх подій операційного ризику, містить:
1) дату виникнення події;
2) дату виявлення події;
3) дату реєстрації події;
4) дату обліку ефекту від події (не пізніше ніж перша дата обліку збитку від події на рахунках витрат);
5) підрозділ, у якому сталася подія;
6) підрозділ, який виявив подію;
7) підрозділ, який відповідальний за дослідження події;
8) бізнес-лінію, у якій сталася подія, щонайменше 1-го рівня, згідно з класифікацією, наведеною в додатку 7 до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;
9) тип події, щонайменше 2-го рівня, згідно з класифікацією, наведеною у додатку 8 до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;
10) опис події;
11) причину події (за внутрішньобанківською типологією причин/класифікатором факторів ризику);
12) суму економічного ефекту події в гривневому еквіваленті;
13) вид економічного ефекту події, що обов'язково включає:
збитки (витрати), уключаючи прямі витрати та резерви, створені під потенційні операційні збитки, з них окремо - нереалізовані збитки (тимчасово обліковані на транзитних рахунках, рахунках дебіторської заборгованості);
компенсації (відшкодування) збитків та окремо від страхування та інших компенсацій (відшкодування) збитків або коригування суми резервів;
потенційні збитки (не відображені на балансових рахунках);
14) вид крос-операційного ризику, з яким пов'язана подія, окремо - кредитний ризик і ринковий ризик;
15) ідентифікатор (параметр) групи пов'язаних подій;
16) статус події (відкрита, закрита).
Додаток 10
до Положення про організацію
системи управління ризиками
в банках України та банківських групах
(пункт 291 глави 46 розділу VI)
ПРИКЛАДИ
показників KRI
1. Показники KRI:
1) плинність персоналу банку;
2) обсяг сплачених штрафів у відсотках до операційного доходу;
3) відсоток виданих кредитів з ознаками внутрішнього та зовнішнього шахрайства щодо загальної кількості виданих кредитів;
4) тривалість обмеженого функціонування працездатності систем банку через технічний або технологічний збій, знеструмлення у відсотках щодо загального часу їх роботи;
5) відсоток платіжних документів, що були відхилені під час кожного з видів контролю, до загальної кількості опрацьованих документів;
6) відсоток договорів, що укладені з порушенням установлених лімітів щодо загальної кількості договорів;
7) відсоток скомпрометованих платіжних карт щодо загальної кількості емітованих карт;
8) кількість випадків спрацювання систем сигналізації на об'єктах банку.