Документ підготовлено в системі iplex
Національний банк України | Постанова, Класифікація, Перелік, Положення від 11.06.2018 № 64
250. Банк використовує стрес-сценарії, які обов'язково містять:
1) припущення щодо шокової величини зміни процентних ставок у кризових умовах за кожним із чотирьох сценаріїв, що зазначені в пункті 238 глави 36 розділу IV цього Положення, та ґрунтується на статистиці як банку, так і банківської системи в цілому;
2) припущення щодо зміни поведінки інструментів із убудованими опціонами (поведінковою опціонністю);
3) припущення щодо зміни поведінки рахунків клієнтів, що не мають визначеної дати зміни процентної ставки (залишків на поточних та карткових рахунках клієнтів);
4) специфічні припущення, що пов'язані з реалізацією бізнес-моделі банку.
38. Звітування щодо процентного ризику банківської книги
251. Головний ризик-менеджер подає звіти щодо оцінки процентного ризику банківської книги раді банку, комітету з управління ризиками не рідше одного разу на квартал, правлінню банку та комітету з управління активами і пасивами - не рідше одного разу на місяць.
( Пункт 251 глави 38 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
252. Головний ризик-менеджер/підрозділ з управління ризиками в разі значного підвищення процентного ризику банківської книги (наближення фактичних показників процентного ризику банківської книги до встановлених значень лімітів або порушення/потенційного порушення лімітів) не пізніше наступного робочого дня інформує про це раду банку, комітет з управління ризиками, правління банку та комітет з управління активами і пасивами. Інформація про причини таких порушень та пропозиції щодо заходів для усунення порушень надаються з урахуванням вимог пункту 93 глави 12 розділу I цього Положення.
( Пункт 252 глави 38 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
253. Банк розробляє управлінську звітність щодо процентного ризику банківської книги, яка повинна обов'язково включати звіти щодо:
1) величини процентного ризику банківської книги в розрізі можливого падіння чистого процентного доходу та економічної вартості капіталу банку з описовою частиною, що визначає активи, зобов'язання, позабалансові позиції, грошові потоки та продукти, що є основними з точки зору процентного ризику банківської книги;
2) порушень банком установлених лімітів процентного ризику банківської книги та авторизованого перевищення лімітів;
3) результатів здійснення стрес-тестування процентного ризику банківської книги.
V. Управління ринковим ризиком
39. Загальні підходи до управління ринковим ризиком
254. Банк створює ефективну систему управління ринковим ризиком, що має повністю інтегруватися в загальну систему управління ризиками банку.
254-1. Банк уключає до торгової книги всі інструменти (фінансові інструменти, інструменти в іноземних валютах та інструменти в товарах), які обліковуються за балансовими і позабалансовими рахунками та відповідають вимогам до інструментів торгової книги, установленим у розділі V цього Положення. Усі інші інструменти банк уключає до банківської книги.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 254-1 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
255. Ринковий ризик включає такі ризики:
( Абзац перший пункту 255 глави 39 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
1) ризик дефолту, який виникає через невиконання емітентом боргового цінного папера або іншого інструменту, що міститься в торговій книзі банку, своїх контрактних зобов'язань;
2) процентний ризик торгової книги, який виникає через несприятливі зміни ринкових процентних ставок, що впливають на вартість боргових цінних паперів або інших фінансових інструментів, торгівля якими на організованих ринках капіталу та поза ними характеризується ринковою поведінкою, властивою борговим цінним паперам, що утримуються в торговій книзі банку;
( Підпункт 2 пункту 255 глави 39 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
3) ризик кредитного спреду, який виникає через розширення (збільшення) кредитного спреду між дохідністю до погашення цінного папера або іншого фінансового інструменту з фіксованим прибутком, що міститься в торговій книзі банку, та безризиковою дохідністю до погашення (дохідністю до погашення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у національній валюті) з аналогічною дюрацією, яка впливає на ринкову вартість таких інструментів. Розширення кредитного спреду може бути пов'язане як зі зниженням кредитної якості емітента фінансового інструменту, так і з загальними змінами ринкової кон'юнктури;
4) фондовий ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової ціни пайових цінних паперів або інших фінансових інструментів, торгівля якими на організованих ринках капіталу та поза ними характеризується ринковою поведінкою, властивою пайовим цінним паперам, що утримуються в торговій книзі банку;
( Підпункт 4 пункту 255 глави 39 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
5) валютний ризик, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют, що впливають на вартість/ціну інструментів, що утримуються в торговій та банківській книгах банку;
( Підпункт 5 пункту 255 глави 39 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
6) товарний ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової ціни товарів, що утримуються в торговій та банківській книгах банку;
( Підпункт 6 пункту 255 глави 39 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
7) ризик волатильності, який виникає через несприятливі зміни волатильності ринкових цін, процентних ставок, ринкових індексів і валютних курсів, що призводять до зменшення вартості опціонів, уключаючи вбудовані опціони в інші фінансові інструменти. Банк оцінює ризик волатильності, якщо в його балансі сума вартостей опціонів, уключаючи вбудовані опціони в інші фінансові інструменти, базовими змінними для яких є ринкові ціни акцій або товарів, процентні ставки, ринкові індекси або валютні курси без урахування знаку позиції, перевищує 1 % регулятивного капіталу банку.
256. Банк оцінює ризик дефолту, процентний ризик торгової книги, ризик кредитного спреду та фондовий ризик виключно за інструментами, що містяться в торговій книзі банку.
257. Банк уключає до торгової книги інструменти, які одночасно відповідають таким вимогам:
( Абзац перший пункту 257 глави 39 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
1) немає юридичних обмежень на продаж або повне хеджування;
2) оцінюються на основі бізнес-моделі управління фінансовими активами за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки та переоцінюються щоденно;
( Підпункт 2 пункту 257 глави 39 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
3) утримуються від дати первісного визнання з метою:
подальшого продажу протягом короткого проміжку часу та/або
отримання прибутку від короткострокових коливань ціни, та/або
фіксування арбітражного прибутку, та/або
хеджування ризиків від утримання інструментів торгової книги.
( Підпункт 3 пункту 257 глави 39 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
257-1. Інструментами, які відповідають принаймні одній із визначених у підпункті 3 пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення цілей, є:
1) фінансові інструменти, утримання яких може призвести до виникнення відкритих коротких ризик-позицій;
2) цінні папери за договором андеррайтингу, щодо яких є зобов’язання банку їх придбати.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-1 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
257-2. Інструментами, які відповідають принаймні одній із визначених у підпункті 3 пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення цілей, крім випадків, визначених у пунктах 257-3 та 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, є:
1) фінансові інструменти, що утримуються банком відповідно до укладених договорів про виконання функцій маркет-мейкера;
2) інвестиції в капітал інституту спільного інвестування (далі - ІСІ), щодо якого банк отримує:
регулярну та своєчасну фінансову звітність, складену відповідно до вимог законодавства України та підтверджену суб’єктом аудиторської діяльності, і може проаналізувати діяльність ІСІ у розрізі її окремих складових, або
щоденні цінові котирування щодо ІСІ і має доступ до інформації щодо правових та організаційних основ створення ІСІ, його діяльності, особливостей управління активами, передбачених Законом України "Про інститути спільного інвестування";
3) пайові цінні папери, допущені до торгів на організованому ринку капіталу;
4) операції репо, пов’язані з торгівлею, тобто такі, що здійснюються в рамках виконання функцій маркет-мейкера, фіксування арбітражного прибутку або створення коротких ризик-позицій (крім операцій репо, що здійснюються з метою регулювання ліквідності та/або обліковуються за амортизованою собівартістю);
5) опціони, а також інші похідні фінансові інструменти, включаючи вбудовані, базовим активом/базовим показником яких є інструмент(и) власного боргу, пов’язаний(і) з кредитним або фондовим ризиками, що утримує(ю)ться в банківській книзі.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-2 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
257-3. Банк має право включити інструмент, зазначений у пункті 257-2 глави 39 розділу V цього Положення, до банківської книги, якщо мета його утримання не відповідає жодній з визначених у підпункті 3 пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення цілей.
Банк для включення такого інструменту до банківської книги має отримати дозвіл Національного банку.
Банк для отримання дозволу Національного банку на включення інструменту до банківської книги подає до Національного банку впродовж наступних трьох робочих днів після первісного визнання інструменту:
1) заяву про отримання дозволу на включення інструменту до банківської книги в письмовій формі за підписом голови правління банку / іншої уповноваженої банком особи;
2) обґрунтування щодо необхідності включення інструменту до банківської книги;
3) підтвердні документи щодо невідповідності мети утримання інструменту жодній з визначених у підпункті 3 пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення цілей.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-3 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023; в редакції Постанови Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-4. Банк має право перемістити до банківської / торгової книги інструмент, що був включений ним під час первісного визнання до торгової / банківської книги (далі - переміщення інструменту) з підстав, визначених у підпункті 4- 1 пункту 78 глави 11 розділу I цього Положення, за умови отримання дозволу Національного банку на переміщення інструменту.
Банк для отримання дозволу на переміщення інструменту подає до Національного банку:
1) заяву про отримання дозволу на переміщення інструменту в письмовій формі за підписом голови правління банку / іншої уповноваженої банком особи;
2) обґрунтування підстав, які зумовлюють необхідність переміщення інструменту;
3) документи, які підтверджують дотримання вимог глави 11 розділу I цього Положення.
Банк здійснює переміщення інструменту не пізніше наступного робочого дня за днем, коли було отримано рішення Національного банку про надання дозволу на переміщення інструменту.
Зворотне переміщення інструменту забороняється.
Банк включає інформацію про переміщення інструменту до складу інформації щодо управління ризиками, що оприлюднюється банком відповідно до вимог пункту 19 глави 2 розділу I цього Положення.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-4 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023; в редакції Постанови Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-5. Банк не включає до торгової книги, а включає до банківської книги:
1) пайові цінні папери, не допущені до торгів на організованому ринку капіталу;
2) нерухомість, утримувану на правах власності, а також похідні фінансові інструменти, базовим активом яких є нерухомість, утримувана на правах власності;
3) кредитні операції;
4) інвестиції в капітал ІСІ, які не відповідають вимогам підпункту 2 пункту 257-2 глави 39 розділу V цього Положення;
5) похідні фінансові інструменти, базовим активом в яких є фінансові інструменти, зазначені в пункті 257-5 глави 39 розділу V цього Положення;
6) інструменти, що утримуються з метою хеджування ризиків за інструментами, зазначеними в пункті 257-5 глави 39 розділу V цього Положення;
7) інструменти, що не відповідають вимогам щодо включення до торгової книги, визначеним у главі 39 розділу V цього Положення;
8) інструменти, що одночасно відповідають вимогам щодо включення як до торгової книги, так і до банківської книги, визначеним у главі 39 розділу V цього Положення.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-5 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
257-6. Банк надає уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу обґрунтування щодо:
1) відповідності інструменту, включеного до торгової книги, вимогам пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення;
2) невідповідності інструменту, включеного до банківської книги, вимогам пункту 257 глави 39 розділу V цього Положення.
Національний банк у разі недостатності наданих банком обґрунтувань має право вимагати від банку переміщення інструменту.
Рішення з вимогою щодо переміщення інструменту приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі - Комітет з питань нагляду).
( Абзац п'ятий пункту 257-6 глави 39 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
Банк здійснює переміщення інструменту не пізніше наступного робочого дня за днем, коли було отримано рішення Національного банку.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-6 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
257-7. Документи для отримання банком дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, подаються банком до Національного банку в один із таких способів:
1) на паперових носіях з одночасним поданням електронних копій цих документів без накладання кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП);
2) у формі електронних документів, підписаних шляхом накладання КЕП, або електронних копій документів, засвідчених КЕП.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-7 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-8. Електронні документи та електронні копії документів надаються на цифрових носіях або надсилаються засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку, або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу.
Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.
Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:
1) документ сканується у файл формату pdf;
2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;
3) файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;
4) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;
5) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-8 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-9. Національний банк має право за потреби запропонувати банку подати у визначений ним строк додаткову інформацію, необхідну для прийняття Національним банком рішення про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, шляхом надсилання листа із запитом за підписом уповноваженої особи Національного банку.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-9 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-10. День отримання Національним банком заяви банку про отримання дозволів Національного банку, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення (далі - заява), є початком адміністративного провадження щодо прийняття Національним банком рішення про надання дозволу.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-10 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-11. Рішення Національного банку про надання / відмову в задоволенні заяви банку про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, приймає Комітет з питань нагляду протягом 30 календарних днів із дня, наступного за днем отримання заяви про отримання такого дозволу.
Уповноважена особа Національного банку має право одноразово прийняти рішення про продовження строку розгляду заяви не більше ніж на 15 календарних днів за потреби перевірки достовірності поданих документів / інформації та/або отримання додаткових документів / інформації, необхідних для прийняття рішення про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення.
Національний банк надсилає банку лист за підписом уповноваженої особи Національного банку про продовження строку прийняття рішення про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, з відповідним обґрунтуванням не менше ніж за три робочих дні до завершення граничного строку для його прийняття.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-11 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-12. Національний банк залишає заяву без руху в разі:
1) подання банком неповного пакета документів, визначеного в пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення;
2) недотримання банком вимог щодо способу подання документів, визначеного в пунктах 257-7, 257-8 глави 39 розділу V цього Положення.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-12 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-13. Рішення про залишення заяви без руху приймає уповноважена особа Національного банку.
Національний банк надсилає банку лист про залишення поданої банком заяви без руху за підписом уповноваженої особи Національного банку протягом трьох робочих днів із дня отримання такої заяви.
Національний банк у листі про залишення заяви без руху зазначає:
1) виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги цього Положення;
2) спосіб і строк усунення недоліків;
3) способи, порядок і строк оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-13 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-14. Уповноважена особа Національного банку має право одноразово продовжити строк усунення виявлених недоліків за обґрунтованим клопотанням банку.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-14 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-15. Заява банку вважається поданою у день її первинного подання в разі усунення банком виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком. Строк розгляду заяви продовжується на строк залишення заяви без руху.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-15 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-16. Національний банк надсилає банку рішення Комітету з питань нагляду невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше третього робочого дня з дня його прийняття.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-16 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-17. Національний банк у рішенні про відмову в задоволенні заяви банку про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, та в рішенні з вимогою щодо переміщення інструменту, визначеного в пункті 257-6 глави 39 розділу V цього Положення, обов’язково зазначає підстави такого рішення, обґрунтування, строк і порядок його оскарження (у тому числі найменування суду, до якого особа може подати позов).
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-17 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
257-18. Національний банк приймає рішення про відмову в задоволенні заяви банку про надання дозволів, визначених у пунктах 257-3, 257-4 глави 39 розділу V цього Положення, за однією з таких підстав:
1) Національний банк дійшов висновку про те, що підстави, які банк зазначив в обґрунтуванні для отримання дозволів, не зумовлюють необхідність включення інструменту до банківської книги, переміщення інструменту;
2) банк надав недостовірні відомості для отримання відповідних дозволів.
( Главу 39 розділу V доповнено новим пунктом 257-18 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
258. Банк оцінює ризик волатильності, валютний та товарний ризики за інструментами, що містяться у торговій і в банківській книгах.
259. Банк має право оцінювати в сукупності процентний ризик торгової книги та ризик кредитного спреду (сукупний ризик). У такому разі банк використовує величину ризику за борговими інструментами як найбільшу із двох: величини ризику дефолту за борговими інструментами та величини сукупного ризику за такими інструментами.
260. Банк визначає мінімальний перелік кількісних показників ризик-апетиту до ринкового ризику, який складається з максимальної величини вартості під ризиком або очікуваних втрат (можливих збитків) для кожного виду ринкового ризику та/або в цілому для всіх видів ринкового ризику з розподілом між торговою та банківською книгами у відсотках до регулятивного капіталу банку.
40. Політика та процедури управління ринковим ризиком
261. Банк розробляє та періодично переглядає (не рідше одного разу на рік) політику, порядки та процедури управління ринковим ризиком з метою забезпечення їх відповідності рівню ризик-апетиту до цього ризику. Політика, порядки та процедури управління ринковим ризиком можуть бути єдині для всіх видів ринкового ризику або окремі для кожного з його видів.
262. Політика управління ринковим ризиком повинна обов'язково містити:
1) мету, завдання та принципи управління ринковим ризиком;
2) організаційну структуру процесу управління ринковим ризиками, включаючи трейдинг-деск, із урахуванням розподілу функціонала учасників процесу, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії;
( Підпункт 2 пункту 262 глави 40 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
2-1) опис цільових напрямів діяльності трейдинг-деск, план річного фінансового забезпечення (бюджету) трейдинг-деск.
Банк має право включати інформацію про план річного фінансового забезпечення (бюджету) трейдинг-деск у політику управління ринковим ризиком шляхом посилання на внутрішньобанківський документ, у якому зазначена така інформація, якщо він затверджений відповідним колегіальним органом банку та працівники підрозділу з управління ризиками мають до нього доступ;
( Пункт 262 глави 40 розділу V доповнено новим підпунктом 2-1 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
2-2) перелік основних інструментів торгівлі/хеджування, що управляються трейдинг-деск, та операцій, що виконуються за дорученням клієнтів/інших підрозділів банку;
( Пункт 262 глави 40 розділу V доповнено новим підпунктом 2-2 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
2-3) підходи щодо вибору та застосування інструментів хеджування, включаючи типи хеджування, очікувану ефективність/неефективність хеджування, строки дії інструментів хеджування;
( Пункт 262 глави 40 розділу V доповнено новим підпунктом 2-3 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
3) перелік лімітів для контролю за ринковим ризиком та порядок їх установлення;
4) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення ринкового ризику;
5) процедури визначення, затвердження та перегляду припущень, що використовуються під час вимірювання ринкового ризику;
6) підходи щодо здійснення стрес-тестування ринкового ризику;
7) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм управлінської звітності щодо ринкового ризику, порядок та періодичність/терміни їх надання суб'єктам системи управління ризиками.
263. Порядок та процедури управління ринковим ризиком повинні обов'язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення ринкового ризику, уключаючи інструменти/індикатори, що використовуються;
2) опис сценаріїв зміни процентних ставок, цін пайових цінних паперів, ймовірностей дефолту, кредитних спредів, цін товарів та курсів іноземних валют, зміни їх волатильності, а також стрес-сценаріїв;
( Підпункт 2 пункту 263 глави 40 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
3) опис припущень для продуктів із убудованими опціонами, що використовуються під час вимірювання ринкового ризику;
4) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління ринковим ризиком, уключаючи види, форми і терміни надання інформації;
5) програма проведення стрес-тестування ринкового ризику;
6) порядок складання та перевірки достовірності статистичної звітності щодо ринкового ризику, що подається до Національного банку.
264. Банк має право не створювати політику та процедури управління ринковим ризиком, що властиві інструментам торгової книги (ризик дефолту, процентний ризик торгової книги, ризик кредитного спреду, ризик волатильності, фондовий ризик та товарний ризик), якщо декларацією схильності до ризиків визначено уникнення таких ризиків.
У цьому разі банк:
1) створює порядок моніторингу дотримання затвердженого нульового ризик-апетиту (якщо немає інструментів у торговій книзі);
2) розпочинає операції з новими інструментами в торговій книзі тільки після затвердження радою банку відповідного рівня ризик-апетиту та інших внутрішньобанківських документів відповідно до цього Положення.
265. Банк установлює ліміти ринкового ризику щонайменше щодо:
1) максимально можливої вартості під ризиком (Value-at-Risk, VAR) з довірчою імовірністю не нижчою ніж 99% або максимально можливих очікуваних втрат (Expected Shortfall) з довірчою імовірністю не нижчою ніж 97,5% для визначеного банком строку в цілому для всіх видів ринкового ризику з розподілом між торговою та банківською книгами та/або окремо для:
( Абзац другий пункту 265 глави 40 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
процентного ризику торгової книги;
ризику кредитного спреду;
фондового ризику;
валютного ризику;
товарного ризику;
ризику волатильності.
Банк установлює загальний ліміт процентного ризику торгової книги та ризику кредитного спреду, якщо банк оцінює ці ризики в сукупності;
2) розміру відкритих валютних позицій в значимих валютах у абсолютному значенні або у відсотках до регулятивного капіталу банку.
( Абзац одинадцятий пункту 265 глави 40 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
41. Вимірювання ринкового ризику
266. Банк здійснює вимірювання ринкового ризику як в цілому за всіма видами цього ризику, так і в розрізі кожного з його видів.
267. Банк використовує під час вимірювання ринкового ризику зрозумілі, повні та документовані припущення, що відповідають бізнес-плану банку, а також історичній ринковій та власній статистиці банку.
268. Банк під час вимірювання ринкового ризику ураховує кореляцію між різними його видами.
( Пункт 268 глави 41 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
269. Банк для вимірювання ринкового ризику використовує такі інструменти:
1) для ризику дефолту - порядок оцінки кредитного ризику за активними банківськими операціями, установлений Положенням № 351;
2) для процентного ризику торгової книги та ризику кредитного спреду - будь-який з таких методів:
( Абзац третій пункту 269 глави 41 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
модифікованої дюрації, що забезпечує оцінку відносної зміни справедливої вартості боргових інструментів у торговій книзі банку в разі зміни їх дохідності до погашення на один базисний пункт;
( Абзац пункту 269 глави 41 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
вартості під ризиком (VaR);
( Абзац пункту 269 глави 41 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
очікуваних втрат (Expected Shortfall, ES).
( Абзац пункту 269 глави 41 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
Банк у разі використання методу модифікованої дюрації дотримується такої послідовності розрахунку:
( Абзац сьомий пункту 269 глави 41 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
визначає модифіковану дюрацію кожного з боргових інструментів у торговій книзі банку;
визначає показник опуклості (convexity) за кожним із видів боргових інструментів;
визначає величину зміни дохідності до погашення інструментів.
Банк самостійно визначає припущення щодо зміни процентної ставки на підставі як власного досвіду, так і статистики зміни процентних ставок на українському та світовому ринках (у випадках, коли це є релевантним). Банк застосовує можливу величину зміни процентних ставок, яка складає не менше ніж:
для гривні та валют 2 та 3 групи Класифікатора - 500 базисних пунктів для цінних паперів із дюрацією не більше ніж шість місяців та 400 базисних пунктів для цінних паперів із більшою дюрацією;
для валют 1 групи Класифікатора - 300 базисних пунктів для цінних паперів із дюрацією не більше ніж шість місяців та 200 базисних пунктів для цінних паперів із більшою дюрацією;
розраховує розмір процентного ризику торгової книги за кожним з боргових інструментів;
розраховує загальний розмір процентного ризику торгової книги з урахуванням кореляції між можливою зміною доходності до погашення різних боргових інструментів у торговій книзі банку;
3) для ризику волатильності, фондового, валютного та товарного ризиків - метод вартості під ризиком (VaR) або метод очікуваних втрат (Expected Shortfall, ES).
Банк самостійно обирає підхід до оцінки VaR або ES: історичне моделювання, параметрична модель, сценарне моделювання за методом Монте-Карло, ARCH і GARCH-моделі.
Банк має право обрати інший підхід до оцінки VaR або ES, забезпечуючи дотримання таких мінімальних кількісних характеристик:
довірча ймовірність - не нижче ніж 99 % для VaR та 97,5% для ES;
( Абзац дев'ятнадцятий пункту 269 глави 41 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
глибина статистичної вибірки - не менше ніж 250 спостережень за період, не менший ніж один календарний рік.
Банк для вимірювання ризику волатильності використовує метод веги, який вимірює чутливість вартості опціону до волатильності базової змінної.
42. Стрес-тестування ринкового ризику
270. Банк здійснює не рідше одного разу на квартал стрес-тестування ринкового ризику для різних короткострокових та довгострокових стрес-сценаріїв, що можуть реалізуватися як для банку, так і для ринку в цілому, з метою виявлення причин можливих збитків через реалізацію ринкового ризику та оцінки співставності результатів здійснення стрес-тестування та встановленого рівня ризик-апетиту до ринкового ризику.
( Абзац перший пункту 270 глави 42 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
Результатом здійснення стрес-тестування ринкового ризику має бути величина можливих збитків у разі реалізації стрес-сценаріїв.
271. Банк ґрунтує стрес-сценарії на:
1) статистиці українського та світового ринку щодо зміни в кризових умовах:
процентних ставок;
курсів іноземних валют;
цін пайових цінних паперів;
( Абзац четвертий підпункту 1 пункту 271 глави 42 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
ймовірностей дефолту;
( Абзац п'ятий підпункту 1 пункту 271 глави 42 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
кредитних спредів;
( Абзац шостий підпункту 1 пункту 271 глави 42 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
цін товарів;
( Абзац сьомий підпункту 1 пункту 271 глави 42 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
волатильності ринкових цін, процентних ставок, ринкових індексів і валютних курсів;
2) припущеннях банку щодо сценарію, який він визначає як найбільш несприятливий, на основі характеристик портфеля інструментів, що наражають його на ринковий ризик. Ці припущення повинні бути консервативнішими порівняно з тими, що базуються на статистиці.
( Підпункт 2 пункту 271 глави 42 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
43. Звітування щодо ринкового ризику
272. Головний ризик-менеджер подає звіти щодо оцінки ринкового ризику раді банку, комітету з управління ризиками не рідше одного разу на квартал, правлінню банку та комітету з управління активами і пасивами - не рідше одного разу на місяць.
( Пункт 272 глави 43 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
273. Головний ризик-менеджер/підрозділ з управління ризиками в разі значного підвищення ринкового ризику (наближення фактичних показників ринкового ризику до встановлених значень лімітів або порушення/потенційного порушення лімітів) не пізніше наступного робочого дня інформує про це раду банку, комітет з управління ризиками, правління банку та комітет з управління активами і пасивами. Інформація про причини таких порушень та пропозиції щодо заходів для усунення порушень надаються з урахуванням вимог пункту 93 глави 12 розділу I цього Положення.
( Пункт 273 глави 43 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
274. Банк розробляє управлінську звітність щодо ринкового ризику, яка повинна обов'язково включати звіти щодо:
1) величини ринкового ризику та кожного з його видів з описовою частиною, що визначає активи, зобов'язання, позабалансові позиції, грошові потоки та продукти, що є головними з точки зору схильності до ринкового ризику;
( Підпункт 1 пункту 274 глави 43 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
2) порушень банком установлених лімітів ринкового ризику та авторизованих перевищень лімітів;
2-1) доходів та витрат за інструментами, що управляються трейдинг-деск;
( Пункт 274 глави 43 розділу V доповнено новим підпунктом 2-1 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
3) результатів здійснення стрес-тестування ринкового ризику.
VI. Управління операційним ризиком
44. Загальні підходи до управління операційним ризиком
275. Банк створює ефективну систему управління операційним ризиком, що має повністю інтегруватися в загальну систему управління ризиками банку.
276. Банк оцінює операційний ризик з урахуванням його взаємозв'язку та впливу на інші ризики, що притаманні діяльності банку.
277. Банк самостійно визначає перелік кількісних показників ризик-апетиту до операційного ризику. Такий перелік повинен обов'язково включати показник максимального обсягу втрат від подій операційного ризику протягом наступних 12 місяців.
45. Політика та процедури управління операційним ризиком
278. Банк розробляє та періодично переглядає (не рідше одного разу на рік) політику, порядки управління операційним ризиком з метою забезпечення їх ефективності та відповідності рівню ризик-апетиту до цього ризику.
279. Політика управління операційним ризиком повинна обов'язково містити:
1) мету, завдання та принципи управління операційним ризиком;
2) організаційну структуру процесу управління операційним ризиком з урахуванням розподілу функціонала відповідно до трьох ліній захисту учасників процесу, їх повноважень, відповідальності та порядку взаємодії;
3) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення операційного ризику;
4) критеріїв визначення значних подій операційного ризику, порядок їх дослідження та ескалації інформації щодо таких подій керівникам банку;
( Підпункт 4 пункту 279 глави 45 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5) політику страхування (якщо стратегія з управління ризиками передбачає такий підхід щодо передавання ризику);
6) підходи щодо здійснення стрес-тестування операційного ризику;
7) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм управлінської звітності щодо операційного ризику, порядок і періодичність/терміни їх надання суб'єктам системи управління ризиками;
8) критерії звітування для подій операційного ризику та обґрунтування таких критеріїв.
280. Порядок та процедури управління операційним ризиком повинні обов'язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення операційного ризику, уключаючи інструменти/індикатори, що використовуються;
1-1) процедури контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику, уключаючи інструменти, що використовуються для такого контролю;
( Пункт 280 глави 45 розділу VI доповнено новим підпунктом 1-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
2) порядок та критерії класифікації подій операційного ризику за типами подій, бізнес-лініями;
3) критерії ідентифікації, класифікації та методологію розрахунку збитків від подій операційного ризику, пов'язаних із кредитним ризиком;
4) критерії визначення груп пов'язаних операційних подій;
5) опис основних інструментів, що використовуються під час управління операційним ризиком, та порядок їх використання;
6) порядок управління операційним ризиком, що властивий процесу співпраці з аутсорсерами;
7) чітке розмежування функцій управління операційним ризиком та комплаєнс-ризиком з метою уникнення їх дублювання;
8) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління операційним ризиком, уключаючи види, форми і терміни подання інформації;
9) програма проведення стрес-тестування операційного ризику;
10) порядок складання та перевірки достовірності статистичної звітності щодо операційного ризику, що подається до Національного банку.
280-1. Банк розробляє та впроваджує процедури контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику банку, що передбачають:
1) розподіл обов'язків та відповідальності між підрозділами банку щодо контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику банку під час їх збору, унесення до бази внутрішніх подій операційного ризику та подальшої перевірки;
2) заходи поточного (під час збору та внесення даних до бази внутрішніх подій операційного ризику) та подальшого контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику, уключаючи автоматизовані та/або ручні перевірки щодо відсутності помилок та суперечливості даних, відповідності обліковим, фінансовим, статистичним даним та даним управлінської звітності банку.
( Главу 45 розділу VI доповнено новим пунктом 280-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
281. Банк забезпечує управління операційним ризиком, дотримуючись моделі трьох ліній захисту:
1) на першій лінії захисту перебувають бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки банку. Вони є власниками всіх операційних ризиків, що виникають у сфері їх відповідальності. Зазначені підрозділи відповідають за виявлення та оцінювання операційних ризиків, ужиття управлінських заходів та звітування щодо таких ризиків. На першій лінії захисту банк призначає в рамках підрозділів працівників, відповідальних за внутрішній контроль операційного ризику - ризик-координаторів. До їх функцій у сфері управління операційним ризиком належать:
участь у побудові карт процесів (технологічних карт), власниками яких є підрозділи, які також використовуються для організації здійснення цих процесів, а також для побудови та впровадження ефективної системи внутрішнього контролю;
взаємодія з підрозділом з управління ризиками;
взаємодія з керівником свого підрозділу з питань дотримання політики, порядків та процедур з управління операційним ризиком;
координація з питань навчання і забезпечення обізнаності працівників підрозділу щодо політики, порядків і процедур з управління операційним ризиком;
забезпечення виявлення подій операційного ризику на рівні підрозділу та інформування ризик-координатором про такі події;
повний і своєчасний збір та внесення інформації про події операційного ризику до бази внутрішніх подій операційного ризику та контроль за якістю і повнотою внесеної інформації;
( Абзац восьмий пункту 281 глави 45 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
сприяння підрозділу з управління ризиками у формуванні переліку та розрахунку значень ключових індикаторів ризику для моніторингу операційного ризику, забезпечення здійснення постійного моніторингу та звітування підрозділу з управління ризиками щодо динаміки їх значень у підрозділі;
участь у створенні сценаріїв для сценарного аналізу операційного ризику, організація проведення підрозділом, у межах якого вони призначені як ризик-координатори, сценарного аналізу за підтримки підрозділом з управління ризиками або забезпечення участі працівників підрозділу у проведенні сценарного аналізу іншими підрозділами;
( Абзац десятий пункту 281 глави 45 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
участь у проведенні стрес-тестування операційного ризику;
забезпечення проведення підрозділом ідентифікації та оцінки операційних ризиків, притаманних новим продуктам/значним змінам у діяльності банку;
проведення самооцінки операційних ризиків;
забезпечення складання підрозділом управлінської звітності щодо операційного ризику.
Структурні підрозділи банку відповідають за дотримання вимог політики, процедур та використання інструментів управління операційними ризиками під час здійснення своєї діяльності;
2) на другій лінії захисту підрозділ з управління ризиками виконує такі функції в частині управління операційним ризиком:
розроблення, упровадження та постійний розвиток системи управління операційним ризиком;
оцінка величини операційного ризику банку, уключаючи оцінку на основі інформації, що надається ризик-координаторами підрозділів першої лінії захисту;
консультування структурних підрозділів банку з питань управління операційним ризиком;
проведення навчання і забезпечення обізнаності працівників банку щодо управління операційними ризиками;
формування зведеної звітності про результати управління операційним ризиком у банку;
контроль за виконанням заходів щодо уникнення, передавання та пом'якшення операційного ризику;
участь у розробленні карт процесів;
супровід та підтримка бази внутрішніх подій операційного ризику, уключаючи збір, накопичення і аналіз даних щодо внутрішніх подій операційного ризику, верифікації подій, унесених до бази, дослідження значних подій;
розроблення разом з підрозділами першої лінії захисту переліку специфікацій ключових індикаторів операційного ризику, порядку їх розрахунку та визначення граничних значень;
контроль за дотриманням граничних значень ключових індикаторів операційного ризику та аналіз причин порушень;
планування, контроль за проведенням та погодженням результатів сценарного аналізу;
( Абзац двадцять сьомий пункту 281 глави 45 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
координація або контроль за розробленням плану забезпечення безперервної діяльності залежно від обраної моделі управління процесом;
координація проведення та аналіз результатів самооцінки операційних ризиків;