5. Проведення наскрізної міжгалузевої реструктуризації з охопленням нею основних категорій споживачів електроенергії - боржників галузі електроенергетики, з одного боку, та основних кредиторів енергетики - з іншого боку.
3. Цінова і тарифна політика
3.1. Цінова політика в електроенергетиці
Цінова політика є одним з головних напрямків роботи Комісії. Вона базується на таких основних принципах:
- відшкодування економічно обгрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, що має забезпечувати підтримання належного технічного та економічного стану підприємств електроенергетики як передумови надійного та якісного енергопостачання;
- забезпечення достатнього прибутку для розвитку виробництва, впровадження нових технологій, підвищення інвестиційної привабливості підприємств енергетики;
- поєднання державного регулювання цін і тарифів для монопольних утворень і ринкового (вільного) ціноутворення в конкурентних секторах енергетики;
- посиленню контролю за обгрунтованністю витрат природних монополій.
Успішна реалізація зазначених принципів формування цін і тарифів цілком і повністю залежить від виконання основоположних норм ринкової економіки - фіксації взаємних зобов'язань договірних суб'єктів та своєчасної оплати рахунків за надані послуги і спожитий товар. Без виконання цих норм ефективно діяти не зможе жодна організаційна модель і запроваджена відповідно до неї цінова політика.
Протягом 2000 року Комісія здійснювала подальше вдосконалення ринкового механізму формування цін відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2000 рік .
Серед найбільш вагомих зрушень у питаннях ціноутворення за звітний рік - перехід з 1 червня 2000 року до закупівлі електричної енергії ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом (обленерго) на Оптовому ринку електроенергії за погодинними цінами, що формуються згідно з Правилами Ринку (постанова НКРЕ від 24.03.2000 N 304) .
Диференціація ринкової ціни за годинами доби стимулює постачальників до зменшення обсягів закупівлі електроенергії у години максимуму навантажень (періоди з найбільш високою ціною електроенергії), вирівнювання графіка навантаження, отже зниження середньої за добу ціни закупівлі електроенергії. Це дозволяє зменшити витрати палива, обсяги системних перетоків електроенергії (отже і втрат електроенергії), а також сприяє зниженню оптової ринкової ціни через відсутність необхідності включення у піки додаткових генеруючих потужностей (як правило, з більшою ціною виробленої електроенергії, ніж вже включені для покриття графіка навантаження).
Розроблені та затверджені: "Методика розрахунки плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж" (постанова НКРЕ від 13.09.2000 N 935, "Методика поділу споживачів та електричного обладнання місцевих (локальних) мереж ліцензіата з передачі електроенергії за чотирма класами напруги" (постанова НКРЕ від 01.12.2000 N 1180) .
З метою підтримки розвитку малої та нетрадиційної енергетики, Комісією був розроблений та затверджений "Порядок визначення плати за транспортування електричної енергії власного виробництва при постачанні електроенергії за нерегульованим тарифом" (постанова НКРЕ від 28.09.2000 N 1038. Зазначений Порядок адаптує загальний порядок оплати передачі електроенергії при її постачанні за нерегульованим тарифом (постанова НКРЕ від 18.08.99 N 1058 )для умов малої генерації та дозволяє зменшити платежі виробників електроенергії за передачу електроенергії мережами та компенсацію нормативних витрат електроенергії при передачі.
Порядок формування тарифів на виробництво електричної енергії
Оптова ціна на електроенергію визначається як середньозважена ціни електроенергії, яка закуплена від усіх виробників електроенергії, витрат на утримання НЕК "Укренерго" (диспетчерське управління, магістральні та міждержавні електромережі), ДП "Енергоринок" (забезпечення функціонування Оптового ринку) та низки додаткових загальнодержавних витрат. Зокрема, фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії, компенсація зниженого тарифу для сільського господарства, пільгових тарифів для населення тощо. Формування закупівельної ціни на електроенергію на Оптовому ринку відбувалося за єдиним порядком для усіх постачальників, процес визначення ціни автоматизований і не передбачає ручного втручання, а кінцеві рівні цін не затверджуються Комісією. Таким чином, створені рівні умови для усіх постачальників електроенергії.
Національна комісія регулювання електроенергетики України згідно з Законом України "Про електроенергетику" забезпечує формування та затвердження тарифів для ліцензіатів, які здійснюють підприємницьку діяльність з виробництва електричної енергії та не працюють за ціновими заявками:
- НАЕК "Енергоатом";
- теплоелектроцентралей (ТЕЦ);
- генкомпаній гідроелектростанцій (ГЕС);
- вітрових електростанцій;
- блок-станцій та малих ГЕС та ТЕЦ.
З 1 листопада 2000 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 N 1553 "Про невідкладні заходи щодо підвищення безпеки та надійності функціонування ядерної енергетики" на виконання положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2000 рік постановою НКРЕ від 27.10.2000 N 1092 було збільшено тариф на відпуск атомними електростанціями електроенергії в Оптовий ринок електричної енергії з 7,45 до 8,19 коп. за 1 кВт х год (без ПДВ), в тому числі збільшена цільова надбавка для добудови енергоблоків N 2 Хмельницької, N 4 Рівненської АЕС з 0,83 до 0,96 коп. за 1 кВт х год.
З 1 грудня 2000 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1713 "Про фінансове забезпечення завершення будівництва Ташлицької ГАЕС" постановою НКРЕ від 29.11.2000 N 1170 було збільшено тариф для неї на відпуск електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії з 8,19 до 8,46 коп. за 1 кВт х год в зв'язку з введенням цільової надбавки 0,27 коп. на добудову Ташлицької ГАЕС.
Протягом 2000 року Комісія підвищила тарифи для ДАГК "Дніпрогідроенерго" з 1,92 до 2,30 коп. за 1 кВт х год, пізніше до 2,7 коп. за 1 кВт х год. Підвищення тарифів було пов'язане із зниженням припливу води в річці Дніпро з початку року, а з 01.03.2000 з витратами на обслуговування кредиту, який використовувався на реконструкцію обладнання гідроелектростанцій. До тарифів для ДАГК "Дніпрогідроенерго" у 2000 році на виконання Програми діяльності Уряду на 2000 рік була включена цільова надбавка в розмірі 1 коп. для забезпечення державної частки у фінансуванні будівництва Дністровської ГАЕС.
У 2000 році в зв'язку із зміною припливу води в річці Дністрі НКРЕ своїми постановами тричі змінювала тарифи для ДАЕК "Дністрогідроенерго" на відпуск електричної енергії в Оптовий ринок. З метою недопущення збитковості в роботі Компанії та в зв'язку зі значним зниженням рівня води в річці Дністер з 01.12.2000 постановою НКРЕ від 24.11.2000 N 1156 було збільшено тариф з 3,94 до 6,0 коп. за 1 кВт х год, у тому числі цільова надбавка в розмірі 1 коп. для забезпечення фінансування державної частки у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.
З метою залучення іноземного інвестора для добудови Дністровської ГАЕС та на виконання окремого доручення Кабінету Міністрів України від 17.11.2000 N 19430/96 НКРЕ була прийнята постанова від 15.12.2000 N 1208 "Про тарифи для ВАТ "Дністровська ГАЕС" у 2004-2016 роках.
Протягом 2000 року Комісією на базі аналізу наданих розрахунків, у тому числі розрахунків загальних та питомих витрат палива затверджувалися тарифи на відпуск електричної енергії. За 2000 рік Комісією було встановлено тарифи для 27 ТЕЦ, в тому числі для 7 блок-станції, та тарифи для 11 малих ГЕС.
При затвердженні тарифів для ТЕЦ в 2000 році простежувалася тенденція до зростання тарифу у зв'язку із збільшенням ціни на паливо та зменшенням відпуску теплової енергії. Коливання тарифів для ТЕЦ становило від 6,17 до 17,07 коп. за 1 кВт х год і було зумовлене різницею питомих витрат палива та цін на паливо.
З метою упорядкування системи розрахунків для затвердження тарифів на відпуск електричної енергії та надання рівних умов для діяльності ТЕЦ та малих ГЕС всіх форм власності і підпорядкування, НКРЕ своїми постановами від 21.01.2000 N 63 та від 18.02.2000 N 148 внесла зміни і доповнення до Порядку розрахунку і затвердження тарифу на відпуск електричної енергії теплоелектроцентралями та малими гідроелектростанціями.
Формування тарифів на електричну енергію для споживачів
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" роздрібні тарифи на електроенергію визначаються згідно з Умовами та Правилами здійснення ліцензованої діяльності.
Постачальники електроенергії за регульованим тарифом здійснювали формування роздрібних тарифів за формулою, наведеною в Умовах та Правилах здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом .
Згідно з цією формулою споживач електроенергії оплачує у складі роздрібного тарифу вартість купованої постачальником електроенергії з урахуванням нормативних технологічних витрат електроенергії на передачу мережами відповідного класу, тариф на передачу електроенергії відповідного класу та тариф на постачання електроенергії. Рівні тарифів визначаються постачальниками самостійно і оприлюднюються у засобах масової інформації за п'ять днів до введення в дію. Кінцеві рівні роздрібних тарифів не підлягають затвердженню Комісією.
Зазначений принцип формування тарифів впроваджено для всіх споживачів крім населення, які мають єдині на території України фіксовані рівні тарифів.
Протягом 1 півріччя здійснювався поступовий перехід на ринкове формування роздрібних тарифів на електроенергію - постановою НКРЕ від 16.02.2000 N 144 були скасовані нижні граничні рівні тарифів для споживачів, що розраховуються за ринковими тарифами, а постановою НКРЕ від 22.05.2000 N 533 скасовані і граничні верхні рівні для всіх груп споживачів, крім сільськогосподарських виробників. З метою поступового наближення рівнів тарифів для цієї групи споживачів до розрахованого за формулою, граничні рівні роздрібних тарифів для сільськогосподарських споживачів-виробників підвищувалися двічі у середньому на 7,5 та 7 відсотків (постанови НКРЕ від 21.11.2000 N 1143 та від 22.12.2000 N 1248 відповідно).
Скасування граничних рівнів тарифів для переважної більшості споживачів оптимізує розподіл витрат на енергопостачання і зменшує обсяги перехресного субсидіювання між різними групами споживачів.
Слід зазначити, що через ряд факторів досі не впроваджені всі положення ринкових засад формування тарифів, передбачених Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом .
Так, через високі фактичні понаднормативні втрати електроенергії (зокрема, внаслідок крадіжок електроенергії, невідображення дебіторської заборгованості населення, використання нераціональних схем живлення тощо) при розрахунках роздрібних тарифів не застосовується коефіцієнт корекції технологічних витрат електроенергії (він визначений на перехідний період у розмірі 1). Також з метою спрощення розрахунків середня закупівельна ціна електроенергії не коригувалася на розбіжність планованих та фактичних цін купівлі електроенергії. Ці особливості враховує "Тимчасовий порядок формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім побутових) ліцензіатами з постачання електроенергії енергії за регульованим тарифом", затверджений постановою НКРЕ від 12.05.99 N 644, який використовувався для визначення роздрібних тарифів протягом 2000 року.
Крім того, тарифами на електроенергію для населення не в повній мірі відшкодовуються витрати з виробництва, передачі та постачання електроенергії, що обумовлено недостатнім рівнем соціального захисту населення.
З переходом ліцензіатів з постачання електроенергії за регульованим тарифом на закупівлю електроенергії на Ринку за погодинними цінами підвищилася спільна заінтересованість постачальників та споживачів до використання тарифів, диференційованих за періодами часу (один із економічних стимулів споживачів до вирівнювання графіка навантаження).
Протягом 2000 року в Україні діяли тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу, рівні яких визначалися енергопостачальними компаніями самостійно шляхом застосування до рівнів ринкових роздрібних тарифів збільшуючих (зменшуючих) коефіцієнтів, затверджених постановою НКРЕ від 29.12.98 N 1676 "Про тарифи, диференційовані за періодами часу": в нічний період 0,25, в напівпіковий період 1,02 та в піковий період 1,80.
Впровадження цих та інших заходів щодо поглиблення конкурентних умов роботи генеруючих компаній дозволило в умовах зростання витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії та коригування тарифів для АЕС не лише утримати рівень зростання оптових та роздрібних цін, а навіть дещо знизити середній роздрібний тариф для промислових і прирівняних до них споживачів (97,4% в грудні до січня 2000 року) при зростанні цін на промислову продукцію в економіці України на 20,8% (додаток 3.1). Тарифи на електроенергію для населення залишалися протягом року незмінними (при зростанні цін на споживчому ринку на 25,8%).
Протягом 1999 - 2000 років діяли тарифи на електроенергію для населення, затверджені постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.03.99 за N 151/3444. У зв'язку із збільшенням плати населення за спожиту електроенергії на 20% за рахунок скасування нульової ставки податку на додану вартість (Закон України від 03.12.1999 N 1274-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість") з метою запобігання зростанню соціальної напруженості та враховуючи відсутність бюджетних коштів на компенсацію пільг і субсидій, Комісія не переглядала встановлені рівні тарифів на електроенергію для населення (додаток 3.2).
У зв'язку з прийняттям 14 березня 2000 року Закону України "Про Державний Бюджет України на 2000 рік" (стаття 62) зупинено на 2000 рік дію положень і законодавчих актів України у частині надання пільг і компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів у тому числі на електроенергію (крім ветеранів війни, учасників бойових дій та репресованих, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, дітей, які стали інвалідами до досягнення повноліття, та батьків загиблих учасників бойових дій, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Таким чином, у 2000 році з 1 січня до 14 березня пільги в оплаті спожитої електроенергії надавались побутовим споживачам, зазначеним у додатку 3.4, а після 14.03.2000 року - побутовим споживачам, зазначеним у додатку 3.5.
До чинників, що негативно впливають на формування цінової політики в ринкових умовах слід віднести:
- нестабільність податкової системи та неврахування нею особливостей енергетичної галузі, що в поєднанні з неплатежами та відсутністю обігових коштів викликає надмірну заборгованість підприємств енергетики перед бюджетом з податків та обов'язкових платежів;
- диспропорція у тарифах на електроенергію для населення та промислових споживачів через невідповідність рівня тарифів для побутових споживачів необхідному мінімуму для відшкодування ними витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії, викликана недосконалістю системи соціального захисту населення;
- неприпустимо високий рівень фактичних технологічних витрат електроенергії при передачі, що є основним фактором, який необхідно усунути для забезпечення рентабельності роботи галузі.
3.2. Цінова політика в нафтогазовому комплексі
Свою діяльність у сфері ціноутворення в нафтогазовому комплексі Національна комісія регулювання електроенергетики здійснює відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
У нафтогазовому комплексі Комісія встановлює:
- граничний рівень оптових цін на газ природний, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій;
- роздрібні ціни на газ природний для населення;
- тарифи на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами;
- тарифи на зберігання природного газу;
- тарифи на постачання природного газу споживачам;
- тарифи на транспортування нафти трубопроводами;
- тарифи на транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами.
НКРЕ регулює і встановлює ціни на газ природний лише для двох категорій споживачів: населення та бюджетних організацій. Ціни на природний газ для інших споживачів вільні (договірні). Вони мають право вибору купувати газ у компанії "Нафтогаз України" за відпускними цінами компанії, купувати його у незалежних постачальників газу або придбавати газ на аукціонах за цінами, які там склалися.
Протягом 2000 року в Україні застосовуються такі механізми ціноутворення при визначенні вартості природного газу, а саме:
- ціни, сформовані при проведенні аукціонів;
- ціни, сформовані при підписанні договорів, які не залежать від термінів і форми оплати;
- ціни, встановлені державою.
Населення, бюджетні організації та підприємства комунальної теплоенергетики сплачують за газ природний за ціною, яка значно нижча відпускної ціни для промислових підприємств. Різницю в цінах по зазначених категоріях споживачів компенсує компанія "Нафтогаз України" за рахунок прибутку, отриманого за іншими видами діяльності. Всі інші споживачі сплачують вартість газу повністю за відпускними цінами постачальників газу.
Ціни для населення і бюджетних установ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" регулює Національна комісія регулювання електроенергетики України. Протягом 2000 року вони не змінювалися і становлять для населення: при наявності лічильників - 175 грн. за 1 тис. куб. м, без лічильників - 190 грн. за 1 тис. куб. м; для бюджетних установ - 231 грн. за 1 тис. куб. м.
Разом з тим зазначена ціна не в повній мірі забезпечує відшкодування витрат, пов'язаних з видобутком, закупівлею, транспортуванням, розподілом та зберіганням природного газу. На теперішньому етапі реформування економіки країни практично неможливо здійснювати повну оплату спожитого природного газу бюджетними установами та населенням через неналежне їх фінансування та неповне відшкодування житлових субсидій і пільг. Комісією створюються умови для лібералізації ринку природного газу, що передбачає поступовий перехід на повне відшкодування витрат всіма категоріями споживачів.
Ціни на природний газ для населення зазначені у додатку 3.6.
Згідно з планом заходів щодо реформування газового сектора економіки України, затвердженого Першим віце-прем'єр-міністром України 18.05.1998 з 2001 року населення та бюджетні організації повинні повністю відшкодовувати вартість природного газу.
При умові використання для зазначених категорій споживачів газу власного видобутку (найбільш дешевого) і отриманого в оплату за транзит до повного відшкодування його вартості постачальникам, діючі ціни для населення та бюджетних організацій необхідно підвищити.
Щодо тарифів на транспортування, зберігання та постачання природного газу. Починаючи з 2000 року Національна комісія регулювання електроенергетики встановлює окремі тарифи по вказаних видах діяльності, виходячи із витрат газотранспортних та газопостачальних підприємств.
Таким чином, споживачі природного газу сплачують вартість послуг лише з відповідних видів діяльності, і є змога проконтролювати рівень тарифів, виходячи з рівня фактичних витрат і обсягів транспортування (зберігання, постачання).
Вартість транспортування природного газу (магістральними та розподільними трубопроводами) для усіх споживачів України у різних регіонах однакова і становить сьогодні 42,00 грн. за 1000 куб.м газу з урахуванням податку на додану вартість.
Вартість зберігання природного газу у ПСГ становить 12,00 грн. за зберігання 1000 куб.м газу з урахуванням ПДВ. Вказаний тариф розрахований виходячи з витрат на утримання підземних сховищ газу і обсягів відбору газу із сховищ.
Тарифи на послуги з постачання природного газу розраховані для кожного газопостачального підприємства окремо, виходячи з витрат і обсягів постачання. Рівень цих тарифів в межах України коливається в основному від 3 грн. до 10 грн. за постачання 1000 куб. м природного газу з урахуванням ПДВ.
Щодо тарифів на транспортування нафти та нафтопродуктів. НКРЕ встановлює тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами для споживачів України. Тарифи встановлені по маршрутах транспортування виходячи з витрат нафтотранспортних підприємств і обсягів транспортування нафти.
Рівень питомих тарифів (на 100 т. км) на послуги з транспортування нафти нафтотранспортними підприємствами коливається в межах 2,2-3,9 грн. за 1 тонну нафти (без ПДВ).
У 2000 році Комісія затвердила тарифи на транспортування нафтопродуктів магістральними продуктопроводами. Середній питомий тариф на транспортування нафтопродуктів магістральними продуктопроводами становить 4,8 грн. за 1 т нафтопродуктів (без ПДВ).
Національна комісія регулювання електроенергетики проводить постійну роботу, спрямовану на перегляд цін на природний газ, тарифів на послуги з транспортування газу, нафти, нафтопродуктів, тарифів на зберігання та постачання природного газу з метою встановлення економічно обгрунтованих показників, які б дозволяли підприємствам нафтогазового комплексу нормально функціонувати і підтримувати газовидобувну галузь, газотранспортну і нафтотранспортну системи у нормальному фінансовому і технічному стані.
Основними завдання щодо вдосконалення цінової політики на 2001 рік є:
в електроенергетиці:
- зменшення обсягів перехресного субсидіювання за рахунок поступового наближення тарифів на електроенергію для населення до рівнів, визначених за ринковими принципами (за умови одночасного впровадження ефективних засобів соціального захисту населення, впорядкування пільг, субсидій та норм споживання електроенергії пільговими категоріями споживачів);
- врахування в тарифах витрат на виведення основних фондів, що потребує внесення відповідних змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
- формування тарифів за чотирма класами напруги, що забезпечить більш об'єктивний розподіл витрат з передачі електроенергії між споживачами та призведе до зниження тарифів для споживачів, приєднаних до мереж з вищим ступенем напруги (переважно велика промисловість);
- вдосконалення порядку формування тарифів з метою підвищення інвестиційної привабливості енергопостачальних компаній та подальшого зменшення обсягів перехресного субсидіювання;
- вдосконалення системи тарифів на електроенергію, диференційованих за періодами часу, з передбаченням гнучкої системи тарифних коефіцієнтів для врахування особливостей конкретних споживачів;
- спільне фінансування екологічних програм за рахунок надбавки до оптової ринкової ціни з одночасним скасуванням екологічних складових роздрібних тарифів, що діють у окремих областях;
- поступове впровадження системи тарифів для споживачів, що передбачає плату за потужність з відповідним зменшенням плати за спожиту електроенергію;
в нафтогазовому комплексі:
- поступове наближення рівнів цін на газ природний для населення та бюджетних установ до рівня, який забезпечує повне відшкодування витрат на видобуток (закупівлю), транспортування та постачання природного газу;
- розробка нормативної бази для формування двоставочного тарифу на транспортування газу природного;
- розробка методики розрахунку тарифів з надання додаткових послуг при зберіганні природного газу у ПСГ та розподілу витрат на транспортування та постачання газу природного.
4. Регулювання підприємницької діяльності в нафтогазовому комплексі
Указом Президента України від 19 серпня 1997 року N 853 на Комісію покладено функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у нафтогазовому комплексі України.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності Комісії відповідно до Указу Президента України від 23.02.2000 N 276 "Про першочергові заходи щодо реалізації Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки", є регулювання природних монополій на засадах запровадження ефективного конкурентного середовища, забезпечення глибокої лібералізації та прозорості функціонування ринків нафти і газу, усунення бартерних схем та удосконалення системи розрахунків за енергоносії, удосконалення чинного законодавства в нафтогазовому комплексі.
У 2000 році Національною комісією регулювання електроенергетики України проводилася робота щодо підвищення економічної ефективності діяльності суб'єктів природних монополій на ринку нафти і газу та забезпечення належного державного контролю у цій сфері.
Функціонування ринку газу України в 2000 році було регламентоване Порядком забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 1999 року N 2184 та ліцензійними умовами здіснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженими НКРЕ.
Забезпечення природним газом населення, бюджетних установ і організацій, підприємств комунальної теплоенергетики та підприємств нафтогазового комплексу здійснювалося з ресурсів НАК "Нафтогаз України", а решти суб'єктів господарської діяльності (у тому числі енергетичної галузі) - шляхом закупівлі газу за прямими договорами та на аукціонах.
Забезпечення природним газом усіх споживачів України окрім населення, бюджетних установ і організацій, підприємств комунальної теплоенергетики та підприємств нафтогазового комплексу, здійснювалося на засадах конкурентних ринкових умов незалежними постачальниками природного газу - суб'єктами підприємницької діяльності, які отримали ліцензію НКРЕ на постачання природного газу за нерегульованим тарифом.
Діяльність учасників конкурентного сектора ринку природного газу базується на принципах:
- вільного вибору учасниками ринку контрагентів і укладення з ними цивільно-правових договорів;
- купівлі природного газу у власників газу або уповноважених ними осіб (резидентів та нерезидентів України) за прямими договорами, на аукціонах для його продажу іншим учасникам ринку або постачання споживачам;
- рівного права доступу до єдиної газотранспортної системи України всіх учасників ринку природного газу;
- вільного ціноутворення на ринку природного газу;
- регулювання тарифів на послуги з транспортування, зберігання та розподілу природного газу.
Відповідно до ліцензійних умов ці постачальники газу для сталої роботи в осінньо-зимовий період мають створити страхові запаси газу в обсязі 10 відсотків договірних квартальних обсягів його поставки. Фактично закачано в підземні сховища близько 3,2 млрд. куб. м. природного газу, що у 1,5 рази більше ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2000 року N 976 "Про підготовку підприємств паливно-енергетичного комплексу до сталої роботи в осінньо-зимовий період 2000/2001 року" та у 3 рази більше, ніж у попередньому році. Підприємством НАК "Нафтогаз України" закачано в підземні сховища лише 500 млн. куб. м. природного газу при завданні 2 млрд. куб. м. Баланс природного газу, обсяги його транзиту та споживання, видобутку та тарифи наведені в додатках 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4.
В результаті створення конкурентного ринкового середовища ціни на природний газ для промислових споживачів протягом 2000 року були в межах 30 - 50 доларів США за 1000 куб. м. і починаючи з жовтня 2000 року більшість підприємств, крім електроенергетики, розраховувались за поставлений природний газ на умовах попередньої оплати.
Діяльність учасників регульованого сектора ринку природного газу базується на таких принципах:
- закупівля природного газу оптовим постачальником природного газу у його власників або уповноважених ними осіб за прямими договорами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- регулювання цін на природний газ для окремих категорій споживачів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, в порядку встановленому чинним законодавством;
- регулювання тарифів на послуги з транспортування, зберігання, розподілу та постачання природного газу;
- проведення розрахунків між суб'єктами, які діють на ринку природного газу, що постачається за регульованим тарифом, через систему розподільних рахунків.
Проведений Комісією аналіз причин кризового стану в забезпеченні природним газом споживачів, яким поставляється газ на засадах повного державного регулювання, виявляє в більшій мірі відсутність повної та вчасної оплати за спожитий природний газ і як результат - недостатність ресурсів газу.
З метою вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ Комісією на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 листопада 1998 року N 1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" було встановлено особливий порядок розрахунків за використаний природний газ споживачами соціальної сфери, який передбачає перерахування банківських коштів за використаний природний газ виключно на розподільні рахунки газозбутових підприємств - постачальників природного газу з подальшим розподілом коштів відповідно до Алгоритму розподілу коштів .
Впровадження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний газ, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 N 759, та організація і проведення аукціонів з продажу газу створило підгрунтя для прозорого і неупередженого порядку щоденного розподілу коштів, підвищення фінансової дисципліни на ринку газу і збільшення реального надходження коштів від продажу природного газу. Так, станом на 1 січня 2001 року рівень розрахунків за спожитий природний газ населенням, бюджетними установами і організаціями, підприємствами комунальної теплоенергетики та підприємствами нафтогазового комплексу становить близько 80 відсотків, що в порівнянні з попереднім роком в середньому на 35 відсотків більше.
Стабільні умови роботи суб'єктів підприємницької діяльності на ринку газу в 2000 році, ринкове формування ціни для промислових підприємств, наявність укладених договорів схову та хід їх виконання дають підстави стверджувати, що в Україні створюється конкурентний ринок природного газу.
Комісією проведено роботу щодо розробки та затвердження Методик по розрахунку тарифів за надані послуги з транспортування природного газу магістральними і розподільними трубопроводами та по закачуванню, зберіганню і відбору природного газу з підземних сховищ .
Нормативно-правова база, створена Комісією на виконання Указів Президента України та урядових рішень, дозволила в 2000 році додатково запровадити ліцензування окремих видів підприємницької діяльності, а саме:
- транспортування нафти магістральними трубопроводами, ліцензійні умови затверджені постановою НКРЕ від 25 квітня 2000 року N 434 і зареєстровані в Міністерстві юстиції 15.05.2000 N 276/4497;
- транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами, ліцензійні умови затверджені постановою НКРЕ від 8 червня 2000 року N 632 і зареєстровані в Міністерстві юстиції 29.06.2000 N 373/4594.
Аналізуючи діяльність суб'єктів природних монополій на ринку природного газу, Комісією внесено зміни до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, які затверджені постановою НКРЕ від 18 січня 2000 року N 38.
Відповідно до повноважень, делегованих НКРЕ Указом Президента України від 21 квітня 1998 року N 335, Комісією систематично проводився аналіз діяльності суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на ринку нафти і газу та здійснювався контроль за дотриманням ними ліцензійних вимог, зокрема:
- здійснювався розгляд та аналіз наданих заявниками матеріалів щодо видачі, призупинення, переоформлення та анулювання ліцензії та їх підготовка до засідання Комісії;
- проводився збір та опрацювання інформації і матеріалів щодо балансу надходження та розподілу природного газу, обсягів його реалізації промисловим споживачам, стану розрахунків за поставлений природний газ, хід укладання договорів схову та обсягів його закачування у підземні сховища;
- проводився аналіз дієвості розроблених нормативно-правових документів, виходячи з практики їх застосування та надавались пропозиції щодо вдосконалення чинної нормативно-правової бази регулювання нафтогазового ринку;
- здійснювався постійний контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності в нафтогазовому секторі шляхом аналізу наданої інформації.
Відносини, що виникають на ринках нафти і газу, регулюються Законом України "Про природні монополії", який передбачає обов'язкове ліцензування певних видів господарської діяльності в нафтогазовому комплексі і метою якого є збалансування інтересів споживачів нафти і природного газу та суб'єктів природних монополій - ліцензіатів.
Створене Комісією правове поле, в межах якого уже працюють біля 600 ліцензіатів, забезпечує створення конкурентного ринкового середовища, відсутність перехресного субсидіювання, гласність та відкритість процедур регулювання, захист прав споживачів, самоокупність суб'єктів господарювання, які діють на ринку нафти і газу, та рівність прав споживачів щодо отримання послуг.
В результаті тісної співпраці Комісії із зарубіжними консультантами та з врахуванням досвіду функціонування ринку газу в розвинених країнах підготовлено проект Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу в Україні", в якому визначені правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу, засади регулювання відносин між учасниками ринку, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, розподілом, постачанням і використанням природного газу. Проектом закону передбачено подальше створення конкурентних та рівноправних умов діяльності для всіх учасників ринку та гарантії захисту прав споживачів природного газу і працівників газової галузі.
Разом з тим необхідно зауважити, що в нафтогазовому комплексі:
- триває криза платежів за спожитий природний газ у соціальній сфері, хоча рівень проплат грошовими коштами збільшився;
- нова форма торгівлі природним газом - аукціонний продаж - призупинена на невизначений термін;
- тарифи на транспортування і постачання природного газу не в повній мірі відшкодовують газотранспортним, газорозподільним та постачальним підприємствам витрати, що призводить до їх низької рентабельності та збитковості;
- неналежне фінансування бюджетних установ, неповне відшкодування житлових субсидій і пільг, що надаються населенню відповідно до законодавства, призводить до низького рівня оплати цими категоріями споживачів природного газу;
- недостатні обсяги інвестування нафтогазового комплексу призводять до зношення його основних фондів, що зумовлює великі технологічні витрати газу та знижує економічну ефективність його роботи;
- заміна приладів обліку, які в своїй більшості морально та фізично застарілі і мають занадто високі похибки, практично не проводиться, що сприяє витратам великих обсягів газу;
- не вирішуються питання диверсифікації джерел постачання нафти і газу в Україну;
- становище із енергозабезпеченням народного господарства та населення України погіршується;
- накопичення природного газу в підземних сховищах для балансування газопостачання на зимовий період не відповідає планованому, що значно загострює ситуацію в період осінньо-зимового навантаження;
- запаси нафти і природного газу щорічно зменшуються, що загострює ситуацію на ринку газу та нафтопродуктів.
Формування конкурентних відносин в нафтогазовому комплексі, створення прозорого механізму функціонування ринку нафти і газу, забезпечення проведення розрахунків за споживання природного газу виключно у грошовій формі, запровадження ефективних механізмів запобігання дискримінації дає реальну змогу говорити, що в нафтогазовому комплексі створюється ефективний ринок енергоносіїв.
Для недопущення глобальних кризових явищ у нафтогазовому комплексі, забезпечення сталого розвитку нафто- та газопостачання необхідно у 2001 році:
- вирішити питання щодо диверсифікації джерел надходження нафти та газу в Україну;
- вдосконалити умови транзиту нафти та природного газу через територію України;
- створити відповідні умови для збільшення власного видобутку нафти і газу та для залучення інвестицій у нафтогазовий комплекс;
- передбачити повне фінансування оплати природного газу, спожитого бюджетними установами, підприємствами комунальної енергетики та населенням;
- прийняти проекти законів України "Про нафту і газ", "Про засади функціонування ринку природного газу в Україні", "Про основи державного регулювання природних монополій та суміжних ринків у паливно-енергетичному комплексі України";
- завершити будівництво нафтоперевалочного комплексу в місті Південне та нафтопроводу Одеса-Броди;
- провести реконструкцію і технічне переобладнання нафто- та газотранспортної системи України та надати пріоритет у розвитку системи транзитних трубопроводів для надання послуг іншим державам та компаніям.
5. Ліцензійна робота в енергетиці та нафтогазовому комплексі
Одним з найважливіших завдань, поставлених перед НКРЕ, як органом, що регулює відносини в електроенергетиці та в нафтогазовому комплексі, є здійснення ліцензійної роботи в паливно-енергетичному комплексі. Основними функціями НКРЕ в рамках проведення ліцензійної роботи є:
розробка та затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, контроль їх дотримання, вживання у встановленому порядку заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил;
видача у встановленому порядку суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, ліцензій на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності та ведення реєстрів ліцензіатів.
З початку процесу ліцензування в електроенергетиці встановлено шість видів ліцензій на право здійснення підприємницької діяльності, а саме: з виробництва електричної енергії, з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами, з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом ліцензії та з оптового постачання електричної енергії.
Інформація щодо виданих НКРЕ ліцензій на здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці станом на 01.01.2001 з розбивкою по видах діяльності наведена в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1.
------------------------------------------------------------------
| N | Кількість виданих | Видано |Зупинено | Анульовано |
|п/п|ліцензій по роках та|---------------| на | всього |
| | видах діяльності |всього| в 2000 |01.01.2001| |
| | | | році | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|1. |Виробництво | 176 | 24 | 2 | 46 |
| |електроенергії | | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|2. |Постачання | 43 | 5 | - | 3 |
| |електроенергії за | | | | |
| |регульованим тарифом| | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|3. |Постачання | 862 | 249 | 30 | 184 |
| |електроенергії за | | | | |
| |нерегульованим | | | | |
| |тарифом | | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|4. |Передача | 51 | 6 | - | 3 |
| |електроенергії | | | | |
| |місцевими | | | | |
| |(локальними) | | | | |
| |електромережами | | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|5. |Передача | 2 | 0 | - | 1* |
| |електроенергії | | | | |
| |магістральними та | | | | |
| |міждержавними | | | | |
| |електромережами | | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|6. |Оптове постачання | 3 | 1 | - | 2** |
| |електроенергії | | | | |
|---+--------------------+------+--------+----------+------------|
|7. |Всього: | 1137 | 285 | 32 | 239 |
------------------------------------------------------------------
____________________________
* Ліцензію на передачу електроенергії магістральними та міждержавними електромережами, видану ДЕК "Укрелектропередача", було анульовано у зв'язку із видачею ліцензії ДП УНЕК "Укренерго"
** Ліцензію на оптове постачання електроенергії, видану НДЦ України, було анульовано у зв'язку із видачею ліцензії ДП УНЕК "Укренерго"; ліцензію на оптове постачання електроенергії, видану ДП УНЕК "Укренерго", було анульовано у зв'язку з видачею ліцензії ДП "Енергоринок".
У нафтогазовому комплексі ліцензується підприємницька діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом; постачання природного газу за регульованим тарифом; транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; зберігання природного газу (в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами); транспортування нафти магістральними трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами.
Інформація щодо виданих НКРЕ ліцензій на здійснення підприємницької діяльності у нафтогазовому комплексі станом на 01.01.2001 з розбивкою по видах діяльності наведена в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2.
--------------------------------------------------------------------
| N | Кількість виданих | Видано |Зупинено |Анульова-|
|п/п| ліцензій по роках та | | на |но всього|
| | видах діяльності | |01.01.2001| |
| | | | | |
|---+--------------------------+--------------+----------+---------|
| | |всього|в 2000 | | |
| | | | році | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|1. |Постачання природного газу| 544 | 436 | 4 | 1 |
| |за нерегульованим тарифом | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|2. |Постачання природного газу| 43 | 43 | | |
| |за регульованим тарифом | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|3. |Транспортування природного| 45 | 45 | | |
| |і нафтового газу | | | | |
| |розподільними | | | | |
| |трубопроводами | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|4. |Транспортування природного| 2 | 2 | | |
| |газу магістральними | | | | |
| |трубопроводами | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|5. |Транспортування нафти | 2 | 2 | | |
| |магістральними | | | | |
| |трубопроводами | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|6. |Транспортування | 1 | 1 | | |
| |нафтопродуктів | | | | |
| |магістральними | | | | |
| |трубопроводами | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|7. |Зберігання природного газу| 2 | 2 | | |
| |( в обсягах, що | | | | |
| |перевищують рівень, який | | | | |
| |встановлюється | | | | |
| |ліцензійними умовами | | | | |
|---+--------------------------+------+-------+----------+---------|
|8. |Всього | 639 | 531 | 4 | 1 |
--------------------------------------------------------------------
Практика роботи Оптового ринку електричної енергії України виявила можливість та необхідність подальшого удосконалення нормативно-правової бази функціонування та механізмів регулювання і контролю за роботою Оптового ринку електричної енергії, інакше кажучи - внесення доповнень та змін до діючих Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності у енергетичному секторі України.
Існуючі Умови та Правила здійснення певних видів ліцензованої діяльності в електроенергетиці були розроблення ще в 1996 році. У процесі зміни чинного законодавства до них постійно вносились зміни. Прийняття у 2000 році Закону України "Про природні монополії", а також Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" також зумовили необхідність внесення суттєвих змін та доповнень до вказаних Умов та Правил.
У звітному році Національною комісією регулювання електроенергетики України внесено зміни до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом .