Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" .

Відповідно до статті 2 цього Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" ; Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 2, 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" , Вища рада правосуддя

1. Затвердити Регламент Вищої ради правосуддя (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Регламент Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року № 355/0/15-15, зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року № 697/0/15-15, від 17 листопада 2015 року № 867/0/15-15, від 9 червня 2016 року № 1179/0/15-16, від 20 жовтня 2016 року № 3017/0/15-16, від 28 листопада 2016 року № 3032/0/15-16.

Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент) регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон), "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

1.1. Основними засадами діяльності Ради та її органів є: верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.

2.1. Рада на засіданні обирає таємним голосуванням Голову Ради та його заступника зі складу членів Ради не пізніше десяти днів з дня, коли посада Голови стала вільною.

2.2. Головує на засіданні Ради найстарший за віком член Ради.

Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Ради внесено члена Ради, який є найстаршим за віком, то головування на засіданні Ради передається старшому за віком члену Ради, якого не внесено до списку кандидатур.

2.3. Для голосування під час виборів Голови Ради використовується бюлетень за формою, наведеною у Додатку до цього Регламенту.

2.4. Кандидати на посаду Голови Ради пропонуються членами Ради, а також шляхом самовисування. Кандидат має право зняти свою кандидатуру до початку голосування.

2.5. Список кандидатур на посаду Голови Ради, які внесені до бюлетеня, затверджується відкритим голосуванням.

2.6. Рада більшістю голосів від присутніх членів Ради обирає лічильну комісію у складі трьох членів Ради. До складу лічильної комісії не може входити член Ради, який головує на засіданні або балотується. Якщо сформувати лічильну комісію з дотриманням цього правила неможливо, лічильна комісія обирається у складі п’яти осіб.

2.7. Підрахунок голосів при обранні лічильної комісії здійснюється головуючим на засіданні Ради.

2.8. Лічильна комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування відповідно до кількості членів Ради. На звороті бюлетенів члени лічильної комісії ставлять підписи, які посвідчуються гербовою печаткою. Бюлетень без підписів членів лічильної комісії та відтиску гербової печатки є недійсним.

2.9. Для проведення виборів Голови Ради лічильна комісія вносить до бюлетенів для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів на посаду Голови Ради.

2.10. Члени Ради засвідчують одержання бюлетенів своїми підписами у відомості видачі бюлетенів, яку підписує головуючий на засіданні. На бюлетенях, що не були отримані членами Ради, члени лічильної комісії роблять напис "Погашено" і засвідчують його своїми підписами. Такі бюлетені не враховуються під час обрахунку результатів голосування.

2.11. До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду членам Ради скриньку для голосування, яку опечатують у їх присутності та розміщують на видному місці у приміщенні, де відбувається засідання Ради.

2.12. Голосування відбувається таємно в окремому приміщенні, в якому заборонено перебувати будь-яким особам, крім члена Ради, який голосує. Член Ради проставляє навпроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку "плюс" ("+") або будь-яку іншу. Бюлетень, в якому проставлено дві чи більше позначки або не проставлено жодної позначки, є недійсним.

2.13. Після проведення таємного голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, подані за кожного кандидата, складає протокол про результати голосування, який підписують члени лічильної комісії.

2.14. Рішення про обрання Голови Ради ухвалюється відповідно до частини третьої статті 22 Закону.

Рішення Ради підписує головуючий на засіданні.

2.15. Результати таємного голосування оголошує один із членів лічильної комісії на засіданні Ради.

2.16. Якщо жоден кандидат не набере необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори у порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту. До бюлетеня можуть вноситися прізвища і тих кандидатів, які були кандидатами на посаду Голови Ради під час голосувань, що відбулися.

2.17. Лічильна комісія передає головуючому на засіданні Ради бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії. Головуючий опечатує їх у присутності всіх членів Ради. Бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії долучаються до протоколу засідання Ради та зберігаються в архіві Ради разом із протоколом засідання.

2.18. Заступник Голови Ради обирається на засіданні Ради відповідно до статті 23 Закону та в порядку, визначеному главою 2 цього Регламенту для виборів Голови Ради.

3.1. Повноваження Голови Ради та заступника Голови Ради припиняються у разі:

- подання ними заяв про припинення повноважень Голови Ради та заступника Голови Ради;

- закінчення строку, на який їх було обрано;

- звільнення з посади члена Ради або припинення повноважень члена Ради.

3.2. Рішення про припинення повноважень Голови Ради або його заступника ухвалюється на засіданні Ради у пленарному складі більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

3.3. Вибори нового Голови Ради або його заступника відбуваються в порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту.

4.1. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада утворює Дисциплінарні палати.

Для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , Рада може утворювати інші органи.

Рішення про утворення органів Ради, їх чисельність ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

4.2. Дисциплінарні палати утворюються з числа членів Ради. Склад Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини четвертої статті 26 Закону.

Для організації роботи Дисциплінарної палати з її складу рішенням Ради обирається Секретар, який здійснює свої повноваження на постійній основі.

Кількість Дисциплінарних палат, кількісний та персональний склад кожної палати визначаються рішенням Ради з урахуванням вимог Закону.

Голова Верховного Суду не входить до складу жодної Дисциплінарної палати.

Доповідач у дисциплінарній справі входить до складу Дисциплінарної палати, яка розглядає дисциплінарну справу.

4.3. Секретар Дисциплінарної палати формує порядок денний засідань палати, веде засідання під час розгляду дисциплінарної справи, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарної справи їхніх прав та обов’язків, спрямовує розгляд дисциплінарної справи на забезпечення об’єктивного та повного з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в засіданні належного порядку.

Питання, що виникають під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою, вирішуються більшістю голосів членів палати.

Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів Дисциплінарної палати не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

4.4. Повноваження інших органів, які створюються Радою для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , крім Закону, регулюються положеннями та іншими актами, затвердженими рішенням Ради.

5.1. Формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, а її органів - Дисциплінарних палат, а також інших органів - засідання.

Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.

5.2. Закрите засідання Ради, Дисциплінарної палати проводиться відповідно до частини першої статті 30, частини третьої статті 49 Закону.

5.3. У закритому засіданні, крім учасників, мають право брати участь особи, якщо Радою чи Дисциплінарною палатою їх участь для розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи визнана необхідною.

5.4. Уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

5.5. Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

5.6. Інформація про дату, час і місце проведення засідання, проект порядку денного засідання Ради (крім засідань з організаційних питань) чи Дисциплінарної палати оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

5.7. Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі має право внести пропозиції про включення до проекту порядку денного засідання додаткових питань, якщо Закон не вимагає участі у засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання.

5.8. Засідання Ради, її Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Ради або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирнадцяти членів Ради.

5.9. Особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, Дисциплінарною палатою, повідомляється відповідним структурним підрозділом секретаріату про такий розгляд згідно з частинами п’ятою і шостою статті 30 Закону, частинами четвертою і п’ятою статті 48 Закону .

5.10. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях Ради чи Дисциплінарної палати, допускаються до залу до початку засідання за наявності вільних місць.

5.11. Представники засобів масової інформації, журналісти акредитуються при Раді згідно із Законом України "Про інформацію" в порядку, визначеному відповідним положенням.

5.12. Учасники засідання та учасники дисциплінарної справи можуть брати участь у розгляді питання (справи) самостійно та/або через свого представника.

5.13. Повноваження представників мають бути підтверджені згідно з вимогами закону. Оригінали відповідних документів або їх належним чином засвідчені копії приєднуються до справи.

5.14. Перед початком засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати відповідний структурний підрозділ секретаріату встановлює особу кожного запрошеного, перевіряє повноваження представників та ознайомлює осіб з їхніми правами та обов’язками.

5.15. Головує на пленарному засіданні Ради її Голова, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.

5.16. Засідання Ради у пленарному складі призначається Головою Ради.

Засідання Ради можуть бути призначені Головою Ради з ініціативи члена Ради.

5.17. У призначений час Голова Ради на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.

5.18. Розгляд питання порядку денного Ради чи Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено Законом, починається з доповіді доповідача, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені та досліджені обставини, висновок по суті питання.

5.19. У разі розгляду питання за відсутності на засіданні Ради запрошеної особи доповідач оголошує її письмові пояснення (за наявності).

5.20. Після закінчення розгляду питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до відкритого голосування чи про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

5.21. Головує на засіданні Дисциплінарної палати Секретар Дисциплінарної палати, а в разі його відсутності або коли головуючий є доповідачем, головує на засіданні член палати, який обирається членами Дисциплінарної палати відкритим голосуванням простою більшістю голосів.

5.22. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання оголошує склад присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, з’ясовує питання щодо відводів та клопотань.

5.23. У разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності).

5.24. Засідання Ради або Дисциплінарної палати можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості. Рішення про проведення засідання в режимі відеоконференції ухвалюється Радою або Дисциплінарною палатою відповідно.

Якщо суддя, щодо якого розглядається питання чи дисциплінарна справа в режимі відеоконференції, подав клопотання про участь у засіданні та з’явився в засідання Ради чи Дисциплінарної палати, він бере участь у засіданні в загальному порядку.

6.1. На засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.

6.2. Ведення протоколів засідання Ради забезпечує відповідний структурний підрозділ секретаріату, а протоколів засідання Дисциплінарної палати - секретар засідання палати.

6.3. Заступник Голови Ради або інший член Ради за дорученням головуючого у засіданні письмово фіксує результати голосування під час прийняття рішень Радою та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

6.4. На засіданні Дисциплінарної палати письмове фіксування результатів голосування під час прийняття палатою рішення здійснюється членом палати, який бере участь у голосуванні, за дорученням головуючого у засіданні.

6.5. У протоколі зазначаються:

- місце, дата проведення засідання;

- час початку і закінчення засідання;

- прізвища, імена, по батькові головуючого та всіх присутніх членів Ради (членів Дисциплінарної палати);

- відомості про учасників засідання (учасників дисциплінарної справи);

- послідовність дій Ради (Дисциплінарної палати);

- клопотання учасників засідання та результати їх вирішення;

- зміст резолютивної частини ухваленого Радою (Дисциплінарною палатою) рішення та результати голосування.

6.6. Протокол повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем засідання не пізніше семи днів з дня закінчення засідання.

6.7. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису розгляду дисциплінарної справи надається особі, яка має право оскаржити рішення Ради чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису надається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації.

Витяг із протоколу засідання засвідчує секретар засідання.

7.1. Член Ради зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання з підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону.

7.2. Питання про відвід (самовідвід) члена Ради вирішується відповідно до статті 33 Закону.

7.3. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі щодо кожного члена Ради окремо. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим.

7.4. Якщо заява про відвід не відповідає вимогам пункту 7.3 цього Регламенту, вона залишається без розгляду, про що постановляється протокольна ухвала.

7.5. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Ради, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

7.6. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Ради чи її органу питання розглядається без участі відведеного члена (відведених членів) Ради чи відведеного члена (відведених членів) її органу.

7.7. Якщо після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Ради відсутній кворум на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, розгляд питання відкладається.

7.8. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Дисциплінарної палати дисциплінарна справа розглядається палатою тим самим кількісним складом палати без участі відведеного члена (членів) палати або іншим складом Дисциплінарної палати, який визначається у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 26 Закону.

7.9. У разі задоволення відводу (самовідводу) члену Ради чи Дисциплінарної палати, який є доповідачем, інший член Ради чи Дисциплінарної палати - доповідач визначається автоматизованою системою розподілу справ.

8.1. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.

8.2. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, представники засобів масової інформації зобов’язані:

- виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку під час засідання;

- не створювати перешкод для нормального ходу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік;

- вимкнути мобільні телефони та будь-які інші пристрої чи технічні засоби, що можуть заважати проведенню засідання.

8.3. Особу, яка допустила порушення дисципліни на засіданні, головуючий попереджає про необхідність додержання порядку на засіданні.

Якщо присутні на засіданні особи протиправно перешкоджають його проведенню, головуючий на засіданні може прийняти мотивоване рішення про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.

9.1. Результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах:

а) рішення;

б) ухвала;

в) протокольна ухвала.

Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Питання, пов’язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Рішення Ради чи Дисциплінарної палати про відкладення розгляду справи ухвалюється без виходу до нарадчої кімнати та заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).

9.2. Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

9.3. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти".

9.4. Рішення Ради, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Ради чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється. Рішення ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено Законом.

9.5. Рішення у дисциплінарній справі має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

9.6. Проект рішення готує член Ради чи Дисциплінарної палати, який автоматизованою системою визначений доповідачем у справі з відповідного питання.

Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, за дорученням головуючого на засіданні рішення Ради чи Дисциплінарної палати відповідно виготовляє член Ради, який брав участь у голосуванні.

9.7. Член Ради, який брав участь в ухваленні рішення Ради чи органів Ради, до складу яких він входить, має право висловлювати окрему думку у випадках, визначених у частині сьомій статті 34 Закону.

9.8. Копії всіх рішень, ухвалених щодо судді Радою та її органами, надсилаються Радою Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, в день розгляду Радою питання щодо відсторонення судді, у тому числі засобами електронного зв’язку.

9.9. Член Ради, Рада, Дисциплінарна палата можуть своєю ухвалою виправити допущені в ухвалених рішеннях описки, арифметичні помилки.

9.10. Рішення про припинення дисциплінарного провадження (справи) у зв’язку зі звільненням судді з посади або із припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

10.1. Розгляд Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 36 Закону.

10.2. Попередній розгляд рекомендації здійснює доповідач, визначений у порядку автоматизованого розподілу, та готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

10.3. За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді.

10.4. Рада може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку, якщо:

а) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

б) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Підстави, зазначені у підпункті 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

10.5. Рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді приймається після обговорення в нарадчій кімнаті.

Рішення про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Ради.

Якщо за рішення про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Ради, вважається, що Радою ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

10.6. У разі відмови у внесенні подання рішення повинне бути вмотивованим, містити посилання на визначені законом підстави, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

10.7. Рішення про відмову у внесенні подання підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

10.8. Рішення про внесення подання підписує головуючий на засіданні одноособово.

10.9. Копія рішення про внесення подання Президентові України або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Копія рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді направляється кандидату на посаду судді, який не був присутній у засіданні Ради, в порядку, передбаченому Законом.

10.10. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач ухвалою залишає рекомендацію про призначення без розгляду.

11.1. Рада відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеним Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

11.2. Зразок заяви щодо несумісності затверджується Радою.

11.3. Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у строк, що не перевищує десяти днів із дня надходження заяви до Ради.

11.4. За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону або якщо суддя, стосовно якого надійшла заява, звільнений чи його повноваження припинені, або постановляє ухвалу про відкриття справи щодо несумісності.

11.5. Ухвала про відкриття справи щодо несумісності разом із копією заяви направляється судді, стосовно якого надійшла заява, у триденний строк із дня її постановлення.

11.6. Підготовка справи до розгляду здійснюється в порядку, передбаченому для розгляду дисциплінарних справ, з урахуванням строків, передбачених пунктом 11.8 цього Регламенту.

11.7. Справа щодо несумісності розглядається Радою на її засіданні у пленарному складі в порядку, передбаченому статтею 40 Закону.

11.8. Справа щодо несумісності має бути розглянута Радою протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття справи щодо несумісності.

12.1. Дисциплінарне провадження включає:

а) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги;

б) відкриття дисциплінарної скарги;

в) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Попередня перевірка дисциплінарної скарги

12.2. Попередню перевірку дисциплінарної скарги на підставі статті 43 Закону здійснює член Дисциплінарної палати, визначений автоматизованою системою розподілу справ доповідачем.

Член Дисциплінарної палати, який здійснює попереднє вивчення дисциплінарної скарги, може ініціювати здійснення повторного автоматизованого розподілу дисциплінарної скарги у разі його здійснення з порушенням вимог Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача).

Член Дисциплінарної палати, який здійснює попереднє вивчення дисциплінарної скарги, може ініціювати здійснення автоматизованого розподілу дисциплінарної скарги в частині дій судді (суддів), що здійснювали правосуддя у різних судових справах.

12.3. Попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється доповідачем у розумний строк.

12.4. Скарга залишається без розгляду та повертається з підстав, передбачених статтею 44 Закону.

12.5. З підстав, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону , член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

У разі залишення без розгляду дисциплінарної скарги, повторний автоматизований розподіл якої було здійснено на підставі абзацу четвертого пункту 2.6 розділу II Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), копія скарги поверненню не підлягає, про що зазначається в ухвалі.

12.6. Якщо підстави, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Копія ухвали про закриття дисциплінарної справи з підстав, передбачених цим пунктом, направляється скаржнику в семиденний строк з дати її постановлення.

12.7. За наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої або частиною другою статті 44 Закону, ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.

У разі неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Рада відповідно до частини восьмої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має право постановити ухвалу про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.

Пропозицію про залишення без розгляду таких скарг Раді може внести Дисциплінарна палата або доповідач, виклавши її в рішенні чи висновку відповідно.

Рішення чи висновок розглядається Радою у пленарному складі.

12.8. У разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає до Дисциплінарної палати. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За наслідками розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду або у разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для підготовки висновку.

12.9. За результатом попередньої перевірки доповідач складає висновок, який повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім’я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім’я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення/обрання;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка;

- виклад фактів, обставин чи іншої інформації, що підтверджує обґрунтування наданої у висновку пропозиції;

- посилання на норму закону, яку суддею порушено;

- пропозиції по суті скарги;

- підпис члена Ради.

У разі виявлення під час попередньої перевірки додаткових фактів та підстав для дисциплінарної відповідальності судді, про які не зазначено у скарзі, про це зазначається у висновку.

12.10. Відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відкриття дисциплінарної справи

12.11. Дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

12.12. Ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

12.13. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи постановляється Дисциплінарною палатою на підставі статті 45 Закону та оскарженню не підлягає.

12.14. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути передана на затвердження Ради на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із таким рішенням.

Вмотивована вимога члена Дисциплінарної палати оформлюється письмово та не пізніше ніж на третій день із дня ухвалення рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи передається через Секретаря Дисциплінарної палати разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу для включення до порядку денного Ради.

12.15. Вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із рішенням про відмову у відкритті дисциплінарної справи, Рада розглядає на пленарному засіданні в порядку, передбаченому абзацом другим частини третьої статті 46 Закону .

Якщо Рада не затвердить висновок Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи, скарга разом із матеріалами повертається доповідачу для підготовки розгляду дисциплінарної справи.

Підготовка дисциплінарної справи до розгляду

12.16. Після відкриття дисциплінарної справи доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

12.17. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема:

а) запитує та збирає:

- додаткову інформацію і документи;

- матеріали;

- пояснення судді та скаржника;

б) ознайомлюється із суддівським досьє;

в) визначає свідків та інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні;

г) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду дисциплінарної справи.

12.18. Після завершення підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач повідомляє інших членів Дисциплінарної палати про можливість призначення засідання для її розгляду та передає їм матеріали справи для вивчення.

12.19. У повідомленні доповідач зазначає обставини, які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, встановлені додаткові та інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

12.20. Отримавши повідомлення про можливість призначення засідання у дисциплінарній справі, Секретар Дисциплінарної палати формує порядок денний та призначає дисциплінарну справу до розгляду на найближче засідання палати.

12.21. Суддя та скаржник повідомляються про засідання Дисциплінарної палати відповідно до Закону.

Розгляд дисциплінарної справи

12.22. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою у порядку, визначеному Законом, з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та цього Регламенту.

12.23. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

12.24. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

12.25. Розгляд дисциплінарної справи може бути відкладено у зв’язку з неявкою судді, стосовно якого розглядається питання, у засідання з поважних причин. Поважність причини неявки судді визначає Дисциплінарна палата. Дисциплінарна палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов’язковою.

12.26. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів справи, що розглядається, розгляд такого питання може бути відкладено.

Додаткова перевірка проводиться членом Дисциплінарної палати, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду.

12.27. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

12.28. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

12.29. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги, які у разі відсутності судді або його представника на засіданні підлягають обов’язковому оголошенню. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Дисциплінарної палати доповідачем.

12.30. Розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їх представників, допитуються свідки, а також можуть надати пояснення інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні. Письмова доповідь долучається до матеріалів дисциплінарної справи.

12.31. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, стосовно якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою. У такому разі підготовка цієї справи до розгляду доручається члену Ради, який раніше визначений доповідачем по скарзі.

12.32. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала. Об’єднана дисциплінарна справа передається для підготовки на розгляд члену палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

12.33. Рада може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати. Підготовку до розгляду об’єднаної справи здійснює член цієї Дисциплінарної палати, який був раніше визначений доповідачем.

12.34. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжено ухвалою Дисциплінарної палати у виключних випадках не більше ніж на тридцять днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

12.35. Розгляд Дисциплінарною палатою питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі подання ним заяви про звільнення за загальними обставинами здійснюється у загальному порядку. Якщо на момент розгляду такого питання суддя звільнений або його повноваження припинені з передбачених законом підстав, Дисциплінарна палата закриває дисциплінарну справу.

Рішення у дисциплінарній справі

12.36. Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи та ухвалює рішення у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

12.37. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

12.38. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

12.39. Рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

Рішення про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із звільненням судді або припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.

12.40. Копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. Копія рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надсилається до суду, в якому працює суддя, для оприлюднення на веб-сайті суду.

Особливості розгляду заяв (скарг) щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які надійшли до Вищої ради юстиції до 29 вересня 2016 року, та заяв (скарг), які передані Вищій раді правосуддя Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

12.41. Попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , та заяв (скарг), які передані Раді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом, на відповідність вимогам, визначеним на день їх подання, здійснюється членом Ради, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до створення дисциплінарних органів Ради. Якщо заяви (скарги) передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Раді після набрання чинності Законом, така перевірка здійснюється членом Ради, який входить до складу Дисциплінарної палати та визначений автоматизованим розподілом.

12.42. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" . Залишені без розгляду заяви (скарги) направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.43. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.44. Ухвала члена Ради про залишення заяви (скарги) без розгляду оскарженню не підлягає.

12.45. Дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції, передаються на розгляд до Дисциплінарної палати, до складу якої входить член Ради, який є доповідачем у цій справі, та розглядаються в порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , з урахуванням особливостей, визначених Регламентом.