МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
15.03.2024 № 290
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів
Відповідно до пункту 5 Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 573, підпункту 85 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів, що додаються.
2. Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами (Євгенія ПОПОВИЧ) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міндовкілля.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Олександра КРАСНОЛУЦЬКОГО.
| Міністр | Руслан СТРІЛЕЦЬ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства захисту довкілля
та природних ресурсів України
15 березня 2024 року № 290
Методичні рекомендації
щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів
1. Загальні положення
1. Методичні рекомендації щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою гармонізації підходів до оцінки впливу (ризиків) під час підготовки пропозицій щодо включення чужорідних видів до Переліку інвазійних чужорідних видів рослинного та тваринного світу України (далі - Перелік).
2. Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Указу Президента України від 17 грудня 2021 року № 668, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року "Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту", Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 573, Конвенції про охорону біологічного різноманіття.
3. Методичні рекомендації розроблені з урахуванням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 від 22 жовтня 2014 року про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів та управління ними, Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2018/968 від 30 квітня 2018 року, що доповнює Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради щодо оцінки ризику щодо інвазивних чужорідних видів, рекомендацій, наданих ДУ "Інститут еволюційної екології НАН України", Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, ДУ "Інститут морської біології НАН України" та результатів роботи Міжвідомчої робочої групи щодо інвазивних чужорідних видів тваринного і рослинного світу при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, утвореної відповідно до наказу Міндовкілля від 05 липня 2023 року № 466.
4. Методичні рекомендації не встановлюють норм права і носять рекомендаційний характер та призначені для використання органами державної влади, науковими установами і організаціями, громадськими організаціями та науковцями для підготовки пропозицій щодо включення чужорідних видів до Переліку.
5. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:
автохтонний, аборигенний або місцевий вид - таксон рангу виду або внутрішньовидової одиниці (підвид, форма, гібрид, сорт, порода тощо) рослинного або тваринного світу, що сформований і набув поширення на даній території без прямої чи опосередкованої участі людини;
біологічна інвазія - це вторгнення (вкорінення, заселення, початок існування) чужорідного виду в межах певної території або окремих місцезростань, місць існування, біотопів, оселищ, поза межами природного (первинного) ареалу в природних умовах нових біогеографічних територіальних одиниць або екосистем, що прямо чи опосередковано спричинене людською діяльністю;
біорізноманіття - різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем;
екосистемні послуги - прямий або непрямий внесок екосистем у добробут людини;
інвазійний чужорідний вид - чужорідний вид, який натуралізувався поза межами природного (первинного) ареалу внаслідок прямої або опосередкованої участі людини, активно розмножується та самостійно, спонтанно поширюється територією, спричиняє негативний вплив на місцеві види, біорізноманіття, екосистемні послуги, економіку, здоров'я людини;
натуралізація - здатність чужорідного виду до самостійного відтворення, розмноження, формування життєздатних популяцій, спонтанного поширення у природних умовах нових угруповань, біотопів, екосистем, біогеографічних територіальних одиниць;
рослинний та тваринний світ - вживається у значеннях, наведених в законах України "Про рослинний світ" та "Про тваринний світ" і охоплює весь спектр видів живих організмів, включно з видами мікобіоти;
чужорідний вид - таксон рангу виду або внутрішньовидової одиниці (підвид, форма, гібрид, сорт, порода тощо) рослинного чи тваринного світу, що походить з інших біогеографічних територіальних одиниць і набув поширення поза межами природного (первинного) ареалу.
2. Класифікація впливу чужорідних таксонів на довкілля Міжнародного союзу охорони природи
Міжнародний союз охорони природи (далі - IUCN) розробив Класифікацію впливу чужорідних таксонів на довкілля (Environmental Impact Classification for Alien Taxa, далі - EICAT)-1, згідно з якою оцінюють вплив інвазійних чужорідних видів на різні рівні організації біоти (особини, популяції, види, угруповання), обсяг та зворотність впливу, і класифікує його за 8 рівнями (категоріями), 5 з яких визначають за ступенем впливу чужорідних видів на екосистеми та їх компоненти і 3 вказують на ступінь недостатності даних для оцінки впливу.
__________
-1 IUCN EICAT Categories and Criteria. The Environmental Impact Classification for Alien Taxa. First edition. Gland, Switzerland and Cambridge, UK: IUCN, 2020. 22 p. URL: https://portals.iucn.org/library/node/49101 (date of access: 25.12.2023).
За достатньої кількості даних про види виділяють такі рівні впливу:
мінімальний (Minimal Concern - MC) - відсутній помітний вплив на аборигенну біоту;
незначний (Minor - MN) - спостерігається вплив на аборигенну біоту, але зниження чисельності популяцій аборигенних видів не зафіксовано;
помірний (Moderate - MO) - скорочується чисельність популяції принаймні одного аборигенного виду, але не спостерігається зникнення аборигенних видів;
значний (Major - MR) - структура угруповання змінилася внаслідок зникнення принаймні одного аборигенного виду з локалітету або з ареалу субпопуляції аборигенного виду, з можливістю подальшого повернення виду до локалітету та відновлення природної структури угруповання після вилучення/зникнення інвазійного чужорідного виду;
масштабний (Massive - MV) - спричиняє незворотні зміни в угрупованнях внаслідок зникнення або вимирання принаймні одного виду на місцевому, субпопуляційному та глобальному рівнях.
За умови відсутності або недостатності даних про вплив, вид класифікують як такий, стосовно якого:
недостатньо даних (Data Deficient - DD) - у тому випадку, коли існують підтверджені дані щодо поширення (укорінення) чужорідного виду в природних угрупованнях поза межами його первинного ареалу, проте недостатньо інформації, яка дає змогу віднести його до певної категорії відповідного ступеня впливу, або після вкорінення пройшло мало часу для оцінювання впливу, але такий вплив потенційно можливий;
популяція відсутня (No Alien Populations - NA) - за відсутності доказів того, що вид укорінився в навколишньому природному середовищі за межами його природного ареалу. До цієї категорії можуть бути віднесені види, що утримуються в культурі, не виживають в природних умовах, або які повністю вилучені з навколишнього природного середовища;
не оцінений (Not Evaluated - NE) - якщо не було проведено оцінки впливу чужорідного виду.
IUCN виділяє 12 механізмів (способів, шляхів) впливу інвазійних чужорідних видів (конкуренція, хижацтво, випас, гібридизація, поширення хвороб, паразитизм, отруєння/токсичність, фізичне витіснення, хімічний вплив на екосистему, фізичний вплив на екосистему, зміни в структурі екосистеми (оселища), непрямий вплив через взаємодію з іншими видами) та вказує на необхідність здійснення оцінки впливу за всіма механізмами, щодо яких є дані, і визначення рівня впливу (MC, MN, MO, MR, MV) за найвищим відомим показником. Переклад таблиці критеріїв, що використовуються для класифікації чужорідних таксонів за EICAT, наведено у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.
3. Протокол оцінки інвазійного рангу (I-Rank) чужорідних видів судинних рослин (США)
Протокол оцінки інвазійних видів: оцінка впливу чужорідних рослин на біорізноманіття (далі - Протокол оцінки інвазійного рангу), розроблений в США (NatureServe, in cooperation with The Nature Conservancy and the U.S. National Park Service)-2 використовується для оцінки інвазійного рангу (I-Rank) чужорідних видів судинних рослин (здатність впливати на біорізноманіття) на великих територіях (країна, область або екологічний регіон).
__________
-2 Morse Larry E. Randall John M. Benton Nancy Hiebert Ron Lu Stephanie and NatureServe. An Invasive Species Assessment Protocol: Evaluating Non-Native Plants for Their Impact on Biodiversity. Version 1. Arlington, Virginia: NatureServe, 2004. 40 p. URL: https://digitalcommons.usu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1536&context=govdocs (date of access: 25.12.2023).
Відповідно до Протоколу оцінки інвазійного рангу, кожна оцінка починається з двох перевірочних запитань, щоб визначити, чи є вид, який розглядається, чужорідним і росте поза межами культури, і чи трапляється (або підозрюється, що трапляється) в межах природоохоронних територій або природних біотопах (оселищах).
Протокол оцінки інвазійного рангу включає 20 оціночних питань із множинним вибором відповідей, згрупованих у чотири розділи, які стосуються чотирьох основних аспектів загального впливу інвазійних видів: екологічний вплив, поточне поширення і чисельність, тенденції поширення та чисельності, складність управління. Ранжовані відповіді на оціночні питання вказують на високий, середній, низький, незначний або невідомий вплив чи властивості виду. Відповідний інвазійний ранг за кожним з чотирьох основних аспектів впливу інвазійних видів і загальний інвазійний ранг присвоюється за результатами обчислень в балах за спеціальними таблицями. У разі, якщо наведені 20 питань не охоплюють або не в повній мірі дозволяють оцінити вид, допускається коригування визначеного рангу.
4. Оцінка інвазійності чужорідних видів рослин
Запропонована Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України методика оцінки інвазійності чужорідних видів рослин заснована на використанні підходів EICAT IUCN (IUCN, 2020).
Інвазійний статус кожного чужорідного виду визначають за наявністю одного або кількох механізмів його впливу на окремі особини, популяції, угруповання, середовище існування (оселище, біотоп, екосистему) аборигенного(их) виду(-ів) з урахуванням індикаторів інвазійності.
Механізми впливу:
1. Конкуренція (чужорідний таксон конкурує з аборигенними таксонами за ресурси, наприклад, поживні речовини, воду, світло, простір, що має згубний вплив).
2. Гібридизація (чужорідний таксон утворює гібриди з аборигенними таксонами).
3. Передача хвороби (чужорідний таксон передає хвороби аборигенним таксонам).
4. Паразитизм та хижацтво (чужорідний таксон паразитує на аборигенних таксонах або живиться ними).
5. Токсичність та хімічний вплив на екосистему (чужорідний таксон є токсичним, викликає алергію, отруєння в людини або тварин, виявляє алелопатичні властивості, викликає зміни в хімічних характеристиках природного середовища).
6. Фізичний вплив на екосистему (чужорідний таксон спричиняє зміни фізичних характеристик природного середовища, наприклад, режим освітлення, ґрунтотвірні процеси).
7. Структурний вплив на екосистему (чужорідний таксон спричиняє зміни видового складу та структури угруповань, трофічні зв'язки).
Визначення категорії інвазійності чужорідного виду здійснюється на підставі аналізу відповідності наступним індикаторам:
I категорія - інвазійний ранг високий або середній:
1) наявний негативний вплив на біотоп(и), що спричиняє зміну складу та структури природних ценозів;
2) значне поширення та висока чисельність у різних типах біотопів;
3) широка еколого-ценотична амплітуда;
4) висока інвазійна активність;
5) значна складність контролю й управління;
II категорія - інвазійний ранг середній або низький:
6) участь у природних фітоценозах і прогнозований негативний вплив на біотоп(и);
7) виразні тенденції до зростання чисельності та поширення;
8) висока ймовірність повторного занесення у результаті актуальних видів антропогенної діяльності;
9) є бур'яном або апофітом на території первинного ареалу;
III категорія - інвазійний ранг низький:
10) таксономічна спорідненість із видами з високим і середнім інвазійним статусом;
11) виявляє мінливість морфологічних ознак, здатний до гібридизації з іншими чужорідними та аборигенними видами;
12) новий для території вид, інвазійний в суміжних регіонах чи областях зі схожими природно-кліматичними умовами;
13) ергазіофіт, який натуралізувався, широко розповсюджений в антропогенних біотопах, його культивування триває.
Відповідність властивостей виду індикаторів 1 - 5, або принаймні одному чи кільком з них, є підставою розглядати той чи інший вид чужорідних рослин як особливо небезпечний інвазійний (I категорія). Пункти 6 - 9 відповідають II категорії: інвазійні чужорідні види рослин середнього рівня загрози. Відповідність індикаторам 10 - 13 вказує на низький рівень загрози і відносить вид до III категорії. Водночас, види III категорії є найбільш динамічною групою, вивчення інвазійних властивостей яких потребує спеціальних досліджень.
Оцінювання інвазійності чужорідних видів і визначення їхньої категорії повинно враховувати формальні ознаки (включення до відповідних переліків сусідніх регіонів або більших одиниць біогеографічного районування чи адміністративно-територіального поділу), безпосередній вплив на довкілля, оцінка екосистемних послуг та економічних збитків (зокрема, пов'язаних із управлінням і боротьбою з інвазіями, усуненням їхніх наслідків).
Проведення оцінок і підготовку рекомендації щодо визначення статусу і категорії чужорідного виду можна здійснювати за екосистемним принципом (за типами екосистем із урахуванням їхньої специфіки), що суттєво підвищить якість оцінювання і допоможе усунути суб'єктивність оцінки конкретним експертом.
Чужорідні види, які вважаються інвазійними і включені до відповідних списків Європейського Союзу та в країнах Європи, насамперед суміжних з Україною, з подібними природно-кліматичними умовами, тісними транспортно-економічними зв'язками тощо рекомендується оцінювати та включати до Переліку. Разом з тим відсутність інвазійного статусу у певних чужорідних видів у інших країнах, навіть суміжних, не є аргументом ненадання такого статусу в Україні, оскільки Україна розташована у різних географічних зонах. Виважене поєднання екологічного та формального підходів є основою організації успішних заходів, спрямованих на попередження і запобігання неконтрольованого поширення фітоінвазій у природних екосистемах України.
5. Методика оцінки потенційного негативного впливу (ризику) чужорідних видів гідробіонтів
Методика оцінки потенційного негативного впливу (ризику) чужорідних видів гідробіонтів у внутрішніх водах Європи розроблена в рамках міжнародного проєкту European Commission 6th Framework Program Integrated Project ALARM "Assessing LArge-scale environmental Risks with tested Methods" та опублікована колективом авторів (Panov et al. 2010). Пізніше методика була адаптована для проведення універсальної оцінки як водних, так і наземних чужорідних видів в країнах Чорноморського регіону в рамках проєкту Program BSB Project 1121 IASON "Invasive Alien Species Observatory and Network Development for the Assessment of Climate Change Impacts in Black Sea Deltaic Protected Areas" та викладена у вигляді методичних рекомендацій (SON M. O., project partners, 2021).
Для класифікації чужорідних видів відповідно до їхнього потенційного негативного впливу, використовується Індекс видоспецифічного ризику біозабруднення (Species-specific BioPollution Risk index, далі - SBPR), який є формалізацією вимог ЄС до оцінки чужорідних видів. Оцінка SBPR здійснюється на основні аналізу інвазійності конкретного чужорідного виду відповідно до оцінок трьох характерних для виду ризиків (дескрипторів):
високий ризик поширення (high risk of dispersal, далі - HRD);
високий ризик укорінення в новому середовищі (high risk of establishment in new environment, далі - HRE);
високий ризик спричинення екологічних та негативних соціально-економічних наслідків (high risk of adverse ecological and/or socioeconomic impacts, далі - HRI).
Інформація про ризики поширення чужорідного виду, його укорінення в новому середовищі, спричинення екологічних та негативних соціально-економічних наслідків зазвичай міститься у наукових звітах та публікаціях, пов'язаних з інтродукцією певного виду. Відповідність кожному з дескрипторів оцінюється за допомогою експертних висновків.
Для цілей проведення оцінки і встановлення меж поширення виду, виділяються територіальні "одиниці оцінки" (assessment units), які для внутрішніх вод можуть встановлюватись на рівні річкових басейнів, а для великих річок (Дніпро, Дунай) - на рівні суббасейнів. Для морських екосистем рекомендується використовувати, відповідно, моря та частини великих морів (наприклад, Азовське море, північно-західна частина Чорного моря). Для наземних екосистем рекомендується використовувати території в межах біогеографічних регіонів або адміністративних кордонів, оскільки такі дані можна генерувати з міжнародних баз даних чужорідних видів.
Дескриптор HRD (Високий ризик поширення). Потенціал виду до поширення визначається багатьма видовими ознаками, які можуть бути специфічними для виду загалом або для його окремої життєвої стадії. Через високий рівень складності цих ознак і невизначеність у їх відносному ранжуванні, ризик швидкого поширення виду можна оцінити якісно за допомогою аналізу різноманіття шляхів інтродукції, характерних для конкретного виду. Реєстрація чужорідних видів у більш ніж 1 одиниці оцінки також може бути використана як якісний індикатор високого ризику поширення. Експертне рішення щодо того, чи має вид ризик HRD в процесі оцінки, формулюється як "Так"/"Ні".
Дескриптор HRE (Високий ризик укорінення в новому середовищі). HRE визначається біологічними особливостями виду, такими як його еврибіонтність, генералізм використання оселищ та деякими іншими ознаками. HRE може бути встановлений для виду, якщо він виявлений у високій чисельності в межах 2-х або більше одиниць оцінки. Експертне рішення щодо існування такого ризику формулюється як "Так"/"Ні".
Дескриптор HRI (Високий ризик спричинення екологічних та негативних соціально-економічних наслідків). Вид можна вважати таким, що спричиняє негативний вплив, якщо відповідь на будь-яке з 8 наведених нижче запитань є "так":
1. Чи спричиняє він втрату автохтонного біорізноманіття на рівні виду, популяції, угруповання або екосистеми?
2. Чи спричиняє інвазія виду значні зміни у функціонуванні екосистеми?
3. Чи спричиняє інвазія виду втрату трофічної продукції (наприклад, харчування, енергії)?
4. Чи має вид вплив на доступ людини до природних ресурсів (наприклад, водні біоресурси, водопостачання)?
5. Чи впливає вид на здоров'я людей або домашніх (культурних) тварин і рослин?
6. Чи впливає вид на рекреаційну діяльність чи естетику місцевості/ландшафту?
7. Чи вид завдає шкоди інфраструктурі?
8. Чи спричиняє вид економічні витрати на контроль за його поширенням?
Рис. 1. Оцінка Species-specific BioPollution Risk index.
У випадках, коли доступна інформація лише про один тип ризику HRD або HRE, чужорідні види відносяться до переліку видів з низьким ризиком біозабруднення (індекс SBPR = 1).
Якщо є інформація про ризики HRD та HRE, то чужорідні види відносяться до видів з помірним ризиком біологічного забруднення (індекс SBPR = 2).
Якщо є інформація про ризики HRI, незалежно від наявності інформації про інші ризики, чужорідний вид вноситься до переліку видів з високим ризиком (індекс SBPR = 3).
Для оцінки потенційного поширення виду в умовах зміни клімату проводиться моделювання кліматичних ніш. Якщо таке моделювання показує, що потенційне поширення виду виявиться значно ширшим, ніж те, що спостерігається на час оцінки виду, проводиться переоцінка індексу SBPR, що покаже прогнозовані показники ризиків.
Чужорідні види, які оцінені як такі, що мають високий ризик (індекс SBPR = 3), рекомендується включати до офіційного Переліку.
6. Метод оцінки ризиків та впливу чужорідних видів (інвазійного потенціалу)
Метод оцінки ризиків та впливу чужорідних видів (інвазійного потенціалу), підготовлений ДУ "Інститут еволюційної екології НАН України", в рамках виконання теми НДДКР "Організаційно-правові та методичні засади оцінки ризиків, контролю розповсюдження інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу природним екосистемам та біорізноманіттю України, опрацювання структури інформації про них у відкритій електронній базі даних" за договором від 29 серпня 2019 року № 75/19, шляхом адаптації підходів, наведених в Протоколі оцінки інвазійного рангу (США), рекомендується використовувати для видів, які вже поширені або можуть потрапити на територію України.
Для оцінки інвазійного потенціалу виду пропонується 14 індикаторів об'єднаних у три групи (додаток 2). Відповідність індикаторам оцінюються за бальною системою: "потенційний" - 1 бал, "помірний" - 2 бали, "значний" - 3 бали, "небезпечний" - 4 бали. Результатом оцінки є клас інвазійного потенціалу чужорідного виду, який визначається за сумою балів: від 1 до 14 балів - потенційний, від 15 до 28 балів - помірний, від 29 до 42 балів - значний, від 45 до 56 балів - небезпечний, та з урахуванням відповідності кількості та значущості індикаторів вищого класу.
Під час проведення оцінки враховуються фактори, які можуть підвищити клас інвазійного потенціалу чужорідного виду: можливість змінювати екосистемні процеси, здатність проникати, вселятися, натуралізуватися у відносно непорушені природні угруповання чи оселища; істотно впливати на види, угруповання, оселища, що перебувають під охороною відповідно до національного і міжнародного законодавства; здатність швидко розселятися у нових регіонах чи екосистемах; складність управління. А також враховуються фактори, які можуть знизити клас інвазійного потенціалу чужорідного виду: відсутність потенціалу до поширення у нових регіонах чи екосистемах; стабільна чисельність виду або її зменшення в межах вторинного ареалу; доступність заходів з управління (контролю за поширенням). Вид, що відповідає трьом і більше індикаторам з вищого класу впливу, повинен бути віднесений до вищого класу інвазійного потенціалу.
Група I "Вплив на біорізноманіття" об'єднує індикатори, що оцінюють вплив чужорідного виду на автохтонні види, угруповання, біотопи (оселищ), екосистеми, їх стан, просторову структуру і склад, та екосистемні процеси. Зокрема, увага приділяється кумулятивному впливу чужорідного виду в межах природоохоронних територій, середовищ існування (аборигенних видів) та локалітетів, де означений вид натуралізувався або має найбільшу чисельність серед представлених на території локалітету видів. Вплив чужорідного виду на біорізноманіття оцінюється на видовому (у т. ч. популяційному), ценотичному, екосистемному рівнях, а саме оцінюється здатність:
негативно впливати на автохтонне видове різноманіття. Інвазійні чужорідні види здатні впливати на окремі аборигенні види, витісняти, пригнічувати, викликати захворювання, змінювати їх чисельність тощо, навіть якщо вплив інвазійного чужорідного виду на структуру або склад угруповання незначний. У разі якщо такий вплив спричиняє значну трансформацію і зменшення різноманіття чи зменшення чисельності популяції одного або декількох аборигенних видів, рекомендується відносити вид до категорії небезпечних. Поширення таких інвазійних чужорідних видів в регіоні може змінювати ареал аборигенних видів;
спричиняти зміни у структурі угруповань, ценозів, природних біотопів (оселищ). Наприклад, інвазійний чужорідний вид формує верхній ярус або утворює новий, змінюючи чи пригнічуючи більшість, а інколи всі нижні яруси/під'яруси рослинності, що може супроводжуватися ростом чисельності популяцій інвазійного виду. Інвазійний чужорідний вид може значно змінювати видовий склад угруповань, заміщуючи значну кількість аборигенних видів або впливати на перебіг сукцесійних процесів. У разі коли внаслідок поширення чужорідного виду спостерігаються суттєві зміни у природних угрупованнях, можемо говорити про значний вплив на біоту;
трансформувати екосистеми, впливати на перебіг абіотичних процесів в екосистемі, змінювати структурно-функціональні загальносистемні параметри, що значно зменшує можливості аборигенних видів до виживання та розмноження. Ключову роль відіграє життєва стратегія виду та його здатність механічно чи опосередковано впливати на гомеостаз екосистем та показники біорізноманіття. Прикладом впливу на абіотичні екосистемні процеси може бути сприяння інвазійного чужорідного виду підвищенню частоти та інтенсивності пожеж, зміні pH чи гідрологічного режиму, затінення (зменшення доступності світла для аборигенних видів), зміна хімічного складу ґрунтів чи вод;
впливати на види рослинного і тваринного світу, угруповання чи біотопи (оселища), занесені до Червоної книги України, Зеленої книги України або до додатків до міжнародних природоохоронних договорів чи рішень, схвалених органами управління міжнародних природоохоронних договорів (раритетну складову біорізноманіття). Такі види і угруповання чи біотопи (оселища), як правило, є досить чутливими до негативного впливу різних чинників і, зокрема, до випливу інвазійних чужорідних видів.
Індикатори групи II "Потенціал поширення" оцінюють екологічні та інші властивості виду, що сприяють його натуралізації та поширенню в нових умовах:
екологічної сумісності на основі аналізу (географічного та кліматичного) походження виду. Як правило, види європейського типів ареалів не становлять значної загрози аборигенним комплексам, а види з контрастних по відношенню до України або регіону дослідження кліматичних областей не здатні до натуралізації в нових кліматичних умовах. Натомість види північноамериканського, східноазійського походження, які пристосовані до кліматичних умов, аналогічних умовам в Україні, і не мають у відповідному регіоні природних конкурентів/ворогів, здатні успішно натуралізуватися та поширюватися;
екологічної універсальності (пластичності) чужорідного виду (евритопності, стенотопності, інтразональності). Наприклад, види стійкі до антропогенного впливу, або такі, що здатні існувати в екотонних умовах, а також стенотопні види здатні до інвазій та швидкої натуралізації і поширення в нових (відносно відмінних) умовах;
поширення виду в Україні. Індикатор вказує на обсяги територіального поширення виду в розрізі областей, регіонів або всієї території України та дозволяє оцінити масштаб поширення виду;
збільшення ареалу та/або чисельності виду дозволяє оцінити і спрогнозувати загрози подальшого поширення виду;
здатність до інвазії та захоплення нових територій. Індикатор оцінює спроможність виду вселятися одночасно в кілька угруповань/оселищ/екосистем різного типу. Наприклад, якщо вторгнення відбулося в кілька типів біотопів або екосистем, ризик впливу виду рекомендується оцінювати як небезпечний;
потенціал поширення на великі відстані вказує на швидкість поширення виду завдяки природним та антропогенним чинникам. Поширення видів на значні відстані загрожує появою нових видів в Україні і нових осередків інвазій в неочікуваних місцях. Велику роль у поширенні видів на значні відстані відіграє морський та наземний транспорт, перевезення товарів (для озеленення), а також такі природні чинники, як атмосферні явища або міграції птахів;
репродуктивні характеристики виду можуть слугувати запорукою його успішної натуралізації та визначати динаміку подальшого поширення.
Індикатори групи III "Особливості управління" оцінюють обсяг управлінських заходів, необхідних для запобігання, пом'якшення або припинення впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів:
вартість та ефективність застосування відомих заходів поводження з чужорідними видами, які є виправданими, ефективними та можливими для використання на природоохоронних територіях та інших середовищах існування аборигенних видів;
координація зусиль, необхідна для організації заходів з управління (контролю) за видом, особливо коли мова йде про заходи з вилучення та контролю за поширенням виду в кількох областях та з залученням організацій різного рівня;
мінімальний час, необхідний для зниження чисельності або повного зникнення інвазійних чужорідних видів. Термін проведення заходів залежить від екологічних характеристик виду та середовища його існування. Потрібно брати до уваги адаптації видів, які дозволяють чужорідному виду тривалий час підтримувати свою життєздатність, банки діаспор (у т.ч. специфічні пагонові чи кореневі системи, умови зимівлі личинок, час, необхідний для відновлення, тощо).
Оцінка виду закінчується висновком (стислим заключенням щодо визначеного класу інвазійного потенціалу чужорідного виду) і пропозицією щодо включення виду до Переліку з присвоєнням виду відповідного статусу. Додатки до висновку містять заповнену таблицю оцінки та список використаних літературних джерел.
7. Вимоги до опису оцінки ризиків, які несе інвазійний чужорідний вид відповідно до законодавства Європейського Союзу
Питання стосовно інвазійних чужорідних видів в Європейському Союзі регулюються Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 від 22 жовтня 2014 року про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів та управління ними та Делегованим Регламентом Комісії (ЄС) 2018/968 від 30 квітня 2018 року, що доповнює Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради щодо оцінки ризику щодо інвазійних чужорідних видів. Відповідно до зазначених регламентів, оцінка ризику може базуватися на будь-якому протоколі або методі, за умови виконання всіх вимог, викладених у цих регламентах. Результати оцінки ризиків, які несе інвазійний чужорідний вид, повинні включати такі елементи:
(a) опис виду з його таксономічною приналежністю, його історією і його природним та потенційним ареалом;
(b) опис особливостей і динаміки його відтворення та поширення, включно з оцінюванням наявних умов довкілля (природного середовища), необхідних для його відтворення та поширення;
(c) опис потенційних шляхів навмисного і ненавмисного занесення та поширення виду, включно з випадками, стандартизованими продуктами (товарами), з якими цей вид зазвичай пов'язують;
(d) ретельну оцінку ризику введення (інтродукції), осадження (укорінення, натуралізації, біологічної інвазії) та поширення у відповідних біогеографічних регіонах у поточних умовах та в умовах зміни клімату, що її можливо передбачити;
(e) опис поточного стану поширення виду, у тому числі зазначення, чи вид уже присутній у Європейському Союзі або в сусідніх країнах, та прогноз його ймовірного майбутнього поширення;
(f) опис негативного впливу на біорізноманіття та пов'язані екосистемні послуги, включно з автохтонними (аборигенними) видами, природоохоронними територіями, оселищами (біотопи, середовища існування), що перебувають під загрозою зникнення, а також на здоров'я людини, безпеку та економіку, у тому числі оцінювання потенційного майбутнього впливу з урахуванням наявних наукових знань;
(g) оцінка вартості можливих збитків;
(h) опису відомих напрямів (способів) використання виду і соціально-економічних вигід, отриманих від такого використання.
Більш детально вимоги до проведення і опису оцінки ризиків інвазійних чужорідних видів в ЄС наведені в Делегованому Регламенті Комісії (ЄС) 2018/968 від 30 квітня 2018 року, що доповнює Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського парламенту та Ради щодо оцінки ризику щодо інвазійних чужорідних видів.
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
щодо оцінки наявного і потенційного
впливу (ризиків) інвазійних
чужорідних видів
(розділ 2)
Критерії,
що використовуються для класифікації чужорідних таксонів за категорією впливу EICAT (IUCN, 2020)
( Див. текст )
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
щодо оцінки наявного і потенційного
впливу (ризиків) інвазійних
чужорідних видів
(розділ 6)
Діагностична таблиця
оцінки поточного та/або потенційного впливу інвазійного чужорідного виду
( Див. текст )
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
щодо оцінки наявного і потенційного
впливу (ризиків) інвазійних
чужорідних видів
Список
рекомендованих джерел
( Див. текст )
( Джерело: https://mepr.gov.ua )
