ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 29.09.2022 № П11/2 |
Про пріоритетні завдання ФПУ у протистоянні законодавчим ініціативам влади, що звужують права працівників та профспілок в умовах воєнного стану
З початком війни, введенням відповідно до частини другої статті 64 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема передбачених статтями 43, 44 Конституції України, набула чинності низка законів України, які суттєво звузили права працівників і профспілок на період дії воєнного стану, в тому числі на проведення колективних дій і страйку.
Серед них закони: "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон № 2136); "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352); "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" (далі - Закон № 2434).
За таких умов правозахисна робота ФПУ була зосереджена на моніторингу, правовій експертизі законопроєктів, відстоюванні прав працівників і профспілок під час узгоджувальних процедур у робочих групах, утворених центральними органами виконавчої влади та профільними комітетами Парламенту, зверненнях до міжнародних організацій, депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України щодо порушення нормами законопроєктів основоположних прав людини, міжнародних трудових стандартів та зобов'язань держави за міжнародними угодами, а також на проведенні консультативної та правороз'яснювальної роботи для членів профспілок і громадян із застосування норм зазначених законів.
У цій діяльності ФПУ керується постановою Ради ФПУ від 30.06.2022 № Р4/2, якою визначено завдання ФПУ, її членських організацій щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав працівників в умовах воєнного стану в Україні, постановою Президії ФПУ від 24.06.2021 № П-1-8 "Про заходи, спрямовані на недопущення просування законодавчих ініціатив щодо звуження права працівників та їх представників", якою було схвалено відповідний План заходів ФПУ та Алгоритм реагування на законодавчі ініціативи, які суттєво зачіпають права та інтереси працівників і профспілок, а також рішенням СПО об'єднань профспілок від 21 квітня 2021 № 22-1, яким взято за основу Операційний план заходів протидії СПО об'єднань профспілок законодавчим ініціативам влади у сфері трудових відносин, які звужують права працівників і профспілок (далі - Операційний план СПО).
Активна робота представників профспілок у робочих групах, утворених профільним Комітетом ВРУ з підготовки законопроєктів до другого читання, продемонструвала спроможність соціального діалогу у досягненні деяких компромісних рішень при реформуванні законодавства про працю, надала профспілкам змогу привернути увагу до існуючих проблем на ринку праці. Як результат - до норм вище перелічених законів було внесено зміни, які значно нівелювали звуження трудових прав працівників, а в окремих випадках посилювали захист цих прав.
Так, Законом № 2352 внесено зміни до Закону № 2136, якими упорядковано призупинення трудових відносин у період дії воєнного стану та визначено механізм захисту трудових прав працівника (у тому числі профспілкою) від неправомірного його застосування роботодавцем; обмежено можливості збільшення нормальної тривалості робочого часу наявністю відповідних об'єктивних обставин та лише для працівників, які виконують трудові обов'язки на об'єктах критичної інфраструктури; пропорційно збільшено оплату праці за відпрацьований наднормований час; визначено необов'язковість обмеження тривалості щорічних відпусток у період дії воєнного стану, а також надано право працівникам, які залишили територію України, на отримання в обов'язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 90 днів; зобов'язано роботодавця проводити з профспілкою консультації у випадку масового вивільнення працівників у зв'язку зі знищенням засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій; опрацювання Кабінетом Міністрів України питання соціальної підтримки працівників, дію трудових договорів з якими призупинено.
За ініціативою керівництва ФПУ СПО об'єднань профспілок у травні поточного року розглянув питання щодо загроз прийняття Верховною Радою України Закону № 2434 та визнав його неприйнятним. Відкритий лист об'єднань професійних спілок України з правовою позицією щодо неприйнятності підтримки парламентарями таких законодавчих ініціатив, особливо в умовах воєнного стану, надіслано до народних депутатів України із закликом не голосувати за проєкт цього закону. Аналогічне звернення направлено до Президента України.
Питання лібералізації законодавства про працю в Україні піднімалися Головою ФПУ перед високопосадовцями Кабінету Президента США Джо Байдена та Ради національної безпеки під час його участі у червні в роботі 29-го конгресу Американської федерації праці - Конгресу виробничих профспілок. Щодо неприпустимості погіршення трудового законодавства, зокрема прийняття закону № 2434, йшлося і під час червневих зустрічей делегацій ФПУ і КВПУ з лідерами політичних фракцій Європарламенту, представниками Єврокомісії, Європейської служби зовнішніх справ.
Підтримуючи позицію ФПУ, МКП та ЄКП спільно звернулися до Президента України, Голови Верховної Ради України з листами, у яких висловили глибоке занепокоєння продовженням регресивних трудових реформ, незважаючи на воєнний стан, які суперечать принципам і цінностям ЄС, та категорично виступили проти прийняття Закону № 2434.
Значна кількість профспілкових поправок, внесених через народних депутатів до другого читання цього законопроєкту, дозволила нівелювати переважну кількість його норм, що звужують права працівників, а також переформатувати запровадження спрощеного режиму регулювання трудових відносин лише на основі добровільної згоди працівника на укладання індивідуального трудового договору, положення якого не можуть погіршувати умови праці порівняно з чинним законодавством.
Разом з тим, Закон № 2434 по своїй суті залишається дискримінаційним та таким, що не відповідає статті 24 Конституції України, Конвенції Міжнародної організації праці № 111 "Про дискримінацію в галузі праці та занять" та статті 2-1 КЗпП, оскільки передбачає фактичний розподіл працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав трудовим законодавством.
З урахуванням зазначеного, після прийняття Закону № 2434 Парламентом, Голова ФПУ та керівники інших репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні звернулися до Президента України щодо застосування щодо цього Закону права вето, а також до Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо його неконституційності.
У відповідь заступником керівника Офісу Президента України формально поінформовано про підписання цього закону Президентом України. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (лист від 29.07.2022 № 439.8/6111/1/22/25.2) зауважив на аргументованості позиції ФПУ щодо можливих ознак неконституційності цього закону, повідомивши про додаткове опрацювання зазначеного питання та прийняття відповідного рішення. Станом на сьогодні інформація від Секретаріату Уповноваженого з прав людини не надходила.
Зважаючи на зазначене, керівники ФПУ і КВПУ направили спільне звернення до МОП щодо правової експертизи Закону № 2434 на відповідність міжнародним правовим актам.
Щодо законів, прийнятих з метою регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, підготовлено коментарі та рекомендації ФПУ стосовно застосування їх норм, проведено три вебінари з представниками всеукраїнських профспілок та територіальних профоб'єднань, якими охоплено понад 300 представників профспілок. Однак численні звернення та запитання членів профспілок, що надходять на "гарячу лінію" та електронну адресу ФПУ, щодо застосування норм цих законів, свідчать про необхідність доведення цих рекомендацій членськими організаціями ФПУ до всіх первинних профспілкових організацій.
З'являються і нові законодавчі ініціативи, які у порушення конституційних і міжнародних норм зачіпають права та інтереси працівників та профспілок. Понад три десятки таких законопроєктів включені до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2022 рік та вже зареєстровані або перебувають у стадії розробки суб'єктами законодавчої ініціативи.
Лібералізація трудового законодавства є пріоритетом для влади, яка користуючись послаблененням конституційними обмеженнями дій профспілок не залишає спроб її здійснити в умовах воєнного стану в обхід законодавчо визначених процедур соціального діалогу.
Так, Мінекономіки без проведення відповідних попередніх консультацій з іншими сторонами соціального діалогу щодо концептуальних підходів проведення такої реформи, порушуючи норму підпункту 4 пункту 3 розділу II Закону України № 2215 "Про дерадянізацію законодавства України", розробило замість Трудового кодексу України проєкт Закону України "Про працю". Аналіз цього проєкту свідчить про його абсолютно ліберальну ідеологію щодо "рівності сторін трудового договору", що по природі самих правовідносин не відповідає дійсності та веде до негативних наслідків для обох сторін трудового договору, максимального усунення державного регулювання, зокрема у питаннях забезпечення ефективної зайнятості, гідних умов праці, належного рівня оплати праці та недопущення бідності серед працюючих. Розробника поінформовано про неприйнятність таких підходів, а також надіслано правовий аналіз та висновки СПО об'єднань профспілок до цього законопроєкту. Робота над новим Трудовим кодексом повинна стати основним пріоритетним завданням для сторін соціального діалогу.
Без узгодження позицій зі сторонами соціального діалогу від роботодавців і профспілок Мінекономіки внесло на розгляд Уряду проєкт Закону України "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який містить норми, що не відповідають положенням міжнародного законодавства у сфері безпеки праці, Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Наступним напрямом наступу на права трудящих є намагання влади зруйнувати систему соціального захисту. Так, Верховною Радою України 02.06.2021 прийнято за основу проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення" (реєстр. № 3515 від 20.05.2020), який фактично знищує підґрунтя розбудови соціальної держави Україна і реалізації людиноцентричної політики.
Разом з цим, законопроєктом № 8000 про Державний бюджет України на 2023 рік пропонується зупинити на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", що категорично не підтримано профспілками, оскільки в умовах воєнного стану це призведе до зубожіння працюючого населення країни та соціальної напруги в трудових колективах.
З огляду на складну економічну ситуацію в країні, негативний вплив на економіку внаслідок масштабної російської агресії та з метою захисту рівня доходів працівників від інфляційного знецінення, підвищення рівня соціального захисту населення, профспілкова сторона соціального діалогу неодноразово формулювала для Уряду заходи, необхідні для захисту людини праці, зокрема створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму до його реального рівня, як це вимагає Конвенція МОП № 117; забезпечення зростання щонайменше на рівень інфляції мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу працівника I тарифного розряду як у бюджетній сфері, так і в небюджетному секторі; вирішення на законодавчому рівні питання щодо створення Гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, як це передбачено ст. 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої), частиною III Конвенції МОП № 173 , Директивою 2008/94/ЄС про захист працівників у разі банкрутства працедавця.
Нині актуальність цих питань не лише не зменшується, а й продовжує зростати з огляду на руйнівний вплив війни на зайнятість та рівень доходів населення. Отже, пропонується продовжити роботу з просування профспілкових пропозицій, використовуючи як площадку СПО об'єднань профспілок та ФПУ, так і можливості членських організацій у налагодженій співпраці з народними депутатами України від провладної більшості у Парламенті.
Аналіз внесених до Верховної Ради України законопроєктів (№№ 2743, 3115, 3663, 5887 та інші) свідчить про спробу ревізувати принципи і основні засади здійснення соціального страхування в Україні, запровадженого з урахуванням міжнародних норм і практики європейських країн. Внесені за останні роки зміни до законодавства у сфері соціального страхування негативно позначились і на фінансовому стані соціального страхування, і на рівні соціального захисту застрахованих осіб.
Проте замість виправлення ситуації і вдосконалення соціального страхування з метою поліпшення соціального захисту застрахованих осіб, внесені законодавчі пропозиції тягнуть за собою ще більше руйнування системи соціального страхування: включення страхових коштів до державного бюджету; скасування паритетності в управлінні фондами соціального страхування; ще більше урізання повноважень правлінь фондів, яким відводиться лише роль статиста процесів у соціальному страхуванні; ліквідація Фонду соціального страхування та покладення виконання функцій у сфері страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасних випадків на виробництві на Пенсійний фонд України, який є центральним органом виконавчої влади.
Окремі представники влади запланували під виглядом об'єднання фондів здійснити комерціалізацію системи соціального страхування та покласти її функції на приватні страхові компанії.
Профспілкова сторона соціального діалогу вживає заходів для недопущення зазначених негативів, проте необхідна підтримка, зокрема міжнародних організацій.
Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розпочато формування робочої групи з напрацювання Соціального кодексу України.
У сфері соціального діалогу та колективно-договірного регулювання у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкти, що несуть загрозу правам та інтересам найманих працівників та профспілок: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів" (реєстр. № 3204 від 12.03.2020); "Про страйки та локаути" (реєстр. № 2682 від 27.12.2019); "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку визначення репрезентативності організацій профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу" (реєстр. № 2332 від 29.10.2019).
На протидію вказаним законопроєктам напрацьовано проєкти законів України "Про колективні угоди та договори" (реєстр. № 7628) та "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності" (реєстр. № 7629), які є результатом спільної роботи у робочих групах сторін соціального діалогу та максимально врахували пропозиції профспілкової сторони.
Одночасно опрацьовується у рамках робочої групи НСПП проєкт Закону України "Про колективні трудові спори", де наразі сторони соціального діалогу сформували склад робочої групи та здійснюють опрацювання тексту проєкту, розробленого НСПП.
Аналіз виконання заходів Операційного плану СПО підтвердив, що найбільшу результативність протидії законодавчим ініціативам влади у сфері трудових відносин профспілки досягли завдяки проведенню всеукраїнських акцій протесту, які дозволили майже на рік зупинити просування антинародних законопроєктів. Однак обмеження права на страйк, а також на масові колективні дії в умовах воєнного стану не дозволяють нині скористатися цими дієвими механізмами впливу на владу. Найбільш ефективною за результативністю в умовах воєнного стану залишається робота у робочих групах, утворених центральними органами виконавчої влади та профільними комітетами Парламенту, побудована на принципах соціального діалогу, та знаходженні компромісних рішень. Водночас зазначені напрацювання у законотворчій роботі будуть зведені нанівець без відповідної підтримки народних депутатів України. Слід констатувати безумовну недостатність голосів народних депутатів, які представляють позицію профспілок на законодавчому рівні, для забезпечення істотного впливу на результати голосування у Парламенті щодо законопроєктів, що мають критичне значення для працівників і профспілок.
Тому налагодження співпраці з народними депутатами України зберігається пріоритетним завданням для членських організації ФПУ.
З метою реалізації заходів ФПУ, спрямованих на протидію просуванню Урядом та провладною більшістю у Верховній Раді України законодавчих ініціатив, що призводять до звуження прав працівників і профспілок, а також мінімізації негативних наслідків від їх прийняття, Президія Федерації профспілок України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Зазначити, що активна робота представників профспілок з народними депутатами України, у робочих групах, утворених профільним Комітетом ВРУ з підготовки законопроєктів, які регулюють трудові відносини в умовах воєнного стану, підтримка міжнародних профспілкових організацій дозволила значно нівелювали звуження трудових прав працівників, а в окремих випадках посилити захист цих прав.
Пріоритетними завданнями ФПУ у сфері правозахисної роботи залишаються проєкти: Трудового кодексу України, Соціального кодексу України, законів України "Про колективні угоди та договори" (реєстр. № 7628), "Про колективні трудові спори", "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", а також забезпечення максимального протистояння просуванню владою законопроєктів, метою яких є подальша лібералізація трудових відносин, руйнація системи соціального захисту, в тому числі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Рекомендувати Голові СПО об'єднань профспілок Григорію Осовому провести нараду з керівниками всеукраїнських об'єднань профспілок, суб'єктами Угоди про утворення СПО об'єднань профспілок щодо тактики активної протидії законодавчим ініціативам влади, що звужують права працівників та профспілок в умовах воєнного стану, а також стосовно доцільності корегування Операційного плану СПО, який був розрахований на заходи профспілок у мирний час.
3. Запропонувати керівникам національних репрезентативних об'єднань профспілок звернутися до суб'єктів конституційного подання щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) Закону № 2434, норми якого неправомірно створюють умови для дискримінації працівників за рівнем правового захисту.
4. Керівництву ФПУ:
4.1. Продовжити співпрацю з МОП, ЄКП, ВЕРС та іншими міжнародними партнерами щодо їх залучення до проведення правової експертизи важливих соціально-економічних законопроєктів на відповідність міжнародним правовим актам та Угоді про асоціацію Україна - ЄС, зокрема проєкту Соціального кодексу України.
4.2. Активізувати роботу зі стороною роботодавців на національному рівні у виробленні спільних правових позицій щодо відповідності законопроєктів, ініційованих владою, міжнародним правовим актам, з подальшим їх представленням у Комітеті Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, профільних комітетах Парламенту, міжнародних організаціях, а також на платформах та заходах міжнародного співробітництва Україна - ЄС.
5. Керівництву ФПУ та її членських організацій:
5.1. З метою посилення спроможності ефективного протистояння антинародним законодавчим ініціативам влади у Верховній Раді України провести роботу щодо встановлення нових робочих контактів та залучення до співпраці з профспілками народних депутатів України, політична позиція яких є близькою цілям профспілкового руху.
5.2. Продовжувати відстоювати правові позиції профспілок щодо комплексного підходу до реформування законодавства про працю, підготовки проєкту Трудового кодексу України, Соціального кодексу України, максимально просуваючи та використовуючи принципи соціального діалогу на майданчиках законодавчої та виконавчої влади, НТСЕР, міжнародних організацій.
6. Керівникам всеукраїнських профспілок та територіальних профоб'єднань:
6.1. З метою поширення правової обізнаності членів профспілок максимально розповсюдити розроблені ФПУ коментарі та рекомендації щодо застосування норм законів, прийнятих для регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, серед первинних профспілкових організацій, організувати системний всеобуч профактиву, висвітлення публічної позиції та ставлення членів профспілок до антисоціальних і антипрофспілкових законодавчих ініціатив влади.
6.2. Забезпечити залучення членів профспілок до участі у проведенні електронних консультацій з громадськістю щодо не підтримки проєкту Закону України "Про працю", оприлюдненого 23.09.2022 на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України.
7. Прес-центру ФПУ спільно з департаментом правового захисту апарату ФПУ виготовляти та поширювати серед членських організацій ФПУ електронні макети листівок, а також аналітичні матеріали для їх виготовлення, з метою проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи в трудових колективах і профспілкових організаціях щодо застосування норм законів, якими регулюються трудові відносини в умовах воєнного стану, а також щодо надбань ФПУ у захисті прав працівників у процесі законотворення.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Голову Федерації профспілок України Григорія Осового.
| Голова ФПУ | Г. Осовий |
( Текст взято з сайту ФПУ http://www.fpsu.org.ua )