• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо обліку операцій при виконанні зобов’язань за третю непов’язану особу

Державна фіскальна служба України | Лист від 14.06.2016 № 13195/10/26-15-12-05-11
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 14.06.2016
  • Номер: 13195/10/26-15-12-05-11
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 14.06.2016
  • Номер: 13195/10/26-15-12-05-11
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
14.06.2016 № 13195/10/26-15-12-05-11
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо обліку операцій при виконанні зобов’язань за третю непов’язану особу та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Взаємовідносини, що виникають при заміні кредитора у зобов’язанні регулюються ст. 512- 519 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при здійсненні операцій з відступлення права вимоги та не передбачено окремої статті, яка регулює облік зазначених операцій.
Тобто, операції з відступлення права вимоги визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням умов договору.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, із змінами і доповненнями.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, з питання правомірності відображення в бухгалтерському обліку витрат на відшкодування комунальних послуг офісного приміщення та витрат на орендну плату, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаЕ.М.Пруднікова