МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
10.02.2012 № 485 (з основної діяльності) |
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів
Відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ Б А.2.2-7:2010 "Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення" та з метою удосконалення процедури впровадження вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - ІТЗ ЦЗ) під час проектування об'єктів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
2. Департаменту цивільного захисту (Квашук В.П.) спільно з управліннями (відділами) цивільного захисту ГУ (У) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь забезпечити впровадження Методичних рекомендацій.
3. Начальникам ГУ (У) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь:
організувати вивчення Методичних рекомендацій посадовими особами, які безпосередньо відповідають за впровадження ІТЗ ЦЗ, та забезпечити якісне і повне їх виконання;
поінформувати структурні підрозділи з питань будівництва, архітектури та містобудування місцевих органів виконавчої влади, а також проектні інститути про затвердження Методичних рекомендацій та забезпечити чітку взаємодію при впровадженні цього нормативного акта.
4. Відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю (Єршова Ю.В.) забезпечити розміщення
Методичних рекомендацій на офіційному сайті МНС.
5. Контроль за виконанням цього наказу покладаю на заступника Міністра Бута В.П.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
10.02.2012 № 485
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів
I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Основні вимоги до вихідних даних, складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження розділу визначено ДСТУ Б А.2.2-7 "Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення".
1.2 Методичні рекомендації щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів (далі - Методичні рекомендації) роз'яснюють та деталізують основні положення ДСТУ Б А.2.2-7, а саме:
отримання вихідних даних і вимог на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" (далі - розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО)) у складі проектної документації об'єктів будівництва;
розроблення проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), у тому числі на прикладі об'єкта зберігання та транспортування пально-мастильних матеріалів;
організацію експертизи розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО).
Положення цих Методичних рекомендацій не замінюють положення чинних нормативно-правових та нормативних актів.
1.3 Методичні рекомендації призначено для використання замовниками (інвесторами) будівництва, проектними організаціями, органами управління з питань цивільного захисту (цивільної оборони), експертними організаціями, а також державними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при складанні завдання на проектування розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), його розробленні як самостійного розділу проектної документації на нове будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об'єктів будівництва та організації проведення його експертизи.
1.4 Дія цього документа не поширюється на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації, а саме документів з питань планування, забудови та іншого використання територій.
II. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ
У Методичних рекомендаціях встановлено наступні терміни та визначення їх понять.
Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних та транспортних споруд і комунікацій.
Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Надзвичайна ситуація (далі - НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвело або може призвести до людських і матеріальних втрат (ДСТУ 3891).
Небезпечна хімічна речовина (далі - НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання, отруєння, що може призвести до людських і матеріальних втрат.
Погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.
Проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Потенційно небезпечний об'єкт (далі - ПНО) - об'єкт, на якому можуть використовувати або виготовляти, переробляти, зберігати чи транспортувати небезпечні речовини, біологічні препарати, що за певних обставин можуть створювати реальну загрозу виникнення техногенної НС (ДСТУ 4933).
Об'єкт підвищеної небезпеки (далі - ОПН) - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до Закону України
"Про об'єкти підвищеної небезпеки" є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру.
Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів - основний документ, що визначає сукупність реалізованих під час будівництва проектних рішень, спрямованих на забезпечення захисту населення і територій та зниження можливих матеріальних збитків від НС техногенного та природного характеру, від небезпек, що можуть виникнути при веденні військових дій або внаслідок цих дій, а також створення містобудівних умов для забезпечення стійкого функціонування об'єктів.
Споруди подвійного призначення - інженерні споруди підземного простору міст, інших населених пунктів (станції та ділянки метрополітену, підземні переходи та тунелі, паркінги, гірничі виробки, споруди котловинного типу, підвальні та інші приміщення), які можуть бути використані для захисту населення у разі виникнення НС техногенного та природного характеру, а також при веденні військових дій.
Стійке функціонування об'єкта - здатність об'єкта в умовах НС виконувати роботи та надавати послуги у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт вражаючих факторів, стихійного лиха та виробничих аварій - у мінімально короткі строки відновити своє виробництво.
Пожежовибухонебезпечний об'єкт - об'єкт, на якому виготовляють, використовують, зберігають чи транспортують легкозаймисті та пожежовибухонебезпечні речовини, які створюють потенційну загрозу виникнення техногенної НС.
Гідродинамічний небезпечний об'єкт - водонапірна гідротехнічна споруда, що створює різницю рівнів води до і після неї, та яка, у разі її руйнування, може призвести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, які, у свою чергу можуть призвести до загибелі людей і тварин, завдати шкоду суб'єктам господарської діяльності і навколишньому природному середовищу.
Радіаційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують, захоронюють чи транспортують радіоактивні речовини, матеріали чи відходи та на якому, у разі порушення умов експлуатації, може статися опромінювання іонізувальним випроміненням чи радіоактивне забруднення людей та навколишнього середовища.
Хімічно небезпечний об'єкт (далі - ХНО)* - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому виробляють, переробляють, перевозять (пересувають), завантажують або розвантажують, використовують у виробництві, розміщують або складують (постійно або тимчасово), знищують тощо небезпечні хімічні речовини.
__________
Примітка.
До ХНО не належать об'єкти залізниці.
III. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1 Розроблення та оформлення розділу ІТЗ ЦЗ(ЦО) проводиться відповідно до вимог
ДБН А.2.2-3 , ДБН В.1.2-4, ДСТУ Б А.2.2-7 для наступних об'єктів:
об'єктів, що можуть спричинити виникнення НС техногенного і природного характеру та вплинути на стан захищеності населення і територій (рекомендований перелік цих об'єктів наведено у пункті 3.1.1);
об'єктів національної економіки, що забезпечують стійке функціонування держави в умовах НС техногенного та природного характеру і в особливий період (рекомендований перелік цих об'єктів наведено у пункті 3.1.2);
споруд підземного простору населених пунктів, які планується використовувати для укриття населення (рекомендований перелік цих споруд наведено у пункті 3.1.3);
об'єктів, будівництво яких планується на територіях, що розташовані у небезпечних зонах, визначених у ДБН В.1.2-4 (перелік цих зон наведено у пункті 3.1.4).
3.1.1 До об'єктів, що можуть спричинити виникнення НС техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, рекомендується відносити наступні об'єкти:
ХНО (у тому числі склади хімічно небезпечних речовин, магістральні аміакопроводи, об'єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва, станції знезараження, підготовки та очищення питної води і каналізаційних стоків у системах очисних споруд, об'єкти збирання, оброблення, зберігання, захоронення, знешкодження та утилізації токсичних відходів);
радіаційно небезпечні об'єкти (атомні електростанції (далі - АЕС), підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства по збереженню та похованню радіоактивних відходів, підприємства з видобутку, переробки та збагачення урану, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами тощо);
пожежовибухонебезпечні об'єкти (а саме - об'єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи, резервуарні парки та наливні станції нафтопродуктів, товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів, сировинні парки нафтохімічних підприємств; видобування, зберігання, переробки і транспортування природного, зрідженого газу, магістральні газопроводи; інші продуктопроводи, за допомогою яких транспортуються небезпечні речовини; станції розподілення повітря (якщо вони належать до вибухонебезпечної категорії); автозаправні та газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси, газонаповнювальні станції та пункти, склади газу і газопродуктів, газові та вугільні котельні (за винятком котелень, призначених для теплопостачання житлових і громадських будинків); вибухонебезпечні об'єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет і ракетного палива);
гідродинамічні небезпечні об'єкти (водонапірні гідротехнічні споруди класу (підкласу) наслідків СС3, СС2-1, СС2-2);
висотні будівлі класу наслідків СС3 (для будівель заввишки понад 100 м) та СС2 (для будівель заввишки від 73,5 м до 100 м);
інші об'єкти, яким за результатами ідентифікації та декларування безпеки надано статус ОПН, відповідно до
Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки";
3.1.2 До об'єктів національної економіки, що забезпечують стійке функціонування держави в умовах НС техногенного та природного характеру і на особливий період, рекомендується відносити:
пункти управління керівництва держави, центральних і місцевих органів виконавчої влади;
об'єкти газопостачання (об'єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси, газонаповнювальні станції та пункти, склади газу та газопродуктів);
об'єкти водопостачання та водовідведення (зокрема об'єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд);
об'єкти електропостачання (об'єкти виробництва, транспортування та розподілу електроенергії, у тому числі повітряні лінії електропередачі потужністю понад 110 кВ);
об'єкти електрозв'язку, проводового та радіомовлення і телебачення;
об'єкти повітряного транспорту (аеропорти та аеродроми, центри управління повітряним рухом);
об'єкти морського та річкового транспорту (порти, судноремонтні заводи та бази, об'єкти роботи із вантажами, пункти управління рухом);
об'єкти залізничного транспорту (залізничні вузли та станції (сортувальні, вантажні), ремонтні заводи та депо, пасажирські вокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, пункти управління залізничним рухом);
об'єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом);
об'єкти автомобільного транспорту (пасажирські автовокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, автомобільні заправні станції та комплекси);
інші об'єкти національної економіки, які належать (або підлягають віднесенню на етапі проектування) до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), відповідно до вимог Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)".
3.1.3 До споруд підземного простору населених пунктів, які планується використовувати для укриття населення, рекомендується відносити:
автодорожні магістральні, міські, пішохідні тунелі;
камери (транспортні, з'їзди, підземні переходи між станціями, склади тощо);
автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини тощо.
3.1.4 Розроблення розділу ІТЗ ЦЗ здійснюється також для об'єктів, будівництво яких планується на території, розташованій у небезпечних зонах (згідно з ДБН В.1.2-4), а саме:
зонах можливого небезпечного або сильного радіаційного забруднення навколо радіаційно небезпечного об'єкта;
зонах можливого небезпечного хімічного забруднення навколо ХНО;
зонах можливого катастрофічного затоплення.
3.2 При проектуванні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) об'єктів будівництва передбачають заходи та рішення, які повинні забезпечувати:
захист населення і територій об'єкта від небезпек в умовах НС техногенного та природного характеру, а також в особливий період;
мінімізацію матеріальних збитків від дії НС, під час ведення або внаслідок ведення військових дій, диверсій і терористичних актів;
створення містобудівних умов для стійкого функціонування об'єкта в умовах НС та особливого періоду.
3.3 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) оформляють окремим томом (книгою), у якому подають у систематизованому вигляді технічні рішення з реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО), передбачені проектом.
Стосовно рішень, викладених в інших розділах проекту будівництва, наводять тільки короткі відомості з обов'язковим посиланням на відповідні пункти і креслення проекту.
3.4 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) ділять на текстову частину і графічні матеріали.
3.5 У текстовій частині (пояснювальній записці) містяться:
перелік вихідних даних і вимог для розроблення ІТЗ ЦЗ (ЦО);
відомості щодо наявності у проектної організації ліцензії на розроблення відповідної проектної документації;
короткі загальні відомості про об'єкт, ділянку будівництва;
інформація про сусідні території й об'єкти стосовно можливості виникнення НС та потенційної небезпеки, відповідно до вихідних даних, наданих МНС України (його територіальним органом);
опис та обґрунтування прийнятих проектних (технічних та організаційних) рішень щодо ІТЗ ЦЗ (ЦО).
Опис і обґрунтування проектних рішень щодо ІТЗ ЦЗ (ЦО) залежно від економічної та оборонної значимості об'єкта, а також його потенційної небезпеки діляться на дві групи:
проектні рішення у сфері цивільного захисту (цивільної оборони), які розроблюються з урахуванням розміщення виробничих сил і розселення населення відповідних груп міст і категорій об'єктів з цивільної оборони, вимог ДБН В.1.2-4 щодо зон можливих небезпек, а також необхідності створення містобудівних умов для забезпечення сталого функціонування цих об'єктів;
проектні рішення щодо попередження НС техногенного та природного характеру, які розроблюються з урахуванням потенційної небезпеки на об'єкті, який проектується, а також поруч розташованих об'єктах, результатів інженерних вишукувань, оцінки природних умов і впливу навколишнього середовища.
Рівень обґрунтування технічних рішень щодо ІТЗ ЦЗ (ЦО) повинен бути достатнім:
для перевірки їх відповідності вимогам нормативних і технічних документів;
для проведення відповідних розрахунків щодо визначення їх обсягів;
для визначення вартості їх реалізації.
3.6 До графічних матеріалів включають:
генеральні плани об'єкта;
плани, розрізи, профілі, схеми будівель, споруд та інших складових частин об'єкта;
ситуаційні плани прогнозованого розвитку НС з позначенням на них зон можливої небезпеки, санітарно-захисних і охоронних зон;
відповідні креслення, які передбачено проектом розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО).
Масштаб графічних матеріалів вибирають окремо у кожному конкретному випадку, виходячи з необхідності дотримання вимог діючих норм і правил стосовно розроблення проектної документації та для забезпечення повноти відображення інформації.
При розробленні графічних документів рекомендується використовувати умовні позначення, які використовуються для розроблення плануючих та оперативних документів у сфері цивільного захисту (цивільній обороні), наведені у Методичних рекомендаціях з розроблення картографічних документів та схем у сфері цивільного захисту, затверджених наказом МНС від 13 липня 2010 р. № 544 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення картографічних документів та схем у сфері цивільного захисту".
__________
Примітка.
Повний текст цього наказу наведено на офіційному сайті МНС: http://www.mns.gov.ua (розділ "Нормативна база / Законодавство / Документи Департаменту цивільного захисту").
3.7 Під час розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів необхідно керуватися чинним в Україні законодавством, державними будівельними нормами, національними стандартами у сфері будівництва об'єктів, реалізації інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), а також іншими нормативними та методичними документами, у тому числі наведеними у додатку 1 до Методичних рекомендацій.
3.8 Право на розроблення проектної документації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на проектування цих об'єктів згідно із законодавством.
Відповідно до роз'яснень, наданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією, право на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проекту визначається наявністю у проектувальника ліцензії на проектування основного об'єкта будівництва. Якщо у складі проектної документації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) наводяться проектні рішення щодо об'єктів цивільної оборони (захисних споруд, пунктів управління) проектувальник повинен мати ліцензію за кодом 3.03.00 "Спеціальні будівлі і споруди військового, оборонного призначення, правоохоронних органів та цивільної оборони".
Копії відповідних роз'яснень Державної архітектурно-будівельної інспекції наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.
Головний проектувальник об'єкта для розроблення документації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) має право залучати на договірній основі інші проектні організації, які спеціалізуються на цьому виді діяльності.
3.9 Під час розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів враховуються вимоги
ДБН А.2.2-3 , при цьому проектною організацією залежно від категорії складності об'єкта визначається кількість стадій проектування розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) та його зміст в остаточній проектній документації.
3.10 Обсяги коштів на розроблення та реалізацію заходів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) обраховуються відповідно до нормативних документів, які регулюють розроблення кошторисної документації на будівництво.
Доцільно вартість реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) визначати окремим розділом у складі кошторисної документації проекту або включати до об'єктних кошторисів та до загальної суми зведеного кошторисного розрахунку на будівництво (крім коштів на реалізацію заходів (робіт), які виконуються в особливий період).
3.11 Проектна документація розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єкта підлягає погодженню відповідно до вимог
ДБН А.2.2-3 , ДБН В.1.2-4.
Обґрунтування відхилень від вимог нормативних документів стосовно проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) допускаються виключно за наявністю погодження організації, яка прийняла (ввела у дію) ці нормативні документи.
За відсутності норм і правил на проектування запропоновані проектні рішення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (МНС України) або його територіальними органами та, у разі необхідності, із відповідними органами державного нагляду відповідно до їх повноважень (Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України тощо). Копії листів погодження зазначених органів виконавчої влади додаються до текстової частини розділу.
3.12 Експертиза розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) проводиться у складі загальної проектної документації об'єкта відповідно до вимог Закону України
"Про регулювання містобудівної діяльності" , постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р.
№ 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Більш детально інформацію щодо порядку проведення експертизи документації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) наведено у розділі VII Методичних рекомендацій.
3.13 Затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі загальної проектної документації об'єкта проводиться згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р.
№ 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та
ДБН А.2.2-3 .
3.14 Документація розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів оформлюється та зберігається із врахуванням спеціальних вимог на поширення інформації, передбаченої у наказі Служби безпеки України від 23.07.2010
№ 405 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю", зареєстрованому у Мін'юсті від 6 серпня 2010 р. за № 621/17916.
3.15 Контрольний примірник розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) проектної документації об'єкта підлягають архівному зберіганню проектною організацією згідно з законодавством.
Відповідно до договору проектувальник виконує всі вимоги щодо надання документації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) до страхового фонду документації, у тому числі на магнітних носіях.
Після затвердження у встановленому порядку проектної документації, відповідно до пункту 4.10 ДСТУ Б А.2.2-7, один екземпляр розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) замовник направляє до центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) або його територіального органу для організації контролю за реалізацією цих заходів під час будівництва об'єкта та його подальшої експлуатації.
Назву органу управління з питань цивільного захисту, до якого необхідно направляти розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО), рекомендується включати до змісту вихідних даних і вимог для розроблення розділу.
IV. ПІДГОТОВКА ВИХІДНИХ ДАНИХ І ВИМОГ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ РОЗДІЛУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ)
4.1 Збір вихідних даних та вимог, необхідних для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), здійснюється відповідно до розділу 5 ДСТУ Б А.2.2-7 замовником проекту будівництва за участю проектувальника до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.
Вихідні дані та технічні умови, необхідні для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів (далі - Завдання), включаються до завдання на проектування об'єкта будівництва, відповідно до пункту 5.3 ДСТУ Б А.2.2-7.
У випадку, якщо розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) розробляється окремим проектом, доцільно розробляти окреме завдання на проектування розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) об'єкта.
4.2 Відповідно до пункту 6 статті
29 Закону України
"Про регулювання містобудівної діяльності" за запитом замовника (уповноваженої ним особи) вихідні дані та вимоги, технічні умови, необхідні для підготовки завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), надаються центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) чи/або його територіальними органами протягом десяти робочих днів з дня реєстрації запиту.
Відповідно до пункту 10 статті
29 Закону України
"Про регулювання містобудівної діяльності" вихідні дані та вимоги діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об'єкта. Зміни до наданих вихідних даних і вимог можуть бути внесено лише органом виконавчої влади (його територіальним органом управління), яким їх надано, за погодженням із замовником.
4.3 Залежно від потенційної небезпеки, економічної та оборонної значимості об'єктів центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, у межах повноважень своїх повноважень, здійснює розподіл об'єктів щодо надання вихідних даних і технічних вимог, необхідних для проектування розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), а також погодження проектної документації.
Наказом МНС України від 08.07.2010
№ 528 "Про впровадження ДСТУ Б А.2.2-7:2010" затверджено:
розподіл об'єктів будівництва, визначених додатком А ДСТУ Б, між МНС і територіальними органами управління щодо надання вихідних даних і вимог, необхідних для проектування розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони);
розподіл реалізації завдань, які відповідно до ДСТУ Б покладаються на МНС, між структурними підрозділами Міністерства та ГУ (У) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь;
зразки документації, необхідної для організації впровадження ДСТУ Б.
__________
Примітка.
Повний текст цього наказу наведено на офіційному сайті МНС: http://www.mns.gov.ua (розділ "Нормативна база / Законодавство / Документи Департаменту цивільного захисту").
Відповідно до пункту 5.2 ДСТУ Б А.2.2-7 Завдання, розроблене територіальними органами МНС України, підлягає погодженню з структурними підрозділами з питань надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади відповідного рівня (Ради міністрів АР Крим, облдержадміністрацій, міських державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі). Під час погодження органи виконавчої влади підтверджують наведену у Завданні інформацію у частині:
віднесення до групи з цивільного захисту (цивільної оборони) міст, розташованих поблизу об'єкта будівництва (якщо такі є) та відстань до них;
віднесення до категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) об'єктів економіки (з врахуванням вимог пунктів 18, 19 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)"), розташованих поблизу об'єкта будівництва (якщо такі є) та відстань до них;
відповідностей інформації щодо захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) їх документальному обліку;
обґрунтування чисельності найбільшої працюючої зміни об'єкта проектування;
можливості укриття персоналу об'єкта проектування в захисних спорудах цивільного захисту (цивільної оборони), які розташовані у радіусі збору поруч;
рішень щодо проектування захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) з урахуванням схеми розміщення захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), яка розробляється у відповідній містобудівній документації та показників плану цивільного захисту населення на особливий період відповідної території;
вимог щодо оповіщення населення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р.
№ 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях" (у тому числі наявність та необхідність підключення локальної системи оповіщення до централізованої системи оповіщення, встановлення електросирен централізованого запуску необхідної потужності та/або гучномовців, радіоточок тощо);
вимог стосовно розміщення на об'єкті, що проектується, збірних евакуаційних пунктів, безпечних міст розміщення;
вимог щодо проектування диспетчерських пунктів, створення постів радіаційного і хімічного спостереження, розміщення пунктів зберігання та видачі СІЗ;
вимог щодо пристосування об'єкта для санітарної обробки людей і спеціальної обробки одягу рухомого складу, що зазнали забруднення небезпечними хімічними речовинами, радіаційними речовинами або бактеріологічного забруднення;
вимог щодо світломаскування на об'єкті, що проектується (відповідно до СНиП 2.01.53 дск);
необхідності проектування пункту управління об'єкта та об'єднання пункту управління об'єкта з пунктом управління начальника цивільного захисту (цивільної оборони) району, міста.
У разі якщо Завдання розробляється Департаментом цивільного захисту МНС України пропозиції територіальних органів до Завдання також підлягають погодженню з структурними підрозділами з питань надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади відповідного рівня (Ради міністрів АР Крим, облдержадміністрацій, міських державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі).
4.4 Форму запиту на видачу вихідних даних і вимог на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) (далі - Запит) наведено у додатку Б до ДСТУ Б А.2.2-7.
Замовник у Запиті наводить детальну інформацію про наступне.
Повне найменування об'єкта будівництва (вказується повне найменування об'єкта будівництва згідно з проектом (договором про проектування).
Юридичну назву та адресу замовника будівництва (вказується повна юридична назва замовника будівництва та поштова адреса замовника будівництва з наведенням контактних телефонів керівництва).
Місце розташування об'єкта будівництва (назва населеного пункту, повна адреса майданчика будівництва, у разі відсутності адреси вказуються поряд розташовані орієнтири на місцевості).
Підстава та терміни будівництва (зазначається черговість будівництва та пускові комплекси, вказується документ, на підставі якого планується будівництво (реконструкція) об'єкта, а також заплановані терміни будівництва).
Основні технологічні характеристики об'єкта будівництва (призначення об'єкта, найменування продукції, що буде випускатися, виробнича потужність, характер енергоспоживання, власні енергетичні запаси, наявні потенційно небезпечні та шкідливі технологічні установки, процеси, матеріали та викиди тощо). Наприклад, для газопроводів вказується назва газу, тиск газу, діаметр труб, матеріал, з якого виготовляються труби, протяжність газопроводу, наявність (кількість) газорозподільного обладнання та його характеристики тощо.
Віднесення об'єкта до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) (якщо категорію визначено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)").
Орієнтовна чисельність працюючих, у тому числі тих, що продовжують роботу в особливий період (найбільша працююча зміна (далі - НПЗ), чисельність чергового та обслуговуючого персоналу, що забезпечують життєдіяльність об'єкта). Наприклад, вказується загальна чисельність працюючих на об'єкті, який планується до будівництва (реконструкції), також найбільша працююча зміна та (або) чисельність чергового і лінійного персоналу, що забезпечують життєдіяльність об'єкта.
Наявність, характеристика та спосіб використання у мирний час існуючих захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - ЗС ЦЗ) (для об'єктів, що реконструюються чи переоснащуються), чи (або) пропозиції щодо напрямку використання у мирний час захисних споруд, що проектуються. Вказується інформація про їх стан, технічні характеристики, проходження технічної інвентаризації та пропозиції щодо напрямку використання у мирний час захисних споруд, що проектуються.
Наявні дані про природно-кліматичні умови у районі розташування об'єкта будівництва (наявність небезпечних геологічних, гідрологічних та інших природних процесів, які потребують реалізації заходів щодо інженерного захисту території, будівель і споруд).
Наприклад, вказуються наступні характеристики майданчика будівництва, із зазначенням джерела інформації:
геологічні (у тому числі сейсмічна інтенсивність майданчика будівництва (відповідно до додатка А ДБН В.1.1-12 "Списки населених пунктів України, розташованих у сейсмічно небезпечних районах"), категорія ґрунту за сейсмічними властивостями, потрапляння до зсуво-карсто-селенебезпечної території, розташування на підроблюваних територіях та/або просідаючих ґрунтах тощо);
гідрологічні (рівень ґрунтових вод, потрапляння до зони катастрофічного затоплення тощо);
кліматичні (кліматичну зону, середню температуру самого жаркого місяця тощо).
Інформація про можливість виникнення на об'єкті аварійних ситуацій, виходячи з технології виробництва, експлуатації та технічного обслуговування агрегатів і комунікацій (із вказівкою характеру впливу та вражаючих небезпечних факторів). Наприклад, вказуються всі вражаючі небезпечні фактори та можливі наслідки впливу на їх людину, наводяться загальні висновки за результатами та матеріалами ідентифікації об'єкта та декларації його безпеки (якщо процедуру ідентифікації не проведено, обов'язково вказати про це).
До Запиту доцільно додавати результати та матеріали ідентифікації об'єкта та декларацію його безпеки, якщо цю процедуру проведено до початку проектування (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р.
№ 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки", наказу МНС від 23.02.2006
№ 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів", зареєстрованого у Мін'юсті від 20 березня 2006 р. за № 286/12160).
Інша інформація (вказати всю іншу інформацію стосовно безпеки (можливої небезпеки) об'єкта, що будується, яку не наведено вище).
Рекомендується до Запиту додавати супровідний лист, який обов'язково повинен бути зареєстрований у органі діловодства Замовника та містити контактну інформацію про виконавця.
З метою оперативного визначення місця розташування майданчика будівництва рекомендується до Запиту додавати ситуаційний план або схему, прив'язану до місцевості, із зазначенням поруч розташованих об'єктів та будівель.
Рекомендований зразок заповнення Запиту наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.
4.5 Форму завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів (далі - Завдання) наведено у додатку В ДСТУ Б А.2.2-7.
У вихідних даних та вимогах на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) наводиться детальна інформація про наступне.
Категорію об'єкта, що проектується, з цивільного захисту (цивільної оборони) (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)"). Вказується категорія об'єкта та яким розпорядчим документом органу виконавчої влади затверджено присвоєння цієї категорії. У разі якщо згідно з додатком 1 Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)", у результаті будівництва об'єкта його категорія змінюється, необхідно відповідно до вимог пунктів 18 - 19 цього Порядку вказати про наявність підстав для віднесення (зміни) категорії з цивільного захисту об'єкта.
Групу з цивільної оборони міста, на території якого планується розміщення об'єкта будівництва (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 29 жовтня 2003 р.
№ 1695 н/д).
Групу та категорію з цивільного захисту (цивільної оборони) поблизу розташованих міст та об'єктів (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)"). Вказується перелік міст(а), віднесених до груп з цивільної оборони, відстань до них від об'єкта, що проектується (у разі якщо ця відстань не перевищує 7 км від проектної забудови міста). Вказується перелік категорованих об'єктів, яким розпорядчим документом органу виконавчої влади затверджено присвоєння цієї категорії та відстань до них від об'єкта, що проектується (якщо ця відстань не перевищує 10 км від проектної забудови категорованого об'єкта) або глибину зони можливого хімічного забруднення.
Характеристику небезпечних зон (згідно з переліком, наведеним у пункті 3.1.4 Методичних рекомендацій), у межах яких перебуває запланований до будівництва об'єкт або траси (ділянки траси), споруд і мереж об'єкта, що проектується. Вказується характеристики зони можливого хімічного забруднення, зони можливого небезпечного або сильного радіаційного забруднення (назви небезпечних речовин, глибину зони можливого забруднення тощо), зони можливого катастрофічного затоплення тощо. При цьому доцільно використовувати інформацію, наведену у Паспорті ризику виникнення НС техногенного та природного характеру відповідної території, який розробляється відповідно до вимог наказу МНС від 24.09.2007 р. № 659 "Про удосконалення паспортизації територій щодо ризиків виникнення надзвичайних ситуацій".
__________
Примітка.
Повний текст цього наказу наведено на офіційному сайті МНС: http://www.mns.gov.ua (розділ "Нормативна база / Законодавство / Документи Департаменту цивільного захисту").
Вимоги до типу, захисних властивостей та технічних характеристик ЗС ЦЗ, які передбачаються для проектування, а також терміну приведення їх у готовність (відповідно до вимог ДБН В 2.2-5, ДБН В.1.2-4). Вказується тип захисної споруди (сховища, протирадіаційного укриття), клас (для сховищ) або група (для протирадіаційних укриттів), коефіцієнт захисту, мінімальна місткість захисної споруди, режими вентиляції, призначення захисної споруди (укриття персоналу, пункт управління), наявність автономного джерела енергозабезпечення. У разі наявності на об'єкті, що проектується, захисних споруд доцільно передбачити проведення їх капітального ремонту із заміною (модернізацією) обладнання та устаткування.
Відомості про наявні ЗС ЦЗ та їх характеристики на території поруч розташованих об'єктів (у радіусі 500 м). Вказується облікові номери захисних споруд (сховищ, протирадіаційних укриттів), рік введення їх в експлуатацію, типи захисних споруд (окремо розташовані, вбудовані) та їх місткість і стан готовності, проходження технічної інвентаризації, термін приведення їх у готовність.
Уточнені відомості про небезпечні геологічні, гідрологічні та інші природні процеси (землетруси, зсуви, селі, лавини, абразії, переробка берегів, карсти, повені, підтоплення, урагани, смерчі, цунамі тощо), які спостерігаються або прогнозуються у районі площадки (траси) будівництва і вимагають реалізації превентивних заходів захисту. Вказуються уточнені відомості про зазначені небезпечні процеси у районі площадки (траси) будівництва або вимоги щодо проведення інженерно-геодезичних вишукувань для уточнення раніше отриманої інформації). При цьому доцільно використовувати інформацію, наведену у Паспорті ризику виникнення НС техногенного та природного характеру відповідної території, який розробляється відповідно до вимог наказу МНС від 24.09.2007 р. № 659 "Про удосконалення паспортизації територій щодо ризиків виникнення надзвичайних ситуацій".
__________
Примітка.
Повний текст цього наказу наведено на офіційному сайті МНС: http://www.mns.gov.ua (розділ "Нормативна база / Законодавство / Документи Департаменту цивільного захисту").
Уточнені відомості щодо існуючих та запланованих до будівництва ПНО, транспортних комунікацій, інших джерел техногенної небезпеки на поряд розташованих об'єктах (існуючих та запланованих до будівництва), аварії на яких можуть призвести до утворення зон НС, із зазначенням характеристик вражаючих факторів. У цьому пункті доцільно вказувати усю вичерпну (наявну) інформацію, необхідну для розробки розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) (відповідно пунктів 6.2 та 6.3 Методичних рекомендацій) стосовно основних вражаючих факторів при аваріях на розташованих поблизу ПНО і транспортних комунікаціях.
Додаткові відомості щодо джерел надзвичайних ситуацій на об'єкті будівництва, які необхідно врахувати при проектуванні (вказується інформація про техногенні небезпеки, які обумовлено технологічними та експлуатаційними особливостями об'єкта, що проектується. Також вимоги до проектних рішень розділу, які пов'язані результатами ідентифікації об'єкта та декларацією його безпеки, якщо цю процедуру проведено до початку проектування.
Додаткові дані, які визначено розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) відповідної містобудівної документації, розроблені відповідно до вимог ДБН Б.1.1.5. Вказуються вимоги, які наведено у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) відповідної містобудівної документації (генеральні плани міст та схеми планування територій), що стосуються території, на якій розташовується об'єкт будівництва (реконструкції).
Технічні вимоги щодо проектування та створення систем раннього виявлення НС і локальних систем оповіщення. Вказуються вимоги щодо необхідності обладнання об'єкта будівництва системою раннього виявлення НС та локальною системою оповіщення з посиланням на відповідні нормативні документи.
Вимоги щодо світломаскування на об'єкті, що проектується (відповідно до СНиП 2.01.53 дск). Вказуються виключно заходи світломаскування, що повинні передбачатися при проектуванні та будівництві об'єкта.
Вимоги щодо заходів запобігання стороннього втручання у діяльність об'єкта будівництва. Вказуються проектні заходи щодо охорони об'єкта (у разі необхідності), недопущення порушення умов його експлуатації у результаті проявів терористичної діяльності злочинних угрупувань.
Перелік нормативних документів, вимоги яких повинні бути враховані при розробленні розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), проектуванні окремих інженерних систем, технологічного устаткування, будинків і споруд.
4.6 У додатку 4, 5 до Методичних рекомендацій наведено рекомендовані зразки заповнення Завдань та оформлення листів органу, який видає вихідні дані та вимоги на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО).
4.7 Вихідні дані та вимоги, необхідні для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), оформляються з врахуванням спеціальних вимог на поширення інформації, передбаченої у наказі Служби безпеки України від 23.07.2010
№ 405 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю", зареєстрованим у Мін'юсті від 6 серпня 2010 р. за № 621/17916.
V. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ)
5.1 У цьому розділі наведено опис можливих проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо заходів цивільного захисту (цивільної оборони), які розроблюються з урахуванням розміщення виробничих сил і населення, відповідних груп міст і категорій об'єктів з цивільної оборони, вимог ДБН В.1.2-4 щодо зон можливих небезпек, а також необхідності створення містобудівних умов для забезпечення сталого функціонування цих об'єктів.
Ці проектні рішення повинні передбачати реалізацію інженерно-технічних заходів, передбачених ДБН В.1.2-4, ДБН Б.1.1:5, а також інших нормативно-правових та технічних документів, які регламентують питання безпеки та сталого функціонування об'єктів в умовах НС та особливого періоду.
При проектуванні об'єктів будівництва, які підпадають під дію ДСТУ Б А.2.2-7, доцільно включати наступне:
обґрунтування віднесення об'єкта, що проектується (будується або реконструюється) до категорії з цивільного захисту;
визначення меж зон можливої небезпеки, передбачених ДБН В.1.2-4;
обґрунтування віддалення об'єкта, що проектується, від підприємств (організацій, установ), віднесених до категорії з ЦО та населених пунктів, віднесених до груп з ЦО;
дані про вогнестійкість проектованих будинків і споруд;
обґрунтування чисельності НПЗ, чергового і обслуговуючого персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність населених пунктів, віднесених до груп із ЦО, і об'єктів (організацій), віднесених до категорій із ЦО;
опис технічних рішень щодо влаштування системи раннього виявлення НС та локальної системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цього об'єкта;
опис порядку безаварійної зупинки технологічних процесів і технічних рішень, що забезпечують безаварійну зупинку;
опис технічних рішень щодо підвищення надійності енергопостачання споживачів, які не повинні відключатися;
опис технічних рішень щодо підвищення сталої роботи систем (джерел) водопостачання і захисту їх від радіоактивних і отруйних речовин;
опис технічних рішень із світломаскування відповідно до вимог керівних документів (СНиП 2.01.53 дск);
проектні рішення щодо інших заходів відповідно до вимог завдання на проектування об'єкта.
5.2 Віднесення об'єктів, що проектуються (будуються або реконструюються), до категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) здійснюється відповідно до вимог Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)".
У разі реконструкції, розширення чи модернізації об'єктів за основу береться категорія з цивільної оборони (цивільного захисту), яку визначено центральним або місцевим органом виконавчої влади відповідно до пунктів 8 - 14 Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р.
№ 227дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)".