Віднесення нових об'єктів здійснюється відповідно до пунктів 18 - 19 вищезазначеного Порядку.
5.3 Для визначення меж зон можливої небезпеки, до яких може потрапити об'єкт, що проектується (будується або реконструюється), доцільно користуватися вихідними даними центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) або його територіального органу.
Для цього у складі вихідних даних визначається, чи потрапив об'єкт, що проектується (будується або реконструюється) у зону (зони), передбачені ДБН В.1.2-4, а саме: у зони можливих сильних (слабких) руйнувань, можливого небезпечного або сильного радіаційного зараження (забруднення) можливого небезпечного хімічного забруднення, можливого катастрофічного затоплення.
Якщо об'єкт, що проектується (будується або реконструюється), опинився у зоні можливих сильних або слабких руйнувань (зони можливих руйнувань), для будинків і споруд, що проектуються, рекомендується визначити межі зон можливого поширення завалів. Визначення меж зони можливого поширення завалів проводиться з використанням даних додатка Г ДБН В.1.2-4.
Для об'єктів, на яких передбачається будівництво сховищ цивільної оборони (цивільного захисту), доцільно виконати розрахунок загазованості території і визначити зону дії небезпечних факторів пожеж (високих температур і продуктів горіння). Зазначений розрахунок проводиться відповідно до методики, наведеної у додатку 1 у ДБН В.2.2-5 "Захисні споруди цивільної оборони", який введено у дію наказом Мінрегіонбуду від 07.11.2011 року № 7 дск (з набуттям чинності з 1 квітня 2012 року).
Усі зони небезпеки відображаються на відповідних схемах і планах.
5.4 Обґрунтування віддалення будинку або споруди, що проектується, від об'єктів, віднесених до категорій із ЦО, і населених пунктів, віднесених до групі з ЦО, а також зон катастрофічного затоплення та інших зон небезпеки доцільно проводити для груп нових промислових підприємств, а також окремих об'єктів будівництва, віднесених до категорій із ЦО, нових портів і судноремонтних заводів, аеропортів, прийомних і передавальних радіоцентрів, обчислювальних центрів, інших об'єктів, зазначених у ДБН В.1.2.-4. Для об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів вказане обґрунтування приводити не слід, оскільки обмеження на їхнє розміщення вимогами ІТЗ ЦЗ (ЦО) не визначені.
5.5 Вогнестійкість проектованих будинків і споруд рекомендується вказувати тільки для об'єктів, які планується будувати на територіях населених пунктів, віднесених до груп з ЦО, і для окремо взятих об'єктів, віднесених до категорій із ЦО.
5.6 Чисельність НПЗ, чергового і обслуговуючого персоналу необхідно визначати для об'єктів, які віднесено до категорій із ЦО.
Методику розрахунку найбільш працюючої зміни, чергового і обслуговуючого персоналу наведено у Методичних рекомендаціях щодо розроблення планів цивільного захисту підприємств, установ, організацій на особливий період , які затверджено наказом МНС України від 16.07.2009 № 494 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів цивільного захисту підприємств, установ, організацій на особливий період".
__________
Примітка.
Повний текст цього наказу наведено на офіційному сайті МНС України: http://www.mns.gov.ua (розділ "Нормативна база / Законодавство / Документи Департаменту цивільного захисту").
5.7 Рекомендується привести схему, а також опис технічних рішень щодо влаштування системи раннього виявлення НС та локальної системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження, і персоналу цього об'єкта, а також схему технічного з'єднання об'єктової системи з місцевою та територіальною системами оповіщення ЦО.
Зазначені технічні рішення повинні відповідати вимогам Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення , затверджених наказом МНС України від 15.05.2006 № 288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення", та СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011 "Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення. Типи й загальні технічні вимоги", затвердженого наказом МНС України від 04.04.2011 № 333 "Про прийняття та надання чинності стандарту МНС України СОУ МНС 75.2-00013528-003:2010".
В описі системи управління ЦО об'єкта необхідно вказати наявність і привести основні характеристики пункту управління, обладнаного в ЗС ЦЗ, чи пересувного пункту управління. Для об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів, що продовжують роботу у воєнний час, пункт управління в ЗС ЦЗ й пересувний пункт управління передбачати не рекомендується.
5.8 При описі порядку безаварійної зупинки технологічних процесів і технічних рішень, що забезпечують безаварійну зупинку об'єкта після відповідного сигналу ЦО, доцільно перелічити дії обслуговуючого персоналу і послідовність спрацювання технічних систем, що забезпечують припинення виробничої діяльності об'єкта у мінімально можливий термін без порушення цілісності технологічного устаткування, а також недопущення або зменшення масштабів проявів вторинних вражаючих факторів.
5.9 В опис технічних рішень щодо підвищення надійності енергопостачання споживачів, які не підлягають відключенню, рекомендується включати:
схему електропостачання об'єкта, що проектується (будується або реконструюється);
перелік об'єктових енергоспоживачів із вказівкою їх категорій, визначених відповідно до Правил улаштування електроустановок, та їх потужність;
перелік усіх джерел живлення із вказівкою потужності, частотних характеристик, призначення і місць розміщення;
при наявності на об'єкті резервних джерел живлення (дизельних електростанцій) вказуються їх характеристики, системи і порядок запуску, обсяги та місця зберігання запасу нафтопродуктів;
схему теплопостачання об'єкта будівництва із зазначенням переліку основних і резервних джерел теплопостачання;
схему газопостачання об'єкта з вказівкою місць розміщення газорозподільних станцій і газорозподільних пунктів.
5.10 В опис технічних рішень щодо підвищення стійкості роботи джерел водопостачання та їх захисту від радіоактивних і небезпечних речовин рекомендується включати:
перелік основних і резервних джерел водопостачання із вказівкою дебету подачі води у мирний та воєнний час;
схему водопостачання об'єкта, що проектується (будується або реконструюється), із вказівкою місць можливого відбору води;
відомості про якісні показники питної води;
розрахунки та висновок стосовно забезпеченості персоналу (населення) мінімальною кількістю питної води з розрахунку норм на одну людину на добу;
схеми (креслення) пристроїв, що забезпечують захищеність джерел водопостачання від радіоактивних і небезпечних речовин;
відомості про порядок та матеріальні засоби для ліквідації можливого забруднення систем господарського та питного водопостачання.
5.11 В опис технічних рішень щодо світломаскування рекомендується включати:
відомості про знаходження об'єкта будівництва у зоні світломаскування;
обґрунтування вибору способів світломаскування відповідно до СНиП 2.01.53 дск;
схему зовнішнього освітлення об'єкта із вказівкою освітлювальних приладів, які повинні відключатися у режимах часткового і повного затемнення;
схему управління зовнішнім освітленням території об'єкта;
місця розміщення і характеристики світильників стаціонарного зовнішнього маскувального освітлення (якщо вони передбачені проектом);
відомості про місця розміщення світлових знаків, нанесення білих або флюоресцентних фарб, світловідбиваючих покриттів, що розсіюють світло, які використовують у режимі повного затемнення;
характеристики маскування внутрішнього освітлення із вказівкою способів маскування для режимів часткового і повного затемнення, робочих місць, на яких необхідна установка світильників місцевого маскувального освітлення для продовження роботи в режимі повного затемнення;
схему управління внутрішнім освітленням;
місця розміщення і характеристики пристроїв для світлового маскування прорізів будинків і споруд.
5.12 У розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) проектів будівництва об'єктів, на території яких передбачається розміщення захисних споруд (споруд подвійного призначення) або запасних пунктів управління (далі - ЗПУ), рекомендується включати:
обґрунтування кількості населення, яке підлягає укриттю у захисних спорудах, та персоналу ЗПУ;
обґрунтування кількості, місць розміщення і місткості захисних споруд (споруд подвійного призначення) і ЗПУ;
обґрунтування вибору захисної споруди, у якій буде розміщуватися пункт управління об'єкта;
обґрунтування класу і режимів вентиляції сховища, групи протирадіаційного укриття, захисних властивостей ЗПУ;
обґрунтування ефективності використання приміщень захисних споруд для господарських, культурних та побутових потреб у мирний час і строків переводу споруди у режим укриття;
проектно-кошторисну документацію на будівництво захисних споруд і запасних пунктів управління.
5.12.1 Кількість персоналу (населення), яке підлягає укриттю у захисних спорудах, повинна визначатися у кожному конкретному випадку, виходячи із чисельності:
найбільшої працюючої зміни;
чергового і обслуговуючого персоналу, що забезпечує життєдіяльність об'єктів у воєнний час;
нетранспортабельних хворих і медичного персоналу;
населення, яке проживає у радіусі 500 метрів навколо станції метрополітену, укриття якого планується у ній;
НПЗ сусідніх об'єктів, розташованих у межах радіусу збору (500 метрів), яку планується укривати у цих захисних спорудах.
5.12.2 Кількість, місце будівництва і місткість захисних споруд (споруд подвійного призначення) визначають з урахуванням радіусів збору населення, яке підлягає захисту у сховищах і протирадіаційних укриттях у воєнний час, та радіусів пішого маршруту і переліку об'єктів, персонал яких планується укривати у цих захисних спорудах (споруд подвійного призначення).
При цьому рекомендується дотримуватися схеми розміщення захисних споруд, яка є складовою розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) містобудівної документації, що розробляється відповідно до вимог ДБН Б.1.1-5.
5.12.3 Обґрунтування вибору захисної споруди, у якій буде розміщуватися пункт управління об'єкта, доцільно надавати у випадку, якщо проектом передбачається будівництво декількох захисних споруд (споруд подвійного призначення).
5.12.4 Вимоги до технічних характеристик і властивостей захисних споруд та ЗПУ рекомендується отримувати у центральному органі виконавчої влади з питань цивільного захисту або його територіальних органів та включати до вихідних даних і вимог на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО).
У випадку, якщо зазначені вимоги відсутні, то обґрунтування класу сховища, групи протирадіаційного укриття, класу і режимів вентиляції сховища та інших характеристик захисних споруд (споруд подвійного призначення) і ЗПУ рекомендується обґрунтовувати, виходячи з місць їхнього розташування відповідно до розділу 3 ДБН В.1.2-4 і вимог СН 148 "Инструкция по проектированию приспособления и использования метрополитенов для защиты и перевозки населения в военное время".
5.13 При будь-якому варіанті використання приміщень захисних споруд ЦЗ (споруд подвійного призначення) у мирний час у розділі необхідно привести розрахунок терміну переведення споруди у режим укриття, який повинен відповідати вимогам ДБН В.1.2-4 та додатку 1 до ДБН В.2.2-5 (не більше 12 годин).
5.14 Проектно-кошторисну документацію на будівництво захисних споруд, ЗПУ, споруд подвійного призначення доцільно розробляти у повному обсязі відповідно до вимог ДБН В.2.2-5, ДБН В.1.2-4, СН 148.
5.15 Для об'єктів будівництва, яким згідно з ДБН В.1.2-4 та додатком Г ДСТУ Б А.2.2-7 визначені додаткові вимоги, у розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) рекомендується включати опис технічних рішень, що підвищують стале функціонування зазначених об'єктів.
Розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) проектів будівництва зазначених об'єктів доцільно виконувати з використанням додатка Г ДСТУ Б А.2.2-7, а також окремих рекомендацій центральних органів виконавчої влади, які здійснюють управління у визначених сферах діяльності.
У розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) проекту будівництва об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів (як об'єкта, на якому використовуються і зберігаються займисті речовини), додатково необхідно включати:
відомості про місця розташування пультів управління і резервних пристроїв їх основних елементів;
опис технічних рішень щодо захисту ємностей і комунікацій від руйнувань повітряною ударною хвилею у межах зон можливих руйнувань;
опис технічних рішень щодо спорожнення особливо небезпечних ділянок технологічного обладнання;
відомості про максимально можливе скорочення запасів і строків зберігання нафтопродуктів до мінімуму, необхідного для функціонування виробництва об'єкта у воєнний час;
опис технічних рішень щодо запобігання можливих терористичних актів і диверсій.
У випадку, якщо на території об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів передбачається будівництво постів мийки автомобілів, у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) повинні бути представлені технічні рішення, які забезпечують виконання вимог СНиП 2.01.57 дск. Зокрема:
схему приміщень мийки із вказівкою робочих постів "брудної" і "чистої" зон, водонепроникних штор, екранів, тамбурів, оглядових канав, естакад або підйомників, ухилів підлоги, робочих столів, металевих ємностей зі знешкоджуючими розчинами, ділянки для тимчасового зберігання забруднених відходів, санпропускника для персоналу і осіб, що доставили на спеціальну обробку рухомий склад, приміщення для вуличного й домашнього одягу, кімнати відпочинку, а також напрямків руху рухомого складу;
схему підведення до мийного устаткування робочих постів холодної і гарячої води, а також стисненого повітря;
схему припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує напрямок руху повітря з "чистої" зони в "брудну";
схему відводу стічних вод;
вказівку щодо розміщення майданчика для часткової санітарної обробки людей, що прибувають разом з рухомим складом автотранспорту;
відомості про обробку приміщень "брудної" і "чистої" зон;
розрахунок пропускної здатності ділянки спеціальної обробки рухомого складу автотранспорту згідно з вимогами СНиП 2.01.57;
розрахунок кошторисної вартості пристосування мийки для спеціальної обробки рухомого складу з урахуванням вимог до проектної документації згідно з вимогами СНиП 2.01.57.
VI. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) СТОСОВНО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО І ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
У цьому розділі Методичних рекомендацій наведено опис проектних рішень щодо попередження НС техногенного та природного характеру, які розроблюються з урахуванням потенційної небезпеки на об'єкті, який проектується, а також поруч розташованих об'єктах та територіях, результатів інженерних вишукувань, оцінки природних умов і навколишнього середовища.
У проектних рішеннях щодо попередження НС техногенного та природного характеру рекомендується передбачати:
попередження можливих НС на об'єкті у зв'язку із прогнозованими аваріями на об'єкті будівництва та мінімізацію їх наслідків;
попередження можливих НС на об'єкті у зв'язку із прогнозованими аваріями на поруч розташованих ПНО, включаючи аварії на транспорті;
попередження можливих НС на об'єкті, джерелами яких є небезпечні природні процеси.
Розроблення цих проектних рішень доцільно проводити у черговості відповідно до визначених етапів проектування.
Для проектів будівництва об'єктів, які відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки, розроблення проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) доцільно виконувати у взаємозв'язку з матеріалами та технічними рішеннями Декларації безпеки об'єкта . Також, до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) об'єктів підвищеної небезпеки та ПНО, що реконструюються, рекомендується включати результати аналізу ризику аварій відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій , у тому числі таких, що пов'язані з пожежами та вибухами (наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики від 17.06.99 № 112).
Крім того, у розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) із зазначеного напрямку рекомендується включати аналіз ризику аварій, що супроводжуються пожежами, вибухами, викидами небезпечних хімічних речовин, утворенням хвилі прориву тощо.
Доцільно для ОПН розраховувати показники індивідуального ризику (будувати поля індивідуального ризику), визначати залежності "частота події - кількість загиблих", "частота події - кількість потерпілих", "частота події - розмір матеріального збитку".
6.1. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПРОГНОЗОВАНИМИ АВАРІЯМИ НА ОБ'ЄКТАХ БУДІВНИЦТВА, ТА МІНІМІЗАЦІЇ ЇХ НАСЛІДКІВ
6.1.1 До проектних рішень ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо попередження НС, пов'язаних із прогнозованими аваріями на проектованому об'єкті, доцільно включати:
перелік небезпечних виробництв і ділянок із вказівкою характеристик небезпечних речовин та їх кількості для кожного виробництва і ділянки;
визначення зон дії основних вражаючих факторів при аваріях із посиланням на відповідні методики, які для цього використовувались;
відомості про чисельність і місця розміщення обслуговуючого персоналу об'єкта, що проектується (будується або реконструюється), об'єктів, які можуть потрапити до зони дії вражаючих факторів у випадку аварій на об'єкті будівництва;
відомості про чисельність і місця розміщення населення на прилеглій території, що може потрапити до зони дії вражаючих факторів у випадку аварій на об'єкті будівництва;
рішення щодо виключення можливості розгерметизації устаткування і попередження аварійних викидів небезпечних речовин;
відомості про наявність і характеристики систем контролю радіаційної, хімічної обстановки, виявлення вибухонебезпечних концентрацій;
рішення, спрямовані на попередження розвитку аварій і локалізацію викидів (скидань) небезпечних речовин;
рішення щодо забезпечення вибухопожежонебезпеки;
відомості про наявність і характеристики систем автоматичного регулювання, блокувань, сигналізацій, а також безаварійної зупинки технологічного процесу;
рішення щодо забезпечення сталого функціонування пунктів і систем управління виробничим процесом, які забезпечують протиаварійну безпеку персоналу і можливість управління процесом при аварії;
відомості про наявність, місця розміщення і характеристики основних і резервних джерел електро-, тепло-, газо- і водопостачання, а також систем зв'язку;
рішення щодо запобігання стороннього втручання у діяльність об'єкта (системи фізичного захисту і охорони об'єкта);
опис і характеристики системи оповіщення про НС;
рішення щодо забезпечення безперешкодної евакуації людей з території об'єкта.
6.1.2 Для визначення переліку небезпечних виробництв і ділянок, на яких використовуються НХР, доцільно використовувати Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті , яку затверджено спільним наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінприроди від 27.03.2001 № 73/82/64/122.
Розрахунки рекомендується приводити тільки для небезпечних речовин, викиди або виливи яких можуть призвести до виникнення НС.
Розрахунки повинні включати найменування речовин, ступінь небезпеки, фізичні умови утримування на об'єкті (агрегатний стан, тиск, температуру), характер впливу на людину і об'єкти навколишнього середовища.
Для небезпечних виробництв і ділянок, для яких будуть розраховуватися наслідки аварій, рекомендується вказати кількість НХР, що перебувають у технічних пристроях (апаратах, ємностях, трубопроводах), із вказівкою максимальної кількості в одиничній ємності або ділянці трубопроводу найбільшої місткості.
На об'єкті зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів рекомендується виділяти пально-заправні колонки, резервуари зберігання нафтопродуктів і майданчики зливу нафтопродуктів з автоцистерни.
6.1.3 У розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) для кожного небезпечного виробництва і ділянки доцільно розглядати декілька сценаріїв аварій, включаючи аварію з максимальними наслідками (максимальну гіпотетичну) і найбільш ймовірну.
Для кожного сценарію аварії повинні визначатися розміри зон дії вражаючих факторів, прогноз кількість загиблих і потерпілих, розміри матеріального збитку.
При цьому для аналізу ризику аварій рекомендується використовувати:
Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики від 17.06.99 № 112);
Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів , затверджену наказом МНС від 23.02.2006 № 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів", зареєстрованим у Мін'юсті від 20 березня 2006 р. за № 286/12160;
Методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки , затверджену наказом Мінпраці від 04.12.2002 № 637.
У випадку використання інших оригінальних методик потрібно вказати відомості про їх розробників та сферу їх застосування.
Межі зони дії вражаючих факторів при максимальних аваріях на кожному з небезпечних виробництв або ділянок доцільно показати на ситуаційному плані об'єкта будівництва.
На об'єкті зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів доцільно розглядати аварії, що призводять до утворення:
вибухонебезпечних пально-повітряних сумішей з наступним їх вибуховим перетворенням усередині підземних або наземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів, ззовні резервуарів при зливі в них нафтопродуктів з автоцистерн, усередині автомобільних цистерн при зливі з них нафтопродуктів, ззовні паливних баків автомобілів при їх заповнені пальним;
розливу нафтопродуктів з наступним їх загорянням при переповненні підземної ємності, роз'єднанні сполучних трубопроводів "автоцистерна-резервуар", переповненні паливного бака автомобіля, несвоєчасного витягу роздавального пістолета з бака, наїзді на пально-роздавальну колонку, перекидання наповнюваної нафтопродуктом каністри тощо.
На ситуаційному плані об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів рекомендується показати зони можливих повних, сильних, середніх і слабких руйнувань, зони можливого поширювання завалів, зони руйнування шибок і зони небезпечної дії теплового випромінювання при палаючому розлитті нафтопродуктів.
6.1.4 У відомостях про чисельність і місця розміщення обслуговуючого персоналу об'єкта, що проектується (будується або реконструюється), рекомендується обґрунтовувати облікову чисельність працівників та кількість НПЗ.
6.1.5 До переліку рішень щодо недопущення розгерметизації устаткування і попередження аварійних викидів небезпечних речовин рекомендується включати опис способів герметизації устаткування і його вузлів, захисних бар'єрів від зовнішніх впливів, відомості про запаси міцності конструкцій і матеріалів, запобіжних пристроях від підвищення тиску (клапанах, розширювальних ємностях) тощо.
На об'єктах зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів зазначеними рішеннями є, наприклад, устаткування пально-роздавальних колонок заправними пістолетами з автоматичним відключенням при досягненні номінального рівня пального в баку автомобіля, розміщення пально-роздавальних колонок на острівці, піднятому над дорожнім полотном для виключення наїзду автомобіля, збільшення товщини стінки резервуарів і трубопроводів для компенсації корозії, застосування матеріалів шлангів, трубопроводів і насосів, що забезпечують надійність експлуатації в діапазоні робочих і аварійних тисків, і температур тощо.
6.1.6 У відомостях про наявність і характеристики систем контролю радіаційної, хімічної обстановки, виявлення вибухонебезпечних концентрацій необхідно вказувати, які параметри контролюються та які прилади застосовуються, привести плани і розрізи будинків, ситуаційний план об'єкта з позначенням місць установки стаціонарних датчиків контрольних приладів або місць виміру відповідних параметрів обстановки переносними приладами.
Крім того, до складу відомостей доцільно включати опис об'єктових систем одержання даних про метеорологічні параметри.
Зазначені технічні рішення повинні відповідати вимогам Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення , затверджених наказом МНС України від 15.05.2006 № 288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення", та СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011 "Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення. Типи й загальні технічні вимоги", затверджених наказом МНС України від 04.04.2011 № 333 "Про прийняття та надання чинності стандарту МНС України СОУ МНС 75.2-00013528-003:2010".
6.1.7 До переліку рішень, спрямованих на попередження розвитку аварій і локалізацію викидів (скидань) небезпечних речовин, рекомендується включати:
системи аварійного звільнення ємнісного технологічного устаткування;
пристрої щодо обмеження, локалізації і подальшої утилізації викидів небезпечних речовин (наприклад, обвалування резервуарів, водяні завіси, очисні споруди, прокладка трубопроводів у лотках, у захисних кожухах тощо);
рішення, спрямовані на виключення або зменшення поширення розмірів НС (наприклад, подовження шляхів зливо-наливної естакади для забезпечення відводу від неї цистерни, що зайнялася, віддалення будинків один від одного на безпечні відстані тощо);
рішення щодо зниження інтенсивності дії вражаючих факторів (наприклад, устрій легкозриваємої покрівлі, встановлення протиосколочних сіток на віконних прорізах тощо).
6.1.8 До відомостей стосовно заходів щодо забезпечення вибухопожежонебезпеки рекомендовано включати:
категорію приміщень і відкритих установок з пожежної та вибухопожежної небезпеки;
ступінь вогнестійкості будівель і споруд;
опис системи пожежної сигналізації;
опис стаціонарних (у тому числі автоматичних) установок пожежогасіння із вказівкою кількості і місць зберігання вогнегасних речовин;
опис внутрішнього протипожежного водопроводу;
обґрунтування типів, кількості і місць розміщення первинних засобів пожежогасіння;
схему зовнішнього протипожежного водопроводу із вказівкою пожежних гідрантів;
місце розташування і ємність зовнішнього протипожежного водоймища;
опис рішень щодо блискавкозахисту і захисту від статичної електрики з необхідними ілюстраціями;
опис систем вентиляції і димовидалення.
6.1.9 Відомості про наявність і характеристики систем автоматичного регулювання, блокувань, сигналізацій, а також безаварійної зупинки технологічного процесу, рекомендується приводити у вигляді таблиць із зазначенням:
найменування устаткування та принцип його роботи;
контролюємих параметрів та їх граничних значень;
назви, види, типи контрольних приладів, датчиків сигналізації, відсічних і запобіжних пристроїв.
6.1.10 В опис рішень щодо забезпечення сталого функціонування пунктів і систем управління виробничим процесом, які забезпечують протиаварійну безпеку персоналу і можливості управління процесом при аварії, рекомендовано включати:
відомості про розташування і оснащення пунктів управління технологічним процесом;
дані про потрапляння пункту управління до зони дії вражаючих факторів при можливих аваріях на об'єкті із вказівкою кількісних показників впливу;
характеристики несучих і огороджуючих конструкцій пункту управління, системи вентиляції з погляду стабільності до впливу повітряної ударної хвилі, небезпечних факторів пожежі, проникненню небезпечних хімічних речовин;
відомості про можливість управління виробничим процесом і забезпечення безпеки персоналу пункту управління при аварії;
дані про наявність резервних пунктів управління, спеціальних (у тому числі пересувних) пунктів управління протиаварійними діями.
6.1.11 Відомості про наявність, місця розміщення і характеристики основних і резервних джерел електро-, тепло-, газо- і водопостачання, а також систем зв'язку, рекомендується приводити в обсязі, передбаченому пунктами 5.10 і 5.11 Методичних рекомендацій.
Для об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів доцільно привести опис систем телефонного або радіозв'язку, а також системи гучномовного зв'язку.
6.1.12 До переліку технічних рішень щодо запобігання стороннього втручання у діяльність об'єкта (системи фізичного захисту і охорони об'єкта) рекомендується включати:
опис організації охорони, порядок пропуску людей і проїзду транспортних засобів на територію об'єкта;
обґрунтування чисельності співробітників охорони, відомості про місця їх розміщення;
характеристику огородження об'єкта;
кількість і розміщення в'їздів і виїздів на територію об'єкта, у тому числі обладнаних прохідними;
перелік і місця розміщення пристроїв щодо недопущення безконтрольного і безперешкодного в'їзду автомобільного та залізничного транспорту, проходу людей через прохідні на територію об'єкта, блокування дверей і вікон на відкривання;
схеми систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та інших систем виявлення проникнення сторонніх на територію об'єкта, у будинки і споруди.
6.1.13 До опису і характеристики системи оповіщення про НС рекомендується відносити:
перелік і характеристики засобів отримання інформації про аварію на проектованому об'єкті, способи оповіщення персоналу та населення, а також об'єктів, що потрапляють у зону ураження;
принципову схему оповіщення обслуговуючого персоналу, відповідальних посадових осіб, заінтересованих організацій (на схемі рекомендується позначити типи зв'язку і дублювання сигналів оповіщення);
для радіаційно-, хімічно- й гідродинамічно небезпечних об'єктів додатково наводяться обґрунтування розмірів зони дії локальної системи оповіщення;
принципову схему доведення сигналів про аварії на проектованому об'єкті та інформації про заходи щодо захисту, до працівників сусідніх об'єктів та населення в зоні дії локальної системи оповіщення (на схемі рекомендується позначити типи зв'язку і дублювання сигналів оповіщення);
ситуаційний план об'єкта із вказівкою місць розміщення засобів оповіщення людей на його території та локальної системи оповіщення за межами його території (на схемі рекомендується нанести межі зон дії пристроїв гучномовного зв'язку).
Зазначені технічні рішення повинні відповідати вимогам абзац 3 пункту 6.1.6 Методичних рекомендацій.
Для об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів доцільно створювати локальні системи оповіщення про аварії.
6.1.14 До складу рішень щодо забезпечення безперешкодної евакуації людей з території об'єкта рекомендується наводити план території з нанесенням напрямків виходу людей від кожного з будинків і споруд і виїзду автотранспорту за межі об'єкта (не менше ніж у двох різних напрямках).
Для об'єктів зберігання, транспортування пально-мастильних матеріалів на схемі евакуації необхідно позначати всі евакуаційні виходи із приміщень і напрямок руху людей.
6.1.15 У складі рішень щодо забезпечення безперешкодного введення і пересування на проектованому об'єкті сил і засобів ліквідації наслідків аварій доцільно представляти план території з нанесенням напрямків в'їзду і пересування автотранспорту, пожежної та іншої спеціальної техніки для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт при НС.
Для об'єктів, на території яких у результаті впливу повітряної ударної хвилі будинки і споруди можуть одержати повні і сильні руйнування, а також утворюватися палаючі розливи, на схемі введення і пересування сил з ліквідації наслідків аварії рекомендується наносити за межі зон можливого поширення завалів і зон небезпечної дії теплового випромінювання палаючих розливів.
6.2 РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПРОГНОЗОВАНИМИ АВАРІЯМИ НА ПОРУЧ РОЗТАШОВАНИХ ПОБЛИЗУ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТАХ І ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЯХ
6.2.1 До проектних рішень ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо попередження НС, які виникають у результаті можливих аварій на розташованих поблизу ПНО і транспортних комунікаціях, необхідно включати:
перелік ПНО, ОПН і транспортних комунікацій, аварії на яких можуть стати причиною виникнення НС на проектованому об'єкті;
визначення зон дії основних вражаючих факторів при аваріях на розташованих поблизу ПНО, ОПН і транспортних комунікаціях із вказівкою джерела інформації або застосованих методик розрахунку;
відомості про чисельність і місця розміщення людей на проектованому об'єкті, які можуть опинитися у зоні НС, викликаної аваріями за його межами;
рішення із захисту людей і території об'єкта будівництва від НС, викликаних аваріями за його межами.
6.2.2 У перелік ПНО, ОПН і транспортних комунікацій, аварії на яких можуть стати причиною виникнення НС на проектованому об'єкті, рекомендується включати радіаційно, хімічно, гідродинамічно, вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти, транспортні комунікації, на яких вражаючі фактори аварій можуть досягти території об'єкта будівництва.
6.2.3 Розміри зон дії основних вражаючих факторів при аваріях на розташованих поблизу ПНО і транспортних комунікаціях, а також дані про ступінь небезпеки територій доцільно запитувати в центральному органі виконавчої влади з питань цивільного захисту або його територіальних органах згідно з процедурою, наведеною у розділі IV Методичних рекомендацій.
У разі якщо обґрунтування розмірів зон дії основних вражаючих факторів при аваріях на розташованих поблизу ПНО і транспортних комунікаціях проводяться у складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) рекомендується використовувати методики розрахунку, які наведено у пунктах 6.1.2 та 6.1.3 Методичних рекомендацій.
Зону дії вражаючих факторів при аваріях на сусідніх об'єктах і транспортних комунікаціях необхідно показати на ситуаційному плані об'єкта будівництва.
6.2.4 Відомості про чисельність і місця розміщення людей на проектованому об'єкті, які можуть потрапити до зони НС, викликаної аваріями за його межами, рекомендується приводити в обсязі, передбаченому пунктом 6.1.4 Методичних рекомендацій.
6.2.5 До складу рішень із захисту людей і території об'єкта будівництва від НС, викликаних аваріями за його межами, необхідно включати:
відомості про наявність і характеристики систем контролю радіаційної, хімічної обстановки, виявлення вибухонебезпечних концентрацій;
відомості про наявність і характеристики систем безаварійної зупинки технологічного процесу;
рішення із забезпечення сталого функціонування пунктів і систем управління виробничим процесом, які забезпечують протиаварійну безпеку персоналу і можливості управління процесом при НС;
відомості про наявність, місця розміщення і характеристики основних та резервних джерел електро-, тепло, газо- і водопостачання, а також систем зв'язку;
опис і характеристики системи оповіщення про аварії на поруч розташованих об'єктах і транспортних комунікаціях;
рішення щодо забезпечення безперешкодної евакуації людей з території об'єкта будівництва;
рішення щодо забезпечення безперешкодного введення і пересування на проектованому об'єкті сил і засобів ліквідації НС.
Відомості щодо вищезазначених рішень рекомендується наводити в обсягах, які передбачені відповідними пунктами Методичних рекомендацій (зокрема 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 6.1.11, 6.1.12, 6.1.14, 6.1.15), із урахуванням того, що джерело НС може виникнути за межами об'єкта в мирний час.
До описів і характеристик системи оповіщення про аварії, що відбуваються за межами об'єкта будівництва, рекомендується відносити:
перелік і характеристики засобів отримання інформації про аварії, оповіщення людей на території проектованого об'єкта і заінтересованих організацій;
принципову схему оповіщення обслуговуючого персоналу, відповідальних посадових осіб, заінтересованих організацій, і доведення інформації про заходи щодо захисту до населення, яке мешкає поруч (на схемі рекомендується позначити типи зв'язку і дублювання сигналів оповіщення);
ситуаційний план об'єкта із вказівкою місць розміщення засобів оповіщення людей на його території та прилеглій території (на схемі рекомендується нанести межі зон дії пристроїв оповіщення).
6.3 РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ДЖЕРЕЛАМИ ЯКИХ Є НЕБЕЗПЕЧНІ ПРИРОДНІ ПРОЦЕСИ
6.3.1 До проектних рішень ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо попередження НС, джерелами яких є небезпечні природні процеси, доцільно включати:
відомості щодо характеристики природнокліматичних умов у районі розташування об'єкта будівництва;
визначення частоти та інтенсивності проявів небезпечних природних процесів, а також категорії їх небезпеки;
опис заходів щодо інженерного захисту території підприємств, будинків і споруд, якщо буде потреба захисту від небезпечних природних процесів;
інші технічні рішення щодо захисту людей і території проектуємого об'єкта від НС, викликаних небезпечними природними процесами.
6.3.2 До відомостей щодо характеристики природнокліматичних умов у районі розташування об'єкта будівництва доцільно включати:
дані про топографію району розташування;
природно-кліматичні характеристики району, що враховуються при будівництві підприємств, будинків і споруд.
6.3.3 Дані про частоту та інтенсивність прояву небезпечних природних процесів, які можуть стати причиною виникнення НС на проектуємому об'єкті, доцільно запитувати в центральному органі виконавчої влади з питань цивільного захисту або його територіальних органах згідно з процедурою, наведеною у розділі IV Методичних рекомендацій.
У випадку, якщо такі відомості у складі вихідних даних не представлені, розробнику розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) рекомендується, із урахуванням результатів інженерних вишукувань, виявити джерела НС природного характеру, частоту їх виникнення і зони дії основних вражаючих факторів.
Межі зон дії небезпечних природних процесів необхідно показати на ситуаційному плані об'єкта будівництва.
6.3.4 При описі заходів щодо інженерного захисту території підприємств, будинків і споруд від небезпечних природних процесів рекомендується обґрунтувати:
вибір заходів, а також видів, класів і розмірів споруд інженерного захисту від небезпечних геологічних процесів, привести схеми, плани і розрізи проектованих споруд інженерного захисту або дати відповідні відомості про споруди, уже закінчених будівництвом по проекту інженерного захисту території;
вибір засобів інженерного захисту, а також видів, класів, розмірів проектованих споруд інженерного захисту від затоплення і підтоплення, привести схеми, плани і розрізи цих споруд або дати відповідні відомості про вже реалізовані заходи інженерного захисту території від затоплення і підтоплення (згідно з ДБН В.1.1-25 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі; інженерний захист територій і споруд від підтоплення та затоплення");
категорію об'єкта будівництва із захисту від блискавки, привести опис технічних рішень щодо захисту будинків і споруд від грозових розрядів і схему розташування пристроїв захисту;
указати сейсмічність майданчика будівництва, обґрунтувати вибір і привести опис технічних рішень щодо захисту будинків і споруд, які необхідно враховувати при будівництві в сейсмічних районах, згідно з ДБН В.1.1-12 "Будівництво в сейсмічних районах України".
Також при розробленні цих рішень рекомендується використовувати ДБН В.1.1-5 "Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах" та ДБН В.1.1-3 "Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення".
6.3.5 До складу інших технічних рішень щодо захисту людей від НС, пов'язаних із небезпечними природними процесами, необхідно включати:
характеристики об'єктових систем раннього виявлення метеорологічних, геологічних, гідрогеологічних та інших небезпечних природних процесів;
опис і характеристики системи оповіщення про загрозу виникнення НС природного характеру;
відомості про наявність і характеристики систем безаварійної зупинки технологічного процесу;
рішення із забезпечення протиаварійної стабільності пунктів і систем управління виробничим процесом та безпеки персоналу;
відомості про наявність, місця розміщення та характеристики основних і резервних джерел електро-, тепло-, газо- і водопостачання, а також систем зв'язку;
рішення із забезпечення безперешкодної евакуації людей з території об'єкта будівництва;
рішення із забезпечення безперешкодного введення та пересування на проектованому об'єкті сил і засобів ліквідації НС.
Відомості про вищезазначені рішення рекомендується представляти в обсягах, передбачених у пунктах 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 6.1.11, 6.1.12, 6.1.14, 6.1.15 Методичних рекомендацій.
VII. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ РОЗДІЛУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) У СКЛАДІ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ
7.1 Експертиза проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації об'єктів будівництва (далі - експертиза) проводиться експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають вимогам статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.05.2011 № 53 , зареєстрованим у Мін'юсті від 16 червня 2011 р. за № 719/19457 "Про затвердження Критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва" (далі - експертна організація).
7.2 Експертиза проводиться Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та його підрозділами в регіонах. До цієї експертизи можуть залучатись експерти з питань пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат.
7.3 На експертизу доцільно представляти повністю укомплектовану документацію у наступному складі:
завдання на розроблення проектної документації;
вихідні дані і вимоги, необхідні для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), оформлені відповідно до пункту 4.2 Методичних рекомендацій;
розділ "Загальна пояснювальна записка";
проектна документація розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО).
У разі необхідності на експертизу можуть представлятись інші розділи проекту, пов'язані з питаннями ІТЗ ЦЗ (ЦО).
Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.
Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.
7.4 За результатами експертизи експертна організація готує письмовий висновок, що підписується всіма експертами, що брали участь у розгляді документації.
До змісту цього висновку рекомендується включати:
підстави для проведення експертизи;
відомості про експертну організацію та її право здійснювати даний вид діяльності;
перелік представленої на експертизу документації;
коротку характеристику об'єкта будівництва;
перелік зауважень та пропозицій до складу і змісту представленої на експертизу документації. Зауваження і пропозиції експертної організації повинні мати конкретний характер, містити посилання на вимоги нормативних та нормативно-правових актів, та не допускати неоднозначного тлумачення;
висновки щодо результатів експертизи та рекомендації стосовно затвердження проекту будівництва у частині, що стосується ІТЗ ЦЗ (ЦО), або вимоги щодо доопрацювання документації та подання її на повторну експертизу.
7.5 Повторна експертиза проекту будівництва (розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)) проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.
Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати строк, зазначений у пункті 14 Порядку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
7.6 Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України або у судовому порядку.
| Директор Департаменту цивільного захисту | В. Квашук |
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
щодо розроблення розділу
"Інженерно-технічні заходи
цивільного захисту (цивільної оборони)"
у складі проектної документації об'єктів
ПЕРЕЛІК
законодавчих та нормативних документів
1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року № 1560-XII.
2. Закон України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року № 2780-XII.
3. Закон України "Про Цивільну оборону" від 3 лютого 1993 року № 2974-XII.
4. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року № 4004-XII.
5. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР.
6. Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР.
7. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 14 січня 1998 року № 15/98-ВР.
8. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14 грудня 1999 року № 1281-XIV.
9. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 року № 1809-III.
10. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 року № 2245-III.