ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 15.06.2009 N 02-15/628 |
Головне контрольно-ревізійне управління України на виконання доручення заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. повідомляє.
1. Відповідно до статті 116 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу, встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами, порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
- одними із стадій виконання Державного бюджету України за видатками визнаються взяття бюджетних зобов'язань і отримання товарів, робіт та послуг;
- розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися;
- після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Таким чином, вважаємо, що якщо наявність прострочених розрахунків у розпорядника бюджетних коштів (кредиторська заборгованість по окремим напрямкам видатків та дебіторська заборгованість) є наслідком порушення вимог статті 51 Кодексу, то це необхідно кваліфікувати як бюджетне правопорушення. Якщо одержувачем бюджетних коштів в порушення статті 51 Кодексу взято зобов'язання за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, що призвело до утворення простроченої кредиторської заборгованості, то це також є бюджетним правопорушенням.
2. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органи державної контрольно-ревізійної служби за результатами інспектування складають акти ревізій. У разі виявлення бюджетного правопорушення при проведенні ревізії цей факт фіксується в акті ревізії.
Відповідно до Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.06 р. N 886, органи державної контрольно-ревізійної служби приймають участь у проведенні комісійних перевірок. Результати проведеної перевірки оформлюються довідкою (актом) і при цьому, у разі виявлення бюджетного правопорушення, відповідно до пункту 3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 18.11.02 р. N 213 (далі - Порядок), складається протокол про бюджетне правопорушення.
Згідно із Порядком, на підставі акту ревізії, в якому зафіксовано факт бюджетного правопорушення чи протоколу про бюджетне правопорушення відповідним органом державної контрольно-ревізійної служби приймається розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Відповідно до пункту 3 Порядку призупинення бюджетних асигнувань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.05.02 р. N 319, рішення про призупинення бюджетних асигнувань приймає Міністр фінансів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голова виконавчого органу міської міста районного значення, селищної та сільської ради на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.
ГоловКРУ не вбачає проблемних питань щодо визначення уповноваженого органу, який має фіксувати бюджетне правопорушення та застосовувати до порушника відповідні заходи впливу, так як дане питання чітко регламентовано законодавством.
| Перший заступник Голови | І.Іскра |