Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку тарифів на послуги міського електротранспорту

З метою конкретизації вимог до формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус)

1. Затвердити і ввести в дію з 1 квітня 2008 року нормативний документ "Методичні рекомендацій щодо розрахунку тарифів на послуги міського електротранспорту", схвалений рішенням науково-технічної ради Мінжитлокомунгоспу від 31.01.2008 N 12.

2. Відділу міського електротранспорту (В.В.Вірченко) довести цей наказ до відома органів місцевого самоврядування, підприємств міського електротранспорту та розмістити інформацію про зазначений нормативний документ на веб-сайті Мінжитлокомунгоспу.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Р.М.Крамаренка.

Метою Методичних рекомендацій є надання методичної підтримки у запровадженні Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) (далі - Порядок).

Методологія розрахунку тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) базується на таких основних нормативно-правових актах:

Закон України "Про міський електричний транспорт" від 29.06.2004 N 1914-IV;

Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735;

Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затверджений наказом Мінжитлокомунгоспу від 25.07.2007 N 96, зареєстрований Мін'юстом 07.08.2007 за N 906/14173.

Встановлення тарифів на перевезення пасажирів та вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті (метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі), що працює у звичайному режимі руху, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 покладено на органи місцевої виконавчої влади.

Методичні рекомендації також допоможуть органам місцевого самоврядування застосовувати механізм формування тарифів для підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств і забезпечення належної якості послуг, що ними надаються.

Структура Методичних рекомендацій забезпечує чітку послідовність процесу формування та встановлення тарифів.

Розрахунок тарифів на послуги міського електричного транспорту здійснюється відповідно до запланованого на рік обсягу транспортної роботи підприємств та економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі галузевих та інших нормативів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та прогнозованих цін на промислову продукцію і послуги у плановому періоді.

Запланований на рік обсяг та показники якості транспортної роботи підприємства визначаються на підставі договору, укладеного між органом місцевого самоврядування і підприємством, з урахуванням заходів, спрямованих на поліпшення якості та безпеки перевезень пасажирів міським електричним транспортом, та місцевих програм розвитку цього виду транспорту, зокрема:

уведення нових потужностей підприємств та збільшення обсягів пасажироперевезень;

дотримання всіх встановлених видів технічного обслуговування, ремонту об'єктів міського електричного транспорту та періодичності їх виконання;

підвищення рівня технологічного оснащення виробничої бази та впровадження прогресивних технологій;

удосконалення організації та управління пасажироперевезеннями;

поліпшення умов безпеки руху та охорони праці;

зміни маршрутних схем міського транспорту загального користування.

Заходи, пов'язані з поліпшенням технологічного рівня виробничої бази, реконструкцією об'єктів міського електротранспорту, ресурсозбереженням, удосконаленням систем управління пасажироперевезеннями, повинні передбачатися програмами розвитку міського електричного транспорту, затвердженими місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування) в установленому порядку.

Планування витрат, що включаються до повної планової собівартості послуг міського електричного транспорту, здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з пасажироперевезеннями.

До планових витрат операційної діяльності включаються:

планова виробнича собівартість послуг, що надаються міським електричним транспортом;

адміністративні витрати;

витрати на збут послуг міського електричного транспорту;

інші витрати з операційної діяльності.

Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу. Розмір витрат розраховується на підставі вимог до видів та періодичності технічного обслуговування, ремонтів об'єктів міського електричного транспорту, Правил експлуатації трамвая і тролейбуса, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а також норм споживання електроенергії трамваями та/або тролейбусами та інших енергетичних ресурсів, витрат матеріалів, середнього ресурсу роботи пневматичних шин тролейбусів, норм часу та розцінок з оплати праці, нормативів чисельності працівників підприємств, витрат на управління і обслуговування підприємств та інших нормативів.

Орієнтовний перелік зазначених нормативних документів наведено у додатку 2.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів цін на промислову продукцію (послуги) на запланований рік та на підставі планових кошторисів.

До фінансових витрат належать витрати зі сплати відсотків за користування кредитами та витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу для здійснення виробничої діяльності, а також витрати на сплату відсотків у випадку фінансової оренди (лізингу).

Розмір фінансових витрат визначається відповідно до кредитних та інших договорів і законодавства.

Розрахунок тарифів на послуги міського електричного транспорту включає визначення розміру економічно обґрунтованих планових витрат підприємств на перевезення одного пасажира.

Тарифи на послуги міського електричного транспорту (T) визначаються за формулою:

де W - повна планова собівартість послуг міського електричного транспорту, грн.;

R - планова рентабельність підприємства;

D - чистий доход, отриманий підприємствами від інших видів діяльності, грн.;

Q - запланований обсяг загальних пасажироперевезень, пас.

У разі зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), мінімального рівня заробітної плати, ставок орендної плати, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, які не залежать від господарської діяльності підприємств, але впливають на рівень повної собівартості з операційної діяльності підприємств, тарифи на послуги міського електричного транспорту переглядаються в установленому законодавством порядку.

Величина планової рентабельності підприємства встановлюється та регулюється місцевими органами виконавчої влади.

Процес розгляду та встановлення тарифів може бути регламентований Договором про організацію надання транспортних послуг, який повинен відповідати положенням Закону України "Про міський електричний транспорт", зокрема щодо необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників, а у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов'язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника повинні компенсувати уповноваженим органом, який затверджує тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. Примірний договір про організацію надання транспортних послуг міським наземним електричним транспортом наводиться в додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту.

Процедура розгляду та затвердження тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом може включати такі кроки:

Крок 1. Формування тарифів

Підприємство самостійно або за дорученням місцевого органу виконавчої влади розраховує величину тарифу згідно з вимогами законодавства та цими рекомендаціями. Розрахунки супроводжуються обґрунтуваннями. Форма обґрунтування має бути попередньо узгоджена сторонами або встановлена регламентом місцевого органу виконавчої влади щодо прийняття рішення з цього питання.

Крок 2. Передача розрахованих тарифів для погодження міськвиконкомом

Проект розрахованих тарифів передається у відповідні підрозділи місцевого органу виконавчої влади для розгляду.

Крок 3. Оприлюднення та обговорення тарифів на стадії підготовки до прийняття рішення

Орган місцевої виконавчої влади оприлюднює проект тарифів та адресу, за якою споживачі можуть ознайомитися з обґрунтуванням та розрахунками, а також повідомляє про термін, протягом якого споживачі можуть надавати письмові зауваження для розгляду.

Прийняття рішення щодо встановлення тарифів базується на опрацюванні такої інформації:

- запланований обсяг транспортної роботи;

- розшифрування витрат планової виробничої собівартості послуг;

- розшифрування витрат повної планової собівартості послуг, що надаються міським електричним транспортом;

- норми витрат матеріальних та трудових ресурсів, які використовувалися під час розрахунку тарифів;

- розшифрування розподілу чистого прибутку (у разі його плануванні) згідно з наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213;

- план заходів, спрямованих на поліпшення технологічного рівня виробничої бази, реконструкцію об'єктів міського електричного транспорту, ресурсозбереження і удосконалення систем управління пасажироперевезеннями, що передбачені місцевими програмами розвитку міського електричного транспорту та затверджені органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування);

- фінансовий план підприємства на плановий рік;

- моніторинг цін і тарифів на електроенергію та інші енергоносії, паливо, матеріально-технічні ресурси;

- основні показники генеральної та галузевої угод, колективного договору;

- розрахунок тарифів на послуги міського електричного транспорту.

Цей перелік може бути доповнено іншими розрахунками та обґрунтуваннями.

Крок 4. Прийняття рішення щодо встановлення тарифів

Рішення про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом приймається згідно з визначеним регламентом.

Крок 5. Опублікування інформації про рівень встановлених тарифів

Інформація щодо результатів розгляду та рішення стосовно встановлених тарифів публікуються в засобах масової інформації.

У прийнятому рішенні місцевих органів виконавчої влади повинна бути зазначена дата введення в дію затвердженого тарифу. Починаючи з цієї дати, підприємство має право проводити розрахунки зі споживачами згідно із затвердженим тарифом.

Для забезпечення ефективної роботи підприємств міського електричного транспорту доцільно доводити до перевізників чіткий перелік показників діяльності. Ці показники мають визначатися згідно із Законом України "Про міський електричний транспорт" і фіксуватися в Примірному договорі про організацію надання транспортних послуг міським наземним електричним транспортом, який наводиться у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту.

У процесі укладання договору повинні бути реалізовані такі умови:

- доступність транспортних послуг для усіх верств населення;

- належна якість і безпечність транспортних послуг;

- забезпечення захисту прав споживачів транспортних послуг;

- беззбитковість роботи перевізників;

- реалізація інвестиційних та інноваційних проектів.

Має бути чітко сформульований перелік мінімально допустимих стандартів (нормативів) щодо якості надання транспортних послуг, а також вимоги до звітності підприємств міського електричного транспорту, що подається уповноваженим центральним органам виконавчої влади, чітко визначена процедура встановлення та перегляду тарифів.

Порядком формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) передбачена також процедура перегляду тарифів та погодження цього рішення з уповноваженим органом.

Механізм коригування тарифів запроваджується у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків, зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси.

Метою коригування тарифів є забезпечення повного відшкодування економічно обґрунтованих планових витрат, які входять до складу повної собівартості наданих послуг з перевезення пасажирів.

Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.

Індекс зміни цін індивідуальної складової витрат (за якими відбулися зміни) розраховується за формулою:

Груповий індекс зміни кожного елемента собівартості визначається за формулою:

Для статей витрат, за якими неможливо виділити індивідуальні складові витрат, груповий індекс (Ii) розраховується діленням нового рівня цієї статті витрат на тариф, який потребує коригування.

Коригування статей витрат, що включаються до повної планової собівартості послуг, здійснюється за формулою:

n - кількість статей витрат, що включаються до повної планової собівартості послуг;

f - кількість статей витрат, що включаються до повної планової собівартості послуг, які не підлягають індексації;

Перегляд тарифів на послуги міського електричного транспорту здійснюється після процедури їх обговорення та затвердження уповноваженим органом. Починаючи з цієї дати, підприємство має право надавати транспортну послугу згідно з новим затвердженим тарифом.

Надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з перевезення пасажирів міським електричним транспортом не входить до компетенції Державної інспекції з контролю за цінами.

Відповідно до Закону України від 29.06.2004 N 1914-IV "Про міський електричний транспорт" (стаття 14 "Тарифна політика та оплата транспортних послуг") установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та захисту малозабезпечених громадян. Якщо ж установлений рівень тарифу не покриває витрат, пов'язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. Слід також врахувати, що тарифна політика у сфері міського електричного транспорту ґрунтується на принципах забезпечення доступності транспортних послуг та створення умов для здійснення сталих і безпечних пасажироперевезень.

Методичні підходи до алгоритму розрахунку відшкодування повинні базуватися на:

економічно обґрунтованих планово-нормативних витратах підприємства на перевезення одного пасажира та середньому доході, отриманому від перевезення одного пасажира;

диверсифікації роботи підприємства та пошуку можливостей одержання доходів від інших видів діяльності;

розрахунку чистого прибутку, одержаного підприємством від інших видів діяльності.

При розрахунку абсолютної величини відшкодування (асигнування з бюджету на регулювання цін) враховується чистий прибуток, одержаний підприємством від інших видів діяльності.

Різниця між тарифом та фактичною собівартістю перевезення одного пасажира визначається за формулою:

де R - різниця між тарифом та фактичною собівартістю перевезення одного пасажира;

S - планово-нормативна собівартість перевезення одного облікового пасажира;

Абсолютна величина відшкодування (асигнування з бюджету на регулювання цін) різниці між тарифом на перевезення одного пасажира та фактичною собівартістю перевезення пасажирів визначається за формулою:

де D - сума до відшкодування;

R - різниця між тарифом та фактичною собівартістю перевезення одного пасажира;

U - загальний обсяг пасажироперевезень.

1. Закон України від 29.06.2004 N 1914-IV "Про міський електричний транспорт".

2. Закон України від 10.11.94 N 232/94-ВР "Про транспорт".

3. Закон України "Про оплату праці".

4. Закони України про державний бюджет України на відповідні роки.

5. Кодекс законів України про працю.

6. Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735.

7. Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затверджений наказом Мінжитлокомунгоспу від 25.07.2007 N 96, зареєстрований Мін'юстом 07.08.2007 за N 906/14173.

8. Галузева угода між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки.

9. Галузеві норми питомих витрат електроенергії на власні потреби підприємств міського електротранспорту. Методика розрахунку (ГКН 02.05.020-2004).

10. Колії трамвайні. Система технічного обслуговування та ремонту. Загальні положення (ГСТУ 204.04.05.005-2004).

11. Контактна мережа трамвайних і тролейбусних ліній. Система технічного обслуговування та ремонту (СОУ 60.2-33886512-0003:2006).

12. Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N 19.

13. Річна та періодична звітність підприємства міського електричного транспорту стосовно його фінансово-експлуатаційної діяльності та бухгалтерського обліку.

14. Система технічного обслуговування і ремонту рухомого складу міського електротранспорту (КДП-204 України - 181-91).

15. Типові норми часу виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням та ремонтом трамвайних колій (ГКН 02.05.017-2004).

16. Типові норми часу на роботи з технічного обслуговування та ремонту контактної і кабельної мереж трамвайних і тролейбусних ліній (ГКН 02.05.023:2005).

17. Тягові підстанції трамвайних і тролейбусних ліній. Типові норми часу на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту тягових підстанцій (ГКН 04.05.029:2005).

18. Типові норми часу на роботи з технічного обслуговування рухомого складу міського електричного транспорту.

19. Типові нормативи чисельності працівників підприємств міського електротранспорту (ГКН 02.05.015-2003).