Про затвердження Методичних рекомендацій оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти на підприємствах житлово-комунального господарства

При розрахунку економії електроенергії при виробництві, транспортуванні та постачанні теплової енергії враховуються витрати електроенергії, які увійшли до повної собівартості послуг.

8.5 Економія електроенергії на водопостачання та водовідведення розраховується за формулою:

Норми витрат електроенергії на водопостачання та водовідведення визначаються згідно з Методикою розрахунку питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України.

8.6 Економія теплової енергії при теплопостачанні від зовнішніх мереж розраховується за формулою

8.7 Економія теплової енергії на опалення розраховується за формулою:

Нормативні питомі витрати теплової енергії з урахуванням метеорологічних умов визначаються за формулою:

при середніх (нормативних) метеорологічних умовах. Розраховуються додаванням цих величин, визначених по кожному об'єкту відповідно до технічної (договірної) документації, а при відсутності таких даних визначаються згідно з КТМ 204 України 244-94 та Міжгалузевими нормами споживання електроенергії та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затвердженими наказом Держкоменергозбереження України від 15.10.99 N 91;

8.8 При застосуванні двоставкових тарифів на теплову та/або електричну енергію крім кількості зекономлених ПЕР розраховується, при її наявності, і величина, на яку зменшується приєднане теплове навантаження системи теплопостачання та/або приєднана електрична потужність за формулою:

навантаження (для системи електропостачання - електрична потужність) до проведення енергозберігаючих заходів, яке включалося до договору на тепло(електро)-постачання, Гкал/год. (МВт/год.);

навантаження (електропотужності), яке включається в договір на тепло(енерго)постачання після реалізації енергозберігаючих заходів, Гкал/год. (МВт/год.).

9.1 Оцінка доцільності інвестицій в енергозберігаючі заходи може бути різносторонньою і базуватися на різних критеріях. У будь-якому випадку найчастіше має місце ситуація, коли треба спочатку провести попередню оцінку доцільності інвестування, спираючись на наявний досвід реалізації проектів-аналогів, а вже після цього витрачати кошти на більш прискіпливі розрахунки, які, як правило, потребують додаткових витрат у проектно-кошторисні роботи, маркетингові дослідження тощо.

Одним із економічних параметрів для попередньої оцінки енергозберігаючих інвестицій, який може обійтися без прогнозу цін на енергію у майбутньому, є дуже наглядна величина "ціна за 1 збережену кВт.год. теплової або електричної енергії". Для цього додаткові капітальні витрати та додаткові витрати, що виникли у зв'язку з проведенням енергозберігаючих заходів, розкладаються на вартість зекономленої енергії. Захід з енергозбереження є економічно рентабельним у разі якщо ціна на зекономлену енергію, завдяки проведенню цього заходу, буде нижчою, ніж (майбутня, розрахована на строк життєдіяльності заходу) ціна на енергію, в основу розрахунку якої покладена вартість кВт.год.

При можливості реалізації декількох варіантів проекту з практично однаковими показниками енергоефективності їх порівняльний аналіз здійснюється через зіставлення величини загальних коштів, розрахованих за допомогою методу капіталізованої вартості або ануітетного методу. Варіант, при якому буде отримана найменша величина загальних коштів, і буде найбільш економічним.

9.2 Економічна ефективність впровадження енергозберігаючих проектів оцінюється такими показниками:

- прибуток;

- рентабельність;

- період повернення капіталу;

- приведені витрати.

Якщо реалізація енергозберігаючих проектів здійснюється понад рік, використовується метод дисконтування, менше року - простий метод без врахування фактору часу.

9.2.1 Прибуток

величини виділяється та частина прибутку, зміна якої зумовлена впровадженням енергозберігаючого проекту:

без реалізації енергозберігаючого проекту, що розглядається.

придбанням, монтажем та експлуатацією устаткування:

капітальні вкладення, пов'язані з придбанням та монтажем енергозберігаючого устаткування.

цих витрат приймаються за даними бухгалтерського чи приладного обліку або відповідно до паспортних характеристик обладнання, даних технологічного процесу, кошторисів тощо.

у розрахунках економічного ефекту за окремими порівнюваними варіантами, а саме:

- дорівнює обліковій ставці НБУ в разі порівняння з варіантом розміщення коштів на депозитному рахунку;

- нормі амортизації в разі порівняння варіантів з різними обсягами капіталовкладень;

рахунок реалізації енергозберігаючого проекту до величини капітальних вкладень на його реалізацію:

де (ДЕЛЬТА)К - капітальні вкладення на впровадження енергозберігаючого проекту, грн.

Цей критерій інвестор порівнює з прийнятною для нього нормою прибутку (тобто часткою капітальних вкладень, яка повертається щороку у вигляді прибутку). Для різних підприємств житлово-комунального господарства під час впровадження різних енергозберігаючих проектів норма прибутку може відрізнятися.

Показник рентабельності використовується для оцінки економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів з невеликою тривалістю будівництва (1-2 роки) та постійним річним прибутком, витратами і доходами.

Для енергозберігаючих проектів з тривалими термінами їх впровадження із динамічними та змінними (по роках) величинами доходів та витрат застосовується динамічний показник - дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій Rд, що є відношенням суми дисконтованого річного прибутку Пдс до суми дисконтованих інвестицій в енергозберігаючі заходи:

де S - знак суми.

Показники рентабельності призначені для оцінки загальної ефективності інвестицій. Зазначені вище критерії рекомендується використовувати для економічного порівняння альтернативних варіантів енергозберігаючих проектів.

Внутрішня норма рентабельності (або внутрішня норма прибутку) - це процент дисконтування, за якого інтегральний дисконтований прибуток Пдс дорівнює нулеві. її числове значення відповідає граничному розміру нормативного коефіцієнта ефективності, за якого проект є вигідним.

Внутрішня норма рентабельності характеризує рівень рентабельності інвестицій: проект є прийнятним, якщо ВНР перевищує мінімальну (фактичну або очікувану) процентну ставку капіталу в країні (в межах 10-15%).

Величина внутрішньої норми рентабельності впровадження енергозберігаючого проекту визначається методом ітерацій з рівняння:

де S - знак суми.

Критерій ВНР доцільно використовувати у випадках, коли норму дисконтування (нормативний коефіцієнт ефективності, норму прибутку) важко задати однозначно (наприклад, у розрахунках на тривалу перспективу або в умовах різкої нестабільності економіки).

Критерій ВНР може використовуватись також при порівнюванні двох альтернативних проектів: при цьому у формулу (9.5) замість суми дисконтованих доходів і витрат одного проекту підставляється сума дисконтованої різниці доходів і різниці витрат (з відповідними знаками) проектів, які порівнюються. Під час порівняння двох економічно рівнозначних варіантів ВНР, яка відповідає нормі дисконтування, вигідною є: за меншої норми - більш капіталоємний варіант, за більшої норми - варіант з меншими капіталовкладеннями. Якщо розглядається декілька варіантів, то слід надати перевагу проектові з найбільш високою ВНР.

Критерій ВНР часто використовується в міжнародній практиці і може застосовуватись для оцінки ефективності проектів, які здійснюються за участю закордонних інвесторів.

9.2.3 Термін окупності впровадження енергозберігаючих проектів

За своїм економічним змістом термін окупності енергозберігаючого проекту - це час, за який кошти, витрачені на його впровадження, відшкодовуються за рахунок одержання додаткового прибутку від економії паливно-енергетичних ресурсів.

Для приблизної оцінки терміну окупності часто застосовують елементарний показник, який дорівнює оберненій величині рентабельності інвестицій, витрачених на впровадження енергозберігаючого заходу:

Цей показник використовується для попередньої оцінки інвестиційного проекту та вирішення питання про доцільність його подальшого, більш глибокого опрацювання.

Термін окупності енергозберігаючого проекту застосовується як додатковий критерій ефективності спільно з іншими.

Вкладення інвестицій в енергозберігаючий проект можна вважати ефективним у разі якщо термін окупності менший терміну його дії. Мірою ефективності вкладення інвестицій в енергозберігаючий проект М є відношення терміну його дії Т(дельта) до терміну окупності

Використання цього критерію для оцінки порівняльної ефективності декількох варіантів енергозберігаючих проектів не завжди дає коректні результати, тому що не враховуються можливі відмінності в прибутку за варіантами за межами періоду повернення. При однаковому терміні окупності інвестицій у два (чи більше) альтернативні енергозберігаючі проекти більш ефективним є вклад інвестицій в енергозберігаючий проект з більшим прибутком.

9.2.4 Приведені витрати

Приведені витрати Вп є сумою річних витрат (собівартості) і нормативного прибутку від енергозберігаючого проекту, тобто характеризують нижчу межу вартості, за якої здійснення інвестицій у його впровадження є рівноважним альтернативному вкладенню капіталу з нормативним коефіцієнтом ефективності без врахування фактора часу:

де К - капітальні вкладення;

В - поточні щорічні витрати (включаючи амортизаційні відрахування на реновацію).

Критерієм економічної ефективності у порівнянні декількох енергозберігаючих проектів і вибору найбільш доцільного i-го варіанту є мінімум приведених затрат, який визначається за формулою:

Умовою економічної доцільності впровадження енергозберігаючих проектів є співвідношення:

Оцінка порівнюваної очікуваної економічної ефективності визначається як різниця приведених затрат базового та енергозберігаючого варіантів, що порівнюються:

Критерій мінімуму приведених затрат застосовується для порівняння альтернативних варіантів інвестицій у разі дотримання таких умов:

- усі варіанти заходів, що розглядаються, повинні забезпечувати рішення інженерної задачі та давати однаковий (кількісний і якісний) рівень надання послуг споживачу за весь період, що розглядається (для порівняння береться рівень надання послуг при використанні базової технології);

- доходи, надходження (заощадження коштів) у всіх варіантах ідентичні;

- усі варіанти зводяться до порівняного вигляду (відповідність нормативним документам, однаковий період часу, рівень цін тощо).

Приведені витрати не можуть використовуватися для оцінки загальної ефективності капітальних вкладень.

Критерій мінімуму приведених затрат доцільно застосовувати у випадках, коли порівнюються варіанти технічного рішення задачі, необхідність здійснення якої апріорно визначена, і не потрібна оцінка загальної ефективності інвестицій.

9.3 Головні складові витрат під час впровадження енергозберігаючих проектів

9.3.1 Капітальні вкладення

Капітальні вкладення визначаються сумою вартостей об'єктів, окремих елементів, робіт зі спорудження, модернізації, реконструкції існуючих технологій.

Капітальні вкладення мають такі основні складові (див. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87) :

- науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи;

- будівлі і споруди, які вводяться знову;

- вартість землі;

- обладнання основне і допоміжне;

- пристрої, арматура, трубопроводи;

- прилади контролю і засоби автоматики;

- монтажні (демонтажні) роботи;

- перше наповнення робочими речовинами, маслом, теплоносієм, холодоагентом, антифризом та ін.;

- пусконалагоджувальні роботи, випробування;

- інші витрати.

9.3.2 Щорічні поточні витрати

До складу щорічних витрат на утримання та експлуатацію енергозберігаючого обладнання та технологій належать такі головні складові:

- вартість енергетичних та інших ресурсів;

- вартість витратних матеріалів;

- витрати на експлуатацію, включаючи вартість ремонтів, заробітну плату та відрахування від неї (пенсійний фонд, страхові внески тощо), інші витрати, передбачені нормативними актами з розрахунку собівартості;

- інші витрати, які не входять до собівартості;

- амортизаційні відрахування на реновацію основних фондів.

Існують енергозберігаючі заходи з мінімальними щорічними капітальними втратами, наприклад:

- зменшення температури теплоносія у неробочі дні та години;

- заміна в системі освітлення приміщень ламп розжарювання на сучасні високочастотні люмінесцентні;

- ущільнення віконних та дверних прорізів;

- створення подвійних тамбурів;

- встановлення радіаторних рефлекторів (екранів із алюмінієвої фольги) між зовнішньою стіною та нагрівальним приладом;

- утеплення горищ та перекриття над підвалами;

- заміна застарілих конструкцій змивних бачків в санвузлах, зношених кранів-змішувачів та туалетних кранів;

- заміна сальникових набивок засувок, які встановлені в колодязях зовнішніх мереж, утеплення люків та запобігання створенню в них нещільностей та проникнення холодного повітря в колодязі;

- упорядкування технологічного процесу виробництва теплової енергії в котельних: доведення до оптимальних значень витрат рідин, повітря, газів, сумішей, що перекачуються;

- недопущення роботи електродвигунів із споживаною потужністю меншою за 40% від встановленої. При постійному недовантаженні встановлених двигунів рекомендована їхня заміна на менш потужні або для двигунів напругою 1000 В переключення їхніх обмоток з трикутника на зірку, зменшення підведеної до них напруги, застосування на електродвигунах, які працюють з нагнітачами з нерівномірним навантаженням, частотного регулювання.

9.3.3 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування на реновацію основних фондів розраховуються відповідно до статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань періоду, щодо якого проводяться розрахунки, визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до балансової вартості груп основних фондів.

9.4 Доходи

До складу доходів, які виникають в результаті впровадження енергозберігаючих заходів, включаються всі види заощаджень коштів (див. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") :

- електричної та теплової енергії, зарплатні, утилізованих відходів;

- кошти від продажу акцій та інших цінних паперів, випущених для фінансування інвестиційних енергозберігаючих проектів;

- кредити державних і комерційних банків;

- залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, які вибувають з експлуатації у відповідному році розрахункового періоду;

- інші надходження.

9.5 Нормативний коефіцієнт ефективності

10.1 Прибуток

10.1.1 Інтегрована дисконтована частка чистого прибутку від впровадження енергозберігаючих проектів дорівнює дисконтованій сумі всіх доходів і витрат (з відповідними знаками) за розрахунковий період Т:

де S - знак суми;

правило, під час оцінки великих об'єктів з тривалими термінами будівництва і змінними річними доходами і витратами.

10.1.2 Збільшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства у році t за рахунок реалізації енергозберігаючих проектів, визначається як різниця суми витрат (з відповідними знаками), які заощаджено на придбання енергоносіїв і зменшення платежів підприємства за забруднення навколишнього середовища і землевикористання, зумовлене енергозбереженням, та поточних і капітальних витрат, пов'язаних з експлуатацією, придбанням та монтажем енергозберігаючого устаткування.

У загальному випадку збільшення прибутку за рахунок енергозбереження у році t визначається як різниця витрат на один або декілька енергоресурсів, що заощаджено (паливо, електроенергію, теплоту, куповану енергію, воду тощо):

Ціни та тарифи приймаються відповідно до існуючих та прогнозованих тарифів на період дії проекту.

10.1.4 У розрахунках річного економічного ефекту, у випадках, коли капітальні вкладення здійснюються за декілька років і за суттєвих змін поточних витрат враховується фактор часу.

Урахування фактора часу здійснюється за допомогою коефіцієнта часу:

де а - коефіцієнт приведення за фактором часу;

Е - норматив для приведення різночасових витрат, Е = 0,1;

t - кількість років, що минули від початку розрахункового року.

Витрати і результати, що здійснено і отримано до початку розрахункового року, помножуються на коефіцієнт а, а після початку розрахункового року - діляться на цей коефіцієнт.

Капітальні витрати, що здійснено до початку розрахункового року:

10.2 Рентабельність

суми дисконтованих доходів від реалізації енергозберігаючого проекту до сумарних видатків на його впровадження:

де S - знак суми.

де S - знак суми.

Середньорічна рентабельність з прибутку характеризує частку всіх видатків (включаючи капітальні вкладення), яка повертається у вигляді прибутку протягом року (в середньому за розрахунковий період).

норму дисконтування збільшують до того часу, поки ця сума не стане від'ємною. Остання норма дисконтування приблизно дорівнює ВНР (інтервал останньої ітерації не повинен перевищувати 1-2%) Більш точне значення ВНР можна визначити за формулою лінійної інтерполяції:

де S - знак суми.

10.4 Приведені витрати

10.4.1 Питомі приведені витрати на одиницю виміру енергії розраховуються для статичних умов, тобто у випадках здійснення інвестицій протягом одного - двох років і практичній сталості щорічних витрат, безпосередньо за формулами:

Річний економічний ефект від впровадження енергозберігаючого проекту розраховується за формулами:

де А - річний обсяг корисно відпущеної продукції або надання послуг.

Формулу (10.14) можна навести в такому вигляді:

10.4.2 У разі здійснення інвестицій протягом декількох років та змінювання витрат по роках розрахункового періоду приведені витрати розраховуються за формулою:

де S - знак суми;

t - поточний рік;

Т - останній рік розрахункового періоду, за межами якого інвестиції не здійснюються та щорічні витрати не змінюються;

10.4.3 Якщо здійснення інвестицій та змінювання витрат відбувається не щорічно, а по етапах, зручно користуватись такою формулою, яка еквівалентна (10.16):

де S - знак суми;

Вибір критерію, який використовується в кожному конкретному випадку, залежить від характеру задачі, яка вирішується. Згідно з методикою визначення економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти, розрахунки по великих об'єктах з тривалими строками будівництва та експлуатації доцільно виконати за декількома критеріями для додаткової перевірки стійкості результатів та їх більшої наочності.

Для попередньої приблизної оцінки ефективності енергозберігаючих проектів (яка виконується, зокрема, інженерними службами енергетичних підприємств-замовників) можна рекомендувати застосування насамперед таких критеріїв:

- поточний річний прибуток;

- рентабельність інвестицій;

- період окупності інвестицій;

- приведені витрати.

Під час виконання техніко-економічних розрахунків, особливо в умовах ринкових відносин, такі показники як ціни (тарифи), перспективні навантаження споживачів, економічні нормативи (наприклад, норма прибутку) тощо часто не можуть бути детерміновані однозначно. Тому підставою для прийняття рішення про вигідність інвестицій та вибір варіанту в багатьох випадках необхідно неформально підраховувати значення критерію, а сукупність його очікуваних значень обмежувати можливими змінами початкових показників та економічних нормативів.

Для оцінки та підрахунку реально досягнутих показників від впровадження енергозберігаючих проектів рекомендовано щороку, після їх впровадження, проводити уточнюючі розрахунки з використанням реально досягнутих даних економії та витрат.

У розрахунках техніко-економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів необхідно враховувати залежність узагальнюючих фінансово-економічних показників від зміни вихідних параметрів проекту (у разі подорожчання сировини, енергоносіїв, зниження відпускної ціни, скорочення обсягів випуску, збільшення витрат виробництва тощо). Результати розрахунків фінансових показників надаються з точністю до 1 грн.

На розсуд розробників бізнес-плану, виходячи зі специфіки проекту, вибираються найбільш схильні до змін параметри й аналізується чутливість проекту.

Аналіз чутливості проводиться і в процесі реалізації довгострокового проекту, з метою його переоцінки і внесення необхідних коригувань. Результати розрахунків наводяться також у графічному вигляді для широкого діапазону вихідних даних.

Також під час проведення розрахунку техніко-економічної ефективності інвестиційного проекту необхідно проаналізувати і оцінити гарантії повернення інвестицій і ризики, що виникають у процесі їх реалізації. З цією метою до бізнес-плану (техніко-економічне обґрунтування) проекту включається така інформація:

- забезпеченість повернення інвестицій: державні гарантії, банківські гарантії, застава активів, страхування, передача прав, інше;

- наявність рішення органів влади про підтримку проекту;

- можливі ризики за проектом: аналізуються можливі ризики, що впливають на реалізацію проекту, проводяться обґрунтовані прогнозні оцінки можливих змін величин факторів, що впливають, для цих випадків розраховуються показники проекту і надається висновок про існування або відсутність граничних зовнішніх умов, за яких реалізація проекту має позитивну техніко-економічну ефективність;

- наявність заходів щодо запобігання і зменшення ризиків: аналізуються можливі заходи впливу на причини виникнення "позаштатних" ситуацій і шляхів їх запобігання (повного або часткового) та для цих випадків розраховуються показники проекту і надається висновок про існування або відсутність граничних зовнішніх умов, при яких реалізація проекту має позитивну техніко-економічну ефективність.

Величина похибки розрахунків техніко-економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів залежить від величини зміни таких параметрів - вартості сировини, енергоносіїв, цін та тарифів, податкових навантажень тощо.

Для полегшення підготовки звітування на підприємствах і в організаціях щодо використання паливно-енергетичних ресурсів за формою статистичної звітності 12-ЕЗ, введеною наказом Держкоменергозбереження України від 16.12.2002 N 136 за погодженням з Держкомстатом України від 12.12.2002 N 10-01-3/80, та для усунення неоднозначності оцінки різними респондентами отриманої економії (в тоннах умовного палива, т у.п.) традиційних енергоресурсів, що дозволяють виробити певні обсяги традиційних енергоносіїв: електричної (в кіловат-годинах, кВт.год.) та теплової (в гігакалоріях, Гкал) енергії, отримання об'ємів (в кубічних метрах, куб.м або в літрах, 1000 л = 1 куб.м) альтернативних видів твердого, рідкого та газового палива, що потребують або заміщують їх, нижче наведені перевідні коефіцієнти для переведення обсягів використання традиційного палива в умовне:

Перевідні коефіцієнти (згідно з ф. 11 МТП)