Генеральні плани сільськогосподарських підприємств ДБН Б.2.4-3-95

Примітки:

1. Шириною санітарно-захисної зони вважається відстань між територією сільськогосподарського підприємства та межею житлової забудови поселення.

2. Розмір санітарно-захисної зони встановлюється:

- для підприємств з технологічними процесами, що є джерелом забруднення атмосферного повітря шкідливою неприємно-пахучою речовиною, - безпосередньо від джерела забруднення атмосфери зосередженими викидами (через трубу, шахту) або розосередженими викидами (через ліхтарі будівель), а також місцем розвантаження сировини або відкритих складів;

- для різних тваринницьких ферм - безпосередньо від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин; для підприємств з технологічними процесами, які є джерелом шуму, вібрації та інших шкідливих явищ, - від будинків, споруд та майданчиків, на яких установлене виробниче обладнання (агрегати, механізми), які створюють ці шкідливі явища;

- для виробничих та опалювальних котелень - від димових труб.

Для підприємств, які є джерелом шуму, а також котелень необхідно проведення розрахункових рівнів шуму.

3. Територія санітарно-захисної зони установлюється та озеленяється згідно з проектом благоустрою та озеленення, що розробляється згідно з вимогами завдання на проектування, одночасно з проектом будівництва або реконструкції підприємства. При цьому рекомендується зберігати існуючі зелені насадження. З боку житлової зони передбачається смуга деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 50 м, при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

4. Вказані розміри санітарно-захисних зон можуть бути збільшені втричі, якщо сільськогосподарські виробничі комплекси, а також окремі підприємства розташовані навітряно по відношенню до житлової забудови, дитячих та лікувальних закладів, а також при відсутності або недостатньому очищенні шкідливих опадів в атмосферу, при наявності несприятливих умов для розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі та несприятливих аерологічних умов в районі майбутнього будівництва.

Розміри санітарно-захисних зон можуть бути зменшені або збільшені втричі на підставі лабораторних досліджень забруднюючих речовин, якщо вони не перевищують встановлені ГДК, та відповідних обґрунтувань.

5. Мінімальну площу озеленення санітарно-захисних зон слід приймати в залежності від ширини зони, %:

- до 300м - 60;

- від 300 до 1000м - 50;

- від 1000 до 3000м - 40.

6. Підприємства, які дозволяється розташовувати в санітарнозахисних зонах, наведені в п. 2.16.

7. Розміри санітарно-захисних зон від тваринницьких приміщень з поголів'ям, меншим за мінімальне поголів'я, вказані в додатку 1, приймаються згідно з ДБН 79-92.

8. При відсутності встановленої нормативної санітарно-захисної зони для об'єктів, що мають бути запроектовані для будівництва, розмір санітарно-захисної зони має бути обґрунтований науковими дослідженнями.

Примітка. Мінімальні відстані для підприємств по переробці сільськогосподарської продукції необхідно встановлювати від санітарно-захисної зони ферм та інших об'єктів.

Примітки:

1. Санітарно-захисні зони каналізаційних споруд продуктивністю понад 280 тис.куб.м/добу, а також при відхиленні від прийнятої технології очищення стічних вод та обробки осаду установлюються за погодженням з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я України.

2. Санітарно-захисні зони, вказані в таблиці, допускається збільшувати, але не більше ніж удвічі, у випадку розміщення житлової забудови з підвітряного боку по відношенню до очисних споруд або зменшувати не більше ніж на 25% при наявності сприятливої рози вітрів.

3. При відсутності мулових майданчиків на території очисних споруд продуктивністю понад 0,2 тис.куб.м/добу розмір зони слід скорочувати на 30%.

4. Санітарно-захисну зону від полів фільтрації площею до 0,5 га та від споруд механічного та біологічного очищення на біофільтрах продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати не менше, як 100 м.

5. Санітарно-захисну зону від полів підземної фільтрації продуктивністю менше 15 куб.м/добу - 15 м.

6. Санітарно-захисна зона від фільтрувальних траншей та піщано-гравійних фільтрів - не менше 25 м, від септиків та фільтрувальних колодязів - відповідно 5 та 8 м, від аераційних установок на повне окислення з аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - 50 м.

7. Санітарно-захисна зона від зливних станцій - не менше 300 м.

8. Санітарно-захисна зона від очисних споруд поверхневих вод до житлової зони - не менше 100 м, від насосних станцій - 15 м, але не менше протипожежної відстані: від очисних споруд промислових підприємств - не менше 100 м за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою.

9. Санітарно-захисна зона від шлаконагромадження приймається в залежності від складу та властивостей шлаку.

Примітки:

1. Вибір майданчиків під споруди повинен виконуватись згідно з нормативами.

2. Санітарні розриви від закритих гноєсховищ до населених місць приймаються не менше 50% від відстані до відкритих гноєсховищ.

3. Відстань від сховищ та майданчиків карантирування підстилкового гною і твердої фракції до молочного блока повинна бути не менше 60 м.

4. Відстань від житлової забудови до відкритих сховищ (накопичувачів) рідкого гною визначається в залежності від потужності комплексу.

Примітки:

1. Зооветеринарним розривом вважається найменша відстань між зовнішніми стінами відповідних будівель та споруд або огорож вигулів для худоби, птиці та звірів.

2. П. Р. - протипожежний розрив.

3. Зооветеринарні розриви між тваринницькими підприємствами (крім птахівничих, звірівницьких та кролівничих) і птахівничими в окремих випадках можуть бути зменшені до 1000 м за погодженням з органами ветеринарного нагляду.

4. Зооветеринарні розриви від великих спеціалізованих тваринницьких комплексів до інших виробничих об'єктів та поселень встановлюються завданням на проектування в залежності від конкретних умов.

5. Зооветеринарні розриви від комбікормових заводів (крім випадках, обумовлених завданням на проектування) до підприємств великої рогатої худоби на 1200 голів і більше та понад 3000 голів молодняка слід приймати не менше 1000 м, до підприємств меншої місткості - не менше 150 м.

6. Зооветеринарні розриви від комбікормових заводів до птахоферм - не менше 1000 м, до птахофабрик - 3000 м, до племінних птахівничих підприємств - 5000 м.

7. Сховище посліду, майданчики компостування та цех сушіння посліду розміщують на відстані не менше 3000 м від птахівничих приміщень.

Примітки:

1. Вказані відстані між будівлями та спорудами, що наведені в додатку, приймаються між зовнішніми стінами та конструкціями. При наявності виступаючих конструкцій будівель та споруд більше, як на 1 м та виконаних із займистих матеріалів, найменшою вважається відстань між цими конструкціями.

2. Відстані між виробничими будівлями та спорудами не нормуються:

а) якщо загальна площа підлог будівель і споруд I, II, III, IIIа, IV, IVа та V ступенів вогнестійкості не перебільшує нормованої площі підлог однієї будівлі, що дозволяється між протилежними стінами; нормована площа приймається по найбільш пожежонебезпечному виробництву та найменшому ступені вогнестійкості будівель та споруд;

б) якщо стіна більш високої будівлі та споруди, що виступає в бік іншої будівлі, задовольняє вимоги, що пред'являються до неї, як до протипожежної стіни згідно з межею вогнестійкості;

в) якщо будівлі та споруди III ступеня вогнестійкості, незалежно від пожежної небезпеки розміщених у них виробництв, мають протилежні глухі стіни або стіни з отворами, закладеними склоблоками чи армованим склом з межею вогнестійкості не менше 0,75 години.

3. Вказані в додатку відстані для будівель і споруд II ступеня вогнестійкості з виробництвом категорій А, Б, В зменшуються з 9 до 6 м при додержанні однієї з таких умов:

а) якщо будівля або споруда обладнується стаціонарними автоматичними системами пожежегасіння;

б) якщо питоме завантаження горючими речовинами в будівлях менше або дорівнює 10 кг на 1 кв.м площі поверху.

4. Відстань від будівель та споруд підприємств (незалежно від ступеня вогнестійкості до краю лісового масиву хвойних порід приймається рівною 100 м, листяних порід - 20 м. змішаного лісу - 50 м, а до покладів торфу - не менше 100 м).

При розміщенні підприємств в лісових масивах, коли будівництво їх пов'язано з вирубкою лісу, вказані відстані до лісового масиву хвойних порід дозволяється зменшувати вдвічі.

Відстані від будівель та споруд підприємств до відкритого залягання торфу дозволяється скорочувати вдвічі за умови засипки відкритого залягання торфу шаром землі завтовшки не менше як 0,5 в межах половини відстані, вказаної у цьому пункті.

5. Протипожежні відстані між житловими, громадськими будинками і будівлями промислових та сільськогосподарських підприємств приймати згідно з ДБН 360-92.

Примітки:

1. При зберіганні матеріалів під навісами, що виконані з незаймистих матеріалів, відстані можуть бути зменшені вдвічі.

2. Вказані відстані обчислюються від межі площі, призначеної для розміщення (складування) вказаних матеріалів.

3. Відстані від складів до будівель та споруд виробництв категорій А, Б та Г збільшуються на 25%.

4. Відстані від складів, вказаних у таблиці, до складів інших займистих матеріалів приймаються як до будівель та споруд IV-V ступенів вогнестійкості.

5. Відстань від складів відкритого зберігання до краю лісу має бути не менше 100 м.

6. Відстань від складів, не вказаних в додатку 7, визначається за нормативами проектування генеральних планів промислових підприємств.

Примітки:

1. Для складів пиляних матеріалів, а також для складів самозаймистого вугілля при висоті штабеля більше 2,5 м відстань до будівель IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступенів вогнестійкості збільшується на 25%.

2. Відстань від складів торфу, лісоматеріалів, легкозаймистих рідин та пального до будівель з виробництвом категорій А та Б, а також до житла та громадських будівель збільшується на 25%.

3. При зберіганні разом легкозаймистих рідин та пального наведена місткість складів не повинна перевищувати місткості, вказаної в додатку 8, при цьому наведена місткість визначається з розрахунку, що 1 куб.м легкозаймистої рідини дорівнює 5 куб.м пального та 1 куб.м місткості наземного зберігання дорівнює 2 куб.м місткості підземного зберігання.

При підземному зберіганні легкозаймистих рідин або пального вказані місткості складів можуть бути збільшені удвічі, а відстань зменшена на 50%.

4. Відстань від будівель не нормується:

- до складу кам'яного вугілля місткістю менше 100 т;

- до складів легкозаймистих рідин та пального фактичною місткістю до 100 куб.м та до складів кам'яного вугілля або торфу місткістю до 1000 т, якщо стіна будівлі, повернута убік складу, протипожежна.

5. Відстань потрібно визначати:

- від складів кам'яного вугілля, торфу, лісоматеріалів, дров, дранки та тирси - від межі площі, визначеної для розміщення вказаних матеріалів;

- від складів легкозаймистих рідин та пального - від стійок резервуарів, зливно-наливних пристроїв або границь площі, визначеної для розміщення тари із вказаними рідинами.

6. Відстань від складів до відкритих майданчиків (рамп) для обладнання (готової продукції) в тарі, що горить, слід приймати відповідно до графи будівель та споруд IV, IVа та V ступенів вогнестійкості.

7. Відстань від закритих складів легкозаймистих та горючих рідин до інших будівель та споруд приймається згідно з обов'язковим додатком 6.

8. При зберіганні на території складу матеріалів місткістю понад вказаної в даній таблиці відстань між ними визначається за нормами генеральних планів промислових підприємств.

9. Відстань від складів нафти та нафтопродуктів до житлових та громадських будинків слід приймати згідно з ДБН 360-92.

Примітки:

1. Площа забудови окремої будівлі або споруди.

2. Мінімальну щільність забудови дозволяється (при наявності відповідних техніко-економічних обґрунтувань) зменшувати, але не більше як на 10%, встановлених цим додатком, при будівництві сільськогосподарських підприємств на майданчиках з ухилом понад 3%, на осадових ґрунтах та в складних інженерно-геологічних умовах.

3. Щільність забудови визначається у відсотках як відношення площі забудови до загального розміру майданчика.

4. Підрахунок площі, яку займають будівлі та споруди, проводиться по контуру зовнішніх стін на рівні планувальних позначок землі, без урахування ширини відмосток.

5. У площу забудови підприємства повинні включатися площі, зайняті будівлями та спорудами всіх видів, у тому числі навіси, відкриті технологічні, санітарно-технічні та інші установки, естакади та галереї, майданчики вантажно-розвантажувального обладнання, підземні споруди (резервуари, льохи, сховища, тунелі, прохідні канали підземних комунікацій, над якими не можуть бути розмішені будівлі та споруди), а також вигули для тварин, птиці, звірів, майданчики для стоянки автомашин, сільськогосподарських машин та механізмів, відкриті склади різного призначення за умови, що розміри та обладнання вигулів, майданчиків для стоянки автомашин та складів відкритого зберігання приймаються згідно з нормами технологічного проектування.

У площу забудови повинні включатися також резервні площі на ділянці підприємства. вказані в завданні на проектування для розміщення на них будівель та споруд другої черги будівництва (в межах габаритів названих будівель та споруд).

6. При підрахунках площі, яку займають галереї та естакади, в площу забудови включається проекція на горизонтальну площину тільки тих частин вказаних об'єктів, під якими за габаритами не можуть бути розміщені інші будівлі або споруди, а для решти враховується тільки площа, яку займають конструкції колон на рівні планувальних позначок землі.

7. У площу забудови не повинні включатися площі, зайняті відмостками навколо будівель та споруд, тротуарами, автомобільними шляхами та залізницями, тимчасовими будівлями та спорудами, відкритими спортивними майданчиками, майданчиками для відпочинку, зеленими насадженнями, відкритими майданчиками для стоянки транспорту, який належить громадянам, відкритими водопровідними та іншими каналами, підпірними стінами, підземними спорудами або частинами їх, над якими можуть бути розміщені інші будівлі та споруди.