Вид мовлення | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік |
Телебачення | 175 | 295 | 54 | - |
Радіомовлення | 119 | 93 | 130 | 4 |
Багатоканальне мовлення ("Телесело") | 49 | 263 | 111 | 16 |
Багатоканальне мовлення (МІТРІС) | - | - | - | 34 |
ВСЬОГО | 343 | 651 | 295 | 54 |
Документ підготовлено в системі iplex
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення | Звіт, Перелік від 25.01.2007
Таблиця 6
Стан розбудови мереж радіомовлення у регіонах України 2006 року
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та ст. 24 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" Національна рада уповноважена регулювати користування радіочастотним ресурсом України та подавати відповідні замовлення на розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. Законодавством передбачається видача Українським державним центром радіочастот суб'єктам господарювання висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та дозволів на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів за поданням Національної ради.
Динаміка розрахунків нових частот для потреб телерадіомовлення наведена у таблицях 7-9.
Таблиця 7
Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення*
Примітка: динаміка надходжень частотних присвоєнь за 2006 рік відповідає загальноєвропейській тенденції згортання аналогового мовлення. Підсумковий документ міжнародної конференції Міжнародного Союзу електрозв'язку, відомий під назвою "Женева 2006", рекомендує взагалі припинити узгодження частот для застосування аналогових технологій.
Таблиця 8
Кількість замовлених висновків щодо можливості та умов користування новими частотними присвоєннями у 2006 році
Таблиця 9
Кількість подань Національної ради до Українського державного центру радіочастот стосовно висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення у 2006 році
Багатоканальне мовлення
Пріоритетною для Національної ради була діяльність щодо приведення мовлення організацій кабельного та ефірно-кабельного телебачення у відповідність до вимог нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення", якою введено єдиний термін - "провайдер програмної послуги". Зокрема було забезпечено:
- переоформлення ліцензій операторів кабельного мовлення: на кінець звітного періоду програмну послугу надають 463 провайдери, які отримали 505 ліцензій з правом використання 554 багатоканальних кабельних телемереж;
- видачу окремих ліцензій на кабельне мовлення провайдерам програмної послуги: у 2006 році видано 14 ліцензій;
- збільшення кількості провайдерів програмної послуги, які впроваджують сучасні технології для розповсюдження програм цифрового телебачення;
- збільшення кількості програм у складі програмної послуги - від 50 до 100 телеканалів у одній телемережі;
- об'єднання багатоканальних кабельних телемереж у межах одного населеного пункту;
- збільшення кількості операторів телекомунікацій в одного ліцензіата-провайдера програмної послуги.
За підсумками 2006 року найбільше багатоканальних кабельних телемереж проліцензовано в:
Автономній Республіці Крим - 54,
Донецькій області - 48,
Закарпатській області - 39,
Одеській області - 34.
Менше за інших працює ліцензіатів-провайдерів програмної послуги у таких регіонах:
Волинська область - 3,
Чернівецька область - 5,
Харківська область - 8,
Івано-Франківська, Миколаївська області - по 9 у кожній.
Брак вільного радіочастотного ресурсу для ефірного мовлення стимулював інтенсивний розвиток кабельного мовлення. Так, на кінець звітного періоду найбільше провайдерів програмної послуги працює в м. Одесі - 7, Київській області - 6, Одеській області - 5.
Таблиця 10
Стан розбудови багатоканального мовлення в Україні 2006 року
Стан розбудови проводового мовлення у регіонах України
Цей вид розповсюдження програм скорочується з кожним роком, хоча і дотепер проводове мовлення залишається найдоступнішим джерелом інформації і надійним засобом сповіщення населення за умов надзвичайних ситуацій, особливо в сільській місцевості та в окремих регіонах, зокрема, в Криму, Карпатах та інших. Кількість абонентів проводового радіомовлення в Україні порівняно з 2001 роком скоротилася майже втричі.
Основною причиною зменшення кількості радіоточок з 19,5 млн. в 1990 році до 8,15 млн. в 2006 році є відсутність відновлення ліній зв'язку безпосередньо до сільських населених пунктів.
Питання ліцензування районного проводового радіо розглядаються Національною радою у невідкладному порядку. Попри запровадження режиму сприяння цьому виду мовлення, за звітний період проліцензовано 15 редакцій районного радіомовлення: у Дніпропетровській області - 1, у Донецькій - 2, у Запорізькій - 1, в АР Крим - 2, у Львівській - 2, у Полтавській - 2, у Рівненській - 1, у Тернопільській - 1, у Черкаській - 1, у Чернігівській - 2.
Супутникове мовлення
У 2006 році Національна рада видала 20 ліцензій на супутникове мовлення. Загалом станом на кінець 2006 року проліцензовано 52 телерадіоорганізації супутникового мовлення, з них 46 ТРО видано ліцензії на телевізійне мовлення та 6 - ліцензії на радіомовлення. 1 ліцензію анульовано. Ліцензування супутникових телерадіопрограм представлено в таблиці 11.
Таблиця 11
Телерадіоорганізації, які мають ліцензію на супутникове мовлення
Завдяки ретрансляції супутникових програм наземними системами багатоканального мовлення збільшення кількості вітчизняних каналів супутникового мовлення стало в 2006 році важливим фактором розвитку вітчизняного телерадіопростору.
При ліцензуванні супутникового мовлення виникають проблеми, успішне розв'язання яких можливе лише за умови внесення змін до чинного законодавства. Так, унормування потребують питання: умов розповсюдження національних телерадіопрограм на території інших країн, діяльності на вітчизняному медіа-ринку дистриб'юторів та закордонних операторів із розповсюдження супутникових каналів мовлення та пакетів телерадіопрограм; розповсюдження дистриб'юторами через супутникові ретранслятори телерадіопрограм закордонного виробництва під власними логотипами.
Цифрове мовлення. Початок впровадження
Для вивчення питань впровадження наземного ефірного цифрового телерадіомовлення в Україні 28 вересня 2005 року рішенням N 548 Національної ради створено відповідну робочу групу, яка внесла на розгляд Національної ради пропозиції щодо впровадження наземного ефірного цифрового телерадіомовлення в Україні.
Виходячи із законодавчо визначених повноважень, Національна рада ініціювала перед Кабінетом Міністрів України питання щодо впровадження експериментального цифрового телерадіомовлення в Україні та розпочала практичну реалізацію першого етапу цієї роботи.
16 листопада 2005 року Національна рада рішенням N 741 затвердила проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні" та направила його на розгляд до Кабінету Міністрів України.
Національна рада передбачила такі заходи:
- розробити технічні принципи реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм;
- розробити проекти впровадження цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та в АР Крим;
- розробити вітчизняну модель двосистемного перетворювача сигналів цифрового мовлення;
- розробити програмне забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення.
Головну увагу при цьому було приділено таким питанням:
- забезпечення повноцінного покриття телевізійним мовленням, насамперед прикордонних районів України;
- розробка та створення державної мережі цифрового телебачення;
- розробка Плану розвитку Національного телерадіоінформаційного простору з урахуванням впровадження цифрового мовлення;
- замовлення і розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового мовлення для створення синхронних мереж мовлення з покриттям території України;
- організація та проведення конкурсів на цифрове мовлення, відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору з урахуванням поетапного переходу від аналогового мовлення.
21 грудня 2005 року рішенням N 910 Національна рада оголосила конкурс на отримання ліцензій на телерадіомовлення для експериментального цифрового мовлення у м. Києві з використанням чотирьох телевізійних каналів (41, 43, 51, 64).
22 березня 2006 року рішенням N 147 Національна рада погодила Концепцію державної цільової програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні та проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції державної цільової програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні" за умови внесення запропонованих змін та доповнень, які були надіслані до Міністерства транспорту та зв'язку України.
18 квітня 2006 року рішеннями Національної ради N 325, 326, 327 та 328 за результатами конкурсного відбору було видано ліцензії на право користування телеканалами, призначеними для створення експериментальної багатоканальної ефірної телемережі для розповсюдження телепрограм у стандарті DVB-T на території м. Києва та прилеглих районів переможцям конкурсного відбору, а саме: ДП "Ера Продакшн", м. Київ; ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", м. Київ; ЗАТ "Українська цифрова телемережа", м. Київ; ТОВ "Гамма-Консалтинг", м. Київ.
Для науково-технічного обґрунтування впровадження цифрового телерадіомовлення протягом липня-грудня 2006 року Національна рада за окремою бюджетною програмою із застосуванням тендерних процедур організувала проведення та виконання таких науково-дослідних робіт: