Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

1. Затвердити Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (додається).

2. Виконавчій дирекції Фонду погодити цю Інструкцію з Національним банком України.

3. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затверджену постановою правління Фонду від 26.08.99 р. N 11 та зареєстровану Міністерством юстиції України 21.09.99 р. за N 634/3927.

4. Виконавчим дирекціям Фонду та його відділень довести дану Інструкцію до робочих органів відділень Фонду та страхувальників.

1.1.* Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III (далі - базовий Закон), Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. N 2213-III, статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших актів законодавства.

одна цифра - розділ; дві цифри - пункт розділу; три цифри - підпункт пункту розділу. Посилання в тексті Інструкції на пункт стосується всіх підпунктів цього пункту, на підпункт - виключно цього підпункту.

1.2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

1.3. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду, який відкривається Виконавчій дирекції Фонду, відділенням Фонду, робочим органам відділень Фонду у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди з окремих видів страхування.

1.4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду, кошти якого формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, застрахованими особами та надходжень від спрощеної системи оподаткування. Формування та використання страхових коштів Фонду провадиться на засадах солідарності та субсидування відповідно до законодавчих актів.

1.5. В Інструкції терміни вживаються у значенні, визначеному статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

1.6. Інструкція визначає порядок:

- реєстрації та обліку платників страхових внесків;

- обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- обліку страхових внесків та їх надходження до Фонду;

- витрачання коштів Фонду;

- контролю за сплатою платежів до Фонду та витрачанням його коштів.

2.1. Обов'язковій реєстрації в якості страхувальника Фонду підлягають:

2.1.1. Підприємства, установи, організації, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу.

2.1.2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, зазначених в підпункті 2.1.1, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб'єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи.

2.1.3. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників.

2.1.4. Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародні), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2.2. Якщо розрахунки з оплати праці працівників проводяться централізованими бухгалтеріями, реєстрації в якості страхувальника підлягає організація, структурним підрозділом якої є централізована бухгалтерія.

2.3. У разі виявлення бажання приймати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах реєструються в якості страхувальника:

2.3.1. Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

2.3.2. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).

2.3.3. Фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

2.4. Реєстрація страхувальників провадиться за їх місцезнаходженням (юридичною адресою), а стосовно фізичних осіб - за місцем їх проживання у робочих органах відділень Фонду у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення (далі органи реєстрації Фонду).

Страхувальники - юридичні та фізичні особи - набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації в органах реєстрації Фонду.

Взяття на облік юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі одержаного з органу державної реєстрації інформаційного повідомлення.

2.5. Страхувальники, які підлягають обов'язковій реєстрації, повинні зареєструватись у десятиденний строк з дня:

- отримання свідоцтва про державну реєстрацію;

- прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу, якщо відповідно до законодавства України державна реєстрація таких страхувальників не проводиться;

- укладення трудового договору з першим найманим працівником (для страхувальника

- фізичної особи, що використовує найману працю);

- зміни місцезнаходження (юридичної адреси) страхувальника і виконання вимог, передбачених пунктом 2.14 цієї Інструкції.

Страхувальники, що були зареєстровані в органах Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, підлягають перереєстрації в органах реєстрації Фонду шляхом подання заяви за формою згідно з додатком 1 з поміткою "перереєстрація".

2.6. Для реєстрації в органах реєстрації Фонду:

2.6.1. Страхувальники, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4 та пункті 2.2 цієї Інструкції, подають:

- заяву за формою згідно з додатком 1;

- завірені відповідальною особою органу Фонду копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

довідки органу статистики про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України

або довідки органу Державної податкової адміністрації України про включення страхувальника до Тимчасового реєстру платників податків відповідно до Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.08.98 р. N 380, якщо страхувальник не підлягає включенню до ЄДРПОУ відповідно до законодавства України.

2.6.2. Страхувальники, зазначені в підпункті 2.1.3 та пункті 2.3 цієї Інструкції, представляють паспорт і подають:

- заяву за формою згідно з додатком 2;

- завірені відповідальною особою органу Фонду копії таких документів:

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи)

або документа, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що він не застрахований в системі соціального страхування цієї країни на випадок тимчасової непрацездатності (для страхувальників, зазначених у підпункті 2.3.1),

або копії цивільно-правових угод (для страхувальників, зазначених в підпункті 2.3.3).

2.7. На підставі документів, зазначених у пункті 2.6 цієї Інструкції, по кожному страхувальнику робляться відповідні записи в журналах обліку страхувальників, а подані документи підшиваються до персональної справи страхувальника, на якій проставляється його реєстраційний номер.

До персональної справи додається картка страхувальника встановленої форми, яка може створюватись в електронному вигляді.

2.8. Після реєстрації страхувальника видається повідомлення, в якому проставляється його реєстраційний номер. Страхувальникам, реєстрація яких обов'язкова і які зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції (далі страхувальники-роботодавці), повідомлення видається за формою згідно з додатком 3.

Для добровільно застрахованих осіб (пункт 2.3 цієї Інструкції) повідомлення видається за формою згідно з додатком 4. Це повідомлення, разом із страховим свідоцтвом, що повинно видаватись застрахованій особі на підставі Порядку видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. N 1306, пред'являється застрахованою особою при одержанні матеріального забезпечення та соціальних послуг за базовим Законом.

2.9. У разі відмови страхувальника, що підлягає реєстрації в обов'язковому порядку, від реєстрації в установлений термін або відмови його від сплати страхових внесків, до нього можуть бути застосовані такі заходи: стягнення суми донарахованих органом Фонду страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені або зупинення видаткових операцій, при цьому припиняється виконання всіх доручень платників страхових внесків щодо видатків, за винятком сплати сум податків, зборів, страхових внесків, інших платежів (в тому числі фінансових санкцій) до бюджетів та державних страхових фондів. Зазначені заходи реалізуються органами Фонду шляхом звернення до судових органів.

За порушення строку реєстрації страхувальника на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися, а також можуть бути накладені адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства.

2.10. Кожному страхувальнику під час реєстрації присвоюється персональний цифровий дванадцятирозрядний реєстраційний номер за такою структурою:

- перші дві цифри - код регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя);

- третя - п'ята цифри - код органу реєстрації Фонду, що безпосередньо проводить реєстрацію страхувальника;

- решта сім цифр - порядковий номер страхувальника.

2.11. Страхувальник не може бути зареєстрований двічі і мати два реєстраційних номери, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Страхувальник може бути зареєстрований двічі і йому надається новий персональний реєстраційний номер відповідно до цієї Інструкції:

- якщо фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, який використовує працю найманих працівників, прийняв рішення про особисте добровільне соціальне страхування або сплачує єдиний податок;

- якщо добровільно застрахована особа або платник єдиного податку уклав трудовий договір з найманим працівником відповідно до законодавства.

В таких випадках страхувальнику надається новий персональний реєстраційний номер відповідно до цієї Інструкції.

Суб'єкт господарської діяльності - фізична особа не може бути зареєстрований як страхувальник на добровільних засадах в разі сплати ним єдиного податку.

2.12. Органи реєстрації Фонду, в межах єдиного реєстру страхувальників, ведуть облік страхувальників, які обрали спрощену систему оподаткування або відносяться до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (пільгової категорії страхувальників). До таких страхувальників відносяться:

- суб'єкти малого підприємництва, що сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.99 р. N 746/99;

При реєстрації таких страхувальників, крім документів, передбачених у п. 2.6 цієї Інструкції, вони подають до органу Фонду копію документа, що підтверджує їх перехід на спрощену систему оподаткування, а страхувальники, віднесені до пільгової категорії - копії документів, що підтверджують їх належність до громадських організацій інвалідів.

Після реєстрації цих страхувальників їм видається повідомлення за формою згідно з додатком 3, в якому замість розміру страхових внесків для роботодавців вказується обрана (спрощена) система оподаткування, або належність до певної пільгової категорії страхувальників.

Платники страхових внесків, зазначені в пунктах 2.1, 2.2, підпункті 2.3.2 цієї Інструкції, у випадку зміни способу оподаткування доходів (перехід на спрощену систему оподаткування) зобов'язані провести повний розрахунок з органами Фонду.

2.13. У разі зміни назви страхувальника, зміни юридичної або фізичної адреси, зміни прізвища, імені чи по батькові або місця проживання страхувальника - фізичної особи, при переході на спрощену систему оподаткування або навпаки, зміні розрахункового рахунку, банку, номерів телефонів або інших реквізитів, які включені до реєстраційної заяви, страхувальник повинен в 10-денний термін після виникнення таких змін подати до органу реєстрації Фонду повідомлення (копії документів) про ці зміни.

Якщо зміни відбулися у межах територіального обслуговування органу Фонду, то вони вносяться до персональної справи страхувальника без зміни реєстраційного номера.

2.14. Якщо страхувальник за новою юридичною адресою (фізична особа - за новим місцем проживання) має обслуговуватися іншим органом Фонду, то він зобов'язаний у 15-денний термін провести розрахунки з органом Фонду за попереднім місцем реєстрації і знятися з обліку з поданням відповідної заяви. За новою адресою страхувальник підлягає реєстрації в порядку і терміни, визначені цією Інструкцією.

У разі недодержання платником, що знімається з обліку, порядку обчислення та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника страхових внесків і складається акт у трьох примірниках, у якому зазначається нова юридична адреса. Якщо платник має недоїмку за внесками, то йому нараховується пеня у встановленому порядку. У 10-денний термін проводяться остаточні розрахунки на підставі акта перевірки.

У разі неплатоспроможності платника борг на підставі акта перевірки враховується за новим місцем його реєстрації.

Після проведення остаточних розрахунків на підставі заяви платник страхових внесків знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається, його реєстраційний номер надалі не використовується. Платежі платника, що знявся з обліку, враховуються в базі даних до кінця поточного року. Страхувальнику за його заявою, складеною в довільній формі, видається довідка про його зняття з обліку в органі Фонду за формою згідно з додатком 5. Заява страхувальника підшивається до його персональної справи.

2.15. У разі прийняття в установленому законодавством порядку рішення власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу про скасування державної реєстрації страхувальника у зв'язку з його реорганізацією або ліквідацією чи рішення господарського суду, страхувальник зобов'язаний у 10-денний термін з дня прийняття такого рішення подати до органу Фонду відповідні копії документів та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Зняття з обліку страхувальника може бути проведено також на підставі інформаційного повідомлення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності за умов, визначених чинним законодавством.

На підставі документів, поданих до органів Фонду щодо реорганізації або ліквідації, та після погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду згідно з пунктом 4.9 цієї Інструкції персональна справа страхувальника закривається. Страхувальнику за його заявою видається довідка про зняття з обліку в органі Фонду за формою згідно з додатком 5. Реєстраційний номер ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Персональна справа ліквідованого платника зберігається протягом трьох років.

2.16. У разі ліквідації органу реєстрації Фонду в місячний термін з дня прийняття такого рішення страхувальнику надсилається повідомлення із зазначенням нового органу реєстрації Фонду, якому передаються його реєстраційні документи.

3.1. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб.

Відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір страхових внесків складає:

3.1.1. Для роботодавців (крім зазначених у пункті 2.12 цієї Інструкції) - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для роботодавців - на підприємствах та в організаціях товариств УТОГу і УТОСу - 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

3.1.2. Для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

- 0,25 відсотка - для найманих працівників інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

- 0,5 відсотка -для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму (включно), встановленого для працездатної особи;

- 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

3.1.3. Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах (пункт 2.3 цієї Інструкції), - 3,4 відсотка від суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

3.2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України, в розрахунку на кожну застраховану особу (постанова Кабінету Міністрів України "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" від 07.03.2001 р. N 225 із змінами та доповненнями).

3.3. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2 та 2.12 цієї Інструкції, крім страхових внесків, зараховують до Фонду та відображають у звіті Ф4-ФСС з ТВП:

- суми, одержані ними в установленому порядку від працівників у вигляді часткової оплати вартості за видані путівки, що придбані за рахунок коштів Фонду;

- суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, що були віднесені за рахунок коштів Фонду, в тому числі суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, якщо встановлено, що така непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, суми неправомірно витрачених коштів Фонду на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів, а також суми вартості путівок на санаторно-курортне лікування, виданих з порушенням Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. N 55, суми вартості дитячих новорічних подарунків, виданих з порушенням положень, затверджених відповідними постановами правління Фонду;

- суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадових осіб відповідно до чинного законодавства.

Накладені суми адміністративних штрафів стягуються з винних посадових осіб в установленому порядку. Суми адміністративних штрафів сплачуються шляхом внесення коштів до установи Ощадного банку України.

3.4. До складу коштів Фонду входять кошти, що надходять:

від відділень (управлінь) Державного казначейства, на рахунки яких надходять кошти від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку;

інші надходження, в тому числі відсотки, нараховані банківськими установами за користування тимчасово вільними коштами Фонду, що знаходяться на їх рахунках, а також благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, асигнування із Державного бюджету України.

4.1. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Надходження до Фонду коштів, одержаних від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

4.2. Якщо страхувальник нараховує доходи (заробітну плату) у формах, відмінних від грошової, то база для справляння страхових внесків до Фонду визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами згідно із законодавством, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

4.3. Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, зазначеними у пункті 3.3 цієї Інструкції, та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону.

4.4. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

4.5. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

4.6. Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки.

У разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше наступного дня, після здійснення виплат, подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

У разі перерахування заробітної плати на рахунки фізичних осіб за першу половину або іншу частину місяця чи виплати заробітної плати з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

4.7. Страхові внески на суму оплати праці (доходу, винагороди), що нарахована в іноземній валюті, обчислюються і сплачуються в національній валюті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошову одиницю за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

4.8. При ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації.

Після одержання документів про ліквідацію страхувальника, зазначених у пункті 2.15 цієї Інструкції, органи Фонду в 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати ним страхових внесків.

Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до органів Фонду, де зареєстрований страхувальник, що підлягає ліквідації, і правонаступник.

Якщо належна сума платежів, що має вноситися підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов'язаний внести належну суму повністю і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються в акті перевірки (до якого додається акт звірки заборгованості) в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику (якщо він визначений). Одночасно до відповідного податкового органу надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості страхувальника перед Фондом.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Законів України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки та банківську діяльність".

5.1. Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник зараховує до бюджету Фонду суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню шляхом відображення в звіті Ф4-ФСС з ТВП.

Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в доход Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених статтею 30 базового Закону, не застосовується.

Право застосовування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду, робочих органів відділень Фонду та їх заступники.

5.2. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Моментом сплати вважається день виникнення недоїмки. Нарахування пені закінчується вдень прийняття банком, обслуговуючим платника, страхових внесків, платіжного доручення на сплату належних платежів до Фонду або день погашення заборгованості за страхувальником. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами платежів до Фонду вважається день його реєстрації у цих установах.

Вся сума заборгованості за коштами Фонду, штрафів та пеня зараховуються на рахунки Фонду.

5.3. Якщо заробітна плата не виплачувалась за відсутності коштів на рахунку підприємства, то пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.

5.4. У разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочення платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган реєстрації Фонду у письмовій формі особисто або поштовим відправленням згідно з вимогами п.7.5.1 цієї Інструкції та відобразити донараховані страхові внески та нараховану пеню у звіті по коштах Фонду Ф4 ФСС з ТВП. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки). Наприклад, якщо платіж слід було сплатити 5 липня, а це було зроблено 15 липня, то пеню слід нарахувати за 10 днів (з 6 по 15 липня включно).

Якщо пеня не була нарахована страхувальником, то її нараховує орган реєстрації при перевірці звітів по коштах Фонду за формою Ф4 ФСС з ТВП, про що письмово повідомляє страхувальника.

5.5. Закінчення строків нарахування пені настає в день прийняття банком, який обслуговує страхувальника, платіжного доручення на сплату платежу до Фонду. У разі часткової сплати суми платежу до Фонду нарахування пені припиняється на сплачену частку платежу з дня прийняття банком відповідного платіжного доручення.

5.5.1. При частковому погашенні платежу до Фонду сума частки платежу, що погашається, визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

5.5.2. Пеня нараховується на суми простроченого платежу в цілих гривнях.

5.5.3. Пеня на пеню не нараховується.

5.6. Днем сплати страхових внесків вважається:

- при перерахуванні платежу з рахунку платника - день списання установою банку суми платежу з рахунку платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду;

- при внесенні готівкою - день внесення готівки до банківської установи чи підприємства зв'язку.

5.7. За несвоєчасне списання з платника та зарахування до Фонду платежів банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі, встановленому законодавством. При цьому страхувальник звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до Фонду, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

5.8. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.

5.9. Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

5.10. Стягнення недоїмки за платежами до Фонду у разі відсутності коштів на рахунку страхувальника може бути звернене на майно платника відповідно до законодавства.

5.11. Органи реєстрації Фонду згідно законодавчих актів можуть на прохання страхувальника надавати розстрочки для сплати недоїмки. В рішенні про це повинен бути встановлений строк, на який вона надається. У випадку несплати недоїмки у встановлений строк відновлюється нарахування пені на прострочену суму за весь період від дня утворення недоїмки.

6.1. Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчим дирекціям відділень Фонду у відповідних територіальних органах Державного казначейства України відкриваються рахунки для обліку надходжень та здійснення видатків. Зазначені рахунки відкриваються на ім'я виконавчої дирекції Фонду та виконавчих дирекцій відділень Фонду за балансовим рахунком N 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. N 119, із змінами та доповненнями.

Обслуговування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через рахунки, відкриті йому в Державному казначействі України, управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, здійснюється на підставі договорів між виконавчою дирекцією Фонду, виконавчими дирекціями відділень Фонду, з однієї сторони, та Державним казначейством України і управліннями Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, з іншої сторони.

Для повного і своєчасного забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчою дирекцією Фонду та Державним казначейством України узгоджується Порядок проходження коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через рахунки, відкриті йому в органах Державного казначейства.

Для здійснення видатків на утримання виконавчої дирекції Фонду та виконавчих дирекцій відділень Фонду в установах банків на підставі укладених договорів їм відкриваються рахунки за балансовим рахунком N 2560.

З дозволу відділень Фонду робочі органи відділень Фонду у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення відкривають в установах банків на підставі укладених договорів: