• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Перелік, Протокол від 28.05.2009 № 364
Документ підготовлено в системі iplex
G63 - Поліневропатія при хворобах, класифікованих в інших рубриках:
G63.0 - Поліневропатія при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках
G63.1 - Поліневропатія при новоутвореннях
G63.2 - Діабетична поліневропатія
G63.3 - Поліневропатія при інших ендокринних хворобах та порушеннях обміну речовин
G63.4 - Поліневропатія при недостатності харчування
G63.5 - Поліневропатія при системних ураженнях сполучної тканини
G63.6 - Поліневропатія при інших кістково-м'язових ураженнях
G64 - Інші розлади периферичної нервової системи
Полінейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний протокол.
3. Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: порушення чутливості за полінейритичним типом (симетричні множинні дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок)
Обов'язкові лабораторні дослідження
- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)
- реакція Васермана (RW)
- цукор крові (повторюють у динамиці за показаннями)
- загальний аналіз сечі
Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:
- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, гострофазові показники, печінкові проби, коагулограма, ліпідограма) - за показаннями, з урахуванням етіології захворювання
- Електроміографія (ЕМГ) - за показаннями
Консультації фахівців на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання
4. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.
Дієта: вільна (при діабетичній поліневропатії - обмеження цукру).
Санаторний режим: II-IV
Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія, талассотерапія), в залежності від загального стану хворого.
Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізиції ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:
- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з чиненням до них опору;
- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м'язах;
- активна лікувальна гімнастика з полегшенням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;
- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;
- розвиток практичних навичок;
- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою.
За показаннями - лікування положенням за допомогою підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізіологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.
Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.
Масаж: класичний стимулюючий по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутністі больового синдрому та набряків уражених кінцівок, коли на перший план виступають симптоми нервово-м'язового та вегетативного випадіння); доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію, а також лінійним масажем кінцівок в центрострімкому напрямі з використанням тонізуючих прийомів. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносимості кожної процедури, стану хворого масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15-20 процедур.
Бальнеотерапія: Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттеві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.
- Радонові ванни: оказують найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні 1,5-3 кБк/л; T води 36-37 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.
- Скипідарні ванни: оказують гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується біла або жовта скипидарна емульсія. Склад білої скипидарної емульсії: 500 мл дистильованої води, мила дитячого 30 г, саліцилової кислоти 1 г, спирту камфорного 30 мл, скипидару живичного 500 мл. Склад жовтої емульсії: води дистильованої 200 мл, олії касторової 300 г, гідрату окису калія чи натрія 40 г, кислоти олеїнової 225 мл, скипидару живичного 750 мл. Кількість емульсії на одну ванну (200 л) - 20-60 мл. На першу ванну витрачається 20 мл, на кожну наступну - на 5-10 мл більше. T ванни 36-39 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через добу.
- Сульфідні ванни: оказують рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Досягається седативний ефект, стимулюється виведення з організму продуктів розпаду, зниження рівня цукру в крові, активація обмінних процесів. Концентрація сірководню - 50-100-150 мг/л (1,5; 3; 4,5 ммоль/л); t води 34-38 град.С; тривалість процедури від 5 до 15 хвилин; на курс лікування 10-12 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через добу. Сульфідні ванни застосовуються у вигляді полу- та загальних ванн.
Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у стадії неповної ремісії захворювання, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток; t грязі 40-44 град.С; тривалість перших процедур 10-15 хвилин, при гарній переносимості їх збільшують до 20-30 хвилин, на курс 10-15 процедур, через добу.
Апаратна фізіотерапія:
- СМС на дистальні відділи кінцівок та відповідний сегмент хребта: роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта або на нижньогрудному - поперековому відділі хребта. Другий електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на дистальних відділах кінцівок. Режим змінний, III (ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервовом'язового апарату, глибина модуляцій 75-100% , сила струму 8-20 мА, тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування - 12-15 процедур, щоденно.
- Електрофорез новокаїну по методиці Вермеля: електрод площиною 300 кв.см розташовують в міжлопатковій зоні та з'єднують з катодом; другий роздвоєний електрод площиною по 150 кв.см розташовують на ікроножних м'язах та з'єднюють з анодом; прокладку під анодом змочують 1-5% розчином новокаїну; щільність струму 0,1 мА/кв.см. Тривалість процедури 15-30 хвилин. Курс лікування - 10-15 процедур, щоденно.
- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати, з озвучуванням спочатку паравертебральної зони проекції шийних та поперекових симпатичних вузлів, в подальшому - дистальних відділів кінцівок; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою шприца наносять краплями на зону проекції ураження і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелинової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ульразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4-10 мс; інтенсивність 0,2 Вт/кв.см; тривалість дії на поле 3-5 хвилин; потім на дистальні відділи кінцівок у безперервному режимі, інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см з тривалістю дії на поле 5 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, щоденно.
- Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск
встановлюють на область С -D при ураженні нервів верхніх
V II
кінцівок або D -L при ураженні нервів нижніх кінцівок, при
X II
використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку у
2-2,5 витка; сила анодного струму 4-6 ступінь (апарат ІКВ-4);
травалість процедури - 10-15 хвилин; курс лікування
10-15 процедур, щоденно або через добу.
- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнитна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.
- Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрочервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на кв.см, щоденно, на курс 14-15 процедур.
- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики (при значному болевому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на електрорухальній ділянці ураженого нерва або м'яза, інший електрод площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні відповідних сегментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на електрорухальній ділянці нерва, а другий - у місці переходу м'яза у сухожилля. Перше поле: локтьовий розгинач пальців - загальний розгинач пальців. Друге поле: малогомілковий нерв - передній великогомілковий м'яз. Третє поле: малогомілковий нерв - довгий малогомілковий м'яз. Четверте поле: передній великогомілковий м'яз - короткий розгинач пальців. В залежності від ураження певних груп м'язів проводиться їх електростимуляція. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза проводисться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.
Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.
Критерії якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.
Протипоказання: загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3-4 місяця після нього, різкі порушення у рухальній сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування моноплегії (парез, параліч) кінцівки, як наслідок пологової травми периферичної нервової системи (акушерський параліч) у дітей
1. Шифр по МКХ-10: G83.2.
P.14. За локалізацією ушкодження розрізняють:
1. верхній (проксимальний) тип Єрба-Дюшена - ураження
верхнього первинного лучне плечового сплетіння чи C -C корінців
5 6
спиного мозку.
2. нижній (дистальний) тип Дежерин-Клюмпке - ураження
нижнього середнього первинних пучків плечового сплетіння чи C -D
7 1
корінців спинного мозку.
3. тотальний тип акушерського парезу руки - ураження
верхнього та нижнього первинних пучків плечового сплетіння чи
спинного мозку на рівні C -D , відриву цих корінців від спинного
5 1
мозку, це найбільш тяжкий тип ураження.
2. Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: порушення чутливості та рухові порушення (парези за периферійним типом) верхньої кінцівки, спричинені акушерською травмою, м'язові атрофії та контрактури верхньої кінцівки.
Обов'язкові лабораторні дослідження
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі.
Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:
- електроміографія;
- реовазографія судин верхньої кінцівки.
Консультації фахівців на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед) проводяться за показаннями на початку лікування
3. Санаторно-курортне лікування*
Дієта: N 15
Санаторний режим: I-II.
Кліматотерапія: I-II режим.
Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим - в залежності від локалізації ураження, тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.
Масаж: класичний стимулюючий, рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10-12 процедур.
Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, морські, сульфідні, йодобромні ванни (T води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день). Курс лікування 10 процедур.
Пелоїдотерапія: лікувальна грязь T 38-40 град.С, 10-15 хвилин, накладається на уражену ділянку і сегменти спинного мозку., N 10 процедур на курс.
Теплотерапія: парафіно- озокеритові аплікації t 45-48 град.С, N 10 процедур на курс.
Апаратна фізіотерапія:
- Електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, тривалістю 5-10 хвилин, N 10-12 процедур на курс;
- Електрофорез (0,5-1% розчину новокаїну, 0,05% прозерину) на паретичну кінцівку, тривалістю 5-10 хвилин, N 10-12 процедур на курс.
Додатково:
Гідрокінезотерапія (T води 28-30 град.С, 15-20 хвилин, через день), N 10 процедур на курс.
Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.
Критерії якості лікування: зменшення парестезій, вегетативно-судинних порушень, покращення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з неорганічним енурезом
1. Шифр по МКХ-10: F98.0
2. Назва захворювання: неорганічний енурез.
3. Діагностика на санаторному етапі
Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, дизурічні розлади.
Лабораторні дослідження:
Обов'язкові:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі.
Інструментальні дослідження:
Додаткові: ультразвукове дослідження нирок
Консультації: за показаннями.
4. Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: I-II;
Дієта: N 15 з обмеженням гострих страв та спецій;
Кліматотерапія: I-II режим
Руховий режим:
ранкова гігієнічна гімнастика,
лікувальна гімнастика
лікувальна дозована ходьба,
теренкур.
Масаж.
Бальнеотерапія:
Пелоїдотерапія. Грязьові аплікації ("рейтузи"), температурою грязі 38-40 град.С, тривалістю 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.
Теплолікування. Парафіно-озокерітові "рейтузи", температурою 40-45 град.С, тривалістю 15-20 хв, щодня, N 8-10 процедур.
Апаратна фізіотерапія.
- електрофорез 0,1% розчину прозерину, 0,1% атропіну, 0,5% папаверину, 0,03% платифіліну на ділянку сечового міхура, 10-15 хв, кожен день, 10-12 процедур;
ультразвук на ділянку сечового міхура, частота 880 кГц, інтенсивність 0,1-0,4 вт/кв.см, режим променевий, 3-5 хв, щодня, 10-12 процедур на курс;
д'арсонвалізація промежини та стегон, області крижів, 3-6 хв, щодня, на курс 10-12 процедур;
ультрафіолетове опромінювання області крижів, 1-2 біодоза, через день, на курс 2-4 процедури;
електростимуляція сечового міхура СМТ-невипрямлений режим, II рід роботи, глибина модуляцій 50-75-100%, частота 10-30 Гц, тривалість процедур 6-8 хв, на курс 10-12 процедур;
електросон терапія, частота імпульсів 10-20 Гц, сила струму до легкого почуття, тривалістю 20-30-40 хв, щодня або два дні підряд з перервою на 3 день, на курс 8-10 процедур;
голкорефлексотерапія;
психотерапія.
Термін санаторно-курортного лікування 24 дні.
Крітерії якості лікування: припинення мимовільного сечовипускання, зменшення клінічних симптомів захворювання.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
28.05.2009 N 364
КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
санаторно-курортного лікування дітей з захворюванням нирок та сечових шляхів
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гломерулонефритом
Шіфр по МКХ-10: N03
Назва захворювання: хронічний гломерулонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії без порушень функції нирок.
Класифікація (наказ МОЗ України від 31.08.2004 N 436):
Форми: нефротична, змішана, гематурична.
Активність ниркового процесу: період загострення, період часткової ремісії, період повної клініко-лабораторної ремісії.
Стан ниркових функцій: без порушення функції нирок, з порушенням функції нирок, хронічна ниркова недостатність.
3. Діагностика на санаторному етапі
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Зрідка турбує біль в попереку, втомлюваність, артралгії, зрідка дізурія.
- Обов'язкові лабораторні дослідження:
аналіз крові клінічний;
загальний аналіз сечі;
Додаткові лабораторні дослідження:
аналіз сечі за Нечипоренком, Зимницьким;
бактеріологічні дослідження сечі за призначенням;
аналіз крові біохімічний - визначення загального білку крові, холестерину, протеїнограма.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
контроль артеріального тиску;
ультразвукове дослідження сечової системи.
Додаткові інструментальні дослідження: електрокардіографія (за необхідністю).
Консультації фахівців - отоларинголога, окуліста, уролога, гінеколога проводять за необхідністю.
4. Санаторно-курортне лікування (на кліматичних курортах, у теплий період)*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в крижах, порушення сечовідділення, загальнозміцнюючий ефект.
Санаторний режим: I-II
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14, або дієта N 15 з обмеженням гострих страв та спецій, алергенів.
Кліматотерапія: I-II режим - аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання - метод комплексного впливу сприяє загальнозмічнюючому ефекту, поліпшенню процесів обміну, кровообігу та дихання, регуляторних функцій організму.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур або лікувальна ходьба. Заборонено: волейбол, футбол, баскетбол.
Водолікування:
- при нефротичній формі гломерулонейрита - ванни сидячі або загальні хлоридні натрієві (20 г/л), перлинні, морські, температурою води 37-38 град.С, через день; всього 8-10 ванн.
- світлотеплова ванна для тулуба, 10-15 хв 1 раз на день, щодня, курс до 8-10 процедур.
Апаратна фізіотерапія: за необхідністю лікування хронічних осередків інфекції.
Психологічна реабілітація.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.
Критерії якості лікування: повна клініко-лабораторна ремісія, підвищення якості життя.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним пієлонефритом
1. Шифр по МКХ-10: N11.0
2. Назва захворювання: необструктивний хронічний пієлонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії без порушення функції нирок.
Класифікація пієлонефриту (наказ МОЗ України від 03.11.2008 N 627
клінічна форма: необструктивний, обструктивний;
характер процесу: гострий, хронічний (хвилеподібний, латентний);
активність: активна стадія (I, II, III ступінь), часткова клініко-лабораторна ремісія, повна клініко-лабораторна ремісія;
стадія: інфільтративна, склеротична;
стан функції нирок: без порушення функції нирок, з порушенням функції нирок, хронічна ниркова недостатність.
В класифікації виділяють дві клінічні форми ПН - обструктивну та необструктивну. Необструктивний ПН виникає в незмінених до того нирках і сечових шляхах, а обструктивний - на тлі попередньо змінених нирок або сечових шляхів. В основі хронічного ПН лежить специфічне імунне запалення з деструкцією та посиленим синтезом колагенових волокон, утворенням рубців у тканині нирок. Хронічний ПН має хвилеподібний і латентний перебіг. Для хвилеподібного перебігу ПН характерні періоди загострення з маніфестними клінічними симптомами. Латентний перебіг ПН характеризується тільки сечовим синдромом різного ступеню виразності.
Критерії активності пієлонефриту в дітей
------------------------------------------------------------------
| Ознака | Ступінь активності |
| |---------------------------------------------------|
| | I | II | III |
|------------+-----------------+-----------------+---------------|
|Температура |Нормальна чи |Менше |Вище |
|тіла |субфебрильна |38,5 град.С |38,5 град.С |
|------------+-----------------+-----------------+---------------|
|Симптоми |Відсутні чи |Помірно виражені |Значно виражені|
|інтоксикації|незначно виражені| | |
|------------+-----------------+-----------------+---------------|
|Лейкоцитоз, |До 10 |11-14 |15 і більше |
|109/л | | | |
|------------+-----------------+-----------------+---------------|
|ШОЕ, мм/год |До 15 |16-24 |25 і більше |
|------------+-----------------+-----------------+---------------|
|С-реактивний|Немає/+ |++ |+++/++++ |
|білок | | | |
------------------------------------------------------------------
3. Діагностика на санаторному етапі
Основні клінічні критерії: зрідка біль у животі, попереку, стомлюваність, головні болі, дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
аналіз крові клінічний;
загальний аналіз сечі;
аналіз сечі за Нечипоренком.
Додаткові лабораторні дослідження:
біохімічний аналіз крові з визначенням рівня креатиніну, сечовини;
бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків - за показаннями.
аналіз сечі за Зимницьким;
мазок із піхви (для дівчат) за показаннями.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
контроль артеріального тиску;
ультразвукове дослідження сечової системи - за показаннями 1 раз на 6-12 місяців.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням: гінеколог, уролог, отоларинголог та ін.
4. Санаторно-курортне лікування (курорти із сухим та теплим кліматом)*:
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання, поліпшення діурезу, загальнозміцнюючий ефект.
Санаторний режим: I-II
Дієта: відповідно до pH сечі дієта: 6 або 14, або дієта N 15 з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія - один із основних методів лікування. Під впливом теплого та сухого повітря кліматопроцедур - формування загальнозміцнюючого ефекту, поліпшення функції нирок внаслідок посилення віддачі води екстраренальним шляхом, рефлекторне поліпшення кровообігу. Призначають по I-II режиму аеротерапію, повітряні, сонячні ванни, морські купання.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур або лікувальна ходьба, ближній туризм, екскурсії.
Мінеральні води питні - один з основних методів санаторно-курортного лікування. Рекомендовано вуглекислі гідрокарбонатно- сульфатно-натрієво-кальцієві малої мінералізації або гідрокарбонатно-кальцієві-магнієві води. Це мінеральні води "Нафтуся", "Лужанська", "Планета", "Полтава", Поляна Купіль. Режим дозування: 5 мл/кг маси тіла - разова доза, тричі перед їжею, четвертий раз - на ніч з урахуванням добового ритму роботи нирок. Методика призначення питної води залежить від кислотоутворюючої функції шлунку.
Бальнеолікування (при наявності стійкої ремісії сприяє поліпшенню геодинаміки, процесів обміну, загальнозміцнюючому ефекту):
мінеральні ванни або хлоридні натрієви (10 г/л-20 г/л), або на звичайній воді загальні або сидячі, 5-10 хвилин, T води 37-38 град.С, щодня або через день, курс N 8-10, під контролем за самопочуттям.
Теплолікування
грязьові ілові аплікації (38-40 град.С) на поперекову область, 8-10 хв, через день, курс 8-10 процедур;
озокеритові аплікації на поперекову область, температура озокериту 40-45 град.С, 20-25 хв, щодня або через день, курс 8-10 процедур.
Пелоїдотерапію протипоказано хворим на хронічний калькульозний пієлонефрит у загостренні основного або супутніх захворювань, макрогематурії. Озокеритотерапія - більш щадний метод лікування.
Апаратна фізіотерапія:
- при наявності хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів, шлунку, печінки за загальними методиками для дітей з урахуванням віку.
Для лікування хронічного пієлонефриту апаратна фізіотерапія призначається в окремих випадках:
- ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів: роздвоєний електрод розміщають в місті проекції нирки, другий електрод 20 кв.см в епігастральній області, струм перемінний - 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму до відчуття помірної вібрації, тривалість процедури 5-7 хв кожного струму, щодня. Всього 6-10 процедур. Призначають для підвищення тонусу сечових шляхів при гіпотонії та атонії, посилення діурезу, зменшення запального процесу при хронічному необструктивному пієлонефриті у фазі ремісії, нефрогенній гіпертензії.
- ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс, контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2-0,4 Вт/кв.см, по 3 хв на кожне поле, щодня або через день. Курс 8-10 процедур. Призначають у фазі латентного запального процесу. Протипоказання: полікістоз, гідронефроз, структури сечоводу, сечокам'яна хвороба.
Психологічна реабілітація.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.
Критерії якості лікування: зникнення або зменшення болю в поперековій області, покращення загального стану за основними клінічними та лабораторними показниками.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсований гідронефроз.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним циститом
1. Шифр по МКХ-10: N30
Назва захворювання: хронічний цистит, період ремісії без ниркової недостатності.
Класифікація:
Клінічна класифікація грунтується на глибині запального ураження слизової оболонки:
- катаральний;
- гранулярний;
- бульозний;
- геморагічний.
Залежно від перебігу розрізняють гострий і хронічний.
2. Діагностика
Основні клінічні критерії: біль в області сечового міхура, уретри, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовідділення.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі.
Додаткові лабораторні дослідження:
аналіз сечі (проба 3-х склянок) та за Нечипоренко;
бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори;
мазок з піхви у дівчат (за необхідністю).
Інструментальні дослідження:
контроль артеріального тиску;
ультразвукове дослідження сечового міхура.
Консультації фахівців - уролога, гінеколога, оторіноларинголога проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - протизапальний, спазмолітичний, трофостимулюючий ефект сечового міхура при хронічному процесі.
Санаторний режим: I-II
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14, або дієта N 15 з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.
Руховий режим:
- ранкова гігієнічна гімнастика,
- лікувальна фізкультура (групова),
- лікувальна ходьба - щадний режим.
Питне лікування мінеральної води сприяє поліпшенню уродинаміки та pH сечі. Призначають мінеральну воду гідрокарбонатно-сульфатно-натрієву-кальцієву малої мінералізації (типу Слав'яновська, Смирновська), разова доза 2-3 мл/кг маси тіла, добова доза дітям 7-8 років 100-150 мл, 9-12 років 150-200 мл, 13-18 років 200-250 мл, за 45-60 хвилин до прийому їжі, курс 10-14 днів.
Теплолікування - для поліпшення м'язового тонусу та кровообігу сечового міхура:
Грязьові аплікації (38-40 град.С) на область сечового міхура або по типу боягузів, 10-15 хв, через день. Курс N 8 процедур.
Парафіно-озокеритові аплікації "боягузи" (40-45 град.С), 15-20 хв, щодня або через день, N 8-10.
Теплолікування призначають при відсутності протипоказань.
Апаратна фізіотерапія:
При катаральному циститі - ультратонотерапія області сечового міхура, 3-5 хвилин на процедуру, щодня, N 8-10.
При гранулярному та бульозному циститі - електрофорез 2% кальція хлориду (+) або лидази 32-64 од. (+), 1% цинку сульфату (+) області сечового міхура, 10-15 хвилин, щодня, N 8-10. При бульозному циститі електрофорез !% фурадоніну на область сечового міхура, 10-15 хвилин, щодня, N 8-10.
При гранулярному циститі:
- мікрохвильова терапія: СМХ-терапія на область сечового міхура, потужність проміння 4-8 Вт, 8-10 хвилин, щодня, N 8,
- або мікрохвильова терапія (ДМХ-терапія). Випромінювач апарату розташовують в області проекції сечового міхура. Доза слабко теплова (6-8 Вт), тривалість 8-10 хв щодня. Курс 3-4 процедури;
- або діадінамотерапія області сечового міхура і крижів. Електроди розташовують в області сечового міхура і крижів. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв, щодня, курс N 4-5 процедур.
Для поліпшення кровообігу, м'язового тонусу сечового міхура - інфрачервона лазерна терапія на область сечового міхура. Частота 80 Гц, 5 хвилин на поле, щодня, N 6-8.
Рефлексотерапія: E36, Gi4, Gi11, J22, J4, J3, T1, T3, T14, T20.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Критерії якості лікування: відсутність клінічних проявів; поліпшення або нормалізація лабораторних даних в сечі.
Протипоказання: специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, язва, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з нейрогенною дисфункцією сечової системи
1. Шифр по МКХ-10: N31
Назва захворювання: нейрогенна дисфункція сечової системи.
Класифікація (Наказ МОЗ України від 29.12.2003 р. N 624):
Серед нейром'язевих дисфункцій сечового міхура існують 2 групи:
неорганічного походження, які виникають внаслідок порушення контролю з боку нервової системи за функцією сечового міхура та сфінктера уретри при повному збереженні цілісності її центрального та переферичного відділів і при відсутності анатомічних обструкцій нижніх сечових шляхів;
спинальний сечовий міхур, який викликаний вродженими (менінгомієцелє) або травматичними ураженнями термінального відділу спинного мозку.
Виділяють дві основні клінічні форми нейром'язевих дисфункцій, характерні для обох зазначених груп:
гіперрефлекторний (спастичний) сечовий міхур;
гіпорефлекторний (гіпотонічний) сечовий міхур.
2. Діагностика на санаторному етапі
Загальні клінічні симптоми нейром'язевих дисфункцій сечового міхура, при наявності яких слід проводити інструментальні методи обстеження:
- енурез, денне нетримання сечі (імперативні поклики на сечовипускання), часте сечовипускання (через 30 хв. - 1,5 год.), рідке сечовипускання (2-3 рази на добу) великими порціями (400-600 мл) сечі, натужування під час сечовипускання, наявність тонкої і в'ялої струї сечі, гостра затримка сечі, повне або часткове нетримання сечі, відсутність поклику на сечовипускання.
Основні клінічні критерії: порушення сечовідділення.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
аналіз крові клінічний;
загальний аналіз сечі.
Додаткові лабораторні дослідження: аналіз сечі за Нечипоренком.
Додаткові інструментальні дослідження:
ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням ємкості сечового міхура, залишкової сечі та її об'єму.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
3. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - при гіперрефлекторному сечовому міхуру усунення підвищенної скоротливості, при гіпорефлекторному сечовому міхуру - підвищення скоротливої здатності стінки сечового міхура, які визначаються відсутностю або зменшенням проявів клінічних сиптомів (енурез, денне нетримання сечі, нормальна частота сечовипускання та ін.)
Санаторний режим: I-II
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14, або дієта N 15 з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режим - аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.
Руховий режим:
- ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.
Бальнеотерапію призначають при гипорефлекторному типі сечового міхура: загальні або сидячі ванни хлоридні натрієві (10 г/л), або морські, T води 36-37 град.С, протягом 10 хвилин, щодня, курсом 8-10 процедур.
Теплолікування призачають при гіперрефлекторному типі сечового міхура: парафіноозокеритові аплікації на область сечового міхура або попереково-крижову ділянку, 40-45 град.С, 15-30 хв, щодня, N 10-20;
Апаратна фізіотерапія:
При гіперрефлекторному сечовому міхуру:
СМТ на низ живота. Режим перемінний, 3 і 4 рід роботи, частота струму 100 Гц, глибина модуляцій 50%, тривалість посилок 2-3 сек, по 2-3-5 хв, щодня, N 10;
або ультрафонофорез на паравертебральну область і область сечового міхура. Частота 880 кГц, інтенсивність 0,1-0,4 вт/кв.см режим імпульсний, 3-5 хв, щодня, N 10-12;
електрофорез 0,1% атропіну (+), 0,03% платифіліну (+), 0,5% папаверину (+) або 0,5% эуфіліну (+) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, N 10-12;
Електрофорез 0,33% ацетілсаліцилової кислоти (-) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, N 10-15.
МРТ, 15-30 хв, щодня, N 10-12.
При гіпорефлекторному сечовому міхуру:
Електрофорез 0,1% прозерину (+), 0,25% галантоміну (+) або 5% кальцію хлориду (+) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, N 10;
СМТ на область сечового міхура. Режим перемінний, 2 рід роботи 5-15 хв, частота модуляцій 30 Гц, глибина 75-100%, тривалість посилок 2-3 сек, щодня, N 10:
або ДДТ на низ живота. Послідовність струмів та тривалість їх дії: ритм сінкопа, сила струму по відчуттю безболісної вібрації, 5-7 хв, щодня N 10;
інфрачервона лазеротерапія на область сечового міхура, 80 Гц, щодня, N 7-8;
Лазеротерапія гелій-неоновим лазером (червоний спектр випромінювання) на біологічно активні точки. Потужність 25 мВт/кв.см, щодня, N 7-8;
MPT, 15-30 хв, щодня, N 10-12;
Психокорекція
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Критерії якості лікування: відсутність або суттєве зменшення проявів клінічних симптомів (енурез, денне нетримання сечі, нормальна частота сечовипускання та ін.), підвищення якості життя.
Протипоказання: специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, язва, геморагічний проктит, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування дітей з сечокам'яною хворобою
1. Шифр по МКХ-10: N20-21
Назва захворювання: сечокам'яна хвороба
Хімічний склад каміння: оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові каміння.
2. Діагностика на санаторному етапі
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Зрідка турбує біль у попереку, втомлюваність, зрідка дізурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
Додаткові лабораторні дослідження:
- аналіз сечі (проба 3 х склянок);
- проба за Нечипоренком у динаміці,
- проба за Зимницьким у динаміці;
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків (за призначенням);
- мазок із уретри на хламідії, уреоплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Консультації фахівців - гінеколога, уролога проводяться за призначенням.
3. Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в крижах, порушення сечовідділення.
Санаторний режим: I-II
Дієта: відповідно до pH сечі дієта: 6 або 14 або дієта N 15 з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.
Руховий режим:
- ранкова гігієнічна гімнастика,
- лікувальна фізкультура (групова),
- теренкур або лікувальна дозована ходьба,
Мінеральні води для питного лікування:
Питне лікування сприяє нормалізації водно-сольового обміну, поліпшенню діурезу, відродженню дрібного каміння. За наявністю каміння вільного відходження призначаються вуглекислі-гідрокарбонатно-сульфатно-натрієві-кальцієві води малої мінералізації, або слабкої мінералізації гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві води (типу Нафтуся, Лужанська, Свалява, Поляна Купель, Поляна Квасова, Євпаторійська, Планета, Полтава, Товтри, Дана), 3-4 рази на день за 40 хв до їжі (3-5 мл/кг маси тіла на прийом), 4 раз за 60 хв. перед сном, курс 18-21 днів.
Водолікування:
- мінеральні ванни або хлоридні натрієві (20 г/л), перлинні, кисневі, хвойні при T води 37-38 град.С, тривалістю процедури 6-10 хвилин дітям 7-10 років, 8-12 хвилин дітям старшого віку, через день, курс N 8-10 процедур. Після бальнеотерапії рекомендовано відпочинок на протязі 30 хвилин.
- або лікувальні душі (циркулярний, дощовий).
Теплолікування: лише за відсутністю протипоказань
- грязьові аплікації на поперекову зону при температурі грязі 38-40 град.С, 8-10-15 хв, через день, на курс N 8 процедур.
- парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 15 хв, щоденно або через день, курс 8 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
при наявності хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів, шлунку, печінки за загальними методиками для дітей з урахуванням віку.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсований гідронефроз; караловидні рецидивуючі камені нирок.
Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
28.05.2009 N 364
КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
санаторно-курортного лікування дівчат із патологією статевого дозрівання і хворих на гінекологічні захворювання
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування запалень внутрішніх геніталій у дівчат
1. Назва захворювання та шифр за МКХ-10:
Хронічний сальпінгіт і сальпінгоофорит. Шифр N70.1
Хронічний метрит та ендометрит. Шифр N71.1
Хронічний параметрит. Шифр N73.1, N73.6
Тазові перитонеальні спайки. Шифр N99.4
2. Діагностика на санаторному етапі
Обов'язковий гінекологічний огляд:
ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд,
огляд молочних залоз.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
аналіз виділень з піхви на ступінь чистоти, флору,
бактеріологічне дослідження урогенітальних відділень,
загальний аналіз крові та сечі,
Додаткові лабораторні дослідження:
- імунологічне дослідження крові,
- аналіз сечі по Нечипоренко.
Додаткові інструментальні дослідження:
- УЗД органів малого тазу,
Консультації фахівців: педіатра, нефролога за показаннями.
3. Санаторно-курортне лікування*
Лікування фізичними методами переслідує:
1) досягнення в патологічному вогнищі знеболюючого, протизапального і розсмоктуючого ефектів;
2) профілактику прогресування запального процесу і його загострення;
3) відновлення порушених функцій статевої системи;
4) ліквідацію повторно виникаючих змін діяльності нервової, ендокринної, серцево-судинної і інших систем;
5) підвищення активності компенсаторно-захисних механізмів організму.