Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Моноприл, "Bristol-Myers Squibb S.r.L." для "Bristol-Myers Squibb Products S.A.", Італія/Швейцарія
Фозикард, Фозикард(R), "Balkanpharma-Dupnitza AD" у співробітництві з "Actavis hf." для "Balkanpharma-Dupnitza AD", Болгірія/Ісландія/Болгарія
Комбіновані препарати
- Еналаприл + гідрахлортіазид (Enalapril + hydrochlorothiazid)*
I. Еналаприл H, Еналаприл HL, табл. 10 мг/25 мг, 10 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг або еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва ТОВ "Львівтехнофарм"
Еналаприл-Здоров'я, табл. 10 мг/25 мг, 10 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг або еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Еналозид(R) 12,5, Еналозид(R) 25, табл. 10 мг/25 мг, 10 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг або еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва ВАТ "Фармак"
Енафрил, табл. 10 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг, виробництва ВАТ "Концерн "Стирол"
II. Берліприл(R) плюс 10/25, табл. 10 мг/25 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP), Німеччина
Енагексал композитум, табл. 10 мг/25 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва Hexal AG, Німеччина
Енап-H, Енап-HL, Енап 20HL, табл. 10 мг/25 мг, 10 мг/12,5 мг, 20 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг або еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 25 мг або еналаприлу малеату 20 мг, гідрохлортіазиду 25 мг, виробництва KRKA d.d., Novo mesto, Словенія
Енапріл-H, 10 мг/12,5 мг, 5 мг/12,5 мг, 1 табл. містить еналаприлу малеату 10 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг або еналаприлу малеату 5 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг, виробництва Genom Biotech Pvt. Ltd.
Ко-ренітек, Ко-ренітек(R), табл. 20 мг/12,5 мг, 1 таблетка містить: еналаприлу малеату - 20,0 мг, гідрохлоротіазиду - 12,5 мг, виробництва Merck Sharp & Dohme B.V. для "Merck Sharp & Dohme Idea Inc.", Нідерланди/Швейцарія
- Еналаприл + індапамід (Enalapril + indapamid)
II. Ензикс(R), Ензикс(R) Дуо, Ензикс(R) Дуо форте, комбі-упаковка: табл. по 10 мг + табл., вкриті оболонкою, по 2,5 мг або табл. по 20 мг + табл., вкриті оболонкою, по 2,5 мг; 1 табл. (табл. більшого розміру) містить еналаприлу малеату 10 мг + 1 табл. (табл. меншого розміру) містить індапаміду 2,5 мг або еналаприлу малеату 20 мг + індапаміду 2,5 мг, виробництва Hemofarm AD, Сербія
- Каптоприл + гідрохлортіазид (Captopril + hydrochlorothiazid)
I. Капотиазид, табл., 1 таблетка містить каптоприлу 50 мг; гідрохлоротіазиду 12,5 мг, виробництва ВАТ "Київмедпрепарат"
Каптопрес 12,5-Дарниця, Каптопрес-Дарниця, табл., 1 таблетка містить каптоприлу 50 мг; гідрохлоротіазиду 12,5 мг або 25 мг, виробництва ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. Капозид, табл., 1 таблетка містить: каптоприлу 50 мг; гідрохлоротіазиду 25 мг, виробництва "Bristol-Myers Squibb Australia Pty Ltd", Австралія
- Лізиноприл + гідрохлортіазид (Lisinopril + hydrochlorothiazid)
I. Ліпразид 10, Ліпразид 20, табл., 1 табл. містить лізиноприлу (у вигляді лізиноприлу дигідрату) 10 мг або 20 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг, виробництва ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
II. Лізотіазид, табл., 10 мг/12,5 мг, 20 мг/12,5 мг; 1 табл. 10 мг/12,5 мг містить лізиноприлу дигідрату 10,89 мг (еквівалентно 10 мг лізиноприлу безводного), гідрохлоротіазиду 12,5 мг, 1 табл. 20 мг/12,5 мг містить лізиноприлу дигідрату 27,78 мг (еквівалентно 20 мг лізиноприлу безводного), гідрохлоротіазиду 12,5 мг, виробництва "TEVA Pharmaceutical Works Private Limited Company" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Угорщина/Ізраїль
Лоприл H10, Лоприл H20, 1 табл. містить лізиноприлу (у вигляді лізиноприлу дигідрату) 10 мг або 20 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг, виробництва "Bosnalijek d.d.", Боснія і Герцеговина
- Раміприл + гідрохлортіазид (Pamipril + hydrochlorothiazid) II. Амріл HD, Амріл HL табл. 2,5 мг/12,5 мг, 5 мг/25 мг; 1 табл. містить раміприлу 5 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг або раміприлу 2,5 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг, виробництва "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Рамітен H, табл., 1 табл. містить раміприлу - 10 мг, гідрохлортіазиду - 25 мг, виробництва "J.Duncan Health Pvt.Ltd.", Індія
Хартил(R)-H, табл. 2,5 мг/12,5 мг, 5 мг/25 мг; 1 табл. містить раміприлу 5 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг або раміприлу 2,5 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг; виробництва "EGIS" Pharmaceuticals PLC; "Allphamed PHARBIL Arzneimittel GmbH", Угорщина/Німеччина
- Периндоприл + індапамід (Perindopril + indapamid)
II. Ноліпрел, Ноліпрел форте, табл., 1 табл. містить периндоприлу тертбутиламіну - 2,0 мг, індапаміду - 0,625 мг або 1 таблетка містить периндоприлу тертбутиламіну - 2,0 мг, індапаміду - 0,625 мг, виробництва "Les Laboratories Servier Industries" або "Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratories Servier", Франція/Ірландія
Ноліпрел(R) аргінін, Ноліпрел(R) аргінін форте, табл., 1 табл. містить периндоприлу аргініну 2,5 мг (що відповідає 1,6975 мг периндоприлу) та індапаміду 0,625 мг або 1 табл. містить периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та 1,25 мг індапаміду, виробництва "Les Laboratories Servier Industrie" або "Servier (Ireland) Industries Ltd", Франція/Ірландія/Франція
Престаріум(R) КОМБІ, табл., 1 табл. містить периндоприлу - 4,0 мг, індапаміду - 1,25 мг, виробництва "Les Laboratoires Servier Industry" та "Servier (Ireland) Industry Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія
Престаріум(R) аргінін КОМБІ, табл., покриті плівкою, табл. містить периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та 1,25 мг індапаміду, виробництва "Les Laboratoires Servier Industry" та "Servier (Ireland) Industry Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія
- Периндоприл + амлодипін
II. Бі-престаріум(R) 5 мг/5 мг, Бі-престаріум(R) 5 мг/10 мг, Бі-престаріум(R) 10 мг/5 мг, Бі-престаріум(R) 10 мг/10 мг, 1 табл. містить периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 5 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 6,935 мг (що відповідає 5 мг амлодипіну) або периндоприлу аргініну 5 мг (що відповідає 5 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 13,870 мг (що відповідає 10 мг амлодипіну) або периндоприлу аргініну 10 мг (що відповідає 6,790 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 6,935 мг (що відповідає 5 мг амлодипіну) або периндоприлу аргініну 10 мг (що відповідає 6,790 мг периндоприлу) та амлодипіну бесилату 13,870 мг (що відповідає 10 мг амлодипіну), виробництва "Les Laboratories Servier Industrie", Франція.
5. Блокатори рецепторів ангіотензину II
- Епросартан (Eprosartan)*
Фармакотерапевтична група: C09CA02 - прості препарати антагоністів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: потужний, непептидний, активний при пероральному прийомі, небіфенільний тетразольний антагоністом рецепторів ангіотензину II, який селективно зв'язується з AT -рецепторами;
1
перешкоджає впливу ангіотензину II на АТ, нирковий кровотік і
виділення альдостерону; у хворих з АГ зниження АТ відбувається як
після одноразового прийому однієї дози препарату, так і після
розподілу цієї дози на два окремих прийоми, і підтримується надалі
без коливань АТ протягом 24 год; припинення лікування епросартаном
не викликає різкого підвищення АТ (с-му відміни); у хворих з АГ
зниження АТ після прийому епросартану не супроводжується зміною
ЧСС; препарат не впливає на рівень у плазмі крові глюкози,
тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності;
не зменшує рівень клубочкової фільтрації у хворих з есенціальною
АГ і у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня; посилює
натрійурез у здорових осіб на низькосольовій дієті; у хворих з
есенціальною АГ і у хворих з нирковою недостатністю різного
ступеня він не викликає затримки натрію або погіршення функції
нирок; не викликає ефектів, пов'язаних зі збільшенням концентрації
брадикініну; абсолютна біодоступність після одноразового
перорального прийому становить приблизно 13% внаслідок його
обмеженої абсорбції; C після перорального прийому натщесерце
макс
спостерігається через 1-2 год; T - 5-9 год; при застосуванні
1/2
епросартану 1 або 2 р/добу не виникає його накопичення;
зв'язування з білками плазми є високим (приблизно 98%) і постійним
в діапазоні терапевтичних концентрацій; зв'язування з білками
не залежить від статі, віку, порушення функції печінки і наявності
легкої/помірної ниркової недостатності, але зменшується у деяких
хворих з тяжкою формою ниркової недостатності; об'єм розподілу
епросартану становить приблизно 13 літрів; загальний плазмовий
кліренс дорівнює приблизно 130 мл/хв.; екскретується з сечею і
жовчю; значення AUC і C епросартану збільшуються в осіб
макс
похилого віку (в середньому приблизно в 2 рази), але це не вимагає
зміни дозування; AUC епросартану збільшуються у хворих з
печінковою недостатністю (в середньому приблизно на 40%), що також
не вимагає зміни дозування; AUC і C епросартану були приблизно
макс
на 30% вище у хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс
креатиніну 30-59 мл/хв.) і 50% вище у хворих з тяжкою нирковою
недостатністю (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв.) у порівнянні з
особами з нормальною функцією нирок.
Показання до застосування ЛЗ: есенціальна гіпертензія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих становить 600 мг 1 р/добу вранці; у більшості хворих максимальне зниження АТ досягається через 2-3 тижні лікування; може застосовуватися самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад тіазидними діуретиками або блокаторами кальцієвих каналів, якщо є необхідність у більшому зниженні АТ, тривалість лікування не обмежена; у хворих з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 60 мл/хв.) добова доза не повинна перевищувати 600 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення, шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив'янка), астенія, гіпотензія включно з постуральною гіпотензією, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність і годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 250 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Теветен(R), "Solvay Pharmaceuticals B.V." та "Solvay Pharmaceuticals GmbH" для "Solvay Pharmaceuticals B.V.", Нідерланди/Німеччина
- Кандесартан (Candesartan)*
Фармакотерапевтична група: C09CA06 - прості препарати антагоністів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: дія зумовлена гальмуванням ефектів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи на рівні рецепторів ангіотензину II першого типу; внаслідок блокади АТ -рецепторів
1
запобігається розвиток ефектів ангіотензину II: звільнення
альдостерону, реніну, вазопростану, катехоламінів, реабсорбція
натрію і води; все це призводить до зниження підвищеного АТ,
загального периферічного судинного опору, підвищується нирковий
кровообіг, швидкість клубочкової фільтрації, компенсаційно
підвищується активність реніну плазми, підвищується концентрація
ангіотензину I та II; не впливає на метаболізм брадикініну та
інших пептидів; прийом препарату 1 р/добу забезпечує ефективне
зниження АТ протягом 24 год, при цьому "кінцевий/піковий"
коефіцієнт" становить 80%; кандесартан цилексетил після
перорального приймання швидко і повністю гідролізуєтья в слизовій
оболонці ШКТ до кандесартану; після перорального прийому препарату
абсолютна біодоступність становить 15%, C реєструється через
макс
3-4 год; одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність
препарату; рівень зв'язування з білками плазми дуже високий
(> 99%); об'єм розподілу - 0,13 л/кг; проникає через плацентарний
бар'єр, не проникає через гематоенцефалічний бар'єр; незначна
кількість кандесартану метаболізується в печінці за участю
цитохрому P450 CYP2C до неактивного метаболіту; T - 9 год; 33%
1/2
препарату екскретується з сечею і 67% - з фекаліями; гіпотензивний
ефект розвивається поступово і зберігається до 24 год; нирковий
кліренс становить 0,19 мл/хв/кг.
Показання до застосування ЛЗ: АГ; хр. серцева недостатність і порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження ФВЛШ < 40%) як додаткова терапія до інгібіторів АПФ або при їх непереносимості.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: залежно від ступеня необхідного зниження АТ доза препарату становить 2-32 мг/добу; звичайна рекомендована початкова доза для дорослих - 4-8 мг 1 р/добу, рекомендована підтримуюча доза становить 8-16 мг 1 р/добу незалежно від прийому їжі; МДД - 32 мг; пацієнтам, які приймають сечогінні засоби у великих дозах, а також пацієнтам зі значними порушеннями функції нирок початкова доза препарату - 4 мг 1 р/добу; рекомендована початкова доза при серцевій недостатності - 4 мг 1 р/добу; підвищення дози до 32 мг 1 р/добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом її подвоєння з інтервалом не менше 2 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - головний біль, запаморочення, слабкість; кістково-м'язова система, сполучна тканина - біль у спині; респіраторні інфекції; лабораторні показники - помірне зниження рівня Hb; підвищення рівня креатиніну, сечовини і калію в сироватці крові; зниження рівня натрію; при серцевій недостатності: з боку судинної системи - артеріальна гіпотензія; сечовивідна система - порушення функції нирок; порушення метаболізму - гіперкаліємія; кровотворна і лімфатична системи - лейкопенія, нейтропенія і агранулоцитоз; ШКТ - нудота; кістково-м'язова система, сполучна тканина - біль у спині, артралгія, міалгія; шкіра - ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж; гепатобіліарні порушення - підвищення рівня печінкових ферментів, порушення функції печінки або гепатит.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; важкі порушення функції печінки, нирок; вагітність і лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 4; 8; 16 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Касарт, ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Атаканд, "AstraZeneca AB", Швеція
Кандесар, "Ranbaxy Laboratories Limited", Індія
Хізарт-8, "Synmedic Laboratories", Індія
- Лозартан (Losartan)
Фармакотерапевтична група: C09CA01 - прості препарати антагоністів ангіотензину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін; зменшує післянавантаження, знижує системний АТ і тиск у малому колі кровообігу; у хворих на АГ не лише знижує АТ і зменшує гіпертрофію міокарда, а й чинить інші важливі сприятливі ефекти; після внутрішнього прийому швидко всмоктується ШКТ; біодоступність становить приблизно 33%; метаболізується "при першому проходженні" через печінку з утворенням карбоксильного метаболіту, який має більш виражену фармакологічну активність, ніж лосартан і ряд неактивних метаболітів; C лозартану і активного метаболіту
макс
досягається відповідно через 1 год і 3-4 год; T - 1,5-2,5 год і
1/2
3-9; лозартан та його активний метаболіт не видаляються при
гемодіалізі; 98% зв'зується з білками крові; виводиться з сечею і
калом (з жовчю) у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів;
майже 35% виводиться з сечею і майже 60% - з калом.
Показання до застосування ЛЗ: АГ і гіпертрофія лівого шлуночка з метою зменшення ризику ускладнень і смертності внаслідок серцево-судинних порушень; ЦД II типу з протеїнурією, для сповільнення прогресування ураження нирок, а також для зменшення протеїнурії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їди, 1 р/добу; при АГ середня добова доза становить 50 мг; максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку лікування; при необхідності добова доза може бути збільшена до 100 мг (за 1 або 2 прийоми); пацієнтам, які отримують діуретики, початкову дозу потрібно знизити до 25 мг/добу; хворим з порушенням функції печінки потрібно призначати нижчі дози препарату; пацієнтам похилого віку, а також з порушенням функції нирок (у т.ч. тим, які знаходяться на діалізі) немає потреби проводити корекцію початкової дози; початкова доза при серцевій недостатності 12,5 мг 1 р/добу; дозу збільшують в половину кожні сім днів (тобто 12,5 мг/добу; 25 мг/добу; 50 мг/добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - пропасниця, запаморочення, ортостатичні реакції залежно від дози препарату; лабораторні показники - гіперкаліємія (калій сироватки більше 5,5 мекв/л), підвищення рівня АЛТ, анемія, незначне підвищення рівня сечової кислоти; АР - ангіоневротичний набряк, включаючи набряки обличчя, губ, глотки та язика, кропив'янка; ШКТ - анорексія, сухість у роті, діарея; ЦНС - депресія, сонливість, мігрень; шкіра - свербіж, дерматит, сухість шкіри; інше - порушення функції нирок, міалгії, зміна смакових відчуттів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність, період годування груддю; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 12,5 мг, по 25 мг; по 50 мг, по 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Ангізар, "Micro Labs Limited", Індія
Гіперзар-25, Гіпезар-50, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Кардомін-Сановель, "Sanovel Ilac Sanayi ve Ticaret A.s.", Туреччина
Козаар(R), "Merck Sharp & Dohme B.V.", Нідерланди
Ксартан, "Adamed" Sp. z.o.o, Польща
Лозап, "Zentiva" a.s., Чеська Республіка
Лозартан Сандоз, "Lek Pharmaceuticals d.d." підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Словенія
Лоріста(R), "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Лосакар 25, Лосакар 50, "Cadila Healthcare Limited", Індія
Лосар, "Unichem Laboratories Ltd.", Індія
ресартан-25, Пресартан-50, "Ipca Laboratories Limited", Індія Пульсар, "Biofarm Ltd", Польща
Сентор, "Richter Gedeon Ltd"; "Grodzisk Pharmaceutical Works "Polfa" Co Ltd", Угорщина/Польща
- Олмесартан (Olmesartan)
Фармакотерапевтична група: C09CA08 - блокатори рецепторів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: гальмує дію ангіотензину II незалежно від джерела і шляху синтезу ангіотензину II; селективний антагонізм рецепторів АТ1 ангіотензину II призводить до збільшення в плазмі реніну та концентрацій ангіотензину I і ангіотензину II, а також до деякого зменшення концентрації альдостерону в плазмі; при АГ викликає дозозалежне, тривале зниження АТ; немає доказів щодо гіпотензії після прийому першої дози, тахіфілаксії під час тривалого лікування і с-му відміни; прийом препарату 1 р/добу забезпечує ефективне і м'яке зниження АТ протягом 24 год; максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 8 тижнів від початку терапії, хоч значний ефект зниження АТ спостерігається вже через 2 тижні лікування; швидко перетворюється в фармакологічно активний метаболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику і в портальній крові під час абсорбції з ШКТ; в плазмі чи в продуктах виділення олмесартану медоксоміл, що не розпався, або незмінений боковий ланцюг медоксомільної групи не виявлялись; середнє абсолютне значення біодоступності олмесартану з таблетованої лікарської форми становить 25,6%; середнє C
макс
досягається приблизно через 2 год після внутрішнього застосування
препарату і концентрація його в плазмі збільшується майже лінійно
із збільшенням однократної пероральної дози до 80 мг; їжа
практично не впливає на біодоступність; зв'язування з білками
плазми становить 99,7%, але потенціал для клінічно значущого зсуву
величини зв'язування з білками при взаємодії олмесартану з іншими
ліками, що мають високий ступінь зв'язування з білками, є низьким
(це підтверджується тим, що відсутня клінічно значуща взаємодія
між олмесартаном і варфарином); виводиться через нирки (приблизно
40%) і з жовчю (приблизно 60%), його T - 10-15 год; кумуляція
1/2
не спостерігалась.
Показання для застосування ЛЗ: есенціальна гіпертензія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано початкова добова доза - 10 мг; якщо зменшення АТ недостатнє, то дозу збільшують до оптимальної добової дози - 20 мг; якщо є потреба, то доза препарату може бути збільшена до МДД - 40 мг; препарат приймають щоденно, в один і той же час, незалежно від їжі; МДД для пацієнтів похилого віку - 20 мг, застосовувати більш високі добові дози не рекомендується за відсутності достатнього клінічного досвіду; МДД для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня (кліренс креатиніну 20-60 мл/хв.) - 20 мг; для підсилення дії препарату застосовують гідрохлортіазид.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кардіоваскулярні порушення - гіпотензія, стенокардія; кровотворна система - тромбоцитопенія; ЦНС - запаморочення, головний біль; дихальна система - бронхіт, фарингіт, риніт, кашель; ШКТ - діарея, диспепсія, гастроентерит, абдомінальний біль, нудота, блювання; шкіра і п/ш тканини - свербіж, екзантема, висип, ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, набряк обличчя, кропив'янка; скелетно-м'язова система - артрит, біль у спині, скелетний біль, судоми м'язів, міальгія; нирки і сечо-видільна система - гематурія, інфекція сечових шляхів, гостра ниркова недостатність; загальні порушення - біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичний набряк, астенічний синдром (втомлюваність, сонливість, загальне нездужання), збільшення креатин-фосфокінази, гіпер-тригліцеридемія, гіперурикемія, гіперкаліємія, збільшення креатиніну і сечовини крові, підвищення ферментів печінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або до одного з компонентів препарату, вагітність, період годування груддю, обструкція жовчовивідних шляхів, вік до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 10 мг, по 20 мг, по 40 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Вотум 10 мг, Вотум 20, Вотум 40, "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)" виробництво (in bulk) "Sankyo Pharma GmbH", Німеччина
- Телмісартан (Telmisartan)*
Фармакотерапевтична група: C09CA07 - прості препарати антагоністів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: з дуже високою спорідненістю заміщує ангіотензин II в місцях його зв'язування на рецепторах АТ1 субтипу, що є відповідальними за активність ангіотензину II; селективно зв'язує АТ1 рецептор; знижує рівні альдостерону в плазмі, не блокує ренін у плазмі людини, не блокує йонні канали, не інгібує ангіотензинперетворюючий ензим (кініназа II), ензим, що також руйнує брадикінін; у дозі 80 мг майже повністю інгібує ангіотензин II, який викликає підвищення АТ; блокуючий ефект зберігається протягом 24 год і триває до 48 год; після першої дози антигіпертензивна активність поступово виявляється протягом 3 год; максимальне зниження АТ виявляється через 4 тижні від початку лікування та підтримується при довготривалій терапії; у хворих на АГ телмісартан знижує як систолічний, так і діастолічний тиск, без впливу на ЧСС; значно зменшує масу міокарда лівого шлуночка та індекс маси міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з АГ та гіпертрофією міокарда лівого шлуночка; всмоктування швидке, хоча адсорбовані кількості розрізняються; середня абсолютна біодоступність становить близько 50%; під час їжі, зниження AUC варіює від приблизно 6% (доза 40 мг) до приблизно 19% (доза 160 мг); через 3 год після введення концентрація в плазмі однакова, незалежно від того, приймається препарати натщесерце або з їжею; активно зв'язується з протеїнами плазми (> 99,5%); об'єм розподілу - приблизно 500 л; метаболізується шляхом кон'югації з глюкуронідом; характеризується біекспоненціальною фармакокінетикою з термінальним T > 20 год; C і AUC зростає непропорційно
1/2 макс
дозі; після перорального введення майже повністю виводиться з
калом, в основному як незмінена сполука; кумулятивна ниркова
екскреція становить < 2% дози; загальний кліренс плазми вище, якщо
порівнювати з печінковим кровотоком; фармакокінетичні дослідження
у пацієнтів з порушеннями печінки виявили зріст абсолютної
біодоступності приблизно до 100%.
Показання до застосування ЛЗ: АГ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза становить 40 мг/добу, в окремих пацієнтів антигіпертензивний ефект може бути досягнутий при щодобовій дозі 20 мг; у випадках, коли бажаний АТ не досягається, дозу можна підвищити до 80 мг 1 р/добу; альтернативно телмісартан можна використати в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, що має адитивний ефект зниження АТ з телмісартаном; хворим на тяжку гіпертензію можливе застосування телмісартану до 160 мг/добу окремо та в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5-25 мг/добу; тривалість курсу лікування залежить вона від характеру захворювання та ефективності терапії, що проводиться; для пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції печінки добова доза не повинна перевищувати 40 мг 1 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції сечового тракту, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів; занепокоєність; порушення зору; запаморочення; абдомінальний біль, діарея, сухість у роті, диспепсія, неприємні відчуття у шлунку; екзема, підвищення потовиділення; артралгія, біль у спині, судоми литкових м'язів або біль у ногах, міалгія, симптоми, подібні до тендиніту; біль у грудях, симптоми, подібні до грипу; еритема, свербіж, непритомність, безсоння, депресія, блювання, гіпотензія, брадикардія, тахікардія, задишка, еозинофілія, тромбоцитопенія, слабкість; ангіоневротичний набряк, кропив'янка; зменшення Hb або підвищення сечової кислоти, підвищення креатиніну або печінкових ензимів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність і період лактації; обструктивні біліарні порушення; тяжкі порушення функції печінки; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 80 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
II. Мікардіс, "Boehringer Ingelheim Internacional GmbH", Німеччина
- Валсартан (Valsartan)
Фармакотерапевтична група: C09CA03 - прості препарати антагоністів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: активний, специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II; діє вибірково на рецептори підтипу АТ ; підвищені рівні
1
ангіотензину II в плазмі після блокади АТ -рецепторів валсартаном
1
можуть стимулювати неблокований АТ -рецептор, який урівноважує
2
ефект АТ -рецептора; валсартан не проявляє будь-якої часткової
1
активності агоніста відносно АТ -рецептора, але має набагато
1
більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ -рецептором,
1
ніж з АТ -рецептором; не пригнічує АПФ, відомий також під назвою
2
кінінази II; знижує АТ без впливу на ЧСС; початок гіпотензивної
дії відмічається в межах 2 год, максимум - в межах 4-6 год після
прийому внутрішньо; тривалість дії - більше 24 год; максимальний
терапевтичний ефект розвивається через 2-4 тижні від початку
лікування і зберігається при тривалій терапії; при застосуванні з
гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження АТ;
раптова відміна препарату не супроводжується розвитком с-му
відміни; при тривалому застосуванні препарату у хворих із АГ
встановлено, що препарат не мав істотного впливу на рівень
загального холестерину, сечової кислоти, а також при дослідженнях
натщесерце - на концентрацію тригліцеридів і глюкози в сироватці
крові; застосування препарату призводить до зменшення випадків
госпіталізації з приводу серцевої недостатності, уповільнення
прогресування CH, збільшення фракції викиду, а також зменшення
ознак і симптомів СН та покращення якості життя в порівнянні з
плацебо; VALIANT - дослідження продемонструвало ефективність
валсартану в зменшенні загальної смертності після ІМ; валсартан
був також ефективним у зменшенні смертності від серцево-судинної
патології та випадків госпіталізації внаслідок серцевої
недостатності, а також рецидивуючого ІМ, позитивно впливав на
такий показник, як період часу після перенесеного ГІМ до появи
перших проявів серцево-судинної патології, які призводять до
смерті; після прийому препарату внутрішньо всмоктування
відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює в широких
межах; середня величина абсолютної біодоступності препарату
становить 23%; фармакокінетична крива має низхідний
мультиекспоненційний характер (T1/2a < 1 год і T1/2b приблизно
9 год); в діапазоні вивчених доз кінетика має лінійний характер;
при повторному застосуванні змін кінетичних показників
не відмічалося; при прийомі препарату 1 р/добу кумуляція незначна;
концентрації препарату в плазмі крові у жінок і чоловіків були
однакові; значною мірою зв'язується з білками сироватки крові
(94-97%), переважно з альбуміном; об'єм розподілу в період
рівноважного стану низький (приблизно 17 л); у порівнянні з
печінковим кровотоком (приблизно 30 л/год), плазмовий кліренс
валсартану відбувається відносно повільно (приблизно 2 л/год);
кількість валсартану, що виводиться з калом, становить 70% (від
величини прийнятої внутрішньо дози), приблизно 30% виводиться з
сечею, переважно у незміненому вигляді; при призначенні валсартану
з їжею AUC зменшується на 48%, хоча, починаючи приблизно з 8 год
після прийому препарату, концентрація валсартану в плазмі як у
разі прийому його натщесерце, так і в разі прийому з їжею,
однакові; однак зменшення AUC не супроводжується клінічно значущим
зниженням терапевтичного ефекту, тому препарат можна приймати як
натщесерце, так і під час їжі; C і T в пацієнтів із СН і
макс 1/2
здорових добровольців однакові; величини AUC і максимальної
концентрації валсартану збільшуються лінійно і майже пропорційно
підвищенню дози вище клінічного діапазону (40-160 мг 2 р/добу);
коефіцієнт кумуляції становить в середньому 1,7; кліренс
валсартану після прийому внутрішньо становить приблизно 4,5 л/год;
вік не впливає на кліренс препарату в пацієнтів із СН.
Показання для застосування ЛЗ: АГ; СН (II-IV класу за класифікацією NYHA); постінфарктний стан (у клінічно стабільних пацієнтів з ознаками, симптомами і рентгенологічними даними лівошлуночкової недостатності і/або систолічної дисфункції лівого шлуночка).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ - рекомендована доза для дорослих становить 80 мг або 160 мг 1 р/добу; антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 тижнів, а максимальний ефект очевидний через 4 тижні; у пацієнтів з неконтрольованим АТ добова доза може бути підвищена до максимальної - 320 мг, можливе додаткове призначення діуретинів; препарат можна призначати також сумісно з іншими антигіпертензивними засобами; СН - рекомендована початкова доза становить 40 мг 2 р/добу; підвищення дози від 80 мг і 160 мг 2 р/добу до найвищої дози повинно здійснюватися відповідно до переносимості пацієнтом препарату; МДД - 320 мг, розподілена на декілька прийомів; оцінка пацієнтів із СН завжди повинна включати оцінку стану ниркової функції; стан після перенесеного ІМ - лікування може бути розпочате вже через 12 год після ІМ; після початкової дози 20 мг 2 р/добу, дозу необхідно збільшувати до 40 мг, 80 мг і 160 мг 2 р/добу протягом наступних декількох тижнів; планова максимальна доза - 160 мг 2 р/добу; рекомендується, щоб пацієнти досягали рівня дози 80 мг 2 р/добу протягом 2 тижнів після початку лікування, і щоб планова максимальна доза була досягнута протягом 3 місяців.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: вірусні інфекції, інфекції ВДШ, фарингіти, синуси ти, риніти; система крові - нейтропенія, тромбоцитопенія; імунна система - реакції гіперчутливості; порушення обміну речовин - гіперкаліємія; порушення психіки - безсоння, зниження лібідо; ЦНС - постуральне запаморочення, вертимо, головний біль; зір та лабіринтні порушення - вертимо; серцево-судинна система - ортостатична гіпотензія, CH, артеріальна гіпотензія, васкуліт; дихальна система - кашель; ШКТ - діарея, біль у животі, нудота; шкірні та підшкірні порушення - ангіоневратичний набряк, висип, свербіж; скелетно-м'язова система - біль у спині, артралгія, міальгія; сечостатева система - порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, ниркова недостатність; загальні порушення - слабкість, астенія, набряк; результати лабораторних досліджень - зниження рівня Hb і показника гематокриту.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність, годування груддю; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 40 мг, по 80 мг, по 160 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Вазар, "Actavis Ltd" для "Actavis group HF",
Мальта/Ісландія
Валсартан, "Farmachem SA M&M", Швейцарія
Вальзакор, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Діован(R), "Novartis Pharma Stein AG"; "Novartis Farmaceutica AS.A." для "Novartis Pharma AG", Швейцарія/Іспанія
- Ірбесартан (Irbesartan)
Фармакотерапевтична група: C09CA04 - антагоністи рецепторів ангіотензину II.
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II; блокує всі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II, що реалізуються через рецептор типу AT , незалежно від джерела або
1
шляху синтезу ангіотензину II; специфічна антагоністична дія
відносно рецепторів ангіотензину II (AT ) приводить до збільшення
1
концентрації реніну та ангіотензину II в плазмі крові та до
зниження концентрації альдостерону в плазмі; при використанні
рекомендованих доз препарату концентрація іонів калію в сироватці
істотно не змінюється; не пригнічує АПФ (кініназу II) - фермент;
для прояву свого ефекту ірбесартан не потребує метаболічної
активації; знижує АТ при мінімальній зміні ЧСС; зниження АТ при
прийомі 1 р/добу має дозозалежний характер, з тенденцією до виходу
на плато в дозах більше 300 мг; дози 150-300 мг при прийомі
1 р/добу знижують АТ на мінімумі дії (тобто через 24 год після
прийому препарату) в положенні хворого лежачи або сидячи;
максимальне зниження АТ досягається через 3-6 год після прийому
препарату, гіпотензивний ефект зберігається принаймні протягом
24 год; через 24 год після прийому рекомендованих доз зниження АТ
становить 50-70% у порівнянні з максимальною відповіддю
діастолічного та систолічного тиску; прийом препарату в дозі
150 мг 1 р/добу дає ефект (на мінімумі дії і в середньому за
24 год), аналогічний тому, який досягається при розділенні цієї
добової дози на два прийоми; антигіпертензивна дія стає помітною
протягом 1-2 тижнів, а максимальний ефект досягається на 4-6-му
тижні від початку лікування; гіпотензивний ефект зберігається за
умови тривалого лікування; після припинення лікування АТ поступово
повертається до початкової величини; с-му відміни
не спостерігалося; дослідження IDNT (ірбесартан при діабетичній
нефропатії) показало, що ірбесартан сповільнює прогресування
ниркового ураження у пацієнтів із хр. нирковою недостатністю та
вираженою протеїнурією; у підгрупах жіночої статі та чорної раси
ренопротективна дія не була очевидною, хоча довірчі інтервали
не виключали цього; у жінок спостерігалась підвищена частота
нелетального ІМ, а у чоловіків - знижена частота нелетального ІМ в
групі ірбесартану у порівнянні з терапевтичним режимом, що
ґрунтувався на плацебо; у жінок, які приймали ірбесартан,
відмічалась підвищена частота нелетального ІМ та інсульту у
порівнянні з такою у жінок, які приймали амлодипін, тоді як
частота госпіталізації з приводу СН була знижена в усієї
популяції; однак коректного пояснення цих явищ у жінок знайдено не
було; дослідження IRMA 2 (вплив ірбесартану на мікроальбумінурію у
гіпертензивних хворих з ЦД II типу) показало, що ірбесартан у дозі
300 мг/добу сповільнює прогресування захворювання у пацієнтів з
мікроальбумінурією до вираженої протеїнурії; після прийому
внутрішньо ірбесартан добре всмоктується, абсолютна біодоступність
становить приблизно 60-80%; одночасне вживання їжі істотно
не впливає на біодоступність; зв'язування з білками плазми
становить приблизно 96% при незначному зв'язуванні з клітинними
компонентами крові; об'єм розподілу становить 53-93 л; після
14
прийому внутрішньо С-ірбесартану 80-85% радіоактивності в
циркулюючій плазмі припадає на незмінений ірбесартан; препарат
метаболізується в печінці шляхом кон'югації з утворенням
глюкуроніду та окислення; основним метаболітом, що знаходиться в
крові, є ірбесартану глюкуронід (приблизно 6%); ірбесартан
окислюється головним чином за допомогою цитохрому P450 CYP2C9,
тоді як ізофермент CYP3A4 дає незначний ефект; у терапевтичному
інтервалі доз ірбесартан має лінійну та дозопропорційну
фармакокінетику в інтервалі доз від 10 до 600 мг; при прийомі
внутрішньо доз вище 600 мг спостерігалося менше, ніж пропорційне,
підвищення всмоктування; механізм цього явища невідомий;
максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через
1,5-2 год після прийому; загальний кліренс з організму та нирковий
кліренс становлять 157-176 і 3-3,5 мл/хв відповідно; T
1/2
ірбесартану для термінальної фази становить 11-15 год; стабільна
рівноважна концентрація в плазмі крові досягається протягом 3 днів
від початку застосування препарату при прийомі 1 р/добу; при
повторних прийомах 1 р/добу відмічається обмежене накопичення
ірбесартану в плазмі (< 20%); значення AUC і C ірбесартану
макс
були також дещо вищими у хворих похилого віку (=> 65 років), ніж у
молодих пацієнтів (18-40 років); ірбесартан і його метаболіти
виділяються з організму як з жовчю, так і з сечею; після прийому
14
внутрішньо або в/в введення С-ірбесартану приблизно 20%
радіоактивності виявляється в сечі, а інша частина - у фекаліях,
менше 2% введеної дози виділяється із сечею у вигляді незміненого
ірбесартану; у хворих з порушенням функції нирок або у хворих,
яким проводиться гемодіаліз, фармакокінетичні параметри