Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

- Діадинамотерапія (або СМС-терапія) області сечового міхура і крижі. Електроди 6 х 12 см розташовують в області сечового міхура і крижі. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв;

- Ультразвукова терапія області проекції шийки і анатомічного трикутника сечового міхура. Режим імпульсний (10 мс), інтенсивність 0,4 Вт/кв.см, тривалість 5 хв, щодня. Курс лікування 8-10 процедур.

Додатково: Інстиляції уретри та сечового міхура розчинами Бета-1, коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну

Електорофорез антибіотиків в сполученні з сульфаніламідами або препаратами нітрофуранового ряду.

Рефлексотерапия: E36, GI4, GI11, J22, J4, J3, T1, T3, T14, T20.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення болю в уретрі, та сечовому міхурі, зменшення відчуття пекучості в уретрі, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання.

Протипоказання: специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, виразка, геморагічний проктит, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.

Шифр по МКХ-10: N11.

Класифікація пієлонефриту

- За перебігом хвороби: гострий (серозний або гнійний); хронічний; рецидивуючий.

- За шляхами проникнення інфекції: гематогенний (низхідний); уриногенний (висхідний).

- Особливості перебігу (вік хворого, фізіологічне стан, наявність патологічного процесу) при пієлонефриті новонароджених і дитячого віку; хворих немолодого віку; вагітних; хворих цукровим діабетом; хворих з ураженням спинного мозку.

- Уріногенний пієлонефрит: при сечокам'яній хворобі; у хворих туберкульозом нирок; при порушенні прохідності сечових шляхів.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка стомлюваність, головні болі, зрідка дизурія.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові,

- біохімічний аналіз крові (нирковий комплекс),

- загальний аналіз сечі, проба 3-х склянок,

- аналіз сечі за Нечипоренком - у динаміці,

- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

Додаткові лабораторні дослідження: проба з преднізолоном або пірогеналом для виявлення латентного пієлонефриту. Додаткове інструментальне дослідження - мікціонна цистографія. Мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреоплазми, мікоплазми та ін.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.

Додаткові інструментальні дослідження:

- оглядова й екскреторна урографія.

Консультації фахівців - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в крижі, порушення сечовиділення.

Санаторний режим: I-III

Дієта: відповідно до pH сечі дієта 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур, ближній туризм, екскурсії, спортивні ігри.

Мінеральні води: Внутрішній прийом мінеральної води типу "Нафтуся" по 150-200 мл 3-4 рази на день за 30 хв до їжі, курс 24 дні. Можуть бути застосовані для внутрішнього прийому мінеральні води "Лужанськая", "Поляна Купіль", "Дана" в тому ж режимі дозування. Пелоїдо-бальнеотерапія:

- Грязьові аплікації (40-42 град.С) на поперекову зону, 15-20 хв, через день. Курс 12-15 процедур.

- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щодня або через тиждень, курс 12 процедур;

Апаратна фізіотерапія:

- Мікрохвильова терапія - циліндричний випромінювач в області проекції нирки (при двосторонній поразці нирок застосовують прямокутний подовжній випромінювач), зазор 5-6 см, доза слабкотеплова до 40 Вт, 8-12 хв щодня або через день курс 8-12 процедур.

- Ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів як при гальванізації, струм - 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму 15-20 мА, тривалість процедури 7-8 хв кожного струму, щодня. Всього 5-6 процедур.

- Ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2-0,4-0,4 Вт/кв.см, по 5-6 хв на кожне поле (при єдиній нирці - доза 0,2 Вт/кв.см, щодня або через тиждень. Курс 10-15 процедур.

- Рефлексотерапія: E36, GI4, GI11, J4, J3, T14, T20, Rp10, V25.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижні.

Показники якості лікування: зменшення болю в поперековій області, покращення загального стану за основними клінічними, інструментальними та лабораторними показниками.

Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсований гідронефроз.

Шифр по МКХ-10: N20-23

Класифікація сечокам'яної хвороби

за Лопаткиним Н.А. (РАМН, Москва)

Етіологія і патогенез: Екзогенні (зовнішні причини) і ендогенні (внутрішні).

Екзогенні причини: особливості мінерального складу ґрунту і води, продукти харчування.

Ендогенні причини: порушення водно-сольового обміну в організмі (підвищення функції паращитовидних залоз, авітамінозу, переломи кісток, сечокислий діатез, ожиріння, діабет і ін.).

1. Ензімопатії - поразки проксимального і дистального канальців.

2. Вади анатомічного розвитку сечових шляхів.

3. Спадкові нефрозо- і нефрітоподобні синдроми.

4. Первинний і вторинний гіперпаратіреодізм.

5. Запальні процеси в нирках (пієлонефрит).

Хімічний склад каміння: оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові каміння.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка втомлюваність, головний біль, зрідка дизурія.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- аналіз крові на сечову кислоту,

- загальний аналіз крові та сечі,

- аналіз сечі (проба за Нечипоренком, Амбюрже).

Додаткові лабораторні дослідження: бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.

Додаткові інструментальні дослідження: оглядова та екскреторна урографія.

Консультації фахівців - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в суглобах, попереку.

Санаторний режим: I-III

Дієта: відповідно до pH сечі дієта: 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.

Мінеральні води: "Нафтуся", "Лужанська", "Свалява", "Поляна Купель", "Поляна Квасова", "Товтри", "Дана", по 150-200 мл 3-4 рази на день за 40 хв до їжі, курс 24 дні.

Бальнеотерапія:

- Сухі вуглекислі ванни щоденно або через день 30 хв, курс 12 процедур;

- Парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щоденно або через день, курс 12 процедур;

- Грязьові аплікації на поперекову зону, температурний режим (40-42 град.С), експозиція 15-20 хв, через день, курс 12-14 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Мікрохвильова терапія. Випромінювач N 1 або N 2 встановлюють в області проекції нирки на відстані 5-7 дб. Доза слабкотеплова (30-40 Вт). тривалість процедури 12-20 хв, щодня або через день курс 6-8 процедур.

- Магнітотерапія. Циліндровий індуктор діаметром 11 см, розташовують на спині в області проекції нирки, другої - прямокутний 16 х 5 см - на передній черевній стінці в області проекції каменя в сечоводі. Індуктори встановлюють без зазору. Режим - переривистий, струм пульсуючий, однополуперіодний (35 Мтл) тривалість процедури 20 хв, щодня. Курс - 15-20 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижня.

Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікистоз нирок, декомпенсований гідронефроз; каралоподібні рецидивуючі камені нирок.

Шифр по МКХ-10: N03

Класифікація:

1. Розрізняють форми: гостра, підгостра - злоякісна, швидкопрогресуюча, хронічна. Варіанти гострої і хронічної форм - сечовий синдром, нефротоксичний синдром.

2. Типи хронічного гломерулонефриту: первинно - хронічний, вторинно - хронічний. Стадії: ангіпертензивна, гіпертензивна, ниркова недостатність. Фази: загострення, ремісія.

3. Додаткова характеристика: для гострої форми - гіпертензія, затяжна і рецидивуюча течія, гематуричний компонент. Для хронічної форми - гематуричний компонент, фази ремісії і загострення.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: може бути перебіг без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка втомлюваність, головні болі, зрідка дизурія.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- аналіз сечі (проба 3-х склянок та за Нечипоренком, Амбюрже - багаторазово у динаміці),

- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

Додаткові лабораторні дослідження: рівень протеїнурії.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.

Додаткові інструментальні дослідження: оглядова та екскреторна урографія.

Консультації фахівців - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в попереку, головний біль, порушення сечовиділення.

Санаторний режим: I-III

Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур.

Пелоїдобальнеотерапія:

- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; ванни загальні 37-38 град.С , 10-20 хв, через день; всього 10-15 ванн; сидячі ванни 37-38 град.С, - 15-20 хв, через день; всього 10-15 ванн.

- Світлотеплова ванна для тулуба, 20-30 хв 1-2 рази на день, щодня, курс до 15 процедур.

- Парафіно-озокеритові аплікації на область попереку, 46-50 град.С, 20-30 хв щодня або через день. Курс 12-15 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Ультразвукова терапія на область попереку паравертебрально. Режим імпульсний, інтенсивність 0,2-0,6 Вт/кв.см, 3-4 хв на кожну сторону щодня або через день, на курс 8-10 процедур. Призначають для поліпшення клубочкової фільтрації.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення болю в попереку, нормалізація сечовиділення.

Шифр по МКХ-10: N46

Класифікація чоловічого безпліддя:

1. Секреторна безплідність

- Первинна недостатність яєчок (ураження яєчок природженого або придбаного ґенеза)

- Вторинна недостатність яєчок.

- Центрального походження (поразка гіпоталамо-гіпофізарної системи і інших відділів ЦНС).

- Дискореляційна недостатність яєчок (порушення функції ендокринних залоз і інших внутрішніх органів).

2. Екскреторна безплідність

- Захворювання і вади розвитку уретри і додаткових статевих залоз.

- Екскреторно-обтураційна безплідність (природжені та придбані обструкції сім'явиносних шляхів).

3. Імунна безплідність

4. Поєднана безплідність (секреторна недостатність статевих залоз у поєднанні із запальними обструктивними і імунними процесами).

5. Відносна безплідність

За відсутності, не дивлячись на ретельне обстеження, причин, що викликали безплідність.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: біль в крижі, пахвинних складках, в яєчках та промежині, можливе зниження лібідо, еректильна дисфункція.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Аналіз еакуляту (спермограма).

- Загальний аналіз крові та сечі.

- Аналіз сечі (проба 3-х склянок).

- Аналіз сечі зразу після масажу простати.

- Аналіз секрету простати і вмісту сім'яних пухірців.

- Біохімічні: виявлення в секреті передміхурової залози кислої фосфатази і лимонної кислоти, тест на кристалізацію в секреті передміхурової залози;

- Бактеріологічні: бактеріальний посів сечі й секрету простати на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

- Імунограма.

- Гормональний статус.

Додаткові лабораторні дослідження: мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ультразвукове дослідження передміхурової залози, органів калитки

Додаткові інструментальні дослідження:

- цистоскопія, уретеоскопія (за призначенням).

Консультації фахівців - андролога, ендокринолога проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах пахвинних складках, яєчках та промежині.

Санаторний режим: II-III

Дієта: 15 (раціон N 5)

Кліматотерапія: загальні кліматопроцедури.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.

Мінеральні води: Внутрішній прийом мінеральної води "Поляна Квасова", "Лужанськая", "Дана" (за призначенням) - по 100-200 мл три рази на тиждень за 30-60 хв до їжі, курс 24 дні.

Пелоїдобальнеотерпія:

Парафіно-озокеритові аплікації (52-55 град.С) на трусикову зону, 30 хвилин через день.

Теплові процедури поєднуються з масажем простати.

Сухі вуглекислі ванни призначають щодня або через тиждень, експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Ультразвукова терапія на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см, частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалість 5-7 хв через день або щодня на курс 7-10 процедур.

- УВЧ-терапія області промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) і над лобком (зазор 3 см). Доза слабкотеплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня, а після 5 процедур - через день. Курс лікування 8-12 процедур.

- Діадинамотерапія (або СМС-терапія) області промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують понад лобком (анод) і під калиткою. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульовані струми (ПН і ПЧ, частота 100 Гц, глибина модуляції 100%), по 4-6 хв, щодня.

- Лазеротерапія ректальна передміхурової залози: густина потоку потужності 3 мВт/кв.см., тривалість процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.

- Магнітотерапія: ПМП (постійне магнітне поле) 100-300 ерстед. на область малого тазу, тривалість процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.

- При репродуктивній і еректильній дисфункції пропонується дія на наступні корпоральні акупунктурні точки: E36, GI4, GI11, Rp6, J22, J4, J3, J1, T1, T3, T14, T20, RP9, RP10, V25, F2, F3.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 тижні.

Показники якості лікування: нормалізація або підвищення кількості сперматозоїдів в еякуляті, поліпшення їх активності, зменшення кількості патологічних форм, нормалізація активнорухомих сперматозоїдів.

Протипоказання: гострі та підгострі запальні захворювання передміхурової залози, а також передлежачих органів (гострий і підгострий цистит, проктит та ін.), специфічний інфекційний простатит в гострій та підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея та ін.), поліпозний, виразка, геморагічний проктит, тріщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2-3 стадії із значним порушенням сечовипускання, злоякісні пухлини.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на субклінічний гіпотиреоз, гіпотиреоз легкої форми, гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості у стані медикаментозної компенсації.

Шифр МКХ-10: E02-E3.9, E89.0

Класифікація гіпотиреозу (етіологічна):

I. Первинний (зниження продукції тиреоїдних гормонів пов'язано з патологічним процесом в самій залозі):

1. Природжений

2. Набутий

II. Вторинний (обумовлений патологічним процесом в гіпофізі)

III. Третинний (обумовлений патологічним процесом в гіпоталамусі)

IV. Периферичний (інактивація тиреоїдних гормонів в процесі циркуляції або при нечутливості до них периферичних тканин).

Класифікація ступенів тяжкості гіпотиреозу:

- легка форма

- середнього ступеня тяжкості

- важка форма.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні симптоми гіпотиреозу: млявість, слабкість, небажання рухатися, погіршення пам'яті та уваги, сонливість вдень, мерзлякуватість, гіпотермія, одутлисть обличчя, надбавка ваги на тлі зниженого апетиту, сухість шкіри, дифузне випадання волосся, брадикардія, розлади менструального циклу, парестезії, закрепи.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Тиреотропін (ТТГ), Т4 загальний, Т4 вільний, Т3 загальний, Т3 вільний, антитіла до ТПО крові

- Біохімічне дослідження крові: загальні ліпіди, тригліцериди, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, холестерин та його фракції.

Додаткові лабораторні дослідження:

- Креатинфосфокіназа, лактатдегідрогеназа крові

- Іонізований та загальний кальцій крові

- Пролактин, ЛГ, ФСГ, статеві гормони крові

- Визначення добової йодурії

- Копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД щитоподібної залози

- Електрокардіографія.

Додаткові інструментальні дослідження:

- сканування щитовидної залози

- УЗД серця, органів черевної порожнини

- реєстрація часу ахіллового рефлексу.

Консультації спеціалістів: ендокринолог.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-III

Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни тільки у зонах розсіяної радіації.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура

Дієта забезпечує добову потрібність у йоді (150-200 мкг), збагачена вітамінами (ретинол, аскорбінова кислота, тіамін), мікроелементів (цинк, кобальт, мідь, молібден), з підвищеним вмістом білків (не менш за 120-140 г), з обмеженням вуглеводів та жирів, при підвищеній масі тіла енергетична цінність дієти повинна бути знижена. Необхідно обмеження у раціоні струмогенних речовин (фтор, марганець, хром), що вміщуються у квасолі, сої, кольоровій капусті, ріпі, брюкві, моркві, редисці, арахісі.

Мінеральні води: маломінералізована для пиття; йодована мінеральна вода (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту).

Бальнеотерапія: кисневі ванни; ванни з використанням концентрату, що вміщує неорганічні сполуки йоду (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту); мінеральні ванни; мінеральні ванни з морською сіллю; вихрьові ванни.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез розчинів фармакологічних речовин, ропи; СМТ на комірцеву ділянку; КВЧ-терапія на рефлексогенні ділянки; електроакупунктура; вакуумний масаж тулуба; інгаляційна терапія; аромотерапія; фітотерапія.

Голкорефлексотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення загального стану, підвищення якості життя, досягнення чи підтримання медикаментозного еутиреозу; нормалізація концентрацій ТТГ, тиреоїдних гормонів крові, біохімічних показників ліпідного обміну; наявність рекомендацій ендокринолога; працездатність збережена.

Протипоказання: хворі на середню форму у стані декомпенсації та тяжку форму гіпотиреозу потребують лікування під наглядом ендокринолога у медичних закладах 2-го та 3-го рівнів акредитації.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на цукровий діабет 2-го типу з легкими та середніми формами цукрового діабету у стані компенсації, особи з порушеною толерантністю до глюкози, а хворі із тяжкою формою цукрового діабету - тільки за умови стійкої компенсації захворювання й стабільному характері його перебігу за наявності супутніх захворювань периферійної нервової системи, судинних ускладнень без органічних розладів, артропатій.

Шифр МКХ-10: E11

Класифікація ступенів тяжкості цукрового діабету 2-го типу:

- легка форма (I ступінь)

- середнього ступеня тяжкості (II ступінь)

- важка форма (III ступінь)

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні симптоми: виникає у осіб старшого та старечого віку (від 40 років) з надмірною масою тіла (в основному) і характеризується підвищеною стомлюваністю, слабкістю, спрагою, відчуттям сухості в роті, підвищеним споживанням рідини, поліурією, свербежем шкіри.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Глікемія натщесерце та через 2 години після їжі

- Біохімічний аналіз крові: холестерин загальний та його фракції, тригліцериди.

- Загальний аналіз сечі

- Аналіз сечі на ацетон

- Аналіз добової сечі на цукор.

Додатково:

- Глікемічний профіль

- Глікозильований гемоглобін

- Фруктозамін крові

- Інсулін, С-пептид

- Креатинін, сечовина крові

- Добова протеїнурія, мікроальбумінурія.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Реовазографія

- Капіляроскопія

- УЗД органів черевної порожнини

- ЕКГ

Додатково:

- УЗДГ магістральних судин

- Добове моніторування артеріального тиску та глікемії

- Дослідження очного дна, вібраційної, тактильної, температурної та больової чутливості.

Консультації спеціалістів: ендокринолог, окуліст, невропатолог, стоматолог.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: геліотерапія (режим N 1-N 2), аеротерапія (в тому числі аерофітотерапія), талассотерапія.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна фізкультура (гімнастика, ходьба у різному темпі, теренкур, біг та рухливі ігри) щоденно.

Дієта: N 9-А, 9-Б.

Енергетична цінність дієти N 9 повинна бути адекватною до енергетичних витрат та розраховується на т.з. "ідеальну" масу тіла із урахуванням статі, віку, професії і є в межах 1700-3200 ккал. Потреба в білках складає до 70-100 г на добу (не менше як 50% тваринного походження), в жирах - 60-90 г на добу (25-30 г рослинного походження), кількість вуглеводів - до 350 г на добу, NaCl до 12 г, вільна рідина в об'ємі до 1,5 л. Кулінарна обробка звичайна, при виготовленні солодких блюд використовуються замінники цукру. Режим харчування дрібний, прийом їжі 5-6 разів на добу, з адекватним розподілом вуглеводів.

Стіл N 9-1 призначають хворим на цукровий діабет з ожирінням (1200-2000 ккал на добу із низьким вмістом вуглеводів).

Стіл N 9-2 призначають хворим на цукровий діабет з нормальною масою тіла (2200-2500 ккал на добу).

Стіл N 9-3 призначають хворим з дефіцитом маси тіла чи при розширеному режимі рухової активності (3000-3200 ккал на добу із підвищеним вмістом білків).

Бальнеотерапія:

Мінеральні води: внутрішній прийом вуглекислих, хлоридних, сульфідних, змішаного складу чи з підвищеним вмістом органічних речовин малої та середньої мінералізації теплих негазованих мінеральних вод; води призначаються диференційовано по 150-200 мл тричі на день у перші дні, потім по 200 мл тричі на день за 30-60-90 хвилин до прийому їжі в залежності від кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку, наявності супутньої патології печінки, жовчного міхура, кишечника.

Хлоридно-натрієві ванни, 8-12 на курс, 4 ванни на тиждень; ванни мінерально-газові (вуглекислі, кисневі), радоново-вуглекислі, сірко-водневі, з морською сіллю, розмаринові, перлинні, шавлієві; лікувальні душі, підводні масажі.

Пелоїдо-, озокерито-, парафінотерапія: аплікація на окремі ділянки за методикою, що щадить.

Голкорефлексотерапія.

Апаратна фізіотерапія:

- інгаляції, аероіонотерапія, синглетно-киснева терапія, фітотерапія

- мікрохвильова резонансна терапія

- електроакупунктура, електростимуляція

- лазеро-, магнітотерапія

- СМТ

- КВЧ-терапія

- світлотерапія

- ультразвукова терапія

- зональна абдомінальна декомпресія

- рефлексотерапія, масаж

- вібраційні ванни для ніг, барокамера, пневмопресинг

- д'арсонвалізація

- електрофорез розчинів фармакологічних речовин.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: підтримання компенсації діабету: поліпшення загального стану, відсутність спраги, поліурії, зменшення чи відсутність болів в нижніх кінцівках та поліпшення чутливості в них, нормалізація показників крові та сечі на глюкозу та біохімічних показників крові; зменшення добової дози цукрознижуючих препаратів чи інсуліну; наявність рекомендацій ендокринолога.

Протипоказання: виражена декомпенсація діабету з кетоацидозом, лабільний перебіг, виражені стадії макро- та мікроангіопатій, нейропатії, недостатність периферійного, церебрального чи коронарного кровообігу.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на аліментарно-конституціональне ожиріння I-II ступеня, хворі на ожиріння III ступеня з помірно вираженими ускладненнями та супутніми захворюваннями на тлі ефективного консервативного лікування.

Шифр МКХ-10: E66.0

Класифікація ожиріння (із урахуванням індексу маси тіла - ІМТ):

Надлишкова маса > 25 та < 29 кг/кв.м

Ожиріння I класу > 30 та < 35 кг/кв.м

II класу > 35 та < 40 кг/кв.м

III класу > 40 кг/кв.м

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні симптоми: надлишкова вага, серцебиття, біль у ділянці серця, задишка, підвищення апетиту, спрага (за наявності цукрового діабету), гіподинамія та небажання рухатися, набряки ніг, млявість, роздратованість, запаморочення, іноді депресія.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Глікемія натщесерце та через 2 години після їжі

- Ліпідограма

- Загальний аналіз сечі.

Додатково:

- Глюкозотолерантний тест

- Інсулін, С-пептид

- Коагулограма

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини

- ЕКГ.

Додатково:

- Добове моніторування артеріального тиску, кардіоритму.

Консультації спеціалістів: ендокринолог, кардіолог, ЛОР-лікар (у випадку нічного апное), дієтолог.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III.

Дієта: N 8, раціональне харчування, розвантажувальні дні 2 рази на тиждень.

Рекомендується дієта зі зниженою енергетичною цінністю 1600-1850 ккал на добу (до 1100-1270 ккал при дієті 8а та до 630-840 ккал при дієті 8б), переважно за рахунок жирів (у раціоні білки складають 15-20%, жири до 30%, вуглеводи 50-55%). Обмежується кількість прянощів, екстрактивних речовин, копченини, додається харчова клітковина. Кулінарна обробка та вибір продуктів визначається наявністю цукрового діабету.

Кліматотерапія: за I-III режимом, аеротерапія, талассотерапія, геліотерапія (зона розсіяної радіації).

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур, дозована ходьба, біг та рухливі ігри, механотерапія.

Бальнеотерапія:

Мінеральні води малої мінералізації для пиття.

Ванни загальні, мінеральні, морські, імерсійні, кисневі, перлинні, купання в водоймах, гідрокінезитерапія.

Душ циркулярний, висхідний, душ Шарко, підводний душ-масаж.

Апаратна фізіотерапія:

- інгаляції, аероіонотерапія, синглетно-киснева терапія, фітотерапія, аромотерапія

- електростимуляція ділянок живота, стегон

- електроакупунктура

- електросон

- гальваногрязелікування

- гідроколонотерапія.

Рефлексотерапія (масаж загальний та локальний, голкорефлексотерапія).

Пелоїдотерапія, теплотерапія (локальні аплікації).

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення загального самопочуття, збільшення рухової активності, зменшення маси тіла, позитивна динаміка біохімічних показників крові; наявність консультацій ендокринолога.

Протипоказання: хворі на ожиріння III ступеня з тяжкими ускладненнями та супутніми захворюваннями та у випадках неефективності консервативного лікування.

Шифр МКХ-10: M10

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- аналіз крові на сечову кислоту до та після лікування

- Біохімічне дослідження крові (СРБ, білкові фракції)

- Проба Зимницького (за показаннями)

Обов'язкові інструментальні дослідження

Одноразово

- Рентгенографія уражених суглобів

- УЗД сечостатевої системи

- Електрокардіографія

- Денситометрія

Дворазово

- Гоніометрія

Санаторно-курортне лікування*

За відсутності ознак активності процесу або за наявності незначної активності (I ступеня):

Лікувальна гімнастика: активна.

Масаж м'язів, регінарних до ураженого суглоба, на курс 10 процедур, щоденно.

Кліматолікування:

- аеротерапія - ЕЕТ 16-22 град.С

- геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С (з 1/4 біодози)

- таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Мінеральні води. Показано пиття маломінералізованих лужних гідрокарбонатно-натрієвих вод (Боржомі, Єсентуки N 17, N 4, Трускавецька, Миргородська, Лужанська, Поляна).

Бальнеотерапія (самостійно або у комплексі з фізіотерапією, рефлексотерапією):

- сульфідні ванни (за відсутності ураження нирок) з поступовим збільшенням концентрації сірководню 50-100-150 мг/л, температурою 36 град.С, тривалістю 8-15 хв, через день, на курс лікування 10-12 процедур;

- радонові ванни з концентрацією радону 1,5-3,0 кБк/л, температури 36 град.С, тривалістю 10 хв, два дні поспіль, на третій день перерва, на курс лікування 12-14 процедур.

- йодобромні ванни з поступовим збільшенням концентрації 50-100 мл/200 л води, температурою 36 град.С, тривалістю 10 хв, через день, на курс лікування 10-12 процедур;

- шавлієві ванни температури 36 град.С, тривалістю 10 хв, через день, на курс 10 процедур;

- хлоридні натрійові ванни з поступовим збільшенням концентрації 20-30 г/л, температурою 36 град.С, тривалістю 8-15 хв, через день, на курс лікування 14-16 процедур.

Грязелікування та теплолікування (ізольовано або у сполученні з фізіотерапією, рефлексотерапією):

- грязьові аплікації на ділянку уражених суглобів у вигляді "шкарпеток", "рукавичок", "панчох", "брюк" і т.п. температури 40-42 град.С, тривалістю 20 хв, через день, на курс 10-12 процедур;

- парафінолікування: кюветно-аплікаційним методом на ділянку уражених суглобів, температурою 50-55 град.С, тривалістю 20-30 хвилин, на курс 12-20 процедур, через день або щоденно;

- озокеритолікування: кюветно-аплікаційним методом на ділянку уражених суглобів, температурою 50-55 град.С, тривалістю впливу 20-30 хвилин, через день або щоденно, на курс 10-15 процедур.

Апаратна фізіотерапія (моно- або біфакторна):

- електрофорез з розміщенням аноду у міжлопатковій ділянці, а катоду на гомілках: літія карбоната 1-5% (+) (за методикою Вермеля). Щільність струму 0,05-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 20-30 хвилин, щоденно або через день, на курс 15 процедур.

- діадинамотерапія (ДДТ); на уражений суглоб впливають у режимі ДВ 3 хв, потім у режимі КП - 4-6 хвилин без зміни полярності струму до появи вібрації, щоденно, на курс 15-20 процедур.

- електросон; з частотою від 5 до 20 і 40 Гц, тривалістю 15-30 хвилин, два дні поспіль, на третій день - перерва, на курс 12-20 процедур.

- ультразвук. Ультразвуковий вплив на ділянку суглоба проводять при частоті випромінювання 880 кГц у безперервному режимі за лабільною методиками, при ЩПП 0,2-0,4-0,6 Вт/кв.см, тривалістю сеансу 5 хвилин щоденно або через день, на курс 12-14 процедур. Фонофорез (методика УЗ-впливу наведена вище) 2,5% мазі гідрокортизону.

- УФ-опромінення (при загостренні). Вплив на ділянку ураженого суглоба проводять інтегральним спектром, довгими та короткими променями, починаючи з 5 до 6 і 8 біодоз, всього на курс 4-6 процедур, через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або зникнення проявів основних клінічних симптомів та лабораторних показників запального процесу, поліпшення функції суглобів, покращення якості життя.

Протипоказання: періоди посилення активності запального процесу.

Шифр по МКХ-10: L30

Класифікація екземи:

I. За етіопатогенетичним чинником:

1. Істинна

2. Мікробна:

- екзема наружного слухового проходу

- нумулярна (монетовидна)

- паратравматична

- мікотична

3. Професійна (контактна)

4. Себорейна

II. За клінічним перебігом:

1. гостра

2. хронічна

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Основні клінічні критерії: істинна (ідіопатична) форма супроводжується гострозапальною набряклою еритемою з висипанням групи найдрібніших серопапул або пухирців, мокнуттям і утворенням кірок; захворювання проявляє еволюційний поліморфізм.

Мікробна екзема розвивається на місці хронічних осередків інфекції, утворюючи гострозапалльні, різко відмежовані крупнофестончаті вогнища.

Себорейна екзема розвивається у хворих на себорею на ділянках шкіри (так звані себорейні ділянки), багатих сальними залозами (волосиста частина голови, вушні раковини і т.і.) у вигляді еритематозних плям, що лущаться, із зливними папулами жовтувато-бурого кольору.

Професійна екзема виникає переважно на відкритих частинах шкіри в результаті дії професійних шкідників.

Екзема у дітей відрізняється вираженістю ексудативного компоненту, великою кількістю висипань, схильністю до ускладнення вторинною інфекцією.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

Додаткові:

- імунологічні та алергологічні дослідження крові

- мікологічні дослідження шкіри

- аналіз калу на глистові інвазії

- показані поглиблені клініко-лабораторні дослідження, спрямовані на виявлення патології внутрішніх органів, кровотворної, ендокринної, серцево-судинної системи.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- дермографізм

- перевірка ізоморфної реакції подразнення

Додаткові:

- електрокардіографія

- дуоденальне зондування

Консультації фахівців: за призначенням

Санаторно-курортне лікування*

Завдання етапу: надати гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що зменшує мокнуття та заспокоює свербіж дію, нормалізувати порушену функцію гіпофізарно-наднирковозалозної системи, понизити збудливість кори великого мозку, сприяти відновленню трофічної функції шкіри.