Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Офтальмологія"

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 3-4 тижні. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H47.0

Ознаки та критерії діагностики:

Передня ішемічна невропатія зорового нерва - стеноз або оклюзія артерій, які забезпечують живлення зорового нерва (головним чином це порушення кровообігу в системі задніх коротких циліарних артерій). Відмічається гостре (1-2 дні) зниження гостроти зору аж до світловідчуття, в полі зору - центральні скотоми або випадає нижня половина поля зору.

Клініка: артерії звужені, місцями в набряклій сітківці біля диска зорового нерва не визначаються, макула без змін, в подальшому набряк диску зменшується і диск стає блідим - атрофія.

Компресія зорового нерва - здавлення зорового нерва пухлиною (гліома, менингіома, інтраорбітальні пухлини). Повільно прогресуюча втрата зору, дефект центрального поля зору. Зоровий нерв може бути нормальним, блідим або набряклим, проптоз, шунти - малі судини, які оточують диск зорового нерва і шунтують кров з судин сітківки до вен судинної оболонки.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Дослідження кольорового зору

5. Доплерографія

6. Комп'ютерна томографія та ЯМР-сканування орбіти та мозку.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Нейрохірурга

Характеристика лікувальних заходів:

Передня ішемічна невропатія зорового нерва - таблетку нітрогліцерина або його 1% розчин 3 краплі на кусень цукру під язик, вдихання амілнітрату - 2-3 краплі на вату; в/в 5-10 мл 2,4% розчину еуфіліну разом з 10-20 мл 40% глюкози щодня, 2-4 мл 2% розчину ношпи (повільно!), 15% розчин компламіну по 2 мл 1-2 рази на день (повільно, в лежачому положені); в/в стрептодеказу 15-30 крапель за хвилину по 100 000 ОД щодня під контролем стану згортаючої системи крові, протромбінового індексу і дослідження сечі на приховану кров. Ретробульбарно вводять 0,1% атропін 0,3-0,5 мл, прискол - 10 мг (1 ампула), дексаметазон 0,4% 0,3-0,5 мл, 700-1000 ОД гепарину, фібрінолізин 1000 ОД в 0,5 мл 2% розчину новокаїну через день, тромболітин 5 мг в 0,5% розчині новокаїну. В/м вводять 2 мл 15% компламін 1- 2 рази на день, 12% розчин еуфіліну по 2-3 мл щодня, 2,5% розчин галідору по 1-2 мл, урокіназу по 1125 ОД (0,5 мл) 1 раз на день (розчиняють 5000 Од препарату в 2 мл розчинника) курс 10-15 днів; перорально - судинорозширюючі засоби; при набряку зорового нерва - осмотерапія (діакарб, гліцерил, фуросемид, гіпотиазид); антикоагулянтти непрямої дії - неодикумарин по 0,2-0,3 г 2 рази на день, в подальшому знижуючи дозу до 0,1-1,5 г, фенілін по 0,03 г 3-4 рази на день в перший день, потім 1 раз на день, тіклид по 0,25 г 2 рази на день. Лікування триває 1,5-2 місяці.

Компресія зорового нерва - залежно від етіології. Лікування гліоми та менінгіоми зорового нерва - суперечливе. Хворі підлягають спостереженню за винятком випадків, коли є дані про наявність внутрішньо-краніального процесу, що може бути показанням до нейрохірургічного лікування.

Кінцевий очікуваний результат - можливе збереження зору.

Термін лікування - 10-14 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, стабілізація процесу і зорових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Атрофія зорового нерва.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 3-4 тижні. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H47.1

Ознаки та критерії діагностики:

Застійний диск зорового нерва - наслідок підвищення внутрішньочерепного тиску.

Етіологія різноманітні захворювання мозку - пухлини, абсцеси, арахноїдит, крововиливи, менінгіти, атеросклероз, паразитарні кісти, тромбоз сагітального синуса.

В клініці застійного диска розрізняють слідуючі стадії:

1. Початкова - з'являється незначний крайовий набряк диска - нечіткість меж диска, незначне випинання диска у склисте тіло, скроневий край диска довго залишається не набряклим, радіальна смугастість на межах диска, вени злегка поширені

2. Виразна стадія - подальше збільшення диска, його проміненція і більша змазаність його меж, вени поширені і звиті, судини місцями закриті набряклою тканиною, дрібні геморагії на межах диска, білі вогнища транссудації на диску.

3. Розвинна стадія (далекозайшовша) - явища набряку збільшуються, проміненція досягає 2-2,3 мм (6-7 дптр), збільшення діаметру диска, виражена гіперемія диска, судини на диску погано видні, крововиливи на диску. Набряк може пиширюватись на ділянку макули (може бути клініка альбумінурічного ретиніту).

4. Предтермінальна - набряк з переходом в атрофію, з'являється сіруватий колір диска на фоні зменшення набряку, калібр вен стає меншим, розсмоктуються крововиливи і білі вогнища, зменшується розмір диску, стає брудно-білим з нечіткими межами.

5. Термінальна - стадія вторинної атрофії зорового нерва, диск блідо-сірого кольору з нечіткими межами, артерії звужені, їх стає менше на диску, вени досягають нормального калібру, в подальшому прогресуюче поблідніння диску і звуження ретинальних судин.

Процес двобічний. Можуть бути епізоди скороминучої втрати зору, біль голови, нудота. З розвитком атрофії зорового нерва спостерігається погіршення гостроти зору, з'являється звуження периферичного поля зору, особливо з нижнього носового краю.

Синдром Фостера-Кеннеді - первинна атрофія зорового нерва на одному оці (з боку розташування пухлини - здавлення зорового нерва) і застійний диск на другому оці. Різке падіння зору до сліпоти на оці з атрофією зорового нерва.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Дослідження кольорового зору

5. Комп'ютерна томографія та ЯМР-сканування орбіти та мозку

6. Ехографія орбіти

7. Флуоресцентна ангіографія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Нейрохірурга

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування направлене на усунення основного захворювання (видалення пухлини, лікування менінгіту, арахноїдиту, крововиливу у мозок). Під час обстеження і перед оперативним втручанням призначають дегідратаційну терапію:

в/в 40% глюкоза по 20 мл щодня, 10% розчин хлориду кальцію, в/м 25% розчин магнію сульфату по 10 мл щодня N 20, 1% фуросемід по 2 мл 1 раз у 2 дні, перорально діакарб, фуросемід, клоп амід, триампур, тіклид, гліцерил. Ретробульбарно вводять 0,4% дексаметазон 0,5-1,0 мл.

Кінцевий очікуваний результат - можливе збереження зору.

Термін лікування - 10 днів.

Критерії якості лікування:

Усунення основного захворювання, можливе збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Атрофія зорового нерва другого ока.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Непрацездатність визначається основним захворюванням та проведеною нейрохірургічною операцією (декілька місяців). Диспансеризація.

Код МКХ-10

H47.2

Ознаки та критерії діагностики:

Атрофія зорового нерва - є наслідком різноманітних захворювань зорового нерва, сітківки (запалення, дистрофії, набряк, порушення кровообігу зорового нерва, інтоксикації), захворювань центральної нервової системи (пухлини, арахноїдити, менінгіти, сифілітичні ураження зорового нерва, розсіяний склероз, гіпертонічна хвороба, атеросклероз, профузні кровотечі, спадкові захворювання).

Розрізняють первинну або просту атрофію, і вторинну - після запальна або післязастійна.

Атрофія зорового нерва може бути частковою і повною, стаціонарною або прогресуючою, однобічною або двобічною. Характеризується зниженням зорових функцій (гостроти зору, кольорового зору, звуження поля зору), побліднінням диска зорового нерва та звуження судин сітківки.

Первинна атрофія - відмічається блідість диска (у скроневій частині або усього диска), межі чіткі, можлива пласка екскавація, звуження судин сітківки.

Вторинна атрофія - клініка змін на очному дні такаж саме, як і при простій формі але межі диска нечіткі.

Симптом Кестенбаума - зменшення дрібних судин, що проходять по диску зорового нерва, при атрофії - вони поступово зникають. Стан гостроти зору залежить від збереження волокон папіломакулярного пучка. Зміни поля зору залежать від локалізації атрофічного процесу в зоровому нерві.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Дослідження кольорового зору

5. Комп'ютерна томографія та ЯМР-сканування орбіти та мозку

6. Флуоресцентна ангіографія

7. Рентгенографія черепа та турецького сідла

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Нейрохірурга

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування атрофії зорового нерва направлене на зменшення набряку і запальної інфільтрації, посилення кровообігу та покращення трофіки нерва, стимулювання життєдіяльних збережених і таких що знаходяться в стадії парабіозу нервових волокон.

Терапевтичній ефект лікування слабкий і досягається в не усіх випадках. Наперед показане лікування основного захворювання.

Консервативна терапія: з метою покращення трофіки нерва призначають ретробульбарно 0,1% атропін (0,5 мл), 1% прискол (10 мг), 0,4% дексаметазон (0,5-0,7 мл), фібринолізин (1000 ОД) в поєднанні з гепарином (500 ОД) - курс 8-10 ін'єкцій, 2% розчин тренталу (0,5-0,7 мл), 15% розчин компламіну (0,5-0,7 мл), 1% розчин емоксипіну (0,5-0,7 мл). В/в - 2,4% еуфіліну по 10 мл (N 10-15), 1% розчин нікотинової кислоти по 1 мл разом з 20 мл 40% глюкози, глюкозу 40% з аскорбіновою кислотою (N 10-15). В/м - 2% розчин но-шпи по 1-2 мл, щодня N 10-15; 0,5% розчин дібазолу по 1-2 мл, щодня N 10-15; 15% розчин компламіну по 2 мл, щодня N 10-15; 2% розчин трентала по 2 мл, щодня N 10; вітаміни B1, B6; рибофлавін-мононуклеотид; пірогенал по 50 МПД, поступово збільшуючи дозу, але не більш 1000 МПД, через 1-3 дні на протязі 30 днів; лідазу по 64 УЕ щодня, 10-15 ін'єкцій; церебролізин по 1 мл щодня або через день, N 20-30 ін'єкцій; кортексін 10 мг в 1-2 мл 0,5% розчину новокаїну щодня, 5-10 днів. Підшкірно вводять склисте тіло по 2 мл через день, N 15; розчин натрію нітрита по 0,2-0,5-1,0 мл, підвищуючи концентрацію розчина від 2% до 10%, через кожні 3 ін'єкції, на курс 30 ін'єкцій. Біогенні стимулятори. Фізіотерапевтичне лікування. Електролазерстимуляція зорового нерва.

Хірургічне лікування - перев'язка скроневої артерії.

Кінцевий очікуваний результат - стабілізація зорових функцій.

Термін лікування - 10 днів.

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація очного яблука.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 4-5 тижнів. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H48.1*

Ознаки та критерії діагностики:

Атрофія зорового нерва при прогресуючому паралічі і табесі (tabes dorsales - сухотка спинного мозку) - прогресуюче захворювання, що призводить до двобічної сліпоти. Третинний сифіліс - атрофія зорового нерва, давній хоріоретиніт, інтерстиціальний кератит, хронічний ірит, зіниця Аргайлла-Робертсона - рефлексторна нерухомість зіниць: відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло при збереженні нормальної їх реакції при конвергенції та акомодації, поєднующуюся з звуженням і нерівномірністю зіниць. Офтальмоскопічне: проста атрофія зорових нервів, диски бліді (іноді з сірим відтінком) з чіткими межами, судини не змінені або незначно звужені. Плямиста гіперемія райдужки з появою м'ясистих, рожевих вузликів біля сфінктера є патогномонічною для сифілісу. Відмічається прогресуюче звуження поля зору, центральний зір змінюється пізніше - при ураженні папіломакулярного пучка.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Серологічні тести для виявлення антитіл до блідої трепонеми.

5. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Дерматовенеролога

Характеристика лікувальних заходів:

Табетична атрофія зорових нервів погано піддається лікуванню. Специфічну терапію проводять дуже обережно і за призначенням венеролога і невропатолога.

Спочатку призначають концентрат вітаміну A (по 15 крапель 3 рази на день), аскорбінову кислоту по 0,15 - 3 рази на день, нікотинову кислоту по 0,05 - 3 рази на день, глутамінову кислоту по 0,5 - 3 рази на день, рибофлавін по 0,005 - 3 рази на день, кальцію пангамат по 0,1 - 3 рази на день. Після 3-х днів лікування призначають в/м ін'єкції вітаміну B1 - 6% розчин по 2 мл щодня на протязі 3-х днів; вітамін B6 - по 1 мл через добу, N 15; вітамін B12 - по 200 мкг 1 раз на день, N 30. Одночасно призначають в/м ін'єкції АТФ по 1-2 мл в комбінації з підшкірним введенням екстракту алое по 1 мл або склисте тіло по 2 мл 1 раз на день, N 30. Через місяць по рекомендаціями венеролога і невропатолога приступають до специфічного проти сифілітичного лікування:

в/м - бісмоверол: у перший тиждень - 3 ін'єкції по 0,5 мл, на другий тиждень - 3 ін'єкції по 0,75 мл. Після закінчення введення бісмоверолу (загальна доза біля 5 мл) обережно приступають до пеніцилінотерапії в умовах стаціонару по 40 - 50 000 ОД в/м кожні 3 години, на курс - 12 000 000 ОД. При необхідності проведення наступного курсу - призначають екмоновоцілін. Застосовувати препарати групи біциліну не рекомендується. Під час лікування - щоденний контроль гостроти зору та періодичній контроль поля зору. При погіршені зору - негайно відміняють специфічну терапію. У разі алергічних реакцій на пеніцилін призначають тетрациклін по 500 мг перорально 4 рази на добу протягом 30 днів або цефалоспорини третього покоління.

Кінцевий очікуваний результат - стабілізація зорових функцій.

Термін лікування - 21 день.

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Алергічні реакції, атрофія зорового нерва, зниження зору.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 6-8 тижнів. Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н48.1*

Ознаки та критерії діагностики:

Ретробульбарний неврит при розсіяному склерозі розвивається у молодих осіб і найчастіше гостро. Бляшки при розсіяному склерозі локалізуються від решітчастої плостинки до входу центральної артерії сітківки і в інтракраніальній частині зорового нерва. Біль при рухах ока і проптоз ока тривають декілька днів. Гостре падіння зору (падає до світловідчуття, рідко до сотих). Очне дно в більшості випадків незмінено. В полі зору - центральна скотома. Потім настає поступово покращення зору до максимального (за 1-3 місяці). Після атаки захворювання розвивається проста атрофія зорового нерва, найчастіше - поблідніння скроневої половини диска. Поблідніння диска співпадає з початком відновлення гостроти зору. Ретробульбарний неврит при розсіяному склерозі може поєднуватись з ністагмом, птозом, парезом верхнього прямого м'яза. Вечірній зір у таких хворих гірший ніж ранком.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. ЯМР-сканування орбіти і головного мозку

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Значну роль в лікуванні розсіяного склерозу мають кортикостероїди. Призначають метил-преднізолон в/в крапельно дорослим по 20-40 мг і більше, щодня на протязі 3-7 днів; потім переходять на пероральний прийом 16-32 мг на добу на протязі 7 днів з поступовим зниженням дози на 4 мг кожні 4 доби на протязі місяця з подальшою відміною препарату. При гострому процесі ретробульбарно вводять 0,4% дексаметазон по 1 мл 1 раз на день, N 10. Дуже ефективним є введення ретробульбарно діпроспана по 1 мл один раз на тиждень, N 2; ретробульбарно вводять дицінон по 0,5 мл на протязі 5 днів, потім - в/м або перорально (15-20 днів). Призначають антиоксиданти - емоксипін, вітамін E, есенціале. Дегідратація - діакарб, лазікс, етакринова кислота. Нестероїдні засоби - індометацин, метиндол. Для покращення мікроциркуляції - деларгін в/м по 1 мг щодня, на протязі 30 днів. Після затухання гострого запального процесу призначають - церебролізин, ноотропіл, енцефабол, кавінтон, компламін, стугерон.

Кінцевий очікуваний результат - збереження зору.

Термін лікування - 14 днів.

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація ока при ретробульбарній ін'єкції.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 4-6 тижнів. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H49.

H49.0

H49.1

H49.2

H49.3

Ознаки та критерії діагностики:

При паралічах черепно-мозкових нервів головною скаргою є бінокулярна диплопія, яка зникає при закриванні одного ока.

Параліч n. Oculomotorius - розвивається офтальмоплегія. Зовнішня офтальмоплегія - порушення рухів ока.

Повний параліч - обмеження рухів ока в усіх напрямках, за винятком скроневої сторони.

Неповний параліч - часткове обмеження рухів ока.

Параліч верхнього розгалуження - птоз, неможливість глянути вгору.

Параліч нижнього розгалуження - неможливість глянути всередину та вниз, змінена зіниця.

Внутрішня офтальмоплегія - за станом зіниці розрізняється:

1. з залученням зіниці - зіниця нерухома, розширена або з мінімальною реакцією

2. без залучення зіниці - зіниця не розширена і нормально реагує на світло

3. з відносно збереженою функцією зіниці - зіниця частково розширена і мляво реагує на світло.

Відмічається екзотропія або гіпотрофія; аберантна регенерація - підняття верхньої повіки при погляді вниз і всередину, іноді сегментарне звуження зіниці при погляді вгору, вниз всередину.

Етіологія:

1. із залученням зіниці - аневризма задньої сполучної артерії, ураження мікроциркуляторного русла (діабет, гіпертонія), пухлина, травма, вроджена патологія, пухлина кавернозного синусу, захворювання орбіти, герпес, лейкоз;

2. без залучення зіниці - ураження мікроциркуляторного русла, синдром кавернозного синусу;

3. з відносним збереженням функції зіниці - ураження мікроциркуляторного русла, рідко - аневризми;

4. наявність аберантної регенерації - травма, аневризма, пухлина, вроджена патологія.

Параліч n. Trochlearis - бінокулярна вертикальна диплопія, затруднене читання, відчуття, що об'єкти виглядають нахиленими. На хворому оці спостерігається гіпертрофія, яка посилюється при погляді в напрямку здорового ока або нахилення голови до протилежного плеча. Обмеження рухів ока при погляді вниз і всередину. Етіологія: травма, ішемічний інсульт, демієлінізуючі хвороби, вроджена та ідіопатична патологія.

Параліч n. Abducens - бінокулярна горизонтальна диплопія, що посилюється при погляді в бік паралізованого латерального прямого м'яза. Око не повертається у скроневий бік.

Для діагностики паралізованого м'яза застосовують ключ Казаса або коордіметрію.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. ЯМР-сканування орбіти і головного мозку

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

1. Лікування основного захворювання.

2. Хірургічне лікування показане через 6 місяців після захворювання та лікування основного захворювання. Хірургічне (офтальмологічне) лікування:

Параліч окуло моторного нерва - пластика внутрішнього прямого м'яза, рецесія зовнішнього прямого м'яза.

Параліч блокового нерва - рецесія нижнього косого м'яза.

Параліч відвідного нерва - трансплантація м'язів (операція типа Гуммельсгейма).

Кінцевий очікуваний результат - косметичній ефект.

Термін лікування - 3-5 днів.

Критерії якості лікування:

Усунення косоокості, диплопії, косметичний ефект.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація ока при прошиванні м'язів, ерозія рогівки, гіпоефект.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні 3 тижні. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H49.4

H49.8

Ознаки та критерії діагностики:

Птоз, обмеження рухів ока (іноді повна нерухомість), зіниці нормальні, диплопія, слабість кругового м'яза, м'язів кінцівок та обличчя, експозиційна кератопатія. Процес двобічний.

Синдром Кернза-Сайра - захворювання починається у віці до 20 років, виникає пігментна дегенерація сітківки (сіль з перцем), гемералопія, звуження полів зору, дегенеративні зміни в макулі, зниження зору, диски зорових нервів з сірим відтінком, втрата слуху, розумова відсталість, мозочкові симптоматика, низькій зріст, пізнє статеве дозрівання, нефропатія, підвищений вміст білка у спинномозковій рідині. Спадкове захворювання. Значно пізніше від офтальмологічних симптомів виникає блокада серця, яка може призвести до раптової смерті.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. ЕКГ

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Кардіолога

Характеристика лікувальних заходів:

На сьогодні ефективного методу лікування прогресуючий офтальмоплегії немає.

1. Лікування експозиційній кератопатії - краплі (штучні сльози), гелі солкосерилу, актовегину, зволожуючі мазі (змазки).

2. Призматичні окуляри основою до низу для читання допомагають при обмеженні погляду вниз.

3. При вираженому птозі іноді доцільна хірургічна корекція.

4. При синдромі Кернза-Сайра - може бути необхідним встановлення штучного водія ритму.

Кінцевий очікуваний результат - полегшення стану.

Термін лікування - 3-5 днів.

Критерії якості лікування:

Полегшення стану, усунення диплопії при читанні.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Експозиційна кератопатія.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі непрацездатні - інвалідність. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H50.0

H50.1

H50.2

H50.3

Ознаки та критерії діагностики:

Збіжна співдружня косоокість - монокулярне відхилення будь-якого ока всередину.

Нефіксуюче око повертається в правильне положення при закриванні фіксуючого ока.

Амбліопія.

Види:

Співдружні езотропічні девіації. Конвергенція ока (очей), при якій кут відхилення всередину сталий при фіксації вдалину:

вроджена, проявляється до 6-ти місячного віку, великий кут косоокісті (більше 40-50 призмальних діоптрий) і незмінний при близькій і далекій фіксації, незначна гіперметропія, амбліопія.

акомодаційна езодевіація, конвергенція очей, яка супроводжується активацією акомодаційного рефлексу, розвивається у віці 2,5 років.

рефракційна акомодаційна езотропія, гіперметропія у межах +3,0 до +10,0 дптр, кут езодевіації помірний (20-30 призмальних дптр) і однаковий при далекій і близькій фіксації. Повна корекція усуває девіацію. Відношення акомодаційної конвергенції до акомодації (АК/А) у нормі, може бути амбліопія.

нерефракційна акомодаційна езотропія, кут езодевіації більший при близькій фіксації, ніж при далекій, незначна гіперметропія, відношення АК/А є високим, амбліопія.

часткова акомодаційна езотропія, рефракційна та нерефракційна акомодаційна езотропія, при якій кут девіації значно знижується при повній корекції гіперметропії; цей стан часто трапляється у випадку суттєвого інтервалу між появою косоокості і застосуванням повної корекції.

Розбіжна косоокість (екзодевіація) - будь-яке око постійно або тимчасово повернуте назовні. Нефіксуюче око повертається в правильне положення при закриванні фіксуючого ока. Амбліопія, підвищена активність верхніх або нижніх косих м'язів (викликає тип "A" або "V"-синдрому), вертикальна девіація.

Синдром "A" - при збіжній девіації кут відхилення ока збільшується при погляді догори і зменшується при погляді донизу; при розбіжній девіації кут більше при погляді донизу і менше при погляді догори.

Синдром "V" - при збіжної косоокості кут зменшується при погляді догори і збільшується при погляді донизу; при розбіжній девіації - кут більше при погляді до гори і менше при погляді донизу.

Переміжна (альтернуюча) екзотропія найпоширеніший тип косоокості у дітей з періоду новонародженності до 4-х років. Характерна змінна фіксація очей.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Визначення кута косоокості, типа фіксації, співвідношення АК/А, "A"-"V" синдромів

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Педіатра

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Збіжна співдружня косоокість:

В усіх випадках треба провести корекцію аномалії рефракції, що перевищує +2,0-3,0 дптр і лікувати амбліопію.

1. Вроджена збіжна косоокість - коли є однакова гострота зору обох очей проводять хірургічну корекцію - ослаблення внутрішнього м'яза та посилення дії зовнішнього м'яза.

2. Акомодаційна збіжна косоокість:

у дітей віком до 5-6 років провести корекцію гіперметропії за допомогою повної циклоплегічної рефракції;

у дітей старше 5-6 років, підібрати плюсові лінзи при маніфестній (нециклоплегічній) рефракції до появи затуманення далекого зору;

для носіння призначити найсильніші лінзи, які ще не дають затуманення далекого зору;

якщо очі хворого стають прямо при погляді в далину при повній корекції, але є езотропія при близькому зорі (високе відношення АК/А), призначити біфокальні лінзи для випрямлення очей при близькому зорі; біфокальні окуляри з додаванням +2,5-3,0 дптр, вершина біфокального сегмента перетинає нижній край зіниці.

Гіперметропія часто знижується поступово після 5-7 років, тому силу окулярів необхідно зменшувати, щоб не затуманювався зір вдалину при маніфестній рефракції. Якщо для поліпшення гостроти зору силу окулярів треба зменшити, але при цьому поновлюється езотропія, це свідчить про некомпенсовану акомодаційну езотропію.

Окуляри, призначені для корекції акомодаційної езодевіації, треба носити постійно.

Неакомодаційна езотропія - провести хірургічне втручання на прямих м'язах, якщо вона не виправляється окулярами.

Розбіжна косоокість - В усіх випадках треба провести корекцію аномалії рефракції і лікувати амбліопію.

1. при маніфестній екзотропії провести оперативне втручання на м'язах - посилити дію внутрішнього прямого м'яза і ослабити дію зовнішнього м'яза;

2. при альтернувальній екзотропії - оперативне втручання на прямих горизонтальних м'язах;

3. при "A" і "V" синдромах - операції рецесії і резекції на м'язах, що здійснують рухи ока по вертикалі.

Переміжна (альтернуюча) екзотропія - рецесія зовнішнього м'яза на обох очах Консервативне лікування - циклоплегіки, кортикостероїди, антибактеріальні краплі у післяопераційному періоді.

Кінцевий очікуваний результат - відновлення бінокулярного зору.

Термін лікування - 3-5 днів.

Критерії якості лікування:

Правильне положення ока, косметичний ефект, відновлення бінокулярного зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект, гіперефект, ерозія рогівки.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Лікування амбліопії. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H50.6

H50.8

Ознаки та критерії діагностики:

Синдром Брауна - синдром сухожильної піхви верхнього косого м'яза. Розлади рухів ока, які характеризуються обмеженням підняття ока, яке відхилене в середину. Піднімання ока при абдукції відносно нормальне. Очі прямі в первинному положенні. Етіологія - вроджена патологія, травма, оперативне втручання та запальний процес в ділянці блоку. Діагноз визначають на основі різкого обмеження або відсутності пасивних рухів аддуцированого ока при погляді догори (позитивний тракційний тест).

Синдром Дуейна (Дуана) - синдром ретракції ока - відсутність рухів до зовні і обмеження рухів до середини. Око втягується і очна щілина звужується при аддукції.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Дослідження рухів ока

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Педіатра

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне:

Синдром Брауна - рецесія верхнього косого м'яза, резекція нижнього косого м'яза або рецесія верхнього косого м'яза на другому оці.

Синдром Дуейна - операція показана лише тільки при наявності девіації. Пропонується рецесія внутрішнього прямого м'яза, а також пропонується часткова трансплантація вертикальних прямих м'язів місця прикріплення зовнішнього прямого м'яза. При відхиленні ока до гори або донизу - операції на м'язах вертикальної дії.

Кінцевий очікуваний результат - косметичний ефект.

Термін лікування - 3-5 днів.

Критерії якості лікування:

Правильне положення ока, косметичний ефект.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект, гіперефект, ерозія рогівки, перфорація склери.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Лікування амбліопії. Диспансеризація.

Код МКХ-10

H55

Ознаки та критерії діагностики:

Ністагм - коливання ока, що повторюються, в горизонтальному чи вертикальному напрямках або його обертання. Етіологія - вроджений або набутий.

Уривчастий (повштовхоподібний) ністагм - око повільно відхиляється в певному напрямку (повільна фаза), після чого раптово повертається назад до первинного положення.

Латентний ністагм - виникає тільки при спогляданні об'єктів одним оком, швидка фаза ністагму спрямована в бік оглядаючого ока.

Маятникоподібний - відхилення ока в обох фазах відбувається з однаковою швидкістю.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Біомікроскопія

3. Офтальмоскопія

4. Дослідження характеру рухів (фази ністагму) ока

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Педіатра

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне - проводити резекцію переднього черевця м'яза, а не сухожилля.

Уривчастий ністагм - проводять резекцію переднього черевця м'язів на обох очах на боці швидкої фази ністагму.

Уривчастий ністагм зі збіжною косоокістю - проводять більшу резекцію на зовнішньому прямому м'язі правого ока і меншу на внутрішньому м'язі лівого ока. При ністагмі і розбіжній косоокості - більшу резекцію проводять на внутрішньому м'язі лівого ока і меншу на зовнішньому прямому м'язі правого ока.

Маятникоподібний ністагм - однакова резекція переднього черевця зовнішнього і внутрішнього прямих м'язів на одному оці. При недостатньому ефекті - операція на другому оці через 6 місяців.

При поєднанні маятникоподібного ністагму з косоокістю проводять на одному оці - більшу резекцію роблять на м'язі, протилежного відхиленого ока, а меншу - на м'язі, відповідно відхиленню ока. При недостатньому ефекті - роблять аналогічну операцію на другому оці.

Консервативне лікування - максимально можлива корекція рефракції, лікування амбліопії.

Набутий ністагм - консервативне лікування: у дорослих - баклофен, починаючи з 15 мг на день і збільшуючи її на 15 мг кожні 3 доби до досягнення бажаного результату, але не більше 80 мг/день. Важкий інвалідизуючий ністагм можна лікувати ретробульбарними ін'єкціями ботулотоксину.

Кінцевий очікуваний результат - послабити ністагм.

Термін лікування - 3-5 днів.

Критерії якості лікування:

Зменшення амплітуди ністагму. Можливе підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект, ерозія рогівки, перфорація склери.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Лікування амбліопії. Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н52.0

Ознаки та критерії діагностики:

Гіперметропія - далекозорість. Хворий бачить і близько і далеко. Нечіткість зображення око компенсує напруженням акомодації. В період від 1 до 3-х років - кришталик і рогівка так змінюють свою кривизну, що рефракція стає близькою до еметропії, формується нормальна рефракція - гіперметропія 0,5-1,5 дптр. У дітей, у яких вроджені відхилення були великими, формується гіперметропія більш 2-3 дптр і розвивається збіжна косоокість. У віці 3-7 років функціональні порушення закріплюються і до гіперметропії з косоокістю приєднується амбліопія. При гіперметропії більше 3,0 дптр постійне напруження акомодації приводить до появи астенічного болю і розвитку косоокості. В цей період з'являються ознаки набутої міопії - зниження гостроти зору вдалину. У віці 7-18 років, якщо розвинулась міопія, вона має тенденцію до прогресування, особливо, якщо вона розвинулась до 10 років. У період 18-45 років у кого була гіперметропія більше 1,0 дптр, вона проявлюється раннім наступлениям пресбіопії. У віці 45-60 років - час коли різко зменшується акомодація, спостерігається повільне зрушення рефракції у бік ослаблення, еметропія стає гіперметропією, гіперметропія збільшується, а міопія зменшується. Після 60 років - продовжується повільне ослаблення рефракції у бік гіперметропії. Гіперметропію поділяють на 3 ступені: 1 ступінь - слабка, до 2-х дптр; 2 ступінь - середня, 2-4 дптр; 3 ступінь - висока, більше 4 дптр.