Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні

1. Стаціонар вдома організується для надання кваліфікованої медичної допомоги в домашніх умовах хворим дітям при відсутності необхідності або можливості госпіталізації за умов щоденного медичного нагляду.

2. Основні завдання стаціонару вдома включають проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих дітей при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, доліковування після виписки із стаціонару.

3. Відбір хворих дітей для лікування в стаціонарі вдома здійснює лікар-педіатр дільничний за погодженням з завідувачем педіатричним відділенням поліклініки.

4. Керівництво стаціонаром вдома здійснює завідуючий педіатричним відділенням поліклініки, у ЦРЛ, при відсутності зазначеної посади - районний педіатр, у дільничних лікарнях і лікарських амбулаторіях - головний лікар.

5. Режим роботи стаціонару вдома визначається керівником лікувально-профілактичного закладу, виходячи з потреб хворих та з урахуванням можливостей закладу.

6. Забезпечення лікарськими засобами хворих дітей для лікування у стаціонарі вдома може здійснюватися за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закладу, при якому він створений.

7. У випадку несприятливого перебігу захворювання хворого госпіталізують у профільне відділення лікарняного закладу.

8. При потребі лікуючий лікар залучає до обстеження і лікування хворої дитини лікарів-спеціалістів і діагностичні відділення лікувально-профілактичного закладу, в складі якого функціонує стаціонар вдома, або за домовленістю - інших лікувально-профілактичних закладів.

9. Медична облікова документація стаціонару вдома для дітей:

- карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001 N 258;

- історія розвитку дитини (ф.112/о), медична карта амбулаторного хворого (ф. 025/о), де лікуючий лікар (лікар-педіатр дільничний, сімейний лікар) і медична сестра стаціонару вдома (медична сестра дільнична) щоденно до одужання дитини записують динаміку стану її здоров'я та лікувально-діагностичних заходів, а лікарі-спеціалісти здійснюють запис з рекомендаціями в день проведення консультації дитини;

- журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. N 001-3/о).

10. Звіт про роботу стаціонару вдома для дітей подається у встановлені терміни і у встановленому порядку.

11. На час перебування хворої дитини в стаціонарі вдома, дитині або особі, яка здійснює догляд за нею, видаються документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність в установленому порядку.

12. При потребі, засідання лікарсько-консультативної комісії проводиться вдома у хворої дитини у встановленому порядку.

"Журнал обліку перебування хворих в денному стаціонарі, стаціонарі вдома" (форма 003-3/о) призначений для реєстрації хворих, які перебувають на лікуванні в денному стаціонарі поліклініці, або стаціонарі вдома. Записи в журналі дають можливість проводити аналіз даних щодо хворих, які лікувались у вказаних стаціонарах.

Журнал обліку перебування хворих в денному стаціонарі поліклініки, стаціонарі вдома ведеться старшою медичною сестрою в поліклініці.

В журнал записується кожний хворий, який перебував на лікуванні у денному стаціонарі поліклініки, або у стаціонарі вдома.

Графи 2-5 заповнюються на підставі даних ф. 112/о, 025/о.

Графи 6, 8 заповнюються при виписці хворого.

У графі "Примітка" відмічається місце лікування хворого (денний стаціонар поліклініки, стаціонар вдома).

Термін зберігання - 3 роки.

1. Кабінет здорової дитини створюється у складі дитячої поліклініки (відділення) і є методичним центром з питань розвитку, виховання здорової дитини.

2. У кабінеті здорової дитини працює медична сестра (фельдшер), яка пройшла підготовку з організації профілактичної роботи серед дітей раннього віку.

3. Керівництво роботою кабінету здорової дитини здійснює заступник головного лікаря з поліклінічного розділу роботи, завідуючий поліклінікою (дитячою консультацією).

4. Медичний персонал кабінету здорової дитини працює під контролем головної медичної сестри дитячої міської поліклініки або старшої медичної сестри педіатричного відділення (дитячої консультації).

5. Медичний персонал кабінету здорової дитини:

- проводить індивідуальні та колективні бесіди з батьками дітей, передусім раннього віку (до 3-х років) з питань виховання здорової дитини;

- навчає медичних сестер дільничних та батьків методиці догляду за дітьми, загартування, організації режиму дня, віковим комплексам масажу, гімнастики, технології приготування дитячого харчування, правилам харчування дитини, тощо;

- забезпечує впровадження принципів грудного вигодовування;

- проводить роботу з профілактики рахіту;

- спільно з дільничними педіатром та дільничною медичною сестрою готує дітей до вступу у дошкільний та загальноосвітній шкільний навчальний заклад;

- здійснює зв'язок з центрами "Здоров'я" та іншими закладами, що займаються профілактичною, інформаційною роботою для поширення нових матеріалів з питань профілактики та виховання здорової дитини;

- комплектує матеріали для оформлення кабінету;

- веде звітно-облікову документацію в установленому порядку;

- впроваджує інші профілактичні програми.

Примірний перелік методичних матеріалів кабінету здорової дитини:

- матеріали з питань природного та штучного вигодовування дітей першого року життя (з врахуванням сучасних вимог до інформації щодо розповсюдження замінників грудного молока);

- таблиці вікових режимів;

- таблиці показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей раннього віку;

- стенди з комплексами масажу та гімнастики, фізичних вправ для дітей раннього віку;

- стенди із схемами загартування дітей;

- виставка предметів догляду за дитиною, особистої гігієни, одягу, взуття, іграшок для різних вікових груп;

- схеми специфічної та неспецифічної профілактики рахіту;

- стенд з підготовки дитини до перебування у дошкільному навчальному закладі;

- схеми імунопрофілактики.

1. При відкритті кабінетів інфекційних захворювань пропонується врахувати наявність таких приміщень:

1.1. Кабінет лікаря.

1.2. Кабінет медичної сестри.

1.3. Процедурна.

1.4. Маніпуляційна.

1.5. Приміщення для зберігання медичного обладнання та інструментарію.

1.6. Приміщення для зберігання інвентарю для прибирання приміщень.

1.7. Туалет для хворих.

Кабінет інфекційних захворювань повинен мати окремий вхід і вихід; не може суміщатись з іншими службами, кабінетами поліклініки.

2. На посаду лікаря кабінету інфекційних захворювань призначається лікар-інфекціоніст дитячий.

3. У своїй роботі лікар кабінету інфекційних захворювань керується цим Положенням, діючими наказами та інструкціями, які регламентують діяльність інфекційної служби.

4. Лікар кабінету інфекційних захворювань підпорядковується завідуючому поліклінікою або заступнику головного лікаря з поліклінічного розділу роботи. Методичне керівництво роботою кабінету здійснює районний (міський, обласний) інфекціоніст дитячий.

5. Основними завданнями діяльності кабінету інфекційних захворювань є:

5.1. Проведення лікувально-діагностичної та консультативної допомоги інфекційним хворим, у тому числі ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД.

5.2. Організація диспансерного спостереження за перехворілими на інфекційні хвороби, також ВІЛ-інфікованими і хворими на СНІД.

5.3. Вивчення та аналіз динаміки інфекційної захворюваності, розробка заходів щодо її зниження; підвищення рівня діагностики та якості лікування інфекційних хворих.

5.4. Організаційно-методична та робота по профілактиці, діагностиці, лікуванню інфекційних хвороб, організація навчання лікарів та середнього медичного персоналу з питань інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу.

5.5. Організація та проведення санітарно-освітньої роботи.

6. Відповідно до вищезазначених завдань лікар кабінету інфекційних захворювань зобов'язаний:

6.1. Забезпечити своєчасну якісну діагностику та госпіталізацію інфекційних хворих, а також медичну допомогу в амбулаторних умовах.

6.2. Надавати консультативну допомогу інфекційним хворим в поліклініках, соматичних стаціонарах, вдома.

6.3. Здійснювати контроль за лікуванням дітей з інфекційними хворобами в домашніх умовах, яким за епідеміологічними показаннями не обов'язкова госпіталізація, долікуванням реконвалесцентів після виписки з стаціонару.

6.4. Організовувати своєчасне обстеження у вогнищах інфекційних захворювань.

6.5. Здійснювати контроль за своєчасним виявленням інфекційних захворювань лікарями-педіатрами дільничними та лікарями інших спеціальностей і проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів.

6.6. Забезпечувати диспансеризацію та динамічне спостереження за інфекційними хворими, в тому числі на СНІД та ВІЛ-інфікованими, реконвалесцентами інфекційних захворювань в установленому порядку.

6.7. Використовувати в процесі диспансеризації для оцінки повноти одужання сучасні методи інструментального, лабораторного та апаратного обстеження.

6.8. Проводити експертну оцінку ефективності диспансеризації.

6.9. Здійснювати облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв, паразитоносіїв як за даними екстрених повідомлень (ф. N 058/0), так і за даними статистичних талонів (ф. N 025-2/0) та журналів обліку інфекційних (ф. N 060/0) хворих.

6.10. Проводити аналіз динаміки інфекційної захворюваності та ефективності лікувально-діагностичної роботи поліклініки, експертизу тимчасової втрати непрацездатності дітей до 17 років включно та по догляду за ними, внаслідок інфекційних захворювань.

6.11. Брати участь в аналізі, плануванні та організації профілактичних щеплень прикріпленого до поліклініки дитячого населення.

6.12. Брати участь у складанні комплексного плану з профілактики інфекційних захворювань, протиепідемічних заходів щодо санітарної охорони території від занесення та розповсюдження особливо небезпечних інфекцій.

6.13. Здійснювати контроль за роботою медичного персоналу навчальних закладів з метою раннього виявлення та профілактики інфекційних захворювань.

6.14. Брати участь у розслідуванні та ліквідації вогнищ інфекційних захворювань.

6.15. Організовувати навчання та прийом заліків у медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу з питань профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань.

6.16. Брати участь в організації та проведенні санітарно-освітньої роботи серед населення.

6.17. Якісно та своєчасно вести медичну документацію згідно з діючими наказами та розпорядженнями. Складати звіти про діяльність кабінету, вести журнал обліку роботи кабінету інфекційних захворювань (ф. N 128/0).

7. Лікар інфекціоніст дитячий систематично підвищує свою кваліфікацію за всіма видами післядипломного навчання, а також шляхом участі в науково-практичних конференціях, семінарах.

8. При плануванні роботи лікаря кабінету інфекційних захворювань у графіках роботи кабінету враховуються години для прийому реконвалесцентів і хворих, які знаходяться на диспансерному обліку та проведення консультативної роботи в поліклініці, стаціонарі, вдома, роботи у вогнищах, організаційно-методичної, санітарно-освітньої роботи, підготовки і проведення навчання персоналу.

1. Педіатричне відділення відновного лікування організовується у складі дитячої міської поліклініки для здійснення комплексу реабілітаційних заходів дітям в амбулаторних умовах.

2. На посаду завідуючого педіатричним відділенням відновного лікування призначається лікар-педіатр зі стажем роботи за спеціальністю не менше 3 років, який має організаційні здібності.

3. Режим роботи відділення відновного лікування встановлюється керівником лікувально-профілактичного закладу.

4. Основні завдання відділення:

4.1. Використання комплексу всіх необхідних методів відновного лікування;

4.2. Безперервність, спадкоємність, послідовність та етапність, індивідуальний підхід в організації та проведенні лікування.

5. Відповідно до завдань відділення організує та проводить:

5.1. Реабілітацію хворих за індивідуальними програмами;

5.2. Впровадження в практику нових методів відновного лікування;

5.3. Надання консультативної допомоги хворим, організаційно-методичної допомоги з питань відновного лікування лікарям дитячої поліклініки;

5.4. Взаємозв'язок та спадкоємність у роботі з іншими підрозділами поліклініки, лікарні, які направляють хворих на лікування;

5.5. Експертиза якості відновного лікування;

5.6. Підвищення кваліфікації співробітників відділення та лікарів поліклініки з питань відновного лікування;

5.7. Ведення обліково-звітної документації в установленому порядку;

5.8. Аналіз діяльності відділення.

6. Відбір дітей для направлення на лікування до відділення відновного лікування здійснюють лікарі-педіатри дільничні та профільні спеціалісти.

7. Рекомендована структура відділення відновного лікування:

7.1. Фізіотерапевтичний відділ з кабінетами: мікрохвильової терапії, ультразвукової терапії, електросвітлолікування, фотарій, бальнеотерапії, грязетерапії, нетрадиційних методів лікування (голкорефлексотерапії, фітотерапії), інгаляторій, камери штучного мікроклімату тощо.

7.2. Денний стаціонар.

7.3. Кабінет відновлення зору.

7.4. Відділ лікувальної фізкультури, кабінети масажу.

7.5. Інші.

8. Дані про проведені курси лікування, стан хворого, рекомендації по подальшому лікуванню відображаються в історії розвитку дитини (ф. N 112/о), медичній карті амбулаторного хворого (ф. N 025/о).

1. Підготовка дітей здійснюється лікарем-педіатром дільничним, медичною сестрою дільничною, медичною сестрою кабінету здорової дитини.

2. Підготовка включає в себе систематичне спостереження на педіатричній дільниці з метою забезпечення гармонійного психофізичного розвитку, оптимального сімейного виховання а саме:

2.1. Обов'язковий медичний профілактичний огляд за участю лікаря-педіатра, стоматолога, логопеда (інші спеціалісти за показаннями) та диспансеризацію дитини, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз);

2.2. Оздоровлення та лікування дітей груп "ризику" та диспансерної групи;

2.3. Оформлення медичної документації (ф. N 026/о), яка включає:

а) результати обов'язкового медичного профілактичного огляду, диспансеризації та оздоровлення з висновками спеціалістів;

б) дані про профілактичні щеплення (ф. N 063/о);

г) дані лабораторних досліджень;

д) рекомендації щодо режиму на період адаптації дитини в дошкільному навчальному закладі, груп по фізичному вихованню, диспансерних хворих - по спостереженню та оздоровленню.

3. У разі перенесеного гострого захворювання дитиною, що готується для відвідання дошкільного навчального закладу вперше, її направлення в заклад пропонується здійснювати не раніше ніж через 2 тижні після клінічного одужання.

4. Проведення планових профілактичних щеплень пропонується завершити не менш, як за 1 місяць до початку відвідування дошкільного навчального закладу.

5. Питання про направлення до дошкільного навчального закладу дітей груп ризику, а також дітей з хронічною патологією та вродженими вадами розвитку вирішуються індивідуально за участю лікарів-спеціалістів.

6. Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією.

1. Оформлення медичної документації для вступу до загальноосвітнього шкільного навчального закладу (ф. N 026/о) з висновками про стан здоров'я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення (ф. N 063/о).

2. Обов'язковий медичний профілактичний огляд дитини за участю педіатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хірурга, стоматолога, психіатра, логопеда (інших спеціалістів за показаннями) з визначенням готовності дитини до навчання в школі, проведенням антропометрії, плантографії, вимірюванням артеріального тиску та здійсненням лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз та інші за показаннями).

3. Лікування та оздоровлення дітей диспансерної групи.

4. Питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідстанції згідно розділу III ст. 15 вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Дитяча поліклініка (поліклінічне відділення, дитяча консультація) починає медичне спостереження за майбутньою дитиною з часу отримання повідомлення від жіночої консультації про встановлення її на облік.

Інформацію про встановлення на облік вагітної жінки дитяча міська поліклініка отримує 2 рази на місяць (1, 15 числа кожного місяця - з відповідним перенесенням на понеділок, коли ці числа випадають на вихідні дні).

Відповідальною за своєчасне і повне отримання інформації є головна (старша) медична сестра дитячої поліклініки (поліклінічного відділення, дитячої консультації), яка організовує збір інформації по телефону або особисто відвідує жіночу консультацію.

Головна (старша) медична сестра заносить інформацію на взяту на облік вагітну жінку до журналу реєстрації допологових патронажів вагітної жінки (ф. N 111-1/о).

На головну (старшу) медичну сестру покладається організаційний контроль за своєчасним, упродовж одного тижня, від отримання повідомлення з жіночої консультації, виконанням патронажу дитячою поліклінікою у першому триместрі вагітності.

Головна (старша) медична сестра веде щокварталу облік кількості вагітних, яких взято під нагляд дитячою поліклінікою в залежності від терміну вагітності.

Дільнична медична сестра фіксує у зошиті обліку роботи вдома дільничної медичної сестри (ф. N 116/0) всіх вагітних, що їх передала старша медична сестра поліклініки.

Першу зустріч з вагітною медсестра дільнична проводить вдома.

Якщо при взятті на облік жінки жіночою консультацією встановлюється середній або високий ступінь ризику перебігу вагітності, дільнична медична сестра інформує про це дільничного педіатра, і він виконує вдома перший допологовий патронаж.

Зміст первинного лікарського патронажу:

- збір повної і загальної інформації про дану вагітність;

- збір інформації про склад сім'ї, взаємини в родині, бажання чи небажання мати дитину, відповідність житлових умов та матеріального добробуту до поповнення сім'ї, готовність родини допомагати вагітній до і після пологів;

- рекомендації щодо необхідності повноцінного харчування та можливого алергійного впливу на плід деяких продуктів харчування, значення психоемоційного стану вагітної, позитивних емоцій, підготовка до лактації;

- проведення антенатальної профілактики патології плоду;

- сприяння становленню відповідальності майбутньої матері і батька за нормальний перебіг вагітності і здоров'я майбутньої дитини, підкреслюючи роль сім'ї;

- орієнтація сім'ї на необхідність злагоди і взаєморозуміння, сприятливої атмосфери сім'ї, заборона алкоголю і паління, в т.ч. і пасивного, застерігання від самолікування медикаментами;

- пропозиції щодо здорового способу життя сім'ї, сприяння поважному відношенню усієї родини і близьких до вагітної, майбутньої дитини і матері;

Запис про проведений патронаж робиться в історії розвитку майбутньої дитини. У записі вказується дата патронажу, триместр, термін вагітності.

Зміст вторинного патронажу у термін 32-36 тижнів вагітності:

Патронаж проводиться дільничним педіатром, дільничною медичною сестрою вдома.

Медичний персонал пояснює майбутній матері особливе значення 3-го триместру вагітності для забезпечення нормальних пологів і фізіологічного завершення внутрішньоутробного розвитку плоду та народження здорової дитини.

Головною метою патронажу в 3-ому триместрі є сприяння дитячої поліклініки у тому, щоб вагітна жінка щотижня відвідувала жіночу консультацію, з метою попередження ускладнень, посиленого контролю за розвитком плоду у найвідповідальніший період антенатального розвитку, зміцнення зв'язку дитячої поліклініки з сім'єю.

Медичний персонал:

- переконується у готовності сім'ї до народження дитини, дає рекомендації про необхідне майно для дитини;

- дає загальні рекомендації, ідентично тим, що давалися у першому і другому триместрі, значення рухової діяльності, психологічного спокою;

- цікавиться очікуваною вагою дитини, визначеною жіночою консультацією. Дає рекомендації щодо підготовки молочних залоз і всього організму до достатньої лактації, житла для майбутньої дитини, одягу, предметів догляду, гігієни тощо;

- звертає особливу увагу на роль грудного вигодовування для розвитку і здоров'я дитини і самої матері в його забезпеченні;

- наголошує на необхідності щотижневого контролю артеріального тиску, спостереження за самопочуттям та необхідності негайного звернення за медичною допомогою у разі ускладнення;

- акцентує увагу на необхідності збереження перед пологами та у пологах урівноваженого психоемоційного стану, віри у сприятливий результат;

- наголошує на необхідності раннього прикладання новонародженого до грудей після пологів, для якого практично немає протипоказань;

- виявляє сім'ї з асоціальною поведінкою та негайно подає письмову інформацію до завідуючого поліклінічним відділенням для інформування служби у правах неповнолітніх та опікунської ради з метою вирішення подальшої долі дитини.

Дані повторного патронажу та свої рекомендації дільничний педіатр, медична сестра записують в історії розвитку майбутньої дитини (ф. N 112/о).

1. "Журнал обліку допологових патронажів вагітних" (ф. N 111-1/0) призначений для реєстрації допологових патронажів вагітних жінок за місцем їх проживання. Записи в журналі дають можливість проводити аналіз своєчасності взяття на облік та кратності спостереження за вагітними педіатричною службою.

2. Журнал обліку допологових патронажів ведеться старшою медичною сестрою поліклініки.

3. В журнал заносяться дані про кожну вагітну, яка звернулася до жіночої консультації та активно виявлену дільничною педіатричною службою.

4. Графи 2-5, 11 заповнюються на підставі інформації, яку отримано з жіночої консультації.

5. Графи 6-10 заповнюються на підставі інформації, яку отримано від дільничного педіатра та дільничної медичної сестри.

6. Термін зберігання три роки.

1. Прізвище, ім'я, по батькові.

2. Дата народження.

3. Допологові патронажі:

один -

два -

4. Наявність обмінної карти (форма 113/о), довідки для дільничного педіатра або сімейного лікаря (ф. 057) та якість їх оформлення.

5. Якість обмінної карти (форма 113/о), ф. 57/о.

6. Перший лікарський патронаж після виписки із пологового будинку:

на 1-й день;

2-й день;

3-й день.

7. Медсестринський патронаж після виписки:

на 1-й день;

2-й день;

3-й день.

8. Відношення до групи ризику.

9. Безперервність нагляду педіатром.

10. Кількість патронажних оглядів лікаря-педіатра.

11. Безперервність нагляду медсестрою.

12. Кількість патронажів медсестри.

13. Наявність та своєчасність лабораторного обстеження.

14. Своєчасність та повнота диспансеризації.

15. Своєчасність щеплення.

16. Огляд лікаря в день щеплення.

17. Правильність організації проведення щеплень.

18. Перевірка реакції на щеплення.

19. Перенесені гострі захворювання.

20. Лікування в амбулаторних чи стаціонарних умовах.

21. Регулярність відвідувань хворої дитини:

- лікаря;

- медсестри.

22. Адекватність лікування.

23. Спостереження за реконвалесцентом після виписки із стаціонару.

24. Консультація завідуючого педіатричним відділенням, завідуючого поліклінікою чи районного педіатра, наявність спільних оглядів з дільничним педіатром.

25. Своєчасність взяття на диспансерний облік при необхідності.

26. Наявність фонових захворювань:

- гіпотрофії;

- рахіту;

- анемії;

- діатезів, інше.

27. Своєчасність та адекватність профілактики рахіту.

28. Вид вигодовування:

- природне до _____ місяців;

- штучне (з якого віку);

- змішане (з якого віку).

29. Адекватність: проведення підготовки до лактації та її ведення, рекомендацій з харчування, режиму.

30. Спостереження за знаком БЦЖ.

31. Наявність етапних епікризів у 1, 3, 6, 9, 12 міс., їх змістовність.

32. Проведення антропометрії в декретовані строки.

33. Відображення психомоторного розвитку.

34. Своєчасність консультування спеціалістів.

35. Наявність плану занять у "школі матерів" та відміток про їх проведення.

1. Прізвище, ім'я, по батькові.

2. Вік.

3. Діагноз.

4. Відповідність діагнозу діючій класифікації.

5. Своєчасність та обгрунтованість взяття на диспансерний облік.

6. Лікувальний заклад, де вперше поставлений діагноз (поліклініка, стаціонар).

7. Регулярність оглядів.

8. Консультації суміжних фахівців.

9. Своєчасність, повнота лабораторного обстеження.

10. Своєчасність, повнота інструментального обстеження.

11. Інтерпретація даних додаткового обстеження.

12. Своєчасність та адекватність протирецидивного лікування.

13. Наявність рецидиву або загострення захворювання.

14. Використання нових методів діагностики та лікування.

15. Примітка.

1. Комплексна оцінка стану здоров'я дітей проводиться лікарями-педіатрами лікувально-профілактичних закладів під час профілактичних оглядів дітей декретованого віку.

2. Під час комплексної оцінки стану здоров'я дитини враховуються наступні ознаки:

а) функціональний стан органів та систем;

б) резистентність та реактивність організму;

в) рівень та гармонічність фізичного та психоневрологічного розвитку;

г) наявність хронічної (в т.ч. вродженої) патології.

3. За станом здоров'я діти розподіляються на групи здоров'я:

- перша група - здорові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здоров'я: не хворіють за період спостереження або мають незначні одиничні відхилення, які не впливають на стан здоров'я і не потребують корекції;

- друга група - діти групи "ризику" - діти з ризиком виникнення хронічної патології та ті, що часто (4 і більше разів на рік) хворіють. Це діти з функціональними відхиленнями, обумовленими ступенем морфологічної зрілості органів та систем, діти першого року життя з обтяженим акушерським і генеалогічним анамнезом, ті, що часто хворіють, або, які тяжко перехворіли з несприятливим перебігом реабілітаційного періоду і т. інше;

- третя, четверта і п'ята групи - хворі діти з хронічною патологією в стадії компенсації, субкомпенсації і декомпенсації.

Примірна схема розподілу дітей раннього та дошкільного віку по групам здоров'я (додається).

За період спостереження за дитиною група здоров'я у неї може змінюватися в залежності від динаміки стану здоров'я.