Про подальший розвиток клінічної імунології в Україні

З метою подальшого розвитку клінічної та лабораторної імунології в Україні, удосконалення спеціалізованої діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги населенню

1. Затвердити:

1.1. Структуру служби клінічної імунології в Україні (додається).

1.2. Примірне положення про регіональний (обласний, міський) медичний центр клінічної імунології (додається).

1.3. Положення про головного позаштатного спеціаліста з клінічної та лабораторної імунології Міністерства охорони здоров'я України (додається).

1.4. Примірне положення про головного позаштатного спеціаліста з клінічної та лабораторної імунології Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій (додається).

1.5. Примірне положення про відділення клінічної імунології (імунотерапії) (додається).

1.6. Примірне положення про кабінет лікаря-імунолога клінічного (додається).

1.7. Перелік обладнання кабінету лікаря-імунолога клінічного (додається).

1.8. Примірне положення про лабораторію імунології (додається).

1.9. Примірне положення про лікаря-імунолога клінічного (додається).

1.10. Примірне положення про лікаря-лаборанта-імунолога (додається).

1.11. Перелік основних показань для направлення хворого на консультацію до лікаря-імунолога клінічного та перелік супроводжувальних медичних документів та обстежень (додається).

2. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню спільно з головним позаштатним спеціалістом Міністерства охорони здоров'я України з клінічної та лабораторної імунології, Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Харківської, обласних держадміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації:

2.1. Внести пропозиції щодо створення та розширення діяльності вже створених регіональних медичних центрів клінічної імунології (РМЦКІ) в містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Харкові та Сімферополі.

2.2. Розробити заходи щодо створення та зміцнення існуючих підрозділів служби клінічної та лабораторної імунології на підвідомчих територіях згідно з затвердженою структурою служби.

2.3. З урахуванням місцевих потреб дозволити створення спільних обласних (міських) центрів клінічної імунології та алергології.

2.4. Затвердити посади головних позаштатних спеціалістів з клінічної та лабораторної імунології Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, в разі необхідності залучати їх до складу наступних комісій: атестаційних, МСЕК, ЛКК, експертизи хворих, що постраждали від аварії на ЧАЕС, комісії з профілактики поствакцинальних ускладнень, акредитаційних.

3. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню спільно з головним спеціалістом МОЗ України з клінічної та лабораторної імунології внести пропозиції щодо створення Головного науково-практичного медичного центру клінічної імунології та імунопрофілактики.

4. Головному позаштатному спеціалісту з клінічної та лабораторної імунології МОЗ України організовувати навчання лікарів-імунологів клінічних і лікарів-лаборантів-імунологів на курсах стажування та інформації, семінарах, конференціях, нарадах, школах з актуальних питань клінічної імунології.

5. Рекомендувати Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій:

5.1. Ввести посади лікарів-імунологів клінічних і медичних сестер в штаті обласних, міських лікарень, обласних, міських поліклінік та інших медичних установ згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2000 N 33.

5.2. Забезпечити за погодженням з обласними (міськими) державними адміністраціями використання ліжок в місцевих санаторіях і санаторіях-профілакторіях для реабілітаційного етапу лікування імунологічних хворих.

5.3. При лабораторному обстеженні хворих на імунопатологію кількісне визначення імунокомпетентних клітин проводити за допомогою моноклональних антитіл, замість методу розеткоутворення.

6. Проводити консультації з головним позаштатним спеціалістом з клінічної та лабораторної імунології Міністерства охорони здоров'я України при затвердженні кандидатур на посаду головного позаштатного спеціаліста з клінічної та лабораторної імунології Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій.

7. Начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М.В. передбачити збір статистичної інформації з клінічної імунології.

8. Закріпити за регіональними медичними центрами клінічної імунології (РМЦКІ) наступні області:

Дніпропетровський РМЦКІ - Запорізька, Кіровоградська.

Донецький РМЦКІ - Луганська.

Київський РМЦКІ - Вінницька, Житомирська, Черкаська, Чернігівська.

Львівський РМЦКІ - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька.

Одеський РМЦКІ - Миколаївська, Херсонська.

Харківський РМЦКІ - Полтавська, Сумська.

Сімферопольський РМЦКІ - Автономна Республіка Крим.

9. Начальнику Головного управління закладів освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України Вороненку Ю.В. організувати цикл тематичного удосконалення з питань клінічної імунології та алергології для лікарів усіх спеціальностей відповідно до заявок закладів охорони здоров'я.

10. Наказ МОЗ України від 27.04.98 N 104 "Про розвиток клінічної імунології в Україні" вважати таким, що втратив чинність.

11. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Гойду Н.Г.

Структура служби клінічної імунології в Україні включає:

I. Головний науково-практичний медичний центр клінічної імунології та імунопрофілактики.

II. Регіональні, обласні (міські) медичні центри клінічної імунології.

III. Відділення клінічної імунології (імунотерапії) стаціонарів.

IV. Кабінети клінічної імунології поліклінік.

V. Лабораторії імунології.

До складу медичних центрів входять:

1. Консультативно-поліклінічне відділення (формується на підставі Положення про кабінет лікаря-імунолога клінічного цього наказу).

2. Клінічне відділення (формується на підставі Положення про відділення клінічної імунології (імунотерапії) цього наказу).

3. Лабораторно-діагностичне відділення (формується на підставі Положення про лабораторію імунології цього наказу).

4. Імунореабілітаційне відділення (формується на підставі Положення про реабілітаційне відділення).

1.1. Регіональний (обласний, міський) медичний центр клінічної імунології (далі - Р(ОМ)МЦКІ) створюється в складі обласних (міських) лікарень, забезпечує спеціалізовану діагностично-лікувальну медичну допомогу з клінічної імунології населенню області (міста).

1.2. Керівництво Р(ОМ)МЦКІ здійснює висококваліфікований спеціаліст - клінічний імунолог першої (вищої) категорії, який пройшов курс тематичного удосконалення з алергології.

1.3. Діяльність Р(ОМ)МЦКІ здійснюється у взаємодії з іншими регіональними (обласними, міськими) Центрами та Головним науково-практичним медичним центром клінічної імунології та імунопрофілактики.

1.4. Заклад, на базі якого організовано Р(ОМ)МЦКІ, здійснює його організаційно-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення, надає необхідні службові та лабораторні приміщення.

1.5. Організація, ліквідація, контроль за роботою та оцінка діяльності Р(ОМ)МЦКІ здійснюється Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласних (міських) держадміністрацій спільно з головним позаштатним спеціалістом з клінічної та лабораторної імунології МОЗ України.

1.6. Р(ОМ)МЦКІ у своїй діяльності керується законодавством України, нормативними документами МОЗ України, Статутом лікарні, на базі якої він працює та цим Положенням.

2.1. Забезпечення консультативної, діагностичної, лікувальної та профілактичної допомоги з клінічної імунології населенню регіону (області, міста).

2.2. Визначення та оцінка розгорнутого імунного статусу у жителів регіону (області, міста) та динамічне спостереження за його змінами.

2.3. Проведення диспансерного спостереження за хворими з виявленою імунопатологією.

2.4. Проведення профілактичних оглядів населення регіону (області, міста) з метою попереднього виявлення груп ризику в розвитку імунопатології.

2.5. Надання консультативної допомоги імунологічним хворим у складних для діагностики випадках, а також в разі неефективної терапії, що проводиться за місцем проживання.

2.6. Проведення різних видів імунотерапії хворих з встановленою імунопатологією в амбулаторних та стаціонарних умовах та спостереження за її ефективністю.

2.7. Визначення імунореабілітаційних заходів в імунореабілітаційних відділеннях на базі профільних санаторіїв для надання другого етапу стаціонарного лікування хворих з тяжкою імунопатологією.

2.8. Організація перевірок якості надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з імунопатологією в регіоні, області.

2.9. Участь у роботі обласних (міських) комісій з питань експертизи хворих, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії та комісії з профілактики поствакцинальних ускладнень.

2.10. Складання щорічного плану та звіту про проведену роботу та направлення їх в регіональні Центри та Головний науково-практичний медичний центр клінічної імунології та імунопрофілактики.

3.1. Адміністративний та організаційно-методичний відділ.

3.2. Консультативно-поліклінічний відділ (формується на підставі Положення про кабінет лікаря-імунолога клінічного цього наказу).

3.3. Лабораторно-діагностичний відділ (формується на підставі Положення про лабораторію імунології цього наказу).

3.4. Клінічний відділ (формується на підставі Положення про відділення клінічної імунології (імунотерапії) цього наказу).

3.5. Імунореабілітаційний відділ (формується на основі типового Положення про реабілітаційне відділення).

4.1. Лабораторні:

4.1.1. Визначення відносної та абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові.

4.1.2. Визначення білкових фракцій.

4.1.3. Визначення гострофазових протеїнів.

4.1.4. Визначення вмісту загального комплементу.

4.1.5. Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів.

4.1.6. Визначення активності спонтанного та стимульованого НСТ-тесту.

4.1.7. Визначення відносної та абсолютної кількості популяцій лімфоцитів з використанням моноклональних антитіл.

4.1.8. Визначення функціональної активності клітинного імунітету за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів, тесту гальмування міграції лейкоцитів та шкірних тестів з інфекційними та неінфекційними антигенами.

4.1.9. Визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G, E.

4.1.10. Визначення концентрації циркулюючих імунних комплексів.

4.1.11. Визначення рівня специфічних циркулюючих та фіксованих антигенів-антитіл (для регіонального Центру).

4.1.12. Визначення рівня цитокінів та рецепторів до них (для регіональних Центрів).

4.1.13. Проведення аналізу активізаційних маркерів лімфоцитів (для регіонального Центру).

4.1.14. Проведення HLA - типування (для регіонального Центру).

4.2. Додаткові дослідження (виконуються при наявності показань за допомогою відповідних підрозділів медичної установи, на базі якої створюється Центр):

4.2.1. УЗД внутрішніх органів та лімфатичних вузлів.

4.2.2. Рентген-променеві дослідження - тимусу, органів грудної клітки.

4.2.3. Капіляроскопія.

4.2.4. Доплерометрія.

4.2.5. Біохімічні.

4.2.6. Бактеріологічні.

4.2.7. Гормональні.

4.2.8. Морфологічні (біоптати та пунктати лімфатичних вузлів, селезінки, нирок, печінки, шкіри, м'язів).

5.1. Проведення медикаментозної специфічної, неспецифічної, замісної терапії імунологічних хвороб та синдромів.

5.2. Проведення еферентних та квантових методів лікування імунологічним хворим.

5.3. Проведення фізіотерапевтичних методів лікування імунологічним хворим.

5.4. Контроль за ефективністю імунореабілітаційних заходів у відповідних відділеннях профільних санаторіїв.

Фінансування здійснюється в межах асигнувань, визначених на утримання лікувального закладу, на базі якого створено Центр та інших джерел, що не протирічать чинному законодавству.

1. Головний позаштатний спеціаліст з клінічної та лабораторної імунології призначається наказом Міністра охорони здоров'я України.

2. Головний позаштатний спеціаліст у своїй роботі керується законодавством України, цим Положенням, наказами Міністерства охорони здоров'я.

3. Основні завдання головного позаштатного спеціаліста:

- аналіз стану служби клінічної та лабораторної імунології, підготовка та внесення пропозицій щодо удосконалення її роботи;

- координація роботи медичних центрів клінічної імунології, здійснення контролю за виконанням покладених на них завдань та надання їм необхідної консультативної та організаційно-методичної допомоги;

- участь у плануванні заходів по удосконаленню та підготовці лікарів клінічних та лабораторних імунологів;

- координація заходів щодо профілактики, виявлення, диспансеризації та лікування хворих на імунопатологію;

- вивчення та оцінка якості надання медичної допомоги хворим на імунопатологію в Україні;

- вивчення, узагальнення та впровадження передового вітчизняного та закордонного досвіду з клінічної імунології;

- аналіз пропозицій, заяв та скарг з питань організації та діяльності служби клінічної імунології;

- надання МОЗ України консультативної допомоги при підготовці нормативних та законодавчих документів з питань подальшого розвитку служби клінічної та лабораторної імунології.

4. Головний позаштатний спеціаліст з клінічної та лабораторної імунології має право:

4.1. Вносити пропозиції:

- з основних напрямків поточного та перспективного розвитку клінічної та лабораторної імунології в Україні з урахуванням потреб населення, досягнень медичної науки та втілення їх у практику лікувально-профілактичних закладів;

- з організаційно-методичних та спеціальних питань щодо профілактики, діагностики та лікування імунозалежних, в тому числі і алергічних захворювань;

- щодо проведення науково-практичних конференцій, нарад з клінічної та лабораторної імунології;

- з питань підготовки та удосконалення кадрів, а також щодо організації заходів, спрямованих на підвищення рівню знань з клінічної імунології у лікарів інших спеціальностей;

- щодо організації періодичних видань (журналів, збірок робіт та ін.) та з питань видання підручників і посібників для лікарів з клінічної імунології.

4.2. У встановленому порядку користуватися статистичними та іншими матеріалами органів охорони здоров'я для аналізу стану організації та функціонування служби клінічної та лабораторної імунології.

4.3. Приймати участь у підготовці наказів та інших документів МОЗ України, що стосуються питань подальшого розвитку служби клінічної та лабораторної імунології.

1. Головний позаштатний спеціаліст з клінічної та лабораторної імунології МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій та міської державної адміністрації призначається наказом зазначених установ з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів.

2. Головний позаштатний спеціаліст з клінічної та лабораторної імунології у своїй роботі керується цим Положенням, наказами МОЗ України.

3. Основними завдання головного позаштатного спеціаліста є:

3.1. Розробка та організація проведення заходів, спрямованих на виявлення, профілактику, диспансеризацію, впровадження нових методів діагностики та лікування імунологічних хворих.

3.2. Аналіз стану імунологічної служби, підготовка та внесення пропозицій щодо удосконалення її роботи в області (місті).

3.3. Вивчення та оцінка якості надання імунологічної допомоги хворим в області (місті).

3.4. Координація заходів з надання медичної допомоги імунологічним хворим в області (місті) і розробка методів, спрямованих на їх покращення.

3.5. Участь в плануванні заходів з вдосконалення та підготовки лікарів-імунологів клінічних, лабораторних імунологів в області (місті) та середнього медичного персоналу цієї служби.

3.6. Аналіз заяв, пропозицій та скарг від населення з питань надання імунологічної допомоги.

3.7. Вивчення потреб імунологічних центрів, кабінетів, відділень та лабораторій з питань надання імунологічної допомоги.

3.8. Участь в обласних експертних комісіях з питань експертизи хворих, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії та профілактики поствакцинальних ускладнень.

4. Головний позаштатний спеціаліст має право вносити пропозиції:

- з організаційно-методичних і спеціальних питань профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації хворих імунологічного профілю;

- основних напрямків поточного та перспективного планів розвитку імунологічної допомоги хворим області (міста) з урахуванням потреб населення, досягнень медичної науки та практичної охорони здоров'я;

- щодо забезпеченості імунологічними діагностикумами та імунотропними препаратами хворих області (міста);

- щодо проведення з'їздів, нарад, конференцій, семінарів з питань надання імунологічної допомоги;

- з питань підготовки та удосконалення кадрів з клінічної та лабораторної імунології.

5. Головний позаштатний спеціаліст вивчає стан організації імунологічної служби, користуючись статистичними матеріалами закладів охорони здоров'я та лікувально-профілактичних установ регіону в установленому порядку.

6. Залучає до співпраці спеціалістів навчальних медичних закладів та науково-дослідних установ за погодженням з керівництвом.

7. Головний позаштатний спеціаліст проводить піврічний та річний звіт по службі в області (місті).

8. Головний позаштатний спеціаліст забезпечує надання щорічного звіту за затвердженою формою в відповідні регіональні Центри та головний науково-практичний медичний центр клінічної імунології та імунопрофілактики (після його створення).

1.1. Відділення клінічної імунології (імунотерапії) є складовою частиною Р(ОМ)МЦКІ або самостійним підрозділом багатопрофільної лікарні.

1.2. Враховуючи специфіку хворих та роботу з цитостатиками, антибіотиками, препаратами крові, специфічними імунодіагностикумами, відділення клінічної імунології (імунотерапії) повинно мати в своєму складі:

- стаціонар (кількість ліжок в обласних, міських центрах визначається з огляду на місцеві особливості щодо частоти імунозалежної патології);

- процедурний кабінет (проби in vivo);

- приміщення для медичного персоналу.

1.3. Направлення хворих з імунопатологією на стаціонарне лікування у відділення клінічної імунології (імунотерапії) здійснюється лікарем-імунологом клінічним поліклініки.

1.4. На посаду завідувача відділення клінічної імунології (імунотерапії) призначається лікар-імунолог клінічний зі стажем роботи з клінічної імунології не менше 3 років і загальним терапевтичним стажем не менше 5 років, який пройшов спеціалізацію з клінічної імунології та тематичне удосконалення з алергології.

1.5. На посаду лікаря-імунолога клінічного відділення, призначається лікар, що пройшов спеціалізацію з клінічної імунології.

1.6. Фахівці відділення у своїй діяльності при обстеженні та лікуванні хворих використовують всі лікувально-діагностичні підрозділи лікарні, у складі якої воно організоване.

1.7. У своїй роботі персонал відділення клінічної імунології (імунотерапії) керується цим Положенням та Положенням про обласну (міську) лікарню, Положенням про обласний (міський) Центр клінічної імунології, а також вказівками головного лікаря та керівника центру.

1.8. Фахівці відділення клінічної імунології (імунотерапії) ведуть облік і звітуються про свою діяльність за затвердженими формами та у визначені терміни.

2.1. Надання консультативної та лікувальної допомоги хворим з імунопатологією:

1. Імунодефіцити (первинні):

1.1. Імунодефіцити з переважною недостатністю антитіл - D80.

Спадкова гіпогаммаглобулінемія - D80.0:

- Автономна рецесивна агаммаглобулінемія (швейцарський тип).

- Зчеплена з X-хромосомою агаммаглобулінемія (Брутона) (з дефіцитом гормону росту).

Несімейна гіпогаммаглобулінемія - D80.1:

Агаммаглобулінемія з наявністю В-лімфоцитів, що несуть імуноглобуліни.

Загальна агаммаглобулінемія.

- Гіпогаммаглобулінемія БДВ.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну A (IgA) - D80.2.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну G (IgG) - D80.3.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну M (IgM) - D80.4.

Імунодефіцит з підвищеним рівнем імуноглобуліну M (IgM) - D80.5.

Недостатність антитіл з близьким до нормального рівнем імуноглобулінів або з гіпергаммаглобулінемією - D80.6:

- Дефіцит антитіл з гіперімуноглобулінемією.

Транзиторна гіпогаммаглобулінемія у дітей - D80.7.

Інші імунодефіцити з переважним порушенням антитіл - D80.8.

- Дефіцит легких капа-ланцюгів.

Імунодефіцит з переважним порушенням антитіл, неуточнений - D80.9.

1.2. Комбіновані імунодефіцити - D81.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з ретикулярним дисгенезом - D81.0.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з низькою кількістю Т- і В-клітин - D81.1.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з низькою або нормальною кількістю В-клітин - D81.2.

Дефіцит аденозиндезамінази - D81.3.

Синдром Незелофа - D81.4.

Дефіцит пуриннуклеозидфосфорилази - D81.5.

Дефіцит молекул класу I головного комплексу гістосумісності - D81.6.

- Синдром "оголених лімфоцитів".

Дефіцит молекул класу II головного комплексу гістосумісності - D81.7.

- Синдром "оголених лімфоцитів".

Інші комбіновані імунодефіцити - D81.8.

Комбінований імунодефіцит, неуточнений - D81.9.

- Тяжке комбіноване імунодефіцитне порушення БДВ.

1.3. Імунодефіцити, пов'язані з іншими значними дефектами - D82. Синдром Віскотта-Олдріча - D82.0.

- Імунодефіцит з тромбоцитопенією та екземою.

Синдром Ді Джорджи - D82.1.

- Синдром дивертикула глотки;

- Загрудинної залози:

- алімфоплазія;

- аплазія або гіпоплазія з імунодефіцитом.

Імунодефіцит з карликовістю за рахунок коротких кінцівок - D82.2.

Імунодефіцит внаслідок спадкового дефекту, зумовленого вірусом Епштейна-Барра - D82.3:

- Зчеплена з X-хромосомою лімфопроліферативна хвороба.

Синдром гіперімуноглобуліну E (IgE) - D82.4.

Імунодефіцит, пов'язаний з іншими уточненими значними дефектами - D82.8.

Імунодефіцит, пов'язаний із значним дефектом, неуточнений - D82.9.

1.4. Загальний варіабельний імунодефіцит - D83.

Загальний варіабельний імунодефіцит з переважними порушеннями кількості та функції В-клітин - D83.0.

Загальний варіабельний імунодефіцит з переважними порушеннями імунорегуляторних Т-клітин - D83.1.

Загальний варіабельний імунодефіцит з аутоантитілами до В- та Т-клітин - D83.2.

Інші загальні варіабельні імунодефіцити - D83.8.

Загальний варіабельний імунодефіцит, неуточнений - D83.9.

1.5. Інші імунодефіцити - D84.

Дефект функціонального антигену-1 лімфоцитів (ЛФА-1) - D84.0.

Дефект у системі комплементу - D84.1.

- Дефект інгібітора C1 естерази (C1-ІНГ).

Інші уточнені імунодефіцитні порушення - D84.8.

Імунодефіцит, неуточнений - D84.9.

Альбінізм (синдром Чедіака-Стейнбрінка) - E70.3.

Спадкова атаксія - G11.

1.6. Інші порушення із залученням імунного механізму, не класифіковані в інших рубриках - D89.

Гіпергаммаглобулінемія, неуточнена - D89.2.

1.7. Імунодефіцити (вторинні): уточнені - D89.8

- Інші септицемії (хроніосепсіс) - A41;

- Хламідійні інфекції - A55-A56;

- Герпевірусна інфекція (Her SV1.2) - B00, A60;

- Оперізувальний лишай (Her ZV) - B02;

- Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) - B20-B24;

- Хвороба, зумовлена цитомегаловірусом (CMV) - B25;

- Інфекційний мононуклеоз (EBV) - B27;

- Мікози - B35-B49;

- Токсоплазмозні інфекції - B58;

- Вторинне та неуточнене злоякісне новоутворення лімфовузлів, органів дихання і травлення, інших уточнених і неуточнених локалізацій - C77-80;

- Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин - C81-C96;

- Агранулоцитоз (нейтропенія) - D70;

- Еозинофілія - D72.1;

- Лімфопенія/лімфоцитоз тривала (ий) - D72.8-D72.9;

- Хвороби селезінки (стан після видалення селезінки) - D73;

- Гіпогаммаглобулінемія спадкова і несімейна (тривала)- D80.0-D80.1;

- Саркоїдоз - D86;

- Кріоглобулінемія - D89.1;

- Гіпергаммаглобулінемія неуточнена (тривала) - D89.2.

1.8. Імунодефіцити (вторинні): неуточнені - D89.9

Хвороби вилочкової залози (стан після видалення вилочкової залози) - E32;

Реакція на тяжкий стрес - F43;

Лімфаденіт (неспецифічний, хронічний), за винятком брижового - I88.1;

Хвороби мигдаликів та аденоїдів (хронічні, рецидивуючі) - J35;

Ентерити та коліти неінфекційні (хронічні та рецидивуючі) - K50-K52;

Колагенози (судинні) - M30-M36;

Системні ураження сполучної тканини, неуточнені (аутоімунні хвороби) - M35.9;

Чоловіча безплідність, жіноча безплідність неуточнена (імунного генезу) N 46, N 97.9;

Медична допомога матері при резус-імунізації - O36.0, O36.1;

Гарячка стійка - R50.1;

Нездужання та втома; синдром підвищеної втомлюваності - R53;

Лімфоаденопатія - R59;

Підвищення ШОЕ (тривале) - R70.0;

Токсична дія речовин переважно немедичного призначення - T51-T65;

Кріопатія (дія низької температури) - T69;

Алергія неуточнена (алергічні хвороби) - T78.4;

Відмирання та відторгнення трансплантованих органів та тканин (трансплантаційна хвороба ) - T86;

Реакції і ускладнення імунізації - T88.0-T88.1;

Віддалені наслідки отруєння лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами - T-96.

1.9. Алергічні захворювання, що потребують інтенсивної неспецифічної імунотерапії та імуномоніторингу (Алергічний риніт, гострий атопічний кон'юнктивіт, бронхіальна астма, атопічний дерматит, кропив'янка) - H10.1, J30.1-30.4, J45, L20, L50.

1.10. Аутоімунні захворювання, що потребують імунологічного обстеження, імуносупресивної терапії, протеїнотерапії, цитокінотерапії з подальшим імунологічним моніторингом - K29.4, K73.2, K74.3, L52, M02.2, M02.3, M05, M30, M31, M32, M33, M34, M35.

1.11. Стани після видалення пухлин, які потребують подальшого проведення імунореабілітації та імунотерапії з подальшим імунологічним моніторингом.

1.12. Стани після тяжких хірургічних втручань, особливо при видаленні кишечника.

1.13. Стани після тяжких опіків.

1.14. Проведення диференційної та специфічної діагностики захворювань, коли діагноз неможливо встановити амбулаторно

1.15. Проведення імунодіагностичних заходів з вивченням специфічного і неспецифічного місцевого імунітету in vivo в умовах стаціонару (шкірні проби, біопсія шкіри, м'язів, пункція лімфатичних вузлів, суглобів).

1.16. Проведення екстракорпоральних методів лікування імунологічних хворих за показаннями.

1.17. Здійснення профілактичних заходів та своєчасне лікування ускладнень.

1.18. Розроблення програм імунореабілітації хворих після стаціонарного лікування

1.19. Проведення консультацій та надання спеціалізованої медичної допомоги хворим інших відділень лікарні з питань імунопатології.

1.20. Розробка заходів з покращання якості діагностично-лікувальної допомоги для зниження шпитальної летальності за умов імунологічній патології.

1.21. Підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу лікарні з питань медичної допомоги хворим з імунопатологією.

1.1. Кабінет лікаря-імунолога клінічного, як складова частина Р(ОМ)МЦКІ або як структурний підрозділ міської або обласної поліклініки, забезпечує профільну спеціалізовану медичну допомогу населенню.

1.2. У своїй діяльності кабінет лікаря-імунолога клінічного використовує всі лікувально-діагностичні можливості закладу, в якому його відкрито.

1.3. На посаду лікаря-імунолога призначається лікар, який має спеціалізацію з клінічної імунології.

1.4. Навантаження лікаря-імунолога клінічного визначається: для первинного хворого - 40 хвилин, повторного - 20 хвилин, беручи до уваги конкретний обсяг роботи з хворим.

1.5. Направлення хворих з певними видами патології на консультацію в кабінет лікаря-імунолога клінічного здійснюється лікарями різних спеціальностей (згідно Переліку основних показань і обов'язкових документів - додається).

1.6. Методичне керівництво лікаря-імунолога клінічного здійснюється головним імунологом області (міста).

2.1. Надання спеціалізованої медичної допомоги імунологічним хворим з наступними синдромами та хворобами:

1. Імунодефіцити (первинні):

1.1. Імунодефіцити з переважною недостатністю антитіл - D80

Спадкова гіпогаммаглобулінемія - D80.0:

- Автономна рецесивна агаммаглобулінемія (швейцарський тип).

- Зчеплена з X-хромосомою агаммаглобулінемія (Брутона) (з дефіцитом гормону росту).

Несімейна гіпогаммаглобулінемія - D80.1:

Агаммаглобулінемія з наявністю В-лімфоцитів, що несуть імуноглобуліни.

- Загальна агаммаглобулінемія.

- Гіпогаммаглобулінемія БДВ.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну A (IgA) - D80.2.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну G (IgG) - D80.3.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну M (IgM) - D80.4.

Імунодефіцит з підвищеним рівнем імуноглобуліну M (IgM) - D80.5.

Недостатність антитіл з близьким до нормального рівнем імуноглобулінів або з гіпергаммаглобулінемією - D80.6:

- Дефіцит антитіл з гіперімуноглобулінемією.

Транзиторна гіпогаммаглобулінемія у дітей - D80.7.

Інші імунодефіцити з переважним порушенням антитіл - D80.8.

- Дефіцит легких капа-ланцюгів.

Імунодефіцит з переважним порушенням антитіл, неуточнений - D80.9.

1.2. Комбіновані імунодефіцити - D81.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з ретикулярним дисгенезом - D81.0.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з низькою кількістю Т- і В-клітин - D81.1.

Тяжкий комбінований імунодефіцит з низькою або нормальною кількістю В-клітин - D81.2.

Дефіцит аденозиндезамінази - D81.3.

Синдром Незелофа - D81.4.

Дефіцит пуриннуклеозидфосфорилази - D81.5.

Дефіцит молекул класу I головного комплексу гістосумісності - D81.6.

- Синдром "оголених лімфоцитів".

Дефіцит молекул класу II головного комплексу гістосумісності - D81.7.

- Синдром "оголених лімфоцитів".

Інші комбіновані імунодефіцити - D81.8.

Комбінований імунодефіцит, неуточнений - D81.9.

- Тяжке комбіноване імунодефіцитне порушення БДВ.

1.3. Імунодефіцити, пов'язані з іншими значними дефектами - D82.

Синдром Віскотта-Олдріча - D82.0.

- Імунодефіцит з тромбоцитопенією та екземою.

Синдром Ді Джорджи - D82.1.

- Синдром дивертикула глотки;

- Загрудинної залози:

- алімфоплазія;

- аплазія або гіпоплазія з імунодефіцитом.

Імунодефіцит з карликовістю за рахунок коротких кінцівок - D82.2.

Імунодефіцит внаслідок спадкового дефекту, зумовленого вірусом Епштейна-Барра - D82.3:

- Зчеплена з X-хромосомою лімфопроліферативна хвороба.

Синдром гіперімуноглобуліну E (IgE) - D82.4.

Імунодефіцит, пов'язаний з іншими уточненими значними дефектами - D82.8.

Імунодефіцит, пов'язаний із значним дефектом, неуточнений - D82.9.

1.4. Загальний варіабельний імунодефіцит - D83.

Загальний варіабельний імунодефіцит з переважними порушеннями кількості та функції В-клітин - D83.0.

Загальний варіабельний імунодефіцит з переважними порушеннями імунорегуляторних Т-клітин - D83.1.

Загальний варіабельний імунодефіцит з аутоантитілами до В- та Т-клітин - D83.2.

Інші загальні варіабельні імунодефіцити - D83.8.

Загальний варіабельний імунодефіцит, неуточнений - D83.9.

1.5. Інші імунодефіцити - D84.

Дефект функціонального антигену-1 лімфоцитів (ЛФА-1) D84.0.

Дефект у системі комплементу - D84.1.

- Дефект інгібітора C1 естерази (C1-ІНГ).

Інші уточнені імунодефіцитні порушення - D84.8.

Імунодефіцит, неуточнений - D84.9.

Альбінізм (синдром Чедіака-Стейнбрінка) - E70.3.

Спадкова атаксія - G11.

1.6. Інші порушення із залученням імунного механізму, не класифіковані в інших рубриках - D89.

Гіпергаммаглобулінемія, неуточнена - D89.2.

1.7. Імунодефіцити (вторинні): уточнені - D89.8

- Інші септицемії (хроніосепсіс) - A41;

- Хламідійні інфекції - A55-A56;

- Герпевірусна інфекція (Her SV1.2) - B00, A60;

- Оперізувальний лишай (Her ZV) - B02;

- Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) - B20-B24;

- Хвороба, зумовлена цитомегаловірусом (CMV) - B25;

- Інфекційний мононуклеоз (EBV) - B27;

- Мікози - B35-B49;

- Токсоплазмозні інфекції - B58;

- Вторинне та неуточнене злоякісне новоутворення лімфовузлів, органів дихання і травлення, інших уточнених і неуточнених локалізацій - C77-80;

- Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин - C81-C96;

- Агранулоцитоз (нейтропенія) - D70;

- Еозинофілія - D72.1;

- Лімфопенія/лімфоцитоз тривала (ий) - D72.8-D72.9;

- Хвороби селезінки (стан після видалення селезінки) - D73;

- Гіпогаммаглобулінемія спадкова і несімейна (тривала) - D80.0-D80.1;

- Саркоїдоз - D86;

- Кріоглобулінемія - D89.1;

- Гіпергаммаглобулінемія неуточнена (тривала) - D89.2.

1.8. Імунодефіцити (вторинні) неуточнені - D89.9

Хвороби вилочкової залози (стан після видалення вилочкової залози) - E32;

Реакція на тяжкий стрес - F43;

Лімфаденіт (неспецифічний, хронічний), за винятком брижового - I88.1;

Хвороби мигдаликів та аденоїдів (хронічні, рецидивуючі) - J35;

Ентерити та коліти неінфекційні (хронічні та рецидивуючі) - K50-K52;

Колагенози (судинні) - M30-M36;

Системні ураження сполучної тканини, неуточнені (аутоімунні хвороби) - M35.9;

Чоловіча безплідність, жіноча безплідність неуточненна (імунного генезу) N 46, N 97.9;

Медична допомога матері при резус-імунізації - O36.0, O36.1;

Гарячка стійка - R50.1;

Нездужання та втома; синдром підвищеної втомлюваності - R53;

Лімфоаденопатія - R59;

Підвищення ШОЕ (тривале) - R70.0;

Токсична дія речовин переважно немедичного призначення - T51-T65;

Кріопатія (дія низької температури) - T69;

Алергія неуточнена (алергічні хвороби) - T78.4;

Відмирання та відторгнення трансплантованих органів та тканин (трансплантаційна хвороба) - T86;

Реакції і ускладнення імунізації - T88.0-T88.1;

Віддалені наслідки отруєння лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами - T-96.

1.9. Алергічні захворювання, що потребують інтенсивної неспецифічної імунотерапії та імуномоніторингу (алергічний риніт, гострий атопічний кон'юнктивіт, бронхіальна астма, атопічний дерматит, кропив'янка) - H10.1, J30.1-30.4, J45, L20, L50.

1.10. Аутоімунні захворювання, що потребують імунологічного обстеження, імуносупресивної терапії, протеїнотерапії, цитокінотерапії з подальшим імунологічним моніторингом - K29.4, K73.2, K74.3, L52, M02.2, M02.3, M05, M30, M31, M32, M33, M34, M35.

1.11. Стани після видалення пухлин, які потребують подальшого проведення імунореабілітації та імунотерапії з подальшим імунологічним моніторингом.

1.12. Стани після тяжких хірургічних втручань, особливо при видаленні кишечника.

1.13. Стани після тяжких опіків.

2.2. Розробка та здійснення діагностично-лікувальних заходів для вчасного виявлення імунопатології та профілактики розвитку імунологічних захворювань.

2.3. Проведення диспансерного нагляду та профілактичних заходів серед родичів хворих на імунопатологію.

2.4. Проведення профілактичних оглядів груп ризику з розвитку імунопатології та розробка лікувально-оздоровчих заходів у цих групах.

2.5. Забезпечення та оцінка імунодіагностичних досліджень місцевого імунітету in vivo в хворих.

2.6. Проведення відбору хворих для госпіталізації в відділення клінічної імунології (імунотерапії) лікарні для стаціонарного лікування.

2.7. Розробка імунореабілітаційних заходів хворим на імунологічні хвороби та синдроми.

2.8. Забезпечення проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих та складання медичної документації на МСЕК.

2.9. Заповнення затверджених імунологічних опитувачів, карт для аналізу діагностики, динамічного спостереження та ефективності лікування.

2.10. Складання звіту про свою діяльність відповідно до затверджених форм та встановлених термінів.

2.11. Надання лікувально-профілактичним закладам, що знаходяться в межах регіону організаційно-методичної допомоги з питань діагностики, лікування та профілактики імунопатології:

2.11.1. Щорічне проведення аналізу захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності від імунних хвороб або синдромів, а також ефективності профілактичних заходів та диспансерного нагляду за хворими на імунні хвороби та синдроми.

2.11.2. Забезпечення впровадження в практику роботи поліклініки сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих імунологічного профілю.

2.11.3. Організація та впровадження заходів щодо підвищення професійного рівня лікарів поліклініки та середнього медичного персоналу з клінічної імунології.

2.11.4. Організація та проведення роботи з профілактики імунологічних захворювань серед населення.

3. Обов'язки середнього медперсоналу імунологічного кабінету:

3.1. Проведення всіх маніпуляційних призначень лікаря-імунолога клінічного.

3.2. Проведення забору крові, секретів, зішкрябів зі слизових оболонок та виготовлення мазків.

3.3. Проведення визначення груп крові за системами АВО та резус.

3.4. Проведення імунологічних тестів з інфекційними та токсичними антигенами in vivo.

3.5. Проведення медичних маніпуляцій в кабінеті (вимірювання температури, тиску, ваги, пульсу, об'ємних індексів).

3.6. Проведення підготовки робочого місця лікаря-імунолога клінічного та медичної сестри.

3.7. Контроль за підготовкою медичного інструментарію, обладнання, медикаментів та документації, необхідної для роботи.

3.8. Реєстрація хворих, заповнення медичної документації, забезпечення контролю за обліком проведеної роботи, збереження карт, внесення всіх даних динаміки клініко-імунологічного спостереження за хворими в комп'ютер.

4. Для функціонування кабінету необхідні наступні приміщення, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам: