Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні

5. Мікробіологічне стеження за об'єктами навколишнього середовища акушерського стаціонару (пологові зали, медичний інструментарій, повітря, засоби догляду за новонародженими, обладнання відділень реанімації, очисні споруди, пральня, молоко, розчини для пиття тощо).

6. Стеження за носійством умовно-патогенних мікроорганізмів (вірусів та бактерій) медичним персоналом та матерями.

7. Контроль за антибіотикочутливістю штамів, що циркулюють в стаціонарі, виділених у медичного персоналу та новонароджених. Мікробіологічні дослідження мають проводитись з використанням методів кількісного обліку мікроорганізмів, їх ідентифікацією до виду, в деяких випадках і всередині виду. В окремих випадках у матерів та медичного персоналу проводять виявлення специфічних антитіл в сироватці в динаміці.

Дуже важливо проводити регулярне стеження за становленням мікробіоценозів та колонізацією новонароджених госпітальними штамами умовно-патогенних мікроорганізмів. Нормальний мікробіоце- ноз травного каналу забезпечує колонізаційну резистентність до заселення госпітальними штамами. Порушення кишкового мікробіоценозу має серйозну небезпеку для організму дитини і є фактором ризику виникнення гнійно-септичних інфекцій в стаціонарі або після виписки додому.

Щоб одержати дані про становлення нормальної мікрофлори та формування госпітального штаму 1 ступеня його епідемічної небезпеки, необхідно проводити обстеження доношених новонароджених 1 раз на місяць, а недоношених та немовлят в палатах інтенсивної терапії 1 раз у 14 днів. Достатнім для одержання уявлення про наявність колонізації і циркуляції госпітальних штамів, а також разової оцінки епідеміологічної ситуації є обстеження 10-12 пар мати-дитина. Основними показниками формування госпітального штаму є множинна стійкість до антибіотиків, переважна циркуляція штамів подібних за антибіотикорезистограмою. Для грамнегативних бактерій найбільш небезпечна поява гентаміцинстійких штамів, а для стафілококів - метицилінстійких. Госпітальні штами також характеризуються вищим патогенним потенціалом ( наявність ентеротоксигенності, адгезивності, гемолітичної активності та інших факторів патогеності).

Важливим моментом мікробіологічного стеження є систематична оцінка рівня гнійно-септичної захворюваності матерів та новонароджених в родопомічних установах.

Рівень захворюваності виражається у показниках на 1000 пологів для породіль, на 1000 дітей, що народилися живими, для новонароджених.

1.2. Клініко-мікробіологічний та епідеміологічний моніторинг в родопомічних установах.

Необхідність клініко-мікробіологічного моніторингу в родопомічних установах підтверджується тим, що спалахи ГСІ в пологових закладах розвиваються не раптово, а мають цілий ряд передвісників, за характером яких можна виявити причини, що приводять у дію механізм розповсюдження епідемічного варіанта збудника і своєчасно вжити необхідні заходи для попередження розвитку захворювань.

Клінічний моніторинг містить:

1. Своєчасне виявлення та реєстрацію кожного випадку ГСІ у новонароджених в пологових будинках та спеціалізованих неонатологічних відділеннях:

1.1. Виникнення 2-3 випадків ГСІ у новонароджених протягом місяця розглядаються як спалах ВЛІ.

1.2. Внутрішньолікарняні інфекції реєструються не тільки в разі спалаху інфекції серед новонароджених, а й у разі розвитку спорадичних випадків у немовлят, що не мають зв'язку з захворюванням матері.

2. Аналіз факторів ризику виникнення внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених, що знаходяться в стаціонарі, в співставленні з результатами мікробіологічного моніторингу.

Фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених

I. Перинатальні.

1.1. Обтяжений акушерський анамнез матері (тривале безпліддя, соматичні захворювання, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності).

1.2. Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія).

1.3. Перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту B, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плоду та новонародженого.

1.4. Інтра- та рання постнатальна колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють в пологовому закладі.

II. Інтранатальні.

2.1. Ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія).

III. Постнатальні.

3.1. Заходи реанімації та інтенсивної терапії у новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, зондове харчування).

3.2. Передчасне народження.

3.3. Перинатальна гіпоксія.

3.4. Знаходження новонародженого в пологовому будинку та неонатологічному відділенні окремо від матері.

3.5. Відсутність материнського молока.

3.6. Використання катетерів, зондів, шприців тощо багаторазового користування.

3.7. Інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис.

3.8. Порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування та виходження хворих і недоношених новонароджених.

Прогностичне значення окремих факторів ризику для діагностики ВЛІ новонароджених можна оцінити за бальною шкалою, наведеною у табл. 1.

В разі визначення 2-3 і більше факторів ризику у новонародженої дитини необхідно проводити індивідуальний контроль мікрофлори організму, а при потребі проводити корекцію порушень мікробіоценозу кишечнику бактерійними препаратами (бифидумбактерин, лактобактерин та інші).

Спостереження за клінічними особливостями постнатальної адаптації новонароджених з групи ризику щодо внутрішньолікарняних інфекцій та частотою виникнення у них патологічних станів проводять в співставленні з результатами мікробіологічного моніторингу.

Для визначення ризику розвитку ВЛІ у новонароджених користуються прогностичною таблицею, яка дозволяє з'ясувати ризик виникнення інфекції в балах з метою своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів (табл. 2).

Дані клінічного моніторингу наведено в таблиці 2.

Мікробіологічний та епідеміологічний моніторинг містить:

1. Виявлення та реєстрацію усіх випадків ГСІ серед новонароджених, породіль і персоналу.

2. Вивчення етіологічної структури ГСІ новонароджених, породіль, персоналу.

3. Стеження за циркуляцією патогенних та умовнопатогенних збудників в стаціонарі.

4. Епідеміологічне обстеження вогнищ ГСІ.

5. Здійснення ефективного контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах.

6. Проведення ретроспективного і оперативного аналізу захворюваності ГСІ.

7. Складання і поширення звітів з конкретними рекомендаціями щодо раціоналізації протиепідемічних заходів.

Епідеміологічний нагляд повинен організувати і здійснювати епідеміолог районної СЕС (або міської) на основі даних по кожному стаціонару, наданих відповідальною за подачу даних особою із штату медичних працівників, що пройшла спеціальний інструктаж в епідеміологічному відділі СЕС.

Одним з основних критеріїв оцінки циркулюючих штамів і елементом мікробіологічного моніторингу є стан їх антибіотикочутливості. У цьому зв'язку, передусім, необхідна уніфікована система визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків та єдина для всіх лабораторій абревіатура назв антибіотиків (додаток 2).

Контроль за антибіотикочутливістю включає одержання такої інформації:

1. Дані, що характеризують рівень і структуру антибіотикочутливості з урахуванням як мінімальної бактеріостатичної, так і в разі необхідності, мінімальної бактерицидної концентрації антибіотиків та визначення детермінант резистентності.

2. Інформація про обсяг споживаня антибіотиків у конкретному стаціонарі і співставлення цього показника з розповсюдженістю антибіотикорезистентності і частотою розвитку ГСІ, а також рівнем колонізації немовлят. Дані про обсяг споживання антибіотиків характеризуються в грамах використаних препаратів у переліку на 100 новонароджених.

3. Аналіз подібності антибіотикограм у штамів, виділених від хворих, колонізованих, обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища.

У мікробіологічний моніторинг входять також контроль за об'єктами навколишнього середовища та обстеження медичного персоналу.

При обстеженні об'єктів навколишнього середовища найбільша увага приділяється дослідженню епідемічно вагомих об'єктів (селективний нагляд): грудне молоко, питні розчини, рідкі лікарські форми, руки медичного персоналу, предмети догляду за немовлятами, інструментарій та прилади, особливо з тих, що не підлягають високотемпературній обробці, обладнання відділень реанімації, пологових залів.

Аналіз захворюваності проводиться поточний (оперативний) та ретроспективний.

Поточний аналіз проводиться за первинними діагнозами з урахуванням даних обстеження навколишнього середовища стаціонару. Такий аналіз дозволяє своєчасно зробити висновок про групові та спорадичні захворювання і, хоча б попередньо, визначити джерела і фактори розповсюдження інфекції.

Завдання оперативного аналізу - не допустити активізації епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій, своєчасно внести корективи у план профілактичних та протиепідемічних заходів.

Накопичення матеріалу для ретроспективного аналізу забезпечує обов'язкова система обліку та реєстрації кожного випадку ГСІ та епідеміологічне обстеження вогнищ.

Ретроспективний аналіз захворюваності проводять з метою виявлення розтягнутих у часі інфекційних захворювань, виявлення закономірностей епідемічного процесу, оцінки ефективності проведених заходів і розробки адекватного комплексу боротьби з внутрішньолікарняними захворюваннями.

Основними етапами ретроспективного аналізу є:

а) добір і обробка інформації,

б) описовий етап (опис епідемічного процесу за його ознаками),

в) аналітичний етап (виявлення факторів ризику і корекція заходів).

Ретроспективний аналіз передбачає:

- щомісячний та річний облік рівня інфекційної захворюваності,

- визначення питомої ваги групових та спорадичних інфекційних захворювань щомісячно та за рік,

- розподіл захворюваності за віком, розподіл захворюваності за клінічними формами,

- встановлення показника захворюваності сепсисом,

- аналіз летальності,

- встановлення етіологічної структури по кожній клінічній формі з урахуванням виду збудника, а там, де можливо, його біовару, серовару та можливих факторів патогенності,

- аналіз показників колонізації,

- аналіз результатів обстеження навколишнього середовища, персоналу і матерів,

- аналіз факторів ризику.

Окремо у доношених та недоношених дітей аналізуються такі показники:

1) Захворюваність загальна.

2) Інфекційна захворюваність, у тому числі сепсисом.

З) Питома вага сепсису в структурі ГСІ.

4) Захворюваність сполучними формами.

5) Питома вага дітей, що захворіли у відділенні, до загальної кількості новонороджених.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕПІДЕМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:

1. Поява одночасно одного і більше випадків локальних форм ГСІ у новонароджених або породіль, що знаходяться в одній палаті, ідентичних за етіологією; одного випадку сепсису; або виникнення ГСІ у персоналу пологового або неонатологічного відділення.

2. Перевищення звичайного для даного стаціонару рівня захворюваності ГСІ новонароджених і породіль, що реєструються в стаціонарі, а також при первинному патронажі після виписки.

3. Виявлення порушень санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів акушерського стаціонару, включаючи перевантаження акушерського стаціонару на 30 і більше відсотків відносно до запланованої завантаженості та виникнення аварійних ситуацій (перебої у постачанні водою, електроенергією, неритмічна робота пральні та інше).

4. Збільшення питомої ваги штамів ідентичних за внутрішньо-видовою ідентифікацією (передвісники формування госпітальних штамів).

5. Статистично значиме збільшення гентаміцин-резистентних штамів, що є передвісником росту інфекцій, викликаних грамнегативними мікроорганізмами.

6. Статистично значиме збільшення метицилін-резистентних стафілолоків і їх епідемічне значимих варіантів.

7. Статистично значиме зростання серед виділених штамів стрептококів групи А.

8. Статистично значиме зростання серед виділених штамів грибів роду Кандіда.

Комплексний аналіз всіх отриманих даних є основою для проведення системи заходів боротьби і профілактики ВЛІ в кожній конкретній родопомічній установі і сприятиме успішній боротьбі з внутрішньолікарняними інфекціями в цілому.

Ф о р м а 1 .

Для оцінки антибіотикочутливості виділених штамів найбільш часто використовується метод дифузії в агарі з використанням стандартних дисків з антибіотиками та метод серійних розведень у рідкому поживному середовищі. Дискодифузійний метод - найбільш простий та якісний, широко використовується у практичних лабораторіях. Застосування методу проводиться за "Методическими рекомендациями по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам" (М. 198З). Вірогідність одержаних результатів забезпечується шляхом стандартизації поживних середовищ, що утворюють оптимальні умови росту мікроорганізмів, які досліджуються; приготування посівного матеріалу і його нанесення на поживне середовище; параметрів культивування (температура, вологість тощо); врахування результатів.

Метод серійних розведень - кількісний метод, дозволяє оцінити не тільки мінімальну бактеріостатичну, а й мінімальну бактерицидну концентрацію антибіотика. Проведення цього методу детально описано у книжці Навашина С.М., Фоміної І.П. "Рациональная антибиотикотерапия" (М., Медицина, 1982).

Оскільки в СЕС надходять інформація про чутливість збудників з декількох стаціонарів, важливим елементом аналізу є єдина для всіх лабораторій абревіатура назв антибіотиків, затверджена Комітетом біологічної стандартизації ВООЗ у 1992 році ("WHO texnical report series", 1992, 8, 22, p. 69):

амікацин - AN; ампіцилін - AM; азлоцилін - AZL; ацитрацин B; бензилпеніцилін - P; карбеніцилін - CB; цефалексин - CN; цефалоридин - CD; цефалотин - CF; цефамандол - MA; цефазолін - CZ; цефатоксим - CTX; хлорамфвнікол - C; хлортетрациклін - CH; клавуланова кислота - CLA; кліндаміцин - CM; клотримазол - CTR; доксициклін - DO; еритроміцин - E; фуразолідон - FR; гентаміцин - GM; канаміцин - K; лінкоміцин - L; метациклін - MC; метицилін - ME; метранідазол - MTR; налідиксова кислота - NA; неоміцин - N; нітроксалін - NI; норфлоксацин - NOR; новобіоцин - NB; ністатин - NY; олеандоміцин - OL; оксацилін - OX; окситетрациклін - OT; феноксиметилпеніцилін - PV; поліміксинв - PB; рифампіцин - RA; стрептоміцин - S; сульбактам - SB; сульфадиметоксин - X; сульфадимізин - SDM; тетрациклін - TE; тобраміцин - TM; триметроприм - TMP; ванкоміцин - VA.

1. Загальні положення.

1.1. Бактеріологічний контроль за якістю проведення протиепідемічних заходів проводять санітарно-епідеміологічні, дезінфекційні станції і лікувально-профілактичні заклади.

1.2. В акушерських стаціонарах бактеріологічний контроль проводять санітарно-епідеміологічні та дезінфекційні станції, бактеріологічні лабораторії лікувальних закладів при проведенні поточного санітарного нагляду не менш як 1 раз на квартал. Позачерговий санітарно-бактеріологічний контроль проводять за епідемічними показниками, а також з метою оцінки якості проведених профілактичних заходів після закриття пологового будинку.

1.3. Бактеріологічний контроль при поточному санітарному нагляді проводиться в пологових залах, операційному блоці, процедурних, дитячих палатах та палатах інтенсивної терапії, в кімнатах збору, пастеризації і зберігання грудного молока та в палатах післяпологового відділення.

1.4. Об'єктами дослідження є:

- повітря;

- санітарно-технічне обладнання приміщень;

- медичний інструментарій, особливо той, що не підлягає термічній обробці;

- предмети догляду за новонародженими;

- руки та одяг медперсоналу;

- грудне молоко та розчини для пиття, обробки дітей;

- лікарські форми.

1.5. Орієнтовний перелік об'єктів, що підлягають бактеріологічному контролю:

Пологовий зал: польстер, ліжко (металеві частини), зала для породіль, лоток, підготовлений до прийому новонародженого, балон і катетер для аспірації слизу у новонародженого, шланг вакуумекстратора, таз для миття рук, щітки для миття, набори первинної та вторинної обробки новонародженого (на стерильність), індивідуальний комплект для породіль (на стерильність), комплект для акушерки (на стерильність), руки акушерки, фартух акушерки, шланг і маска наркозного апарата; електровідсмоктувач, зонди, катетери, апарат штучної вентиляції легенів, насадка та шланг кисневої підводки, пелюшковий стіл, терези, дитяче ліжечко, матрац чи гамачок, кран раковини та раковина, краплі для очей, масло для обробки новонародженого, поверхні інструментального столу, полиці для інструментів та медикаментів.

Палати для новонароджених; пелюшковий стіл, кувези, терези, металеві частини дитячого ліжка, поверхні медичного столу, матрац чи гамочок, очні піпетки, кран та злив раковини для підмивання дітей, термометри, зонди та балони для відсмоктування слизу, руки та фартух дитячої медсестри, масло для обробки, дитяча білизна, щітки для миття рук, насадка та шланг кисневої підводки, молоко та розчини для пиття, стерильні ватяні кульки, марлеві серветки, очні каплі, каталки для перевезення немовлят.

Кімната для вторинної обробки новонароджених: сповивальний стіл, терези, клейонка дитячого сповивального столика, дитяче ліжко, апарат штучної вентиляції легенів, катетери, насадка та шланг кисневої проводки.

Передопераційна та операційна: тази для обробки рук хірургів, чисті щітки для миття рук, фартухи, кран раковини та раковина, каталка для перевезення хворих, знаряддя для прибирання, полиці, шафи для медикаментів, операційний стіл, робочий стіл анастезіологів, маска та шланг наркозного апарата, шланг вакуум-насоса, шланг кисневої підводки, поверхні інструментальних столів, освітлювальна апаратура, внутрішня поверхня холодильників, шовний матеріал, підготовлений для операційних втручань (на стерильність), шприци, голки, стерильні розчини, операційне поле, руки хірурга після обробки, стерильні рукавички членів операційної бригади (на стерильність).

Кімната для пастеризації та зберігання грудного молока: грудне молоко пастеризоване, руки медичної сестри, робочий стіл для чистого посуду, внутрішня поверхня холодильника для зберігання молока, місткість для зціджування молока, молоковідсмоктувачі, ватні тампони, марлеві серветки для закриття підготовлених пляшок ( на стерильність), лійки, соски, внутрішня поверхня каструль для пастеризації молока, пляшечки для грудного молока та розчинів для пиття.

Післяпологова палата: клейонка або пелюшка, що використовується породіллею при годуванні немовляти, комплект чистої постільної білизни, місткість для зціджування грудного молока, грудні залози, руки породіль перед годуванням новонародженого.

Прийомне відділення: клейонка на кушетці, руки акушерки, мочалки чисті, бритви.

2. Методи санітарно-бактеріологічного контролю.

2.1. Бактеріологічне дослідження повітря.

2.1.1. Бактеріологічне дослідження повітря передбачає визначення загального вмісту мікроорганізмів в 1 м повітря та визначення вмісту золотистого стафілококу в 1 м повітря.

2.1.2. Проби повітря забирають аспіраційним способом за допомогою апарата Кротова (приклад для бактеріологічного дослідження повітря, модель 818). Швидкість протягання повітря - 25 л/хв. Кількість пропущеного повітря - 100 л, для визначення загального вмісту мікроорганізмів (4 хв.) та 25 л для визначення наявності золотистого стафілокока.

2.1.3. Для визначення загального вмісту мікроорганізмів в 1 куб. м забір проводять на 2% агарове середовище. Чашки Петрі інкубують при 37гр.C на протязі 24 годин, після чого підраховують кількість колоній і перераховують їх на 1 куб. м повітря.

2.1.4. Для визначення золотистого стафілокока забір проб відбувається на жовтково-сольовий агар (ЖСА). Чашки Петрі інкубують при 37гр.C на протязі 24 годин і 24 при кімнатній температурі. Сумнівні колонії підлягають подальшому дослідженню.

2.1.5. Критерії визначення загального мікробного забруднення повітря в пологових будинках подані в таблиці N1.

2.2. Дослідження мікробної забрудненості предметів довкілля.

2.2.1. Бактеріологічне дослідження мікробної забрудненості предметів довкілля в акушерських стаціонарах при поточному санітарному нагляді передбачає виявлення мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae, золотистого стафілокока, стрептококів, грибків, Pseudomonas aeruginosa з чистих та використаних предметів.

2.2.2. Збір проб з поверхней ватяними тампонами на паличках, вмонтованих в пробірки з 5 мл стерильної 1 пептонної води. Тампони змочують поживним середовищем, роблять з площі 10х10 см і розміщують в ту саму пробірку.

2.2.3. При контролі дрібних предметів змиви відбирають з поверхні всього предмета.

Необхідно звертати увагу на важкодоступні для миття та дезінфекції місця. Тампоном можна брати змиви з кількох однорідних дрібних предметів.

Висів зібраного матеріалу та подальша робота по ідентифікації проводиться згідно з наказом 535 від 22.04.1985 р., діючими в Україні методичними вказівками та інформаційними листами.

2.2.4. Вивчення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів провадять при запобіжному санітарному нагляді (вибірково при повторних випадках виділення однотипних мікроорганізмів, для вирішення питання про госпітальне походження штаму, для одержання даних про чутливість циркулюючих штамів) і за епідемічними показниками (Методические указания по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агар с использованием дисков, Москва 1983).

2.3. Дослідження грудного молока, розчинів для пиття новонароджених, лікарських форм.

2.3.1. Дослідження грудного молока після пастеризації, проводять з метою встановлення загальної бактеріальної забрудненості, титру бактерій групи кишкової палички, золотистого стафілокока. Для дослідження беруть проби молока та розчинів для пиття новонароджених як з кімнати для пастеризації та зберігання грудного молока, так і безпосередньо з дитячих палат. Для визначення титру бактерій групи кишкової палички в грудному молоці та розчинах, проби засівають в 1 см нативного матеріалу та по 1 см з розведень 1:10 та 1:100 на середовище Кесслера, розлитому в пробірки по 10 см . Середовище витримують 24 години при 37гр.C. При виявленні бактерій групи кишкової палички проводять ідентифікацію виділених культур. Для визначення загального мікробного числа в розчинах паралельно проводять висів на 2 чашки Петрі по 1,0 см 6 при дослідженні грудного молока на 2 чашки Петрі засівають 1 см розведень 1:10. Засів проводять глибинним методом. Після інкубації при 37гр.C на протязі 48 годин провадять облік колоній, що виросли.

2.3.2. Дослідження масла для обробки шкіри новонародженого проводять на наявність бактерій родини Enterobacteriaceae, золотистого стафілокока, грибів роду Candida. Дослідження проводять згідно з означеним вище наказом та рекомендаціями.

2.3.3. Лікарські форми досліджуються згідно з "Методичними вказівками по мікробіологічному контролю в аптеках".

Крім вищеозначеного переліку предметів, що підлягають бактеріологічному контролю, доцільно провадити дослідження (вибірково) посуду буфетів роздавальних, за епідпоказаннями бактеріологічного контролю можуть бути піддані інші предмети за рекомендацією епідеміологічної служби.

3. Дослідження виділень вмісту верхніх дихальних шляхів та рук медичного персоналу.

3.1. Обов'язковому бактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носу та зіву, перш за все при запальних процесах. Забір матеріалу проводять одним стерильним тампоном.

3.2. Забір матеріалів із зіву проводять з поверхонь мигдаликів ватним тампоном. Матеріал із зіву збирають натщесерце або не раніш, ніж через 2-3 години після годування.

3.3. Посів матеріалу, що досліджується, на середовище проводять не пізніше, чим через 2 години після його забору.

3.4. Для первинного посіву використовують одне з поживних середовищ: жовтково-сольовий, молочно-сольовий, молочно-жовтково-сольовий агар.

3.5. Посів проводять одним із запропонованих засобів.

3.5.1. Посів проводять безпосередньо тампоном, яким забирали матеріал. Тампон слід багаторазово перевертати, щоб перенести на живильне середовище максимальну кількість взятого матеріалу.

3.5.2. Взятий тампоном матеріал в лабораторії вміщують в пробірку з 0,5 мл стерильного фізіологічного розчину. Тампон споліскують в розчині, струшуючи пробірку протягом 10 хвилин. Рідину багаторазово перемішують піпеткою, наносять 0,1 мл на одне з вищеозначених поживних середовищ і ретельно розтирають шпателем.

4. Визначення масивності обсеменіння верхніх дихальних шляхів.

4.1. Обсеменіння, яке виражається показником 10 в третьому ступені і більш КУО, що знімаються на тампон, корелює з показником високого обсеменіння, яке призводить до виділення збудника в навколишнє середовище в разі спокійного дихання.

4.2. Для визначення масивності обсеменіння верхніх дихальних шляхів умовно патогенними бактеріями у разі прямого методу посіву тампоном можна використовувати оцінку росту колоній на чашках, визначаючи в хрестиках

++++ зливний ріст

+++ суцільний ріст ізольованих колоній

++ значний ріст (до 100 колоній)

+ одиничні колонії (10-25)

Примітка: зливний та суцільний ріст відображає масивність обсеменіння 10 в третьому ступені КУО, що знімаються на тампон.

4.3. Для визначення масивності обсеменіння верхніх дихальних шляхів умовно патогенними бактеріями в разі висіву 0,1 мл змивної рідини підраховують кількість однорідних колоній, що виросли на чашці, ідентичних за морфологією та пігментоутворенням, потім підраховують кількість КУО, що знімаються на тампон.

Приклад розрахунку: на чашці виросло 15 колоній, таким чином, в 0,1 мл містилось 15 КУО, весь змив буде містити 15х10х5=750 або 7,5х10 в другому ступені КУО.

1. При одночасному виникненні (протягом 1-3 днів) у новонароджених дітей в пологовому будинку (відділенні) 3-х і більше випадків інфекційних захворювань (внутрішньоутробний сепсис, сепсис новонароджених різноманітної етіології, кишкові, вірусні і бактеріальні інфекції) негайно повідомляється в Міністерство охорони здоров'я України.

2. Для розслідування причин і ліквідації групового захворювання новонароджених терміново створюється надзвичайна протиепідемічна комісія, до складу якої входить начальник чи заступник відділу охорони здоров'я, головний педіатр, акушер-гінеколог, неонатолог та епідеміолог області. При необхідності звертаються по допомогу до Міністерства охорони здоров'я України.

3. Для ліквідації групового захворювання новонароджених з врахуванням конкретної обстановки складається план заходів, в якому відображається обсяг та послідовність їх проведення. План затверджується обласною (міською) надзвичайною протиепідемічною комісією. При необхідності для розслідування причин захворювань і їх ліквідації можуть залучатися співробітники кафедр медичних та науково-дослідних інститутів.

Основними завданнями надзвичайної протиепідемічної комісії є встановлення місця та етіології інфекційного спалаху, причин та джерела їх виникнення, шляхів розповсюдження.

4. Для встановлення причин виникнення та ліквідації групових захворювань серед новонароджених або породіль проводять такі заходи:

4.1. Припиняють прийом вагітних і роділь в пологовий будинок (відділення).

4.2. Екстрене розгортають резервне приміщення для прийому роділь та вагітних.

4.3. Організовують стаціонар для новонароджених, що захворіли, створюють умови для максимальної їх ізоляції, організовують цілодобове лікарняне обслуговування, реанімаційну допомогу та інтенсивну терапію.

4.4. Проводять всебічне обстеження всіх новонароджених і породіль, які знаходяться в пологовому будинку (відділенні).

Здорові породіллі і новонароджені, які були в контакті з джерелом інфекції (хворий, носій) виписуються з пологового будинку тільки після бактеріологічного підтвердження, що вони не є носіями інфекції. За ними встановлюється щоденний лікарський або сестринський патронаж на строк максимального інкубаційного періоду захворювання, що виникло, але не менше ніж на 10 днів.

Виявлені хворі негайно госпіталізуються в стаціонар, виділений для цієї мети.

4.5. Вагітні, які знаходяться у відділенні патології і не можуть за станом здоров'я бути виписані додому, після ретельного клінічного та бактеріологічного обстеження переводяться в резервне приміщення. Забороняється брати з собою предмети догляду та особисті речі, що були у вжитку, з старого приміщення.

4.6. Здійнюють одночасне на протязі не більше 3-х днів бактеріологічне обстеження всього персоналу пологового будинку на патогенні і умовно-патогенні бактерії і віруси.

4.7. Організовують клінічне та бактеріологічне (при необхідності) обстеження немовлят, породіль, які виписались на дільницю протягом одного тижня, що передував реєстрації перших випадків захворювань в родопоміжному закладі. Виявлені хворі госпіталізуються в стаціонар.

4.8. Проводять ретроспективний аналіз причин виникнення групового спалаху, використовуючи для цього медичну документацію за період не менше ніж за три місяці до їх виникнення (при необхідності строки можуть бути збільшені).

Аналізують такі документи: історії пологів, історії розвитку новонароджених, журнали відділень (палат) новонароджених, протоколи патанатомічних досліджень, результати досліджень за життя та посмертно тих, що померли за останні три місяці (новонароджені і жінки), дані ЗАГСу про померлих новонароджених та породіль, дані про переведення дітей і жінок з фізіологічного відділення в обсерваційне та інші лікарні. Проводиться аналіз захворюваності породіль і новонароджених за З місяці, а при необхідності за більший строк.

4.9. За листами непрацездатності, табелями обліку робочого часу виявляють випадки захворювань серед персоналу за період не менше ніж за 3 місяці до виникнення групового захворювання.

4.10. Складають списки за прізвищами:

- хворих і померлих під час групових інфекційних захворювань в пологовому будинку (відділенні);

- контактних з хворими новонароджених і породіль;

- новонароджених і породіль, які хворіли в період не менше ніж за 3 місяці до виникнення групового захворювання;

- медичного персоналу, які хворіли за 3 місяці до групового захворювання.

5. Проводять комплексне обстеження пологового будинку (відділення) з участю провідних фахівців: головного педіатра, акушер-гінеколога, неонатолога, епідеміолога, лікаря з комунальної гігієни, бактеріолога, дезінфекціоніста.

5.1. Проводять оцінку матеріально-технічного забезпечення пологового будинку (відділення), відзначають:

5.1.1. Приміщення (типове, пристосоване), його санітарно-технічний стан, дату проведення капітального ремонту і реконструкції, дотримання графіка, закриття на профілактичну обробку. Характер водопостачання, каналізації, вентиляції, утилізації відходів.

5.1.2. Забезпечення потреби стаціонару водою відповідно до нормативних вимог витрат води на 1 ліжко. Дати перебоїв чи відсутності подачі води, аварій на каналізаційних мережах.

5.1.3. Кількість акушерських ліжок (проектне, фактичне), співвідношення ліжкового фонду фізіологічного та обсерваційного відділень у відповідності з діючими нормативними документами.

5.2. Проводять оцінку кадрового складу акушерського стаціонару. Кількість лікарського, середнього, молодшого медичного персоналу, їх кваліфікація, система підвищення професійної кваліфікації, підготовка персоналу з питань санітарно-протиепідемічного режиму.

5.3. Дають ретельну характеристику функціональним приміщенням акушерського стаціонару (прийомно-оглядового, пологового, післяпологового, дитячого).

5.3.1. Вказують набір приміщень окремо в фізіологічному і обсерваційному відділеннях, відповідність їх вимогам діючих нормативних документів.

5.3.2. Звертають особливу увагу на дотримання правила відокремлення обсерваційного та фізіологічного відділень, перехрещення шляхів хворих, що лягають в лікарню, і тих, що виписуються. Організацію питного режиму та годування новонароджених, наявність обладнаних кімнат для обробки і збереження грудного молока тощо.

5.4. При обстеженні ЦСВ звертають увагу на дотримання правил протиепідемічного режиму, зокрема - на дезінфекцію, передстерилізаційну обробку та стерилізацію медичного інструментарію, його збереження. Відзначають щоденне навантаження відділу, порядок, обслуговування відділень, регулярність контролю його роботи з боку фахівців санітарно-епідеміологічної служби.

5.4.1. При оцінці роботи стерилізаторів контролю підлягають відповідність режимів і експозиції стерилізації, результати технічного, хімічного і бактеріологічного контролю, правильність ведення документації.

5.5. У роботі дезінфекційної камери перевіряють дотримання принципу поточності надходження постільних комплектів, відповідність кількості проведених обробок числу виписаних жінок і дітей за останні 3 місяці, визначають відповідність комплектів, які підлягають дезінфекції (матрац, ковдра, подушка). Фахівці санітарно-протиепідемічної служби аналізують результати контролю роботи дезкамери, правильність ведення дезінфекції.

5.6. При обстеженні аптеки звертають увагу на дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил, порядок приготування лікарських засобів та питних розчинів для новонароджених, режим стерилізації, розміри розфасовок, транспортування медикаментів в пологовий будинок, контроль їх роботи працівниками санітарно-епідеміологічної служби.

5.7. Перевіряють наявність спеціального приміщення для приготування дезінфікуючих розчинів, правильність приготування і умови їх зберігання та регулярність контролю працівниками СЕС і дезінфікуючих розчинах. Оцінюють забезпечення пологового будинку (відділення) дезінфікуючими засобами.

Зазначають наявність і компетентність відповідальної особи за приготування дезінфікуючих розчинів.

5.8. При обстеженні пральні звертають увагу на шляхи надходження і правильність обробки білизни, дотримування графіка та експозиції прання однієї партії білизни, витрату миючих засобів, режиму полоскання, кількість білизни, кількість білизни, що переться за добу, її зберігання та транспортування, умови санітарної обробки транспорту.

5.9. При проведенні обстеження пологового будинку (відділення) перевіряють організацію і використання санітарно-протиепідемічного режиму у відповідності з вимогами діючих нормативних документів.

6. Беруть матеріал для санітарно-бактеріологічного дослідження на патогенну і умовно-патогенну флору з врахуванням можливого етіологічного фактора захворювання.

6.1. Дослідженню підлягають:

6.1.1. Хворі та контактні новонароджені та їх матері.

6.1.2. Медичний персонал.

6.1.3. Повітря.

6.1.4. Змиви з меблів, устаткування, білизни, предметів догляду, інструментів, посуду, сосок та інших епідеміологічно значимих предметів (змиви беруться як з чистих, так і з предметів, що використовувались).

6.1.5. Пастеризоване грудне молоко приготовлене для догодування дітей, питні розчини із закритих, доставлених з аптеки флаконів, а також з флаконів, які використовувались для напування новонароджених.

6.1.6. Лікарські форми.

6.1.7. інші предмети, які можуть мати значення як джерела передачі інфекції в конкретній епідемічній обстановці.

6.1.8. Результати бактеріологічних досліджень заносяться у таблицю.

7. Аналізують і узагальнюють дані санітарно-епідеміологічного нагляду і лабораторного контролю за роботою акушерського стаціонару на протязі року до виникнення групового захворювання (акти обстеження, результати санітарно-бактеріологічного контролю, аналіз і визначення етіологічної структури "малих" форм гнійнозапальних захворювань новонароджених, пропозицій, санкції).

8. На основі аналізу і характеру захворювань, клінічних проявів захворювання, даних санітарно-епідеміологічного обстеження родопомічного закладу, результатів бактеріологічного обстеження хворих, контактних, санітарно-бактеріологічного обстеження зовнішнього середовища пологового будинку роблять висновок про характер і причини виникнення групового захворювання.

9. Матеріали розслідування групових інфекційних захворювань в пологовому будинку (стаціонарі) представляють у вигляді довідки, в якій відображається:

9.1. Дата початку і закінчення захворювань, кількість хворих, померлих.

9.2. Динаміка захворюваності (по днях, контингентах).

9.3. Результати лабораторних методів дослідження (хворих, контактних, зовнішнього середовища, медичного персоналу).

9.4. Стан матеріально-технічної бази і санітарно-протиепідемічного режиму в акушерському стаціонарі.

9.5. Оцінка роботи акушерської, педіатричної і санітарно-протиепідемічної служб.

9.6. Заходи щодо ліквідації захворювань, оцінка їх повноти і своєчасності.

9.7. Висновок про групове захворювання: етіологія, джерело, шляхи і фактори передачі інфекції, причини, що сприяли їх виникненню.

9.8. Додаткові пропозиції по усуненню виявлених недоліків в роботі акушерського стаціонару.

9.9. Даються рекомендації щодо запобігання подібним захворюванням у закладах.

10. За результатами перевірки проводяться наради на місцях, обговорення на засіданнях обласних НПК.

11. Довідка, рішення НПК надсилаються до МОЗ України.

Лікар-епідеміолог - разом з неонатологом і акушер-гінекологом вивчають причини виникнення групових спалахів інфекційних захворювань в пологовому будинку. Для встановлення джерела інфекції та факторів її передачі проводять епідеміологічне обстеження акушерського стаціонару, стаціонару для госпіталізації хворих, відкритого заново пологового будинку (резервного приміщення), визначають об'єм бактеріологічного (а при необхідності - серологічного) обстеження новонароджених, породіль, персоналу, об'єктів зовнішнього середовища, аналізують дані санітарно-епідеміологічного нагляду і лабораторного контролю за роботою акушерського стаціонару протягом останнього року.

Лікар-бактеріолог - забезпечує мікробіологічне обстеження матеріалу від хворих, контактних та персоналу, змивів з об'єктів зовнішнього середовища, повітря в акушерському стаціонарі, продуктів харчування (молоко, суміші та інше), розчинів і лікарських форм, виявляє, ідентифікує, визначає стійкість до антибіотиків виділених культур.

Лікар-дезінфекціоніст - перевіряє організацію і виконання режимів дезінфекції, передстерилізаційної обробки та стерилізації виробів медичного призначення, білизни, а також дає висновок про роботу стерилізаційної і дезінфікуючої апаратури. Дає оцінку своєчасності та дотримання правил приготування і використання дезінфекційних розчинів, проводить обстеження "маткових" і робочих дезрозчинів, сухих деззасобів на вміст в них активних речовин.