Про затвердження методичних рекомендацій планування та розрахунку кількості лікарських засобів, виробів медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів для забезпечення визначених груп населення, на основі відповідних реєстрів

2.1.2. Кількісний склад для гемодіалізу:

А) діалізатор низькопоточний з площею мембрани 1,0 - 1,1 м-2, артеріовенозні (AV)-магістралі, фістульні голки G17-19, бікарбонатний картридж типу BiCart/BiBag або еквівалент;

Б) діалізатор низькопоточний з площею мембрани 1,2 - 1,4 м-2, AV-магістралі, фістульні голки G17-19, бікарбонатний картридж типу BiCart/BiBag або еквівалент.

В) кислотний компонент для діалізу типу Д204 або його аналоги.

2.1.3. Кількісний склад для гемодіафільтрації:

А) діалізатор високопоточний з площею мембрани 0,6 - 0,7 м-2, AV-магістралі, фістульні голки G17-19, бікарбонатний картридж типу BiCart/BiBag або еквівалент;

Б) Фільтр Діасейф Плюс або еквівалент (1 фільтр на 50 комплектів д/ гемодіалізу з функцією гемодіафільтрації у дітей);

В) Кислотний компонент для діалізу типу Д204 або його аналоги.

2.1.4. Орієнтовний рівень витрат кислотного компонента (типу Д204) на 1 сеанс гемодіалізу або гемодіафільтрації складає 6 л.

Сума (річна потреба кислотного компонента на 1 пацієнта) = 6 л / 1 сеанс х 3 сеанси/тиждень х 52 тижні = 936 л / 1 пацієнта / 1 рік.

2.1.5. Кількість комплектів для програмного гемодіалізу на 1 пацієнта з ХХН V Д ст. на рік формується за наступною формулою:

Сума (річна потреба у комплектах програмного гемодіалізу / 1 пацієнта) = (3 сеанси/тиждень х 52 (тижні/рік)) + Сума (річна потреба кислотного компонента на 1 пацієнта) = 156 од. (А) + 936 л. (Б).

2.1.6. Річна потреба у витратних матеріалах для проведення програмного гемодіалізу у дітей ХХН V Д ст. формуватиметься за наступною формулою:

Сума (річна потреба у витратних матеріалах для програмного гемодіалізу) = (156 од. А + 936 л. Б) х n (де n - кількість дітей у регіоні, які хворі на хронічну хворобу нирок та потребуватимуть програмного гемодіалізу).

2.1.7. Кількість комплектів для програмної гемодіафільтрації на 1 пацієнта з ХХН V Д ст. на рік формується за наступною формулою:

Сума (річна потреба у комплектах програмної гемодіафільтрації / 1 пацієнта) = ((А 3 сеанси/тиждень х 52 (тижні/рік) + Б (1/50 А)) + Сума В (річна потреба кислотного компонента на 1 пацієнта) = 156 од. А + 3 од. Б + 936 л. В.

2.1.8. Річна потреба у витратних матеріалах для проведення програмної гемодіафільтрації у дітей, хворих на ХХН V Д ст., формуватиметься за наступною формулою:

Сума (річна потреба у витратних матеріалах для програмної гемодіафільтраціїї) = (156 од. А + 3 од. Б + 936 л. В) х n (де n - кількість дітей у регіоні, які хворі на хронічну хворобу нирок та потребуватимуть програмної гемодіафільтрації).

2.2. Лікування дітей, хворих на ХХН V Д ст., на рік методом програмного амбулаторного перитонеального діалізу.

2.2.1. Кількісний склад для проведення програмного амбулаторного перитонеального діалізу:

А) Розчин із вмістом глюкози 1,35 - 1,5 % в мішках подвійних ємністю 2000 мл (Y-система для перитонеального діалізу);

Б) Розчин із вмістом глюкози 2,25 - 2,5 % в мішках подвійних ємністю 2000 мл (Y-система для перитонеального діалізу);

В) Розчин із вмістом глюкози 3,85 - 4,25 % в мішках подвійних ємністю 2000 мл (Y-система для перитонеального діалізу);

Г) Ковпачок дезинфікуючий (від'єднуємий);

Д) Затискач (перемикач) магістралей;

Е) Трубка перехідна (подовжувач катетера);

Ж) Катетер для перитонеального діалізу (з зазначенням розміру: малого, середнього, великого).

2.2.2. Стандартна програма амбулаторного перитонеального діалізу - 5 обмінів (комплектів для перитонеального діалізу) на день.

2.2.3. Кожний пацієнт, якому проводять програмний амбулаторний перитонеальний діаліз, потребує додаткових компонентів, які розраховуються на рік:

1 од. катетер для перитонеального діалізу (з зазначенням розміру: малого, середнього, великого);

2 од. трубка перехідна (подовжувач катетера);

2 од. затискач (перемикач) магістралей.

2.2.4. Кількість комплектів для програмного амбулаторного перитонеального діалізу на 1 пацієнта з ХХН V Д ст. на рік формується за наступною формулою:

Сума (річна потреба у комплектах програмного амбулаторного ПД / 1 пацієнта) = ((А + Б + В + Г) х 5 (сеансів/день) х 366 днів)) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей = 1840 (А, Б, В, Г) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей.

2.2.5. Річна потреба у витратних матеріалах для проведення програмного амбулаторного перитонеального діалізу у дітей, хворих на ХХН V Д ст., формуватиметься за наступною формулою:

Сума (річна потреба у витратних матеріалах для програмного амбулаторного перитонеального діалізу) = ((А, Б, В, Г) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей) х n (де n - кількість дітей у регіоні, які хворі на ХХН V Д ст. та потребуватимуть програмного амбулаторного перитонеального діалізу).

2.3. Лікування дітей, хворих на ГНН, на рік методом програмного апаратного перитонеального діалізу.

2.3.1. Кількісний склад для проведення програмного апаратного перитонеального діалізу:

А) Розчини з концентрацією глюкози 1,35 - 1,5 %;

Б) Розчини з концентрацією глюкози 2,25 - 2,5 %;

В) Розчини з концентрацією глюкози 3,85 - 4,25 %.

2.3.2. Стандартна програма апаратного перитонеального діалізу у дітей з ГНН: 20 обмінів на день протягом 30 днів.

2.3.3. На 1 день (1 сеанс) 1 дитина з ГНН потребуватиме 20 літрів розчину, з яких:

40 % - розчини з концентрацією глюкози 1,35 - 1,5 %;

40 % - розчини з концентрацією глюкози 2,25 - 2,5 %;

20 % - розчини з концентрацією глюкози 3,85 - 4,25 %.

2.3.4. Кожен пацієнт з ГНН додатково потребуватиме під час здійснення апаратного перитонеального діалізу наступних компонентів:

1 од. катетер для перитонеального діалізу (з зазначенням розміру: малого, середнього, великого);

2 од. трубка перехідна (подовжувач катетера);

2 од. затискач (перемикач) магістралей.

10 од. комплектів магістралей для апаратного перитонеального діалізу (1 комплект магістралей для апаратного перитонеального діалізу на 3 дні лікування);

10 од. ковпачків дезинфікуючих (від'єднуємий).

2.3.5. Кількість витратних матеріалів для програмного апаратного перитонеального діалізу на 1 пацієнта з ГНН на рік формується за наступною формулою:

Сума (річна потреба у комплектах програмного апаратного ПД / 1 пацієнта) = ((8 л А + 8 л Б + 4 л В) х 30 днів)) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей + 10 од. комплектів магістралей для ПД + 10 од. ковпачків дезинфікуючих = 600 літрів (А, Б, В) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей + 10 од. комплектів магістралей для ПД + 10 од. ковпачків дезинфікуючих.

2.3.6. Річна потреба у витратних матеріалах для проведення програмного апаратного перитонеального діалізу у дітей, хворих на ГНН, формуватиметься за наступною формулою:

Сума (курсова потреба у витратних матеріалах для програмного апаратного перитонеального діалізу) = (600 літрів (А, Б, В) + 1 катетер для ПД + 2 од. трубка перехідна + 2 од. затискач (перемикач) магістралей + 10 од. комплектів магістралей для ПД + 10 од. ковпачків дезінфікуючих) х n (кількість дітей у регіоні, які хворі на ГНН та потребуватимуть програмного апаратного перитонеального діалізу).

3.1. Розподіл здійснюється відповідно до кількості дітей, хворих на гостру та хронічну ниркову недостатність, які потребуватимуть застосування методів замісної ниркової терапії.

1.1. Ювенільний ревматоїдний артрит - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в опорно-руховому апараті, в основі якого лежить дисфункція імунної системи, виражена автоагресія, що веде до розвитку патологічних імунних реакцій. Початок захворювання - до 16 років.

1.2. У 5 - 10 % дітей із ювенільним ревматоїдним артритом при стабільному довготривалому призначенні декількох препаратів базисної терапії (метотрексату та гормонів) не відбувається поліпшення стану хворих та потребує додаткового призначення дороговартістних біологічних агентів.

1.3. Призначення імунобіологічних препаратів проводиться консиліумом організатора охорони здоров'я, лікарів-спеціалістів дитячих кардіоревматологів, наукових консультантів - спеціалістів з проблем дитячих ревматичних захворювань в умовах спеціалізованих лікувально-консультативних установ третього рівня надання медичної допомоги.

1.4. Імунобіологічні препарати, блокатори фактору некрозу пухлини для лікування хворих на ювенільний артрит у дітей призначаються:

1.4.1. при високій активності ювенільного артриту при недостатній ефективності, як мінімум двох синтетичних хіміопрепаратах впродовж 6 місяців лікування, які призначалися в стандартних дозах;

1.4.2. при прогресуючому перебігу ревматоїдного увеїту.

1.5. Імунобіологічні препарати, блокатори фактору некрозу пухлини для лікування ювенільного ревматоїдного артриту у дітей повинні використовуватись в комбінації з метотрексатом; якщо у пацієнта є непереносимість метотрексату або терапія метотрексатом вважається недоцільною, адалімумаб або інший імунобіологічний препарат може застосовуватись у вигляді монотерапії.

1.6. Лікування імунобіологічними препаратами, блокаторами фактору некрозу пухлини може бути продовжено більше 6 місяців лише у разі досягнення ремісії або мінімальної активності.

1.7. Згідно світової практики із усіх дітей, які потребуватимуть лікування імунобіологічними препаратами, блокаторами фактору некрозу пухлини при резистентній до традиційної терапії формі ювенільного ревматоїдного артриту - 60 % дітей потребуватимуть застування блокаторів фактору некрозу пухлин та 40 % імунобіологічних препаратів.

1.8. Питання визначення методу лікування у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, визначено наказом МОЗ України від 22.10.2012 р. № 832.

2.1. Формування потреби в імунобіологічних препаратах (тоцилізумаб тощо) здійснюється з розрахунку на кілограм ваги дитини.

2.1.1. Середня вага дитини віком від 0 до 18 років - 30 кг.

2.1.2. Препарат призначається 1 раз на 2 тижні протягом року.

2.1.3. Середня доза препарату відповідно до світової практики застосування 10 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні протягом року.

2.1.4. Формула визначення річної потреби у імунобіологічних препаратах для 1 дитини визначатиметься наступним чином:

Сума (річна потреба в тоцилізумабі для 1 дитини) = 10 мг / 1 дитину х 26 (тижнів) = 260 мг / 1 дитину / рік.

2.1.5. Формула визначення потреби для регіону в тоцилізумабі:

Сума (річна потреба в тоцилізумабі) = 260 мг / 1 дитину / рік х (n (кількість дітей, які потребуватимуть лікування імунобіологічними препаратами, блокаторами фактору некрозу пухлини) х 0,4).

2.2. Формування потреби у блокаторах факторів некрозу пухлини (адалімумаб тощо) здійснюється з розрахунку на кілограм ваги дитини.

2.2.1. Середня вага дитини віком від 0 до 18 років - 30 кг.

2.2.2. Препарат призначається 1 раз на 2 тижні протягом року.

2.2.3. Середня доза препарату відповідно до світової практики застосування 30 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні протягом року.

2.2.4. Формула визначення річної потреби у блокаторах факторів некрозу пухлини для 1 дитини визначатиметься наступним чином:

Сума (річна потреба в адалімумабі для 1 дитини) = 30 мг / 1 дитину х 26 (тижнів) = 7800 мг / 1 дитину / рік.

2.2.5. Формула визначення потреби для регіону в адалімумабі:

Сума (річна потреба в адалімумабі) = 780 мг / 1 дитину / рік х (n (кількість дітей, які потребуватимуть лікування імунобіологічними препаратами, блокаторами фактору некрозу пухлини) х 0,6).

2.3. Річна потреба в імунобіологічних препаратах та блокаторах фактору некрозу пухлин для лікування дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, визначається за наступною формулою:

Сума (річна) = Сума (річна потреба в адалімумабі) + Сума (річна потреба в тоцилізумабі).

3.1. Розподіл здійснюється відповідно до кількості дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, з урахуванням позицій, викладених в розділі I цих методичних рекомендацій.