• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Хірургія"

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація від 02.04.2010 № 297
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація
  • Дата: 02.04.2010
  • Номер: 297
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація
  • Дата: 02.04.2010
  • Номер: 297
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
- Сонографічне дослідження печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, визначення наявності рідини в черевній порожнині (кожну добу)
- Оглядова рентгенографія черевної і грудної порожнин
- Електрокардіографія спокою
- Спіральна КТ (за показаннями).
Лікувальна програма:
1. Догляд за хворим:
- Інтубація і декомпресія шлунка - 5 діб.
- Гіпотермія місцева - 5 діб.
- Голодування - 3-4 доби.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів і розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл, але не більше 10-12% від маси тіла).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
Натрію хлорид розчин 0,9% 1000 мл ввк;
- Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.
3. Купірування болю.
Аналгетичні засоби в комбінації із спазмолітинами:
- Метамізол натрій + Пітофенон + Фенпіверинія бромід 2 мл в/м по 1 амп. 4 рази протягом 4 діб
Спазмолітичні засоби
- Папаверин розчин 2% 2 мл в/м 2 рази протягом 5 днів,
- Платифілін розчин 0,2% 1 мл в/м 2 рази протягом 5 днів, або Мебеверин по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.
Епідуральна аналгезія:на рівні Th - Th , призначається
VIII IX
за умовигемодинамічної стабільності та корекції дегідратації
згідно з пробою Шелестюка (з метою зняття больового синдрому,
покращення гепато-спланхнотичної мікроциркуляції та стимуляції
перистальтики кишок):
- Бупівакаїн 0,125% - 10 мл, кожні 6-8 годин.
4. Антимікробна терапія:
- Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Іміпенем + циластин 500 мг / 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон + сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Пефлоксацин 0,4 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Левофлоксацин 500 мг ввк 1 раз на добута Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг ввк 1 раз на добу протягом 7 діб.
N.B.! При визначенні тяжкості стану пацієнта за шкалою APACHI-II або іншою шкалою, що відповідає тяжкості стану за APACHI-II менше 15 балів, використовують фторхінолони або цефалоспорини, а при стані пацієнта більше 13 балів - карбапенеми.
5. Пригнічення секреції шлунка та підшлункової залози:
- Октреотид 0,1 мг п/ш 3 рази протягом 3 діб
- Блокатори протонної помпи: Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів: фамотидинрозчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб.
6. Інактивація ферментів підшлункової залози:
- Апротинін 100-150 тис.АтрО та розчин натрію хлорид 0,9% - 500 мл ввк, до 5 діб.
7. Стимуляція діурезу:
- Фуросемід розчин 1% 2 мл ввс 1-2 рази протягом 3 діб.
8. Парентеральне харчування повне:
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
* Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення - 500 мл ввк 1 раз протягом 5 діб.
9. Профілактика тромбоемболічних ускладнень за наявності чинників ризику:
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна віддаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл п/ш 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику, п/ш, 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
10. Стимуляція перистальтики
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл 3 рази протягом 3 діб.
- Неостигмін розчин 0,05% 1 мл п/ш 3 рази протягом 2 діб.
- Встановлення газовідвідної трубки.
- Очисна клізма.
11. Ендоскопічне проведення зонда за дуоденоєюнальний вигин:
- за наявністю зонда в тонку кишку вводити до 1000 мл води та до 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд, щодобово протягом 5-6 діб.
12. При клінічних (балотування черевної стінки) та сонографічних даних наявності рідини в черевній порожнині - лапароскопія та дренування черевної порожнини, при відсутності можливості провести лапароскопію - лапароцентез, дренування черевної порожнини чотирма дренажами.
Після виписки із стаціонару - дотримання режиму харчування та складу харчових продуктів із виключенням гострої, жирної їжі та алкогольних напоїв, спостереження у гастроентеролога або терапевта.
Гострий панкреатит, важка форма, швидко прогресуючий
панкреонекроз, період гемодинамічних порушень та панкреатогенного
шоку тяжкого ступеня (T ; X ; F ; T ;)
2 3 1 3
Гострий панкреатит, важка форма, швидко прогресуючий
панкреонекроз, період функціональної недостатності паренхіматозних
органів, ПОН 3 ступеня тяжкості (T ; X ; F ; Q ;)
2 3 2 3
Гострий панкреатит, важка форма, швидко прогресуючий
панкреонекроз, період функціональної недостатності паренхіматозних
органів, ПОН 4 ступеня тяжкості (T ; X ; F ; Q ;)
2 3 2 4
Госпіталізація: у відділення інтенсивної терапії для проведення інтенсивної терапії, динамічного нагляду та визначення лікувальної тактики.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - 2-4 доби, після операції - 25-30 діб.
Критерії якості лікування:
а) купірування больового синдрому,
б) відновлення функції ШКТ,
в) зниження рівня амілази крові та сечі,
г) купірування ознак поліорганної недостатності,
д) при виконанні операції - відсутність гнійних ускладнень,
е) загоєння післяопераційної рани.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові.
- Визначення активності альфа-амілази в сироватці крові.
- Визначення калію в сироватці крові.
- Визначення натрію в сироватці крові.
- Визначення глюкози в сироватці крові.
- Визначення хлору в сироватці крові.
- Показники системи згортання крові.
- Визначення активності альфа-амілази в сечі.
- Сонографічне дослідження печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, визначення наявності рідини в черевній порожнині (кожної доби).
- Оглядова рентгенографія черевної і грудної порожнин.
- Електрокардіографія спокою.
- Спіральна КТ (за показаннями).
Лікувальна програма починається з інтенсивної медикаментозної терапії.
1. Догляд за хворим:
- Інтубація і декомпресія шлунка - 3 доби.
- Гіпотермія місцева - 3 доби.
- Голодування - 4-5 діб.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів і розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл, але не більше 10-12% від маси тіла).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
- Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 1000 мл ввк;
- Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.
3. Купірування болю.
Аналгетичні засоби в комбінації із спазмолітиками:
- Метамізол натрій + Пітофенон + Фенпіверинія бромід 2 мл в/м по 1 амп. 4 рази протягом 4 діб
Спазмолітині засоби:
- Папаверин розчин 2% 2 мл в/м 2 рази протягом 5 днів,
- Платифілін розчин 0,2% 1 мл в/м 2 рази протягом 5 днів, або Мебеверин по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.
Епідуральна аналгезія: на рівні Th - Th , призначається
VIII IX
при умові гемодинамічної стабільності та корекції дегідратації
згідно з пробою Шелестюка (з метою зняття больового синдрому,
покращення гепатоспланхнотичної мікроциркуляції та стимуляції
перистальтики кишок):
- Бупівакаїн 0,125% - 10 мл, кожні 6-8 годин.
4. Антимікробна терапія:
- Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Іміпенем + циластин 500 мг / 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон + сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Пефлоксацин 0,4 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Левофлоксацин 500 мг ввк 1 раз на добута Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг ввк 1 раз на добу протягом 7 діб.
N.B.! При визначенні тяжкості стану пацієнта за шкалою APACHI-II або іншою шкалою, що відповідає тяжкості стану за APACHI-II менше 15 балів, використовують фторхінолони або цефалоспорини, а при стані пацієнта більше 13 балів - карбапенеми.
5. Пригнічення секреції шлунка та підшлункової залози:
- Октреотид 0,05 мг п/ш 3 рази протягом 3 діб
- Блокатори протонної помпи: Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб.
6. Інактивація ферментів підшлункової залози:
- Апротинін розчин 50 тис.АтрО ввс 2 рази протягом 5 діб.
7. Стимуляція діурезу:
- Фуросемід розчин 1% 2 мл ввс 1-2 рази протягом 3 діб.
8. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу;
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
9. Профілактика тромбоемболічних ускладнень за наявністю чинників ризику:
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл п/ш 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику, п/ш, 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
10. Стимуляція перистальтики
- Неостигмін розчин 0,05% 1 мл п/ш 3 рази протягом 2 днів.
- Встановлення газовідвідної трубки.
- Очисна клізма.
Показання до операції: панкреатогенний перитоніт, біліарний панкреатит, механічна жовтяниця.
11. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
- Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
- Атропін розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз.
12. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ.
- Кисень медичний
Індукція:
- Натрію оксибутират розчин 20% ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
- Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Натрію оксибутират розчин 20% ввс 100 мг/кг/год;
- Кетамін розчин перша год - 1 мг/хв/ 60-80 кг; 2-4 години - 0,6 мг/хв/ 60-80 кг; більше 4 год - 0,4 мг/хв/ 60-80 кг.
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
- Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв;
13. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією та ШВЛ:
Під час індукції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
Під час підтримки - на одну годину операції:
- Рінгера-Локка розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
14. Операція: операція вибору - лапароскопічна діагностика та дренування черевної порожнини, при невизначеному перитоніті та виконанні лапаротомії - обсяг операції залежить від операційних знахідок:
Варіанти:
А. При панкреатогенному перитоніті або рідинних утвореннях в черевній порожнині:
а) лапароскопічне дренування черевної порожнини;
б) пункція рідинних відокремлених порожнин під контролем УЗД.
Б. При біліарному панкреатиті:
а) обумовленому холедохокалькульозом - видалення конкрементів із холедоха ендоскопічним або лапаротомним доступом;
б) при гострому холециститі - видалення жовчного міхура відеоендоскопічним або лапаротомним доступом із зовнішнім дренуванням холедоха.
В. При набряковій формі панкреатиту - хірургічні втручання на підшлунковій залозі не проводяться.
Г. При некротичній формі панкреатиту - санація парапанкреатичної клітковини, дренування черевної порожнини та сальникової сумки (2 дренажі), за показаннями - оментопанкреатобурсостомія.
Д. При секвестрації залози - секвестректомія, абдомінізація залози та дренування позаочеревинної клітковини, за показаннями - оментопанкреатобурсостомія.
15. Ендоскопічне проведення зонда за дуоденоєюнальний вигин:
- назогастроентерально при фіброгастродуоденоскопії, або при виконанні лапаротомії чи при формуванні ентеростоми за Вітцелем.
16. Інфузійна терапія після операції (після повторного проведення проби за Шелестюком).
Доза на день операції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк.
Після операції - на одну добу після операції протягом 3-4 діб:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 2 рази на добу;
- Калію хлорид + глюкоза розчин розчин 400 мл ввк;
- Хартмана розчин 400 мл ввк;
- Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 150 тис.АтрО ввк;
- Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.
17. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби;
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
18. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
- перші дві доби після операції зонд утримується для декомпресії кишки;
- при умовах зменшення післяопераційного парезу - в тонку кишку за добу ввести до 1000 мл води;
- з другої доби - 1000 мл води та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 7-10 діб.
19. Анальгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або
Нестероїдні протизапальні засоби
Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
20. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 діб.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском - 3 доби (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
21. Стимуляція перистальтики
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 3 рази протягом 2 днів.
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
- Електростимуляція кишок - 3 доби.
- Інтубація і декомпресія шлунка - 3 доби.
- Очисна клізма.
Виписується під нагляд хірурга поліклініки. Після виписки із стаціонару - дотримання режиму харчування та складу харчових продуктів із виключенням гострої, жирної їжі та алкогольних напоїв, спостереження у гастроентеролога або терапевта.
Гострий панкреатит, важка форма, повільно прогресуючий
перебіг, період дистрофічних та гнійних ускладнень (T ; X ; F ;
2 2 3
Q ;)
1
Гострий панкреатит, важка форма, швидко прогресуючий перебіг,
період дистрофічних та гнійних ускладнень (T ; X ; F ; Q ;)
2 3 3 1
Анамнез: з моменту гострого початку захворювання - від 14 до 20 діб.
Об'єктивний стан: приєднується клініка гнійно-септичних ускладнень, гнійнорезорбтивна лихоманка.
Госпіталізація: до відділення інтенсивної терапії для проведення інтенсивної терапії, динамічного нагляду та визначення лікувальної тактики.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - 14-18 діб, після - 26-27 діб.
Критерії якості лікування:
а) купірування ознак поліорганної недостатності;
б) ліквідаціягнійних ускладнень;
в) відновлення функції ШКТ;
г) загоєння післяопераційних ран.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Визначення активності альфа-амілази у сироватці крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення кальцію в сироватці крові
- Визначення глюкози в сироватці крові
- Показники системи згортання крові
- Визначення активності альфа-амілази в сечі
- Сонографічне дослідження печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, визначення наявності рідини в черевній порожнині (кожної доби)
- Оглядова рентгенографія черевної і грудної порожнин
- Електрокардіографія спокою
- Спіральна КТ (за показаннями).
Лікувальна програма.
1. Антимікробна терапія:
- Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Іміпенем + циластин 500 мг / 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон + сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Пефлоксацин 0,4 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Левофлоксацин 500 мг ввк 1 раз на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг ввк. 1 раз на добу протягом 7 діб.
N.B.! При визначенні тяжкості стану пацієнта за шкалою APACHI-II або іншою шкалою, що відповідає тяжкості стану за APACHI-II менше 13 балів, використовують фторхінолони або цефалоспорини, а при стані пацієнта більше 13 балів - карбапенеми.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів і розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого - 8400-11200 мл, але не більше 10-12% від маси тіла).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 1000 мл ввк;
- Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.
3. Стимуляція діурезу (під контролем ЦВТ, погодинного діурезу, центральної гемодінаміки):
- Фуросемід розчин 1% 2 мл ввс 1 раз протягом 8 діб.
4. Парентеральне харчування повне (протягом 6 діб):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
5. Профілактика тромбоемболічних ускладнень за наявністю чинників ризику:
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл п/ш 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику, п/ш, 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу протягом 7 діб.
6. Стимуляція перистальтики
- Неостигмін розчин 0,05% 1 мл п/ш 3 рази протягом 2 діб.
- Встановлення газовідвідної трубки.
- Очисна клізма.
Показання до операції: клініко-лабораторні та інструментальні ознаки гнійного ускладнення гострого панкреатиту.
7. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
- Атропін розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
- Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
8. Багатокомпонентна в/в анестезія з міорелаксацією та ШВЛ.
- Кисень медичний
Індукція:
- Натрію оксибутират розчин 20% ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
- Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Кетамін розчин перша год. - 1 мг/хв/ 60-80 кг; 2-4 години - 0,6 мг/хв/ 60-80 кг; більше 4 годин - 0,4 мг/хв/ 60-80 кг.
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
- Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
9. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією та ШВЛ (з урахуванням проби за Шелестюком):
Під час індукції:
З метою профілактики ушкоджень паренхіматозних органів
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 1 раз та Апротинін 70-100 тис.АтрО.
Під час підтримки - на одну годину операції:
- Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк 1 раз;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 1 раз.
10. Операція (оперативних втручань може бути декілька, в залежності від клінічного перебігу):
А. Лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини та підшлункової залози, санація, дренування.
Б. Локальні доступи до гнійників (люмбальний, позаочеревинний, пункційний, під контролем УЗД).
Варіанти операцій:
- При відокремленому гнійному процесі - розкриття та дренування абсцесу.
- При гнійному парапанкреатиті - мобілізація печінкового та селезінкового вигинів товстої кишки, розкриття гнійних запливів у заочеревинній клітковині.
- При наявності секвестрів - секвестректомія.
- Формування бокової або серединної оментопанкреатобурсостоми.
11. Інфузійна терапія після операції (після повторного проведення проби за Шелестюком):
На день операції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 1 раз.
- Калію хлорид + глюкоза розчин розчин 400 мл ввк 1 раз.
Після операції - на одну добу після операції протягом 3-4 діб:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 2 рази.
- Калію хлорид + глюкоза розчин розчин 400 мл ввк 1 раз.
- Хартмана розчин 400 мл ввк 1 раз.
- Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 150 тис.АтрО ввк.
12. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
13. Аналгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або
Нестероїдні протизапальні засоби:
Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
14. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 днів.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском - 3 доби (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
15. Стимуляція перистальтики
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
- Неостигмін розчин 0,05% 1 мл п/ш 3 рази протягом 2 діб.
- Електростимуляція кишок - 3 доби.
- Інтубація та декомпресія шлунка - 3 доби.
- Очисна клізма.
Виписується під нагляд хірурга поліклініки. Після виписки із стаціонару - дотримання режиму харчування та складу харчових продуктів із виключенням гострої, жирної їжі та алкогольних напоїв.
Директор Департаментурозвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
02.04.2010 N 297
2. КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
надання медичної допомоги хворим із гострою шлунково-кишковою кровотечею
Зміст
2.1. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із
синдромом Малорі-Вейса ........................................ 86
2.2. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із
виразкою шлунка, ускладненою кровотечею ...................... 103
2.3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із
виразкою 12-палої кишки, ускладненою кровотечею .............. 126
2.4. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із
рецидивною виразкою 12-палої кишки, ускладненою кровотечею ....146
2.5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із
пептичною виразкою анастомозу, ускладненою кровотечею .........171
2.1. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із синдромом Малорі-Вейса
А.1 Паспортна частина
А.1.1 Діагноз: Синдром Малорі-Вейса
А.1.2 Коди стану або захворювання (МКХ 10 та інших класифікацій) К22.6
А.1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі): клінічний протокол призначено для лікарів хірургів, які надають медичну допомогу хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями
А.1.4 Мета протоколу: Організація якісної медичної допомоги хворим з шлунково-кишковою кровотечею
А.1.5 Дата складання протоколу: 01.10.2009
А.1.6 Дата перегляду протоколу (пов'язана з переглядом КН, СМД, змінами ресурсного забезпечення) - стандарт переглядається 1 раз на три роки
А.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
Березницький Я.С. - Дніпропетровська державна медична академія, д.мед. наук, професор, завідуючий кафедрою хірургії N 1. 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 34-41-88
Бойко В.В. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, директор., д.мед. наук, професор, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+057) 715-33-45
Брусніцина М.П. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, к.мед. наук, провідний наук. співробітник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+0572) 33-06-55
Василішин Р.Й. - начальник Головного управління медичних закладів "Укрзалізниці", Київ, МСП, 03049, проспект Повітрянофлотський, 9
Клігуненко О.М. - Дніпропетровська державна медична академія, д.мед. наук, професор, завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО. 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 27-17-85
Кухар О.П. - Дніпропетровська державна медична академія, викладач кафедри фармакології та клінічної фармакології, провідний консультант довідкової служби системи АПТЕК N 1, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевська, 11, тел. (+0562) 371-11-90
Ліщишина О.М. - ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України, к.мед. наук, директор департаменту стандартизації медичних послуг, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044) 536-13-40
Логачов В.К. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, д.мед наук, керівник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+0572) 33-06-55
Поляченко Ю.В. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, директор, д.мед. наук, професор, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 497-52-19
Ничитайло М.Ю. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, заст. директора, д.мед. наук, професор, керівник відділення, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 497-52-19
Фомін П.Д. - Головний хірург МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, член-кореспондент АМН України, д.мед. наук, професор, завідувач кафедри хірургії N 3, 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 5/2 тел. (+ 044 529-38-43)
Сорокина О.Ю. - Дніпропетровська державна медична академія, к.мед. наук, асистент кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО., 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 27-17-85
Хапатько Г.Ю. - Дніпропетровська державна медична академія, к.мед. наук, доцент кафедри хірургії N 1, 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 34-41-88
Шилкіна О.О. - ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України, начальник відділу методичного забезпечення департаменту стандартизації медичних послуг, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044) 536-13-45
Шкарбан П.Є. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, керівник науково-організац. відділу, к.мед. наук, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 488-59-88
Рецензент: - д.мед. наук, професор Полінкевич Б.С.
Протокол розглянутий і затверджений:
ЗЦЗМС - дата
МОЗ - дата
Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром (синдром Малорі-Вейса)
Визначення: шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром (синдром Малорі-Вейса) - це гостра кровотеча із розташованих уздовж розривів слизової оболонки кардіального відділу шлунка.
Скарги: блювання свіжою кров'ю, гикавка, кашель, загальна слабкість, "мерехтіння" перед очима, запаморочення.
Анамнез: захворювання найчастіше виникає при нестримному блюванні після переїдання, зловживання алкоголем на фоні хронічного гастриту, вікового атеросклерозу. Характерна відсутність виразкового анамнезу, наявність епізоду фізичного перенапруження, натужного кашлю.
Об'єктивний стан: залежить від темпу кровотечі і об'єму крововтрати, наявності та виразності вітальних розладів, обумовлених гіпоксією, що виникла. Фізикальні та перкуторні зміни з боку черевної порожнини не характерні. Ректально - мелена.
Лабораторна діагностика: необхідно визначити гемоглобін, кількість еритроцитів, гематокрит, визначити масу тіла, розрахувати належний ОЦК, розрахувати дефіцит ОЦК.
Інструментальна діагностика: найбільш об'єктивний метод - фіброгастродуоденоскопія, яка дозволяє виявити радіальні тріщини слизової оболонки кардіального відділу шлунка.
Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні ознаки кровотечі.
Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з синдромом Малорі-Вейса:
А. Внаслідок кровотечі:
- гіповолемічний шок;
- поліорганна недостатність.
Б. При наявності операції - післяопераційні ускладнення:
а) З боку об'єкту операції - рецидив кровотечі, недостатність швів гастротомного отвору.
б) З боку черевної порожнини та операційної рани: абсцеси черевної порожнини, нагноєння операційної рани.
в) З боку інших органів та систем: пневмонія, серцево-судинні порушення, поліорганна недостатність.
Рекомендації після виписки хворого із стаціонару:
- дотримання режиму прийняття їжі;
- попередження дій, які призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску;
- обмеження прийому алкогольних напоїв;
- обстеження на предмет наявності грижі стравохідного отвору діафрагми.
Клініко-статистична класифікація хвороби
К22.6 Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром
Макет клінічного діагнозу: Синдром Малорі-Вейса з кровотечею,
{I , {крововтрата T ст. тяжкості}}
х х
Активність кровотечі:
I - активна струмінна
1
I - активна капілярна
2
I - тромбована судина з загрозою кровотечі
3
I - фіксований згорток крові
4
I - дрібні тромбовані судини
5
I - дефект під фібрином
6
Ступінь тяжкості крововтрати:
Т - легкий ступінь тяжкості
1
(крововтрата 10-20%, пульс до 90 уд. за 1 хв., АТ > 120 мм
12
рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 0,54-0,78; Ер. = 4,0-3,5 х 10 /л;
Hb = 120-100 г/л; Ht = 44-38%; діурез = 50-60 мл/год.)
Т - середній ступінь тяжкості
2
(крововтрата 21-30%, пульс 90-110 уд. за 1 хв., АТ 120-80 мм
12
рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 0,78-1,38; Ер. = 3,5-2,5 х 10 /л;
Hb = 100-80 г/л; Ht = 38-32%; діурез = 40-50 мл/год.)
Т - важкий ступінь
3
(крововтрата 31-40%, пульс > 120 уд. за 1 хв., АТ 80-70 мм.
12
рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 1,38-1,5; Ер. = 2,5-2,0 х 10 /л;
Hb = 80-60 г/л; Ht = 32-22%; діурез = 30-40 мл/год.)
Т - вкрай важкий ступінь
4
(крововтрата 41-70%, пульс > 120 уд. за 1 хв., АТ < 70 мм
12
рт.ст., шоковий індекс П/АТ > 1,5; Ер < 2 х 10 /л; Hb < 60 г/л;
Ht < 22%; діурез < 30 мл/год.)
Синдром Малорі-Вейса, кровотеча (Forest 1a - активна
струминна), крововтрата важкого ступеня (I ; T )
1 3
Синдром Малорі-Вейса, кровотеча (Forest 1b - активна
капілярна), крововтрата важкого ступеня (I ; T )
2 3
А. Скарги: раптово виникаюча слабкість, запаморочення, непритомний стан, серцебиття, блювання червоною кров'ю із згортками, спрага, чорний кал або "мелена".
Б. Об'єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при важкій крововтраті:
- стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;
- дихання часте;
- живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації - м'який, помірно болючий в епігастрії;
- аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
- ректально - знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці - рідкий чорний кал ("мелена"), мимовільна дефекація і сечовипускання.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
* крововтрата важкого ступеня:
- пульс 110-120 уд. за 1 хв., АТ 80-70 мм рт.ст.;
сист
ЦВТ < 60 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
12
- еритроцити 2,5-2,0 · 10 /л, Hb = 80-60 г/л, Ht = 25-22%; дефіцит ОЦК 31-40%;
- діурез 30-40 мл/год.
В. Госпіталізаціяу відділення інтенсивної терапії для проведення інтенсивної медикаментозної та ендоскопічної гемостатичної терапії, поповнення крововтрати та динамічного нагляду.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: 12-16 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) стійкий ендоскопічний та медикаментозний гемостаз;
б) при неможливості досягти гемостазу нехірургічним шляхом - операція;
в) після операції - стійкий гемостаз, загоєння рани, відновлення моторно-ева-куаторної функції ШКТ.
Діагностична програма:
- Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об'єму.
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належність крові.
- Біохімічне дослідження крові.
- Коагулограма.
- Клінічний аналіз сечі.
- Визначення глюкози в сироватці крові.
- Езофагогастродуоденоскопія.
- Електрокардіографія спокою.
Лікувальна програма:
1. Догляд за хворим:
- Інтубація і декомпресія шлунка.
- Програмована езофагогастроскопія із впливом на джерело кровотечі з метою гемостазу.
2. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер - до 4 л/хв.
3. Місцева гемостатична терапія (з наведених нижче розчинів зробити суміш і пити її ковтками до стійкого гемостазу або операції):
- Натрію хлорид розчин 0,9% - 200 мл прр 2 рази;
- Кислота амінокапронова розчин 5% - 100 мл прр 2 рази;
- Норепінефрин розчин 0,2% - 1 мл прр 2 рази.
4. Загальна гемостатична терапіядо виключення загрози відновлення кровотечі:
- Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази;
- Апротинін 100-150 тис.АТрОд та розчин натріюхлориду 0,9% - 500 мл ввк.
5. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається із внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв., після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв.).
Перший венозний доступ:
- Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
* натрію хлориду розчин 0,9% ввк, 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на хворого масою 70 кг).
- Білкові фракції крові:
* Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл;
* Альбумін людини розчин 10% 200 мл.
Другий венозний доступ:
- Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
* Препарати желатину ввс 500 мл абопрепарати гідроксиетильованого крохмалю ввс 500 мл;
- Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до
1000 мл
6. Інотропна підтримка міокарда (при крововтраті 41-70%):
- Допамін розчин 0,5% - 5 мл (ввк, від 4 до 15 мкг/кг/хв) в 0,9% розчині натрію хлориду - 200 мл.
7. Стимуляція діурезу (при ЦВТ = 80-120 мм вод.ст.):
- Теофілін розчин 2% ввс, по 2,5 мл 2 рази;
- Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази;
- Натрію гідрокарбонат розчин 4% до 200 мл ввк.
При неможливості досягти ефективного гемостазу нехірургічними методами показане хірургічне втручання.
8. Антибіотикопрофілактика (початок після ввідного наркозу):
- Цефуроксим 750 мг ввс, або Амоксицилін + клавуланат 1,2 г ввс; Ампіцилін + сульбактам 1,5 г ввс.
9. Премедикація стандартна:
На операційному столі:
- Дифенгідрамін розчин 1% - 1 мл ввс 1 раз;
- Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 1 раз.
10. Багатокомпонентна (Натрію оксибутират та кетамін) в/в анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення гострої крововтрати важкого або вкрай важкого ступеня).
- Кисень медичний
Індукція:
- Натрію оксибутират розчин 20% - 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
- Кетамін розчин 5% - 2 мл ввс одноразово;
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- Суксаметоній в/в 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Натрію оксибутират розчин 20% - 10 мл, ввс 100 мг/кг/год;
- Кетамін: перша година - 1 мг/хв/ 60-80 кг; 2-4 години - 0,6 мг/хв/ 60-80 кг; більше 4 годин - 0,4 мг/хв - 60-80 кг;
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.