Щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О. та Ратушняка С. На її вивчення відводиться 105 годин на рік (3 години на тиждень) і вивчення правознавства охоплює 10-11 класи.

Для учнів 11 класів (груп) з поглибленим вивченням основ правознавства міністерство рекомендує у 2010/2011 навчальному році дві програми курсу "Правознавство" для учнів гімназій, ліцеїв і профільних класів (одна з них - автора І.Котюка, друга - авторів І.Усенка, О.Наровлянського).

Для учнів 10 класів правового профілю міністерство рекомендує для використання підручник автора Наровлянського О.Д. Враховуючи профільний характер навчання, кількість поданих в підручнику навчальних одиниць (параграфів) свідомо менша за кількість годин, передбачених на вивчення курсу - це дасть змогу вчителеві проводити не лише уроки вивчення нового матеріалу, але й семінари, практичні роботи, зокрема, уроки роботи з нормативними актами, розв'язання юридичних задач, ділові ігри тощо. Крім теоретичного матеріалу, у підручнику подано матеріал для проведення уроків - практичних занять з ряду тем. В них подаються рекомендації та зразки розв'язання юридичних задач, а також тексти задач для розв'язання учнями. Для якісного засвоєння матеріалу, впровадженням нових технологій на уроках вчитель може проводити спарені уроки у профільних класах.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

Філософія - це сфера людського знання, яка є не тільки атрибутом цивілізації і культури, а й тією духовною силою, до чого прагне кожна особистість. У своїй цілісності філософія уособлює мудрість і знання, віру і розум, дух і душу. Великою мірою хвилюють людину проблеми сенсу життя та його кінцевої мети, розуміння вічності людського існування. Перебуваючи в системі суспільних відносин, які постійно ускладнюються, людина має знайти відповідь на ряд морально-етичних питань: що таке совість, обов'язок, честь, відповідальність, справедливість, добро, зло, гідність.

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі.

Необхідність викладання у старшій профільній школі системно-узагальнюючого, людинознавчого, світознавчого та світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти, поверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Теоретико-методологічною основою такої освіти є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.

Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів є вивчення філософії, що розпочинається курсом "Історія філософи".

Курс "Історія філософії" хронологічно та логічно відтворює розвиток філософських учень. Відтак мова йде не про історію якоїсь однієї філософської школи, а показано усю різноманітність філософських шкіл та напрямів, що, насправді, є історією філософій. Специфіка історії філософії полягає в тому, що її зміст переважно складає виклад поглядів, що відображають світосприйняття відомих філософів. Такий підхід до побудови програми передбачає можливість заочного діалогу учасників навчального процесу з відомими особистостями.

Для класів філософського напряму чинною є програма з філософії та підручник "Історія філософії. 10 клас" (автори Огнев'юк В.О., Утюж І.Г.). Мета підручника - допомогти учням сформувати уявлення про предмет "історія філософії", про найважливіші філософські системи та видатних мислителів, які зробили значний внесок у вирішення "вічних" проблем людства. Автори прагнуть ознайомити учнів, які вивчають філософію, з її різними напрямами, течіями, школами, системами та основною філософською проблематикою в процесі її виникнення, становлення та розвитку.

Для 11 класів суспільно-гуманітарного профілю чинною є програма "Основи філософії" (журнал "Історія в школах України" N 6, 2004 р.)

У 2010/2011 навчальному році у 5-6 класі продовжується вивчення предмета "Етика".

Актуальність вивчення цього предмета обумовлена не тільки істотними змінами в ціннісних орієнтирах українського суспільства, що спостерігаються нині, а й загальним зростанням ролі моралі в житті людства в інформаційному суспільстві часів глобалізації. Як показує досвід кількох років впровадження зазначеного курсу він сприяє не лише соціалізації особистості, але й її духовно-моральному зростанню, засвоєння його повертається до особистості, реалізуючись у ставленні людини до самої себе, інших людей, світу загалом.

З метою формування у дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2010/2011 навчальному році продовжується впровадження програми курсу "Розмаїття релігій і культур світу" (автор Є.В.Більченко) для учнів 1-11 класів.

Міністерство також рекомендує програми курсів духовно-морального спрямування: "Християнська етика. 1-11 класи", "Християнська етика в українській культурі", "Етика: духовні засади" для учнів 5-11 класів.

Курс "Основи християнської етики" є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмета передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей, здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Метою курсу "Основи християнської етики" є формування в учнів християнських моральних чеснот.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті "Острозька академія", Львівському католицькому університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об'єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є також нав'язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмет "Основи християнської етики" слід викладати у тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

Для учнів 1-4, 7-11 класів діючою є рекомендована Міністерством освіти і науки програма "Основи християнської етики" (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М., гриф від 13.07.2010 N 1/11-6347).

Для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладав діючою є програма "Основи християнської етики" (газета "Історія України" N 36 (486), журнал "Історія в школах України" (N 7).

Комплект з християнської етики для учня 5 класу включає підручник, хрестоматію для читання та робочий зошит (видавництво "Літера ЛТД" 2008 рік).

У підручнику з основ християнської етики (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Филипчук С.В., Гаврилюк О.Я.) міститься методично організований матеріал, подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В.М., Мазур І.Є.) включає матеріал для читання, укладений відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В.М., Кучма Л.Є., Гаврилюк О.Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, отриманого на уроці.

У 6 класі предмет "Основи християнської етики" викладається за підручником "Основи християнської етики. 6 клас" (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.).

Як основну літературу міністерство рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань. "Основи християнської етики. 5 клас" та "Основи християнської етики. 6 клас" львівського видавництва "Світ", котрі вийшли друком у 2008 р., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5-6 класів видавництва "Світ" (2010 р.).

Структура уроку з християнської етики ґрунтується на основних засадах психолого-педагогічної науки як і інші уроки в школі. Особливістю уроку християнської етики є його зміст, а також специфіка реалізації цілей, принципів, форм і методів навчально-виховної діяльності.

Процес викладання основ християнської етики в школі висуває відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя і його кваліфікаційної характеристики.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" викладати навчальний предмет "Етика" та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години - планувати проведення лабораторних, практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань "круглих столів" тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.

Всі вищезазначені програми з предметів суспільно-гуманітарного циклу розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

www.history.org.ua - Інститут історії Національної Академії наук України; www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського; www.memory.gov.ua - Український інститут національної пам'яті; www.livius.org - Сайт, присвячений історії Стародавнього світу (англомовний); www.ancient-china.net - Історія Стародавнього Китаю (англомовний сайт); www.7wonders.synnegoria.com - Сім чудес світу; www.historic.ru - "Познаємо людину через її історію" (енциклопедії, довідники, історичні мапи): www.vivl.ru - Всесвітня історія в особах; ancienthistory.spb.ru - Електронний підручник з історії стародавнього світу (Російська Федерація); www.ostu.ru/personal/nikolaev - Історичні мапи; www.history.rin.ru - Історична інформація, мапи, цікаві факти; www.pero-maat.ru - Історія Давнього Єгипту; www.ellada.spb.ru - Історія Давньої Греції; www.ancientrome.ru - Історія Давнього Риму; www.mythology. sgu.ru/mythology/ant - Антична міфологія; www.worldhist.ru/index.htm - Єдиний науково-освітній простір вчителів Російської Федерації; www.his.1september.ru/urok - Я йду на урок історії (методичні розробки та рекомендації з викладання суспільних дисциплін); www.tgorod.ru - Матеріали з історії середньовічного міста; www.bukvaa.narod.ru - Проект "Бібліотека хрестоносця"; www. britannica.com - Он-лайн енциклопедія "Британіка"; www.uk. wikipedia.org - Україномовна версія он-лайн енциклопедія "Вікіпедія"; history.vn.ua - Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії; www.http://www.thehistorynet.com - Інформація з всесвітньої історії (англомовний сайт); www.nsta.org - NSTA (Британське наукове співтовариство вчителів); www. cossackdom.com - Історія українського козацтва; www.prostir.museum - Музейний простір України; www.louvre.historic.ru - Російськомовний переклад офіційного сайту музею Лувр (Франція, Париж); www.hermitagemuseum.org - Офіційний сайт музею "Державний Ермітаж" (Російська Федерація).

wvvw.president.gov.ua - Офіційне інтернет-представництво Президента України; www.rada.gov.ua - Верховна Рада України; www. kmu.gov.ua - Кабінет Міністрів України; www.ccu.gov.ua - Конституційний Суд України; www.scourt.gov.ua - Верховний Суд України; www.arbitr.gov.ua - Вищий Господарський Суд України; www. ombudsman.kiev.ua - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; www.rauibow.gov.ua - Рада національної безпеки та оборони України; www.minjust.gov.ua - Міністерство юстиції України; www.mvs.gov.ua - Міністерство внутрішніх справ України; www.mon.gov.ua - Міністерство освіти і науки України; www.vru.gov.ua - Вища рада юстиції України; www.gp.gov.ua - Генеральна прокуратура України; www.cvk.gov.ua - Центральна виборча комісія України; www.nbuv.gov.ua - Національна парламентська бібліотека України ім. В.І.Вернадського; www.golos.com.ua - Газета Верховної Ради України "Голос України"; www.ukurier.gov.ua - Газета центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр"; www.pravo.biz.ua - Електронна бібліотека з правознавства; www.pravo.org.ua - Центр політико-правових реформ; www.uapravo.org - Правовий Інтернет - журнал "UApravo"; www.nau.kiev.ua - Нормативні акти України - законодавство для практиків; www.legality.kiev.ua - Інститут проблем законодавства ім. Ярослава Мудрого; www.kphg.org - Харківська правозахисна група; www.pension.kiev.ua - Пенсійна реформа в Україні; www.helsinki.org.ua - Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року - впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного циклу, що вивчатиметься учнями 10 класу всіх профілів і напрямів, є художня культура.

Як зазначено, в Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, нова редакція якої затверджена наказом МОН від 11.09.2009 N 854, старша школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Згідно з Концепцією, профільне навчання в 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Таким є предмет "Художня культура", що вивчатиметься учнями 10-11 класів 0,5 години на тиждень.

У Концепції профільного навчання зазначено: профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. У 10-11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11 класів художньо-естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання, у профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в спортивному профілі; фізика - в художньо-естетичному профілі).

На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів 0,5 години на тиждень. При цьому слід використовувати програму (укл. Л.Масол, Н.Миропольська), диференційовану за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас), що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. "Перун", 2005 р.), а також у Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.).

2. Академічний рівень - обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо-естетичному профілі).

На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів (0,5 години на тиждень). При цьому слід використовувати програму, що міститься в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.). Укладачі програми з художньої культури - Л.Масол, Н.Миропольська.

Слід зазначити, що програма з художньої культури академічного рівня так само, як і програма рівня стандарту, диференційована за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас). Оскільки в змісті програм зазначених рівнів з української художньої культури (10 клас) немає суттєвих відмінностей, та з огляду на зменшення кількості годин на вивчення курсу, рекомендуємо такий орієнтовний розподіл годин за розділами програми:

Програми із зарубіжної художньої культури (11 клас) побудовані по-різному. У програмі для 11 класу рівня стандарту зміст систематизовано за видами мистецтва, а зміст програми академічного рівня - за культурними регіонами світу на матеріалах взірців, що не вивчались у попередніх класах.

3. Рівень профільної підготовки передбачає поглиблений зміст навчальних предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої культури та естетики в художньо-естетичному профілі).

Відповідні програми профільного рівня з художньої культури та естетики містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.) і, як вже зазначалося, призначені для вивчення у класах художньо-естетичного напряму. Укладачі програми профільного рівня з художньої культури - Л.Масол, Н.Миропольська; укладач програми з естетики - О.Оніщенко. Всі програми, подані в збірнику, ґрунтуються на принципах профільного навчання, визначених Концепцією: диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обгрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти є впровадження з 2010/2011 навчального року вивчення художньої культури в 10 класі за програмами трьох рівнів: рівня стандарту, академічного чи профільного, в залежності від умов, спеціалізації школи та наявності в ній відповідних профілів навчання. Як зазначалося виїде, реалізація змісту предмета "Художня культура" в 10 класі ("Українська художня культура") буде здійснюватися за програмою "Художня культура. 9-11 класи" (укл. Л.Масол, Н.Миропольська), що наявна в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. "Перун", 2005 р.) та в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р. ).

Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку. Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.

Основними завданнями курсу в школі є: збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей; опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти; розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу; виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Методична система викладання художньої культури спрямована на розвиток таких якостей учнів як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно-зорієнтованим технологіям, які допоможуть подолати суто інформативно-пізнавальні орієнтації курсу. Збагаченню методичного апарату вчителя сприятиме орієнтовна система художньо-творчих завдань, поданих у програмі наприкінці викладу змісту тем. Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні: метод розповіді та бесіди; метод наочності; ігровий метод; метод порівняння і зіставлення; метод узагальнення та спеціальні: метод художньо-педагогічної драматургії; метод драматизації; метод "зруйнування"; метод "емоційного заряду"; метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогічних університетів "Методика викладання художньої культури" (авт. О.Щолокова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.).

Програма з художньої культури для 10 класу передбачає вивчення впродовж навчального року української художньої культури. В пояснювальній записці до програми зазначено: "виділення української художньої культури як окремої частини курсу зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об'єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, й полікультурне виховання". Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити українську художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Програми рівня стандарту та академічного рівня структуровані за 4-ма розділами: I. Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст.; II. Художня культура XVII- XVIII ст. III. Українська художня культура XIX ст. (у програмі академічного рівня: Українська художня культура XIX - початку XX ст.); IV. Українська художня культура XX ст.

Вивченню мистецтва періоду від Трипільської культури до Київської держави присвячено I розділ "Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст." (3 години). Тематична будова розділу передбачає ознайомлення учнів із фактами і явищами української культури зазначеного періоду, аналіз творів основних видів мистецтва - образотворчого, музичного і театрального та особливостей їх художньо-образної мови. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 1 година; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. театральна культура - 1 година.

Практична діяльність учнів під час вивчення української художньої культури в 10 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з вітчизняними творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду на кращих зразках української художньої культури. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними, проте відповідними до змісту певної навчальної теми. Так, засвоєння учнями теми "Образотворче мистецтво" може бути закріплене виготовленням фрагментів діорами "Київ - духовний центр України-Руси" (робота в групах). Зміст теми "Музична культура" спонукає, насамперед, до виконання українських народних пісень та порівняння їх за жанрами. Тема "Театральна культура" передбачає практичну діяльність у вигляді виконання народних ігор та обрядів за вибором учнів та вчителя.

Зміст II розділу "Художня культура XVII-XVIII ст." (3 години) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про українську культуру козацької доби та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури зазначеного періоду, ознайомити учнів із архітектурними шедеврами українського бароко та творчістю М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського, Г.Сковороди. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 1 година; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година.

У процесі вивчення I теми цього розділу "Образотворче мистецтво" увагу учнів слід спрямувати на розвиток архітектури козацької доби (мм. Київ, Львів, Чернігів, Тернопільщина, Полтавщина), портретного живопису та гравюри. Замальовки архітектурних споруд - зразків українського бароко - можуть бути вдалим практичним закріпленням тематичного змісту. Також цікавими практичними завданнями для учнів, пропонованими програмою, є порівняння репродукцій народної картини "Козак Мамай" та колективне створення альбому "Пам'ятки України".

Основою змісту наступної теми цього розділу "Музична культура" є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій українців у думах та історичних піснях, мистецтві кобзарів та лірників. Також у контексті теми творчість видатних представників музичного мистецтва XVII-XVIII століть. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями фонозапису староукраїнської музики "Хоровий літопис століть", а також виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди.

Упродовж вивчення теми "Театральна культура" учні ознайомляться із "шкільним театром", народним театром - вертепом та театром на Запорізькій Січі. На практиці знання учнями різновидів театру XVII-XVIII століть можуть бути закріплені шляхом створення комічної або сатиричної інтермедії в стилі "шкільного театру" та написанням сценарію для вистави "живого вертепу". Таким чином, у результаті засвоєння змісту I і II розділів програми на рівні стандарту чи академічному рівні учні мають уміти описувати факти і явища художньої культури України відповідного періоду, характеризувати національні особливості українського мистецтва, наводити приклади та показувати на мапі місцезнаходження історико-культурних пам'яток України, аналізувати художній зміст творів українського мистецтва, використовуючи спеціальну термінологію (у межах програми). Одним із найважливіших результатів навчальної діяльності учнів є уміння вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

У програмі профільного рівня зазначені вище періоди розвитку української художньої культури об'єднано в загальний розділ "Українська художня культура від найдавніших часів до кінця XVIII ст." (60 годин), що включає 8 тем. Зміст навчального матеріалу цієї програми орієнтує на більш глибоке й деталізоване вивчення джерел, явищ, досягнень української культури і творчості її видатних представників. Так, наприклад, вступ до цього розділу розглядає зокрема періодизацію української культури в контексті європейського та світового розвитку, архетипи української культури тощо, а 1 тема розділу розпочинається ознайомленням учнів із версіями щодо походження мистецтва: трудовою, ігровою, пізнавальною, комунікативною, магічною та ін.

Кожна тема профільної програми на відміну від програм рівня стандарту та академічного пропонує для ознайомлення орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Практичні завдання, рекомендовані профільною програмою, мають більш прикладний і творчий характер: "реставрація" трипільської кераміки (ескізи стилізованих орнаментів); майстерні музикантів-реставраторів (розшифрування крюкового запису музики); "показ мод" (стиль бароко в сучасному костюмі); створення ескізу палацу в класичному стилі тощо.

Результатами засвоєння учнями змісту I розділу профільної програми є зокрема вміння оцінювати світоглядно-гуманістичний зміст староукраїнської культури, значущість українського мистецтва в розвитку національної культури, володіння базовими художньо-естетичними компетентностями, виявлення готовності до толерантного ведення дискусій щодо розвитку національної художньої культури, до переносу набутих мистецьких знань і вмінь в інші освітні галузі та інтегрування етнокультурного та художньо-естетичного досвіду з іншими міждисциплінарним досвідом (гуманітарним, екологічним, технологічним тощо).

II семестр програми рівня стандарту розпочинається вивченням розділу "Українська художня культура XIX ст." (4 години), який, як і попередні розділи, включає теми з образотворчого мистецтва, музичної та театральної культури цього періоду. У програмі академічного рівня цей розділ дещо розширено: "Українська художня культура XIX - початку XX ст.". Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 2 години; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година.

Тема "Образотворче мистецтво" ознайомить учнів із творчістю І.Мартоса, Л.Позена (архітектура і скульптура), Т.Шевченка, М.Пимоненка, О.Мурашка (живопис), із особливостями розвитку тиражної графіки, декоративно-прикладного мистецтва та народних художніх промислів України. Цікавою для учнів формою закріплення змісту теми може бути рекомендоване програмою виконання декоративної композиції в українському стилі.

Зміст теми "Музична культура" особливий концентруванням навчально-пізнавальної діяльності учнів на зразках творчості відомих їм з курсу музичного мистецтва композиторів С.Гулака-Артемовського, М.Колачевського, М.Вербицького та М.Лисенка, а також на кращих зразках народного музичного мистецтва. У процесі аналізу та інтерпретації змісту та художньо-мовних особливостей зокрема й знайомих музичних творів учні мають навчитися оцінювати роль українського народного і професійного музичного мистецтва в розвитку національної культури, обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Закріпити засвоєний матеріал теми пропонується практичною роботою в групах щодо добірки матеріалів - фотографій, репродукцій, календарів, марок тощо за темою "Видатні діячі української музичної культури".

Тема "Театральна культура" спрямована на усвідомлення учнями значення драматургії для розвитку українського театру. Під час вивчення теми учні ознайомляться з особливостями аматорського театру, театру в Галичині та на Буковині, театру корифеїв, першого українського стаціонарного театру в Києві, а також із творчістю М.Заньковецької. За результатами засвоєння матеріалу теми можна запропонувати учням створити фотоальбом "Театр корифеїв".

Завершує курс художньої культури в 10 класі IV розділ "Українська художня культура XX ст." (6 годин). Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 2 години; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година. Тема 4. Кіномистецтво - 1 година; Тема 5. Художня культура української діаспори - 1 година.

Зміст першої теми розділу "Образотворче мистецтво" висвітлює особливості розвитку архітектури і скульптури, живопису, графіки та народного образотворчого мистецтва в зазначений період, знайомить учнів із представниками українського авангарду. Програма орієнтує реалізувати засвоєні знання у такому виді практичної діяльності, як живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами, а також розробка дизайну сучасного інтер'єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

У процесі засвоєння змісту II теми розділу "Музична культура" учні на новому, вищому рівні порівняно з попередніми роками навчання аналізуватимуть хорову, вокально-симфонічну і симфонічну творчість композиторів XX століття, чия музика вже звучала на уроках музичного мистецтва: Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, С.Людкевича, М.Скорика, Є.Станковича, а також вокальну й інструментальну музику В.Косенка, В.Барвінського та інших композиторів цього періоду. Ця тема зокрема представить учням напрями популярної музики XX століття й особливості розвитку музичного виконавства та освіти. З метою узагальнення засвоєного матеріалу цікавою формою практичної роботи може бути колективна творчість учнів - підготовка позакласного заходу "Пісенний вернісаж" із творів сучасних українських композиторів.

Зміст теми "Театральна культура", що представить учням різновиди театру XX століття - драматичного, музичного, театру ляльок, провідних акторів та режисерів українського театру, органічно може бути закріплений колективною підготовкою міні-вистави (наприклад, фрагменту твору українського письменника), її декорацій, костюмів та музичного оформлення.

Появу та розвиток у XX столітті на теренах України кінематографа, особливості розвитку цього виду мистецтва і його жанрів - ігрового, документального та науково-популярного - висвітлено в змісті теми "Кіномистецтво". Тема зокрема розглядає творчі портрети видатних представників українського кіно: О.Довженка, І.Миколайчука, Л.Викова та інших. У контексті теми виділено фольклор як основне джерело розвитку української анімації (наприклад, "козацький" комедійний серіал В.Дахна). Підсумовуючи зміст теми, можна запропонувати учням організувати дискусію після перегляду українського кінофільму, а також провести роботу в групах за інтересами щодо упорядкування відеокартотеки "Українське кіномистецтво".

В останній темі розділу "Художня культура української діаспори" представлено творчі досягнення представників різних видів українського мистецтва поза межами нашої країни - архітекторів і скульпторів, живописців і графіків, музикантів, а також діячів мистецької освіти. Акцентовано увагу на використанні українського фольклору і тем, пов'язаних з Україною, в творчості митців української діаспори. Тому на практиці засвоєння змісту цієї теми щонайкраще може бути реалізовано в колективному створенні учнями альбому "Імена славетних українців у світовому мистецтві".

У результаті опанування змісту української художньої культури учні мають класифікувати види і жанри українського мистецтва, називати найвидатніших його представників, розпізнавати твори мистецтва та інтерпретувати їх зміст, характеризувати особливості та пояснювати тенденції розвитку української художньої культури минулого й сучасності, формулювати власне ставлення до неї. Також учні мають навчитися обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Важливим результатом навчальної діяльності учнів має бути вміння вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину й відстоювати національно-культурні пріоритети в суспільному житті.

У програмі профільного рівня 70 навчальних годин II семестру присвячено вивченню розділу "Українська художня культура XIX - початку XXI ст.". Розділ містить 5 тем із нерівнозначним розподілом навчальних годин. Так, перші три теми, що охоплюють найбагатші своєю мистецькою спадщиною періоди розвитку української культури: "Контрасти романтизму і реалізму"; "Українська художня культура I половини XX ст.", "Українська художня культура II половини XX ст.", вивчаються протягом 20-ти годин кожна. Зміст навчального матеріалу зазначених тем глибоко й детально висвітлює багатогранну та багатожанрову палітру національного мистецтва цих періодів, знайомить учнів із творчістю митців різних напрямів, зокрема й тих, чиї імена не звучали в попередні роки на уроках образотворчого та музичного мистецтва. Як і в I розділі програми, пропонуються орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Тема "Художня культура української діаспори" передбачена для вивчення впродовж 6-ти годин.

На завершення розділу і всього профільного курсу пропонується організація і проведення Інтернет-конференції за змістом курсу української художньої культури, а також презентація колективних та індивідуальних проектів за такими орієнтовними темами: "Українське бароко і європейський контекст", "Класицизм і неокласицизм в українському мистецтві: історичні долі й мистецькі прогнози", "Тарас Шевченко - наш великий сучасник", "Синтез мистецтв у творчості романтиків (діалог поезії та музики)", "Розстріляне відродження": імена і твори", "Митці-шестидесятники", "Світові обрії українського кіно" тощо. На цей вид діяльності програмою відведено 4 години навчального часу.

На профільному рівні учні зокрема мають володіти базовими освітніми художньо-естетичними компетентностями, виявляти здатність до самостійної творчої діяльності, колективної співпраці з метою розв'язання мистецьких проблем та потребу використовувати здобутки української культури у власній творчій діяльності, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину, відстоювати національно-культурні пріоритети в особистісному та суспільному житті, демонструвати готовність до постійного художнього самовдосконалення, усвідомлення власної причетності до традицій і цінностей національної культури та вміння їх використовувати у культурно-творчій діяльності.

Отже, найактуальнішим результатом вивчення курсу художньої культури в 10 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмами пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Однією з умов ефективного впровадження художньої культури є створення художньо-естетичного середовища в навчальному закладі (картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні) та активна взаємодія з навколишнім соціокультурним середовищем, закладами культури (музеями, філармоніями, театрами) з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і потреб учнів. Передбачається організація зустрічей з митцями - народними і професійними, а також використання різноманітних форм позаурочних занять, пов'язаних зі специфікою класів різного профілю. На уроках повинна панувати атмосфера піднесеності, яка сприятиме створенню естетичної аури, передачі духовної енергії мистецьких шедеврів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури академічного рівня, що можуть використовуватися на рівні стандарту (1 - авт. Л.Масол та ін., вид. "Ранок"; 2 - авт. Л.Климової, вид. "Літера ЛТД"), а також підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.).