Щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів'ям; добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) - індивідуального чи колективного - з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичною чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання*.

Виразне читання - це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).

Виразне читання на уроках української літератури - це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О.Ісаєва).

Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя - допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам'ять - декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання - публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики) - особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.

Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності: 1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття. 2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створених автором картин, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркувань з висновками дослідників. 3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання. 4. Тренування в декламації. 5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.

Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів: 1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар). 2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису. 3. Читання учнями тексту про себе ("мовчазне", "німе" читання). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до бесіди. 4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема. 5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета - зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє "бачення", робота творчої уяви читця - особливо поетичного тексту).

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Процес підготовки до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту - це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру - означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Учитель може запропонувати учням такі пам'ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Реєстр основних партитурних знаків:

Пам'ятка "Як навчитися виразно читати віршові твори"

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша; 2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу; 3. Назви автора й твір, який читатимеш; 4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача; 5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз; 6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх; 7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається насамперед темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам'ять уривків прозових текстів за класами

Для вивчення уривка прозового тексту напам'ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер'єру (екстер'єру) будівлі.

На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу "Виразне читання" (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до "Збірника програм курсів за вибором та факультативів з української літератури"; за загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. (видавництво "Грамота", 2010). У видавництві "Мандрівець" (Тернопіль) готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо: посібник має гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"; від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах друкується в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Подаємо зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій. У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

- pysar.tripod.com - класична українська література;

- www.poetrvclub.com.ua - сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

- poetry.uazone.net - українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

- books.ms.km.ua - твори репресованих українських письменників;

- www.lib.proza.com.ua - твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

- litopys.narod.net - бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

- www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html - зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. N 666 "Про зміну назви навчального предмета", назву шкільного предмета "Зарубіжна література" замінено на назву "Світова література".

Головною метою вивчення предмета "Світова література" в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей.

У 2010/2011 навчальному році вивчення світової літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І.Ковбасенко, Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С.Наливайка. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с.

Вивчення світової літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 N 122) , відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 N 854) . Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм із світової літератури.

Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 52 с.

Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 56 с.

У зазначеній програмі для 10 класу профільний рівень збігається з академічним, відповідно навчальний матеріал програми розподілений на 2 навчальні години на тиждень. У 2010/2011 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми академічного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин на 3 години на тиждень.

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення світової літератури у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. - К.: Грамота, 2010.

Звиняцьковський В.Я., Свербілова Т.Г., Чабанова О.Є. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. - К.: Освіта, 2010.

Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. - К.: Грамота, 2010.

Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. - К.: Генеза, 2010.

Вивчення світової літератури в 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За загальною редакцією Д.С.Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко; 1998 (2003) р.

Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За редакцією Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук, керівник авторського колективу Б.Б.Шалагінов; 2001 р.

Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.

Навчальний предмет "Світова література" викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір, якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо - мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М.Толстого - російською. Б.Шоу - англійською, В.Гюго - французькою і т. д.). У такому разі предмет "Світова література" виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:

У 5-9 класах: Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І.Ковбасенко, Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С.Наливайка. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с.

У 10-11 класах: Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 52 с.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з світової літератури:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С.Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко; програму підготували: Ю.І.Ковбасенко, Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, Г.В.Бітківська, К.Н.Баліна.

Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак - до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов'язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю.Ковбасенко та ін. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с.

Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю.Ковбасенко, В.Федоренко, Н.Жданова // Зарубіжна література, 2008. - число N 1 - 3 (545-547).

Збірник програм курсів за вибором та факультативів із зарубіжної літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. - Тернопіль: Мандрівець, 2010.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт)

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо: посібник має гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"; від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах друкується в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр "Педагог" (e-mail: kon.tr.center@gmail.com: тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо. З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр "Педагог" проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти "Moodle"(http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об'єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: "Лірики і фізики" XXI сторіччя: комп'ютер на уроці світової літератури", "Художній текст: новий ракурс інтерпретації", "Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів".